Проектні технології в процесі навчання німецької мови на старшому етапі в сучасних освітніх умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектні технології в процесі навчання німецької мови на старшому етапі в сучасних освітніх умовах

навчання дистанційний мова

Проблема використання проектних технологій для навчання німецької мови з урахуванням сучасних вимог до організації навчального процесу є на даному етапі розвитку сучасної школи досить нагальною, оскільки проектна технологія є дієвим та ефективним інструментом у навчанні іноземної мови. Крім того питання розробки системних підходів до організації навчального процесу в умовах дистанційного навчання за допомогою проектних технологій у поєднанні з іншими технологіями навчання залишається важливим.

Актуальність проблеми полягає в необхідності активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні німецької мови, формування мовленнєвих, комунікативних, соціо-культурних компетенцій.

Аналіз досліджень. Тематика проектного навчання все частіше розглядалася вітчизняними і зарубіжними науковцями останніми роками. Цими дослідниками окреслено значні можливості та переваги проектних технологій навчання у досягненні якісно нового рівня навчання та виховання учнів і студентів (Є.М. Бахтіярова, Т.Є. Бацаєва, В.К. Борисов, Т.В. Ворошилова, В.В. Гузеєв, Н.М. Коваль, А.В. Курова, О.М. Моісеєва, В.А. Нищета, А.П. Олійник, Н.Ю. Пахомова, С.С. Петровський, Ю.А. Романенко, Т.Є. Сахарова, І.Ю. Соловйова, Т.Ю. Тамбовкіна, E. Achermann, S. Haines, P. Eyerer, B. Hefer, D. Krause, K. Frey, D. Fried-Booth, M. Wicks та ін.), у тому числі при навчанні іноземної мови (Е.Г. Арванітопуло, Є.М. Борисова, М.Ю. Бухаркіна, А.А. Василенко, Л.П. Голованчук, С.Є. Гридюшко, Н.М. Душкова, В.В.Копилова, А.П. Кузнєцова, Д.С. Мацько, Л.І. Палаєва, В.О. Післявоз, Є.С. Полат, В.В. Сафонова,

І.А. Сокол, І.П. Федорова, S. Burwood, H. Dunford, D. Phillips, D. Reinhard, R. Ribe, J. Taylor, N. Vidal, K. Wilson та ін.).

Як метод навчання метод проектів почав своє формування на початку XX століття. У період з 1880 по 1900 рік американці Вудвард і Річардс запропонували концепцію проекту університету і згодом було розроблено дві основні форми методу проекту, які на сьогоднішній день є відомими і актуальними. Технічно орієнтована форма була реалізована завдяки Вудварду з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, соціально-освітня форма була розроблена Річардсом в Учительському коледжі, Університет Колумбія у Нью-Йорку. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї (1859-1952), який головним чином відповідав за зміст та його учнем Вільямом Хердом Кілпатріком (1871 1965), який займався практичними розробками сучасного методу проекту. Обидва вчених були представниками прагматизму і спрямування діяльності носило практичний характер. Поняття прагматизм (з грецької "дія", "матерія, що має розвиток") означає поведінку чи дії, які ґрунтуються на відомих обставинах та базуються на теоретичному аналізі і точному обґрунтуванні наслідків. Прагматична дія не пов'язана із незмінними принципами. У філософії це означає напрям думки, який був заснований Чарльзом С. Перісом та В. Джеймсом та свого часу підтримувався передусім Джоном Дьюї [ 6, 17-18].

Проект, викладання проектів, орієнтація на проект, метод проекту, робота над проектом, оцінка проекту, вивчення проектів, планування проектів - жоден інший термін не викликав такого розмаху в педагогічній дискусії за останні три десятиліття. Разом з цим існувала небезпека перетворити саму ідею навчання за допомогою проектів знеціненням і відходом від основних принципів реалізації в процесі її поширення [4].

Таке невиправдане і надмірне використання терміну та його конотації, їх заплутана неоднозначність та недостатня чіткість призвели до недооцінення фактичної значущості основного дидактичного принципу, який у школі (проектний день, проектний тиждень) значною мірою перероджувався у розважальний захід для дозвілля з мотиваційною функцією, але досить мало використовувався на звичайних уроках [2].

Однак проектні технології у педагогічній науці охоплюють набагато більше, ніж можна виразити у спрощеному понятті «проектні методи». У ній описується дидактична модель, заснована на філософії, на теорії навчання, яку можна точно локалізувати в історії педагогіки і яка ґрунтується на прагматизмі американської філософії кінця ХІХ століття. Тим самим воно принципово відрізняється від "навчання, орієнтованого на дії", що базується на теорії когнітивного навчання та "Уроки акторської майстерності", заснований культурно-історичною школою радянської професійної психології [5, 95].

Обізнаність щодо типології проектів допоможе педагогам при розробці проектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. До типологічних ознак можна віднести:

1. Домінуючий у проекті метод: дослідницький, творчий, пригодницький і т.д.

2. Домінуючий в проекті змістовний аспект: літературна творчість, природно-наукові дослідження, екологічні, мовні, культурологічні (країнознавчі), географічні, історичні, музичні.

3. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

4. Кількість учасників проектів (індивідуальні, парні, групові);

5. За тривалістю проведення (короткострокові, довгострокові, епізодичні).

Відповідно до першої ознаки можна визначити наступні типи проектів:

• Дослідницькі проекти. Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, визначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, у тому числі експериментальних і дослідних робіт, методів обробки результатів;

• Творчі проекти. Такі проекти, як правило, не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці та інтересам учасників проекту. У кращому випадку можна домовитися про бажані, плановані результати (спільна газета, твір, відеофільм, спортивна гра, експедиція, тощо);

• Пригодницькі, ігрові проекти. У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні чи ділові відносини, що ускладнюється вигаданими учасниками ситуаціями. Результати таких проектів можуть намічатися на початку проекту, а можуть вирішуватися лише до його кінця. Такі проекти мають дуже високий ступінь творчості;

• Інформаційні проекти. Цей тип проектів споконвічно спрямований на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти так само, як і дослідницькі вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом;

• Практико-орієнтовані проекти. Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково носить чітко орієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників результат (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, тощо).

Такий проект потребує добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи та участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Особливо важлива гарна організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректування спільних і індивідуальних зусиль, в організації презентації отриманих результатів і можливих способів їх впровадження в практику [3, 149].

За другою ознакою - домінуючому змістовному аспекту проекти можуть бути:

• літературно-творчий проект. Це найбільш поширені типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних верств, різного культурного розвитку, різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити, разом написати якусь розповідь, повість, сценарій відеофільму, статтю в газету, альманах, вірші і т . д.;

• природно-наукові проекти найчастіше бувають дослідницькими, мають чітко позначену дослідницьку мету (наприклад, стан лісів в даній місцевості та заходи щодо їх охорони; найкращий пральний порошок; дороги взимку, тощо);

• екологічні проекти так само, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів; пам'ятники історії та архітектури в промислових містах; безпритульні домашні тварини в місті і т.д. );

• мовні (лінгвістичні) проекти надзвичайно популярні, оскільки вони стосуються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає жвавий інтерес учасників проектів;

• культурологічні проекти пов'язані з історією та традиціями різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати у спільних міжнародних проектах, так як необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їх фольклорі;

• спортивні проекти об'єднують школярів, які захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють змагання улюблених команд (або своїх власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки великих міжнародних змагань [3, 153-154].

Які ж проекти з німецької мови можуть мати популярність та успіх серед учнів старшої школи? На тлі сьогоднішніх особливостей навчання в контексті дистанційної освіти є підвищений інтерес до різноманітних інформаційно-комунікативних технологій у вивченні німецької мови, який може бути підготований і реалізований у дистанційному форматі навчання на будь-якому рівні підготовки учнів від рівня А1 до В2. Зокрема тематика навчального плану з німецької мови для 10 класу передбачає циклічне вивчення тем:

1) «Lektion 1. «Meine vertraute Umgebung», 2) «Lektion 2. Freizeit und Sport», 3) «Lektion 3. Ernahrung», «Lektion 4. Schulleben», 5) «Lektion 5. Beruf und Arbeit», 6) «Lektion 7. Wissenschaft und Fortschritt», 7) «Lektion 8. Die Natur und das Wetter». Враховуючи програмну тематику проект під актуальною назвою «Wie hat die Quarantane mein Leben geandert» як відеопроект може бути реалізований у різний спосіб відповідно до рівня підготовки, окресленої звужено тематики, вимог до кінцевого продукту (відеоролику) щодо тривалості, формату, особливостей подачі інформації (з субтитрами, голосовим, музичним супроводом) тощо.

Це практико-орієнтований творчий лінгвістичний проект, тривалістю 4-6 тижнів, який може виконуватися де-кількома робочими групами виконавців класу та охоплювати дві або три теми з вищезазначеного переліку, які вчитель пропонує поєднати, на приклад, група 1 займається темами «Meine vertraute Umgebung», « Die Natur und das Wetter», «Wissenschaft und Fortschritt»; група 2 розробляє теми «Meine vertraute Umgebung», «Freizeit und Sport», «Beruf und Arbeit»; група 3 - «Meine vertraute Umgebung», «Ernahrung», «Schulleben».

Проект здійснюється в декілька етапів, який передбачає певний формат: тривалість до 5 хвилин, обов'язкова відповідність змісту відеоролика заявленій тематиці, музичний супровід може бути лише на початку та наприкінці відеоролику, текст промовляють (читають) учасники проекту, обов'язкова наявність субтитрів у вигляді текстової строчки або ключових слів у ролику.

Етапи проекту:

1. Формування груп. Оскільки це творчий проект, то формування груп може здійснюватися за бажанням учасників, а завдання вчителя при цьому полягає у рівномірному розподілі кількості та неоднорідності учасників за рівнем успішності у кожній із робочій груп за запропонованою ним тематикою. Вибір платформи для спілкування в межах робочих груп в дистанційному режимі та створення груп Viber, Telegramm.

2.

3. Технічне забезпечення. Вибір програми для запису та монтажу:

1. Sony Vegas Pro.

2. ВідеоШОУ

3. Movavi.

4. Відеомонтаж

5. Avidemux.

6. Videopad Editor.

7. WOMBLE MPEG VIDEO WIZARD.

8. Lightworks.

4. Розподіл виконавчих ролей учасників відповідальних за написання сценарію, підготовку голосового та письмового тексту, зйомку відеоматеріалу, музичний супровід та монтаж відзнятого матеріалу.

5. Безпосереднє виконання проекту відповідно до виконавчих ролей і проміжний моніторинг успішності виконання.

4. Демонстрація, захист проектів на відеоконференції, викладення на сайті школи.

5. Підведення підсумків, аналіз досягнень, самооцінка. (Обмін думками на відеоконференції, анкетування за допомогою Google form).

Сучасні підходи до навчання, як показує практика, є комбінованими і не обмежуються лише однією дисципліною. Перевагою проектів з іноземної мови є те, що за допомогою подібних лінгвістичних практико- орієнтованих проектів охоплюється широке коло проблематики від змістовно-тематичної, соціальної, технічної до наукової і вони можуть бути міждисциплінарними [1]. Така особливість дозволяє організувати навчальний процес з урахуванням нових сучасних умов, зацікавити та залучити до участі в проекті учнів з різним рівнем підготовки, підвищити їх мотивацію до вивчення німецької мови, активізувати мовленнєво- пізнавальну діяльність та досягти вагомих успіхів у формуванні мовних та мовленнєвих компетентностей, використовуючи сучасні технологічні підходи та відповідаючи виклику часу.

Бібліографія

1. Венедиктова С.А. Проектная деятельность учащихся на уроках немецкого языка. // ИЯШ, 2002. - № 1 - C.11-14.

2. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. - 2000. - №2. - С.34-37.

3. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

4. Frey, Karl: Die Projektmethode. Weinheim und Basel: Beltz 1991, S. 195

5. Bastian, Johannes/ Gudjons, Herbert: Das Projektbuch. Theorie, Praxisbeispiele, Erfahrungen. Hamburg: Bergmann & Helbig 1997, S. 236

6. Dewey, J.; Kilpatrick, W. H.: Der Projekt-Plan. Grundlegung und Praxis. Weimar: Bohlau 1935, S. 162.

Размещено на Allbest.ru