Латинська мова як важливий складник системи сучасної біотехнологічної освіти: роль та особливості викладання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Латинська мова як важливий складник системи сучасної біотехнологічної освіти: роль та особливості викладання

Гольтер І.М.

Гольтер І.М. кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу Дніпровський державний технічний університет Дніпропетровська область, Україна

Статтю присвячено питанням вивчення латинської мови. Наголошено на актуальності вивчення латини як однієї з важливих складових частин термінологічної системи цієї галузі науки.

Увага концентрується на питаннях методики викладання латинської мови для здобувачів вищої освіти зі спеціальності «Біотехнології та біоінженерія», а саме пошуку оптимальних прийомів і методів організації процесу вивчення латинської мови згідно з розробленою програмою вивчення здобувачами вищої освіти відповідно до визначеної навчальними планами кількості годин.

На думку автора, метою вивчення латинської мови майбутніми біотехнологами є набуття навичок читання й наголошування латинських слів, засвоєння фонетики та основних особливостей граматики латинської мови, опанування певної кількості лексичного мінімуму, вивчення напам'ять крилатих латинських виразів, відповідної латинської термінології у галузі біотехнології. Встановлено, що для досягнення мети викладання дисципліни у навчальному процесі необхідно виконання таких вимог, як орієнтація на творчу діяльність особистості, індивідуальний підхід, реалізація міжпредметних зв'язків, що сприяє цілісному сприйняттю розуміння впливу латинської мови на сучасну європейську науку, відкритість, варіативність, динамічність у змісті, методах і формах навчання.

Доведено, що зміст, форми й методи навчання біотехнологів латинській мови мають бути спрямовані на особистісно-орієнтоване навчання й підготовку до подальшої самоосвіти протягом життя.

Задля забезпечення особистісного зростання здобувачів зміст навчання латинської мови має бути спрямований на творче переосмислення стереотипів, оволодіння вміннями комунікації високого рівня з можливістю грамотного вживання спеціалізованої термінології тощо.

У дослідженні визначено, що термінологічні знання, які здобувачі отримують в ході вивчення латинської мови, повинні формуватися на загальнодидактичних принципах (принципи комунікативності, науковості, систематичності, ситуативності, текстової відповідності, наочності, зв'язку теорії з практикою, індивідуального підходу до здобувачів).

Запропоновано авторський варіант робочої програми для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія», яка спрямована на раціональне та ефективне використання відведеного часу на вивчення теоретичних положень, практичних занять та самостійної роботи. Реалізація програми спрямована на закріплення емоційно-позитивного, ціннісного ставлення студента до знань, освіти, вибраної професії; підтримку прагнень майбутніх біотехнологів до особистісного та професійного самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації, усвідомлення індивідуальної моделі професійної діяльності.

Ключові слова: освітній процес, латинська мова, біотехнолог, термінологія, латинські запозичення.

LATIN LANGUAGE AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE SYSTEM OF MODERN BIOTECHNOLOGICAL EDUCATION: THE ROLE AND PECULIARITIES OF TEACHING

Holter I. M. PhD in Philology (Candidate of Philological Sciences), Associate Professor at the Department of Translation Dniprovsky State Technical University Dnipropetrovsk region, Ukraine

The article is devoted to the issues of learning Latin. The relevance of studying Latin as one of the important components of the terminological system of this branch of science is emphasized.

Attention is focused on the issues of methods of teaching Latin for applicants for higher education in the specialty "Biotechnologies and Bioengineering", namely, the search for optimal methods and methods of organizing the process of learning Latin according to the developed program of study by applicants for higher education in accordance with the number of hours determined by the curricula.

According to the author, the purpose of learning Latin by future biotechnologists is to acquire the skills of reading and emphasizing Latin words, mastering phonetics and basic features of Latin grammar, mastering a certain amount of lexical minimum, learning by heart winged Latin expressions corresponding to Latin terminology in the field of Biotechnology. It is established that to achieve the goal of teaching the discipline in the educational process, it is necessary to meet such requirements as orientation to the creative activity of the individual, individual approach, implementation of intersubject connections, which contributes to a holistic perception of understanding the influence of the Latin language on modern European science, openness, variability, dynamism in the content, methods and forms of teaching.

It is proved that the content, forms and methods of teaching biotechnologists the Latin language should be aimed at personality-oriented training and preparation for further self-education during life.

To ensure the personal growth of applicants, the content of Latin language training should be aimed at Creative rethinking of stereotypes, mastering high-level communication skills with the possibility of competent use of specialized terminology, and so on.

The study defines that terminological knowledge that applicants receive in the course of learning Latin should be formed on general didactic principles (principles of communication, scientific, systematic, situational, textual correspondence, visibility, connection of theory with practice, individual approach to applicants).

The author's version of the work program for applicants for higher education of the first (Bachelor's) level in specialty 162 "Biotechnologies and Bioengineering" is proposed, which is aimed at rational and effective use of the allotted time for studying theoretical provisions, practical classes and independent work. The implementation of the program is aimed at consolidating the emotional-positive, value-based attitude of the student to knowledge, education, and the chosen profession; support the aspirations of future biotechnologists for personal and professional self-improvement, self-development, self-realization, awareness of the individual model of professional activity.

Keywords: educational process, Latin language, biotechnology, terminology, Latin borrowings.

Постановка завдання

освітній латинський біотехнолог

Сьогодні головним завданням, яке постає перед системою вищої освіти України, є конкурентоспроможність та визнання вітчизняного фахівця на світовому ринку. Отже, нагальною є проблема підготовки сучасного професійно компетентного спеціаліста. Поняття «професійна компетентність» передбачає високий рівень фахової освіти, творчого потенціалу, вміння взаємодіяти. Далеко не останню роль у цьому відіграє латинська мова, яка була й залишається обов'язковою дисципліною в навчальних закладах багатьох країн світу, і наша країна не є винятком. Ця дисципліна є актуальною, оскільки вона забезпечує формування у майбутніх фахівців цілісної наукової картини структурно-семантичних механізмів та словотворчих тенденцій формування термінів, зокрема біотехнології, а також їх практичного використання. До того ж знання основ латинської граматики, спеціальної лексики та основного латинського словотворчого фонду не тільки забезпечує професійну термінологічну грамотність фахівця, але й значно підвищує його загальнокультурний рівень.

Специфічні етимологічні, лексикографічні та семантичні особливості терміносистеми з біотехнології, своєрідні характерні граматичні ознаки латинської мови, яка є синтетичною за своєю морфологічною структурою, на відміну від аналітичних іноземних мов (насамперед, англійської), яка вивчається майбутніми біотехнологами, поповнення специфічної лексики новими елементами є провідними доказами необхідності вивчення основ латинської мови для здобувачів вищої освіти біотехнологічного профіля у закладах вищої освіти.

Метою статті є обґрунтування необхідності вивчення латинської мови для фахівців-біотехнологів серед інших дисциплін професійної освіти, визначення мети та завдань курсу, виділення найважливіших аспектів, які визначають специфіку вивчення латинської мови фахівцями-біотехнологами, а також окреслення ефективних методик подачі навчального матеріалу.

Актуальність дослідження пояснюється тим, що латинська мова продовжує залишатися важливою науковою складовою частиною сучасного світу й має велике прагматичне значення для становлення майбутніх фахівців у галузі біотехнології та біоінженерії, адже, незважаючи на досить велику кількість робіт, присвячених вивченню латини у медичних, агробіологічних, фармацевтичних закладах вищої освіти, досліджень, які стосуються особливостей та перспектив навчання щодо здобувачів вищої освіти у галузі біотехнології, практично немає.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

освітній латинський біотехнолог

Як уже підкреслювалося, спеціальних робіт з цієї тематики немає. Є роботи, які можна назвати дотичними, які стосуються проблем вивчення латинської мови здобувачами вищої освіти певної галузі знань. Так, наприклад, І. Петренко та Самойленко приділяють увагу обґрунтуванню необхідності вивчення латинської мови для студентів медичних спеціальностей та поясненню змісту курсу цієї дисципліни [10], М. Гуцол специфіці викладання латинської мови студентам-медикам в умовах кредитно-модульної системи [7],

Кирилова дидактико-методичним особливостям викладання латинської мови студентам медичних ВНЗ [8], С. Голуб розглядає роль та місце латинської мови у системі дисциплін юридичних факультетів і аналізує витоки сучасних правових термінів [5], С. Амеліна та В. Шинкарук присвячують дослідження питанням вивчення латинської мови у підготовці фахівців-філологів [1], Є. Світлична, В. Базарова, Л. Жук досліджують клінічну термінологію [13], Ю. Бражук роль латинської мови у формуванні термінологічної компетенції комунікаторів на матеріалі анатомо-гістологічних термінів [3], О. Балалаєва торкається методичних аспектів викладання латинської мови на факультетах агробіологічного профіля, розкриває специфіку курсу латини в системі підготовки агрономів і фахівців із захисту рослин [2].

Виклад основного матеріалу

Як справедливо зазначає С. Горелікова, «не викликає сумніву, що для правильного, науково обґрунтованого вирішення термінологічних проблем необхідно вивчати термінологію, виходячи з визнання її природності й закономірності існування в системі загальнонародної мови. З огляду на це дослідження питань термінології повинне проводитися як лінгвістами, так і термінологами представниками відповідних галузей науки і техніки» [6, с. 131]. До того ж «формування термінологічної компетентності фахівця з біотехнології це систематична, добре організована, цілеспрямована робота, пов'язана з усіма розділами й темами мовного курсу в <...> вищих навчальних закладах» [11, с. 172].

Отже, здобувачі вищої освіти повинні зрозуміти важливість і необхідність використання спеціальної термінології у професійному мовленні. Це кінцеве завдання визначає значущість та роль латинської мови в підготовці фахівців-біотехнологів. Для цього у Дніпровському державному технічному університеті (ДДТУ) розроблена робоча програма для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія», яка спрямована на раціональне та ефективне використання відведеного часу на вивчення теоретичних положень, практичних занять та самостійної роботи. Як зазначено у силабусі навчальної дисципліни, розробленому у ДДТУ, метою вивчення латинської мови є вироблення у здобувачів навичок читання й письма латинською мовою, письмового та усного перекладу спеціальних текстів, формування усвідомлення того, що набуті знання забезпечують вільне розуміння й можливість опрацювання літератури з фаху. Досить складним є питання визначення поняття «терміносистема з біотехнології» та її складових частин, адже її формування «тісно пов'язане з формуванням самої біотехнології як наукової галузі <...>, її терміносистема є утворенням, пов'язаним з усім перебігом розвитку генетично-біологічної проблематики, починаючи від античних часів» [12, с. 233]. Сьогодні, коли біотехнологія трансформувалася в комплексну інтеграційну науку, що об'єднує декілька десятків розділів і напрямів, біотехнологічна термінологія містить велику кількість термінів, запозичених із термінологій суміжних дисциплін, зокрема біології, генетики, фармакології, екології, біоетики, філософії, психології. Саме ці терміни є предметом уваги під час вивчення латинської мови майбутніми представниками цієї професії.

Звичайно, для успішного оволодіння цією досить складною навчальною дисципліною потрібна потужна мотивація. О. Магдюк вважає, що «латинська мова часто сприймається студентами не як якась комунікативна система, орієнтована на реальне застосування, а як теоретичний предмет загальнолінгвістичного змісту, під час вивчення якого основним завдання часто вважається не практичне використання (читання, етимологічний і термінологічний аналіз), а розуміння граматики як теоретичного аспекту, тим більше, що про використання латинської мови в реальних мовних ситуаціях не йдеться» [9, с. 63].

Отже, підвищення цікавості здобувачів з огляду на термінологічну спрямованість процесу вивчення предмета потребує їхнього систематичного, добре продуманого та виваженого забезпечення пізнавально-дидактичними матеріалами.

Як зазначають деякі дослідники [1; 4; 6], такими матеріалами є систематизовані добірки греко-латинських початкових та кінцевих термінотворчих елементів, коренів та основ слів у відповідних підручниках, посібниках, довідниках, глосаріях, а також у словниках, енциклопедіях. Необхідність вивчення парадигм відмінювання іменників, узгодження прикметників з іменниками у роді, числі та відмінку, вживання дієслів у наказовому й умовному способах та ознайомлення водночас з іншими граматичними темами зумовлена практичною потребою розуміння специфічних термінів біотехнології для компетентного та кваліфікованого їхнього використання у професійному мовленні. Щодо вивчення основних латинсько-грецьких еквівалентів, пов'язаних з цією термінологією, воно визначається освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) та освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки бакалаврів.

У процесі вивчення основ латинської мови з термінологією у галузі біотехнології чітко простежується міждисциплінарний зв'язок, адже терміни використовуватимуться впродовж усього курсу навчання в ході викладання спеціальних дисциплін. Це дає змогу викладачу самостійно, спираючись на зміст використовуваних підручників і словників, надаючи перевагу відповідно підібраній термінології, розробляти програму, вибирати найефективніші форми й методи навчання тощо.

Як підкреслює український мовознавець М. Гуцол, «ефективність процесу розвитку навичок професійного мовлення студентів залежить від того, наскільки методологія та зміст практичного навчання мови враховують специфіку майбутньої професії студента. Складність і своєрідність цього процесу полягає в тому, що професійна діяльність студентів-нефілологів, зокрема студентів-медиків, характеризується багатогранністю, яка потребує різноманітних форм практичної підготовки» [7].

Здатність використовувати поглиблені теоретичні та фундаментальні знання для ефективного розв'язування складних спеціалізованих задач та вирішення практичних проблем в ході професійної діяльності у галузі біотехнології або у процесі навчання передбачає уміння правильно вживати відповідні терміни у професійному спілкуванні. Саме тому формування компетентностей майбутніх фахівців-біотехнологів складає єдиний взаємопов'язаний процес, що дає змогу вдосконалювати їх спеціальні навички та вміння. Вони мають оволодіти фахово-значущими компетенціями, необхідними для власної діяльності у галузі біотехнологій з використанням латинської мови, мати вміння й навички вживання цієї термінології у професійній сфері, розвинути навички роботи з відповідною лексикою, спеціальною літературою; удосконалити вміння й навички використання у професійному мовленні латинських термінів галузі біотехнології; розвинути навички перекладу літератури загального й фахового наповнення; удосконалити навички володіння лексико-граматичними категоріями адекватного перекладу; розвинути базові навички письмового перекладу.

Програма латинської мови для майбутніх фіхівців-біотехнологів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» ДДТУ має суто прагматичне застосування. Так, розділ «Морфологія» представлений матеріалом, знання якого необхідне для розуміння й грамотного застосування на практиці відповідних термінів. Під час вивчення розділу основна увага сконцентрована на іменнику та прикметнику, закріплює знання словникової форми, визначення основи й відмінкових форм, що вживаються у відповідних термінах. Вивчення системи дієслівних проводиться у комплексному викладанні, на прикладі тієї лексики, яка вживається у галузі біотехнології.

Велика увага приділяється словотворенню, адже значна частина термінів є похідними або складними словами. Важливо, щоби здобувачі засвоїли головні дериваційні принципи, найважливіші терміноелементи, суфікси, префікси й загальні корені, відповідний лексичний мінімум. Для досягнення високого рівня професійної грамотності слід звертати увагу на правопис слів та терміноелементів грецького походження, ознайомити здобувачів з термінологією, представленою у відповідних міжнародних номенклатурах.

Щодо вибраних методів навчання, то термінологічні знання, які здобувачі, безумовно, отримують під час вивчення латинської мови, «повинні формуватися на загально-дидактичних принципах (комунікативності, науковості, систематичності, ситуативності, текстовідповідності, наочності, принцип зв'язку теорії з практикою, індивідуального підходу до студентів) і конкретизуватися специфічними принципами навчання (міждисциплінарності, модульності, креативності, індивідуалізації, орієнтації на майбутню професійну діяльність)» [4, с. 53].

Як підкреслює дослідниця І. Кирилова, «необхідність удосконалення, приведення у відповідність до вимог часу старих і нових технологій навчання набуває особливого значення в умовах катастрофічного зменшення годин, що відводяться на вивчення (вірніше було б сказати, на ознайомлення) латинської мови і перенесення освітніх акцентів на стимулювання позааудиторних форм роботи та ініціативи самоосвіти» [9]. Серед методів, які вона пропонує, на наш погляд, доцільно застосовувати у своїй роботі низку таких цікавих інноваційних технологій, які ми намагаємося втілити у життя під час викладання латини для біотехнологів у ДДТУ [9]:

- застосування методики міждисциплінарності під час підбору змісту та форм занять;

- оптимальне поєднання пасивних методик з активними, в тому числі інтерактивними;

- вироблення у здобувачів під час навчання уміння працювати з довідковими посібниками, словниками, граматичними таблицями тощо, розвивати мовну здогадку, тобто вміння виводити значення слова за морфемного складу, бачити латинські словотворчі елементи в інших мовах;

- визначення граматичних форм поза контекстом, що сприяє засвоєнню латинської парадигми;

- пошук помилок, допущених у тексті;

- пошук латинських дериватів у рідній та іноземних мовах (спеціальні вправи можуть допомогти розвинути навички узгодження звукових комплексів зі змістом слів, які виникли в одній мові і придбали різні смислові відтінки в інших мовах);

- використання інтернет-ресурсів (довідкові ресурси, онлайн-перекладачі), що надає процесу навчання прагматичного, прикладного характеру, підвищує інтерес здобувачів до вивчення мови, дає змогу тренувати різні види мовної діяльності, комбінувати їх;

- метод «сховище», що допомагає актуалізувати вже накопичені знання, передбачає роботу як у групах, так і індивідуально;

- метод «позначки на полях», що особливо актуальний під час самостійного вивчення певних тем;

- метод «схематичного конспектування», що допомагає наочно й стисло уявити будь-яку граматичну або фонетичну тему;

- метод «розумової карти», що дає змогу здобувачам наочно, згідно з їх власного сприйняття уявити складно запам'ятовуваний матеріал;

- метод проектів, що вчить самостійно здобувати знання й вирішувати практичні завдання в процесі здійснення проекту, що стимулює дослідницьку діяльність студентів («Наукове значення латинської мови», «Латинська лексика як база для утворення сучасної наукової термінології», «Хімічна лексика латинського походження», «Біологічна лексика латинського походження» «Латинські інтернационалізми»).

Висновки та перспективи подальших досліджень

освітній латинський біотехнолог

Біотехнологічна освіта ХХІ ст. неможлива без знання основ розгалуженої термінології, яка постійно збагачується та оновлюється. Латинська мова є своєрідним будівельним матеріалом, основним джерелом розвитку й поновлення термінологічно-логічної системи цієї важливої галузі науки.

Отже, забезпечення високої якості засвоєння термінологічної латини здобувачами біотехнологічного профілю є одним із першочергових завдань сучасних закладів вищої освіти. Вивчення латинської мови для них має практичну спрямованість. Це саме термінологічний курс, метою якого є відпрацювання навичок грамотного використання на практиці майбутніми біотехнологами спеціальної термінології. Граматика латинської мови вивчається у мінімальному обсязі, необхідному для досягнення поставленої мети.

Навчання латини має бути термінологічно спрямованим, інтегрованим зі спеціальними дисциплінами, такими як фізична хімія, органічна хімія, біохімія, загальна мікробіологія, біотехнологія БАР, промислова та екологічна біотехнологія, біологічні основи мікробного синтезу, біологія клітини.

Література

1. Амеліна С., Шинкарук В. Роль латинської мови у підготовці майбутніх філологів. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. № 292. С. 45-54.

2. Балалаева Е. Особенности методики преподавания латинского языка на факультетах агробиологического профиля. Филология и литературоведение. 2014. № 7. URL: http://philology.snauka.ru/2014/07/855.

3. Бражук Ю. Роль латинської мови у формуванні термінологічної компетенції комунікаторів (на матеріалі анатомо-гістологічних термінів). Український науково-молодіжний медичний журнал. 2012. № 2. С. 23-25.

4. Власюк І. Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх економістів. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2012. № 1. C. 50-58.

5. Голуб С. Вивчення латинської мови як ключовий аспект опанування юридичною термінологією. Науковий вісникХДУ. Серія: Перекладознавство таміжкультурна комунікація. 2018. № 4. С. 13-17.

6. Гореликова С. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке. Вестник Оренбургского государственного университета. 2002. № 6. С. 129-136.

7. Гуцол М. Методика викладання латинської та іноземної мов в умовах кредитно-модульної системи у вищих медичних навчальних закладах України. Світ медицини та біології. 2017. № 3 (61). С.190-194.

8. Кирилова И. Дидактико-методические особенности преподавания латинского языка обучающимся медицинских вузов. Евразийское научное объединение. 2019. № 9-3 (55). С. 224-227. URL: https://esa-conference.ru/wp-content/uploads/files/pdf/Kirinova-Irina-Igorevna.pdf.

9. Магдюк О. Особливості викладання латинської мови студентам немовних спеціальностей. Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 31 січня 1 лютого 2020 р. Київ : Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2020. С. 62-65.

10. Петренко І., Самойленко О. Значення вивчення латинської мови для становлення фахівця у медичній галузі. Збірник наукових праць ДонНАБА. 2017. № 4. Т. 2. С. 42-44.

11. Ритікова Л. Формування термінологічної компетентності майбутніх біотехнологів агропромислової та природоохоронної галузей. Біоресурси і природокористування. 2015. № 1-2. Т. 7. С. 171-176.

12. Ритікова Л., Сиротін О. Особливості формування біотехнологічної термінології. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1 (3). С. 232-236.

13. Світлична Є., Базарова В., Жук Л. Клінічна термінологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Харків : Золоті сторінки, 2006. 168 с.

References

1. Amelina S., Shinkaruk V. The Role of the Latin language in the training of future philologists. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and nature management of Ukraine. Series: Philological Sciences. No. 292. pp. 45-54.

2. Balalaeva E. features of methods of teaching Latin at the faculties of agrobiological profile. Philology and literary studies. 2014. № 7. URL: http://philology.snauka.ru/2014/07/855.

3. Brazhuk Yu.the role of the Latin language in the formation of terminological competence of communicators (based on the material of anatomical and histological terms). Ukrainian scientific and youth medical journal. 2012. № 2. pp. 23-25.

4. Vlasyuk I. formation of professional and terminological competence of future economists. Pedagogy and psychology of professional education. 2012. № 1. C. 50-58.

5. Golub S. learning Latin as a key aspect of mastering legal terminology. Scientific Bulletin of khsu. Series: Translation Studies and cultural communication. 2018. № 4. pp. 13-17.

6. Gorelikova S. The nature of the term and some features of term formation in the English language. Bulletin of the Orenburg State University. 2002. № 6. pp. 129-136.

7. Gutsol M. methodology of teaching Latin and foreign languages in the conditions of the credit-modular system in higher medical educational institutions of Ukraine. The world of Medicine and biology. 2017. № 3 (61). Pp. 190-194.

8. Kirillova I. didactic and methodological features of teaching the Latin language to students of medical universities. Eurasian scientific association. 2019. № 9-3 (55). Pp. 224-227. URL: https://esa-conference.ru/wp-content/uploads/files/pdf/Kirinova-Irina-Igorevna.pdf.

9. Magdyuk O. features of teaching Latin to students of non-linguistic specialties. Psychological and pedagogical problems of personality socialization in modern conditions: materials of the international scientific and practical conference, Kiev, January 31, February 1, 2020 Kiev : V. I. Vernadsky Tavrichesky National University, 2020. pp. 62-65.

10. Petrenko I., Samoylenko O. The significance of learning Latin for becoming a specialist in the medical field. Collection of scientific works by Donnab. 2017. № 4. VOL. 2. PP. 42-44.

11. Rytikova L. formation of terminological competence of future biotechnologists of agro-industrial and environmental industries. Bioresources and nature management. 2015. № 1-2. VOL. 7. PP. 171-176.

12. Rytikova L., Sirotin O. features of the formation of biotechnological terminology. Bulletin of the Alfred Nobel Dnipropetrovsk University. Series "Philological Sciences". 2012. № 1 (3). Pp. 232-236.

13. Svetlichnaya E., Bazarova V., Zhuk L. clinical terminology : a textbook for students of higher educational institutions. Kharkiv: Golden Pages publ., 2006, 168 P.

Размещено на Allbest.ru