Корекційно-педагогічні засади занять із розвитку мовлення у спеціальному навчальному закладі для дітей із візуальними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корекційно-педагогічні засади занять із розвитку мовлення у спеціальному навчальному закладі для дітей із візуальними порушеннями

Козлова О.В.

заслужений учитель України, відмінник освіти України, вчитель методист, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Рецензент - проф. І.В. Татьянчикова

Анотація

У статті обґрунтовуються роль і значення корекційно-розвиткового курсу «Розвиток мовлення» у 8-10 класах спеціального навчального закладу для дітей із вадами зору. Пропонуються основні принципи, задачі та структурний зміст занять із розвитку мовлення, що сприяють формуванню мовних компетенцій школярів із візуальними порушеннями та їх успішній інтеграції в суспільство.

Ключові слова: діти з вадами зору, корекційно-розвиткові заняття, компенсаторна функція мови, формалізм, вербалізм мовлення незрячих, активізація мовної діяльності, соціальна адаптація, інтеграція в суспільство.

Аннотация

В статье обосновываются роль и значение коррекционно-развивающего курса «Развитие речи» в 8-10 классах специального учебного заведения для детей с нарушением зрения. Предлагаются основные принципы, задачи и структурное содержание занятий по развитию речи, способствующие формированию языковых компетенций школьников с визуальными нарушениями и их успешной интеграции в общество.

Ключевые слова:дети с нарушением зрения, коррекционно-развивающие анятия, компенсаторная функция речи, формализм, вербализм речи незрячих, активизация речевой деятельности, социальная адаптация, интеграция в общество.

На сучасному етапі у системі спеціальної освіти актуальною і соціально значимою залишається проблема розвитку зв'язного мовлення дітей шкільного віку з особливими освітніми потребами, зокрема, з візуальними вадами.

Як відомо, порушення зору є однією з найважчих форм інвалідності, адже 90% всієї інформації про оточуючий світ людина отримує за допомогою очей. Недостатність чуттєвої основи мови дітей із порушеннями зору призводить до неточності, фрагментарності, неповноти уявлень про навколишній світ, негативно впливає на розвиток їх пізнавальної діяльності в цілому і викликає вербалізм мовлення, тобто невідповідність використовуваних слів конкретнимзначенням, ознакам і властивостям предметів.

Недостатній зв'язок між словом і чуттєвим сприйняттям властивостей і ознак предметів навколишньої дійсності обумовлює неточність практичного використання дитиною з візуальними порушеннями слів у мовній практиці. Несформованість у дітей із порушеннями зору аналітичного сприйняття, що включає вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати і встановлювати причинно-наслідкові залежності у змісті явищ, подій, картин, обумовлює своєрідність їх зв'язного мовлення, що проявляється в недостатності лексики, порушеннях семантики і логіки побудови висловлювання. При відносно однаковій у порівнянні зі здоровими однолітками якості формування граматичної будови мови і словникового запасу, у дітей із порушенням зору відзначається відставання у вимовній, фонематичній і семантичній сторонах мови.

У цілому розвиток мовлення дітей із глибокими порушеннями зору характеризується дещо уповільненими темпами становлення у порівнянні з однолітками, що нормально бачать.

Ще з часів Л.С. Виготського відомо, що зміст освіти незрячих і слабозорих дітей та їх однолітків, що нормально бачать, має бути ідентичним. Але педагогам, що працюють у спеціальній школі, на відміну від учителів загальноосвітніх шкіл, доводиться вирішувати більш складні задачі (крім загальнодидактичних, ще і корекційно-компенсаторні).

Компенсація наслідків глибоких порушень зору в чуттєвому пізнанні, беззаперечно, найбільш успішно здійснюється через мову, оскільки слово уточнює, коригує і спрямовує перебіг основних пізнавальних процесів, дозволяє більш повно і точно здійснювати відображення предметного світу в образах сприйняття, уявлення, знімаючи їх фрагментарність і спотвореність.

Крім спілкування, позначення, узагальнення, абстрагування і спонукання, мова незрячої людини виконує важливу компенсаторну функцію, включаючись у чуттєве й опосередковане пізнання навколишнього світу, в процеси становлення особистості.

Засобами цілеспрямованої корекційно-педагогічної роботи з розвитку мовлення в процесі становлення особистості з вадами зору може бути подолана недостатність чуттєвої основи мови (комплекс зорових, тактильних, нюхових і смакових уявлень про властивості й ознаки навколишнього світу). У процесі корекційної роботи, спрямованої на конкретизацію мови, наповнення реальним змістом «порожніх» слів, долаються також характерні для незрячих формалізм і вербалізм мови, які є складними комплексними утвореннями, що виникають на основі біосоціальних умов розвитку особистості з візуальними порушеннями.

Вони тісно пов'язані не тільки з пізнавальною, ай з особистісною та емоційною сферами незрячої дитини. У зв'язку з цим вивчення змістовної сторони мови безпосередньо пов'язується з невербальними формами спілкування, які супроводжують мовний акт.

Порушення співвідношення слова й образу конкретного предмета або явища гальмує діяльність уяви, заважає використовувати слова та поняття в нестандартних ситуаціях, комбінувати і створювати нові спрощеніобрази.

Тому в змісті створених дітьми висловлювань, оповідань мало власних сюжетів. Здебільшого, в них представлені картини та уривки з відомих казок і оповідань; вони відзначаються стереотипністю, малою варіативністю, відсутністю цілісності, недостатньою емоційністю, оригінальністю і закінченістю оповідань.

Добре розвинене мовлення як засіб комунікації набуває для незрячих і слабозорих учнів особливо важливої ролі у спілкуванні та є важливою умовою розвитку пізнавальної діяльності, базисом їхнього інтелектуального розвитку. Виходячи з цього, у спеціальній школі для дітей із порушеннями зору комплексне здійснення корекційно-педагогічних задач навчання взагалі і окремого курсу зокрема направлено на всебічний розвиток особистості, здатної успішно вирішувати проблеми інтеграції та адаптації у суспільство зрячих

Компенсаторна функція мови сприяє покращенню спілкування незрячих і слабозорих, їх орієнтування у колективі, формуванню особистості, готує до трудової і громадської діяльності.

Заняття з корекційно-розвиткового курсу «Розвиток мовлення» (для учнів 8-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для незрячих дітей та дітей зі зниженим зором) збагачують зміст навчання школярів різними видами мовної діяльності і містять відомості про мовлення і культуру мовлення.

Даний курс спрямований на вдосконалення найважливіших умінь культурної людини - здатності вільно висловлювати свої думки і почуття в усній і писемній формі, оволодіння основними нормами української літературної мови, дотриманняетичних формул спілкування. При цьому основна увага приділяється формуванню навичок правильного і доречного використання мовних засобів у різних ситуаціях спілкування; збагаченню мовлення різноманітними етикетними моделями, усвідомленню ролі інтонації, а також невербальних засобів спілкування: жестів, міміки, рухів тіла.

Учні детально ознайомлюються з такими поняттями, як спілкування і мовлення, стилі і типи мовлення, текст, тема, мікротема тощо.

Основні види робіт об'єднані у чотири групи, що відповідає чотирьом основним видам мовної діяльності: слуханню, читанню, говорінню, письму.

Запропоновані для кожного класу вправи з розвитку мовлення дозволяють організувати роботу над уміннями і навичками мовної діяльності у тісному взаємозв'язку і у єдиній системі: від слухання (читання) - розуміння тексту через (усний і письмовий) переказ до створення власних висловлень в усній і писемній формі заданого стилю і типу мовлення.

На уроках розвитку мовлення учням надається можливість виступати з усними повідомленнями, різноманітними за стилями і жанрами.

З метою активізації мовної діяльності школярів перевага надається висловленням, які пов'язані з реальним життям, викликають у них зацікавлення, потребу оцінити події, прагнення поділитися своїми думками і почуттями, висловити власні побажання, пропозиції.

Таким чином, на заняттях даного курсу формується готовність до мовної взаємодії та моделювання мовної поведінки відповідно до завдань спілкування; розширюються відомості про норми мовної поведінки у різних сферах спілкування; вдосконалюється вміння не тільки пізнавати, аналізувати, класифікувати мовні факти, а й здійснювати мовний самоконтроль, оцінюючи мовні явища з точки зору нормативності, знаходити граматичні та мовні помилки, недоліки і виправляти їх; застосовувати отримані знання і вміння в повсякденній мовній практиці, створюючи усні і письмові висловлення і дотримуючись різних видів мовних норм.

Основними завданнями курсу з розвитку мовлення є:

Освітні:

• розвиток лінгвістичних здібностей учнів, їх пізнавальної активності, мислення і комунікативної культури;

• вдосконалення орфографічної і пунктуаційної грамотності, вміння аналізувати текст, «читати» і розуміти твори мистецтва.

Розвиткові:

• розвиток мовних компетенцій учнів, які забезпечують вільне володіння українською літературною мовою в різних ситуаціях спілкування; підвищення рівня культури мовлення;

• розвиток мотивації до мовного самовдосконалення, навчальної діяльності.

Виховні:

• залучення до культури і традицій українського народу;

• оволодіння культурою спілкування, виховання толерантності;

• формування соціально активної, конкурентоспроможної особистості.

Серед завдань вивчення курсу «Розвиток мовлення» школярами з візуальними порушеннями -

- оволодіння мовною діяльністю в різних її видах (читання, письмо, говоріння, слухання);

- формування орфографічних та пунктуаційних навичок, мовних вмінь, що забезпечують сприйняття, відтворення та створення висловлювань в усній і писемній формі;

- збагачення словникового запасу, формування вміння користуватися словниками різних типів;

- естетичний, емоційний, моральний розвиток особистості.

Поставлені завдання визначаються особливостями психічної діяльності учнів із вадами зору.

Організація діяльності учнів на заняттях ґрунтується на наступних принципах:

1. корекційно-мовний;

2. розвитковий;

3. виховний;

4. доступності навчання;

5. систематичності і послідовності;

6. наочності;

7. особистісно орієнтованого підходу.

Структурно зміст занять із розвитку мовлення у 8-10 класах можна умовно поділити на п'ять розділів: «Спілкування, види і правила спілкування», «Текст і його ознаки», «Типи мовлення», «Стилі мовлення», «Смисловий і типологічний аналіз мистецтвознавчих текстів різних стилів і жанрів».

Актуальність розділів корекційно-розвиткового курсу визначається тим, що зв'язне мовлення, а особливо - монологічне мовлення описово-розповідного характеру, є однією з найбільш складних видів мовної діяльності незрячої особистості.

Корекційно-розвиткова спрямованість курсу дозволяє приділити значну увагу формуванню у дітей вміння адекватно використовувати лексику в різних власних висловлюваннях.

У 8-10 класах заняття проводяться один раз на тиждень ( 35 годин на рік) і допомагають учням досягти того рівня загальноосвітніх знань і умінь, який необхідний їм для соціальної адаптації.

Література

розвиток мовлення школяр вада зору

1. Білоусенко П.І. Проблемно-ситуативні завдання для розвитку зв'язного мовлення [Текст] / П. І. Білоусенко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2009. - №8. - С.6-12.

2. Лайко С. Г. Види мовленнєвої діяльності на уроках рідної мови [Текст] / С. Г. Лайко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2004. - №10. - С. 12-13.

3. Осадчук Р. І. Діалогічні методи навчання [Текст] :Посібник для вчителя / Р. І. Осадчук. - К. : Рута, 2002. - 56 с.

4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. - К.: Вежа, 1994. - 230 с.

5. Синьова Є. П. Тифлопсихологія. - К: ВО УФЦ- БФ «Візаві», 2002. - 296 с.

Размещено на Allbest.ru