Розвиток мовної особистості молодшого школяра на уроках математики та інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток мовної особистості молодшого школяра на уроках математики та інформатики

Галина Білавич,

доктор педагогічних наук, професор,

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”(м. Івано-Франківськ, Україна)

Олег Довгий,

кандидат фізико-математичних наук, доцент, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”(м. Івано-Франківськ, Україна)

Наталія Головчак,

студентка, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”(м. Івано-Франківськ, Україна)

Розвиток мовленнєвої культури молодшого школяра - одне із завдань сучасної початкової школи. Ця педагогічна й наукова проблема загострюється ще й тому, що до школи першокласники приходять загалом уже зі сформованими мовленнєвими навичками, які не завжди є правильними. Тому завдання вчителя - побачити мовленнєві негаразди, виправити їх, сформувати в дитини стійкі навички нормативного мовлення, зокрема й на уроках математики та інформатики. Для цього треба організувати мовленнєву діяльність учнів так, щоб процес розвитку культури усного мовлення відбувався комплексно, систематично.

Автори виокремлюють декілька умов успішного розвитку культури мовлення молодших школярів на уроках математики та інформатики. Перша умова - методика розвитку культури мовлення повинна враховувати такі ситуації, які б визначали мотивацію до вивчення мовленнєвих норм, ставили учня перед необхідністю використовувати нормативне мовлення, підвищувати власний рівень мовленнєвої культури, розширювати лексичний запас, чути мовленнєві негаразди своїх друзів і бачити свої мовленнєві огріхи та вміти виправляти їх тощо. Важливим у процесі формування культури усного мовлення є приклад учителя, який повинен сам буди зразком носія високої мовленнєвої культури, а також прикладом фаховості, який за будь-якої можливості нагадуватиме дітям про культуру мовлення, виправлятиме їхні помилки, дбатиме про формування в них стійких умінь нормативного мовлення. Ефективність процесу формування культури усного мовлення молодших школярів узалежнена від доцільно дібраних методів та прийомів, інноваційних форм роботи вчителя на уроці. Наступна умова - розвиток культури мовлення молодших школярів має відбуватися не тільки на уроках української мови чи літературного читання, а й на інших уроках, зокрема математики та інформатики. Ідеться про створення відповідного екологічно мовленнєвого середовища, від якого залежить, наскільки різноманітним, багатим, правильним буде мовлення дитини.

Ключові слова: культура мовлення, молодший школяр, уроки математики та інформатики, мовні помилки, наголошування слів.

DEVELOPMENT OF LANGUAGE PERSONALITY OF JUNIOR PUPIL AT MATHEMATICS AND COMPUTER SCIENCE CLASSES

OlegDovgyi,

Candidate of physical and mathematical sciences (PhD), Associate Professor, VasylStefanykPrecarpathian national university (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

NataliiaHolovchak,

Student, VasylStefanykPrecarpathian national university (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

HalynaBilavych,

Doctor of pedagogical sciences, Professor,

Development of the speech culture of junior students is one of the tasks of the modern elementary school. This pedagogical and scientific problem is exacerbated also by the fact that generally first-graders come to school with already developed incorrect language skills. Therefore, the teacher's task is to recognize speech problems, correct them, form child's stable skills of normative speech, including during the classes of mathematics and computer science. For this purpose it is necessary to organize the speech activity of students so that the process of development of the culture of oral speech occurs in a comprehensive and systematic way.

We highlight several conditions for successful development of the speech culture of junior students during the classes of mathematics and computer science. The first condition: the methodology of developing a culture of speech should take into account situations that would determine the motivation to learn speech norms, put the student before the need to use normative speech, increase their own level of speech culture, expand the lexical stock, recognize speech problems of others and be able to correct them etc. It is important for a teacher to be a role model of high speech culture, as well as an example of professionalism, which, whenever possible, will remind children about the culture of speech, correct their mistakes, and take care of forming stable norms. The effectiveness of the process of forming the culture of oral speech of younger students depends on appropriately selected methods and techniques, innovative forms of teacher 's work in the classroom.

The next prerequisite is that the development of the language culture of junior students should take place not only in the Ukrainian language or literary reading classes, but also during other lessons, such as mathematics and computer science. It means creating a friendly speech environment that will determine diversity, richness, and correctness of baby 's speech.

Key words: speech culture, junior student, mathematics and computer science classes, language mistakes, word pronunciation.

Постановка проблеми

З-поміжчинників, щоздійснюютьвпливнарозвитокмовноїособистостімолодшогошколяраісприяютьоволодіннюмовленнєвоюобізнаністю, ємовнесередовище. Рівенькультуримовленнязростаючоїособистостізалежитьвідсім'ї, закладівосвіти, прагнення до самовдосконалення, відмовногосоціуму, у якомуперебуваєдитина. Учені, педагоги-практики сьогоднііззанепокоєннямзазначають, щорівеньволодіння культурою мовленнямолодшихшколяріввимагає бути кращим, мовленняучнівпочатковихкласів є збідненим, часто неграмотним, засміченим суржиком, росіянізмами, діалектизмамитощо.

Мета сучасноїосвітиполягає не в тому, щобучень знав якомогабільше, а в тому, щобвінумівдіяти і розв'язуватипроблеми за будь-якихжиттєвихситуацій. Однієюзісформованихкомпетенціймолодшого школяра, щодозволяєрозв'язатицізавдання, є культура мовлення. І саме початкова школа є тимперіодомнавчання, протягомякогоучнінамагаютьсяопановуватинормиукраїнськоїлітературноїмови, повиннінавчитисявикористовуватимовнізасобивідповідно до цілей і завданьмови, умітидоцільно ними послуговуватися. У цьому складному процесіпровідна роль відводитьсявчителеві, якиймає стати для дітейзразкоммовленнєвоїкультури, відтакдопомогтиїмзасвоїтивимоги до мовленнєвоїдіяльності, працювати над збагаченнямлексичного запасу, дбати про нормативністьмовлення.

Незважаючи на значнуувагу до мовленнєвоїкультуримолодшихшколярів, цізавданнясьогоднірозв'язуються не в повномуобсязі, оскількимовнесередовище (сім'я, спілкування з однолітками, ЗМІ, мережа Інтернет, іншісоцмережі, у якихперебуваєдитина), а такожжиття за стінамишколи не завжди є зразкомвисокоїмовленнєвоїповедінки. Більшістьшколярів є носіямизбідненої, ненормативноїукраїнськоїмови, яка з їхніхвустлунаєодноманітною і невиразною, зазвичай і неправильна з точки зорулітературноїнорми. Ці та іншісуперечностівказують на необхідністьрозв'язанняпроблеми: якіпедагогічніумовистворити, якімеханізминеобхіднозалучити для ефективногоздійсненняпроцесуформуваннякультуримовленнямолодшихшколярів в освітньомупроцесіпочатковоїшколи.

Однеіззавданьсучасноїшколи - формуваннякультуриусногомовленнямолодшихшколярів. Цяпедагогічна й наукова проблема загострюєтьсяще й тому, що до школипершокласникиприходятьзагалом уже зісформованимимовленнєвиминавичками, які не завжди є правильними. Тому завданнявчителя - побачитимовленнєвінегаразди, виправитиїх, сформувати в дитинистійкінавички нормативного мовлення, зокрема й на уроках математики та інформатики. Для цього треба організуватимовленнєвудіяльністьучнів так, щобпроцесрозвиткукультуриусногомовленнявідбувався комплексно, систематично. усне мовлення школяр педагогічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Протягомостанніхдесятиріч проблему формуваннякультуриусногомовленняособистості школяра розглядалиО. Авраменко, Н. Бабич, А. Богуш, М. Вашуленко, А. Коваль, В. Кононенко, Т. Котик, М. Пентилюк, О. Савченко, М. Стельмахович та ін. Науковінапрацювання з проблемиформуваннякультуриусногомовленнямолодшихшколярівпродиктованівимогамисьогодення. Нова українська школа, Закон про мову, ухвалений 2019 року, іншідержавнідокументиактуалізують потребу вихованнянаціонально-мовноїособистості школяра, якийздатний грамотно висловлюватисвої думки, продукуватиідеїадекватнимимовнимизасобами, бути творчою, ініціативною, інтелігентноюлюдиною, патріотомУкраїни. Без високогорівнямовленнєвоїкультурицьогодосягтидосить проблематично.

Мета статті - проаналізувати стан мовленнєвоїкультуримолодшихшколярів на уроках математики та інформатики, обгрунтуватипедагогічніумовиформуваннякультуриусногомовленняучнівпочатковихкласів.

Виклад основного матеріалу

Спостереження за мовнимпедагогічнимсередовищему межах низки івано-франківськихшкіл (2016-2019 рр.) дали підстави для висновку, щорівеньукраїнськогомовленнямолодшихшколярів (як усного, так і писемного) на уроках математики та інформатики є здебільшогосередній, а то й низький. Аналізрезультатівдослідженнязасвідчив, що великий відсотокпомилок (понад 90%) зумовленийінтерферентнимиявищамивнаслідокінтенсивноговпливуросійськоїмови, якогопостійнозазнаєукраїнськамова (у ділянцітерміносистеми, доборіпотрібнихтермінів, умінні правильно ними оперувати, коректноперекластиукраїнською той чиіншийтермін з російськоїмови, урешті, зредагувати текст). Цепов'язано з тим, щомолодшішколяріграють у російськомовніігри, слухаютьросійськомовнідодатки на телефонах та комп'ютерах, переглядаютьмультфільми, російськомовні канали в ютубі, слухаютьросійськомовніпісні, переглядаютьнизькопробні в мовномусенсіблоги тощо. Такожвідстежуємотакеявище, коли учніпочатковоїшколи, листуючись у своїхдитячихгрупах, абсолютно не зважають на нормисучасноїукраїнськоїмови, повністюнехтуютьзнаннями в галузі нормативного мовлення. Для них ненормативнемовленнястає нормою. І тільки на уроках українськоїмови вони контролюють (за допомогоювчителя) власнемовлення, прагнутьзробитийогобільшдосконалим.

Важливозазначити, що великий відсотокмолодшихшколярів (87 %) “ніколи не задумався над тим, щоб у соцмережах, а такожтелефонічноспілкуватися правильно”, 79% респондентіввважають “мовуІнтернетудосконалою” в мовномусенсі, тільки 7 % школярівспроможнізафіксуватипомилки в соцмережах, 52% респондентівстверджують, що “так всіспілкуються”.

Зазначимо, щоінтерферентніявищанаявні не тільки в соцмережах, а й у багатьохосвітніхджерелах. Це є великою проблемою, оскількинавчальналітература є для молодшихшколярівзазвичайзразками для наслідування. Ми зафіксували низку мовленнєвихпомилок, якітиражуються в навчальнихвиданнях (див. [3; 4; 5]).

Певнупотенційнузагрозу для створення нормативного мовногосередовищамають і сайти (на жаль, не є винятком тут і навчальні та розвивальніматеріали, уміщені на них), якірясніютьмовнимипомилками, змістовими неточностями, де, до прикладу, героями українськихнароднихказок є “іноземці”. Такіінформаційнівиданняперекручуютьморальніцінностідітей, абсолютно не сприяютьвихованню в них національнихпочуттів. А наявність у них численнихпомилок (граматичних, пунктуаційних, стилістичнихтощо) відтакзакономірнопереростають у мовнінегаразди та покручі, якітрапляються у шкільнихпідручниках для дітеймолодшогошкільноговіку [2; 6], тут наявніненормативніросіянізми, порушенняорфографічних, пунктуаційних норм тощо [5], впертеігноруванняукладачаминавчальнихвидань та видавцямилітери ґ, кличноговідмінкаіменників, відсутність апострофа та ін. У зв'язкуізнедолугим перекладом з російськоїмовимолодшішколярізнайомляться не з питомимиукраїнськими лексемами, а з лексичнимианормативами на кшталт: “відкрий книжку”, “брат старше сестри”, “розстав по алфавіту”, “підбериспільнокореневі слова”, “розв'яжи по зразку”, “два ведмедя”, “слідуючезавдання”, “вірнерішення” та ін.

За результатами аналізунавчально-методичного забезпеченнянавчальнихкурсів для початковихкласівзазначимо: українськепідручникотворенняпереживаєскладнийетапсвогорозвитку, спричинений з-поміжіншого і тим моментом, щомовапідручників не завжди є високоавторитетнимзразкомлітературності. Не є винятком і підручники з інформатики та математики. Типовимипомилками є вживанняросіянізмів - мовнихпокручів, якіздебільшогоспричиненінедолугим перекладом (адаптацією до українськоїзвуковимови) іменказковихгероїв та персонажівмультфільмів(Маша, Лунтік, Фіксік, Елзік та ін.; правильно: Марійка, Лунтик, Фіксик, Елзик). Виразною є тенденція до використанняукраїнськихімен та питомихукраїнськихзменшувально-пестливих форм імендітей, людей, кличоктваринтощо, натомістьавторипідручників, посібників, навчальнихматеріалівпослуговуютьсяросійськимирозмовнимиваріантамиімен на кшталтВаня, Маша, Міша, Даша й под., щонеприпустимо, позаяктакіформисуперечатьсловотвірним нормам сучасноїукраїнськоїлітературноїмови [2].

На жаль, низку порушеньусногомовлення ми зафіксували в учителів, якінавчаютьдітей математики та інформатики в початковійшколі (в даному випадку -у цьому випадку, оточуюче середовище - довкілля, розкрити очі - розплющити очі, у цілому - загалом, більша половина класу - більшість класу, вирішиила задачу - розв 'язала задачу, виключити світло - вимкнути світло та ін.). За таких умов для нас важливимбулоз'ясувати, як ставлятьсясамівчителі до проблемиформуваннякультуримовленняучнівпочатковихкласів. Відповіді на запитанняанкетибулипевним чином несподіваними для нас: понад 50% учителіввідповіли, що “не мають часу стежити за мовленнямучнів, тому щобагатодітей і багатонавчальногоматеріалувідводиться на урок”, 89% учителівзазначили, щотаку роботу обов'язковопроводять на уроках українськоїмови, особливо на уроках зв'язногомовлення, “згідно з програмою”, 67% на “відповідних уроках з літературногочитання”, незважаючи на тему уроку, лише 48% педагогівзазначили, щопрагнутьзвертатиувагу на мовленнямолодшихшколярів, за будь-якоїнагоди, зокрема й на уроках математики та інформатики, намагаютьсявиправлятимовленнєвіпомилки, більшістьпроводятьтаку роботу епізодично.

Учитель початкових класів мусить володіти високим рівнем мовленнєвої культури, оскільки він є зразком для наслідування своїм вихованцям. Під час уроків математики та інформатики в початкових класах ми зафіксували десятки лексичних анормативів у мовленні вчителя та школярів. Подаємо найтиповіші з них: дане завдання, вирішити задачу, виключити комп'ютер, наступні автори, у програмі було задіяно 120 чоловік, біля 20 %, навколишнє середовище, вирішили вірно, 10 чоловік, що складає 8%, характерний учневі, властивий для школяра, притаманний для дитини, самий вищий рівень, вищий середнього, розставити по алфавіту, дані приведено в таблиці, а іменно, приймати міри, учбовий процес, і так дальше, ми вияснили, на протязі учбового року, учбові програми, відносини між учнями, запобігати помилок, англічани, приводити приклад, у цілому, в даному випадку, у більшості, заслуговує високої оцінки, відношення до навчання учнів, вірну відповідь дали на питання, у твоїй відповіді зустрічаються помилки, навчатися математиці, кращий учень, задавати питання, виконує велику роль, приймати до уваги, у порівнянні з минулим роком, недопустимо, повільно грузиться та десятки ін. На основі цих помилок можна укласти словничок нормативного слововживання для молодших школярів.

За результатами опитуваннявчителівпочатковихкласів та інформатикиІвано- Франківськихшкіл, лише 43% педагогівзазначили, щоепізодичнопроводятькорекційну роботу щодовиправленнямовленнєвихпомилок. Іншиммовнимнедолікоммовленнямайбутніхпедагогівзалишається суржик (87 % респондентів): бувший (колишній), командировка (відрядження), блінчики (млинці), іменно (а саме), на кінець (отже), опреділити (визначити), примінити (застосувати), вияснити (з'ясувати), звідки витікає (звідки випливає), в кінці кінців (зрештою, нарешті) та десятки інших. У 32 % мовців ми виявилитакеслововживання, як тавтологія (напр., у місяці лютому тощо). Для уникненняцієїпроблеминеобхідновикористовуватисиноніми, котрідаютьзмогу в кожному конкретному випадкудібративідповідне слово для найточнішоговираження думки.

Ми зафіксуваливикористаннястилістичноневиправданих словоформ (величезна більшість дослідниківзамістьзначна частина дослідниківабопросто більшість дослідників, більша частина учнівзамістьбільшість учнів та ін.), при- роднього середовищазамістьприродного середовища, завдяки помилцізамістьчерез помилку, часткові випадкизамістьокремі випадки).Нашіреспондентиприпускаються таких морфологічнихпомилок: неправильнеутвореннявідмінкових форм іменників, прикметників, числівників, займенників (семи учнямизамістьсімома (сьома) учнями; зворотнього зв'язкузамістьзворотного зв'язку й ін.);неправильневизначенняграматичного роду іменників (головна біль (ж.р.) замістьголовнийбіль (ч.р), ін); неправильнеутворенняступенівпорівнянняприкметників і прислівників (більш складніша задачазамістьбільш складна задача, найскладніша задача, найбільш ефективнішезамістьнайбільш ефективно та ін ); неправильна словозміначислівників (від п 'ятидесятидо шестидесятивідсотківзамістьвід п 'ятдесяти до шістдесяти відсотків);порушеннязакономірностейсполучуваностідробовихчислівників з іменниками(отримали 5,2 бализамістьотримали 5,2 бала);порушеннякатегорій стану, особи дієслів(хотятьзамістьхочуть);неправильнеутвореннядієслівних форм (говорючи, борятьсязамістьговорячи, борються)тощо. Найти- повішимипомилками у вживаннізайменників є: ні одного разузамістьжодного разу, їхзамістьїхній, ні в якому разізамістьу жодному разі, виявили свої здібності замістьвиявили власні здібності.Мовнінедолікизустрічаються і при вживаннісполучників. До прикладу, у той часзамістьтоді як, у силу того щозамістьчерез те що, так якзамістьоскільки, на протязі часузамістьпротягом часу й ін. Іншимипоширенимипомилками у вживанніприйменників є: раз в місяцьзамістьраз на місяць, у цьому роцізамістьцього року, за браком часузамістьчерез брак часу.

Як показали результатинашогодослідження, молодшішколярі на уроках математики та інформатикинайбільшеприпускаютьсяпомилок у наголошуванніслів. За таких умов радимовчителям на уроках математики та інформатикизвертатиувагу на нормативністьнаголошуванняслів. Такождоречно буде укладатисловничокнаголосів “Наголошуймоукраїнською правильно!”, кудивносити слова, у якихнайчастішеучніпорушуютьнаголос. Роботу ізцими словами можнапроводити практично на кожному уроці, улаштовуючи “Акцентологічніхвилинки”, метою яких є запам'ятовуаннянаголосу у словах (випадок, кілометр, новий, старий, дециметр, чисельник, дробовий, добуток, фаховий, легкий, важкий, товстий, середина, беремо, роблю, валовий, вісімдесят, чотирнадцять, одинадцять, дошка, нести, везти, ознака, виразний, читання, навчання, видання, правопис, перепис, копійки, ластівки, вчительки, порядковий, предмет, приятель, подруга, черствий, дочка, жила, було, двірник, цемент, квартал, легкий, вісімдесят, вісімсот, відповіла, розповісти, котрий, документ, зроблю, загадка та ін.).

Висновки та перспективи подальших дослідження

Отже, є нагальна потреба в удосконаленніумінь і навичокмолодшихшколярів правильного, безпомилковоговираження думок українськоюлітературноюмовою на уроках математики та інформатики. Відповідновчителімаютьпостійнодбати про підвищеннярівнякультуримовлення як учнів, так і власноїмовленнєвоїкультури, а саме: не використовувати у своємумовленні суржику, сленгу, англіцизмів, росіянізмів; не нехтувати формами кличноговідмінкаіменників; не вживатиневластивіукраїнськіймовіпестливіформи - Анічка, Сашенька, Валічка, Сєрьоженька, Кіріл, Нікіта, Ваня, Коля, Леночка, Андрюша тощо; вживатизагальновідомі слова, уникатидвозначності, обходитися без запозичень там, де можнаскористатисяпитомим словом (на лексичномурівні); не розтягуватизанадтофрази, не розривати думку довгими вставками, обмежуватикількістьпідряднихречень, не захоплюватисяпасивнимизворотами, дотримуватися природного прямого порядку слів (на синтаксичномурівні) тощо.

З-поміж умов успішногорозвиткукультуриусногомовленнямолодшихшколярів на уроках математики та інформатикивиокремлюємодекілька. Перша умова - методика розвиткукультуримовлення повинна враховуватитакіситуації, які б визначалимотивацію до вивченнямовленнєвих норм, ставили учня перед необхідністювикористовуватинормативнемовлення, підвищувативласнийрівеньмовленнєвоїкультури, розширюватилексичний запас, чутимовленнєвінегараздисвоїхдрузів і бачитисвоїмовленнєвіогріхи та вмітивиправлятиїхтощо. Важливим у процесіформуваннякультуриусногомовлення є приклад учителя, який повинен сам буди зразкомносіявисокогогатункумовленнєвоїкультури, а також прикладом фаховості, який за будь-якоїможливостінагадуватимедітям про культуру мовлення, виправлятимеїхніпомилки, дбатиме про формування в них стійкихумінь нормативного мовлення. Ефективністьпроцесуформуваннякультуриусногомовленнямолодшихшколярівузалежненавіддоцільнодібранихметодів та прийомів, інноваційних форм роботивчителя на уроках. Наступнаумова - розвитоккультуримовленнямолодшихшколярівмаєвідбуватися не тільки на уроках українськоїмовичилітературногочитання, а й на інших уроках, зокрема математики та інформатики. Ідеться про створеннявідповідногоекологічномовленнєвогосередовища, відякогозалежить, наскількирізноманітним, багатим, правильним буде мовленнядитини. Під таким мовленнєвимсередовищеммаємо на увазі не тількишкільнемовнедовкілля, а й той мовленнєвийпростірпозашкільнихзакладів, у якихперебуваєдитина поза школою. Велика роль у цьомупроцесіналежить батькам, однакцей аспект проблеми не став предметом нашогодослідження через обмеженіобсягинауковоїроботи. Цейнапрямдослідженнянеодмінно буде предметом наших

Література

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. Львів : Світ, 1990. 232 с.

2. Білавич Г. Анормативніінтерфереми в навчальній літературі для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Обрії. 2017. № 1(44). С. 4-7.

3. Білавич Г., Стамбульська Т. Говорімо українською мовою правильно! Івано-Франківськ, 2012. 60 с

4. БілавичГ., Лисечко Т., Стамбульська Т. Наголошуймо правильно! Івано-Франківськ, 2013. 135 с.

5. БілавичГ., СавчукБ. Українське наукове мовлення в контексті наукової діяльності майбутніх педагогів. Інноватикау вихованні. Збірник наукових праць. 2017. Випуск 6. С.67-75.

6. 153 помилки на 149 сторінках. Тернопільські педагоги перевірили підручник з математики. URL: http:// ua.korrespondent.net/.../1613362-153-pomilki-na-149-storinkah-temopilski-pedagogi- perevirili-pidruchnik-z-matematiki

References

1. Babych N. D. Osnovykulturymovlennia. Lviv :Svit, 1990. 232 p.

2. BilavychH. Anormatyvniinterferemy v navchalniiliteraturidliaditeidoshkilnohota molodshohoshkilnohoviku. Obrii. 2017. № 1(44). P. 4-7.

3. BilavychH., Stambulska T. Hovorimoukrainskoiumovoiupravylno! Ivano-Frankivsk, 2012. 60 p.

4. BilavychH., Lysechko T., Stambulska T. Naholoshuimopravylno! Ivano-Frankivsk, 2013. 135 p.

5. BilavychH., Savchuk B. Ukrainskenaukovemovlennia v kontekstinaukovoidiialnostimaibutnikhpedahohiv. Innovatyka u vykhovanni. Zbimyknaukovykh prats. 2017. Vypusk 6. P.67-75.

6. 153 pomylkyna 149 storinkakh. Temopilskipedahohyperevirylypidruchnyk z matematyky. URL: http:// ua.korrespondent.net/.../1613362-153-pomilki-na-149-storinkah-temopilski-pedagogi-pere virili-pidruchnik-z-matematikiBabych N. D. Osnovykulturymovlennia. Lviv :Svit, 1990. 232 p.

Размещено на Allbest.ru