Психологічні особливості розвитку когнітивного компонента самостійності сучасних підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості розвитку когнітивного компонента самостійності сучасних підлітків

Любов Долинська

кандидат психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Дар'я Поліщук аспірантка кафедри психології

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Анотація

В статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження феномена самостійності сучасних підлітків. Зазначено, що досліджуване поняття є багатокомпонентним утворенням, а, відтак, у його структурі виокремлено 4 компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінковий та емоційний. Статтю присвячено вивченню когнітивного компонента феномена самостійності сучасних підлітків. Метою дослідження є визначення рівня розвитку когнітивного компонента через його складові - креативність, яка характеризує бажання людини генерувати нові ідеї та втілювати їх у життя, а також невпинно шукати можливості для розвитку, та рефлексивність, завдяки якій підліток спроможний усвідомити результати власних дій і вчинків, підбити підсумки та, за необхідності, скорегувати свої дії в правильне русло. В теоретичній частині подано аналіз основних підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до проблеми розвитку когнітивного компонента феномена самостійності в сучасній психології. Емпірично визначено особливості розвитку показників когнітивного компоненту креативності сучасних підлітків, зокрема прояву допитливості, уяви, складності вирішуваних завдань і схильності до ризику. Виявлено переважання середнього рівня уяви, складності вирішуваних завдань, схильності до ризику, компонент допитливості займає рівень вище середнього в досліджуваних, що є віковою характеристикою підлітків. Досліджено і проаналізовано рівень розвитку рефлексивності сучасних підлітків. Визначено переважання низького (який характеризується труднощами у плануванні своєї діяльності, відсутністю здатності до аналізу своїх помилок, неможливістю використовувати здобутий досвід у вирішенні складних ситуацій, труднощами у регулюванні власної поведінки) та середнього рівня розвитку рефлексивності (ознаками якого є здатність до планування своїх дій та їх аналіз, а також аналіз учинків інших людей, проте рефлексивні процеси мають нерегулярний характер, а рефлексивний аналіз є поверховим). Обґрунтовано значущість креативності та рефлексивності, як показників когнітивного компонента креативності в загальній структурі самостійності, та її розвитку впродовж підліткового віку.

Ключові слова: когнітивний компонент, самостійність, саморегуляція, креативність, уява, інтелект, рефлексія, підліток.

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF THE COGNITIVE COMPONENT OF INDEPENDENCE OF MODERN ADOLESCENTS

Liubov Dolynska Ph.D in Psychology, Professor, Head of the Department of Psychology

National Pedagogical Dragomanov University

Daria Polishchuk

Postgraduate student of the Department of Psychology

National Pedagogical Dragomanov University

Abstract

The article substantiates the relevance and feasibility of studying the phenomenon of independence of modern adolescents. It is noted that the studied concept is a multicomponent formation, and, therefore, in its structure there are 4 components: cognitive, motivational-value, behavioral and emotional. This article is devoted to the study of the cognitive component of the phenomenon of independence of modern adolescents. The aim of the study is to determine the level of development of the cognitive component through its components - creativity, which characterizes a person's desire to generate new ideas and put them into practice, as well as constantly looking for opportunities for development and reflexivity, thanks to which the adolescent is able to realize the results of their own actions and deeds, summarize and, if necessary, adjust their actions in the right direction. The theoretical part presents an analysis of the main approaches of foreign and domestic scientists to the problem of development of the cognitive component of the phenomenon of independence in modern psychology. The peculiarities of the development of indicators of the cognitive component of creativity of modern adolescents are empirically determined, in particular, the peculiarities of curiosity, imagination, complexity of tasks and risk appetite are studied. The predominance of the average level of imagination, the complexity of the tasks, the propensity to risk, the component of curiosity is in the surveyed adolescents is above average, which is the age characteristic of adolescents. The level of development of reflexivity of modern teenagers is investigated and analyzed. The predominance of a low (which is characterized by difficulties in planning their activities, lack of ability to analyze their own mistakes, inability to use experience in solving difficult situations, difficulties in regulating their own behavior) and medium level of reflexivity (characterized by the ability to plan their actions and their analysis, as well as analysis of other people's actions, but reflexive processes are irregular, and reflexive analysis is superficial).

The significance of creativity and reflexivity as indicators of the cognitive component of creativity in the general structure of independence and its development during adolescence is substantiated.

Keywords: cognitive component, independence, self-regulation, creativity, imagination, intelligence, reflection, teenager.

В системі сучасної психологічної науки визначено роль самостійності як особистісної якості, як показника індивідуальності. Особистісна самостійність є важливим засобом соціалізації, яка проявляється в здатності ставити та реалізовувати цілі, корегувати їх за необхідності, оцінювати ризики та свої можливості у ставленні до інших людей та обставин дійсності. Феномен самостійності є певним інтегратором, що містить незалежність, автономність, самобутність особистості.

Згідно досліджень вікової психології, суттєвого розвитку самостійність зазнає у підлітковий період. Саме в підлітковому віці виникає так зване «почуття дорослості», яке виявляється в загостренні вимог до близьких, потребі прислухатися до їх думки і сприймати їх як рівних, вимагаючи для себе однакових прав з дорослими. Оскільки не кожна доросла людина спроможна аналізувати свій життєвий досвід і не повторювати помилок, прогнозувати розвиток подій, мати здатність і готовність приймати рішення, то, аналізуючи розвиток особистості підлітка, можна стверджувати, що саме в межах досліджуваного вікового періоду формується мислення автономної і самостійної людини, яке визначає подальший розвиток особистості.

За визначенням Е.Ю. Алієвої (Алієва, 2017), феномен самостійності є інтегрованою якістю особистості, яка проявляється в ініціативності, критичності, почутті особистісної відповідальності, адекватній самооцінці, рішучості, сміливості, наполегливості, здатності до ризику, емоційній стійкості тощо. Цей перелік засвідчує, що досліджуваний феномен є багатокомпонентним утворенням. В нашому дослідженні ми приймаємо підхід Е.Ю. Алієвої щодо чотирикомпонентної структури самостійності, а саме: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти. когнітивний самостійність сучасний підліток

Статтю присвячено емпіричному вивченню когнітивного компонента самостійності, який презентований креативністю - якістю, що дозволяє людині аналізувати та знаходити різні шляхи вирішення проблеми та рефлексивністю, що відповідає за аналіз власних вчинків та дій і усвідомлення необхідності їх корекції (Алієва, 2017).

В межах теми нашої статті зупинимося на наявних психологічних дослідженнях когнітивного аспекту феномена самостійності. В зарубіжних дослідженнях цей аспект проблеми зацікавив німецьких вчених. Зокрема психолог Е. Дрішнер розглядає самостійність як найвищу перспективну ціль виховання, в процесі якої особистість «виводиться» із зони незрілості, стає більш незалежною і розширює можливості життя, керуючись при цьому власним розумом (Drieschner, 2007). Дослідники (Suprinovic, Schneck & Kay, 2016; Manske & Scheffelmeier, 2015) схвильовані тим фактом, що останнім часом самостійність все частіше припиняє свій розвиток на ранніх стадіях розвитку особистості. Згідно з останніми дослідженнями, більше 40% дорослих людей не виявляють ознак самостійності в суспільній поведінці та в роботі, яка вимагає прийняття відповідальних рішень. Вони віддають перевагу роботі під чітким керівництвом наставника, який вказує, що робити і як, або ж взагалі обирають безробіття через острах покладатися на власний інтелектуальний потенціал і набувати досвід вирішення проблемних питань.

Зазначене зумовлює необхідність пошуку шляхів більш інтенсивного розвитку самостійності особистості в період її розвитку з урахуванням вікових особливостей дитини.

Взаємозв'язок розвитку самостійності з інтелектом також простежується в працях І.С. Кона (Кон, 1992). Вчений дотримується думки, що зростання самостійності залежить від рівня розвитку самосвідомості молодої людини, усвідомлення стійкості образу «Я», що неодмінно пов'язано з рівнем розвитку інтелекту. На думку дослідника, поняття «самостійність» містить три взаємопов'язані якості: незалежність, як здатність самому приймати рішення, не потребуючи підказки; відповідальність, бути готовим відповідати за наслідки своїх вчинків; впевненість у соціальній можливості і моральній правильності такої поведінки. І.С. Кон розглядає індивідуально-психологічні передумови самостійності як досить стійкі, але, водночас підкреслює, що вони не є незмінними. Він зауважує, що на основі досліджень про те, що ранній вік дитини має велике значення в розвитку і становленні особистості, були помилково зроблені висновки, що ранній вік дитини раз і назавжди визначає якості дорослої людини. Насправді, на думку дослідника, в дитинстві закладаються лише передумови і можливості майбутнього розвитку, а наскільки вони зможуть реалізуватися - залежить від подальшого життєвого досвіду й оточення. Вчений відзначає, що для виховання самостійності потрібен гнучкий баланс прав і обов'язків дитини. Жорстка дисципліна, яка не передбачає індивідуальних варіацій, так само протипоказана їй, як і аморфна вседозволеність і теплична атмосфера, в якій не може виховуватися сильна воля. Самостійність формується всім стилем життя, який спонукає особистість з раннього дитинства здійснювати вчинки і брати за них відповідальність. І хоча, на думку І.С. Кона, самостійні люди постійно збурюють чий-небудь спокій, без людської самостійності є неможливим розвиток суспільства, адже «спиратися можна лише на те, що чинить супротив» (Кон, 1992: 271).

Вчені Г. Крайг і Д. Бокум (Крайг & Бокум, 2005) також відстежували зв'язки між рівнем розвитку самостійності та інтелекту. Дослідники встановили, що люди середнього і старшого віку, робота яких пов'язана з прийняттям самостійних рішень, виявленням ініціативи та вирішенням складних завдань, демонструють високі інтелектуальні здібності.

Вчений О.К. Осницький (Осницький, 2010), досліджуючи особистісні якості, які визначають рівень розвитку самостійності, виявив, що загалом рівень сформованості структурно-компонентних вмінь саморегуляції (пов'язаних із визначенням цілі, моделюванням умов, програмуванням дій, оцінкою результатів і їх корекцією) в учнів з високою і середньою успішністю значно вище, ніж в учнів з низькою успішністю. Дослідження, проведені О.К. Осницьким, свідчать про значні відмінності у розвитку самостійності та саморегуляції групи дітей з низьким рівнем розумового розвитку від інших учнів. Ці підлітки мають більш низькі показники саморегуляції загалом, сформованості структурно-компонентних вмінь, а також рівня пізнавальної активності.

На думку дослідника С.Г. Касвінова (Касвінов, 2013), достатньо високий рівень складності завдань, які вирішуються підлітками, є вагомим фактором, що сприяє розвитку самостійності (саморегуляції). Розвиток самостійності відбувається під впливом середовища, передусім - навчання (виховання), що здійснюється в зоні найближчого розвитку.

Узагальнення досліджень когнітивної сторони феномена самостійності дозволяє зробити висновок, що самостійна людина має, як правило, більш високий інтелектуальний рівень розвитку, що допомагає їй при вирішенні складних життєвих завдань покладатися на власні сили; вона не боїться проявляти креативність, висувати нові ідеї та адекватно реагує на об'єктивну критику, оскільки вміє проаналізувати свої вчинки та дії.

Це дозволяє нам розглядати когнітивний компонент самостійності підлітків, як такий, що містить особистісні прояви як показники - креативність і рефлексію. За нашим припущенням, саме ці показники когнітивного компоненту є провідними у розвитку самостійності, оскільки креативність необхідна людині для генерування нових ідей та втілення їх у життя, створення нових можливостей для розвитку і руху вперед, а завдяки рефлексії підліток може усвідомити результати власної діяльності, підвести підсумки і, відповідно, скорегувати її на правильний шлях.

Мета дослідження: емпірично вивчити психологічні особливості розвитку когнітивного компонента самостійності підлітків. Часткова робоча гіпотеза нашого дослідження полягала в наявності прямого взаємозв'язку між розвитком когнітивного компонента і рівнем розвитку самостійності підлітків загалом. Завдання дослідження: 1) підібрати пакет діагностичних методик для вивчення когнітивного компонента самостійності підлітків; 2) виявити особливості прояву креативності підлітків; 3) дослідити сформованість рефлексивності підлітків.

Методи дослідження

Для досягнення мети нашої дослідницької роботи застосовувалися діагностичні та статистичні методи. Для дослідження особливостей розвитку креативності, як показника когнітивного компонента, самостійності підлітків використовувалася методика «Діагностика особистісної креативності» О.Є. Тунік (Тунік, 2002), яка дозволяє виокремити 4 складові творчої особистості: допитливість, уява, складність і схильність до ризику та визначити 5 рівнів розвитку креативності: низький, понижений, середній, підвищений і високий. Для діагностики рефлексивності застосовувалася «Методика рефлективності» А.В. Карпова (Карпов, 2003), яка дозволяє схарактеризувати 3 рівні розвитку досліджуваного феномена: низький, середній та високий.

Дослідження проводилося в закладах загальної середньої освіти № 215 і № 281 м. Києва. Загальна вибірка досліджуваних склала 296 осіб, серед яких 137 дівчаток і 159 хлопців, учнів 6-9 класів.

Етапи емпіричного дослідження:

1. Аналіз досліджень когнітивного компонента самостійності, обґрунтування його показників і підбір діагностичних методик з метою їх емпіричного вивчення.

2. Емпіричне вивчення особливостей прояву креативності та рефлексивності, як показників когнітивного компонента самостійності.

3. Кількісний та якісний аналіз одержаних даних щодо особливостей розвитку когнітивного компонента самостійності.

Результати та дискусії

Отже, після проведення емпіричного дослідження з розвитку креативності підлітків, нами були отримані кількісні дані, які подано на рис. 1. Згідно з рисунком, можемо констатувати таке: низький рівень креативності властивий 10,47%, понижений рівень - 19,93%, середній рівень характеризується найвищими показниками - 37,17%, підвищений рівень мають 31,08% досліджених, а високий посідають лише 1,35% підлітків.

Подані на рис. 1 дані свідчать про те, що у підлітків переважає середній рівень розвитку креативності. Це може бути свідченням того, що сучасні підлітки не мають високої потреби генерувати ідеї, створювати нове, в них занижена потреба у пізнанні, а у шкільному навчанні переважає репродуктивний спосіб відтворення навчального матеріалу. Проте, найбільше турбує той факт, що більше третини підлітків мають низький та понижений рівні розвитку креативності, які характеризуються відсутністю зацікавленості у пізнанні й пошуку нових шляхів мислення, слабкою уявою, небажанням вивчати твори мистецтва і розширювати власне світобачення.

Рис. 1. Кількісні показники рівнів розвитку особистісної креативності сучасних підлітків (у %)

Для того, щоб зрозуміти отримані дані, розглянемо розвиток креативності за її складовими (табл. 1), які визначено за методикою О.Є. Тунік.

Таблиця 1

Кількісні показники рівнів розвитку складових креативності (у %)