Дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів: структурні компоненти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів: структурні компоненти

Катерина Василенко, аспірант, Національний педагогічний Університет імені М.П. Драгоманова, (м. Київ, Україна)

У статті визначено основні структурні компоненти дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів, при чому ці питання розглянуто у контексті реформування української системи освіти. Нами наведено результати теоретичного дослідження основних понять, які стосуються дослідницької компетентності майбутніх вчителів початкових класів, її компонентної структури. Спираючись на теоретико-методологічний аналіз сучасних педагогічних досліджень, запропоновано чотири-компонентну структуру дослідницької компетентності, яку складають мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий, оцінювально-рефлексивний компоненти.

У дослідженні використано загальнонаукові методи теоретичного рівня. Стаття є теоретичною основою подальших емпіричних досліджень, окреслено подальші напрями вивчення зазначеного феномену.

Ключові слова: компетентність, дослідницька компетентність, структура дослідницької компетентності, компоненти дослідницької компетентності, майбутні вчителі початкових класів.

RESEARCH COMPETENCE OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER: STRUCTURAL COMPONENTS

KaterynaVasylenko, Post-graduate student, National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine)

The basic structural components of future teacher 's research competence are defined in the article in the context of reforming Ukrainian education system (especially, high and primary school systems) bringing it closer to European standards, the introduction of a competency-based approach to the system of domestic education, as well as clarification of its essence and peculiarities, becomes of particular importance.

The article presents the results of theoretical study of the basic concepts concerning the research competence offuture teachers of primary school, its component structure. Competency- based approach involves the orientation of the educational process to the formation and development of key competences of the individual, necessary in professional and social life, for example, research competence of future primary school teachers. The essence of the competence approach is the ability to teach a person to think critically, be able to adapt to changing world conditions, and to independently solve problems that may arise both in professional and in everyday life, based on the knowledge gained and their own experience.

Based on theoretical and methodological analysis of modern pedagogical researches, the four-component structure of research competence, which consists of motivational-value, information-content, activity-behavioral, evaluation-reflexive components, is proposed.

The research used general scientific methods of theoretical level: analysis and synthesis, problem-chronological, system-structural and comparative methods. This paper is the theoretical basis for further empirical research, outlinedfurther directions of the study of this phenomenon.

Key words: competence, research competence, structure of research competence, components of research competence, future primary school teachers.

Постановка проблеми

компетентність вчитель освіта компонент

Наданийчасметодологічноюосновоюпідготовкисучасногофахівцяєкомпетентніснийпідхід, причомуцятенденціяспостерігаєтьсянелишеувітчизнянійсистеміосвіти, айубільшостіосвітніхсистемкраїнЄвропитаіншихкраїнсвіту [9, с. 63]. Це пов'язанозтим, щоглобальнізмінивінформаційній, комунікаційній, професійнійтаіншихсферахсучасногосуспільствавимагаютькоригуваннязмістових, методичнихітехнологічнихаспектівосвіти. Відбуваєтьсязміщенняакцентівзізнаннєвоїпідготовкинацінностітаставлення, самостійнеоволодіннязнаннями, оптимальневикористанняїхупроцесіжиттєтворчості, реалізаціїсамостійностіуприйняттірішень. Переорієнтаціяпарадигмиосвітизізнаннєвої в компетентніснуполягаєще й у тому, щознання, наразі, не вважаютьсяголовнимкритеріємрозвиткуособистості.

Реформуванняпрофесійноїпідготовкимайбутніхучителівпочатковоїшколи в Україні є частиноюпроцесівоновленняосвітніх систем. Цізмінистосуютьсястворенняновихстандартіввищоїосвіти, оновлення та перегляду навчальнихпрограм, змістунавчально-дидактичнихматеріалів, підручників, форм, методів і технологійнавчання. Цілеспрямованенабуттястудентськоюмолоддюзнань, умінь і навичок у галузіпедагогічноїосвіти, їхтрансформація в компетентностісприяєособистісному культурному зростанню, розвиткуосвітніхтехнологій, здатностішвидкореагувати на запити часу. Важливорозуміти, якихсамекомпетентностей необхідно набути у процесінавчання і яким повинен бути результат професійноїпідготовки. Звідсивипливає, щометодологічниморієнтиромпрофесійноїпідготовкимайбутніхфахівців є компетентніснийпідхід, сутністьякогополягає у формуваннікомпетентностей, якізабезпечатьуспіх у майбутнійпрофесійнійдіяльності [1, с. 34; 8]. Дана проблематика додатковоактуалізуєтьсяще й тим, що Нова українська школа ставить перед вищимипедагогічниминавчальними закладами багатоновихзавдань, якіпотребуютьнегайноговирішення і, разом з тим, реформуванняпроцесунавчаннястудентів як майбутніхфахівців [11, с. ЗО].

Зважаючи на це, метою нашої статті став аналізструктурнихкомпонентівдослідницькоїкомпетентностімайбутніхвчителівпочатковихкласів у контекстіреформи “Нова українська школа”.

У минуломунавчальномуроціпілотувавВсеукраїнський проект “Нова українська школа”. Концептуальні засади цього проекту радятьдолучитися до компетентнісноїпарадигмиосвіти [6] й зумовлюютьнеобхідність у педагогах новоїформації [10], якіперебувають в авангардісуспільних та освітніхперетворень, маютьакадемічну свободу, володіютьнавичкамивипереджувального проектного менеджменту (планування й організаціїнавчання, розробленнянавчально- методичного забезпечення та ін.), самостійно й творчоздобуваютьінформацію, трансформуютьметоди, прийоми і технологіїнавчаннязалежновідзапитів і потреб замовниківосвітніхпослуг та ін.

Аналіз сучасних досліджень дозволив з'ясувати, щодослідницькакомпетентність в різних аспектах розроблялась у працяхсучаснихвітчизнянихученихА. Альбрехт, К. Баханова, С. Васильєвої, В. Гнєдашева, В. Голобородька, Л. Задорожної, Т. Кудрявцева, І. Лернера, Н. Любчак, О. Матюшкіна, М. Махмутова, Паламарчук, О. Пометун, С. Сєрової, А. Сиротенко, Г. Фреймана та ін. Теоретичніосновиформуваннядослідницькоїкомпетентностістудентів у вищомунавчальномузакладірозроблено В. Ачкан, М. Бахтіним, І. Воротінніковою, М. Каганом, Раковим та ін.

Теоретичнийаналізнауковихджерелдає нам можливістьз'ясувати, щопоняття “дослідницькакомпетентність” трактується у сучаснійпедагогічнійнауці з різнихпозицій. Аналогічно до проблемивідсутності консенсусу відноснотермінів “компетенція” й “компетентність” у науковійлітературі є не визначенимпитанняспіввіднесення понять “дослідницькакомпетенція” та “дослідницькакомпетентність”. Авториїхвживають як синоніми, поняття, якісхожі, близькі за значенням, а також як поняття, якімаютьпідпорядкованість (до складукомпетентностівходятькомпетенції).

Наприклад, AzueloA., ManualА. та SarianaL. виділяютькомпетенції у різнихгалузях, дослідницькікомпетенції, компетенції, пов'язанні з викладанням, навчальнимипрограмами, життєвікомпетенції, соціально-культурні, емоційні, компетенції, пов'язані з інформаційно-комунікаційнимитехнологіями та екологічнікомпетентності [7, р. 2-3], а поняття “дослідницькакомпетенція” та “дослідницькакомпетентність” використовують як синонімічні.

На думку зарубіжнихдослідниківUdompong, L., Traiwicitkhun, D. та Wongwanich, S., дослідницькакомпетентність є важливоюякістюособистості, яка є необхідною для всіхфахівців. Цепризведе до академічногорозвиткувсіхпрофесій і дозволить відкриватиновізнання та інновації, допомогти у вирішенні проблем системним шляхом, а фахівціможутьпостійнорозвиватисвоїзнання [12, с. 1583].

Дужеважливим аспектом є те, щодослідницькакомпетентність - це складне комплекснеутворення, яке включає як теоретичнізнання, так і практичнінавички, а такождосвідпрактичноїдіяльності (досвідвикористаннянаявнихзнань і навичок). Формуваннядослідницькоїкомпетенціїпередбачаєзасвоєннязнань, розвитокздібностей і отриманнядосвідупроведеннядосліджень.

Виклад основного матеріалу

Дослідницькакомпетентність, на думку багатьохпедагогів (В. Болотов, І. Зимня, А. Хуторський та ін.) відноситься до числа ключових. Так, згідно з класифікацієюключовихкомпетентностейІ. А. Зимньої, дослідницькакомпетентність входить в якості компонента до “компетенцій, якістосуютьсядіяльностілюдини” [2, с. 24]. Цікомпетенції, як зазначаєдослідниця, проявляючись у поведінці, діяльностілюдини, стають, їїособистіснимиякостями, властивостями. Відповідно, вони стаютькомпетентностями, якіхарактеризуютьсямотиваційною, смисловою, регуляторною складовими, порядзіспецифічнимставленням, когнітивним компонентом (знанням) і досвідом [2, с. ЗО].

В свою чергу, П. Нечипуренковиокремлюєнаступні характеристики дослідницькоїкомпетентності:

а) дослідницькакомпетентність, як і будь-яка іншакомпетентність, є складнимособистіснимутворенням, яке може бути схарактеризоване через знання та уміння, необхідні для здійснення та організаціїдослідницькоїдіяльності, позитивнеставлення до неї та усвідомленняїїзначущостінезалежновід того, виконується вона особистоабоспільно;

б) оскількидослідницькакомпетентність є інтегральнимутворенням, вона може бути описана на різнихрівнях: предметному, міжпредметному та загально-методологічному;

в) дослідницькакомпетентність, характеризуючиздатністьособистості до виконаннядослідницькоїдіяльності, можерозглядатися за її видами: віднавчально-дослідницької на різнихетапахїїформування у предметнихгалузях та науково-дослідницької у науковійгалузі;

г) формуваннядослідницькоїкомпетентностінерозривнопов'язанеізрозвиткомзагальнонавчальних (академічних) компетентностей, можерозглядатися як їхскладова та є необхідноюумовою для професійногорозвитку й самовдосконаленняособистості;

д) найвищийрівеньсформованостідослідницькоїкомпетентностідосягається у процесісамостійноїтворчоїдослідницькоїдіяльності [5, с. 15].

На думку О. Мерзликіна, дослідницькакомпетентність - цеособистіснеутворення, щопроявляється в готовності та здатності до здійсненнядослідницькоїдіяльності та включає в себе когнітивний, праксеологічний, аксіологічний та соціально-поведінковийкомпоненти [4, с. 83].

Разом з тим, Н. Любчакрозглядаєдослідницькукомпетентністьстудентіввищихпедагогічнихнавчальнихзакладів як складну систему сукупностінаступнихкомпонентів: теоретичний, діагностичний, проективно-конструктивний, операційно- процесуальний, інтерпретаційно-рефлексійний, комунікативний.

Теоретичний компонент дослідницькоїкомпетентностіформується у процесідослідницькоїдіяльності, включаєзнанняметодологічногоапаратупедагогічногодослідження, суті і технологіїосновнихметодівдослідження.

Діагностичний компонент дослідницькоїкомпетентностівключаєуміннявивчатипрактичний стан досліджуваноїроботи, обиратинеобхідніумовипроведенняспостереженнячидосвіду, працювати з інструкціями та діагностичними методиками.

Проективно-конструктивний компонент дослідницької компетентності

характеризуєякості, необхідні для розробкипрограмидослідження. Цездатністьусвідомлювати мету дослідницькоїдіяльності і вмінняїїпояснити, бачити і виділятипроблеми, вирішуватиїх, висуватигіпотези і обґрунтовуватиїх, планувати свою діяльність.

Операційно-процесуальний компонент дослідницької компетентності

характеризуєякості, необхідні для проведення самого дослідження. Вінпроявляється при опрацюванніотриманихнавичок в рішеннідослідницькихзавдань. Тут оцінюєтьсяволодіннянавичкамипроведенняексперименту, реалізація і коригуванняобранихдій з програмидослідження.

Інтерпретаційно-рефлексійний компонент дослідницькоїкомпетентностівідповідає за розвитокрефлексивнихпроцесів і означаєволодіннязнаннями і уміннямиздійснюватианалізрезультатівдіяльності, тобтопорівнюватидосягнутірезультати з поставленою метою, умінняінтерпретуватиотриманідані; проводитисамооцінкудослідницькоїдіяльності; формувативисновки; розроблятиметодичнірекомендації для тих, хто буде використовуватирезультатидослідження.

Комунікативний компонент дослідницькоїкомпетентностіприпускаєзнанняспособіввзаємодії з учасникамидослідницькогопроцесу; уміннявиступати в команді, наочно і переконливопроводитипрезентаціюсвоїхідей.

Продовжуючицю думку, зауважимо, що у структурідослідницькоїкомпетентностістудентівтеоретичний і операційно-процесуальнийкомпонентирозглядаються Н. Любчак як базовіскладові, оскількизнання, на думку дослідниці - ценеобхіднапередумова і інструмент будь-якоїпрактичноїдіяльності, основа уміньі навичок, а практика відпрацьовуєуміння і навички, необхідні для проведеннядослідницькоїдіяльності [3, с. 36-37].

Таким чином, дослідницькакомпетентність, будучи одним з головнихструктурнихелементівпрофесійноїкомпетентностімайбутньоговчителяпочатковихкласів, розширюєйогофункції, роль і місце в системіосвіти, сприяєформуваннюінноваційного стилю професійноїдіяльності, виявляючиїїдослідницький характер. На нашу думку, саметакийвчитель буде готовий до забезпечення якісного освітнього процесу в умовах Новоїукраїнської школи.

Зважаючи на доробки вчених, ми виокремлюємотакіструктурнікомпонентидослідницькоїкомпетентностімайбутньоговчителяпочатковихкласів: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий, оцінювально-рефлексивний компоненти.

Мотиваційно-ціннісний компонент дослідницької компетентностімайбутньоговчителяпочатковихкласівутворенийсукупністюпедагогічнихцінностей, визначає цінність освоєння дослідницької діяльності для самого студента, сформованість мотивації до здійснення дослідницької діяльності.

Інформаційно-змістовий компонент дослідницької компетентностівключає в себе знанняосновних понять та інструментівздійсненнядосліджень у галузіметодологіїпедагогіки і сучасної методики викладання, категорій і закономірностейпедагогічної науки, методологіїнауковогопізнання; психолого-педагогічнізнання; знанняінноваційнихпроцесів в освіті, діагностичних методик, методів і засобів та ін.

Діяльнісно-поведінковий компонент дослідницької компетентностімайбутньоговчителяпочатковихкласіввизначаєпроцесорганізаціїдосліджень у галузіпедагогіки, вирішеннятворчихпедагогічнихзавдань в інноваційнійдіяльності, припускає не лише усвідомлення суті проблеми дослідження, її осмислення, але й уміння творчореалізувати психолого-педагогічнідослідження в освітнійпрактиці.

Оцінювально-рефлексивний компонент дослідницької компетентності майбутньоговчителяпочатковихкласів представлений педагогічноюрефлексією, адже у процесіпрофесійноїдіяльностівчителюпочатковихкласівнеобхідновмітиосмислювативласнупедагогічнудіяльність з позиційсучасної науки.

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень

Отже, нами було виокремлено такі структурні компоненти дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-поведінковий, оцінювально-рефлексивний компоненти.

Враховуючи специфіку майбутньої професійної діяльності студентів, ми вважаємо перспективним формування структурних компонентів дослідницької компетентності під час вивчення всіх загальноосвітніх дисциплін, а також дисциплін природничо-наукового циклу. Це дасть змогу залучати майбутніх учителів початкових класів до систематичної дослідницької роботи, яка дозволяє озброїти знаннями і вміннями професійно проводити дослідження, готувати їх результати до впровадження в освітню практику.

Література

1. Волощук І. П. Формування професійної компетентності студентів ВНЗ: компетентнісний підхід // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. 2014. № 3. С. 34-38.

2. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 42 с.

3. ЛюбчакH. М. Теоретичні аспекти визначення сутності дослідницької компетентності майбутнього вчителя. Проблеми сучасної педагогічної освіти.2013. Вип. 39(4). С. 33-40.

4. Мерзликін О. Наступність та неперервність формування дослідницьких компетентностей старшокласників та студентів у навчанні фізики. Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка.Кіровоград, 2014. Вип. 6. Ч. 2. С. 81-86.

5. Нечипуренко П. П. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування дослідницьких компетентностейстаршокласників у профільному навчанні хімії: автореф. дис....канд. пед. наук: 13.00.10. Кривий Ріг, 2017. 24с.

6. Я досліджую світ: підруч. інтегрованого курсу для 1 кл. закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах). Частина 1 / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, О. Л. Хомич, І. В. Гарбузюк, Н. В. Андрук, К. С. Василенко. К.: Видавництво “Алатон”, 2018. 128 с.

7. Azuelo, A. G., Sariana, L. G., &Manual, А. (2015). Science Teachers' Teaching Competencies and Their Training Experience in Classroom Pedagogical Approaches. Liceo Journal of Higher Education Research, 11(1)., doi: 10.7828/ljher.vl li 1.886

8. Bilyk V., Sheremet I. (2018). A New View of the Nature of Reality and the Teaching Higher-Level Cognitive Strategies. Philosophy and Cosmology,№ 22. P. 92-110.

9. Granados Sanchez, Jeshs&Pamies, Jordi & Romero, Asuncion & Villanueva, Maria. (2015). The Introduction of a Competence-based Curriculum in Spain: from the Primary School to the Training of Teachers. E-Pedagogium.№2. P. 62-74.

10. Matviienko, O. (2018). Pedagogical communication in conditions of forming new Ukrainian school. Science and education: trends and prospects : Collection of scientific articles.United States of America: Aspekt Publishing of Budget Printing Center, Taunton, 2018. P. 316-321.

11. Sheremet I., Vasylenko K. (2018). The model of training of the future teachers for prevention of pupils' vision disorders. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society.Vol. 2. P. 2935.

12. Udompong, L., Traiwicitkhun, D. &Wongwanich, S. (2014). Causal model of research competency via scientific literacy of teacher and student. Procedia-Sosial and Behavioral Science,116, P. 15811586.

13. Voloshchuk I. P. Formuvanniaprofesiinoikompetentnostistudentiv VNZ: kompetentnisnyipidkhid// Naukovizapysky [Nizhynskohoderzhavnohouniversytetuim. MykolyHoholia]. Psykholoho- pedahohichninauky. 2014. № 3. S. 34-38. [in Ukrainian]

14. Zimnyaya I. A. Klyuchevyyekompetentnostikakrezultativno-tselevayaosnovakompetentnostnogopodkhoda v obrazovanii. M.: Issledovatelskiytsentr problem kachestvapodgotovkispetsialistov. 2004. - 42 s. [in Russian]

15. Liubchak N. M. Teoretychniaspektyvyznachenniasutnostidoslidnytskoikompetentnostimaibutnohovchytelia [Theoretical aspects of determining the essence of the research competence of the future teacher] // Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. - Problems of modern pedagogical education - 2013. - Vyp. 39(4). - S. 33-40. [in Ukrainian]

16. Merzlykin O. Nastupnistta neperervnistformuvanniadoslidnytskykhkompetentnosteistarshoklasnykivta studentiv u navchannifizyky [Continuity of the formation of research competencies of senior pupils and students in the study of physics] // Naukovi zapysky Kirovohradskoho DPU im. V. Vynnychenka - Scientific notes of the Kirovograd State Technical University named after. V. Vynnychenko - Kirovohrad, 2014. - Vypusk 6. - Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi і tekhnolohichnoi osvity. Chastyna 2. - S. 81-86. [in Ukrainian]

17. NechypurenkoP. P. Informatsiino-komunikatsiinitekhnolohii yak zasibformuvanniadoslidnytskykhkompetentnosteistarshoklasnykiv u profilnomunavchannikhimii [Information and communication technologies as a means of formation of research competencies of senior pupils in profile education of chemistry]: avtoref. dys....kand. ped. nauk: 13.00.10 - KryvyiRih, 2017. -24 s. [in Ukrainian]

18. Yadoslidzhuiusvit: pidruch. intehrovanohokursudlia 1 kl. zakladivzahalnoiserednoiosvity (u 2-kh chastynakh). Chastyna 1. / T. V. Vorontsova, V. S. Ponomarenko, O. L. Khomych, I. V. Harbuziuk, N. V. Andruk, K. S. Vasylenko. - K.: Vydavnytstvo “Alaton”, 2018. - 128 s. [in Ukrainian]

19. Azuelo, A. G., Sariana, U. G., & Manual, A. (2015). Science Teachers' Teaching Competencies and Their Training Experience in Classroom Pedagogical Approaches. Uiceo Journal of Higher Education Research, 11(1)., doi: 10.7828/ljher.vl li 1.886

20. Bilyk V., Sheremet E (2018). A New View of the Nature of Reality and the Teaching Higher-Level Cognitive Strategies. Philosophy and Cosmology, 22, 92-110.

21. Granados Sanchez, Jeshs&Pamies, Jordi & Romero, Asuncion & Villanueva, Maria. (2015). The Introduction of a Competence-based Curriculum in Spain: from the Primary School to the Training of Teachers. E-Pedagogium. 2. pp. 62-74

22. Matviienko, O. (2018). Pedagogical communication in conditions of forming new Ukrainian school. Science and education: trends and prospects : Collection of scientific articles.United States of America: Aspekt Publishing of Budget Printing Center, Taunton, 2018. P. 316-321.

23. Sheremet E, Vasylenko K. (2018) The model of training of the future teachers for prevention of pupils' vision disorders // Social and Economic Aspects of Education in Modem Society. - Vol.2 - P. 29-35.

24. Udompong, L., Traiwicitkhun, D. &Wongwanich, S. (2014). Causal model of research competency via scientific literacy of teacher and student. Procedia-Sosial and Behavioral Science, 116, 15811586.

Размещено на Allbest.ru