Шляхи використання ІКТ під час вивчення економічних дисциплін майбутніми вчителями технологій

Розвиток світової ринкової економіки, орієнтація України на євроінтеграцію вимагають від вищої педагогічної освіти не тільки створювати теоретичну базу та знайомити майбутніх фахівців з моделями поведінки у конкретних економічних ситуаціях, а й формувати сучасний світогляд і відігравати значну соціально - економічну роль в розвитку всього народного господарства в умовах інформаційного суспільства.

Необхідність визначення в Україні національного шляху до економічно організованого суспільства потребує розуміння національного менталітету і специфіки української економічної культури. У цих питаннях важливим є розумне співвідношення національних традицій і доцільне використання світового досвіду.

Сучасний економічний стан країни потребує різкого підвищення технологічної культури, культури праці, комунікацій тощо. Досить сказати, що з кожної тисячі винаходів в країні впроваджується у виробництво тільки один! Суттєвий показник для оцінки економічної підготовки особистості - проблема витрачання грошей. Те, що так звані нові українці витрачають гроші на “Мерседеси”, курорти, казино й т. ін., характеризує низький рівень їхньої споживацької культури як складової загальної економічної культури нашого суспільства. інформаційний комунікаційний економічний студент

Сучасна студентська молодь, яка виросла і соціалізувалася в епоху нових інформаційно-комунікаційних технологій, не відноситься до них як до чогось незвичайного, як до чогось, що відкриває небувалі можливості і широкі горизонти. Для молоді ці технології є звичайними і звичними, вони розглядаються як необхідний атрибут існування в сучасному комп'ютеризованому світі. Мабуть тому молоді люди цілком прагматично використовують сучасні технології для задоволення повсякденних потреб і вирішення поточних завдань, але не захоплюються ними. Відсоток тих, хто “живе” цими технологіями, незначний. Однак інформаційно-комунікаційні технології все більше і більше проникають усі сфери нашого життя, тому дослідження їх соціальних аспектів стає актуальною проблемою найближчого майбутнього.

Тому й виникла потреба в удосконаленні та розвитку методичної системи економічної підготовки майбутніх учителів технологій в умовах інформатизації освіти з метою формування їх готовності до професійної діяльності на якісно новому рівні.

На основі узагальнення практики навчання економічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах, аналізу дисертаційних досліджень, навчальних планів, програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик встановлено, що кількість аудиторних годин на вивчення економічних дисциплін є недостатньою, а обсяг знань і рівень вимог до економічної підготовки майбутніх учителів технологій зростають; програми окремих економічних дисциплін недостатньо відображають професійну спрямованість навчання; експериментальна база дидактичної підтримки навчання економічних дисциплін застаріла; послаблено зв'язок навчального процесу з науково-дослідною діяльністю студентів вищих навчальних закладів.

На думку багатьох науковців (А. Артемова, В. Грищенка, Б. Панишина, М. Жалдака, Л. Панченка, С. Панюкова, Н. Тверезовської, О. Тихомирова та ін.) метою інформатизації системи освіти є підвищення ефективності навчання, завдяки розширенню обсягів інформації та вдосконаленню методів її застосування, а також спрямованість на можливість використання інформаційно - комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та майбутній професійній діяльності.

Розуміння студентами важливості використанняінформаційно -комунікаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. М. Жалдак зазначає, що знання про можливості використання ІКТ потрібно формувати в процесі вивчення всього циклу навчальних дисциплін, незалежно від їх специфіки. Обсяг відомостей про ІКТ та їх зміст повинні бути диференційованими відповідно до спрямованості навчання [4].

Зазначені суперечності визначили мету дослідження - розробка методики навчання економічних дисциплін у системі фахової підготовки майбутнього вчителя технологій в умовах сучасної парадигми освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Виконання поставленої мети обумовлює потребу в збагачення змісту їх економічної підготовки на основі вивчення сучасного рівня розвитку науки і техніки, потреб практики, врахування суспільних вимог до вчителя технологій; розширення фундаментальної основи курсів економічних дисциплін у поєднанні з професійною спрямованістю; розроблення методики навчання економічних дисциплін в умовах застосування сучасних інформаційно-комунікаційних та педагогічних технологій.

У системі професійно орієнтованої підготовки майбутнього вчителя технологій зазначені чинники відіграють важливу роль, адже економічні дисципліни закладають фундамент його компетентності, конкурентоспроможності та професіоналізму.

Як показує практика, навчання економічних дисциплін майбутніх учителів технологій є статичним і проводиться відокремлено одна від одної. Існують міжпредметні зв'язки, але в недостатній кількості, на наш погляд, дисципліни інтегруються разом і одночасно в професійну майбутню діяльність студента. Найкращим чином такий підхід, звісно, реалізовано в проведенні кваліфікаційних іспитів (у формі комплексного кваліфікаційного завдання), але це відбувається на останніх курсах навчання.

Подекуди комплексні завдання для студентів є неочікуваними або ж не є логічним продовженням низки навчально-виховних завдань освітнього процесу у здобутті професійних знань і вмінь. Цей розрив можна зменшити шляхом введення в технології навчання економічних дисциплін обов'язкових етапів науково-дослідної діяльності в інтегрованій формі: дослідницька діяльність, творча навчальна робота, професійна складова, розділ соціального наповнення, видів навчальної діяльності, які існують самостійно і є відокремленими один від одного в навчальному процесі.

Такий підхід є динамічним, комплексність та інтегрованість професійних завдань відповідає прогностичним намірам в навчальних планах укрупнити економічні дисципліни та вимогам приєднання до Болонської конвенції.

Погоджуючись з думками науковців, вважаємо, ефективне використання ІКТ в процесі професійної підготовки під час вивчення економічних дисциплін у вищому навчальному закладі буде ефективним, якщо:1) вони будуть подані як системний метод проектування (від мети до результатів навчання, реалізації, коригування і наступного відтворення процесу навчання); 2) орієнтовані на творчий розвиток особистості студента; 3) будуть мобілізовані та ефективно використані кадрові та матеріально-технічні ресурсивишу; 4) процес інформатизації діяльності вишу буде мати комплексний характер, відповідати вимогам світової системи менеджменту якості та йти у двох напрямах - використання ІКТ безпосередньо в навчальному процесі та науковій діяльності і для організації й педагогічного моніторингу професійної підготовки майбутніх фахівців.

Узагальнивши дослідження В. Богомолова [0], І. Готської [0], визначено критерії, якими доцільно керуватися при виборі засобів створення навчальних курсів та організації професійної підготовки фахівців засобами ІКТ, а саме:

- функціональність - наявність набору функцій різного рівня (форуми, чати, аналіз активності студентів та викладачів тощо);

- надійність - зручність адміністрування, простота відновлення змістовної частини навчального матеріалу;

- стабільність - стійкість роботи ІКНС у різних режимах і ступенях активності користувачів;

- система перевірки знань - засоби для створення тестів, завдань і контроль активності студентів та наявність можливості в режимі on-lineоцінити знання студентів;

- зручність використання - технологія навчання повинна бути інтуїтивно зрозумілою;

- навчальні курси повинні мати легку та інтуїтивну навігацію, дозволяти легко переходити від одного розділу до іншого та спілкуватися з викладачем;

- модульність - можливість представлення навчального курсу у вигляді набору мікромодулів або блоків навчального матеріалу, які можуть бути використані в інших курсах;

- забезпечення доступу до ресурсу - відсутність у студентів перешкод для доступу до навчальних матеріалів, пов'язаних з їх розташуванням у часі й просторі та факторами, що можуть обмежувати їх можливості;

- наявність засобів розробки навчальних матеріалів;

- наявність української локалізації продукту;

- мультимедійність - можливість використання в якості змістовної частини навчального матеріалу не тільки текстові, гіпертекстові і графічні файли, але й аудіо, відео, дії- і flash-анімації, Sd-графіки різних файлових форматів;

- масштабованість і розширюваність - можливість розширення кола користувачів, додавання програм і курсів навчання;

- перспективи розвитку платформи - можливість оновлення та поліпшення версії системи з підтримкою нових технологій, стандартів і засобів;

- кросс-платформенність - відсутність прив'язки до будь-якої операційної системи або середовища, користувачі повинні використовувати стандартні засоби без завантаження додаткових модулів, програм і т.д.;

- якість технічної підтримки - можливість підтримки працездатності, стабільності, усунення помилок та вразливих місць програмного продукту.

У вищих навчальних закладах України найбільшого поширення набули системи управління навчанням Moodle, ATutor, Qaroline, ILIAS, “Прометей” тощо.

Швидке оновлення обчислювальної техніки та програмного забезпечення стало передумовою впровадження в діяльність ЗВО “хмарних технологій”, які забезпечують користувачам Інтернету доступ до комп'ютерних ресурсів сервера і використання його програмного забезпечення в On-lineрежимі.

Хмара - це нова технологія використання серверних ресурсів, що допомагає задіяти всю доступну потужність процесорів і об'єм оперативної пам'яті, розділяючи їх між різними незалежними завданнями [0].

Погоджуючись з думкою Н. Кононец [0], функціональні можливості хмарних сервісів дають змогу виокремити хмарні технології як педагогічну технологію ресурсно-орієнтованого навчання, яка є функціонуванням усіх компонентів педагогічного процесу, побудована на науковій основі, запрограмована у часі і у просторі й веде до намічених результатів, дозволяє поєднувати традиційне навчання з навчанням в режимі On-line.

Суттєву роль у підготовці студентів відіграє їхня самостійна робота, особливо розвиток навиків самостійного пошуку при виконанні рефератів, курсових та інших дослідницьких робіт. Тут важливість діяльності кафедр важко переоцінити.

Під час навчання майбутніх учителів технологій постійно виникають протиріччя між вимогами, особливостями, умовами навчальної діяльності студента та ситуаціями, з якими їм доведеться зустрічатися під час професійної діяльності. Ці протиріччя легко усуваються під час науково-дослідницької діяльності студентів.

Сенс науково-дослідної роботи полягає в тому, що в процесі виконання завдань студенти набувають певних дослідницьких умінь і навичок: самостійно підбирати літературу; працювати з каталогами, архівами; складати власну картотеку; конспектувати літературу; виступати публічно з науковими повідомленнями; розробляти програму дослідницького проекту, проводити самостійне дослідження тощо.

Використання навчальної та допоміжної літератури може мати більший ефект, якщо за наявності певних умов активно впроваджувати у навчальний процес Інтернет. У цьому випадку межі спілкування студентів з викладачем розширюються у просторі та часі.

Для вирішення зазначених проблем нами було розроблено електронний комплект дидактичних матеріалів з навчальної дисципліни“Основи

підприємницької діяльності” і розміщено для використання за допомогою сервісів GoogleДиску.Розробленіматеріалиє змістовим

Е-полем навчальної дисципліни, компоненти яких забезпечують: набуття суб'єктами предметних знань, формування нормативних знань, умінь і навичок, формування професійних компетентностей, цифрової та мультимедійної грамотності, розширення доступу до відкритих освітніх ресурсів та інструментів мобільного навчання”.

Як приклад наведемо рекомендації з розробки та використання веб-квесту під час вивчення теми “Логотипи брендів”.

Завдання для самостійної підготовки до практичної роботи мало такі етапи виконання:

1. Відкрити документ за гіперпосиланням або QRкодом.

2. За прикладом додати 10 логотипів з відповідним описом (логотипи не повинні повторюватися).

3. Проаналізувати обрані логотипи за такими критеріями: характерні особливості побудови логотипу, використані кольори та знаки, зміст, що несе зображення.

Студенти самостійно входили до хмарного сервісу Google, виконували поставлені завдання а викладач в режимі On-lineмав можливість спостерігати за ходом їх роботи й, у разі необхідності, вносити необхідні корективи та консультувати.

Після виконаннями студентами поставлених завдань викладач копіює файл та використовує його під час проведення практичного завдання, виконуючи зі студентами такі вправи:

1. Обрати найбільш цікавий для аналізу логотип.

2. Проаналізувати історію його виникнення та причини успіху його використання.

3. Визначити шляхи його переробки відповідно до сучасних економічних умов України.

4. Зробити прогноз щодо успішності переробленого логотипу.

Студенти готують невеликі доповіді та активно залучаються до їх обговорення. Результатом діяльності на занятті має стати їх розуміння необхідності проведення значної підготовчої роботи перед початком будь-якої підприємницької діяльності.

Під час виконання поставлених завдань студенти набули навичок взаємодії у системі управління знаннями, з якою доведеться безпосередньо зустрітися у професійній діяльності. Мета управління знаннями полягає в тому, щоб допомогти студентам краще працювати спільно, використовуючи зростаючі обсяги інформації та керуючи ними.

До етапів процесу управління знаннями в кожній організаційній структурі відносять такі: створення навчального середовища; навчання правильному використанню інформації; навчання роботі із системою управління знаннями; навчання принципам роботи організації; навчання спільному використанню знань; навчання у клієнтів (взаємонавчання).

Результатом успішної системи управління знаннями має стати сформований компетентний фахівець, що володіє знаннями, здатен до самонавчання та саморозвитку. Ключовим принципом в управлінні знаннями є доставка потрібних знань в потрібний час зацікавленим людям в межах робочих груп та організації в цілому. Адже оптимальне використання інформації в процесі діяльності є необхідною умовою її продуктивності та ефективності. Для цього потрібні відповідні технології орієнтації студентів на продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів. Обіг знань в межах одної організації сприяє створенню бази знань, яка забезпечують накопичення й можливості їх повторного використання.

Для забезпечення ефективної взаємодії суб'єктів ринку знань та вирішення багатьох із означених завдань, на нашу думку, доцільним є запровадження системи кластерної освіти із характеристиками діалогічної взаємодії. Навчання в цьому випадку означає використання у межах однієї дидактичної системи різноманітних ресурсів для навчання та здобуття освітньої кваліфікаційної характеристики.

Навчальними агентами можуть виступати усі джерела та суб'єкти, які володіють інформацією і знаннями, доцільними для досягнення навчальних цілей. Концептуальний підхід до організації навчання, за якого учасники навчальних груп в одному навчальному курсі використовують різні форми і методи навчання (денне, вечірнє, дистанційне навчання, І-навчання, web-навчання, самонавчання, взаємонавчання тощо).

Розроблена в даному дослідженні методика навчання теоретично обґрунтована, практично апробована і удосконалена відповідно до змісту і загальної методики проведення занять з курсу “Основи підприємницької діяльності”.

Виконання поставлених завдань надає можливість студентам за короткий проміжок часу, познайомитися з необхідним обсягом навчального ілюстративного матеріалу з даної теми, більш продуктивно засвоїти теоретичний матеріал винесений на самостійне опрацювання.

Дослідження окреслює перспективи подальших наукових пошуків зазначеного спрямування, зокрема пов'язаних з розвитком технічного оснащення навчально-виховного процесу із економічних дисциплін, широким застосуванням елементів дистанційної форми навчання, розроблення теоретичних і методичних засад навчання економічних дисциплін у системі підготовки майбутніх учителів технологій.

Використана література:

1. Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті. № 10. 2011. C. 8-23.

2. Богомолов В. А. Обзор бесплатных систем управления обучением. Образовательные технологии и общество. 2007. Т. 10. № 3. С. 439-460.

3. Готская А. И. Аналитическая записка “Выбор системы дистанционного обучения”. РІПУ им. А. И. Герцена. URL: http://edu.of.ru/attach/17/18088.doc.

4. Жалдак М. І., Морзе Н. В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2001. № 1. С. 14-18.

5. Кононец Н. В. Хмарні технології як педагогічна технологія ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп'ютерного циклу. Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний ун-т імені Григорія Сковороди ”. URL : http://rbl3.webnode.com.ua/.

References:

[1] BikovV. Yu. (2011). Hmarnitehnologiyi, IKT-autsorsingInovIfUnktsiyiIKTpidrozdilivosvitnihInaukovihustanov. Informatsiyni tehnologiyi v osviti. № 10. p. 8-23.

[2] Bogomolov V. A. (2007). Obzor besplatnyih sistem upravleniya obucheniem. Obrazovatelnyie tehnologii i obschestvo. T. 10. № 3. p. 439-460.

[3] Gotskaya A. I. Analiticheskaya zapiska „Vyibor sistemyi distantsionnogo obucheniya". RGPU im. A. I. Gertsena. URL : http://edu.of.ru/attach/17/18088.doc.

[4] Zhaldak M. I., Morze N. V. (2001). Metodika oznayomlennya uchnIv z ponyattyam informatsiyi. Komp'yuter u shkolI ta sIm'Yi. № 1. S. 14-18.

[5] Kononets N. V. HmarnI tehnologiyi yak pedagogichna tehnologiya resursno-orientovanogo navchannya distsiplin komp'yuternogo tsiklu. Gumanitarniy visnik DVNZ “Pereyaslav-Hmelnitskiy derzhavniy pedagogIchniy un-t ImenI GrigorIya Skovorodi”. URL : http://rbl3.webnode.com.ua/

Размещено на Allbest.ru