"Редагування в засобах масової інформації" в системі професійної підготовки філологів - фахівців інфокомунікацій

«MASS MEDIA EDITING» IN THE SYSTEM OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF THE PHILOLOGIST - INFOCOMMUNICATION SPECIALISTS

The article deals with the peculiarities of the course «The Editing in Mass Media» for the philologists - future specialists in infocommunication. The tasks which promote the development of critical and creative linguistic thinking, successful learning of new language recommendations, gaining the experience of editorial practice and professional competence are suggested.

Key words: editing, media text, language norms, mass media, language units.

Постановка проблеми

Реформування сучасної вищої освіти вимагає серйозного ставлення до професійної компетентності, удосконалення всієї роботи з підготовки студентів, зокрема й філологів - фахівців інфокомунікацій, для максимального наближення навчання до фахової практичної діяльності. Самореалізація особистості особливо необхідна на сучасному етапі, коли дуже важливими є активне й творче ставлення до дійсності, ведуться інтенсивні пошуки умов, що сприяли б реалізації потенційних можливостей індивіда як у навчанні, так і на практиці. Актуальність викладання дисциплін із наближенням до професійної діяльності збільшується через потребу в спеціалістах нового профілю, висококваліфікованих фахівців.

Аналіз останніх досліджень

Наукових праць, присвячених вивченню мови мас-медіа, наразі є чимало, тоді як практичних посібників з редагування публіцистичного тексту, рекомендацій, спрямованих на засвоєння лінгвостилістичних особливостей різноманітних жанрів мас-медійного дискурсу, своєрідності функціонування лексичних, фразеологічних, морфологічних, словотворчих і синтаксичних засобів у мові ЗМК, недостатньо. Серед них варто відзначити навчальний посібник «Редагування в засобах масової інформації» А. Капелюшного, у якому автор подав основні теоретичні положення курсу, дотримуючись розробленої концепції, згідно з якою редагування розглянуто як процес співтворчості редактора з автором [2].

Мета статті - надати практичні рекомендації щодо викладання курсу «Редагування в засобах масової комунікації», які сприятимуть формуванню вміння редагувати публіцистичні тексти; запропонувати вправи, що вироблятимуть у майбутніх редакторів навички практичної роботи над текстом.

Виклад основного матеріалу дослідження

Завдання вивчення курсу «Редагування в засобах масової комунікації» (для студентів за напрямом підготовки ОКР «магістр» зі спеціалізації «Медіакомунікації») полягають у практичному аспекті навчання, зокрема системному засвоєнні логічних, композиційних, стилістичних, мовних особливостей редагування, розвитку загальної мовної компетентності та збагаченні редакторського досвіду студента, закріпленні навичок знаходження та виправлення різних типів помилок; навчанні мистецтва створювати тексти певних жанрів з урахуванням законів мови і комунікативної спрямованості, сприянні практичному оволодінню навичками ораторського мистецтва, культурою вербального спілкування; засвоєнні стилістичних ресурсів мови, стилістичних норм; репрезентації взаємозв'язку екстралінгвістичних і власне мовних чинників у розвитку мови. Усі ці знання та навички необхідні майбутнім фахівцям для редагування творів або створення власних текстів різних типів. Майбутній фахівець має розрізняти структури тексту в межах певного жанру, стилі мовлення та їхній зв'язок із жанрами, особливості композиції та архітектоніки тексту, технологію редагування, методи тематичного та фактологічного аналізу. Окрім того, «студент повинен уміти кваліфіковано підготувати твір до друку, тобто зробити повний аналіз і, якщо потрібно, правку його змісту та форми, володіти методами аналізу та правки, правильно визначати головну тему та актуальність комунікативної мети твору, визначати обсяг і якість фактичного матеріалу, коригувати композицію подачі фактичного матеріалу згідно з комунікативною метою, обирати найкращі архітектонічні форми вираження теми, робити правописну правку, формулювати редакторський висновок» [3, с. 5]. «Редагування в засобах масової комунікації» належить до таких навчальних дисциплін, які мають забезпечити належний рівень наукових знань і практичних навичок щодо досконалого оволодіння нормами української мови.

На думку В. Шляхової, «практика редагування виконує важливу методичну функцію як засіб поєднання контролю та самоконтролю. Виправляючи чужі помилки, студент активізує внутрішню програму, складену із системи мовних та мовленнєвих знань і умінь, проектує її на аналізований матеріал, бере на себе відповідальність, а отже набуває досвіду редакторської діяльності, набуває фахової компетентності» [4, с. 158-159]. Мова сучасної періодичної преси не завжди відповідає зразковій літературній мові, тому майбутні філологи мають виробляти критичне ставлення до прочитаного. Напр.: «Висловлюючи своє відношення до подій у країні, він наголосив на тому, що вже настав час приймати міри по налагодженню усіх галузей виробництва» (З газети). Демократизація суспільного життя в Україні спричинила як позитивні, так і негативні тенденції в мові ЗМК, серед останніх, зокрема, послаблення відповідальності за точність слововживання. Тому редакторам треба зробити все для того, щоб це було тимчасовою хибою, якої українські журналісти неодмінно уникнуть, приділивши пильнішу увагу роботі над словом, навчанню, самовдосконаленню.

Майбутній редактор передусім повинен знати сформовані мовні норми, уміти усувати все те, що суперечить фонетичному та граматичному ладові української мови, дотримуватись традиції в слово- й формотворенні та використанні органічних для неї синтаксичних конструкцій. Ознайомивши з найновішими настановами щодо використання деяких морфологічних і синтаксичних одиниць в українській літературній мові, зокрема дієприкметників на -учий (-ючий), ступеньованих прикметників, активних і пасивних конструкцій тощо, магістрантам варто запропонувати такі практичні завдання, які сприятимуть засвоєнню нових рекомендацій. Такі вправи потребують вдумливого, критичного підходу до їх виконання.

Завдання 1. Перекладіть українською мовою подані речення. Визначте відмінності в утворенні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників в обох мовах.

І. 1. По информации издания Washington Profile, в первую десятку стран с крупнейшими военными бюджетами также вошли Китай, Франция (З газети). 2. В основном эти средства большинство стран расходует на приобретение новейших видов вооружения (З газети).

1. Самое сложное - сохранить спокойствие и умиротворенность, привезенные из отпуска (З журналу). 3. «Forbes» опубликовал новый рейтинг самых богатых американцев (З газети). 4. Старейшим в списке стал владелец гигантской империи мира кино и телекоммуникационного бизнеса Metromedia Джон Вернер Клюг (З газети). 5. Примечательно, что в этом году в традиционном рейтинге 400 богатейших американцев нет ни одного миллионера (З газети).

Завдання 2. Із поданого переліку конструкцій виберіть найорганічніші для української мови одиниці й обґрунтуйте свій вибір.

Проект закону обговорюється по пунктах - Проект закону обговорюється за пунктами - Проект закону обговорюють за пунктами; Рішення ухвалюються - Рішення приймають - Рішення приймаються - Рішення ухвалюють; Запропоновані питання виносяться на розгляд міської ради - Запропоновані питання винесено на розгляд міської ради; У (в) посвідці зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи - У посвідці зазначають прізвище, ім'я та по батькові особи; Текст доповіді додано - Текст доповіді додається; Акт оформляє комісія - Акт оформляється комісією; У доповіді міністр відзначив кращих - У доповіді відзначені кращі - У доповіді відзначено кращих.

Завдання 3. Відредагуйте речення, зваживши на рід абревіатур.

1. Принаймні ми б знали, що МЗС вийшов з такою ініціативою в уряд (З газети). 2. За повідомленням ЦГЗ УМВСУ у Львівській області, 12 січня о 8.30 год. у Шевченківське РВ із заявою звернувся 27-річний робітник ТзОВ «Ференс» (З газети). 3. У понеділок Львівський МДА скликав прес-конференцію (З газети). 4. ДТП сталося пізно ввечері на слизькій дорозі (З усного розмовного мовлення). 5. Після реформи Слов'янське МВ поповнилося 21 співробітником з інших міст (З газети). 6. «Укрінтеренерго» керує також Калуським ТЕЦ і будовою та реконструкцією електроенергетичних об'єктів в Україні (З газети).

Останнім часом мовознавці наголошують на тому, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий) не характерні для української мови. Замість них можна вживати підрядні означальні речення, прикметники із суфіксами -льн-, -н-, іменники та інші засоби. Вибір такого засобу залежить насамперед від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується [1, с. 5253].

Завдання 1. Із поданого переліку словосполучень виберіть органічні для української мови одиниці й обґрунтуйте свій вибір.