Сенсорне виховання дітей раннього віку в процесі предметної гри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сенсорне виховання дітей раннього віку в процесі предметної гри

Ольга Заболотня

студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки та психології

Науковий керівник кандидат педагогічних наук,

старший викладач Котелянець Ю.С.

У статті розглядаються особливості сенсорного розвитку дітей раннього віку.

Ключові слова: сенсорні еталони, дидактичні ігри, сенсорне виховання, колір діти раннього віку.

Вступ

Проблема, її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Однією з основних проблем сьогодення є створення умов для своєчасного повноцінного фізичного, психічного й духовного розвитку кожної дитини, формування її життєвих компетентностей.

У зв'язку із цим одне з головних завдань педагога полягає в тому, щоб створити умови для самостійного розвитку дитини, прояву її особистісного потенціалу. Базовий компонент дошкільної освіти, Коментар до Базового компонента, Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» виокремлюють сенсорний розвиток як базову основу формування всіх ключових компетентностей дитини дошкільного віку.

Аналіз публікацій (виділення невирішених проблем). Проблема сенсорного розвитку дошкільників перебуває в центрі уваги багатьох вчених, як психологів (Л. Венгер, О. Запорожець, В. Зінченко, Є. Ігнатьєв, В. Мухіна), так і педагогів (В. Аванесова, М. Поддьяков, Н. Сакуліна, Є. Тихєєва, О. Усова, Є. Фльоріна). Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, розташування у просторі, а також запах, смак тощо. Значення сенсорного виховання в ранньому віці важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення органів чуттів, накопичення уявлень про навколишній світ. Видатні зарубіжні спеціалісти в галузі дошкільної педагогіки (Ф.Фребель, М.Монтессорі, Ж.-О. Декролі), а також відомі представники дошкільної педагогіки та психології (С.Русова, Є.Тихеєва, О.Запорожець, О.Усова, Н.Сакуліна та ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з базових компетентностей дитини раннього віку.

Мета статті полягає у вивченні особливостей сенсорного розвитку дітей раннього віку.

Виклад основного матеріалу

Сенсорне виховання - це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання та вдосконалення відчуттів та сприймань [6]. Видатні педагоги - О. Декролі, М. Монтессорі, Є. Тихеєва, К. Ушинський, С. Русова, Ф. Фребель, відзначали його, як одну з основних сторін дошкільного виховання [2, с. 29].

Сенсорне виховання, яке спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишнього світу, виступає основою пізнання, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного сприйняття значною мірою залежить від рівня сенсорного розвитку дитини, тобто від того, наскільки досконало вона чує, бачить, відчуває на дотик те, що її оточує. У міру оволодіння сенсорною культурою в дитини розширюються можливості сприйняття естетичних цінностей природи й суспільства, а зі сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Саме тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку [7, с. 23].

Ранній вік - надзвичайно важливий і відповідальний період психічного розвитку дитини. Це вік, коли з'являються новоутворення. У житті дитини з'являється мова, гра, спілкування з однолітками, перші уявлення про себе, про інших, про світ. У перші три роки життя відбувається закладка найбільш важливих і основних людських здібностей - пізнавальна активність, допитливість, впевненість в собі і довіра до інших людей, цілеспрямованість і наполегливість, уява, креативність і багато іншого. Всі ці здібності не виникають спонтанно, вони вимагають неодмінної і постійної участі дорослого, що сприяє їх формуванню і розвитку, а також відповідних віку форм діяльності. З психолого-педагогічної точки зору ранній дитячий вік (від одного року до трьох років) є одним з ключових у житті дитини і багато в чому визначає його майбутній психологічний розвиток. У цьому віці з'являються такі фундаментальні надбання, як прямоходіння, мовне спілкування і предметна діяльність.

Знайомлячись з властивостями різноманітних предметів - різними формами, кольорами, відносинами величин, просторовими відносинами - дитина накопичує запас уявлень про ці властивості, що дуже важливо для її подальшого розумового розвитку. Уявлення про властивості предметів, пов'язані з характерними для дитини видами практичної діяльності, перш за все з предметною діяльністю. Тому накопичення уявлень про властивості предметів залежить від того, якою мірою дитина в своїх предметних діях опановує зоровим орієнтуванням, виконуючи дії сприймання. Ранній вік так само сензитивний для розвитку мови. Д. Б. Ельконін підкреслював, що мова тут виступає не як функція, а як особливий предмет, яким дитина оволодіває так само, як вона опановує інші знаряддя. Це засіб розвитку самостійної предметної діяльності. Д. Б. Ельконін писав, що для періоду раннього дитинства характерне інтелектуальне вирішення задач, тобто таке рішення, яке засноване на врахуванні дитиною співвідношення елементів ситуації, знарядь (предметів) і досягнення мети. У цей період інтенсивно розвивається мова. Дитина від автономного, афективно забарвленого, ситуативного слова переходить до слів, які мають предметну віднесеність, що несе функціональне навантаження, що виражає цілі речення, а потім до розчленованого речення і мовної формі комунікації у власному розумінні слова [9].

Показ дорослого разом з мовним зазначенням, з одного боку, і появою предметних дій, з іншого, ставлять дитину і дорослого в ситуацію спілкування. Дитина починає звертатися до дорослого з різними проханнями. Розширюються функції спілкування, що і веде до збагачення мовлення дитини. Часто на цій стадії бувають затримки мови. Але через деякий час дитина раптом починає говорити, роблячи величезний стрибок у розвитку мови. Можна припустити, що в подібні періоди «застою» мова розвивається потенційно [5]. В ранньому дитинстві розвиток мови йде по двох напрямках: вдосконалюється розуміння мови дорослих і формується власна активна мова дитини. Уміння відносити слова до позначуваних ними предметів і дій приходить до дитини далеко не відразу. Спочатку розуміється ситуація, а не конкретний предмет або дія. Далі пасивна мова починає бурхливо розвиватися і в розвитку випереджає активне мовлення. Запас пасивної мови впливає на збагачення активного словника. Спочатку дитина розуміє слова-вказівки, потім він починає розуміти слова-назви, пізніше настає розуміння інструкцій та доручень, нарешті, розуміння розповіді, тобто розуміння контекстної промови [5].

Г.А. Урунтаева [8] виділила наступні особливості сенсорного виховання в ранньому віці:

- складається новий тип зовнішніх орієнтованих дій;

- примірювання, а пізніше зорове співвіднесення предметів за їх ознаками;

- виникають уявлення про властивості предметів;

- освоєння властивостей предметів визначається їх значимістю у практичній діяльності;

- розвиток фонематичного слуху, необхідного для спілкування з дорослим, призводить до сприйняття всіх звуків рідної мови.

З. Богуславська [3] в своїх дослідженнях розвиває думку про те, що, починаючи з раннього віку зростає протягом усього дошкільного віку, ігрове маніпулювання у дітей змінюється власне обслідувальний діями з предметами і поступово перетворюється в цілеспрямоване його випробування з метою розуміння призначення його частин, їх рухливості і зв'язку один з одним. Для сприйняття дітей з трьох років характерно виділення в якості провідного зорового сприйняття, а співвідношення дотику і зору в процесі обстеження предметів неоднозначні і багато в чому залежать від новизни об'єкта і завдання, що стоїть перед дитиною. Так, за описом В. Мухіної, при пред'явленні нових предметів виникає тривалий процес ознайомлення, складна дослідницька діяльність. Діти беруть предмет в руки, обмацують, пробують на смак, запах, згинають, розтягують, стукають об стіл тощо. Спочатку відбувається знайомство з цілісним образом предмета, а потім виділяються його окремі властивості [37].

М. Поддяков [4] в своїх дослідженнях виявив певну послідовність дій дитини при обстеженні предметів. Спочатку предмет сприймається в цілому. Потім відбувається виділення його основних частин і визначення їх властивостей (форма, величина і ін.). Далі виявляються просторові взаємини частин відносно один одного (вище, нижче, праворуч, ліворуч). На наступному етапі вичленяються найбільш дрібні деталі, встановлюється їх просторове розташування по відношенню до їх основних частин. Завершується обстеження повторним сприйняттям предметів. В процесі обстеження відбувається переклад властивостей об'єкта, сприйнятого дитиною, на знайому їй мову, якою є система сенсорних еталонів. Ознайомлення з ними і способами їх використання, починаючи з трьох років, займає основне місце в сенсорному вихованні дитини. Еталони не існують окремо один від одного, вони утворюють певні впорядковані системи. Наприклад, спектр кольорів, система геометричних форм та ін. Освоюючи систему сенсорних еталонів, дитина значно розширює сферу пізнаваних властивостей предметів і вчиться відбивати взаємозв'язок між ними. Осмисленість еталонів виражається у відповідній назві - слові.

В.С. Мухіна вважає, що засвоєння сенсорних еталонів тільки одна зі сторін розвитку орієнтування дитини у властивостях предметів. Друга сторона, яка нерозривно пов'язана з першою, - це вдосконалення дій сприйняття. Дитина вступає в дошкільний вік, володіючи діями сприйняття, що склалися в ранньому дитинстві. Отже, сенсорне виховання, починаючи з раннього віку, сприяє розвитку сенсорних процесів: - зорове сприйняття стає провідним при ознайомленні з навколишніми предметами; - освоюються сенсорні еталони; - зростає цілеспрямованість, планомірність, керованість, усвідомленість сприйняття; - сприйняття інтелектуалізується завдяки встановленню взаємозв'язків з мовою і мисленням. Завдяки розвитку сприйняття розвиваються всі сторони дитячої діяльності: руху, ігрова діяльність, мовне спілкування, музичне виховання, образотворча діяльність.

Сенсорне виховання повинно здійснюватися спільно з різноманітною діяльністю, в зв'язку з чим можна виділити ряд завдань:

1. Формувати загальну сенсорну здатність, тобто здатність до засвоєння та використання сенсорних еталонів (5, а потім 7 кольорів спектру; 5 геометричних форм; 3 градації величини).

2. Забезпечити поступовий перехід від предметного сприйняття і впізнавання об'єкта до сенсорного, що включає навчання пізнавати предмет і називати його, а також знати його призначення; частини предмета і їх призначення; матеріал, з якого зроблений предмет; його колір, форму, розмір тощо.

3. Допомогти дитині отримати перші уявлення про різні матеріали (папір, дерево, скло, метал) і їх основні якості (скло холодне, прозоре, б'ється; папір гладкий, м'який, рветься, промокає).

4. Формувати уявлення про найпростіші перцептивні дії (погладити, натиснути, помацати, спробувати на смак тощо), вчити правильно здійснювати дані дії.

5. Розвивати мову і вміння активно вживати слова, що позначають дії (зім'яти, стиснути, погладити), якості і властивості (м'якість, твердість, гладкість, шорсткість).

6. Виховувати дбайливе ставлення до предметів, вчити дітей використовувати предмети відповідно до їх призначення і властивостей.

Особливості сенсорного виховання дітей раннього віку полягають в тому, що, на початковому етапі складається новий тип зовнішніх орієнтованих дій - примірювання, а пізніше зорове співвіднесення предметів за їх ознаками. Потім виникають уявлення про властивості різних предметів. Далі опанування властивостей предметів визначається їх значимістю і застосуванням в практичній діяльності.

Висновки

сенсорний розвиток предметна гра

Таким чином, з психолого-педагогічної точки зору ранній дитячий вік (від одного року до трьох років) є одним з ключових у житті дитини і багато в чому визначає її майбутній психологічний розвиток. У цьому віці з'являються такі фундаментальні надбання, як прямоходіння, мовне спілкування і предметна діяльність. У ранньому дитинстві дитина активно пізнає світ оточуючих його предметів, разом з дорослими освоює способи дій з ними. Його провідна діяльність - предметно-маніпулятивна, в процесі якої виникають перші примітивні ігри. До трьох років з'являються особисті дії і свідомість «я сам» - одне з центральних новоутворень цього періоду. У три роки поведінка дитини починає мотивуватися як змістом ситуації, в яку вона занурена, так і відносинами з іншими людьми - дітьми і дорослими. В цей період часу сенсорне виховання створює необхідні умови для формування психічних процесів, які мають першочергове значення для можливості подальшого навчання. Воно спрямоване на розвиток зорового, слухового, тактильного, кінестетичного та інших видів відчуттів і сприйнять. Особливості сенсорного виховання в ранньому дитинстві: формується новий тип зовнішніх орієнтованих дій; з'являється примірювання, а пізніше зорове співвіднесення предметів за їх ознаками; виникають уявлення про різні властивості предметів; відбувається освоєння властивостей предметів, яке визначається їх значимістю у практичній діяльності.

Бібліографія

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол- в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. ВнукО. Д. Сенсорний розвиток дітей раннього віку / О.Д. Внук // Дошкільний навчальний заклад - 2011.-№ 8. - С. 29-32.

3. Дошкільна педагогіка з основами методик виховання і навчання: Підручник для вузів. Стандарт третього покоління / Под ред. А. Г. Гогоберидзе, О. В. Солнцевої. СПб.: Пітер, 2013

4. Поддъяков Н.Н. Сенсорное воспитание в детском саду./ Н.Н. Поддъяков М.: Просвещение, 1981. 192 с

5. Рожков О.П. Упражнения и занятия по сенсорно-моторному развитию детей 2 - 4-ого года жизни: Методические рекомендации. М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство ИПО «МОРЭК», 2014. 190 с.

6. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.parta.com.ua/referats/view/1960/

7. Сенсорний розвиток: з досвіду роботи. 3 - 4 роки / упо ряд. М. Л. Кривоніс, О. Л. Дроботій, В. М. Ачкасова. - Х.: Видавництво «Ранок», 2012. - 240 с.

8. Урунтаева Г.А. Дошкільна психологія: Учеб. посібник для студ. Сер. пед. навч. закладів. 5-е изд., Стереотип. М.: Видавничий центр «Академія», 2001. 336 с

9. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте // Вопр. психол. 1971. № 4. С. 6-20.

Размещено на Allbest.ru