Організація самостійної роботи з німецької мови у старших класах закладів загальної середньої освіти

студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов

Анотація

У статті розглянуто основні методи самостійної роботи учнів старших класів у процесі вивчення німецької мови у закладах загальної середньої освіти; звертається увага на необхідність засвоєння основних методів самостійного оволодіння старшокласниками новими знаннями та удосконалення набутих знань та навичок.

Ключові слова: самостійна робота, мова, німецька мова, урок, текст.

Основна частина

Постановка проблеми. Самостійна робота вважається найважливішим процесом саморегуляції особистості та творчих можливостей учнів. Самостійна робота учнів старших класів розглядається як основний та найважливіший шлях становлення їх особистості. Учень набуває певних знань в процесі власної самостійної навчальної діяльності. Але для того щоб оволодіти іноземною мовою, німецькою мовою зокрема, в певному обсязі та навчитися працювати самостійно, учні повинні засвоїти запас слів, граматичних конструкцій, різних мовленнєвих засобів та навчитися вільно ними користуватися. Самостійна робота - найдоступніший і перевірений практикою шлях підвищення ефективності уроку; це важливий і ефективний спосіб активізації самостійної діяльності школярів; це засіб досягнення мети кожного уроку; це створення умов для розвитку особистості учня в процесі активної розумової діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною. Сьогодні проблема організації самостійної роботи учнів привертає до себе увагу педагогів та методистів. Загально дидактичні, психологічні та методичні аспекти планування та організації самостійної роботи розглядаються у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, Архангельського С., Граф В., Підкасистого П., Савченко О., Шамової Т. та інших. Використання самостійної роботи на заняттях з німецької мови та у підготовці домашніх завдань відіграє досить важливу роль у процесі оволодіння іншомовними вміннями та навичками, адже іноземна мова стає незамінною в різних сферах діяльності людини, і саме самостійна робота дає змогу учням вивчати мову.

Метою статті є визначення ролі самостійної роботи учнів як одного із засобів вивчення німецької мови на заняттях в старших класах закладів загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Формуванню в учнів готовності до самоосвіти з іноземної мови сприяють наступні фактори: значне розширення сфер співробітництва нашої країни із зарубіжними країнами, зростання кількості спільних підприємств та фірм, спілок, збільшення кількості контактів між містами; включення до міжнародних акцій на захист миру, навколишнього середовища та ін. найширших верств населення; більш широке залучення громадян нашого суспільства до культури, літератури, мистецтва і наукової думки народів зарубіжних країн.

Основна мета навчального процесу з іноземної мови полягає у тому, щоб сформувати в учнів вміння та навички усного мовлення, навчити читати не тільки адаптовану, але й оригінальну літературу. Для того щоб краще засвоїти певний мовний матеріал необхідно активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів.

Більшість учнів мало ознайомлені з раціональними прийомами вивчення іноземної мови. Наприклад, при читанні незнайомого тексту учні відразу ж, навіть не переглянувши текст, беруться за словники, не ознайомившись попередньо зі змістом тесту, не вияснивши, про що йдеться мова, починають відразу ж пошук незнайомих слів. Вчитель повинен домогтися того, щоб учень зацікавився роботою над лексикою і зрозумів, що запам'ятовування слів не повинно бути механічним, що кожне слово повинно бути зрозумілим, правильно сказаним, прочитаним і написаним. Лиш після того, як слово отримає в свідомості учні чіткий смисловий, слуховий і графічний образ, лиш тоді можна приступати до роботи з роботою органів мови і письмової фіксації слів.

Записи учнів при роботі над текстом часто свідчать про те, що вони не вміють працювати з словником, не намагаються зрозуміти незнайомі слова, виходячи із контексту чи за словотворчими ознаками. Вони не впізнають слово якщо воно виступає у зміненому вигляд (у формі минулого часу, у множині, у порівняльному ступені). Тому переклад тексту часто буває безглуздим. Робота над текстом без словника має свої труднощі. Наприклад, прочитавши текст багато учнів не можуть виокремити головне і скласти до тексту узагальнюючі питання, не вміють зробити короткий переказ, дати оцінку прочитаному.

Усні висловлювання також часто бувають недостатньо осмисленими. Повідомлення на задану тему, як правило, буває непослідовним, у ньому не зберігаються причинно-наслідкові зв'язки, учень часто говорить те, що йому здається більш легким, вживає ті фрази, в яких не боїться зробити помилку, не турбується про зміст висловлювання в цілому.

Під розвитком навички самостійної роботи мається на увазі не просто будь-яка робота, яка виконується учнями самостійно, а навчання їх методів самостійного вибору прийомів роботи, які забезпечують раціональне та ефективне засвоєння мови. Розвиток навички самостійної роботи школярів слід проводити в наступних напрямках: 1) навчати старшокласників усвідомлено ставитися до занять; 2) пояснювати найбільш ефективні шляхи засвоєння навчального матеріалу; 3) вчити учнів користуватися навчальними посібниками різних видів.

Слід зазначити, що усвідомлене ставлення до занять з німецької мови передбачає, перш за все, розуміння того, над чим працює школяр. Часто учень повторює вслід за вчителем слова, речення, не розуміючи їх змісту. Іноді учень навіть відповідає на питання, не розуміючи питання. Необхідно пояснити учням, що не можна висловлювати чи писати щось, якщо незрозумілий зміст. Тому слід рекомендувати їм частіше звертатися до вчителя з питанням: «Was bedeutet das? Ich verstehe nicht.» Учитель, у свою чергу, постійно повинен перевіряти, чи розуміють учні зміст того, що висловлюють, читають, прослуховують (слухають) і задавати питання: Verstehst du das? Was verstehst du nicht? War alles verstandlich?

Учням повинно бути чітко зрозумілим основне завдання навчання - навчитися читати і говорити німецькою мовою. Вони повинні розуміти, що вміти говорити - значить вміти висловлювати думки, а не повторювати заучене. Вміти читати - це значить розуміти те, що читаєш і видобувати для себе якусь інформацію з прочитаного. Для того, щоб цього навчитися необхідно виконати багато різних вправ.

Необхідно щоб учень усвідомив особливості розмовного мовлення: учні повинні знати що діалог вимагає швидкої реакції, короткої відповіді. Бесіда з учителем повинна бути зразком для цього. Наприклад, тренуючи учнів у вживанні часової форми Perfekt, учитель пропонує їм задавати питання. Необхідно навчити учнів висловлювати свої думки просто, не застосовуючи складних граматичних форм. Таким чином вони можуть уникнути помилок, не будуть відчувати труднощів, шукаючи незнайомі слова. Спеціальні вправи повинні сприяти виробленню цього уміння. Наприклад учням пропонується: 1) спростити складні речення: - Er sagte seinem Freund, dafi er ihn heute besuchen wird. - Er sagte dem Freund: Ich komme heute; - Mit grofiem Vergnugen erlerne ich die deutsche Sprache. - Ich lerne sehr gern Deutsch. 2) передати зміст речення, висловлювань рідною мовою на німецькій мові найпростішими засобами, наприклад: Так як погода була дуже морозною, ми були вимушені сидіти вдома і розважатися читанням цікавих книг: 1) Das Wetter war sehr kalt, wir mufiten du Hause sitzen. Wir lesen. 2) Das Wetter war frostig. Wir safien zu Hause und lasen. Die Bucher waren interessant. 3) Es war sehr kalt. Wir bleiben zu Hause. Wir lesen interessante Bucher.

Зауважимо, що не тільки учитель, а й учень повинен чітко усвідомлювати, для чого вивчається той чи інший матеріал, для чого виконується дана вправа, які вміння при цьому набуваються. При вивченні нового матеріалу вчитель помічає можливості його застосування. Наприклад: вивчення теми «Людина» дає йому можливість:

1) описати себе (друга, брата), наприклад у листі товаришу по листуванню з Німеччини;

2) пожалітися, поскаржитися на біль; повідомити учителю про хвороби, наприклад: «Ich habe Augenschmerzen, ich darf nicht lesen; Ich habe Halsschmerzen, ich kann nicht laut sprechen; Ich habe Kopfschmerzen;

3) зрозуміти і вживати складні слова, до складу яких входить назви, складені із знайомих основ (das Kopftuch, die Handarbeit, das Armband та ін.);

4) зрозуміти значення багатьох фразеологічних виразів (ich bin ganz Ohr; er ist auf den Kopf gefallen; auf der Nase herumtanzen; hinter die Ohren schreiben і інші;

5) зрозуміти похідні слова, утворені при допомозі суфіксів різних частин мови (menschlich, herzlich);

6) здогадатися про значення слів до складу яких входять незнайомі корені (Handschlag, A ugenkrankhei t);

7) розуміти поширені словосполучення, в основі яких лежить метафора (der Hals der Flasche, der Rucken des Buches; der Fufl des Berges, der Arm der Maschine та ін.).

Будь-яку вправу учні повинні виконувати свідомо, цілеспрямовано, тобто знати, яке перед ними стоїть завдання і яка мета переслідується. Усвідомлене ставлення до занять - це таке відношення, коли учень хоче оволодіти мовою і шукає шляхи оволодіння нею (додаткове читання, заняття у гуртку, прослуховуванні аудіозаписів). Завдання учителя - показати йому цей шлях.

До самостійної роботи учня повинна готувати вся система роботи на уроці. Тут вчитель повинен пояснити учневі, що таке речення - зразок, як з ним працювати, щоб досягти певного автоматизму, як утворювати речення за даною моделлю і застосувати їх у різних ситуаціях. Тут учні під керівництвом учителя знайомляться з найбільш ефективним способом засвоєння слів. Слово сприймається у контексті. Учні повторюють за вчителем речення з новим словом, значення якого повинно бути зрозумілим (пояснена вчителем).

Учні записують це слово, при цьому звертають увагу на його утворення, вживання, словозміну. Потім добирають відповідні для тренування даного слова речення, зразки. Потім, на завершення, вживають це слово у бесіді з учителем чи товаришами. Самостійна робота у класі повинна навчати учнів, до того як приступити до читання тексту, намітити собі межу читання, виконати вправи, які передують тексту, пробігти текст очима, щоб встановити, про що йде мова у тексті, і тільки потім розпочати читати.

Урок у класі повинен бути зразком у послідовності видів роботи над засвоєнням мови. У процесі уроку слід нагадувати учням, що й дома, при самостійному опрацюванні матеріалу слід дотримуватися вказаної послідовності. Учень повинен бачити, що відбір матеріалу підпорядковується його важливості. Принципом вживаності учнем слід користуватися і при самостійному читанні. Учень повинен знати, що читання на іноземній мові сприяє розширенню словникового запасу.

Треба намагатися запам'ятати слова, які зустрічаються особливо часто. Необхідно також пояснити учням механізм запам'ятовування, необхідність участі всіх видів пам'яті запам'ятовування (логічної, зорової, слухової, моторної). Для цього потрібно привчати учнів слухати і бачити, тобто до зорового і слухового сприйняття, та до проговорювання матеріалу. Одностороннє сприйняття призводить до того, що учні або не розуміють вивчений матеріал, коли стикаються з ним у писемному мовленні, або не впізнають його на слух.

Учень повинен зрозуміти, що займатися мовою потрібно регулярно, головне - повністю використовувати час уроку. Він повинен говорити, читати не тільки, коли до нього звертається учитель, а й коли відповідають його товариші. Дуже корисно зовсім тихо повторювати сказане. Саме собою нічого не запам'ятовується, для цього необхідно докласти зусиль. Чим менше на уроці використовується рідної мови, тим ефективнішим є процес засвоєння німецької мови. Тому учнів необхідно привчити без потреби не використовувати переклад на рідну мову і звертатися до вчителя та товаришів завжди німецькою мовою. Для цього необхідно запам'ятати слова і звороти мови, необхідні для вживання на різних етапах уроку, при виконанні різних видів роботи та при тренуванні різних видів мовленнєвої діяльності. Рекомендується використовувати будь-яку природню ситуацію, щоб застосувати отримані знання на практиці чи ознайомитися із новими словами та зворотами мови.

Вчителеві слід використовувати будь-яку можливість, щоб знайомити школярів з раціональними прийомами роботи. Наприклад, повідомлення із газет чи інших друкованих або електронних видань, в яких читачі або слухачі розповідають про те, як вони вивчають іноземну мову, можуть слугувати матеріалом для аудіювання.

Стосовно організації та проведення самостійної роботи з німецької мови, необхідно зауважити, що підручник є засобом, на основі якого учень отримує знання і на основі якого розвиваються навички та вміння школярів. Учень повинен уміти працювати з підручником. Для цього він повинен знати: 1) побудову підручника, тобто навчитися користуватися змістом; 2) принцип розташування матеріалу в підручнику; 3) розташування слів у рамках та ін. На початку кожного навчального року вчитель повинен ознайомити учнів з новим підручником, із принципом побудови книг для домашнього читання.

Короткий вступ учителя, який пояснює, як треба працювати з книгою для читання, які особливості даної книги, а також постановка певних задач допоможуть учням при її читанні: учитель може запропонувати учням відповісти, що нового вони дізналися про життя своїх одноліток у Німеччині; вибрати оповідання та обґрунтувати свій вибір; дати письмовий відгук про книгу; виписати вирази, характерні для розмовного мовлення і т.д. Важливо, щоб учень отримав завдання перед початком читання і щоб завдання відповідало загальній спрямованості книги.

Висновки. Самостійна робота відіграє дуже велику роль у вивченні будь-якої іноземної мови, у тому числі й німецької мови. Якщо самостійна робота ведеться систематично, вона, без сумніву, сприяє міцному засвоєнню німецької мови у єдності з розвитком прийомів навчальної праці учнів. Використання самостійної роботи на уроках німецької мови допомагає учителю підвищити рівень засвоєння знань на уроках, активізувати творчу діяльність учнів, спонукати учнів до самостійного пошуку інформації та оволодіння новими знаннями. Під час самостійної роботи учні можуть здобувати необхідний запас слів а також набувати навичок використання їх у спілкуванні. Організація самостійної роботи, особливо творч ої самостійної роботи допомагає учителю підвищити рівень знань учнів та їх ініціативність на уроці та при виконанні завдань вдома.

Бібліографія

самостійний старшокласник німецький учень

1. Виленкина Е.Э. Методика самостоятельной работы учащихся старших классов по лексике. / Иностранные языки в школе. - 2010. - №8. - С. 35-39.

2. Вишневський О. І. Методика навчання іноземних мов: навч. посіб. / О. І. Вишневський. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2011. - 206 с.

3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-ге, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru