Концепція формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи

Ірина Пінчук

У статті схарактеризовано особливості концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, визначено основні концепти: методологічний, теоретичний, практичний. У публікації описано ідеї, підходи, принципи, методи, на яких ґрунтується процес формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців, виокремлено засадничі основи концепції досліджуваної компетентності: філософські комунікативного діалогового гуманізму; положення сучасної науки про культуру та культурний потенціал особистості; психологічні та психолінгвістичні теорії пізнання, діяльності, навчання й розвитку особистості; теорії освіти й студентоцентрованого навчання, методологічні й дидактичні принципи та підходи; лінгвістичні й соціолінгвістичні теорії та підходи до вивчення мов.

Ключові слова: концепція формування іншомовної комунікативної компетентності, майбутні вчителі початкової школи, концепт, підходи, принципи формування іншомовної комунікативної компетентності

PINCHUK I.

OleksandrDovzhenkoHlukhivNationalPedagogicalUniversity, Ukraine

THE CONCEPT OF FORMING FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS' FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE

Keywords: theconceptofformationofforeignlanguagecommunicativecompetence, futureprimaryschoolteachers, concept, approaches, principlesofformationofforeignlanguagecommunicativecompetence

Постановка проблеми в загальному вигляді

Оновлення освітньої парадигми, що відбулося в останнє десятиліття, стимулює зміну філософсько-психологічних концепцій, в яких людина мислиться виключно як біолого- психологічний об'єкт, концепціями, заснованими на практико-орієнтованій методології, де особистість розглядається в різних площинах її життєдіяльності, взаємин, групових цінностей і проблем, що виникають у житті індивіда (Лодатко, Кондрашова, 2015, с. 57).

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування досліджуваної якості враховує методичну систему, що є водночас компонентом загальної системи педагогічної освіти випускників педагогічних ЗВО України. Така підготовки ґрунтується на досягненнях української освітньої стратегії, тенденціях та інноваційних підходах до її реформування зі збереженням вітчизняних традицій, а також ураховує новітню політику України в сфері освіти, спрямовану на її інтеграцію в світовий освітній простір, формує й розвиває іншомовну комунікативну компетентність майбутніх учителів початкової школи, що впливає на загальну культуру особистості та забезпечує підвищення їхньої професійної продуктивності. іншомовна комунікативна компетентність фахівець

Аналіз найвагоміших публікацій, у яких започатковано розв'язання досліджуваної проблеми. У сучасній науковій літературі дефініція «концепція» визначається по-різному. Філософи зазначають, що це - система понять про ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; основна ідея будь-якої теорії; головний задум в науковій, художній, політичній та інших видах діяльності людини (Філософський словник, 1987). У словнику української мови (в 11 томах. Том 4, 1973 р., с. 275) концепція - це система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище. Гончаренко (2006) розглядає це поняття як систему поглядів, що визначає розуміння явищ і процесів, об'єднаних фундаментальним задумом і провідною ідеєю.

У педагогічній науці цей термін дефініціюється як галузь наукового знання, що розкриває й пояснює закономірності функціонування й розвитку певної сукупності явищ, і спрямована на прогресивні перетворення середовища, суспільних відносин і самої людини (Анисимов, 2002, с. 9). Коренева І. під поняттям «концепція» розуміє авторський спосіб трактування головних ідей дослідження, спосіб розуміння, систему поглядів та шляхи досягнення мети дослідження (Коренева, 2019, с. 165). Педагогічну концепцію ми представляємо як множину узагальнених положень або систему поглядів на сутність, зміст, методики організації освітнього процесу, види діяльності викладачів та студентів (Луценко Гр., 2013).

Вирізнення досі не вирішених аспектів наукової проблеми. Аналіз сучасної наукової літератури дає підстави розглядати концепцію як особливу форму організації знання, що не лише пояснює досліджуване явище, а й розкриває завдання, взаємозв'язки та діяльність суб'єктів освітнього процесу, що є своєрідним орієнтиром для досягнення мети дослідження.

Однією з умов, що сприяють розумінню цілей освіти є відображення основ наукової методології в системі вищої освіти (Архангельська, 2006, с. 3). Методологізація освіти передбачає: унаочнення того, як здобуваються наукові знання, які підходи, принципи й методи при цьому використовуються, яким чином вони пов'язані та як сприяють досягненню певного результату, задекларованого в змісті вищої освіти; формування в майбутніх учителів умінь самостійно здобувати знання, що ґрунтуються на розумінні внутрішніх (змістових і процесуальних) особливостей процесу наукового пізнання (Архангельська, 2006, с. 4). Ці основи наукової методології відображено в концепції нашого дослідження, що визначає теоретико-методичні засади системи формування ІКК в освітньому середовищі

педагогічних ЗВО. З огляду на зазначене вище, можемо відмітити, що сьогодні актуальним питанням постає розроблення концепції, що сприяла б формуванню іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Метою статті є обґрунтування концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Концепція формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи є складним системним об'єктом, що консолідує велику кількість ідей, теорій, підходів та принципів педагогічної галузі наук. В основу концепції покладено базову ідею, згідно з якою формування й розвиток особистості майбутнього вчителя початкової школи відбуватиметься більш ефективно за умови його ґрунтування на засадах студентоцентрованого, інтерактивного, контекстного та конструктивістського навчання.

Ключовими аспектами розробленої концепції є такі основні концепти: методологічний, теоретичний і практичний (див. табл. 1).

Таблиця 1

Ключові аспекти концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи

Методологічний концепт ґрунтується на сучасних і вітчизняних вимогах до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, детальніше висвітлених у розділі 1, і, сутнісно, визначають методологічні аспекти обґрунтування концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи на засадах студентоцентрованого, критичного, інтерактивного та конструктивістського навчання: зростаючий попит на загальні компетентності та комунікативні здатності (Закон «Про вищу освіту», Держстандарт загальної початкової освіти 2018; Концепція НУШ 2016); освіта як важливий складник сталого розвитку (BarcelonaDeclaration 2004; Coral 2009; Guerra 2014); перехід від освітніх програм, орієнтованих на зміст, до освітніх програм, орієнтованих на результати навчання (Walther, Kellam, Sochacka, &Radclife, 2011; Рашкевич 2014; Захарченко, Луговий, Рашкевич, &Таланова, 2014).

Методологічні засади концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи ґрунтуються на положеннях досліджень Ю. Пасова, М. Степко, Б. Клименко, Л. Товажнянського, С. Цоколова, L. L'Abate, M. Cusinato, E. Maino, M. A. K. Halliday, A. McIntosh, M. Strevens, A. Mackey, S. Krashen, H. Stern та ін. про комунікативно-спрямований освітній процес з іноземної мови, а також моделі навчання мови, розробленої B. Spolsky (2009). Виявлено, що засадничими основами концепції досліджуваної компетентності є: 1) філософські вчення й теорії розвитку, взаємозв'язку, взаємозалежності явищ об'єктивної дійсності; філософські вчення комунікативного діалогового гуманізму; положення сучасної науки про культуру та культурний потенціал особистості; 2) психологічні та психолінгвістичні теорії пізнання, діяльності, навчання й розвитку особистості; 3) теорії освіти й студентоцентрованого навчання, методологічні й дидактичні принципи та підходи; 4) лінгвістичні й соціолінгвістичні теорії та підходи до вивчення мов.

Вихідною передумовою розроблення концепції реалізації методичної системи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи було дотримання положень методологічних підходів. У рамках нашого дослідження до теоретичного концепту відносимо положення основних методологічних підходів, що сприятимуть формуванню ІКК: системний, синергетичний, культурологічний, аксіологічний, гуманістичний, особистісний, комунікативно-діяльнісний, компетентнісний, інтегративний, рефлексивно-акмеологічний. Переконані, що взаємодоповнювальна реалізація окреслених наукових підходів у професійній підготовці майбутніх фахівців та їхнє поєднання сприятиме формуванню ІКК майбутніх учителів початкової школи (Адамів, 2016, с. 29).

На нашу думку важливою в процесі формування ІКК є наставницька теорія, що обґрунтовує можливість навчання, керованого свідомістю того, хто навчається. На вільність висловлювання впливає рівень сформованості знань і вмінь студентів та здобуті в процесі активної комунікації знання й навички (рис. 1).

У процесі продукування висловлювання студент задіює «формальні» знання й механізми усвідомлення як продукт уже сформованої системи знань і вмінь. Умовами реалізації засад наставницької теорії на практиці є: 1) обмежена кількість часу - в ході звичайної розмови її учасники не мають достатньо часу для обдумування й усвідомленого застосування правил граматики; 2) увага мовця повинна бути сконцентрована на формі й коректності висловлювання. Учасник комунікативного акту може мати час, але бути повністю сконцентрованим на змісті повідомлення й задіювати механізми усвідомленого вживання граматичних і лексичних структур; 3) учасник комунікативного акту повинен мати сформовані знання й уміння вживання граматичних конструкцій і мовних моделей (Krashen, 1981, с. 3).

Особливе значення в концепції формування ІКК майбутніх фахівців відводиться засадам концепції освіти впродовж життя, оскільки задля повноцінної реалізації професійних функцій і ролей у межах світового наукового простору фахівці будь-яких спеціальностей, повинні постійно розвивати свою іншомовну професійну компетентність. Концепція освіти впродовж життя сфокусована на неперервному розвитку й формуванні

теоретичних знань та практичних умінь і навичок особи як суб'єкта навчальної діяльності. Освіта впродовж життя, на думку J. Blewitt (2010, с. 346), повинна бути швидше сукупною й інтенсивною, аніж енциклопедичною, аналітичною й проблематичною, аніж інформаційною, кооперативною аніж авторитарною та індивідуалістичною, тобто - діалектичною за своїм характером.

Рис. 1. Модель формування іншомовної комунікативної компетентності студента згідно наставницької теорії (за S. Krashen)

Серед методологічних засад концепції виділяємо ідеї конструктивізму та когнітивізму. Сучасні прихильники конструктивізму передбачають активне залучення студентів до освітнього процесу з метою формування самостійних знань та продукування нового розуміння в когнітивних структурах. На рівні педагогічних аспектів конструктивістський підхід виражається в організації роботи майбутніх фахівців у групах з метою забезпечення соціального виміру освіти; гнучкості освітніх програм та їх спрямованості на результати навчання. Конструктивізм сповідує студентоорієнтованість, розміщення навчальної діяльності в контексті реальних педагогічних проблем (Guerra, 2014).

На рис. 2. графічно представлено теоретичні основи концепції формування ІКК майбутніх фахівців.

Рис. 2. Теоретичні основи концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи

Крім того, концепція формування ІКК майбутніх фахівців ґрунтується на положеннях концепції іншомовної освіти Ю. Пасова, концепцію освіти впродовж життя, дидактичну й гуманістичну концепції К. Роджерса, гуманістичну концепцію особистості А. Маслоу, концепцію ролі навчання в розвитку особистості Л. Виготського,

концепцію діалогу культур М. Бахтіна, радикально-конструктивістську концепцію Ернст фон Глазерсфельда, когнітивізм, конструктивізм (формування критичного мислення) тощо.

У рамках теоретичного концепту прихильники контекстного навчання надають виняткового значення реальним ситуаціям. Контекстне навчання допомагає студентам побудувати зв'язки між змістом навчання та контекстом професійної діяльності, де отримані знання можуть бути використані. Освітній контекст трактується як середовище, що сприяє набуттю знань та вмінь з урахуванням попереднього досвіду, факторів мотивації та можливостей для застосування знань та навичок на практиці (Луценко, 2017, с. 145). Дослідниками визначено такі особливості професійного контексту діяльності, що повинні знаходити відображення в освітньому процесі, зокрема увага до проблем зацікавлених сторін; створення об'єктів, процесів та систем; застосування інноваційних технологій та винаходів; акцент на вмінні знаходити рішення, а не на володіння дисциплінарними знаннями; робота в команді; ефективна комунікація; використання ресурсів із формування іншомовної комунікативної компетентності.

Означений процес формування ІКК характеризується значним різноманіттям підходів, способів та принципів упровадження методичної системи, схарактеризуємо принципи, дотримання яких є обов'язковим у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Реалізація методичної системи формування досліджуваної компетентності ґрунтується на системі принципів, що відповідають сучасному стану професійної підготовки майбутніх фахівців у педагогічних ЗВО. У процесі дослідження нами використовувалося три групи принципів: загальнодидактичні, професійної підготовки майбутніх учителів та мовно-методичного спрямування.

Загальнодидактичні принципи формування ІКК майбутніх фахівців включають: принцип науковості, системності, цілісності, систематичності й послідовності, фундаментальності навчання, міцності (знань), наочності, наскрізності, поетапності, детермінізму, відповідності, доповнюваності, доступності й посильності, активності, усвідомленого навчання, свідомості, спрямованість на самовдосконалення, активності, автономізації навчальної діяльності студента, розвитку логічного, дивергентного, асоціативного мислення студентів.

Принципи професійної підготовки майбутніх учителів мотивації, індивідуалізації навчання, відкритості до інноваційних процесів, інтеграції теорії з практикою, фахової спрямованості, міждисциплінарності (міжпредметної координації), принцип професійної спрямованості іншомовного навчального спілкування.

Релевантні для проблеми дослідження принципи мовно-методичного спрямування охоплюють: принцип комунікативності, комунікативно спрямованого формування мовленнєвих навичок, принцип взаємопов'язаного навчання мови і культури, принцип урахування рідної мови й культури, принцип домінуючої ролі вправ, принцип автентичності навчальних матеріалів, принцип інтегрованого навчання видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови, полікультурної спрямованості, ситуативності, формування асоціацій, комплексного розвитку умінь і навичок усіх видів мовленнєвої діяльності студентів, міжкультурної взаємодії,.

Практичний концепт передбачає практичні механізми реалізації системи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів, тісно пов'язані з організаційними аспектами розроблення орієнтованих на результати упровадження варіативної дисципліни та механізмів імплементації змісту й методики формування досліджуваної якості в процесі вивчення інших дисциплін під час професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Дослідники Ю. Дік, В. Лєдньов, Н. Пурішев пропонують поняття структури особистості, основними компонентами якої є досвід особистості (знання, вміння, творчість, ціннісні орієнтації); механізми психіки (сприйняття, мислення і мовлення, пам'ять, психомоторика, самоуправління); типологічні характеристики (характер, темперамент, задатки й здібності). Сприйняття, пам'ять, мислення, мовлення та інші механізми психіки розвиваються в процесі навчання в ЗВО. Як вважає М. Архангельська (2006, с. 42), на конкретному методичному рівні можна простежити й вплинути в процесі освітньої діяльності на розвиток, передусім, зазначених потенціалів особистості.

В рамках синергетичного підходу проблема автономії студента відіграє надзвичайно важливу роль у процесі формування ІКК, особливо - в умовах обмеженої кількості навчального часу, що відводиться навчальними планами для вивчення дисципліни «Іноземна мова» / «Іноземна мова за професійним спрямуванням». Найбільш актуальними аспектами проблеми автономізації навчання є чітке формулювання завдань самостійної навчальної діяльності студентів, розроблення навчально-методичного супроводу для самостійного опрацювання, організація контролю результатів самостійної навчальної діяльності, визначення здатності до самостійної роботи, відповідальність студента за розвиток власних здібностей, формування мотивації до навчання, вмінь самооцінювання, здатності самостійно визначати напрям власної навчальної діяльності, володіти тайм-менеджментом.

Оптимізація процесу формування ІКК студентів факультетів початкової освіти в ЗВО України залежить від забезпечення педагогічних умов для комплексного системного застосування базових положень концепції формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців, зокрема - можливостей реалізації інноваційних педагогічних технологій та методик. Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи з урахуванням обґрунтованих концептуальних положень, що синтезують проаналізовані теорії, вчення, принципи й підходи, забезпечить ефективність професійного розвитку майбутніх фахівців (Микитенко, с. 94).

Аналізуючи вище зазначене, ми виокремили положення концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи:

- система формування іншомовної комунікативної компетентності має бути гнучкою та адаптивною, відображаючи діючі філософські засади науково-педагогічної картини світу та перманентну еволюцію взаємозв'язків між наукою, методикою, освітнім процесом та педагогічною діяльністю людини, забезпечуючи відповідність вищої освіти сучасним суспільним тенденціям та підходам;

- система професійної освіти є складником загальної вищої системи педагогічної освіти й має враховувати відповідні стандарти та рекомендації;

-

- система повинна забезпечувати відповідність результатів підготовки майбутніх учителів початкової школи, вимогам, що визначаються тенденціями освіти в цілому та обраною сферою діяльності зокрема;

- система повинна враховувати мультидисциплінарність педагогічної (початкової освіти) діяльності, та її розгалужені зв'язки з усіма сферами людської діяльності;

- система повинна відповідати холістичній природі освітнього процесу, інтегруючи сучасні навчальні підходи та імплементуючи їх в реальний освітній процес, забезпечуючи таким чином перенесення теоретичних знань та вмінь у сферу професійної діяльності;

- механізми реалізації системи формування ІКК мають ґрунтуватися на поєднанні діяльності викладачів ЗВО та майбутніх учителів початкової школи.

Висновки з дослідження та перспективи подальшої розробки цього тематичного напрямку. Таким чином, нами проаналізовано методологічні засади концепції формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що являють собою комплекс базових положень, які всебічно й у повній мірі розкривають сутність, зміст, особливості досліджуваної компетентності. Розроблена концепція вміщує методологічний, теоретичний та практичний концепти. Методологічні засади ґрунтуються на сучасних наукових ідеях і тенденціях. Теоретичний концепт передбачає опис підходів і принципів реалізації створеної методичної системи. В практичному концепті описано практико зорієнтовані форми, методи і технології, на яких базується процес формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Зазначені концепти являють собою проєкцію теоретичних положень на практичну сферу діяльності майбутніх учителів початкової школи.

Список використаних джерел

1. Адамів, С. (2016). Методологічні підходи до формування професійної компетентності майбутніх маркетологів. Педагогіка і психологія професійної освіти, 3, 28-35.

2. Анисимов, О. С. (2002). Педагогическаяакмеология: общая и управленческая.Минск: Технопринт УП.

3. Архангельская, М. В. (2006). Методологический компонент в содержанииестественноматематическогообразования в технических вузах. (Дис. канд. пед. наук). Москва.

4. Білодід, І. К. (Ред.). (1979). Словник української мови (Т. 9, С. 913.). Київ: Наукова думка.

5. Гончаренко, С. У. (2011). Український енциклопедичний словник. Вид. 2-ге, допов. і випр. Рівне: Волин. обереги.

6. Коренева, І. М. (2019). Система підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку: монографія. Суми: Вінниченко М. Д.

7. Лодатко, Є. О., &Кондрашова Л. В. (2015). Вчитель початкової школи у соціокультурному вимірі суспільства. Київ: Слово.

8. Луценко, Гр. В. (2013). Фундаменталізація фізичної освіти у вищій школі: монографія. Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.

9. Микитенко, Н. О. (2011). Концепція формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців природничих спеціальностей. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота, 23, 93-96.

10. Фролов, И. Т. (1987). Философскийсловарь. Москва: Политиздат.

11. Blewitt, J. (2010). DeschoolingSociety? A LifelongLearningNetworkforSustainableCommunities, UrbanRegenerationandEnvironmental Technologies. Sustainability, 2 (11), 3465-3478.

12. Krashen, S. D. (1981). SecondLanguageAcquisitionandSecondLanguageLearning.UniversityofSouthernCalifornia: PergamonPressInc.

13. Spolsky, B. (2009). Languagemanagement.CambridgeUniversityPress.

References

1. Adamiv, S. (2016). Metodolohichnipidkhodydoformuvannyaprofesiynoyikompetentnostimaybutnikhmarketolohiv [Methodologicalapproachestotheformingfuturemarketers'professionalcompetence]. Pedahohika i psykholohiyaprofesiynoyiosvity [Pedagogyandpsychologyofvocationaleducation], 3, 28-35 [inUkrainian].

2. Anisimov, O. S. (2002). Pedagogicheskayaakmeologiya: obshchaya i upravlencheskaya [Pedagogicalacmeology: generalandmanagerial].Minsk: Technoprint UE [inRussian].

3. Arkhangelskaya, M. V. (2006). Metodologicheskiykomponent v soderzhaniiyestestvennomatematicheskogoobrazovaniya v tekhnicheskikhvuzakh [Methodologicalcomponentinthecontentof natural-mathematical educationintechnicaluniversities]. (PhDdiss.). Moskva: MoscowStateUniversityofTechnologyandManagement [inRussian].

4. Bilodid, I. K. (Ed.). (1979). Slovnykukrayinskoyimovy [DictionaryoftheUkrainianlanguage] (Vol. 9). Kyiv: NaukovaDumka [in

5. Ukrainian].

6. Blewitt, J. (2010). DeschoolingSociety? A LifelongLearningNetworkforSustainableCommunities, UrbanRegenerationandEnvironmental Technologies. Sustainability, 2 (11), 3465-3478.

7. Frolov, I. T. (Ed.). (1987). Filosofskiyslovar [Philosophicaldictionary].Moskva: Politizdat [inRussian].

8. Honcharenko, S. U. (2011). Ukrayinskyentsyklopedychnyslovnyk [Ukrainianencyclopedicdictionary].Rivne: Volyn. oberehy [in

9. Ukrainian].

10. Koreneva, I. M. (2019). Systemapidhotovkymaybutnikhuchytelivbiolohiyidorealizatsiyifunktsiyosvitydlyastalohorozvytku [Thesystemoftrainingfuturebiologyteacherstoimplementingthefunctionsofeducationforsustainabledevelopment]: monohrafiya. Sumy: Vinnichenko [inUkrainian].

11. Krashen, S. D. (1981). SecondLanguageAcquisitionandSecondLanguageLearning.UniversityofSouthernCalifornia: PergamonPressInc.

12. Lodatko, Ye. A., &Kondrashova, L. V. (2015). Vchytelpochatkovoyishkoly u sotsiokulturnomuvymirisuspilstva [Primaryschoolteacherinthe socio-culturaldimensionofsociety]. Kyiv: SlovoPublishingHouse [inUkrainian].

13. Lutsenko, Gr. V. (2013). Fundamentalizatsiyafizychnoyiosvity u vyshchiyshkoli: monohrafiya [Fundamentalizationofphysicaleducationinhighereducation: monograph]. Cherkasy: BohdanKhmelnytskyChNU [inUkrainian].

14. Mykytenko, N. O. (2011). Kontseptsiyaformuvannyainshomovnoyiprofesiynoyikompetentnostimaybutnikhfakhivtsivpryrodnychykhspetsialnostey [Theconceptofformingforeignlanguageprofessionalcompetenceofintendingspecialistsinnaturalspecialties]. NaukovyvisnykUzhhorodskohonatsionalnohouniversytetu. Series: Pedagogy, socialwork [ScientificBulletinofUzhhorodNationalUniversity. Series: Pedagogy, socialwork], 23, 93-96 [inUkrainian].

15. Spolsky, B. (2009). Languagemanagement. CambridgeUniversityPress.

Размещено на Allbest.ru