Формування колірного сприйняття пейзажу на уроках образотворчого мистецтва в процесі ознайомлення учнів з творами художників Кіровоградщини

Размещено на http://www.allbest.ru

Формування колірного сприйняття пейзажу на уроках образотворчого мистецтва в процесі ознайомлення учнів з творами художників Кіровоградщини

Світлана Кравченко (студентка ІІ курсу другого (магістерського)

рівня вищої освіти мистецького факультету)

Науковий керівник - кандидат мистецтвознавства,

доцент Кириченко О. І.

У статті розглянуто шлях формування колірного сприйняття пейзажу як жанру образотворчого мистецтва в процесі вивчення виразних живописних прийомів на уроках для молодшого шкільного віку в загальноосвітній школі. Визначене поняття «колірне сприйняття», виявлена значимість цього процесу в навчанні, розглянуті педагогічні умови та прийоми, що спрямовані на формування певних живописних навиків у школярів.

Ключові слова. Колірне сприйняття, живопис, пейзаж, колорит, світлотінь, гармонійність кольорової гамми.

Актуальність теми

Сучасна програма вивчення образотворчого мистецтва передбачає ознайомлення школярів зі всіма виражальними засобами, що сприяє кращому творчому проявленню здібностей учня. Навчання образотворчому мистецтву є ефективним способом дослідження оточуючого світу, аналізу середовища, розуміння навколишніх предметів, їх розташування у просторі. Значною на заняттях образотворчого мистецтва постає проблема колірного сприйняття живописних творів, у тому числі пейзажних. Саме колір, як найбільш очевидний виражальний засіб живопису, є однією з перших характеристик, що аналізує учень, споглядаючи картину. В пейзажних творах питання кольору постає одним із ґрунтовних, виражаючись в особливостях зображення повітряної перспективи, передачі стану середовища, створенні гармонійного простору. Колірні якості композиції складають первинне враження від картини і відчуття загального настрою. В педагогічній практиці безумовним є дотримання принципу доступності та зв'язку навчального матеріалу з життям дитини, й образотворче мистецтво в даному процесі не може бути винятком. Тому, добираючи відповідні наочні матеріали до навчальних тем, варто не нехтувати творчістю представників місцевого образотворчого мистецтва, навчити аналізувати їх твори, розуміти художню цінність їх робіт. Для цього бажано якомога частіше відвідувати виставки та майстерні художників, де відбувається ознайомлення з оригінальними творами і де учні можуть побачити справжню творчу «кухню» живописця.

Мета статті. Розглянути особливості формування колірного сприйняття в учнів молодшого шкільного віку на уроках образотворчого мистецтва за допомогою прикладів пейзажних творів художників Кіровоградщини.

Виклад основного матеріалу

Поняття кольору, як одного із засобів вираження образотворчого твору, являється дуже важливим поняттям живопису і надає змогу охарактеризувати твір з боку можливостей створення художнього образу за допомогою гармонійної кольорової гамми. Для того, щоб розуміти вплив кольору на загальне вирішення композиції картини, художники починають його вивчення від основних якостей (насиченість, тон, яскравість та ін.), закінчуючи емоційним навантаженням на спостерігача. З наукової, а також з художньої точки зору, кольори прийнято поділяти на хроматичні та ахроматичні, теплі та холодні, основні та похідні [2]. Дослідження всіх цих характеристик дозволяє художникам вміло використовувати їх властивості в практичній діяльності, а глядачам додатково розкривати суть художнього твору [12, с.137-140]. Як правило, колірна гамма - це перше, що привертає увагу в композиції, вона складає початкове враження, емоційне ставлення до картини, тому вміння сприймати і аналізувати колір є одним із ключових навиків образотворчої грамотності дитини. Формувати цю здібність потрібно якомога раніше, вже учні третього класу спроможні засвоїти прийоми виразності кольору.

Вчителю образотворчого мистецтва важливо розуміти, яке значення має колірне сприйняття для розвиненого естетичного зору. Саме поняття «колірне сприйняття» з погляду фізики та біології людини визначається як результат дії навколишнього світу на аналізатор очей. Проте для нас є вагомішим визначення цього поняття у значенні створення нового художнього образу, де колірне сприйняття - це засіб пізнання матеріального світу, вміння аналізувати колір у середовищі, його взаємодію з іншими кольорами, а також використання цих властивостей для емоційного читання художнього твору. Колірне сприйняття людини зазвичай розглядається з урахуванням віку, а також раніше здобутого досвіду, раніше закріплених асоціацій у підсвідомості.

Для вивчення колірного сприйняття науковці насамперед дають визначення кольору і вивчають його властивості, це питання розкривають у своїх публікаціях В.Візер, М. Волков, Л.Островська, О.Челишева. З приводу аналізу кольорових особливостей пейзажного твору розмірковували у своїх наукових дослідженнях М.Волков, О.Риндін. Методологічну основу колірного сприйняття визначають О.Челишева, Л.Островська, Н.Сокольникова. Творчість художників Кіровоградщини досліджувалась у статтях Ю.Вінтенкі, О.Сікорського, Б.Куманського, О.Кириченко, колірну виразність пейзажів місцевих художників розглядають також Л.Макей, А.Надєждін. Сприйняття кольору в живописі учнями є предметом дослідження С.Мунтян, А.Яланського, А.Риндіна та ін. Дослідження історичного впливу на колористичну підготовку вчителів розкриває у своїй праці Л.Бичкова.

Пейзаж - жанр образотворчого мистецтва, який має відмінне від інших вимірювання масштабності та кольору. Він постає складним і продуманим у своєму світло-тіньовому, колірному вирішенні для того, аби виразити просторовість, величність природніх мотивів. Художник має не лише виразити побачене, а й додати власне почуття до картини. Не тільки за допомогою перспективи, а ще й завдяки кольору автор має передати відчуття простору, розмір, положення предметів [1, с. 169-171]. Якщо у міському пейзажі більшого значення набуває перспективна будова, то у зображенні природи головним стає передача повітряності, стану освітлення, природних явищ. На відміну від натюрморту чи портрету пейзаж - мінливий та часто непередбачуваний. Митець має встигнути підібрати потрібні колірні співвідношення, аби передати істинний, миттєвий настрій композиції [12, с.117-118].

Пейзажний твір у своєму роді багатий на відчуття і викликає у людини безліч емоцій, ґрунтуючись на спогадах та враженнях. Будь-яка методика вивчення основ образотворчого мистецтва включає в себе аналіз наочностей, художніх творів різних технік та епох. Це є обґрунтоване застосування для навчання ока, розвиток уміння учня аналізувати не лише саму природу, а й можливості її передачі на полотні [10, с. 202-205]. Таким чином формується асортимент різнобічних засобів вираження для того чи іншого творчого завдання, складається уявлення про доречність застосування того чи іншого вирішення образотворчої проблеми. Для учнів варто наголошувати увагу саме на багатоколірності середовища, руйнувати помилкові уявлення про локальні, роздільні кольори предметів, показувати світ як взаємопов'язані елементи єдиного, залежного від різних природних факторів [14].

На заняттях образотворчого мистецтва з молодшими школярами під час виконання пейзажу з будь-якої заданої теми учні створюють композицію, спираючись насамперед на власні враження та спогади, проте кожен із юних художників зобразить один пейзаж відмінним від іншого, адже колірне сприйняття, безперечно, починає розвиватися на чуттєвому рівні, є індивідуальним у кожної особистості з ранніх років [10, с.156-167]. Аби ширше розкрити питання колірного сприйняття, варто розглянути, яким чином застосовується колір у творах художників, у навчальному процесі місцевих шкіл це краще зробити на прикладі творчості митців Кіровоградщини, які різноманітно зобразили звичні для нашого ока пейзажі. Ознайомлення з оригінальними творами митців є одним з основних факторів, що сприяють ефективності процесу формування кольорового сприйняття. Якщо систематично використовувати оригінальні твори в якості засобів наочності на заняттях образотворчого мистецтва, це допоможе учням уловити зміни тонових і колірних відносин у натурі під впливом умов середовища. Наприклад, у пленерних краєвидах В.Давидова, таких, як «Парк Пушкіна. Надвечір'я», 2005; «Нововолодимирівка», 2017; «Сіялка та голуб'ятня», 2018, учні побачать, що вони «сповнені світла, рухомого повітря і дуже різноманітні в колористичному плані. Їх можна довго розглядати, занурюючись у чистоту і прозорість повітря ранку або вечора, насолоджуючись дзвінким ароматом зелені літа» [5].

Працюючи над створенням образу природи, учні виконують певну низку завдань, зокрема одним із перших є знайомство з нюансами використання колірних контрастів, які надають приклад вдалого колірного сполучення, виразності композиції. Можна показати, що художник Леонід Бондар у «Весняному вечорі» (1975) передає колірну багатогранність природи на заході сонця за допомогою контрасту колірної гами, що виявляє не лише настрій полотна, а й створює об'ємну площину, глибину композиції [3]. Автор майстерно, за допомогою кольорового вирішення, будує широкий простір тіньовими контрастами. Провідне значення мають яскраві кольори степу, які заполонили вечірні промені сонця, а також прохолодні, з синюватими відтінками, кольори природи в сутінках [9]. Знайомство з твором митця допомагає учням навчитися використовувати протилежні, контрастні кольори у передачі мінливості, залежності від освітлення різноманітних пейзажів, передаючи стан природи, її колірну багатогранність, при цьому не руйнуючи цілісність загальної композиції.

У зображенні природного мотиву, який має величезну палітру відтінків зеленого кольору, від художника вимагається підібрати вірну гамму для того, щоб уникнути «неприродного» кольору [14]. Використання зелених тонів може викликати певні труднощі в учнів, тому що зелений колір є складним у розумінні всього багатства його відтінків. Найчастіше недосвідчені художники можуть допускати помилки, використовуючи один умовний колір зеленого, при цьому забуваючи, що пейзаж поєднаний загальним освітленням, повітряним середовищем, завдяки чому створюється нероздільна взаємозалежна живописна композиція. Яким чином ці складнощі долає професійний живописець, учні можуть побачити, аналізуючи картину Бориса Вінтенка «Поле» (1985). Тут вони споглядають, як художник вирішує проблему передачі різних відтінків зеленого. Зображення поля не просто зелене, воно вбирає багатогранні відтінки середовища і залежно від освітлення має як теплі, так і холодні тони, дальній план відтворюється через призму повітряності та фону неба [7]. Розглянувши картину, учні зрозуміють, що в створенні пейзажу варто враховувати всі чинники, які впливають на кольори, вони зможуть їх проаналізувати і порівняти, а також самі здійснювати пошуки відтінків. Все це допомагає створити композицію з розвиненою колірною гаммою, передаючи всі живописні багатства навколишнього світу.

При роботі над пейзажним образом учням ставляться найрізноманітніші завдання, в тому числі зображення багатоколірної природи та її змінювання в різні пори року. Тут педагог має навчити, як уникнути і зайвої строкатості, і монотонності, ставлячи такі завдання, як підбір колірних відношень у композиції картини, пошук і використання складних відтінків, уникання ефекту «розмальовки» в передачі природніх мотивів. Прикладом того, що пейзаж може бути різноманітним, навіть з одним домінуючим кольором у композиції, може слугувати твір Юрія Вінтенка «Осінній мотив» (1976), який заповнює жовтий, проте пейзаж не відчувається монотонним [8]. Відтінки жовтого (від жовто-зеленого до оранжевого) викликають враження тепла і осіннього затишку. В даному випадку спрацьовує попередній досвід людини, а саме: споглядання осінніх мотивів відновлює не меланхолійне відчуття, а настрій погожої осінньої пори в усій її красі. Картина «Осінній мотив» дає змогу учням зрозуміти вплив колірного сприйняття на враження від картини та усвідомити значення різних відтінків кольору в композиції. В даному творі вирішуються проблеми передачі простору саме за допомогою відтінків кольору, завдяки цьому учні навчаються використовувати не лише колірний контраст, а й також освоюють використання світло-тіньового ефекту в передачі об'ємності зображення.

На початкових етапах ознайомлення з особливостями пейзажного зображення учні мають створити пейзажну композицію в монохромній гаммі, використовуючи частіше техніку гризайлі. Виконання такого типу роботи допомагає учневі опановувати умови передачі просторовості та об'єму об'єктів насамперед за допомогою світла і тіні як підґрунтя для задіяння кольору в зображенні. Колір у живописних творах, навіть у незначній кількості, надає багатозвучності композиції. У міському пейзажі В.Давидова «Вулиця Гоголя» (2015) на перший погляд панівною є приглушена колористика гризайльних відтінків, але художник все ж таки використовує певні додаткові повноцінні кольори (блакитний, вохровий, зелений, червоний) [6]. Складається враження, ніби глядач споглядає давнє фото, відчувається фактурність цегляних фасадів вулиці, а додаткові кольори оживляють її, підносять до сьогодення. У даному випадку учні навчаються створювати атмосферні композиції. Аналізуючи картину, можна зробити висновок про значення колірної гами у загальному враженні твору, про вплив кількості кольору та можливості його тональної розробки в композиції при створенні оригінального художнього образу.

На рівні з проблемою передачі природної зелені у картині варто звернути увагу на дослідження проблеми зображення неба. В пейзажних творах небо створює основний настрій, виражає природній стан, від нього залежить вибір колірної гами твору. На уроках образотворчого мистецтва є доцільним виділяти час для засвоєння учнями впливу стану природи на вибір виражальних засобів. Учні здобувають знання про взаємозалежність площини землі і неба особливо в умовах пленерного живопису. В панорамних роботах Броніслава Домашина можна побачити, що зображення небесного простору значно впливає на композицію [3]. Роботи художника, саме завдяки співставленню контрасту блакитного неба із земною площиною, дають змогу масштабніше сприйняти як міський, так і природний пейзаж. А монументальність композиції відіграє вирішальну роль у вираженні залежності зображуваного від природних умов. Учні бачать, що у Б.Домашина красномовними є не лише деталі ландшафту, а також колірна палітра. На основі аналізу картин Домашина учні знаходять для себе те, що у зображенні неба, не дивлячись на його лаконічність, провідним виразним засобом для створення неповторного настрою і відчуття картини є саме колір [13].

Живописці можуть використовувати виразність мазка і властивості кольору задля досягнення необхідного просторового враження. На прикладі манери передачі кольору в Миколи Жидельова, що досить співзвучна із Закарпатською школою живопису, учні навчаються ширше застосовувати властивості кольору, передавати за допомогою нього площини і текстури. Типовий імпресіоністський пейзаж Жидельова «У горах» (1970) виявляє своєрідний спосіб ліплення простору. Художник за допомогою мазків певного відтінку складає єдине гармонійне зображення. Варто зазначити, що завдяки живописній техніці майстра не лише створюється площинність, а й передається текстура похилих схилів гір, що місцями набувають характерних, грубих рис. Крім того, твір наповнений повітрям, яке сприймається як живе, рухоме, мерехтливе.

На прикладі живопису А.Кадигроба учні можуть побачити, яким чином проявляється залежність колірної гамми композиції від пори року в природі. Задля створення ліричності, осяйності навколишнього світу Андрій Миколайович пише такі пейзажі, зображення на яких ніби проходить через легку димку, набувають прозорості, проте кольори залишаються чистими та легкими. Завдяки цій характерній якості можна відчути весняний настрій у композиціях «Вечір» (2007) та «Весна» (2007) [4]. Природа у виконанні художника невагома і непостійна, а люди та їх середовище розчиняються серед неї. Галерея робіт живописця - це яскравий приклад застосування колірного сприйняття і використання кольору для передачі стану природи в умовах різноманітного освітлення - хмарного і сонячного, ранкового і вечірнього, а також залежності колориту картини від зображуваної пори року.

Кольорове сприйняття не виникає само по собі, для його формування в учнів необхідно спиратися на короткострокові вправи, які поступово відкриють багатогранні можливості кольору в передачі краси природи. До таких вправ належать, наприклад, змішування кольорів та виявлення асоціативних кольорових образів, вміння характеризувати власні враження від кольорів у картинах митців, що розвиває вміння аналізувати емоційні якості кольорів. Учням можна запропонувати вправи на знаходження контрастних колірних плям, вправи для створення гамми майбутнього осіннього пейзажу, що сприяє формуванню розуміння градації колірних відтінків та способів їх створення. Виконання вправ на колірне сприйняття, залучення учнів безпосередньо під час вивчення проблеми кольору і застосування певних прийомів на практиці дає результат у вигляді зміни ставлення дитини до кольору як сталої якості предмета (трава зелена, небо синє і т.п.) та використання кольору як засобу передачі внутрішнього емоційного стану в створенні художнього образу [11, с.32].

Ознайомлення з прикладами вирішення кольорових завдань у картинах художників-земляків допомагає учням навчитися аналізувати твори мистецтва, розвивати досвід бачення варіантів колірної виразності пейзажних композицій. Впровадження вправ з розвитку колірного сприйняття здатне розширити уміння учнів виражати свій настрій передачею кольору, а його словесний опис формує можливості виражати відчуття і емоції від картин. Залучення вправ у навчальний процес безпосередньо під час вивчення проблеми сприйняття кольору і застосування їх на практиці дає результат у вигляді зміни ставлення дитини до кольору не як до постійної якості предмета, а як до засобу передачі внутрішнього емоційного стану, що сприяє більш усвідомленому створенню художнього образу. Ефективність такого виду вправ виражається як у живописній, так і в декоративній діяльності. Порівняння знайомих пейзажних мотивів з їх творчим вираженням на полотнах місцевих художників покращує розуміння дітей про особливості створення виразного колориту в пейзажній композиції, дає змогу зіставити колір природи з колірним пошуком художника.

Підвищення рівня колірного сприйняття має постійно підтримуватися на уроках образотворчого мистецтва через позитивний вплив на ефективність вивчення і закріплення нового матеріалу учнями. Розвиток сприйняття художніх творів у дітей молодшого шкільного віку має безпосередній ефект на перцепцію навколишнього середовища дитини, на формування її світовідчуття.

Висновки

Вміння сприймати колір має ґрунтуватися в першу чергу на враженнях глядача, саме з цієї причини для підростаючих поколінь важливою виявляється потреба навчитися «читати» образотворчі твори, обдумувати почуття викликані композицією, в тому числі її колірною гаммою. Споглядання творів мистецтва в оригіналі, вивчення творчості місцевих художників дозволяє учням молодшого шкільного віку навчитися аналізувати унікальність авторського зображення з точки зору кольорового розмаїття. В свою чергу аналіз творчості художників рідного краю допомагає розкрити самобутність і різноманітність пейзажів, надає можливість побачити наживо бачення митця, розкрити його емпатію до навколишнього середовища і порівняти її з власним світобаченням. Розвиток колірного сприйняття - це одна із навичок, що має розвиватися першочергово, це є умовою емоційної взаємодії навколишнього середовища і творів мистецтва. В подальшому необхідно розглянути можливості використання колірних властивостей для вираження різноманітних станів природи в пейзажному творі з урахуванням їх образного навантаження, вивчити вплив кольору на глядача, як художній, так і емоційний.

колірний пейзаж мистецтво навчання

Бібліографія

1. Визер В.В. Живописная грамота. Основы пейзажа. Санкт-Петербург: Питер, 2006. 192 с.

2. Волков Н.Н. Цвет в живописи. Москва: Искусство, 1965. 214 с.

3. Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне). Альбом [В.Добробатько, О.Сіома, Ю.Вінтенко, Ю.Гончаренко,

В.Нікітінський та ін.]. Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2008. 312 с.

4. Кіровоградський музей представляє віртуальну виставку Андрія Кадигроба. PROSTIR.MUSEUM, 2016. URL:

http: //www. prostir. mu s eum/ua/p o st/36987

5. Кириченко О. Модель світу сучасного українського митця та засоби її відтворення (В.М. Давидов, О.А. Пунгіна, Л.О. Кулініч - викладачі кафедри образотворчого мистецтва та дизайну ЦДПУ ім. В.Винниченка). URL: https://www.osmerkinmuseum.kr.ua/apub/ach2018-01 .pdf

6. Макей Л. Валерий Давыдов: От родителей мне достались таланты терпеть, трудиться и творить. Утренний город. 20 июля 2015.

7. Надєждін А. «Райська земля» Бориса Вінтенка. Народне слово. 10 серпня 2010. с.8.

8. Надєждін А. Юрій Вінтенко - художник, педагог і великий друг музею Осмьоркіна. Вечірня газета. 24 квітня 2020.

9. Нестройна Л., Правда М. Виставка творів «Настрій на полотні». Народне слово. 17.01.2018.

10. Рындин А.С. Живопись. Теория и практика: учебное пособие. Одесса: КП ОГТ, 2010. 288 с.

11. Серпионова Е.Н. Сборник заданий по цветоведению. Метод. рекомендации для студентов художественно-графическогого фак-та и уч-ся Иконописного отделения Одесской духовной семинарии. Одесса, 2017. 41 с.

12. Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальной школе: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва: Академия, 2008. 368 с.

13. У Кропивницькому відкрилась виставка художника Броніслава Домашина. Утренний город. 14 березня 2017.

14.Челишева О.І. Основи кольорознавства на заняттях образотворчого мистецтва: навч.-метод. посібник. URL: http://budynok.at.ua/index/osnovi_koloroznavstva_na_zanjattjakh_obrazotvorchogo_mistectva/0-53

Размещено на Allbest.ru