Дистанційна медіаосвіта: досвід реалізації через мобільний додаток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Дистанційна медіаосвіта: досвід реалізації через мобільний додаток

Кирилова О.В., кандидат філологічних наук, доцент

Москаленко С.А., студентка

Анотація

Проаналізовано концепт мобільного додатку, орієнтованого на використання у процесі позашкільної медіаосвіти. Результатом дослідження є системне осмислення та оптимізація бета-версії прикладної програми SUJet, спрямованої на забезпечення комфортного дистанційного навчання школярів та вихованців гуртків гуманітарного спрямування. Додаток можна підлаштувати під різні форми навчання, він є простим для розуміння і безкоштовним для користувачів.

Ключові слова: мобільний додаток; медіаграмотність; мобільне навчання; мобільні технології; дистанційна медіаосвта, мобільний додаток SUJet.

Abstract

Sharples M. Big Issues in Mobile Learning. 2006. ffhal-00190254f.

Moskalenko S., Kyrylova O. Distance media education: implementation experience using a mobile application

The article deals with the analysis of the concept of a mobile application, which is focused on the use of extracurricular media education. The result of the study is a systematic comprehension and optimization of the beta version of the application, which provides comfortable distance learning for school students and students of humanitarian classes. The application can be adapted to different forms of learning, it is easy to understand and free for users.

The main factors for increasing the effectiveness of distance education are picked out with the use of the methods of empirical and comparative analysis, generalization and monitoring methods in the research process.

The 'SUJet' project, developed and implemented in the course of the research is aimed to solve the problem of establishing effective remote communication between the teacher and the students, and to make online communication and learning safe and useful.

The application combines two ideas: to create a closed social community where the manager can communicate with the class and to teach journalism in a playable format.

Keywords: mobile application; media literacy; mobile learning; mobile technologies; educational process; distance media education.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний світ висуває до суспільства вимоги, у яких вплив інформаційних та комунікативних технологій на систему освіти не викликає сумнівів. Більш того, актуалізація технологічного фактора з роками лише зростає, а останні світові процеси (пандемія COVID-19 є в цьому випадку найпоказовішим прикладом) непрогнозовано загострили аспекти диджитальної комунікації освітнього простору у світових масштабах. Виявилося, що національні освітні системи не готові до повного переходу в цифровий режим ні технічно, ні матеріально, ні морально. Навіть налаштування ефективної дистанційної онлайн-комунікації між учителем та учнем стало серйозною проблемою не лише для України, але і для країн із значно вищим рівнем розвитку та поширення ІКТ (Інформаційно-комунікаційні технології). Усі учасники процесу навчання (педагоги, учні, їх родини, менеджери, що керують процесом, розробники методичних матеріалів тощо) щоденно зіштовхуються з цілою низкою перешкод, які заважають ефективному навчанню: складність опанування новітніх технологій, нерозуміння нових форматів навчального процесу, повільний темп виготовлення цифрових форм навчального продукту, неналагодженість каналів комунікації між учнями та вчителями, нестача технологічного ресурсу, нерозуміння одних суб'єктів іншими, невміння здійснити перехід від суб'єктно- об'єктних відносин на суб'єктно-суб'єктні та ін.

З огляду на таке лише приблизне зображення ситуації першої половини 2020 р., потреба в розробці доступного програмного забезпечення, здатного в той чи інший спосіб полегшити процес дистанційного навчання, не потребує подальшого роз'яснення. Якщо йдеться про позашкільну освіту, яка в умовах світового карантину залишилася на узбіччі процесу онлайн-реформування, то будь-які напрацювання в цьому секторі можна вважати доцільними і нагальними.

Об'єктом вивчення публікації стала прикладна програма - мобільний додаток SUJet - розроблений для використання в процесі медіаосвіти школярів середніх класів.

Мета статті - виокремити основні чинники якісного онлайн-медіанавчання з використання мобільних технологій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідження прикладного програмного забезпечення починається ще в 90-х рр. минулого століття з появою перших кишенькових комп'ютерів. Тоді ж було започатковано теоретико-методологічні засади електронного навчання [1]. У ХХІ ст. науковці продовжують вивчати вплив мобільних засобів на освіту, а також перспективи розвитку технопедагогіки, NBIC-конвергенції та STEM-освіти [2-5]. Варіативність додатків та їх специфіка активно обговорюються в науковому дискурсі, знову- таки з 1990-х рр., але сучасний погляд на їх ефективність і доцільність, звісно, зазнав суттєвого розвитку та трансформацій. Різні аспекти впровадження прикладних програм в освітній процес аналізуються в роботах зарубіжних [6-8] та вітчизняних дослідників [9-11]. Українські науковці підкреслюють, що залучення прикладних програм в освітній процес сприяє формуванню навичок дослідницької діяльності, подоланню комунікативного бар'єру, збільшенню мотивації для внутрішнього розвитку, покращенню логічного мислення та використанню отриманих навичок у житті [12].

Методи дослідження

Під час проведення дослідження було розроблено мобільний додаток, орієнтований на використання в процесі позашкільної освіти. За допомогою цього програмного забезпечення передбачено проведення дистанційних занять серед вихованців гуртку «Спілка юних журналістів», який працює на базі комунального позашкільного навчального закладу «Дніпропетровський обласний центр науково-технічної творчості та інформаційних технологій учнівської молоді». Із застосуванням методів емпіричного аналізу, зіставлення, порівняльного аналізу, узагальнення та спостереження у процесі дослідження виокремлюються головні чинники підвищення ефективності дистанційної освіти.

Результати й обговорення

Мобільна освіта, а на думку інших дослідників, технопедагогіка - це технологія навчання, що характеризується впровадженням сучасних технологій у процесі освіти. В. Куклєєв визначає мобільну освіту як можливість навчатися будь-де і будь-коли за допомогою мережі Інтернет та мобільних пристроїв [13]. О. Мардаренко визначає, що «термін «мобільне навчання» (м-навчання), або mobile learning (m-learning), стосується використання у викладанні та навчанні мобільних і портативних ІТ-пристроїв, як-то кишенькові комп'ютери PDA (Personal Digital Assistants), мобільні телефони, ноутбуки, нетбуки, планшетні ПК, iPhone, ^d та інше» [14]. До типології мобільної освіті М. Шарплес [15] відносить мобільний блогінг, спільну роботу над проєктом, можливість персоналізованого та групового навчання, онлайн-дослідження та можливість отримати рівний доступ до освітніх матеріалів.

Узагальнюючи запропоновані підходи, можна виокремити основні функціональні блоки додатку, який розробляється:

Можливість вивчити матеріал самостійно у випадку, якщо дитина пропустила заняття, або повторити тези, викладені в аудиторії.

Рисунок 1. Інтерфейс мобільного додатку

Можливість самостійної перевірки рівня засвоєння матеріалу за допомогою тестування.

Можливість оприлюднити власні досягнення в загальній стрічці новин.

Аудиторія безкоштовного мобільного додатку SUJet - це діти від 8 до 14 років, а також викладачі гуртків журналістики та інших гуманітарних наук. Головне завдання - створення локальної спільноти, в якій можна спілкуватися, навчатися, обмінюватися досвідом.

Наповнення блоків відбувалося з урахуванням специфіки сприйняття інформації дитиною та підлітком. Саме тому запропоновані уроки (лекції) є максимально інтерактивними, структурованими, легко запам'ятовуються, являють собою відеоматеріал, тривалість якого в середньому становить від 5 до 6 хв. (див. рис. 1).

Окрім зображення лектора, демонструються об'єкти, про які йде мова. Також у кожному відео наявне бліц-опитування , що пожвавлює процес переглядання.

Тестові завдання розроблено в різних формах: в одних треба обрати правильну відповідь, в інших - знайти логічні зв'язки і продовжити завдання за аналогією або виокремити зайві тези.

Усі дії учня оцінюються. Для цього розроблено систему внутрішньомережевих балів - «інфопоінтів». За кожний пост дитина отримує 2 «інфопоінти», за «лайк» від викладача - 10. За прочитану лекцію - 5 «інфопоінтів», так само як і за тест, незважаючи на те, чи правильно він пройдений. При цьому дитина отримує інформацію про правильні чи неправильні відповіді, де зроблено помилки.

Накопичення «інфопоінтів» зараховується як підвищення рівня учня. Під час реєстрації усі користувачі отримують однаковий рівень - «учень». Набираючи 50 «інфопоінтів», вони стають «знавцями». На відмітці у 150 балів діти досягають третього рівня і перетворюються на «майстрів слова». У кожного зареєстрованого користувача внизу сторінки наявна шкала досягнень, де показується актуальний рівень і кількість необхідних балів для здобуття наступного. Такий підхід дозволяє реалізувати змагальний елемент, який є важливим спонукальним чинником навчання обраної аудиторної групи.

Змагальний елемент передбачено і в процесі вибору тем та занять. При реєстрації кожен учень отримує 10 «інфопоінтів», і бачить свій рівень на шкалі. Одразу йому пропонуються теми занять, які спонукають заробити бали й підвищити рівень. Потім демонструється список друзів, яких він може знати, і рекомендується відвідати їх сторінки. Рівні учнів відкриті, а отже, наявний стимул покращувати свої результати, щоб зрівнятися з іншими чи перемогти їх (див. рис. 1).

Дитяча психіка дуже вразлива до критики. Учні часто бояться викладати результати власної роботи з остраху наштовхнутися на нерозуміння і навіть висміювання. Практична анонімність в соціальних медіа призвела до того, що булінг залишається поза увагою модераторів, адже булера майже неможливо вирахувати. У разі, якщо булера таки знаходять і блокують, бракує механізмів для припинення процесу патогенної комунікації.

Запропонований проєкт презентує вирішення цієї проблеми. Програма організована таким чином, що бачити успіхи користувача зможе тільки він, викладач та інші члени гуртка. Відсутність анонімності дозволяє викладачеві модерувати процес комунікації. Обмін дописами, текстами, ідеями відбувається у межах групи однодумців, об'єднаних спільними інтересами та налаштованих на командну співпрацю. У додатку є можливість поставити «лайк» та залишити коментар, який проходить модерацію.

Щодо ідентифікації користувачів, то зважаючи на бажання уникати персоніфікації, користувачеві пропонується обрати аватар із запропонованих 9 яскравих зображень хлопчиків та дівчат. Можна завантажити і власне фото/селфі.

Формат новинної стрічки, де користувачі створюють дописи, публікують фото і відео, має відкритий функціонал і може застосовуватися в процесі навчання за іншими гуманітарними напрямками, наприклад, під час вивчення іноземної мови, дизайну, психології, фото- та відеосправи (див. рис. 1). Для розширення тематики передбачено можливість створювати локації різного призначення. Дизайн стрічки нагадує Instagram: великі фото, під ними - заголовки статей, кількість лайків (до речі, дизлайків немає), коментарі та час публікації допису. Таким чином дитина одразу занурюється в знайоме середовище із інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Рівнева система оцінки («інфопоінти») створює ілюзію комп'ютерної гри, урізноманітнюючи навчання. позашкільний медіаосвіта дистанційний навчання

Ще однією задіяною аудиторією є батьки дітей, які мають бажання слідкувати за досягненнями дитини. Додаток надає фактичну можливість зазирнути в навчальний процес і побачити, чого навчився користувач.

Стосовно поширення додатку, то, зважаючи на низький рівень платоспроможності дитячої аудиторії, у проєкті не передбачено плати за прикладну програму та преміум-контент. Це не лише сприяє максимальному залученню аудиторії, а й дозволяє уникнути нерівності між дітьми. Перетворити додаток на комерційний проєкт може вбудована реклама. Права на програму можуть придбати розробники з будь-якої країни і локалізувати.

Мобільний додаток SUJet - це кросмедійна платформа. У ньому наявна можливість публікувати відео та фото зі сторонніх сайтів, використавши посилання. Так само і написаний дитиною текст, зроблене фото або зняте відео може «шеритись» іншими соцмережами за допомогою кнопки «Поділитися». Такий прийом відкриває додаткові можливості для залучення нової аудиторії через сторінки дітей в інших соціальних медіа.

Додаток поєднує дві ідеї: створити закриту соціальну спільноту, де керівник міг би спілкуватися з учнями або членами гуртка, та навчати журналістики в ігровому форматі.

Висновки

Ефективна дистанційна освіта сьогодні є вимогою часу, а медіаосвіта, яка зазвичай знаходиться в системі позашкільного навчання, потребує додаткових напрацювань з боку технопедагогіки. Проєкт SUJet, розроблений та реалізований під час дослідження, має розв'язати проблему налагодження ефективної дистанційної комунікації між викладачем та учнями, а надалі зробити онлайн-спілкування та навчання безпечним і корисним. Зараз додаток нагадує клуб за інтересами, де хлопці та дівчата занурені у гейміфікований процес інтерактивного навчання.

Список використаних джерел

1. Georgieva E.A Comparison Analysis of Mobile Learning Systems. International Conference on Computer Systems and Technologies. 2006. 110 с.

2. Bihouix Ph., Mauvilly K. Le Dйsastre de l'йcole numйrique. Plaidoyer pour une йcole sans йcrans, Paris : Seuil, 2016. 240 p.

3. Finogeev A., Gamidullaeva L., Bershadsky A. et al. Convergent approach to synthesis of the information learning environment for higher education. Education and Information Technologies. 2020. No. 25. Р. 11-30. DOI: 10.1007/s10639-019-09903-5.

4. Sweeney A. Incorporating NBIC social/ethical issues into STEM teacher education programmes. Canada- Caribbean Institute Journal. 2020. Vol. 1. №. 1.

5. Довженко Т., Гавриш І. Теоретико-методологічні основи реалізації Stem-освіти в початковій школі науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Педагогіка та психологія. 2019. № 60. С. 12-21.

6. McMaster K. L., Kendeou P., Bresina B., Slater S., Wagner K., et al. Developing an interactive software application to support young children's inference-making. L1-Educational Studies in Languages and Literature. 2019. No. 19. P. 1-30.

7. Pellas N. et al. Augmenting the learning experience in primary and secondary school education: A systematic review of recent trends in augmented reality game-based learning. Virtual Reality. 2019. Vol. 23. №. 4. P. 329-346.

8. Carrion M., Santorum M., Flores H., Aguilar J., Perez M. Serious Game, Gamified Applications, Educational Software: A Comparative Study. International Conference on Information Systems and Software Technologies (ICI2ST). Quito, Ecuador. 2019. P. 55-62.

9. Ляшенко О.І., Терещук С.І. Застосування мобільної технології Plickers у процесі навчання фізики. Information Technologies and Learning Tools. 2019. № 2. Т. 70. С. 59-70.

10. Бондаренко Н. В. Українська нова школа у контексті світових трендів освіти. Science progress in European countries: new concepts and modern solutions: papers of the 7th International Scientific Conference. May 31, 2019. Stuttgart, Germany : ORT Publishing. 2019. P. 304-316.

11. Бондаренко В. Технологічний та соціокомунікаційний аспекти становлення та розвитку мобільних сервісів в Україні. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2019. № 4. С. 78-95.

12. Білоус В. Мобільні навчальні додатки в сучасній освіті. Освітологічний дискурс. 2018. № 1-2 (20-21). С. 353-362.

13. Куклев В.А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистанционном образовании : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. Ульяновск, 2010. 46 с.

14. Мардаренко О.В. Інтерактивні комунікативні технології освіти: мобільне навчання як нова технологія в підвищенні мовної компетенції студентів немовних ВНЗ. Інформатика та математичні методи в моделюванні. 2013. Т. 3. № 3. С. 288-293.

Размещено на Allbest.ru