Швидкісно-силова підготовленість підлітків із різним рівнем фізичного розвитку

Размещено на http://allbest.ru

Швидкісно-силова підготовленість підлітків із різним рівнем фізичного розвитку

Антон Ключник студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету фізичного виховання)

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент Філоненко О. В.

Анотація

У статті розглядаються питання рівня швидкісно-силової підготовленості та фізичного розвитку підлітків. Показано, що врахування індивідуальних показників фізичного розвитку, а саме його гармонійності під час занять з фізичної культури позитивно впливає на підвищення рівня швидкісно-силової підготовленості.

Ключові слова: швидкісно-силова підготовленість, гармонійність фізичного розвитку учнів.

Вступ

Постановка проблеми. Оптимальний рівень загальної фізичної підготовленості є основою процесу фізичного вдосконалення людини. Удосконалення фізичного розвитку, а отже - зміцнення фізичного здоров'я відбуваються на основі розвитку властивих кожній людині фізичних якостей, особливо тих якостей, які сприяють покращенню загального рівня функціональних та адаптаційних можливостей її організму [2, с. 11].

Відомо, що високий рівень розвитку швидкісно-силових якостей у дітей забезпечує більш ефективне вдосконалення інших рухових здібностей, сприяє вдосконаленню трофічних та пластичних функцій організму, нормалізує діяльність систем кровообігу і дихання, покращує функціонування центральної нервової системи [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практика фізичного виховання свідчить про те що загальна динаміка рухової і особливо швидкісно-силової підготовленості школярів за останні роки не тільки не поліпшується, а й має тенденцію до зниження. Загальний рівень розвитку фізичних якостей явно недостатній як для подальшої спортивної діяльності так і успішної майбутньої трудової діяльності [1-3]. Це викликає необхідність пошуку нових форм, засобів і методів фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Вагомий внесок у вивчення проблем розвитку фізичних якостей школярів, зокрема розвитку швидкісно-силових якостей, здійснили плеяда відомих українських науковців, зокрема, В. Ареф'єв, Л. Волков, Г. Єдинак, О. Куц, Т. Круцевич, Л. Сергієнко, Б. Шиян та інші.

Необхідність пошуку нових шляхів організації занять диктується ще й лімітом навчального часу дітей та підлітків, їх перевантаженістю розумовою діяльністю з інших предметах і, як наслідок цього, - низька загальна рухова активність учнів, особливо при виконанні високо інтенсивних рухових дій, що необхідно при реалізації швидкісно-силової підготовки. Тому актуальним є пошук нових методичних підходів у вдосконаленні швидкісно-силових здібностей учнів середніх класів, тобто в тому віковому періоду, в якому розвиток швидкісно-силової підготовленості найбільш сприятливий.

Мета статті - розглянути особливості розвитку швидкісно-силових якостей підлітків із різним рівнем фізичного розвитку.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Дослідження проводилось на базі Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання № 6 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, центр естетичного виховання "Натхнення" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області». Загалом до експерименту були задіяні 60 учнів 1314 років. В процесі дослідження здійснювали вимірювання рівня розвитку швидкісно-силових якостей за виконанням вправ «Стрибок у довжину з місця», «Стрибок у довжину з розбігу», «Стрибок угору з місця» та «Метання набивного м'яча». Крім визначення загальних показників в учнів ми також досліджували розвиток швидкісно-силових якостей в залежності від їх фізичного розвитку. Фізичний розвиток вивчали за допомогою центильних таблиць. В залежності від показників фізичного розвитку всіх обстежуваних було розподілено на дві групи: до першої увійшли особи, гармонійним фізичним розвитком, до другої - з дисгармонійним фізичним розвитком.

Результати дослідження та їх обговорення.

У таблиці 1. представлені дані середньостатистичних показників розвитку фізичних якостей учнів 1314 років із різними даними гармонійності фізичного розвитку.

Середньостатистичний показник у визначенні швидкісно-силових якостей в хлопців за вправою «Стрибок у довжину з місця», виявився кращим у осіб з гармонійним фізичним розвитком, і становив 166,1±2,4 см, а у хлопців із дисгармонійним розвитком становив 163,2±1,7 см. Це на 1,8 % нижче, ні ж у хлопців з гармонійним фізичним розвитком.

Таблиця 1.

Середні показники розвитку фізичних якостей в учнів 13-14 років

Аналізуючи результатами стрибка в довжину з місця дівчат із різним рівнем гармонійності фізичного розвитку встановлено, що кращими показниками характеризувалися дівчата з гармонійним фізичним розвитком порівняно з дівчатами з дисгармонійним фізичним розвитком.

Так, середньостатистичний показник виконання нормативу «стрибок в довжину з місця» у дівчат з гармонійним фізичним розвитком становить 160,75±2,3 см, а у дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком - 158,1±2,1 см, що на 1,7% нижче, ніж у дівчат з гармонійним фізичним розвитком (Табл. 1). При обробці отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента нами не виявлено достовірних відмінностей між показниками виконання вправи «стрибок у довжину з місця» окремо у хлопців та дівчат із гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком (1=0,85-0,99 при р>0,05).

Розглянемо детальніше отримані результати виконання нормативу зі «стрибка в довжину з розбігу» учнів 13-14 років із різною гармонійністю фізичного розвитку. Спочатку розглянемо отримані дані хлопців. Середньостатистичний показник хлопців з гармонійним фізичним розвитком виявився на рівні 357,8±4,9 см, що на 1,8 % краще, ніж у групі хлопців із дисгармонійним фізичним розвитком (351,6±1,7 см). У дівчат ми також спостерігали вищі показники виконання нормативу «стрибок в довжину з розбігу» у осіб із гармонійним фізичним розвитком, порівняно з дівчатами з дисгармонійним фізичним розвитком.

Середньостатистичний показник стрибка в довжину з розбігу у групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком становив 315,0±6,5 см, а у групі з дисгармонійним фізичним розвитком - 305,0±1,7 см. Цей показник на 3,3 % нижче, ніж у дівчат з гармонійним фізичним розвитком.

При обробці отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента нами не виявлено достовірних відмінностей між показниками виконання вправи «стрибок в довжину з розбігу» окремо у хлопців та дівчат з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком (1=1,22-1,5 при р>0,05). фізичний здоров'я руховий швидкісний підліток

Інший показник за яким аналізували рівень розвитку швидкісно-силових якостей в учнів 13-14 років це виконання вправи «стрибок угору». Хлопці з дисгармонійним розвитком не набагато, але гірше стрибали вгору порівняно з хлопцями гармонійного розвитку, відповідно: 31,4±1,2 см та 32,4±1,6 см. Різниця становила 3,2%. Отримані результати виявилися не достовірними (1=0,50, р>0,05).

При аналізі отриманих результатів дівчат можна відмітити, що вищими показниками характеризувалися дівчата з гармонійним фізичним розвитком, і з середньостатистичним показником 32,0±1,2 см. У групі дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком середньостатистичний показник стрибка вгору становив 29,1±0,6 см що на 9,9 % нижче, ніж у групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком (Табл.1.).

Обробка отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента дозволяє нам стверджувати про достовірність різниць між показниками у групах дівчат з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком (1=2,23 при р<0,05) (Табл.1.). Остання вправа за якою ми вивчали рівень розвитку швидкісно-силових якостей 13-14 дітей - це вправа «Метання набивного м'яча». Середньостатистичний показник хлопців з гармонійним фізичним розвитком виявився на рівні 544,9±7,1 см, що на 5,7 % краще, ніж у групі хлопців з дисгармонійним фізичним розвитком (515,4±10,9 см).

У дівчат ми також ми спостерігали вищі показники виконання нормативу «стрибок в довжину з розбігу» у осіб з гармонійним фізичним розвитком, порівняно з дівчатами з дисгармонійним фізичним розвитком. Середньостатистичний показник стрибка в довжину з розбігу у групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком становив 501,0±8,7 см, а у групі з дисгармонійним фізичним розвитком - 491,9±8,3 см. Цей показник на 1,8% нижче, ніж у дівчат з гармонійним фізичним розвитком (Табл.1.).

При обробці отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента встановлено, що між показниками стрибка у довжину з розбігу хлопців з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком спостерігається достовірна різниця (1=2,2 при р<0,05). Між групами дівчат з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком достовірних відмінностей не виявлено (1=0,84, р>0,05)(Табл.1.).

Другий етап дослідження швидкісно-силової підготовленості учнів 13-14 років проводився наприкінці березня 2016 року. Тренувальні завдання спрямовані на виховання швидкісної сили при необхідності її вдосконалення застосовувалися на уроках з фізичної культури протягом 10 хв основної частини уроку у вигляді почергового поєднання виконання вправ «стрибок в гору з місця», «стрибок в довжину з місця», «стрибки на скакалці». Вправи виконуються 4-5 підходів з 1-1,5 хв перепочинком, в середньому темпі, з максимальною мотивацією до виконання. Подібні вправи пропонувалося виконувати в домашніх умовах у позаурочний час. Результати дослідження фізичної підготовленості на різних етапах дослідження представлені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Середні показники фізичної підготовленості на першому та другому етапах дослідження

Примітка: хлопці (І) - з гармонійним фізичним розвитком; хлопці (ІІ) - з дисгармонійним розвитком; дівчата (І) - з гармонійним фізичним розвитком; дівчата (ІІ) - з дисгармонійним розвитком.

З таблиці 2. видно, що у всіх випадках наших порівнянь спостерігається покращення показників швидкісно-силової підготовленості на другому етапі дослідження. Так, в хлопців з гармонійним фізичним розвитком середній показник виконання вправи «стрибок в довжину з місця»покращився на 3,6% і становив 172,4±2,2 см; у хлопців з дисгармонійним розвитком збільшився на 3,5% і становив - 169,7±1,9 см.

Подібна ситуація спостерігається при аналізі отриманих даних фізичної підготовленості дівчат: у дівчат з гармонійним розвитком показник виконання вправи «стрибок в довжину з місця» покращився на 3,1 % і становив в середньому 165,7±2,1 см, а у дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком відповідно покращився на 3,9 % і становив в середньому 164,3±2,3 см. Аналізуючи отримані дані виконання вправи «стрибок у довжину з розбігу» на розвиток швидкісно - силових якостей можна відмітити, що на другому етапі у всіх групах спостерігається зростання цього показника. Так, у хлопців з гармонійним фізичним розвитком цей показник покращився на 1,6% і становив в середньому 363,5±4,5 см, у хлопців з дисгармонійним фізичним розвитком покращився на 1,9 % і становив в середньому 358,2±1,8 см. У дівчат спостерігається також зростання показника швидкісно-силових якостей, але більш якісне. Так, у групі дівчат, в якій ми використовували диференційований підхід у розвитку швидкісно-силових якостей спостерігається зростання показника на 3,6%, тоді як в групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком зростання на рівні 6,8%. Запропонована методика розвитку швидкісно-силових якостей позитивно сприяла покращенню показників виконання вправи «стрибок у довжину з розбігу» у дівчат.

Схожа ситуація спостерігається і при аналізі виконання вправи «стрибок вгорі» у групах дослідження. Так, у хлопців з гармонійним фізичним розвитком показник виконання вправи збільшився на 1,5 % і становив в середньому 32,9 ±1,4 см, тоді як у хлопців з дисгармонійним фізичним розвитком цей показник покращився на 4,1% і становив в середньому 32,7±1,3 см.

На нашу думку, таке велике зростання у групі з дисгармонійним фізичним розвитком можна пояснити тим, один учень на першому етапі зовсім не виконав норматив, а після 12 занять уроків фізичної культури та достатній мотивації зумів виконати норматив до 4 см, чим і забезпечив значне зростання середньогрупового показника виконання цієї вправи (Табл. 2.). У дівчат, яким було запропоновано диференційований підхід у вихованні швидкісно-силових якостей (дівчата з дисгармонійним фізичним розвитком) покращення показника виконання вправи «стрибок вгору» відбулося на 5,5 % і становив цей показник в середньому 30,7±0,7 см, тоді як у групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком цей показник покращився на 0,9% і становив в середньому 32,3±1,1 см (Табл. 2.). У всіх випадках наших порівнянь спостерігається покращення показників швидкісно-силової підготовленості на другому етапі дослідження за виконанням вправи «метання набивного м'яча». Так, в хлопців з гармонійним фізичним розвитком середній показник виконання цієї вправи покращився на 2,1% і становив 556,2±5,8 см; у хлопців з дисгармонійним розвитком збільшився на 4,2% і становив - 536,9±8,7 см.

Подібна ситуація спостерігається при аналізі отриманих даних фізичної підготовленості дівчат: у дівчат з гармонійним розвитком показник виконання вправи «метання набивного м'яча» покращився на 4,0 %, і становив в середньому 521,0±6,9 см, а у дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком, відповідно, покращився на 4,7 % і становив в середньому 515,2 ±7,6 см. На уроках з фізичної культури ми запропонували диференційований підхід у вихованні швидкісно-силових здібностей як у хлопців, так і у дівчат. У результаті можна спостерігати, що крім природного фізичного приросту показників швидкісно-силової підготовленості, покращення також спостерігалося у групі з дисгармонійним фізичним розвитком інтенсивніше порівняно з групою з гармонійним фізичним розвитком, як результат запропонованої методики.

На нашу думку, це можливо пояснити, насамперед, підвищеною мотивацією до занять з розвитку швидкісно-силових якостей учнів із дисгармонійним фізичним розвитком [3, с. 112].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Відносно вищі показники приросту рівня розвитку швидкісно-силових якостей у групах учнів з дисгармонійним фізичним розвитком є результатом не лише природного розвитку цих якостей (як скоріше всього у групах учнів з гармонійним фізичним розвитком), але й позитивним впливом запропонованої нами методики їх розвитку. Перспективи подальших досліджень полягають у вдосконаленні методики розвитку швидкісно-силових якостей у підлітків з врахуванням динаміки їх фізичного розвитку.

Бібліографія

1. Арєф'єв В. Г. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): навч. посіб. Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2007. 248 с.

2. Волков Л. В. Система управління розвитком фізичних здібностей дітей шкільного віку в процесі занять фізичною культурою і спортом: автореф. дис. ... д-р пед. наук. Київ, 1988. 38 с.

3. Смирнова Т. В. Дифференцированный подход к воспитанию скоростно-силових способностей и выносливости у девушек старшего школьного возраста: дис. ... канд. пед. наук. Киев, 1985. 158 с.

4. Фізична культура в школі : 1-9 класи : методичний посібник / за загальною редакцією С. М. Дятленко. К.: Літера ЛТД, 2013. 352 с.

Размещено на Allbest.ru