Деякі питання організації аудиту освітнього середовища закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) за участю органів учнівського самоврядування (на прикладі діяльності Слов’янського педагогічного ліцею)

Размещено на http://allbest.ru

Деякі питання організації аудиту освітнього середовища закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) за участю органів учнівського самоврядування (на прикладі діяльності Слов'янського педагогічного ліцею)

Бабенко О.А., к.пед.н., доц. кафедри менеджменту ДДПУ

Гальцова К.І., студент IV курсу спеціальності Менеджмент» ДДПУ

Анотація

У статті висвітлено проблему інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти як новий формат співпраці між школами та державою, що дасть змогу покращити якість освіти; подано наукове обґрунтування внутрішнього аудиту в системі інституційного аудиту ЗЗСО; визначено місце й роль представників органів учнівського самоврядування як команди консультантів з питань моніторингу дотримання прав учнів та протидії булінгу на прикладі діяльності Слов'янського педагогічного ліцею в межах проведення внутрішнього аудиту напряму створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Ключові слова: інституційний аудит, заклади загальної середньої освіти (ЗЗСО), внутрішній аудит стану освітнього середовища ЗЗСО, органи учнівського самоврядування; освітнє середовище, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Сьогодні, коли в Україні активно триває процес стратегічних змін в освіті, на перше місце виходить питання аудиту закладів загальної середньої освіти як фактор демократизації й забезпечення якості освіти в цілому. У Законі України «Про освіту» [8] інституційний аудит визначено як важливий чинник зовнішнього забезпечення якості освіти, комплексну зовнішню перевірку та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, що забезпечує його ефективну роботу та сталий розвиток.

У контексті активізації дискусії про ефективність системи аудиту й запровадження його як форми державного контролю актуальними є праці Й. Даньківа, М. Лучка, М. Остап'юка, В. Немченка, О. Редька, В. Андрєєва, О.Петрик, І.Погрібного, де вченими розглянуто сучасні підходи до здійснення аудиту підприємства з використанням світового і європейського досвіду, проте на сьогодні недостатньо розробленою залишається проблема аудиту в системі освіти; аналіз теоретичного і практичного аспектів досліджуваної проблеми дає змогу констатувати нерозробленість питання організації системи внутрішнього аудиту закладів загальної середньої освіти (далі ЗЗСО); невизначеність меж повноважень органів громадського самоврядування, зокрема учнівського, у проведенні інституційного аудиту ЗЗСО. освіта україна аудит булінг самоврядування

Тож необхідність розгляду зазначених питань у межах теорії й практики інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти обумовлює актуальність обраної нами теми статті, мета якої - наукове обґрунтування внутрішнього аудиту в системі інституційного аудиту ЗЗСО; місця й ролі в ньому органів учнівського самоврядування на прикладі діяльності ЗЗСО - Слов'янського педагогічного ліцею Слов'янської міської ради Донецької області.

Сучасні дослідники Й. Даньків, М. Лучко, М. Остап'юк, В. Немченко, О. Редько та інші покликаються на визначення Р. Адамса і загалом визначають аудит як процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює свідчення про кількісну інформацію, що стосується конкретного економічного суб'єкта, з метою встановлення й відображення у звіті ступеня відповідності цієї кількісної інформації встановленим критеріям [2]. Зазначимо, що всі визначення аудиту як процесу оцінювання й галузі наукових знань стосуються передусім економіки підприємств. Уточнення цього поняття в галузі освіти потребує подальшого ґрунтовного дослідження в межах проблем освітнього менеджменту й аудиту. Проведення аудиту в Україні регламентується чинним законодавством, зокрема Законом України «Про аудиторську діяльність», Міжнародними стандартами аудиту.

Методом аудиту є визначення реального дійсного якісного і кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень, які мають місце, від базового або нормативного його стану й оцінка цих відхилень за критеріями доцільності й законності.

Організаційними формами аудиту, як зауважують дослідники О. Петрик [6, с.8], І. Погрібний [7] та інші, є зовнішній та внутрішній аудит. Якщо зовнішній аудит, що здійснюють спеціальні аудиторські фірми, з'ясовує дотримання правил бухгалтерського обліку на підприємстві, стан внутрішнього контролю в умовах підприємства та його оцінку, дотримання підприємством положень законодавчих та нормативних актів України, то основні функції внутрішнього аудиту [6, с.8] складаються з процедур незалежної експертної діяльності відділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора), з метою перевірки та оцінки ефективності й економічності діяльності підприємства (організації), оцінки його систем внутрішнього контролю та послідовності додержання політики підприємства.

У спеціальній, довідковій літературі з проблем аудиту наведено близько 20 тлумачень дефініції «внутрішній аудит», що пояснюється відсутністю єдиного підходу й нормативного документу, який регулював би відносини у сфері внутрішнього аудиту. О.Петрик акцентує увагу на неоднозначності підходів до визначення предмета, об'єктів і функцій внутрішнього аудиту. До незаперечних функцій внутрішнього аудиту (консультаційна, інформаційна, захисна, аналітична, контрольна, координаційна) дослідниця пропонує віднести також діагностичну, сутність якої полягає в діагностиці фінансового стану, виявленні слабких місць, ризиків бізнесу, розробці відповідних рекомендацій [ 6].

Найбільш точним у межах нашого дослідження видається визначення внутрішнього аудиту В.Андрєєвим: «...система контролю, організована на суб'єкті господарювання в інтересах його власників (або керівництва) та регламентована внутрішніми документами, ... що здійснюється в самій організації на ... об'єктивному зборі, аналізі й оцінці свідчень про економічні заходи та події з метою встановлення критеріїв ефективності роботи, прогнозу майбутнього розвитку, розробки рекомендацій та порад [1, с. 30].

У контексті нашого дослідження особливої актуальності набуває поняття «інституційний аудит закладів загальної середньої освіти» - новий формат співпраці між школами та державою, що дасть змогу покращити не лише якість освіти, але об'єднати суспільство навколо єдиної цілі [5].

Визначення дефініції «інституційний аудит закладів загальної середньої освіти» у науковій літературі на сьогодні відсутнє, тож у подальшому дослідженні будемо використовувати визначення цього поняття, подане в чинних освітніх документах: інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток [8].

Інституційний аудит покликаний зруйнувати усталені стереотипи про те, що державні органи лише контролюють та карають. Адже однією з цілей інституційного аудиту є конструктивна співпраця та постійна комунікація зі школами, надання допомоги та рекомендацій щодо розбудови й покращення якості освіти, що й відрізняє таку форму перевірки від колишньої атестації закладів освіти як основної форми державного контролю минулих років, спрямованої на визначення ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу відповідно до державних стандартів.

Інституційний аудит ЗЗСО є невід'ємною частиною сучасних освітніх реформ в Україні, що знайшло свого відображення в Законі України «Про освіту». У Статтях 41, 45 цього Закону інституційний аудит визначено як елемент зовнішнього забезпечення якості освіти, «інструмент та захід забезпечення і підвищення якості освіти», що проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти [8].

Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо підвищення якості, удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти, приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства та ліцензійними умовами.

За результатами проведення інституційного аудиту надається висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності ЗЗСО.

У межах цієї статті актуальним є зауваження Закону України «Про освіту» щодо визначної ролі органів громадського самоврядування в колективному розв'язанні питань організації та забезпеченні освітнього процесу в закладі освіти, захисті прав та інтересів учасників освітнього процесу, організації дозвілля та оздоровлення, громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти в межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти [8].

Статтею 28 Закону передбачене право органів громадського самоврядування здобувачів освіти брати участь у забезпеченні освітнього процесу й громадському контролі за дотриманням запланованого розвитку в закладі освіти [8].

Наказом Міністерства освіти і науки Україні від 09 січня 2019 року № 17 [5] затверджено Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, де визначено механізм його проведення в ЗЗСО відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, у документі визначено напрями оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- освітнє середовище закладу освіти (забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці; створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору);

- система оцінювання здобувачів освіти (наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень; застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти; спрямованість системи оцінювання на формування в здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання);

- педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти (ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти; постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників; налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками, працівниками закладу освіти; організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності);

- управлінські процеси закладу освіти (наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань; формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм; ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників; організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою; формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності).

Для проведення інституційного аудиту в закладі освіти Державна служба якості освіти України, її територіальний орган створюють експертну групу. Документом передбачено залучення до інституційного аудиту представників громадськості [5] без визначення меж повноважень органів громадського самоврядування в проведенні інституційного аудиту ЗЗСО.

У науковій літературі та освітніх документах на сьогодні відсутнє визначення поняття «внутрішній аудит закладів загальної середньої освіти», тож безумовно важливим етапом роботи в межах нашої публікації є уточнення цієї дефініції.

Ґрунтуючись на визначенні В. Андрєєва [1], внутрішнім аудитом закладів загальної середньої освіти вважатимемо систему контролю, організовану в закладі загальної середньої освіти й регламентовану внутрішніми документами, що являє собою незалежну компетентну оцінку всіх видів діяльності, що здійснюється в ЗЗСО, на підставі об'єктивного збору, аналізу й оцінки свідчень про освітні й управлінські процеси та якість освітньої діяльності закладу освіти з метою встановлення критеріїв ефективності роботи, прогнозу майбутнього розвитку, розробки рекомендацій та порад.

Усе вищезазначене уможливлює подальший розгляд проблеми визначення місця й ролі органів учнівського самоврядування ЗЗСО в проведенні інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. Особливої значущості, на нашу думку, діяльність органів учнівського самоврядування набуває в межах оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямом створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

На сьогодні відсутній практичний досвід проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. Триває активна розбудова Державної служби якості освіти України, її територіальних підрозділів, здійснюються перші, пілотні, інституційні аудити ЗЗСО.

Перший практичний досвід упровадження інституційного аудиту ЗЗСО як системи оцінювання управлінського та освітнього процесів шкіл засвідчив відсутність чітких критеріїв визначення ефективності педагогічної діяльності навчального закладу з боку учнів, батьків, громадськості; нерозробленість процесу внутрішнього аудиту закладу освіти як найважливішої складової його діяльності, невизначеність меж повноважень у цьому процесі органів громадського самоврядування, у тому числі учнівського.

У контексті проблеми інституційного аудиту закладів освіти в межах створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, проаналізуємо ступінь розробленості інструментарію здійснення аудиту за цією позицією й визначимо роль і місце органів учнівського самоврядування в цьому процесі.

У Додатку до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти відповідно до пункту 6 (створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації) визначено такі критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти [3]:

1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь -яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

3. Керівник та заступники керівника (далі - керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Відсутність деталізації критеріїв у Порядку проведення інституційного аудиту ЗЗСО зумовила перегляд інших освітніх документів, програм з метою чіткого визначення критеріїв оцінювання параметру «створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації».

Зазначимо, що ґрунтовний аналіз визначення поняття «безпечна школа» здійснено в Концептуальній записці для Міністерства освіти і науки України «Безпечні школи України» [4], розробленій ЮНІСЕФ 2016 р., де на розгляд представлено ряд міркувань щодо місця безпечних шкіл у процесі реформування галузі освіти, здійснюваному Міністерством; запропоновано компоненти програмного підходу до створення безпечних шкіл, окреслено ряд загальних напрямів діяльності, які можна запровадити в усі ініціативи щодо безпечних шкіл, здійснювані в Україні, що передбачає в тому числі діяльність дитячих і молодіжних груп.

Подані ЮНІСЕФ рекомендації ґрунтуються на широкому спектрі міжнародного досвіду урядів, органів системи ООН, неурядових організацій, вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів й запропоновані до широкого впровадження в практику діяльності освітніх установ, що є надзвичайно важливим у руслі нашого дослідження. Крім того, у рекомендаціях визначено важливу роль учнів у процесі громадського моніторингу проблеми безпечної школи - чи то у формі широких консультацій, чи то через обраних представників учнів, чи то у формі поєднання цих підходів.

Конкретні критерії (еталонні показники) оцінювання освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації подано в Концепції проекту «Безпечна школа» у Донецькій і Луганській областях [9], якою передбачене оцінювання за параметрами «Школа підтримує дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу для всіх учасників навчально-виховного процесу» (18 показників); «Школа проводить активну політику щодо недопущення всіх видів насильства і має чіткі механізми реагування на прояви насильства й знущання» (24 показники).

Т.Цюман, Н. Бойчук за підтримки ВБО «Благополуччя дітей» розроблено Кодекс безпечного освітнього середовища [10], де сформульовано показники виконання вимог стандартів захисту дітей відповідно до «Стратегії захисту дітей від насильства», розроблено анкету моніторингу дотримання положень Кодексу безпечного освітнього середовища (КБОС).

Крім того, актуальними в розрізі проблеми об'єктивного оцінювання освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, уважаємо автоматизовані дистанційні системи, наприклад, mediaosvita.org.ua, profprestige.org.ua, куди діти можуть входити за власним паролем з будь-яких гаджетів. Такі системи дають можливість автоматично генерувати результати в узагальненому форматі й графічно оформленому вигляді одразу після завершення опитування. Отримати ж їх може тільки відповідальна особа закладу освіти за власним паролем. Перевага таких систем у тому, що дані свого закладу можна порівняти із загальноукраїнськими, які накопичуються в тій же системі. Користування системами потребує укладання угод проходження процедур авторизації.

Тож, проаналізувавши стан проблеми проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, зауважимо, що проблема створення системи внутрішнього аудиту ЗЗСО, інструментарію оцінювання показників діяльності закладів загальної середньої освіти потребує подальшого розв'язання. У межах внутрішнього аудиту напряму створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації пропонуємо залучення органів учнівського самоврядування для отримання більш об'єктивних даних про об'єкт оцінювання.

Еталонні показники стандартів Концепції «Безпечна школа», Кодексу безпечного освітнього середовища буде використано нами в процесі створення опитувальних аркушів - документів, що містять перелік питань для попереднього оцінювання (самооцінювання) в процесі проведення внутрішнього аудиту за участю органів учнівського самоврядування.

Аналіз наукової літератури дав змогу визначити вихідні завдання організації процесу внутрішнього аудиту стану освітнього середовища ЗЗСО, вільного відбудь-яких форм насильства та дискримінації, за участю органів учнівського самоврядування, права й обов'язки представників учнівської громади в цьому процесі, описати форми їхньої діяльності в межах внутрішнього аудиту в умовах закладу загальної середньої освіти - Слов'янського педагогічного ліцею Слов'янської міської ради Донецької області.

Зважаємо на те, що представники учнівської громади не можуть виконувати функції адміністрації ЗЗСО чи служби практичного психолога закладу освіти: здійснювати фахову психологічну діагностику шкільної тривожності засобами тестування, опрацьовувати звернення школярів засобами опосередкованого (анонімного) спілкування через поштову ліцейську скриньку «Стоп-булінг», до якої діти можуть написати повідомлення про те, що їх турбує. Таку діяльність мають здійснювати винятково фахівці.

Тож з метою створення системи внутрішнього моніторингу проблеми й підготовки до інституційного аудиту ЗЗСО за обраним напрямом у Слов'янському педагогічному ліцеї було проведено попередню внутрішню оцінку наявних ресурсів протидії булінгу та дискримінації, під час якої проаналізовано рівень людських (рівень підготовки педагогів, діяльність психологічної служби тощо), методичних (програми, посібники тощо), матеріальних ресурсів; локальні нормативно-правові документи (накази, плани робіт, посадові інструкції, Статут закладу освіти, наявні механізми/алгоритми/протоколи реагування на випадки булінгу (ідентифікація, виявлення, перенаправлення тощо); можливості участі дітей, органів учнівського самоврядування; системи зворотного зв'язку від дітей; ресурси освітнього процесу (уроки/заняття, міжпредметні зв'язки, заходи класних керівників, позакласну роботу, позашкільну роботу тощо); ресурси громади (співпрацю з батьками, громадськими організаціями, представниками поліції, соціальними службами тощо).

З метою формування правового підґрунтя діяльності органів учнівського самоврядування в межах проведення інституційного аудиту Слов'янського педагогічного ліцею Слов'янської міської ради Донецької області було внесено пропозиції до Статуту цього ЗЗСО:

- доповнити п.3.3. Статуту словами «учні закладу освіти мають гарантоване державою право на участь у складі органів учнівського самоврядування в моніторингу дотримання прав учнів Слов'янського педагогічного ліцею та протидії булінгу (цькуванню); співпрацю з експертними групами аудиторів у межах проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

У ЗЗСО «Слов'янський педагогічний ліцей Слов'янської міської ради Донецької області» за участю представників учнівської громади було створено ліцейську Службу порозуміння, метою якої є

- попередження проявів насильства за допомогою медіації однолітків та відновних практик;

- зменшення соціальної напруженості міжособистісних взаємин у колективі;

- формування навичок неконфліктного спілкування та виходу з

конфліктних ситуацій мирним шляхом в усіх учасників освітнього процесу тощо.

За нашою ініціативою з представників органів учнівського самоврядування було створено групу консультантів з питань моніторингу дотримання прав учнів Слов'янського педагогічного ліцею та протидії булінгу (цькуванню), що складається пропорційно з ліцеїстів усіх 8-11 класів. Метою діяльності групи є проведення систематичної просвітницької діяльності в закладі з проблем запобігання та протидії булінгу (цькуванню), спостереження за станом освітнього середовища ліцею як закладу, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Місією представника групи є просвітницька діяльність щодо булінгу як прояву будь-якого насильства до людини; діяльність із попередження булінгу в ліцеї й створення безпечного й комфортного середовища суб'єктів освітнього процесу. Група консультантів здійснює свою діяльність на засадах добровільності; представники групи мають право:

- систематично вести моніторинг психологічного клімату в класному колективі, випадків чи передумов виникнення булінгу (цькування), дотримання прав учнів під час освітнього процесу в ліцеї;

- взаємодіяти з медіаторами, тренерами ліцею в процесі створення безпечного й комфортного середовища суб'єктів освітнього процесу; у разі виникнення підозри чи виявлення випадків булінгу (цькування) чи порушення прав учнів під час освітнього процесу в ліцеї негайно повідомляти медіаторів групи (заступника директора з виховної роботи, практичного психолога ЗЗСО);

- займатися самоосвітою з проблеми попередження та протидії булінгу (цькуванню) та будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

- співпрацювати з експертними групами аудиторів у межах проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Тож усе вищезазначене уможливлює подальший розгляд проблеми визначення місця і ролі органів учнівського самоврядування ЗЗСО в проведенні інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. Особливої значущості, на нашу думку, діяльність органів учнівського самоврядування набуває в межах оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямом створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Список використаних джерел

1. Андреев В.Д. Внутренний аудит: Учебное пособие. Москва: Финансы и статистика, 2003. 464 с.

2. Будько О.В. Конспект лекцій з дисципліни «Аудит». URL: http://www.dstu.dp.Ua/Portal/Data/7/36/7-36-kl89.pdf (дата звернення 04.05.2021).

3. Додаток до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (пункт 6) Критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів закладів освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/nakaz-audyt-stranytsy-10-14.pdf (дата звернення 04.05.2021).

4. Концептуальна записка для Міністерства освіти і науки України «Безпечні школи України». http://autta.org.ua/files/files/Додаток%201 Концепція%20Безпечна%20школа%20 для%20МОН.pdf (дата звернення 04.05.2021).

5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти від 09.01.2019 № z0250-19. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-19 (дата звернення 04.05.2021).

6. Петрик О.А. Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти: автореф. дис. ... д-ра економічних наук: 08.06.04 / Київ, 2004. 27 с.

7. Погрібний І.Я. Особливості застосування зовнішнього та внутрішнього аудиту при створенні вертикально -інтегрованих та системно-орієнтованих структур. URL: http://www.mvestplan.com.ua/pdf/11 2013/3.pdf (дата звернення 04.05.2021).

8. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII Дата оновлення 16.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення 04.05.2021).

9. Проект «Безпечна і дружня до дитини школа». http://autta.org.ua/files/files/%B2%ED%F4%EE%F0%EC%E0%F6%B3%FF%20% EF%F0%EE%20%EF%F0%EE%E5%EA%F2%20%20%C1%C4%C4%D8.pdf (дата звернення 04.05.2021).

10. Цюман Т., Бойчук Н. Кодекс безпечного освітнього середовища. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/21kbos.pdf (дата звернення 04.05.2021).

Размещено на Allbest.ru