Особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах НУШ

Лариса Круль, Степан Недільський

Лариса Круль, кандидат педагогічних наук, доцент, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (м. Івано-Франківськ, Україна). Степан Недільський, кандидат педагогічних наук, доцент, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (м. Івано-Франківськ, Україна)

В статті окреслено особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах Нової української школи з урахуванням нормативних документів, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, авторських навчальних програм, підручників та посібників.

Обґрунтовано, що мовно-літературну освітню галузь зосереджено на вивченні дітьми рідної, водночас й іноземної мови задля формування іншомовної комунікативної компетентності. Відтак розширюється поле комунікації, передбачено потенційні можливості й потреби особистості у міжкультурному спілкуванні.

Узагальнено, що особливістю організації мовно-літературної освіти молодших школярів стають уміння учителя, який обирає за якою програмою навчати учнів, а відтак визначає пріоритети навчання: традиційне чи інтегроване, звичне чи інноваційне, спрямоване на формування знань чи зорієнтоване на формування практичних умінь і навичок, а відтак і реалізацію діяльнішого підходу.

Ключові слова: Державний стандарт початкової освіти, мовно-літературна освітня галузь, комунікативна компетентність, діяльніший підхід, Нова українська школа, авторські навчальні програми, змістові лінії предмета “Українська мова”.

PECULIARITIES OF THE ORGANIZATION OF LINGUISTIC AND LITERARY EDUCATION OF YOUNGER PUPILS IN THE CONDITIONS OF NEW UKRAINIAN SCHOOL

Larysa Krul, Candidate of pedagogical sciences (PhD), Associate Professor, Vasyl Stefanyk Precarpathian National university (Ivano-Frankivsk, Ukraine). Stepan Nedilskyi, Candidate of pedagogical sciences (PhD), Associate Professor, Vasyl Stefanyk Precarpathian National university (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

The article describes the peculiarities of the organization of linguistic and literary education of younger students in the conditions of the New Ukrainian School. The author used the normative documents, typical educational programs, methodical recommendations, author 's educational programs, textbooks and manuals.

The author has substantiated that the linguistic and literary education sector focuses on the study of mother tongue and, at the same time, foreign language for the formation of foreign language communication skills. Thus, it was expanded the field of communication, the potentials and needs of the individual in intercultural communication are foreseen.

The formed communicative and reading competence of the child becomes the purpose of studying the Ukrainian language and literature.

The implementation of the linguistic and literary education sector has been implemented in textbooks that have been offered for more than ten, but for the most part they do not meet all the requirements of the New Ukrainian School.

The purpose of the research is to substantiate the peculiarities of the organization of linguistic and literary education of younger students in the conditions of the New Ukrainian School

It has been proved that the linguistic and literary education branch is aimed at the comprehensive development of the child and the formation of one of the most important competences - communicative. Being able to speak is an important feature of a person, regardless of their profession. Mastery of the word enables interaction in society, sharing of own thoughts and impressions between people, ability to defend one 's own beliefs, avoid misunderstandings, etc.

Generally speaking, the peculiarity of the organization of linguistic and literary education of younger students is the ability of the teacher who chooses which program to teach students, and therefore determines the priorities of learning: traditional or integrated, habitual or innovative, aimed at forming knowledge or focused on the formation of skills, practical and therefore the implementation of a business approach.

Key words: State standard of primary education, linguistic and literary education, communicative competence, activity approach, New Ukrainian School, author 's educational programs, content lines of the subject “Ukrainian language ”.

Аналіз наукових досліджень і публікацій

У Державному стандарті початкової освіти чітко окреслено: до ключових компетентностей належить “вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування” [1]. На реалізацію поставлених завдань і досягнення цілей спрямовані й запропоновані колективами педагогів під керівництвом О. Савченко та Р. Шияна навчальні програми, за якими навчаються учні сучасних українських шкіл.

Рис. 1. Чинники формування комунікативної й читацької компетентності дитини

вчитель мовний школяр освіта

Концепція Нової української школи зосереджує увагу на основних положеннях щодо освіти (формування компетентностей) (рис. 2).

Рис. 2. Основні положення НУШ щодо формування компетентностей

О. Савченко у програмі для 1-2 класів виокремлює наступні змістові лінії: `Взаємодіємо усно”, “Читаємо”, “Взаємодіємо письмово”, “Досліджуємо медіа”, “Досліджуємо мовні явища” і формує основні завдання (рис. 3).

Рис. 3. Основні завдання змістових ліній у програмі для 1-2 класу

У програмі для учнів 3-4 класу, розробленій під керівництвом О. Савченко, відсутня змістова лінія “Читання”, оскільки авторка по-різному структурує мовно-літературну галузь. Якщо для першого циклу (1-2 класи) передбачено інтегровані курси “Навчання грамоти” та “Українська мова і читання”, то для другого циклу (3-4 клас) запропоновано два навчальні предмети “Українська мова”, “Літературне читання”.

“Пізнаємо простір дитячого читання”; “Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного”; “Взаємодіємо усно за змістом прослуханого”; “Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів”; “Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою”; “Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією”; “Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти” - змістові лінії предмета “Літературне читання”.

Змістові лінії предмета “Українська мова” спрямовані на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей (“Взаємодіємо усно”); повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності (“Взаємодіємо письмово”); умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіа продукти (“Досліджуємо медіа”); умінь досліджувати мовні одиниці й явища з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя (“Досліджуємо мовні явища”) [5].

Програма О. Савченко містить багато компонентів традиційного вивчення мови та літератури в початковій школі. Інтегрування й діяльнісний підхід, основні ознаки навчання в НУШ, не є наскрізним і обов'язковим методичним аспектом. Відтак її обирають вчителі, які тяжіють до традиційних підходів та методів навчання, а не інновацій. Іншою причиною, є чіткий розподіл годин.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні особливостей організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах Нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

У контексті започаткованого дослідження особливу увагу приділяємо змістовій лінії “Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою”, яка “передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-твір, книжка-збірка, довідник, словник тощо); прогнозування орієнтовного змісту книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв'язно висловлювати власні емоційно-оцінні враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на прочитану книжку тощо” [5].

Програма, яку розроблено під керівництвом Р. Шияна, у першому циклі передбачено змістові лінії мовно-літературної освітньої галузі: “Взаємодіємо усно”, “Читаємо”, “Взаємодіємо письмово”, “Досліджуємо медіа”, “Досліджуємо мовлення”, “Театралізуємо”. Відповідно визначено завдання, які стоять перед учасниками освітнього процесу (рис.4).

Означені завдання й змістові лінії запропоновані й у другому циклі навчання у початковій школі. Розробники програми не змінюють структурування мовно-літературної галузі й провідним обирають інтегрований, діяльнісний підходи. На формування та становлення комунікативної компетентності учнів спрямовані змістові лінії в умовах безпосереднього спілкування “Взаємодіємо усно”, в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) - “Читаємо”, “Взаємодіємо письмово” (автор - читач), “Досліджуємо медіа” (читач / глядач / слухач - автор). Якщо змістова лінія “Взаємодіємо усно” передбачає “залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо)” [6], то інші названі змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування.

Рис. 4. Завдання змістової лінії мовно-літературної освітньої галузі за програмою Р. Шияна

Змістову лінію “Досліджуємо мовлення” у порівнянні із програмою О. Савченко, у програмі Р. Шияна доповнено завданнями, актуальними у роботі з художніми текстами. У межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Авторською новацією є виокремлення змістової лінії “Театралізуємо”, яка спрямована на розвиток комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування, як зазначено у програмі, “Специфіка змістової лінії “Театралізуємо” пов'язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії “Театралізуємо” учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, ініціативності, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, долати бар'єри, пов'язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами” [6].

Учителі-практики порівнюють і по-різному відгукуються про ці програми. Побутує думка, що програма О. Савченко більш звична, тоді, як програма Р. Шияна “дає більше можливостей для інтеграції і є прогресивнішою, але з нею виникає чимало бюрократичних проблем, бо незрозуміло, як вести документацію” [3].

Розробники мають власні міркування щодо інтеграції, зокрема інтеграції математики, мови й читання. Олександра Савченко зберігає предмет “Навчання грамоти”, який і так інтегрований, “бо поєднує навчання писати, читати і роботу з дитячою книжкою. Так було традиційно. Ми вважаємо, що математику не треба поєднувати з іншими курсами, бо діти й так вчаться не тільки рахувати, але й просторово мислити, складати моделі, працювати за алгоритмом. Ці предмети і так багатофункціональні”. Р. Шиян дотримується іншої думки: “Я негативно ставлюся до того, що мову і математику залишили поза інтеграцією, бо як можна досліджувати світ без неї? Вчителі, які вибрали НУШ-1, мимоволі її використовуватимуть, однак не системно” [3].

Пропоновані програми різняться й передбаченими очікуваними результатами, які у програмі О. Савченко визначені на кінець кожного класу, а у програмі Р. Шияна - кожного циклу.

Реалізації мовно-літературної освітньої галузі сприяє забезпечення підручниками, яких зараз запропоновано більше десяти, але часто вони не відповідають усім вимогам НУШ. Вибір за якою програмою навчатися робить учитель та відділи освіти. Однак якщо спочатку більшість учителів надавали перевагу програмі О. Савченко, то вже цього річ спостерігається тенденція відмови від традиційного підходу й тяжіння до інтеграції, яку більшою мірою передбачено навчальною програмою Р. Шияна.

1. Вольфовська Т. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в суспільне життя. Педагогіка і психологія, 2002. № 4.

2. Джежелей О.В. Навчаємо слухати, говорити, читати. Початкова школа, 1994. № 6. С. 17.

3. Круль Л., Городецька О. Читацький інтерес як складова дитячого читання та читацької культури. Інформаційний бюлетень кафедри фахових методик і технологій початкової освіти: збірник наукових праць. Івано-Франківськ, 1111 Бойчук А. Б., 2019. № 3. Частина 2. С. 119-125.

4. Розвиток читацьких інтересів засобами аналізу та інтерпретації художнього твору: енциклопедія [автор-упоряд. В.А.Юрчак]. Черкаси: ЧОІПОПП, 2013. 32 с.

5. Розмова Софії Заклецької з Мар'яною Савкою, співзасновником “Великого їжака”. Мар'яна Савка: “Наша дитяча література принципово відрізняється від інших дитячих літератур перш за все чудовою дитячою поезією”. URL: http://bukvoid.com.ua/digest/2012/01/17/140506.html (Дата звернення: 24.10.2019).

6. Савченко О. Літературне читання. З клас. К.: “Освіта”, 2013. 198 с.

1. Volfovska Т. Stanovlennia interaktyvnykh umin yak psykholohichna problema intehratsii osobystosti V suspilne zhyttia. Pedahohika і psykholohiia, 2002. № 4.

2. Dzhezhelei O.V. Navchaiemo slukhaty, hovoryty, chytaty. Pochatkova shkola, 1994. № 6. S. 17.

3. Krul L., Horodetska O. Chytatskyi interes yak skladova dytiachoho chytannia ta chytatskoi kultury. Informatsiinyi biuleten kafedry fakhovykh metodyk і tekhnolohii pochatkovoi osvity: zbirnyk naukovykhprats. Ivano-Frankivsk, PP Boichuk A. B., 2019. № 3. Chastyna 2. S. 119-125.

4. Rozvytok chytatskykh interesiv zasobamy analizu ta interpretatsii khudozhnoho tvoru: entsyklopediia [avtor-uporiad. V.A.Iurchak], Cherkasy: ChOIPOPP, 2013. 32 s.

5. Rozmova Sofii Zakletskoi z Marianoiu Savkoiu, spivzasnovnykom “Velykoho Yizhaka”. Mariana Savka: “Nasha dytiacha literatura pryntsypovo vidrizniaietsia vid inshykh dytiachykh literatur persh za vse chudovoiu dytiachoiu poeziieiu”. URL: http://bukvoid.com.ua/digest/2012/01/17/140506.html (Data zvemennia: 24.10.2019).

6. Savchenko O. Literaturne chytannia. 3 klas. K.: “Osvita”, 2013. 198 s.