Формування репутації та іміджу майбутніх викладачів вищої школи в процесі магістерської підготовки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Донбаський державний педагогічний університет

Кафедра педагогіки вищої школи

Спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки»

Формування репутації та іміджу майбутніх викладачів вищої школи в процесі магістерської підготовки

Коркішко А.В., к.п.н., ст. викладач

Туровчик В.О., студент магістратури

Анотація

У статті розкрито сутнісні характеристики понять «імідж» і «репутація» та взаємозв'язок між ними. Підкреслено, що глибоке і всебічне з'ясування сутності цих понять потребує розгляду багатьма науками: філософією, соціологією, психологією, педагогікою тощо, бо «імідж» і «репутація» є дефініцією декількох наук і їх розуміння залежить від предмета й мети дослідження певної науки.

Ключові слова: імідж, репутація, майбутні викладачі, якості педагога.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Сьогодні на викладача закладу вищої освіти (далі ЗВО) покладено надзвичайно важливі завдання: збереження та примноження культурних надбань суспільства й цивілізації в цілому; соціалізацію особистості на важливому етапі її формування, пов'язаному з професійною підготовкою; зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації, розвиток науки.

Викладач ЗВО в умовах сучасного розвитку суспільства - це не лише професія, суть якої полягає в транслюванні знань, це людина, яка присвячує своє життя навчанню та вихованню молоді. Педагог є для здобувачів вищої освіти професійним зразком і своїм ставленням до праці закладає не лише освітній фундамент майбутніх фахівців, а і їхнє ставлення до професійної діяльності, формує імідж, репутацію, престиж, авторитет тощо.

Звернення до проблематики формування іміджу й репутації педагога актуалізовано зміною ставлення суспільства до цієї професії (професійної ролі), соціальними очікуваннями від її носіїв, рівнем позиціонування в різних професійних спільнотах, розглядом їх як чинників професіогенеза - особистісно- професійного становлення та розвитку фахівця.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Останні десятиліття в науковій літературі багато уваги приділено питанням, які пов'язані з формуванням професійного іміджу та репутації, бо ці поняття тісно переплітаються з проблемами виховання, навчання, формування особистості, а також особистісного та професійного самовдосконалення. Різні аспекти дослідження професійного іміджу знайшли своє відображення в наукових доробках Н. Гузій, А. Дергач, О. Ковальової, Н. Кузьміної, М. Сперанської-Скарги, О. Щербакової та ін., а репутації в наукових працях К. Букші, С. Горіна, Т. Василевської, Є. Іноземцевої, Е. Капітонова, Ф. Шаркова та ін.

Теоретичне усвідомлення нових тенденцій у вітчизняній педагогічній науці щодо співвідношення понять «імідж» і «репутація» надало вивчення праць у галузі іміджелогії - Н. Барна, Л. Браун, Г. Почепцов, І. Симонова, В. Шепель та ін.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Мета статті полягає у визначенні певних аспектів щодо формування репутації та іміджу в майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розв'язання питання про співвідношення понять «імідж» і «репутація» упродовж тривалого періоду педагогічної науки є дискусійним. Основна причина - в різному розумінні дослідниками, науковцями складного та багатогранного характеру цих понять, а в деяких випадках і в неправильних уявленнях про їх сутність і зміст.

Зазначимо, що імідж і репутація як явища суспільного життя існували на всіх етапах розвитку людського суспільства. Залежно від епохи та багатьох політичних, економічних, соціальних чинників вони змінювалися аж дотепер, хоча насьогодні однозначного тлумачення немає. Само поняття «імідж» сформувалось досить недавно, його ввів у науковий обіг у 60 рр. ХХ ст. американський економіст К. Болдуінг. Уперше поняття «репутація» в науці з'явилось у 90-ті рр. ХХ ст. завдяки Ч. Фомбрану, і вважається, що саме в кінці цього періоду виникає найбільший академічний інтерес до цього явища.

Імідж і репутація традиційно розглядаються з філософської, психологічної, педагогічної, соціальної, культурологічної точок зору. У тлумачному словнику Вебстера, імідж розглянуто як штучну імітацію, наслідування або репрезентацію зовнішньої форми, манери якогось об'єкта або особи, а поняття «репутація» - це оцінка, загальна думка про когось [8].

Не ставлячи перед собою завдання всебічного аналізу феномену «імідж», будемо спиратися на думку І. Кріксунової, яка наголосила, що імідж - це розповідь про себе, якийсь символ, який без слів говорить оточуючим про те, на якій суспільній сходинці ви стоїте, до якого кола професій належите, який ваш характер, темперамент, смак, ваші фінансові можливості [5].

На думку багатьох дослідників, формування іміджу викладача - процес поетапний. Так, Л. Донська зазначила, що на ефективність створення педагогічного іміджу впливає низка умов: розвиток у викладачів інтересу до себе й до світу; усвідомлення викладачем необхідності формування позитивного іміджу; вияв власної активності у процесі роботи над іміджем; знання вимог студентської аудиторії до особистості та діяльності викладача; виявлення початкового рівня розвитку якостей, що складають позитивний імідж викладача; оволодіння педагогом прийомами самопізнання, а також навичками проектування індивідуального іміджу; дотримання принципу систематичності під час формування іміджу; дотримання принципу різноманіття форм і методів роботи з формування та корекції іміджу [2, с. 212]. моральний етичний імідж репутація викладач

Тож припустимо, що імідж майбутнього викладача відіграє значну роль у освітній діяльності та здійснює значний вплив на суб'єктів освітнього процесу - здобувачів та викладачів. Така провідна роль професійного образу може слугувати обґрунтуванням необхідності майбутньому викладачу відповідати заявленому іміджу, а значить володіти такими його складовими: зовнішній вигляд, який допомагає привернути до себе увагу, викликати прихильність, створити позитивне враження тощо; вербальні та невербальні засоби спілкування, що допомагають встановленню контакту з аудиторією, логічності, інформативності, доступності викладу інформації, безоціночному ставленні до співрозмовника та повне прийняття його особистості тощо; внутрішня відповідність образу професії - внутрішнє «Я», що є культурою вчителя, безпосередністю, емоційністю, вишуканістю, внутрішньою налаштованістю на творчість тощо.

Зазначимо, що імідж відіграє важливу роль у процесі формування професійного статусу та особистості педагога. Образ педагога, як взірця для наслідування молоддю, охоплює внутрішні та зовнішні якості людини. Він являє собою своєрідну закріплену в образах, символах і нормах, програму соціальної поведінки особистості.

У словнику синонімів репутація синонімічна славі (у поєднанні з прикметниками добрий, дурний тощо), реноме [6, с. 500]. У контексті цього визначення репутацію педагога розуміємо як об'єктивно сформовану на рівнях різних спільнот сукупність думок про професіоналізм та професійний статус педагога [3].

На переконання С. Горіна, І. Воробйової, Є. Іноземцевої та ін., репутація - це спільна думка про якості, достоїнства, недоліки особистості, що «складається з асоціацій, образів у різноманітний спосіб, але вона єдина. Вона цілком визначається минулим, а не теперішнім чи майбутнім» [1, с. 73].

У цілому репутацію визначають як «форму визнання, форму пошани й поваги» [7]. Вона відображає громадську думку, що складається про особистість. Поняття репутації існувало здавна. У традиційному суспільстві, якщо дії людини відповідали очікуванням тих, хто оточує, то з їхнього боку виникала довіра. Довіра, так само, породжувала репутацію людини. На сьогодні репутація також може виникати внаслідок поширення інформації через мережі, спільноти, соціальні зв'язки. Вона формується упродовж досить довгого часу, підтримується на певному рівні, може мати свої «злети й падіння». У будь -якому разі, це постійна категорія з прив'язкою до дій її власника.

Зауважимо, що на думку американських учених Ф. Котлера, Г. Армстронга, репутація формується комплексно, тобто під час її оцінки виносять судження про цілу низку параметрів. Цими параметрами є стосунки з різними колами осіб, морально-етичний аспект, соціальність і соціалізація, громадянська позиція, певні вчинки та дії тощо [4].

Зазначимо, що репутація майбутнього викладача може формуватися з цілої низки компонентів: навантаження за навчальним планом (кількість лекцій, їх тематика), участі в науковій діяльності та рейтинг, думки здобувачів й співробітників тощо.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури стверджуємо, що загальні індикатори визнання репутації викладача в наукових колах визначаються частотою цитування вченого, регулярністю його виступів на наукових конференціях й інших заходах, а також і за його локальними специфічними критеріями.

Отже, на нашу думку, поняття «імідж» і «репутація» - це близькі та взаємопов'язані категорії, але носять також самостійний характер, бо імідж - це «створення себе» упродовж життя, а репутація - це створення «думки про себе» іншими.

Важливо роботу з формування професійного іміджу та репутації починати в педагогічному ЗВО. У майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки необхідно формувати такі якості педагога:

- гуманність - любов до здобувачів, уміння поважати їхню гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу й можливість розкривати свій потенціал, правильно організована робота допоможе кожному здобувачу відчути себе здібним, потрібним, цікавим для викладача та товаришів; громадська відповідальність, соціальна активність - сучасний стан освіти в Україні показує, що одним із його обов'язкових чинників має бути відповідальне ставлення педагога до своїх професійних обов'язків;

- від кваліфікованої організації навчання та формування особистості здобувача вищої освіти залежить майбутнє держави та всього народу;

- справжня інтелігентність - це високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки педагога, самовдосконалення особистості, її моральна свідомість, здатність до самоконтролю та свідомого вибору особистої позиції, відповідальність і почуття власної гідності тощо;

- правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість сприятимуть підвищенню професійного іміджу та репутації;

- важливу роль відіграють особистісні якості педагога, його чутливість до іншої людини, гуманність у помислах і діях;

- у стосунках зі здобувачами завжди потрібне почуття міри, неприпустимість крайнощів, що виходять за межі пристойності й педагогічної доцільності;

- викладач завжди має бути твердим, непохитним, послідовним у своїх вимогах і водночас гнучким, здатним переглядати окремі рішення та вимоги, якщо це зумовлено конкретними обставинами чи інтересами справи;

- інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень - це активний спосіб сприйняття, осмислення та оцінювання педагогічних об'єктів, що ґрунтується на особистісному розумінні та оцінюванні педагогом зовнішнього світу;

- пов'язане з необхідністю прийняття нестандартних (інноваційних) педагогічних рішень у нестандартних педагогічних ситуаціях та забезпечує розроблення та освоєння нових моделей взаємодії суб'єктів педагогічного процесу;

- любов до предмета, який викладається, потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті;

- кожен спеціаліст має поповнювати, поглиблювати та вдосконалювати свої знання;

- аби успішно розв'язувати завдання, які стоять перед педагогом, щоб бути для здобувачів завжди цікавою людиною, треба постійно навчатися самому, працювати над собою;

- здатність до міжособистісного спілкування, ведення діалогу; наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки педагога, спричиняє упевненість здобувачів у доброзичливості викладача, його толерантності [3].

Висновки

Отже, імідж і репутація мають спільні й відмінні риси, але вони однаково важливі для особистості майбутнього викладача. Викладач має постати перед здобувачами як фахівці й керівники освітньої діяльності. Його імідж і репутація значною мірою залежатимуть від уміння спілкуватися, тонко відчувати аудиторію та окремого здобувача, а також від сформованості якостей педагога: гуманності; громадської відповідальності, соціальної активності; інтелігентності; правдивості, справедливості, порядності, чесності, гідності, працьовитості, самовідданості; інноваційного стилю науково-педагогічного мислення, готовності до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень; любові до предмета, потреби в знаннях, у систематичній самоосвіті; здатності до міжособистісного спілкування, наявності педагогічного такту тощо.

Список використаних джерел

1. Горин С.В. Имиджелогия и репутациология: сходство и отличия. Корпоративная имиджелогия. 2008. №1. С. 72-77.

2. Донская Л.Ю. Психологические условия формирования имиджа преподавателя высшей школы: дис. ... канд. псих. наук: спец.: 19.00.07 / Северо-Кавказский государственный технический университет. Ставрополь, 2004. 212 с.

3. Коркішко А.В. Проблема формування іміджу й репутації в системі особистісно-професійного становлення майбутнього магістра педагогіки вищої школи. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. Харків: ТОВ «Видавництво НТМТ», 2016. №2 (76). С. 73-79.

4. Котлер Ф., Армстронг Г. Основы маркетинга. Москва, Киев: СПб, 2005. 1200 с.

5. Криксунова И. Создай свой имидж. СПб.: Лань, 1997. 315 с.

6. Словарь синонимов. Москва: ТОМ, 1997. 648 с.

Размещено на allbest.ru