Stem-проекти як ефективний засіб формування в учнів ключових навичок ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Stem-проекти як ефективний засіб формування в учнів ключових навичок ХХІ століття

Біда Дарія Дмитрівна - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Цифрова революція та нечуваний сплеск інформаційних технологій спричинили кардинальний переворот на ринку праці та суттєво впливають на вибір майбутньої професії. Ці зміни призвели до зникнення деяких видів професійної діяльності та до появи нових; вони спонукають працедавців до пошуку нових кваліфікованих кадрів [9]. За прогнозами Всесвітнього економічного форуму [11], до 2030 року зникне понад 50 професій. Уже сьогодні великі корпорації витрачають чималі кошти для перекваліфікації старих кадрів, а деякі самотужки готують нових спеціалістів. З розвитком штучного інтелекту зникатиме дедалі більша кількість робочих місць і професій, а ринок праці ставатиме мобільнішим. Наш час так званої Четвертої промислової революції (FourthIndustrialRevolution, або Industry 4.0) характеризується розвитком та злиттям автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему з мінімальним втручанням людини [8].

Зміни тенденцій на ринку праці зумовлюють відповідні зміни в освітній сфері: персоналізоване навчання, свобода вибору, акцент на проєктному методі, професійний досвід, навички інтерпретації даних, зміна системи оцінювання, вчитель як наставник тощо.

Викладене вище актуалізує проблему аналізу, пошуку шляхів формування та розвитку в сучасних школярів найважливіших навичок ХХІ століття. Серед яких виокремлюють найважливіші (topskills), зокрема: комплексне вирішення проблем, критичне мислення, креативність як здатність втілювати в життя нові ідеї; уміння керувати людьми та взаємодіяти з ними, орієнтуватися на клієнтів; формувати власну думку та приймати рішення, вести переговори та управляти персоналом; емоційний інтелект як розуміння мотивації людей та скерування їх намірів у належне русло; гнучкість розуму тощо [13].

Тому більшість працедавців з різних галузей у професійній сфері сьогодні надають перевагу м'яким навичкам (softskills) як комплексу неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які на відміну від спеціалізованих, не пов'язані з конкретною сферою професійної діяльності [14]. Інколи їх називають особистісними якостями, тому що вони залежать від характеру людини і набуваються з особистим досвідом [7]. Відповідно зміни в освіті найближчим часом будуть спрямовані на формування нових навичок та використання сучасних технологій, а їх інтеграція у навчальний процес стане головним акцентом у роботі вчителів, яким необхідні відповідні цифрові навички для організації ефективного навчання [12]. Кожне з цих вмінь потребує оволодіння певними технологіями, а ефективним шляхом їх освоєння є проєктний метод - інструмент, який створює унікальні передумови для формування ключових компетенцій і самостійності. Проектна діяльність зорієнтована саме на розв'язання проблемних ситуацій: „проектування, на відміну від інженерії, у все більшій мірі зв'язується з ідеальною побудовою майбутнього об'єкта і розглядається як спосіб конкретизації цілей” [2, с.143].

Дедалі частіше у формальній і неформальній освіті використовують STEM-проєкти, які поєднують основні елементи дослідницької, проєктної діяльності та враховують вимоги конкретного виду діяльності. На наш погляд, саме STEM-проєкти є одним з ефективних засобів формування та розвитку найважливіших м'яких навичок у школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з цієї проблематики показує, що softskills розглядають як необхідну складову освітньої діяльності (Н. Длугунович[3]), (К. Коваль [5]). У підготовці компетентноговчителядосліджувалося співвідношення „hardskills” та „softskills” (О. Казачінер[4]). Значну увагу учені приділяють упровадженню методу проєктів (Л. Гур'є[1]) та STEM-освіти (Н. Поліхун, К. Постова, І. Сліпухіна, Г. Онопченко[6]). Розгляд вимог до освіти є предметом уваги низки зарубіжних дослідників (М. Chung[8], J. Dombrowski[9], Р. Fisk[10], Е. Furtak[11] та ін.). Водночас, методичні засади використання STEM-проєктів як ефективного засобу формування в учнів м'яких навичок для ХХІ століття не були предметом спеціального дослідження, що зумовило вибір тематики даної статті.

Мета статті - обґрунтувати доцільність використання STEM-проектів як ефективного засобу формування в учнів ключових навичок ХХІ століття.

Методи дослідження. Для досягнення мети і завдань дослідження використовувались такі методи як:аналіз літератури з проблеми дослідження;

визначення сутності основних понять; узагальнення, систематизація результатів дослідження та розробка методичних матеріалів. Провідну роль відігравав проектний метод.

школяр stem проект навичка

Виклад основного матеріалу дослідження

У минулому столітті жорсткі навички були єдиними навичками, необхідними для кар'єри. Їх кількісно оцінювали методом інтерв'ю/співбесіди з огляду на освіту, професійні вміння, досвід роботи. У ХХ!-му столітті некваліфіковані навички є важливим диференціатором,суттєвимфактором для працевлаштування та успіху в житті. У дослідженні, проведеному Гарвардським університетом, зазначено, що 80 % досягнень у кар'єрі визначаються м'якими навичками та лише 20% - важкими [15].

Як зазначають Н. Поліхун та інші нині світова спільнота відчуває якісні зміни, викликані процесами всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації”, а тому у найближчій перспективі головним джерелом загального прогресу людства буде розвиток науки та технологій, які формують інноваційні виробничі галузі та пов'язані з ними професії [6, с.5]

М'які навички включають комунікативні здібності, мовні навички, особисті звички, когнітивну або емоційну складову співпереживання, управління часом, колективну роботу та риси лідерства. Половина цих навичок стосується комунікативної сфери, решта - здібностей комплексного вирішення проблем, креативності, когнітивної гнучкості та критичного мислення.

Аналіз показав, що спільними навичками для 2015 і 2020 років були: взаємодія з людьми, комплексне розв'язання проблем, креативність, критичне мислення, уміння формувати власну думку та приймати рішення, уміння слухати й запитувати, гнучкість розуму (вміння швидко переключатися з однієї думки на іншу) та емоційний інтелект. Водночас, до навичок-2015, які не так актуальні у 2020 році, відноситься контроль якості, уміння слухати й запитувати (рис.1). У більшості праць до ТОП-5 softskills зараховують: креативне мислення, управління інформацією, емоційний інтелект, уміння формувати власну думку та приймати рішення, презентаційні навички. З огляду на це, можна стверджувати про акцент на зміні у формуванні м'яких навичок (рис. 2).

На теоретичному рівні методи розвитку ключових навичок ХХІ століття передбачають тренінги, семінари, опанування моделей успішного поводження, а також виокремлення моделей успішної поведінки осіб з високим ступенем розвитку певних компетентностей.

Рис.1 Навички, актуальні для успішної кар'єри в 2015 та в 2020-му роках. Всесвітній економічний форум, Давос, 2016рік

Рис. 2. Навички, актуальні для успішної кар 'єри в Україні

Необхідне постійне поповнення знань і розвиток навичок, враховуючи, що значна частка успіху залежить від особливостей людини. Зокрема, щоби розвинути softskills бажано засвоїти техніки швидкісного читання, прийоми креативного мислення, управління інформацією тощо. Для розвитку м'яких навичок необхідні спеціальні методи, зокрема: пошук і опанування ефективних моделей поведінки під час виконання завдань; обрання конкретних навичок для зони найближчого розвитку; оцінка власного ступеня володіння навичкою; фіксування щонайбільше двох-трьох навичок і чітке розуміння бажаного результату тощо.

Практичним втіленням цих теоретичних положень є проектний підхід. Драйвером розвитку ключових компетентностей та навичок майбутнього в учнів є STEM-освіта загалом і зокрема - STEM- проєкти.

Загалом проєкт визначають як обмежену в часі цілеспрямовану зміну об'єкта з попередньо встановленими вимогами до якості результатів, можливими розрахунками витрат засобів і ресурсів, описомпроцесуреалізації. Пропонуємо конкретизувати поняття „STEM-проєкт” з урахуванням основних особливостей STEM-напряму в освіті. Відповідно, під час підготовки та реалізації STEM-проєкту необхідно враховувати деякі умови та вимоги, щоб досягти основної мети в реалізації STEM- напряму в освіті [6, с.46]

Дослідження - один з найкращих способів навчання [10], оскільки воно може розвинути навички наукового способу пізнання та підвищити інтерес і мотивацію учнів до навчання. По суті, за такого навчання учень перебуває у ролі вченого, бо теж застосовує науковий метод пізнання та робить відкриття. Однак на цьому шляху існують певні обмеження. По-перше, не всі реальні процеси, зокрема, природні явища, є доступними для безпосереднього вивчення учнями. По-друге, учні мають обмежені знання, тому вчителю потрібні реальні орієнтири для досягнення цілей навчання [16]. Щоб спостерігати та вивчати складні природні процеси, учитель має подолати ці перешкоди, інтегруючи у навчальний процес цифрові технології, а для цього він сам повинен володіти ними.

Через важливість впровадження STEM-проєктів у навчальну практику вчителя природничих дисциплін та формування у школярів навичок ХХІ століття пропонуємо запровадити ефективний конструктор проєкту, який має просту структуру, містить найважливіші практичні завдання, а, отже, їх може запозичити кожен учитель. На нашу думку, окрім змістових блоків, він має містити назву проєкту; проблему, на вирішення якої спрямований проєкт; трейлер до проєкту (який зацікавить дітей); інтегративно-асоціативну складову (предметні галузі, знання з яких необхідні учасникам проєкту); джерела інформації; перелік цифрових ресурсів, які мають освоїти учасники проєкту та вчитель; перелік навичок ХХІ століття, на формування яких спрямований проєкт.

Саме така схема була запропонована учасникам Всеукраїнського Інтернет конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК”, які змагалися у категорії „STEM-учитель”. Нижче наведено фрагменти проєкту„Путівник мандрівника” [1] учасниці конкурсу у номінації „ГЕОГРАФІЯ” Мамзенко Наталії, учителя географії Центрально-українського ВПУ ім. Миколи Федоровського м. Кропивницький.Структурна

таблиця проєкту містила розділи „Привітання”, „Традиційна кухня”, „Прапор як символ держави”, „Свята і традиції”, „Звичайне незвичайне”, „Мова та комунікація”, „Право на виїзд”, „Курорти світу”, „Гроші”, „Плануємо подорож”, „Складаємо валізу”, „Мрії збуваються”, „Моя Україна”.

Проблема: Подорожі - справа непроста. Як спланувати подорож, як наповнити її цікавим і корисним сенсом, як побачити найцікавіші місця у світі, де знайти кошти на мандри? Вічні проблеми мрійників про подорожі.

Таблиця 1 Навички ХХІ століття

Трейлер до проекту: Подорожі приваблюють і захоплюють, наповнюють неймовірними емоціями і надзвичайними спогадами. Ти досі лежиш на дивані, мрієш і переглядаєш у YouTubeблоги мандрівників? Реалізуй запропонований проект, і ти навчишся мандрувати цікаво, керувати своїми ресурсами задля здійснення суперподорожі - і твоя мрія стане реальністю.

Таблиця 2 Свята і традиції Фрагмент структурної таблиці проекту „ Путівник мандрівника ”