Наступність процесу фізичного виховання між структурними ланками системи освіти "школа – заклад вищої освіти"

Palchuk M. Continuity physical education process between the structural units "school-university" in the education system. This article is about the problems of continuity physical education process between the structural units "school - university" in the education system. The continuity of programs, methods and approaches in physical education will ensure the relationship between the process of studying at school and the university. Researchers propose different ways to ensure the continuity of physical education. They develop conditions, create programs and models. It has been established that continuity is an important condition for the continuity and sequence of learning. The basis of optimization the physical education process between school and university is studying problems of continuity and identifying ways of providing it.

Key words: physical education, continuity, schoolchildren, students

Вступ

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Головною тенденцією розвитку освіти в глобальному масштабі є створення умов для вдосконалення особистості протягом усього життя. Для цього необхідно забезпечити наступність і поступальність розвитку всіх освітніх ступенів, в першу чергу, в фізичному вихованні [ 10, с. 102].

За даними С.А. Петренко [11, с. 100] на сьогоднішній день реалізація наступності можлива лише за умови виділення, усвідомлення і розуміння природних закономірностей, які мають місце в фізичному розвитку особистості. Виділення особливостей фізичного і психічного розвитку в «перехідних» періодах, побудова педагогічного процесу на основі логічних зв'язків сприяє поступальному розвитку особистості без хворобливого проходження нею суміжних етапів, дає можливість використовувати цінні для становлення особистості можливості, характерні для кожного її вікового періоду.

Як зазначає Вовк В.М. [2, с. 3] відсутність теоретично обґрунтованої системи забезпечення наступності фізичного виховання між суміжними ступенями освіти ускладнює перехід з одного рівня на інший. У результаті цього кожен наступний щабель змушений виконувати функцію заповнення прогалин попередніх щаблів, що спричиняє непоправну втрату часу у фізичному розвитку особистості. Дані наукової літератури [ 2, с.3, 4, с. 81, 8, с. 100, 10, с. 101] свідчать про значний інтерес науковців до вирішення проблеми наступності фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Попри це, дана проблема залишається актуальною. Зважаючи на вище викладене, метою дослідження є вивчення підходів до забезпечення наступності фізичного виховання учнівської та студентської молоді.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних джерел літератури, даних мережі Internet, метод системного аналізу, метод порівняння та зіставлення.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до даних В.М. Вовка [1, с. 9] існує ряд протиріч між навчальними процесами в школі на закладі ЗВО, які ускладнюють забезпечення наступності: відсутність змістовних зв'язків між дисциплінами «фізична культура» у середній школі і «фізичне виховання» у ЗВО; відсутність розуміння необхідності гармонійного розвитку як духовних, так і фізичних якостей особистості учнів і студентів; відсутність взаємозв'язку між інтересами сучасних учнів у фізичному вдосконаленні і існуючою практикою проведення занять; незадовільна мотивація до занять, що закладається на ранніх етапах, і, як наслідок, складність її формування на більш пізніх етапах навчання.

В.І. Костюк [4, с. 82] наголошує, що наступність у фізичному вихованні студентів можна розглядати у таких аспектах: 1) діяльнісному (наступність фізичного виховання як процес або спосіб раціонально організованої перетворювальної діяльності); 2) предметно-ціннісному (наступність фізичного виховання як сукупність «предметів», що представляють певну цінність для задоволення суспільних і особистісних потреб); 3) особистісно-результативному (наступність фізичного виховання як результат діяльності, втілений у самій людині). Зважаючи на вищевикладене, наступність характеризується як система зв'язків у структурі фізичного виховання, що ілюструє динаміку і взаємозв'язок її ланок та один з факторів розв'язання суперечностей навчально-виховного процесу, допомагає студентам успішно подолати труднощі в досягненні поставленої мети.

З метою забезпечення наступності, як необхідної складової системи фізичного виховання учнівської та студентської молоді В. М. Вовком [2, с. 16] обґрунтовано та розроблено концептуальну модель забезпечення наступності фізичного виховання особистості старшокласника, студента, яка складається з двох послідовних і взаємопов'язаних моделей: теоретичної та технологічної. учнівський студентський фізичний виховання

Теоретична модель включає в себе спільну мету, методологічні підходи (системний, аксіологічний, компетентнісний, синергетичний, особистісно-діяльнісний), загальні, дидактичні, специфічні принципи і модель особистості старшокласника, студента, яка включає психічний, моральний, фізичний, естетичний та інтелектуальний компоненти.

Технологічна модель забезпечує ефективну технологізацію процесу наступності фізичного виховання особистості старшокласника, студента, яка будується на послідовності системного розвитку особистості і передбачає чотири етапи: виникнення (початковий стан і підготовленість, постановку основних педагогічних вимог, адаптацію до нових умов навчально-виховного процесу), становлення (відповідність старшокласника, студента новій соціальній ролі, реалізацію основ наступності фізичного виховання), зрілість старшокласника, студента (розв'язання суперечностей між особливостями нового і старого в наступності фізичного виховання, співпраця педагогів в подолання труднощів у фізичному розвитку і підготовленості) і перетворення (розв'язання суперечностей між особливостями нової та попередньої соціальної ролі, фізичним розвитком та підготовленістю).

На практиці здійснення наступності передбачає реалізацію ідей органічної єдності навчально -тренувального та виховного процесів, розвиток відповідної позиції особистості. Обґрунтування концепції педагогічного управління фізичним потенціалом особистості, яка передбачає гуманізацію і демократизацію навчального процесу, компетентнісний і особистісний підхід, а також цілісність навчальних програм - шлях до забезпечення наступності учнівської та студентської молоді [1, с. 10].

В.І. Костюк [4, с. 83] виділяє наступні перспективні напрямки удосконалення системи фізичного виховання в умовах безперервної освіти:

1. організація занять з фізичної культури в школі за спеціалізаціями (видами спорту), починаючи з 7-8 класів. Така можливість існує за рахунок варіативної частини занять. На думку автора це дозволить підготувати учнів до тієї системи занять, яка існує в ЗВО;

2. оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури учнів 10-11 класів за модульною системою;

3. створення в школі спортивних секцій, що відповідають видам спорту, які вивчаються у ЗВО;

4. підвищення кваліфікації та активізація наукової діяльності викладачів;

5. розширення матеріально-технічної бази.

На думку Е.Л. Звєрєвої [3, с. 54] наступність між рівнями освіти «школа - ЗВО», сприяє створенню таких зв'язків, при яких розширюються і поглиблюються знання, відбувається осмислення пройденого на новому, більш високому рівні. Взаємозв'язок фізичної культури в школі і у ЗВО дозволяє цілісно представити комплексну систему, де відображено послідовне ускладнення програм фізичного виховання в школі і ЗВО, які прогнозують мету фізичного розвитку школярів і студентів, формування особистості, інтересу до фізичної культури, здорового способу життя і прагнення до спортивної майстерності.

Автором [Error! Reference source not found., с. 54] розроблена педагогічна система формування особистості, яка включає: мету, принципи, традиційні форми організації освітнього процесу (уроки фізичної культури, тренувальні заняття, змагання), інноваційні форми (сюжетно-рольові урочні заняття, комплексні заняття, які об'єднують теорію і практику, Дні здоров'я, інтегровані уроки анатомії, фізіології, фізичної культури і музики, спортивні свята з залученням батьківської спільноти), педагогічні технології, спрямовані на розвиток особистості учня і студента, а також такі компоненти педагогічної системи, як: а) мотиваційно-ціннісний, який передбачає позитивне ставлення кожного учня до фізичної культури, спрямованість на оволодіння фізичною культурою і забезпечує розвиток інтересу до спорту; б) когнітивний, який спрямований на знання теорії фізичної культури, принципів, методів, форм і технологій; в) операційний, орієнтований на оволодіння способами і прийомами діяльності, необхідними знаннями, процесами аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення; г) рефлексивний, який визначає здатність до аналізу своїх умінь і навичок, прагнення до їх вдосконалення, сферу професіоналізації, педагогічну сферу, яка займає провідне місце, оскільки сприяє об'єднанню навчально -виховних процесів школи і ЗВО.

Ю.А. Кустов [7, с. 198; 8, с. 85] сформулював правила реалізації принципу наступності, серед яких найбільш значущими він вважає: виділення основних етапів формування особистості, її якостей та видів діяльності; виявлення різниці перспективами розвитку особистості та її дійсним станом в процесі вивчення дисципліни; виділення основних структурних елементів курсу, розділу, теми, що мають бути засвоєні (факти, поняття, закономірності); актуалізація в свідомості учнів раніше засвоєних базисних понять та способів діяльності; вибір оптимального поєднання методів, форм та засобів навчання, на основі яких можливе здійснення переходу від вихідного до наміченого рівня; встановлення зв'язку між поняттями, що вивчаються та знаннями і вміннями, що їм передують; сформувати вміння розв'язувати практичні задачі.

О.А. Томенко [13, с. 30] на основі аналізу програмно-нормативних документів, що регулюють зміст викладання дисциплін «Фізична культура» та «Фізичне виховання» в навчальних закладах України, виявив часткову наступність у реалізації неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді у навчальних закладах, яка проявляється у: послідовності освітніх завдань відповідно до вікових особливостей контингенту і професійно-прикладної спрямованості; єдиній структурі (інваріантна і варіативна частини) та використанні форм реалізації, що взаємно доповнюють одна одну (урочна, позаурочна, самостійні форми у школярів; лекції, практичні, семінарські та індивідуальні, секційні заняття у студентів); збільшенні обсягів навчальних навантажень від 2-3 годин на тиждень у школярів до 4 годин у студентів; раціональній побудові варіативної складової неспеціальної фізкультурної освіти, відповідно до якої проводиться послідовне опануван ня техніки видів спорту та рухової діяльності (гімнастики, спортивних ігор, плавання, легкої атлетики, аеробіки тощо) від 5 -9, 10-11 класів школи до ЗВО, що дозволяє молодим людям удосконалюватися у цих видах і застосовувати їх для професійно-прикладної фізичної підготовки, зважаючи на матеріальну базу та можливості закладу освіти; відмінностях у змісті інваріантної складової під час переходу від школи до ЗВО, де за програмою передбачені лише такі види спорту, як легка атлетика, спортивні ігри та туризм; повторюваності програмного матеріалу з теоретичних знань, передбачених для школярів та студентів; відмінностях у діючій системі оцінювання навчальних досягнень у школах та ЗВО (кредитно-модульна система зі 100-бальним оцінюванням у студентів і 12-бальна у школярів).

Авторами [12, с. 31] наголошується, що педагогічний процес повинен бути спрямований не тільки на передачу певної фізкультурно-оздоровчої інформації, а і на формування самоорганізації, мотивації і самореалізації здорового способу життя. Досить актуальною та нерозв'язаною проблемою у системі освіти України є розрив між фізичною підготовленістю випускників шкіл та вимогами, які висуваються до них програмою ЗВО. Перед викладачами ви - никають логічні питання стосовно оптимізації процесу адаптації учнів шкіл до навчання у ЗВО та організації процесу фізичного виховання, збереження його цілісності під час зміни освітніх ланок [ 5, с. 36]

Саме тому, реалізація принципу наступності у фізичному вихованні передбачає застосування різноманітних методів фізичного виховання та їх варіативність залежно від вікових та індивідуальних особливостей студентів; урахування рівня фізичного розвитку студентів; єдність мети, завдань і змісту виховання; взаємозв'язок форм, методів і прийомів виховання; оптимізацію освітнього процесу з фізичного виховання; упровадження інноваційних педагогічних технологій на заняттях. Для наступності фізичного виховання студентської молоді характерна оперативна зміна системи установок і умов переходу від однієї ланки фізичного виховання до іншої. Це ставить студента перед необхідністю системно взаємодіяти із зовнішнім і внутрішнім особистісним середовищем (бути самим собою), тобто визначати свою позицію щодо розвитку фізичних якостей та власне фізичного розвитку, яка може бути і активною, і нестійкою, і пасивною. Але для подолання труднощів переходу з одних умов фізичного виховання в інші важливо сформувати активну позицію, позитивну Я -концепцію. Наступність як дидактичний принцип віддзеркалює необхідний, істотний, повторюваний, стійкий зв'язок у фізичному вихованні, що перетворює вихованця з об'єкта освітнього процесу в особистість, яка цілеспрямовано й активно реалізує настанови системи неперервного фізичного виховання [5, с. 35].

Л.И. Лубышева, Е.А. Черепов [9, с. 56] вважають «спортизацію» фізичного виховання важливою умовою забезпечення наступності на етапі шкільної освіти. Умовами її реалізації є: орієнтація третього уроку фізкультури на певний вид спорту, що забезпечить мотиваційний і тренувальний ефект; об'єднання урочної і позаурочної роботи на основі єдиних принципів і змісту занять; диференціювання фізичного навантаження з урахуванням особистісно-психічних і фізіологічних особливостей учнів; розширення форм і підвищення ефективності позаурочної роботи.

Висновки

Відсутність безперервності і цілісності освітнього процесу при переході з одного навчального ступеня на інший є однією з ключових проблем, особливо, у сфері фізичного виховання. Дослідниками визначено ряд підходів до забезпечення наступності фізичного виховання як на теоретичному, так і на практичному рівнях: виявлено перспективні напрямки удосконалення системи фізичного виховання в умовах безперервної освіти, розроблено педагогічні умови, системи, методики. Наступність фізичного виховання розглядається як механізм забезпечення безперервності в навчанні й вихованні, що обумовлює вирішення завдання поєднання ланок безперервної освіти для її орієнтації на формування фізичної культури особистості, сприяння її всебічному розвитку.

Література

1. Вовк В. Активная жизнедеятельность - основной фактор в обеспечении процесса физического воспитания школьников и студентов / В. Вовк. // Физическое воспитание студентов. - 2011. - №5. - С. 8-12.

2. Вовк В. Педагогічні основи наступності фізичного виховання учнівської і студентської молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.07 "теорія та методика виховання" / Вовк В.М. - Луганськ: Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2009. - 40 с.

3. Зверева Е. Влияние физической культуры на формирование личности в преемственной святи "школа-ВУЗ" / Е.Л. Зверева. // Ученые записки университета имени П.Ф.Лесгафта. - 2011. - №11. - С. 52-56.

4. Костюк В.І. Роль наступності у формуванні фізичних якотей студентів / Костюк В.І. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Професійна педагогіка і андрагогіка: актуальні питання, досягнення та інновації" (Кривий Ріг, 20-21 листопада 2017). Кривий Ріг, 2017. - С. 81-83.

5. Красуля М. А. Развитие системы физического воспитания в условиях непрерывного образования / М. А. Красуля, А. В. Красуля. // Слобожанский науково-спортивний вісник. - 2004. - №4. - С. 34-38.

6. Красуля М.А. Обеспечение преемственности физического воспитания на стыке "школа - вуз" / М.А. Красуля // ІІІ Міжнар. наук. конф. Весняні наукові читання. (Київ, 28 квітня 2017). Київ, 2017. - Ч. 1. - С. 115-123.

7. Кузнєцова О. Наступність як актуальна проблема сучасної фізкультурної освіти / О. Кузнєцова // Нова педагогічна думка. - 2013. - 1.1. - С. 198.

8. Кустов Ю. А. Единство и преемственность педагогических действий в высшей школе / Ю. А. Кустов. - Самара, 1993. - 109 с.

9. Лубышева Л. И. Обоснование эффективности проектирования здоровьеформирующего образовательного пространства школы на основе спортизации физического воспитания / Л. И. Лубышева, Е. А. Черепов. // Человек, спорт, медицина. - 2016. - №2. - С. 52-61.

10. Мунтян В.С. Преемственность как условие непрерывности процесса физического воспитания / В.С. Мунтян, А.Н. Черновол // Физическое воспитание студентов. - 2012. -4. - С. 101-104.

11. Петренко С.А. Наступність у системі фізичного виховання дошкільного навчального закладу і школи / С.А. Петренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2008. - 5. - 99-101.

12. Приймак А.Ю. Педагогические условия формирования преемственности в физическом воспитании учащейся молодежи как фактор развития ценностей здоровья и здорового образа жизни / А.Ю. Приймак, В.Н. Пристинский // Материалы IV Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы экологии и здоровья человека». - Череповец, 2016. - С. 29-33.

13. Томенко О.А. Теоретико-методологічні основи неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.02 "фізична культура, фізичне виховання різних груп населення" / Томенко О.А. - Київ: НУфВсУ, 2012. - 39 с.

References

1. Vovk V. (2011), Aktivnaya zhiznedeyatelnost - osnovnoy faktor v obespechenii protsessa fizicheskogo vospitaniya shkolnikov i studentov / V. Vovk. // Fizicheskoe vospitanie studentov, #5, S. 8-12.

2. Vovk V. (2009), Pedahohichni osnovy nastupnosti fizychnoho vykhovannia uchnivskoi i studentskoi molodi: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. ped. nauk: spets. 13.00.07 "teoriia ta metodyka vykhovannia" / Vovk V.M. - Luhansk: Skhidnoukr. nats. un-t im. V. Dalia, 40 s.

3. Zvereva E. (2011), Vliyanie fizicheskoy kulturyi na formirovanie lichnosti v preemstvennoy svyati "shkola-VUZ" / E.L. Zvereva. // Uchenyie zapiski universiteta imeni P.F.Lesgafta, #11, S. 52-56.

4. Kostiuk V.I. (2017), Rol nastupnosti u formuvanni fizychnykh yakotei studentiv / Kostiuk V.I. // Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Profesiina pedahohika i andrahohika: aktualni pytannia, dosiahnennia ta innovatsii" (Kryvyi Rih, 20-21 lystopada 2017). Kryvyi Rih, S. 81-83.

5. Krasulya M.A. (2004), Razvitie sistemyi fizicheskogo vospitaniya v usloviyah nepreryivnogo obrazovaniya / M. A. Krasulya, A. V. Krasulya. // Slobozhanskiy naukovo-sportivniy vIsnik, #4, S. 34-38.

6. Krasulya M.A. (2017), Obespechenie preemstvennosti fizicheskogo vospitaniya na styike "shkola - vuz" / M.A. Krasulya // III MIzhnar. nauk. konf. VesnyanI naukovI chitannya. (Kiyv, 28 kvitnya 2017), Ch. 1, S. 115-123.

7. Kuznietsova O. (2013), Nastupnist yak aktualna problema suchasnoi fizkulturnoi osvity / O. Kuznietsova // Nova pedahohichna dumka, 1.1, S. 198.

8. Kustov Yu.A. (1993), Edinstvo i preemstvennost pedagogicheskih deystviy v vyisshey shkole / Yu. A. Kustov. - Samara, 109 s.

9. Lubyisheva L.I. (2016), Obosnovanie effektivnosti proektirovaniya zdoroveformiruyuschego obrazovatelnogo prostranstva shkolyi na osnove sportizatsii fizicheskogo vospitaniya / L. I. Lubyisheva, E. A. Cherepov. // Chelovek, sport, meditsina, #2, S. 52-61.

10. Muntyan V.S. (2012), Preemstvennost kak uslovie nepreryivnosti protsessa fizicheskogo vospitaniya / V.S. Muntyan, A.N. Chernovol // Fizicheskoe vospitanie studentov, 4, S. 101-104.

11. Petrenko S.A. (2008), Nastupnist u systemi fizychnoho vykhovannia doshkilnoho navchalnoho zakladu i shkoly / S.A. Petrenko // Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, 5, s. 99-101.

12. Priymak A.Yu. (2016), Pedagogicheskie usloviya formirovaniya preemstvennosti v fizicheskom vospitanii uchascheysya molodezhi kak faktor razvitiya tsennostey zdorovya i zdorovogo obraza zhizni / A.Yu. Priymak, V.N. Pristinskiy // Materialyi iV Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii «Aktualnyie problemyi ekologii i zdorovya cheloveka». - Cherepovets, S. 29-33.

13. Tomenko O.A. (2012), Teoretyko-metodolohichni osnovy nespetsialnoi fizkulturnoi osvity uchnivskoi molodi: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. nauk z fiz. vykh. i sportu: spets. 24.00.02 "fizychna kultura, fizychne vykhovannia riznykh hrup naselennia" / Tomenko O.A. - Kyiv: NUFVSU, 39 s.

Размещено на Allbest.ru