Мультимедійні засоби навчання: методичний аспект розробки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультимедійні засоби навчання: методичний аспект розробки

Богдан Дрінь,

кандидат педагогічних наук, доцент,

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

(м. Івано-Франківськ, Україна)

Артур Поліщук,

магістрант, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

(м. Івано-Франківськ, Україна)

Матеріали статі присвячені проблемі впровадження мультимедійних засобів навчання Я43H) в освітній процес закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Проведено моніторинг впровадження та використання МЗН в ЗЗСО в школах сільській місцевості. Проаналізовано їх вплив на якість освітнього процесу, хмарні технології для розробки МЗН, їх переваги та недоліки, а також основні методики розробки МЗН. Розроблено рекомендований перелік хмарних сервісів для створення МЗН, відповідно до вимог та реалій освітнього процесу в ЗЗСО, а також рекомендації щодо використання МЗН на різних етапах уроку в залежності від дидактичної мети. Визначено необхідність покращення інформаційної компетентності педагогів та шляхи вирішення даної проблеми. мультимедійний засіб навчання освіта

Ключові слова: мультимедіа; мультимедійні засоби навчання; хмарні технології; сервіси Google; GoogleClassroom.

MULTIMEDIA LEARNING TOOLS: A METHODOLOGICAL ASPECT OF WORKING

Bohdan Drin,

ArturPolishchuk,

Graduate student, VasylStefanykPrecarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

The article is devoted to the problem of the introduction of multimedia learning tools ЯdLT) in the educational process of institutions of general secondary education (IGSE). The article determines the levels of mastery and utilization ofMLT in the educational process in rural areas, through an anonymous survey of teachers. The results of this survey suggest that educators generally do not master methods for creating MLT, and instead prefer multimedia presentations. Thus they ignore other technologies and software. The main cause of these results is the poor information competence of teachers.

The article continues analyzing the software tools used for the creation of MLT. After considering different technologies and the dynamics of the development of cloud technologies, the researchers came to the conclusion that cloud technologies can become an effective tool in the hands of Ukrainian educators. The advantages of using such cloud technologies are still being revealed.

To provide guidance to educators on how to choose a service to create a MLT, an analysis of online services was conducted and a recommended list was developed. When choosing a service, attention was paid to the following criteria: free of charge, ease of use, intuitive interface and localization in Ukrainian.

The article states that the development of the MLT is an integral part of the teacher 's preparation for the lesson, which is divided into two main stages: preliminary and direct preparation. The direct preparation phase requires a thorough understanding of each structural element of the lesson. The structural elements of the lesson include: checking and reviewing homework, updating and correcting basic knowledge, identifying topics, goals and lesson objectives, motivation of students' learning activities, perception and initial awareness of new learning material, generalization and systematization of knowledge, the use of knowledge in the standard and changed conditions, testing students' knowledge of factual material and basic concepts, ability to uncover external and internal connections in objects and phenomena, testing students' ability to apply knowledge in standard and non-standard conditions and summarizing the lesson.

These elements can interact in different combinations, at different levels, defining the overall structure of the lesson. This stricture which depends primarily on the didactic goal, the content of the educational material and the learning abilities of the students. In the process of preparation for the lesson, the teacher 's task is to determine the expediency of using the MLT and to choose their type and method of program implementation.

The article also provides recommendations on the use, different types of MLT and the software tools for creating them for each structural element of the lesson according to the selected type.

Keywords: multimedia; multimedia learning tools; cloud technologies; Google services; Google Classroom.

Постановка проблеми

Сучаснийосвітнійпроцеснеможливий без використаннямультимедіа-технологій як інструменту для вдосконаленняоптимізаціїнавчальногопроцесу.

Мультимедійнізасобинавчання (МЗН) є невід'ємним компонентом практично будь-якоїсучасноїметодичноїсистеми, оскільки вони є інструментомвізуалізації й оцінюванняпроцесунавчання, пошуку, отримання та опрацюванняданихрізноманітногопоходження. Використаннямультимедіасприяєіндивідуалізаціїнавчання, створеннюсамостійності та пошукового характеру пізнавальноїдіяльності, стимулює до самонавчання, посилюєміжпредметнізв'язки у навчанні, підвищуєгнучкість та мобільністьнавчальногопроцесу. Такожнеобхіднозазначити, щодидактичніможливості МЗН зростають за міроюрозвиткуїхтехніко-технологічного та програмно-методичного рівня.

В процесірозробки та створення МЗН багатовикладачів та вчителівстикаються з проблемою вибору виду МЗН та йогореалізації за допомогою того чиіншогопрограмногосервісу. Такожслідвідмітитинизькийрівеньінформаційноїкомпетентностіпедагогів особливо в закладах освіти в сільськіймісцевості, що є основною перешкодоюефективноговикористання МЗН в освітньомупроцесі.

Аналіз досліджень з теми

Значнакількістьнауковихпрацьприсвяченапитаннювикористаннямультимедіа в освітньомупроцесі. Зокремаамериканськідослідники Л. Скіббе, С. Хейфмейстер, А. Чеснатназиваютьцифровітехнології “Еволюцією в прогресі”, відзначаючи, щомультимедіа є змішаноютехнологічноюпрогресією, а не просто комбінацієюапаратних і програмнихкомпонентів. Вони трактуютьцифровітехнології як “комбінацію платформ, інструментівкомунікації, людей і впливу на культуру” [1, с. 270].

Значнийвнесок у теоріюсприйняття і засвоєннярізнихвидівінформації, зокрема, вплив на органичуттяаудіовізуальноїінформації внесли В. Беспалько, Л. Виготський, А. Леонтьев, Н. Тализіна, І. Якиманська та інші.

Питаннярозробкизасобівмультимедійноївізуалізаціїрозглядаються в роботах М. Беляева, Л. Зайнутдинової, Р. Краснової, К. Кречетнікова, А. Солового, Л. Чуксиної [2].

Жук Ю.О. виділяєнаступнідидактичніособливості, щонадаютьперевагумультимедійнимзасобам в порівнянні з традиційними [3, с. 33]:

- інформаційнанасиченість; унаочненняпредставленоїінформаціїістотно нового рівня;

- можливістьпоєднаннялогічного та образного способівопануванняінформації;

- можливістьпредставленнязмісту на трьохрівнях: спостереження, теоретичному і практичному, щодозволяєінтегруватиабстрактність теоретичного з конкретикою і наочністю практичного знання;

- реалізаціяособистісногопідходу до навчання: можливістьпідлаштовуватисьпідіндивідуальний стиль того, хтонавчається;

- можливістьздійсненняінтерактивноївзаємодії, спілкування в інформаційно - освітньомупросторі;

- розширеннязасобів для реалізаціївчителемтворчихпідходів до методики викладання предмету.

Метою даногодослідження є розробка методики створення МЗН, в залежностівід виду дидактичної мети уроку та йогоскладових, а такожрозробкаметодичнихрекомендацій для педагогівщодовиборупрограмнихзасобів для реалізаціїданої методики.

Методи дослідження: у процесідослідженнявикористовувалисяметодитеоретико-критичного аналізу психолого-педагогічної та методичноїлітератури з теми дослідження, порівняння, систематизація, узагальненняздобутоїінформації, а такожметодимасовогозборуемпіричногоматеріалу.

Виклад основного матеріалу

На шляхурозвиткуінформаційногосуспільстваякіснаосвітастає одним з головнихчинниківуспіху, а педагог є одночасно і об'єктом, і провідникомпозитивнихзмін [4]. Умови, в якихпрацюєсучасний педагог вимагаютьвіднього все більшогозалучення в освітнійпроцес МЗН, якічастиною ІКТ. Вони включають в себе дуже великий спектр засобів.

З метою визначеннярівняволодіння та використання МЗН в освітньомупроцесі, в дослідженнібуло проведено анонімнеопитуванняпедагогів в сільськімісцевості. В опитуванні взяли участь 187 педагогічнихпрацівників ЗЗСО Деля- тинської ОТГ, з 242 щоскладає 77,3% відзагальноїкількостіпедагогічнихпрацівників. На запитання “Чивикористовуєте на своїх уроках мультимедійнізасобинавчання?” 92,5% відсоткиопитанихвідповілиствердно, проте з відповіді на питання “Як часто вивикористовуєте на своїхзаняттяхмультимедійнізасобинавчання” тільки 38% опитанихвідповіли, щоабозовсім не використовуютьїх, абодужерідко (при проведеннівідкритихуроківтощо). Такийсамийпоказник (38%) тих педагогів, які не вміютьсамостійностворювати МЗН. При цьомуспостерігаєтьсячітказалежність за вікомпедагогів, а саме: чиммолодші педагоги тимбільшийвідсоток тих, щоволодіютьнавичкамистворення МЗН. За результатами даногоопитуванняможназробитивисновок, що педагоги, в основному, не володіють методикою створення МЗН, та надаютьперевагумультимедійнимпрезентаціям, ігноруючиіншітехнології та програмнізасобами. Причиною цього є низькаінформаційнакомпетентністьпедагогів.

Наступниметапомдослідженнябуваналізпрограмнихзасобів для створення МЗН. Розглянувширізнітехнології, та врахувавшидинамікурозвиткухмарнихтехнологій, дійшливисновку, щосаме вони можуть стати ефективнимінструментом в руках українськихпедагогів. До перевагхмарнихтехнологійможнавіднести:

- економіюкоштів (вони не вимагають великих обчислювальнихпотужностейПК, велика кількістьхмарнийсервісів є безкоштовними, і можутьзадовольнити потребу користувачів у всіх видах обчислень);

- відсутність потреби у кваліфікованихпрацівниках для установки та підтримання ПЗ;

- доступ до інформації з будь якогомісця, де є підключення до Інтернету, та з будь якого пристрою (ПК, ноутбук, смартфон, планшет);

- певнубезпекуданих;

- екологічність.

Для наданнярекомендацій педагогам, щодовиборусервісу для створення МЗН, бувздійсненийаналізонлайн сервісів та розробленийїхрекомендованийорієнтовнийперелік, який представлений в таблиці 1. При виборісервісуувагазверталася на такікритерії: безкоштовність, простота у використанні, інтуїтивнозрозумілийінтерфейс та локалізаціяукраїнськоюмовою.

Таблиця 1.

Орієнтовний перелік хмарних засобів для створення МЗН

Розробка МЗН є складовоючастиноюпідготовкивчителядо уроку (уроків), яка поділяється на два основніетапи [5]:

перший етап - попередняпідготовка, яка включаєвивченнянавчальноїпрограми, їїпояснювальної записки, зміступрограми, усвідомлення мети і завданьнавчальноїдисципліни, а також мети і завданькожної теми; другийетап - безпосередняпідготовка.

Безпосередняпідготовкавимагаєглибокогоосмислення кожного структурного елемента уроку. До структурнихелементів уроку можнавіднести: перевіркудомашньогозавдання, актуалізацію і корекціюопорнихзнань, повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотиваціянавчальноїдіяльностіучнів, сприймання і первиннеусвідомлення нового навчальногоматеріалу, узагальнення і систематизаціязнань, застосуваннязнань у стандартних і зміненихумовах, перевірказнанняучнями фактичного матеріалу й основних понять, уміннярозкриватизовнішні та внутрішнізв'язки в предметах і явищах, перевіркавміньзастосуванняучнямизнань у стандартних та нестандартнихумовах, підбиттяпідсумків уроку.

Ціелементиможутьвзаємодіяти в різнихкомбінаціях, на різнихрівнях, визначаючизагальну структуру уроку, щозалежитьнасампередвіддидактичної мети, змістунавчальногоматеріалу, навчальнихможливостейучнів. В процесіпідготовкидо урокузавданнявчителявизначитисьіздоцільністювикористання МЗН, вибратийого вид та спосібпрограмноїреалізації.

В таблиці 2 наведенірекомендації, щодовикористання, різнихвидів МЗН, програмнихзасобів для їхстворення для кожного структурного елементу уроку відповідно до обраного типу.

Використаннямультимедійнихзасобівнавчання при розробцірізнихтипів уроків

Також треба зауважити, щопротягом одного уроку можуть бути використанірізнівиди МЗН. З метою їхоб'єднання в одному програмномупродукті, доцільновикористовуватимультимедійніпрезентації, освітніавторськіаботематичнісайти, а такожзасобиорганізаціїроботи з групами(Classroom) з використаннямгіпер- посилань. Якщо ж навчальнийпроцес є дистанційним, змішанимчи, наприклад, організований за технологією перевернутого класу то взагалі не обійтись без веб- сайтівчиіншихзасобівроботи з групамикористувачівонлайн.

Висновки

На підставізробленогодослідженняможназробитивисновок, щосучасніIT-технології, особливо хмарнітехнології, надають педагогам доситьзручний, безкоштовнийнабірінструментів для створення та використання МЗН в своїйпедагогічнійдіяльності, проте стан використання МЗН та рівеньінформаційноїкомпетентностіпедагогівпотребуєпокращення, особливо в сільськіймісцевості.

Практична цінністьданогодослідженняполягає в тому, щовикористовуючиорієнтованийпереліконлайн сервісів та методичнірекомендації для вчителівщодовибору МЗН, можнапідвищитиінформаційнукомпетентністьпедагогів, заощадити час на вибір того чиіншогосервісу при розробціуроків, а такожстимулювативчителів до здійсненнясамоосвіти в даномунапрямку. Також вони можуть бути використаніпід час організаціїкурсівпідвищеннякваліфікаціїпедагогічнихпрацівників, розробцідистанційних та змішанихнавчальнихкурсів для педагогів.

Література

1. Скиббе Л. Дж., Хэйфмейстер С., ЧеснатА. М. Оптимизация мультимедиа ПК /Л. Дж. Скибб, С. Хэйфмейстер, А. М. Чеснат; пер. с англ. - К.: ДиаСофт Лтд, 1997. - 352 с.

2. СеменіхінаО., Юрченко А. Уміння візуалізувати навчальний матеріал засобами мультимедіа як фахова компетентність учителя // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. - Ужгород: Видавництво УжНУ “Говерла”. - Випуск 33. - 2014. - С. 176-179.

3. Мультимедійні системи як засоби інтерактивного навчання: посібник/ ав.: Жалдак М. І., ШутМ. Г, Жук Ю. О., Дементієвська Н. П., Пінчук О. ГГ, Соколюк О. М., Соколов П. К. /За редакцією: Жука Ю. О. - К.: Педагогічна думка, 2012. -112с

4. Концепції розвитку педагогічної освіти України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti

5. Гужанова Т.С. Урок як основна форма співпраці учителя і учнів у процесі навчання // Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 2, доповнене, перероблене. /За загальною редакцією Дубасенюк О.А., Іванченко А.В. - Житомир: Житомирський державний педуніверситет, 2002. - 482 с. - С. 166-180.

6. Ненов О. Л. Програмні засоби мультимедійних систем: Навчальний посібник. Частина 1. -- Одеська національна академія харчових технологій, 2016. -- 40 с.

7. Сліпухіна І.А., Поліхун Н.І., Чернецький І.С. Педагогіка XXI століття: формування цифрової дидактики. Збірник наукових праць “Педагогічні науки”. 2018. Випуск LXXXIII, Том 1. С. 231-237.

References

1. Skybbe L. Dzh., KheifmeisterS., Chesnat A. M. Optymyzatsyia multymedya PK /L. Dzh. Skybb, S. Kheifmeister, A. M. Chesnat; per. s anhl. - K.: DyaSoft Ltd, 1997. - 352 p.

2. Semenikhina O., Yurchenko A. Uminniavizualizuvaty navchalnyi material zasobamy multymedia yak fakhova kompetentnistuchytelia // Naukovyi visnyk Uzhhorod National University : Seriia “Pedahohika. Sotsialna rabota”. - Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU “Hoverla”. - Vypusk 33. - 2014. -P. 176-179.

3. Multymediini systemy yak zasoby interaktyvnoho navchannia: posibnyk/ av.: Zhaldak M. I., Shut M. I., Zhuk Yu. O., Dementiievska N. P., Pinchuk O. P., Sokoliuk O. M., Sokolov P. K. /Za redaktsiieiu: Zhuka Yu. O. - K.: Pedahohichna dumka, 2012. - 112 p.

4. Kontseptsii rozvytku pedahohichnoi osvity Ukrainy. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti

5. Huzhanova T.S. Urok yak osnovna forma spivpratsi uchytelia і uchniv u protsesi navchannia // Praktykum z pedahohiky: Navchalnyi posibnyk: Vydannia 2, dopovnene, pereroblene. /Za zahalnoiu redaktsiieiu DubaseniukO.A., Ivanchenko A.V. - Zhytomyr: : Zhytomyr Ivan Franko State University, 2002. - 482 p. - P. 166-180.

6. Nienov O. L. Prohramni zasoby multymediinykh system: Navchalnyi posibnyk. Chastyna 1. -- Odessa National Academy of Food Technologies, 2016. -- 40 p.

7. Slipukhina I.A., Polikhun N.I., Chemetskyi I.S. Pedahohika XXI stolittia: formuvannia tsyfrovoi dydaktyky. Zbimyknaukovykh prats “Pedahohichni nauky”. 2018. Vypusk LXXXIII, Tom 1. P. 231237.

Размещено на Allbest.ru