Особливості моторного та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку з моторною алалією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості моторного та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку з моторною алалією

Валентина Двіжона

У ході викладу матеріалів статті висвітлену проблему моторного та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку з моторною алалією, що набула пріоритетного значення на сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти в Україні та світі. Це пов'язано із збільшенням кількості дітей з різноманітними мовленнєвими порушеннями, які впливають на рівень засвоєння дитиною навчального матеріалу.

У статті детально описано структуру дефекту при алалії, яка характеризується нерівномірністю вербальних і невербальних порушень, що ускладнює розвиток мовлення, які труднощі долають діти з моторною алалією при оволодінні навичками письма, орієнтування в оточуючому просторі. Також у статті робиться акцент на різноманітні порушення самоорганізації, які негативно впливають на процес і результати мислення. І, як висновок, - необхідність орієнтації на індивідуалізацію навчального процесу з урахуванням особливостей моторного та когнітивного розвитку дитини з моторною алалією.

Ключові слова: онтогенез; дизонтогенез; розвиток моторики; когнітивний розвиток; моторна алалія.

Characteristics of motor and cognitive development of preschoolers whith motor alalia

Valentyna Dvizhona

During the presentation of the article the problem of motor and cognitive development of preschool children with motor alalia was highlighted, which has become a priority at the current stage of development of inclusive education in Ukraine and in the world. This is due to the increase in the number of children with various speech disorders that have a significant impact on the child's learning.

The article contains a detailed description of the defect structure in motor alalia, which is characterized by unevenness of verbal and nonverbal disorders, which makes the development of speech more complex, what kind of difficulties children with motor alalia overcome when acquiring basic skills in writing,learning spatial orientation. The article also focuses on various dysfunctions of self-organization that have a negative impact on the processes and outcomes of thinking. And, as a result - the need to focus on individualization of the learning process, taking into account the features of motor and cognitive development of a child with motor alalia.

Key words: ontogenesis; dysontogenesis; motor development; cognitive development; motor alalia.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Серед різноманітних мовленнєвих порушень в дитячому віці найбільшу складність для діагностики та корекційної роботи представляє моторна алалія. Під моторною алалією більшість авторів розуміє системний недорозвиток мовлення, що викликаний пошкодженням мовних зон в домовленнєвому періоді. Так, за визначенням В. Ковшикова, експресивна (моторна алалія) це патологічне засвоєння в онтогенезі одиниць мовлення і особливо - правил його функціонування, що в процесі породження мовлення проявляється в неможливості або неправильності відтворення всіх або частини мовних операцій (семантичних, лексичних, синтаксичних, морфологічних, фонематичних) (Ковшиков, 2006).

Алалія як нозологічна одиниця характеризується порушення всіх компонентів мовлення: семантичного, лексичного, синтаксичного, морфологічного і фонематичного.

Також потрібно брати до уваги той факт, що за останніми даними офіційної статистики відбувається зростання кількості дітей дошкільного віку, що мають ті чи інші порушення мовленнєвого розвитку. Фахівці у галузі корекційної освіти та логопедії фіксують як зміну кількості дітей з мовленнєвими вадами, так і форми патологій розвитку мовлення (гіперактивність, ураження мозку тощо).

Разом з тим механізм алалії на даний час все ще вивчений не в повному обсязі. Представники різних напрямків у вивченні алалії сходяться в тому, що в основі цієї мовної патології лежить органічна недостатність мозку. При цьому одні дослідники дану мовну патологію пов'язують з патологією моторики, інші - з вибірковою недостатністю в оволодінні мовою як своєрідною знаковою системою. На сучасному етапі розвитку логопедії, медицини, логопсихології, нейролінгвістики виникає необхідність уточнення деяких положень, що стосуються патогенезу та структури мовних відхилень при моторній алалії.

Аналіз основних досліджень і публікацій

В багатьох дослідженнях фахівцями в галузі спеціальної педагогіки, логопедії та психології проаналізовано різні аспекти мовленнєвої діяльності дітей з мовними патологіями, в тому числі і з алалією.

Так, пізній розвиток експресивного мовлення при алалії відмічають у своїх дослідженнях В. Ковшиков, Р. Левіна, В. Орфінська, О. Усанова.

Р. Бєлова-Давид та Н. Траугот в свої роботах детально описали особливості фонетико-фонематичної сторони мовлення при моторній алалії, яке характеризується порушенням артикуляційної моторики та зниженням слухового контролю за довільним мовленням.

Р.Є. Левіна та О.Н. Усанова за результатами своїх досліджень прийшли до висновку про наявність розладів слухового та зорового сприйняття, нестійкості уваги, порушення слухової та зорової пам'яті у дітей з тяжкими мовленнєвими патологіями.

В.А. Ковшиков у власних дослідженнях вказує на недоліки керування фонемною системою, які проявляються в пропусках, замінах перестановках звуків.

Авторами відмічається, що структура дефекту при алалії характеризується нерівномірністю вербальних і невербальних порушень, що ускладнює розвиток мовлення. В сучасній літературі підходи щодо подолання алалії з врахуванням психолого-педагогічного та нейропсихологічного аналізу структури дефекту описані в недостатній кількості. Це приводить до розуміння необхідності проведення дослідження щодо встановлення особливостей порушень психомоторного та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку з моторною алалією.

Мета статті - на основі медичних, педагогічних вітчизняних та закордонних джерел висвітлити особливості моторного та когнітивного розвитку дітей з моторною алалією.

Виклад основного матеріалу дослідження

Моторна алалія - явище досить неоднорідне, тому існує необхідність її класифікувати.

Так, ряд авторів, виділяють алалію функціональну та органічну. А. Лібман виділяє такі форми алалій: моторна, сенсомоторна, змішані випадки. Р. Левіна класифікує алалію відповідно до порушення: 1) фонематичного слуху; 2) рухової сфери; 3) зорового сприйняття; 4) психічної активності. В. Орфінська наголошує на існуванні трьох форм алалій, які пов'язані з порушеннями: мовно рухового аналізатора, рухового аналізатора, слухового та мовно рухового аналізаторів. У своїх дослідженнях Є. Соботович виділила алалії з переважним порушенням синтагматичних та парадигматичних систем мови дітей з моторною алалією (Соботович, 2003).

Дослідження механізму моторної алалії привели до висновку про наявність порушень в організації і диференціації мовних рухів, тобто основним симптомом порушення артикуляційної моторики при алалії є апраксія (Трауготт, 1940; Лурия, 1975).

Цікавим є той факт, що ще В. Бєхтєрєв у своїх дослідженнях прийшов до висновку про тісний зв'язок руки і мови. Наявність зв'язку між моторикою пальців та розвитком мовленнєвої функції у свої дослідженнях підтвердили А. Анаткова-Фоміна, М. Кольцова, Є. Ісеніна. В ході цих досліджень було встановлено, що у переважної більшості дітей з недорозвитком мовлення пальці малорухомі, рухи відрізняються неузгодженістю. Це пов'язано з тим, що мовлення, як частина загальної моторики, формується на основі дозрівання мовно-рухової функціональної системи. Процеси розвитку мови і моторики тісно взаємопов'язані та залежать багато в чому від функціонування лобних відділень мозку. В межах проведених досліджень обстежувалася психомоторика старших дошкільників з недорозвитком мовлення (за допомогою тестів Озерецького), в ході яких було з'ясовано, що виконання дітьми багатьох тестових завдань викликає у них певні труднощі. Були виявлені неточність рухів, труднощі у відтворенні поз руки і пальців, особливо складно дітям було виконати поперемінні та довільні рухи. Чітко прослідковувалися порушення послідовності елементів дій, пропускалися їх складові частини (Бехтерев, 1994; Кольцова, 1973). Аналогічні особливості рухової пам'яті виділили у своїх дослідженнях Г. Чіркіна та Т. Філічева (2004).

Недостатній рівень розвитку моторики зокрема несприятливо позначається на розвитку образотворчих здібностей дітей, проявляючись в труднощах при зображенні простих ліній, виконанні дрібних деталей малюнка, що в подальшому може проявитися труднощами в оволодінні письмом.

Таким чином, специфічні прояви порушень загальної, дрібної та артикуляційної моторики дошкільників з недорозвитком мовлення спостерігаються на всіх рівнях організації рухів.

Що ж стосується психічного розвитку дітей з мовленнєвими патологіями, то він характеризується нерівномірністю когнітивного та мовленнєвого розвитку протягом всього періоду дитинства.

На сучасному етапі розвитку науки, проблемами психічного дизонтогенезу займаються різні фахівці: психіатри, корекційні педагоги, психологи. Багато спеціалістів відмічають поєднання порушень пізнавальної та мовної діяльності у дітей з важкими порушеннями мовлення. Як правило, в них відмічається кореляція між ступенем вираженості патологій мовлення та пізнавальної активності.

Перший системний аналіз особливостей пізнавальних процесів у немовленнєвих дітей з алалією був проведений Р. Левіною. Вона відмічала, що при алалії спостерігається несформованість сенсорних функцій: розлади слухового та зорового сприйняття, ритмічних відчуттів, нестійкість уваги, порушення оптико-просторового праксису, зорової та слухової пам'яті, мислення (Левина, 1977).

Л. Цвєткова в ході своїх досліджень встановила, що зорове сприйняття дошкільників з недорозвитком мовлення відстає в розвитку та характеризується недостатньою сформованістю цілісного образу предмету. Ще одне її спостереження полягає в тому, що діти даної категорії відрізняються від однолітків з нормою розвитку як по об'єму зорового сприйняття предметів так і по стійкості зорових уявлень (Цветкова, 1995).

Є. Мастюкова відмічає, що велика кількість дітей з алалією виявляється не готовою до оволодіння навичками письма, має труднощі в диференціації понять «праворуч», «ліворуч», складнощі виділення структурних елементів, дрібних деталей, спостерігаються труднощі орієнтування у власному тілі, оточуючому просторі, спостерігається знижена швидкість виконання перцептивних операцій орієнтовно-дослідницької діяльності (Мастюкова,1997).

Для дошкільників з недорозвитком мовлення характерною рисою є низький рівень розвитку основних властивостей уваги. Відмічається недостатня його стійкість, періодичні коливання, обмежені можливості розподілення. У дітей з дефіцитом уваги є складнощі з відновленням порядку розташування предметів після їх перестановки, вони не помічають неточностей в малюнках, не завжди виділяють предмети або слова за заданою ознакою. Очевидною є недостатня цілеспрямованість діяльності, її імпульсивність або інертність. Також була виявлена схильність до репродуктивного типу діяльності, несформованість всіх видів контролю, особливо упереджуючого та поточного. Внаслідок цього в дітей виникають значні труднощі при виконанні завдань шкільної програми, вони не можуть сприймати інформацію в повному обсязі без наглядної підтримки (Гаркуша, 1983).

Спостерігаються різноманітні і не завжди пов'язані з органічними ураженнями головного мозку порушення пам'яті. Вираженість порушень пам'яті у дітей з алалією, корелюється з тяжкістю та характером органічних порушень (Мастюкова, 1997). Крім того, було встановлено залежність вербальної пам'яті від ступеня та характеру мовленнєвої патології. Дефіцит короткочасної пам'яті описується закордонними авторами. Вони відмічають її порушення при перевтомі, невротичних станах, загальній астенізації в результаті перенесених інфекцій. Вчені дійшли висновку, що діти з недорозвитком мовлення мають знижений об'єм зорової та тактильної пам'яті, погано сприймають мовні ритми, важко сприймають зорово-просторові співвідношення, мають труднощі з розпізнаванням накладених і вписаних одне в одне зображень. У всіх обстежених дітей виявлено недостатність оптико-просторового гнозису. У дітей з алалією об'єм словесної пам'яті значно нижчий об'єму зорової. Дошкільники часто забувають складні інструкції, пропускають деякі їх елементи, міняють послідовність запропонованих завдань, повільніше орієнтуються в умовах задачі. Діти краще запам'ятовують емоційно яскраві враження на мимовільному рівні, також переважає механічна наглядно-образна пам'ять (Canon, 2006).

Що стосується взаємозв'язку стану мислення та рівня мовленнєвого розвитку, то тут існують суперечливі думки. Відповідно до найбільш розповсюдженої точки зору, обґрунтованої Р. Левіною та іншими вченими (Б. Гріншпун, С. Шаховською), в структурі інтелектуальної недостатності в дітей з тяжкими мовленнєвими патологіями виділяється вторинний недорозвиток мислення (Гриншпун, 1988; Шаховская, 1997). В роботах дитячих психіатрів досліджуються питання взаємозв'язку між мовленнєвою патологією та загальним психічним розвитком дитини, що теж підтверджує дане припущення (Масюкова, 1997; Белова-Давид, 1973).

Ряд авторів встановили специфічні особливості мислення даної категорії дошкільників. Незважаючи на наявність в цих дітей передумов для оволодіння аналітичними операціями, діти відстають в розвитку словесно-логічного мислення, виникають значні труднощі при оволодінні операціями аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення (Корнев, 2006; Усанова, 1982).

У дітей з моторною алалією відмічаються також особливості просторового мислення, діти набагато більше часу, ніж однолітки з нормою розвитку, витрачають на виконання завдань, пов'язаних з обертанням предметів. У них спостерігається дефіцит слухової обробки інформації, порядкової лічби, затримка в оволодінні кількісними операціями (Сапоп, 2006).

Аналізуючи особливості розвитку дітей з моторною алалією, Є. Соботович приходить до висновку, що в структурі дефекту домінує сповільнення темпу формування психічних процесів. Для дітей з цією мовленнєвою патологією характерною є недостатня гнучкість та динамічність мислення, більш уповільнений темп засвоєння закономірностей (Соботович, 2003).

Дослідження, проведені В. Ковшиковим та Ю. Елькіним вказали на наявність у дітей з моторною алалією різноманітних порушень самоорганізації, які також негативно впливали на процес і результати мислення. Ці порушення переважно охоплювали емоційно-вольову та мотиваційну сфери та найчастіше проявлялися в психофізичній розгальмованості, рідше - в загальмованості, а також у відсутності інтересу до завдань. Діти тривалий час не включалися в проблемну ситуацію, або навпаки, дуже швидко приступали до її виконання, при цьому оцінювали ситуацію поверхнево, не вникаючи в її суть, при виконанні часто відволікалися. Велика кількість дітей під час експерименту відмовлялася працювати через відсутність цікавості до завдання. Коли ж експериментатор впорядковував поведінку дітей, відповідно створюючи психологічні умови для протікання процесу мислення, вони переважно вирішували проблемні ситуації. Отже, можна стверджувати, що на процес і результати мислення впливає недостатність самоорганізації психічної діяльності (Ковшиков, & Элькин, 1980).

Таким чином, в питанні побудови навчального процесу для дітей з моторною алалією, слід дотримуватися певних алгоритмів: її слід розпочинати з формування психологічних передумов для розвитку мовленнєвої діяльності, розвитку загальної і мовленнєвої моторики, формування ігрової діяльності, корекції зорового, слухового, тактильного сприйняття.

Починаючи роботу з дитиною з моторною алалією, педагог повинен з'ясувати, чим вона цікавиться, до чого має хист, визначити «сильні» сторони дитини. Необхідно поспостерігати, чи намагається дитина говорити, які умови гальмують, а які стимулюють мовлення. Тільки після здійснення педагогічної діагностики можна приступати до системної роботи.

Тобто мова йде про індивідуалізацію та диференціацію навчального процесу. Ще Л. Виготським були розроблені методологічні принципи організації індивідуалізованої корекційно-педагогічної допомоги дітям з особливостями розвитку. Розв'язуючи цю проблему, вчений орієнтувався на особистість дитини з врахуванням її минулого досвіду, її особливостей та перспектив. Описуючи механізм навчання, Л. Виготський виділяв особливою умовою дотримання оптимальної дистанції між вимогами до дитини та її актуальним рівнем інтелекту, зоною її найближчого розвитку. Це є, на думку вченого, визначальною психологічною детермінантою побудови навчального процесу, орієнтованого на розвиток дитини (Виготський, 1999).

алалія мовлення мислення порушення

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Одним з головних напрямків розвитку сучасної освіти є напрямок, орієнтований на індивідуалізацію навчання з урахуванням особливостей розвитку кожної дитини. При цьому особливу увагу потрібно приділяти дітям, які потребують додаткового корекційно-педагогічного впливу, особливо враховуючи той факт, що кількість дітей з мовленнєвими патологіями щороку зростає.

Наразі в спеціальній літературі представлено досить небагато підходів по подоланню моторної алалії з урахуванням клінічного та психолого-педагогічного аналізу структури дефекту. В процесі визначення напрямків і змісту корекційної та логопедичної роботи також не завжди враховується варіативність моторних та когнітивних порушень. Це приводить до розуміння необхідності продовжувати наукові дослідження з означеної проблеми.

Список використаної літератури

1. Белова-Давид Р.А. Клинические особенности детей дошкольного возраста с тяжелыми формами недоразвития речи: автореф. дис. ... мед. наук. М., 1973. 16 с.

2. Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологии. М.: Наука, 1994. 398 с.

3. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика-Пресс, 1999. 536 с.

4. Гаркуша Ю.Ф. Опыт развития произвольного внимания у детей с моторной алалией. Дефектология. 1983. № 4. С. 23-24.

5. Гриншпун Б.М. Развитие коммуникативных умений у дошкольников в процессе логопедической работы над связной речью. Дефектология. 1988. № 3. С. 81-84.

6. Ковшиков В.А. Экспрессивная алалия и методы ее преодоления. Санкт-Петербург: Каро, 2006. 304 с.

7. Ковшиков В.А., Элькин Ю.А. К вопросу мышления у детей с моторной алалией. Дефектология. 1980. № 2. С. 14-22.

8. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка: роль двигательного анализатора в формировании высшей нервной деятельности ребенка. М.: Педагогика. 1973. 143 с.

9. Корнев А.Н. Основы логопатологии детского возраста: клинические и психологические аспекты. Санкт-Петербург: Речь. 2006. 380 с.

10. Левина Р.Е. Свойства личности и овладение речью в норме и патологии. М.: Академия, 1977. 218 с.

11. Лурия А.Р. Речь и мышление: материалы к курсу лекций по общей психологии. М.: МГУ' 1975. 120 с.

12. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст): советы педагогам и родителям по подготовке к обучению детей с особыми проблемами в развитии. М.: Владос, 1997. 304 с.

13. Орфинская В.К. Принципы построения дифференцированной методики обучения алаликов на основании лингвистической классификации форм алалии. Логопедия. М.: Владос, 2003. 280 с.

14. Соботович Е.Ф. Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции (дети с нарушением интеллекта и моторной алалией). М.: Классик стиль, 2003. 160 с.

15. Трауготт Н.Н. Расстройства речи в детском возрасте: в 4 т. Ленинград: Каргоиздат, 1940. Т. 4. С. 70-103.

16. Усанова О.Н. Особенности невербального интеллекта при недоразвитии речи: обучение и воспитание дошкольников с нарушениями реми. М.: Просвещение, 1982. 142 с.

17. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: практическое пособие. М.: Айрис пресс, 2004. 204 с.

18. Цветкова Л.С. Мозг и интеллект: нарушение и восстановление интеллектуальной деятельности. М.: Просвещение, 1995. 304 с.

19. Шаховская С.Н. Развитие словаря в системе работы при общем недоразвитии речи. М.: Экономика, 1997. 250 с.

20. Canon C. Implementing research practices. The high school journal. 2006. № 4. P. 8-13.

Размещено на Allbest.ru