Системи забезпечення якості вищої освіти Швеції: основні складники

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Львівський національний університет імені Івана Франка

Системи забезпечення якості вищої освіти Швеції: основні складники

Цюк О.А. кандидат педагогічних наук, викладач кафедри іноземних мов

Мачинська Н.І. доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти

Львів, Україна

Анотація

У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти студентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпечення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв'ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів.

Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогативою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв'ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв'ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі.

Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета - забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.

Ключові слова: складник, забезпечення якості вищої освіти, інституційні огляди, освітні програми та заявки, тематичні огляди.

Abstract

QUALITY ASSURANCE SYSTEMS FOR HIGHER EDUCATION OF SWEDEN:

BASIC COMPONENTS

Tsyuk O. A.

Candidate of Pedagogical Sciences,

Teacher at the Department of Foreign Languages Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Machynska N. I.

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Head of the Department of Elementary and Preschool Education Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine

Institutional reviews of the HEIs' quality assurance processes are analyzed in the article. The basis for the institutional review of the HEI's quality assurance processes are the self-assessment of the institution, student reports, interviews, site visits, audit visits and information from various sources that are noted. The overall judgement of the HEI's quality assurance processes is given on a three-point scale, namely approved quality assurance processes, approved quality assurance processes with reservations, quality assurance processes under review that are pointed out in the article.

The process of program evaluation is characterized. The authors note that the programs evaluation is conducted in order to identify the compliance of educational programs with the needs of the labor market and further employment of graduates, the system of professional qualifications and standards. Assessment material consists of the HEI's self-evaluation with annexes, interviews with students and representatives of the reviewed programme, and other materials.

The process of appraisals of degree-awarding power applications is outlined. It is noted that the appraisals of degree-awarding power applications is the prerogative of the Authority, which decides which HEIs are to be entitled to award a degree.

The step-by-step assessment of quality is described: HEI submits an application, interviews with programme representatives, the evaluation of documents concluded by the institution of higher education is carried out. HEIs submits the applications for degree-awarding powers to the Authority that is supplemented with interviews with programme representatives, interviews with students etc. that The assessment panel's task is to report whether the programme fulfils the assessment criteria in a particular area that is noted by the authors.

Thematic evaluations are analyzed and it is noted that the purpose of thematic evaluations is to provide a better understanding and national comparisons of how various HEIs work and of achieved results in the examined theme. Thematic evaluations provide acquaintance with the activities of universities, including the areas of research, internationalization, etc.

Key words: component, quality assurance of higher education, institutional reviews, educational programs and applications, thematic evaluations.

Вступ

Шведський орган вищої освіти розробив надійну систему забезпечення якості, яка широко визнана та використовується установами і зацікавленими сторонами у системі вищої освіти Швеції. Орган створив надійну внутрішню політику забезпечення якості з дуже добре описаними процесами, які підтримують працівників у їхній щоденній роботі та забезпечують послідовність. Нова система забезпечення якості вищої освіти охоплює такі чотири складники: інституційні огляди процесів забезпечення якості закладу вищої освіти (ЗВО); оцінювання освітніх програм; оцінювання заявок на отримання повноважень на присвоєння наукових ступенів; тематичні оцінювання [9]. Незважаючи на те що вони різняться за обсягом та спрямованістю, діяльність проводиться в рамках національної системи забезпечення якості, створеної в 2016 р. Система розроблена з метою забезпечення відповідності Європейським стандартам та рекомендаціям, Шведському закону про вищу освіту та Шведському указу про вищу освіту

Аналіз останніх досліджень і публікацій становлять нормативно-правові документи міжнародного та національного рівнів: Шведський Закон «Про вищу освіту» (Swedish Higher Education Act, 1992:1434), Стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (Standards and Guidelines For Quality Assurance in the European Higher Education Area), Постанова про вищу освіту Швеції (Swedish Higher Education Ordinance); щорічні звіти та доповіді Шведського органу вищої освіти, матеріали офіційних сайтів Шведського органу вищої освіти [6].

Мета статті - проаналізувати інституційні огляди процесів забезпечення якості ЗВО; визначити рівні оцінювання процесів забезпечення якості ЗВО; охарактеризувати процес оцінювання програми; окреслити процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів; проаналізувати тематичні огляди.

Виклад основного матеріалу дослідження

нституційні огляди процесів забезпечення якості ЗВО мають на меті підтвердити, що процеси забезпечення якості сприяють створенню якісних курсів і програм, підвищенню якості діяльності ЗВО загалом. Основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка ЗВО, звіти студентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел [5].

Таблиця 1 Інституційні огляди процесів забезпечення якості ЗВО

Центром діяльності студентів є студентський союз кожного університету, який організовує громадські заходи для студентів. Створений із метою представлення соціальних та академічних інтересів своїх членів.

Джерело: укладено авторами

Ґрунтовну характеристику інституційних оглядів процесів забезпечення якості ЗВО подано в табл. 1.

Увесь оцінювальний матеріал для огляду повинен бути співставлений та систематизований. Висновок експертної комісії щодо відповідності ЗВО критеріям оцінюваних напрямів та перспектив формується у результаті підготовки звіту, який слугує основою для прийняття рішення Органом. Перед прийняттям остаточного рішення Орган скеровує до ЗВО попереднє рішення експертної комісії для розгляду.

Загальне оцінювання процесів забезпечення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, зміст яких подано в табл. 2.

Згідно з даними офіційного сайту Органу, у разі підтвердження рівня якості ЗВО прово- джують вживати заходи для поліпшення якості, що передбачає проведення діалогових зустрічей, опитування та конференцій. У разі затвердження висновку із застереженнями Орган призначає експертну комісію, яка стежить за дієвістю запропонованих закладом вищої освіти заходів. Продовжуються онлайн-інтерв'ювання та відвідування сайтів, а також подальше спостереження (за необхідності). Якщо ЗВО виправляє виявлені недоліки, то Орган приймає позитивне рішення. В іншому разі проводиться повторний огляд. Із метою організації огляду проводиться самооціню- вання, надається документація для оцінювання. Онлайн-інтерв'ю та відвідування сайту є елементами процедури нового огляду. Результати огляду слугують основою для прийняття позитивного рішення Органом щодо процедур забезпечення якості освіти, якими послуговується ЗВО [5].

Метою оцінювання освітньої програми є моніторинг результатів навчання здобувачів освіти, які навчалися за цими програмами, та внесок ЗВО у поліпшення якості переглянутих програм.

Заслуговує на увагу оцінювання програми, що передбачає виявлення відповідності змісту вимогам чинного законодавства. Оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам [8]. Критерії оцінювання можуть бути певною мірою адаптовані до різного ступеня, що здійснюється з метою забезпечення принципу справедливості та специфіки певної спеціальності чи галузі знань. ЗВО здійснюють самооцінювання на предмет виявлення переваг та недоліків процедури послідовного та систематичного перегляду програм, забезпечення їхньої якості. У звіті, який готують експерти, ЗВО ознайомлюються з інформацією про переваги та недоліки власних програм, щоб розробити комплекс заходів із метою їх виправлення [3].

Важливо зазначити, що таке оцінювання проходять усі програми, що пропонуються закладами вищої освіти. Це відбувається або за ініціативи ЗВО, або Органу. Існують різні форми перегляду програм: усі програми одного ЗВО, або ж окремі програми на предмет їх відповідності державним стандартам [8].

Слід також зазначити, що вибір програм для включення в огляди Органу здійснюється відповідно до кількох критеріїв: оцінці підлягають ті програми, які не були охоплені системою оцінювання впродовж 2011-2014 рр.; необхідно здійснити національний огляд якості певних професійних кваліфікацій; якщо процеси забезпечення якості ЗВО не відповідають критеріям, що переглядаються Органом, для оцінювання можуть бути вибрані додаткові програми; орган може ініціювати оцінювання, якщо ознаки вказують на те, що окремі програми не відповідають визначеним вимогам якості [7]. Схематичне зображення процесу оцінювання програм подано нами на рис. 1. освіта ринок праця кваліфікація

За офіційними даними сайту Органу, матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв'ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів.

Самооцінювання передбачає опис, аналіз та оцінку конкретних прикладів того, як ЗВО забезпечує й стежить за якістю оцінюваної програми, створює умови для досягнення студентами цілей, що їх визначає ЗВО як вимогу для отримання ступеня на систематичній основі.

Таблиця 2 Рівні оцінювання процесів забезпечення якості ЗВО

Джерело: укладено авторами

Випадково вибрані дипломні проєкти для оцінки слугують основою для оцінювання результатів програм на рівні першого та другого циклів [8]. Дипломні проєкти розглядаються як частина загального матеріалу, що пропонується для оцінювання, а там, де вони не передбачені програмою, експерти базують огляд на інших матеріалах. Дисертації чи задокументовані художні проєкти не використовують як матеріали для оцінювання програм третього циклу, оскільки їх представлення відбувається у формі публічного захисту за участі зовнішніх експертів, що є членами екзаменаційної комісії. Проводиться інтерв'ю зі студентами та представниками рецензованої програми, щоб доповнити матеріали огляду додатковими даними [7].

Рис. 1. Процес оцінювання програми

Перед оглядом Орган збирає дані про ЗВО та програму, окремі її характеристики, що є важливими для оцінювання. Сюди відносять дані національної статистики, за допомогою яких засвідчують рівень успішності студентів, результати попередніх перевірок, дані про оцінювання повноважень про присвоєння наукових ступенів та дані попереднього оцінювання програми [8].

Огляд та аналіз спеціальної літератури та офіційних сайтів Органу дають змогу стверджувати, що деякі ЗВО, які проходили процедуру оцінювання на початку першого шестирічного циклу, не змогли продемонструвати, як вони забезпечили якість своїх курсів та програм. У цих випадках уряд уважає за доцільне вимагати від ЗВО продемонструвати структуру та специфіку функціонування системи забезпечення якості результатів курсів і програм, а також підтвердження, що через кілька років вони зможуть забезпечити якість для своїх курсів і програм. Упродовж наступного шестирічного циклу Орган не вимагає, щоб ЗВО забезпечив якість усіх своїх програм. Натомість ЗВО повинні показати, що вони працюють систематично та ефективно з метою забезпечення якості своїх курсів та програм. Використовуючи звіт, ЗВО визначає власні сильні та слабкі боки та визначає перспективи подальшої діяльності щодо забезпечення якості освітніх програм [8].

Розглянемо більш ґрунтовно оцінювання програм першого та другого циклів, а також оцінювання програм третього циклу. Оцінювання програм першого, другого та третього циклів охоплює чотири сфери оцінювання, які містять один або більше критеріїв оцінювання. Загальна оцінка формується для кожної сфери оцінювання. Щоб оцінювання були юридично правильними, передбачуваними та прозорими, критерії оцінювання повинні бути відомі заздалегідь і бути загальними для всіх програм [3; 4].

Пілотне дослідження з метою виявлення переваг та недоліків самої процедури оцінювання програм першого та другого циклів розпочалося восени 2016 р. Вибір ЗВО для пілотного дослідження ґрунтувався, насамперед, на вияві зацікавленості з боку адміністрації ЗВО. До оцінювання було залучено вісім програм: дві програми підготовки педагогів у сфері дошкільної освіти (Університет Крістіанстада та Університет Мелардалена); дві програми підготовки вчителів початкової освіти (зокрема, для підготовки працівників позашкільних центрів) (Університет Йенчепінг та Умео Університет); дві програми підготовки вчителів початкової школи (1-3-й класи) (Університет Карлстада та Університет Лінче- пінг); дві програми підготовки вчителів початкової школи (4-6-й класи) (Університет Гетеборг та Університет Мальме).

У доповіді Органу зазначено, що оцінювання програм третього циклу здійснене в пілотному дослідженні 2014-2016 рр. Планування оцінювання програм третього циклу на шестирічний цикл 2017-2022 рр. ґрунтується на галузях застосування та напрямах досліджень (відповідно до шведської стандартної класифікації предметів дослідження (Standard for svensk in delningav for skningsamnen 2011). Існують шість напрямів досліджень: природничі, технічні та технологічні, медичні, сільськогосподарські, суспільні та гуманітарні (включаючи мистецькі дослідження) науки. Для оцінювання програм третього циклу мистецьке дослідження відокремлюється від гуманітарних наук та утворює власну сьому галузь дослідження [7].

Передбачено, що оцінювання програм здійснюється у всіх ЗВО, принаймні оцінюється одна програма з кожної галузі знань. Таким чином, було вибрано 300 програм із загальної кількості 900 [7]. Оцінювання програм третього циклу передбачає оцінювання дослідницьких робіт, курсів тощо. Процедурою оцінювання передбачено, що два рівні освіти третього циклу, ступінь ліценціата та докторанта оцінюються за однаковими критеріями. Це пов'язано з тим, що обидва ступені мають однакові вимоги до якості досліджень, які застосовуються до загальних та образотворчих, прикладних та виконавських мистецьких програм, що слугують основою для присвоєння кваліфікації на рівні третього циклу. Ступінь доктора та ступінь доктора образотворчого, прикладного та виконавського мистецтва мають різні кваліфікаційні описи й оцінюються за допомогою однієї процедури [4].

Оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогативою Органу, який вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів наведено на рис. 2.

Рис. 2. Процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів

Щодо оглядів, то варто зауважити, що передусім ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв'ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. Так, ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння науковихступенів до Органу. Письмова заявка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв'ю зі студентами тощо. Слід зазначити, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Негативний висновок повинен чітко відображати всі недоліки та зауваження. Позиція Органу базується на цьому звіті та рекомендації щодо прийняття рішення. Закладу вищої освіти надається час для виправлення недоліків, після чого здійснюється повторне оцінювання. Термін подання додаткової інформації - шість місяців [2].

Четвертий складник системи забезпечення якості вищої освіти -- тематичні огляди. Їхня мета - забезпечити краще розуміння та співстав- лення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Згідно з даними офіційного сайту Органу, тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо. Також визначаються ефективність курсів і програм, готовність випускників до професійної діяльності, показники сталого розвитку. Орган інформує ЗВО про відповідну методологію ще до початку тематичного оцінювання [10]. У доповіді Органу «Національна система забезпечення якості вищої освіти» вказано на те, що у березні 2016 р. через перегляд угоди державної служби на поточний бюджетний рік уряд доручив Органу оцінити роботу ЗВО з метою сприяння сталому розвитку. Це була можливість перевірити методику тематичних оглядів [7].

Сьогодні Орган упроваджує нову систему забезпечення якості. Уряд Швеції наголошує, що важливо також здійснювати оцінювання досліджень, які проводять університети, а це вимагає розроблення відповідної процедури [1].

Система забезпечення якості вищої освіти, започаткована у січні 2017 р., послуговується ЄСР. Здійснюється оцінювання таких компонентів, як організація вступної кампанії, участь студентства у формуванні стратегії розвитку університету, освітні програми та курси, ефективність працевлаштування, процедура опрацювання звернень та скарг.

Університет Борос (Boros universitet), Університет Мальме (Malmo universitet) та Університет Мелардалена (Melardalens universitet) пройшли процедуру оцінювалися в пілотному дослідженні 2017 р. Слід також особливо зазначити, що новий метод обговорювався в різних референтних групах, включаючи міжнародну групу експертів.

Висновки

Отже, як свідчать результати виконаного аналізу, шведська модель забезпечення якості освіти пройшла тривалий процес становлення. Національне агентство вищої освіти було створено 1995 р. Сьогодні національна система забезпечення якості охоплює кілька компонентів, серед яких - інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти, оцінювання освітніх програм та заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів, тематичні огляди, акредитація. Оцінювання якості здійснюється систематично, а до його процедури залучають як міжнародних, так і національних експертів, до складу яких входять представники усіх зацікавлених сторін.

Література

1. Anders Soderholm - director general of UKA. (2017).

2. Appraisal of applications for degree-awarding powers. (2017). Swedish Higher Education Authority (UkA).

3. Guidelines for evaluation of first- and second-cycle courses and study programmes. (2019). Lund university.

4. Guidelines for the evaluation of third-cycle programmes. (2018). UKA.

5. Institutional reviews of the HEIs' quality assurance processes. (2017). Swedish Higher Education Authority (UKA).

6. Laws and regulations. (2015). UKA.

7. National system for quality assurance of higher education: Presentation of a government assignment. (2016). Report 2016:15. Stockholm, Sweden: The Swedish Higher Education Authority (UKA).

8. Programme evaluations. (2017). Swedish Higher Education Authority (UKA).

9. Quality assurance of higher education and research. (2018). Swedish Higher Education Authority (UKA).

10. Thematic evaluations. (2017). Swedish Higher Education Authority (UKA).

Размещено на Allbest.ru