Порівняльний аналіз стратегій позиціонування провідних університетів Великобританії та України за глобальним індикатором "якість академічного персоналу закладу вищої освіти"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз стратегій позиціонування провідних університетів Великобританії та України за глобальним індикатором «якість академічного персоналу закладу вищої освіти»

Ірина Щербак

У статті зроблено порівняльний аналіз стратегій позиціонування за глобальним індикатором «якість академічного персоналу закладу вищої освіти (ЗВО)» з показниками «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» та «кількість залучених іноземних науково-педагогічних працівників» на прикладі провідних університетів Великобританії та України. На основі проаналізованих результатів світового холдингу QS World University Rankings, визначено місце в рейтингу кожного університету та значення їх показників. На підставі проведеного аналізу офіційних сайтів закладів вищої освіти, звітів ректорів, повідомлень з газет, радіо та телебачення з'ясовано основні форми та методи позиціонування університетів у міжнародному інформаційному просторі (МІП). Огляд рекламного бекграунду за цим глобальним індикатором дав підстави зробити висновок, що провідні українські університети в своїх стратегіях розвитку ЗВО, розуміючи значення позиціонування для підвищення ефективності їх діяльності в МІП, виокремлюють даний напрям, що направлений на позиціонування діяльності університету щодо підвищення якості академічного персоналу. В свою чергу, провідні європейські університети, за основний напрям стратегії позиціонування якості академічного персоналу, мають постійну підтримку наукових досліджень, мотивацію преміями, нагородами науковців, які розробляють та впроваджують власні наукові відкриття.

В процесі порівняння стратегій позиціонування провідних університетів Великобританії та України за цим глобальним індикатором виявлено прогалини в розробці стратегій вітчизняними університетами, зокрема, в закладах вищої освіти не знаходимо рекламно-інформаційних матеріалів, спеціальних заходів, PR- агітації щодо залучення іноземних науково-педагогічних працівників; кількість залучених іноземних фахівців дуже низька у порівнянні з європейськими ЗВО; співвідношення професорсько-викладацького складу ЗВО та чисельності студентів, на жаль, залишається дуже низькою в порівнянні з європейськими університетами.

Ключові слова: провідний університет; індикатор; науково-педагогічні працівники; рейтинг; якість освіти

A COMPARATIVE ANALYSIS OF THE POSITIONING STRATEGIES OF THE LEADING UNIVERSITIES IN THE UK AND UKRAINE BEHIND THE GLOBAL INDICATOR «QUALITY OF ACADEMIC STAFF OF HEIS»

Iryna Shcherbak

The article makes a comparative analysis of positioning strategies behind the global indicator «quality of academic personnel of a higher educational institution (HEI)» with indicators «the ratio of university research and teaching staff to the number of students» and «the number of foreign research and teaching staff attracted» on the example of leading UK universities and Ukraine. Based on the analyzed results of the world holding QS World University Rankings, the place in the ranking of each university and the value of their indicators were determined. Based on the analysis of the official websites of higher educational institutions, reports of rectors, reports from newspapers, radio and television, the main forms and methods of positioning universities in the international information space (IIS) were clarified. A review of the advertising background for this global indicator gave grounds to conclude that the leading Ukrainian universities in their strategies for the development of the university, understanding the importance of positioning to improve the efficiency of their activities in the IIS, highlight this direction, aimed at positioning the university's activities to improve the quality of academic personnel. In turn, the leading European universities, in the main direction of the strategy of positioning the quality of academic personnel, have constant support for scientific research, motivation by awards, awards of scientists who develop and implement their own scientific discoveries.

In the process of comparing the positioning strategies of the leading universities in the UK and Ukraine on this global indicator, gaps in the development of strategies by domestic universities were identified, in particular, in higher education institutions we do not find advertising and information materials, special events, PR campaigns to attract foreign scientific and pedagogical workers; the number of attracted foreign specialists is very low in comparison with the European HEIs; the ratio of the faculty of the HEI to the number of students, unfortunately, remains very low in comparison with European universities.

Key words: leading university; indicator; scientific and pedagogical workers; rating; the quality of education

Постановка проблеми

Знання світового досвіду розвитку освіти стає сьогодні більш актуальним. Саме це знання покладене в основу порівняльної педагогіки як наукової дисципліни, яка покликана в порівняльному аспекті вивчати стан, закономірності й тенденції розвитку систем освіти у різних країнах світу (Фазан, 2018). У нашому дослідженні порівняльним аспектом виступає стратегія позиціонування провідних університетів. Адже в умовах зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг, заклади вищої освіти (ЗВО) постійно повинні аналізувати та вдосконалювати свої стратегії позиціонування. Тому правильно вибрана стратегія - це один з головних чинників, який зможе забезпечити конкурентоспроможність університету. «У сучасних умовах, коли ЗВО змушені працювати в ринкових умовах, вести конкурентну боротьбу за абітурієнтів, їм слід використовувати стратегії, що дозволяють бути більш конкурентоспроможними й ефективними» (Харківська, 2018).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням європейської освіти присвячені праці таких науковців: К. Біницької, О. Біницької, С. Болсман, Г. Бучківської, П. Волкера, Д. Гіларда, Дж. Девіса, П. Кіллінглі, Г. Келлера, С. Ломера, Дж. Пітмена, Р. Рудзкі. Дослідженням стратегіями позиціо-нування закладів вищої освіти займалися Б. Братаніч, Т. Примак, П. Темпорал, А. Харківської та ін.

Мета статті

стратегія університет великобританія україна

Зробити порівняльний аналіз стратегій позиціонування провідних університетів Великобританії та України за глобальним індикатором «якість академічного персоналу закладу вищої освіти». З'ясувати основні форми та методи позиціонування університетів, виявити їх сильні та слабкі сторони.

Виклад основного матеріалу дослідження. У попередніх дослідженнях нами були визначені шість глобальних індикаторів стратегій позиціонування провідних університетів. На разі, проаналізуємо стратегії позиціонування провідних університетів Великобританії в міжнародному інформаційному просторі за глобальним індикаторам «якість академічного персоналу ЗВО» з показниками співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів; кількість залучених іноземних науково-педагогічних працівників (НПП).

Першим розглянемо Оксфордський університет (Oxford University Press, 2019). У світовому рейтингу QS (QS рейтинг університетів світу, 2019), за глобальним індикатором «якість академічного персоналу ЗВО», він займає 5 місце. Показник співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів - 100 (на одного НПП припадає три студенти), що повністю відповідає міжнародним стандартам. Кількість залучених іноземних НПП в Оксфорді 3126 осіб.

Далі проаналізуємо Кембриджський університет (Cambridge University Press, 2019). Щодо світового рейтингу QS, то Кембридж займає 6 місце за цим глобальним індикатором. Перший показник, як і в Оксфорді становить 100, тобто теж на одного науково-педагогічного працівника припадає 3 студенти. За другим показником знаходимо інформацію в газеті Кембриджського університету «Cambridge Writing», що у Кембриджі працює 2749 НПП (2019 рік).

Единбурзький університет (The University of Edinburgh, 2019) займає 18 місце у рейтингу QS, показник «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» глобального індикатору «якість академічного персоналу ЗВО» становить 85,5, отже один викладач працює з шістьма студентами. Станом на 2019 рік в Единбурзькому університеті, згідно світового рейтингу QS, працює 1721 викладач (другий показник).

Наступним оглянемо позиції Манчестерського університету (The University of Manchester, 2019). У світовому рейтингу QS Манчестер займає 29 позицію за цим глобальним індикатором. Перший його показник становить 76 - на одного НПП припадає 7-8 студентів. За показником «кількість залучених іноземних НПП» станом на 2019 рік в університеті працює 1748 спеціалістів.

Згідно світового рейтингу QS, 59 місце, за індикатором «якість академічного персоналу ЗВО», займає Брістольський університет (The University of Bristol, 2019). Показник «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» становить 75,9, тобто, як і в Манчестерському університеті, один науково-педагогічний працівник працює з 7-8 здобувачами освіти. За другим показником, «кількість іноземних НПП», у закладі вищої освіти залучено 858 іноземних фахівців.

Отже, чисельне значення показників «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» та «кількість іноземних НПП» глобального індикатору «якість академічного персоналу ЗВО», дають змогу реально оцінити якість розробки стратегії позиціонування, за цим індикатором, провідних університетів Великобританії.

Слід відзначити, що до найпоширеніших форм позиціонування університетів у міжнародному інформаційному просторі глобального індикатору «якість академічного персоналу ЗВО» з його показниками можна віднести такі: індивідуальні бесіди, дистанційні або он-лайн консультації; конференції, семінари для підвищення професійного розвитку наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників; впровадження курсів для підвищення кваліфікації педагогів та науковців.

Для підтримки своїх рейтингових позицій, Оксфордський, Единбурзький та Манчестерський університети, постійно розробляють та проводять різноманітні форуми присвячені питанням освіти, досліджень, інновацій і т.д., в яких беруть участь науковці, науково-педагогічні та педагогічні працівники.

Основним напрямком, усіх п'яти проаналізованих провідних університетів, є постійна підтримка наукових досліджень; мотивація преміями, нагородами науковців, які розробляють та впроваджують власні наукові відкриття.

Звичайно, в цих університетах є недоліки, які виявлено нами під час аналізу. Зокрема, в Оксфордському університеті не знайдено інформаційно-пропагандистських матеріалів щодо найбільшої кількості залучених іноземних НПП. У Брістольському університеті показники «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» та «кількість іноземних НПП» глобального індикатору «якість академічного персоналу ЗВО» виявилися найменші, але їх стратегія позиціонування направлена на залучення найкращих вітчизняних науковців, хоча й PR-менеджерами проводиться активна агітація щодо залучення іноземних НПП.

Надалі, перейдемо до аналізу стратегії позиціонування провідних університетів України за глобальним індикатором «якість академічного персоналу ЗВО» з його показниками.

Спочатку розглянемо Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. Цей ЗВО, за результатами світового рейтингу QS, разом з іншими університетами поділяє 491 місце і має значення першого показника 72,2, а співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів 0,1. Таким чином в університеті на одного НПП припадає 7-8 студентів. Що ж стосується кількості залучених іноземних НПП, то це лише 7 осіб. Взагалі, в Каразінському університеті, згідно даних QS, працює 2108 науково-педагогічних працівника.

Основним напрямком стратегії позиціонування ЗВО є залучення найкращих вітчизняних НПП. У звіті В. Бакірова, ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, за 2018 рік зазначено, що станом на 1 грудня 2018 року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна працювало 1 720 штатних науково-педагогічних працівників та 190 науковців, серед яких - два академіки НАН України, 3 члени-кореспонденти НАН України, 50 лауреатів Державної премії, 279 докторів наук, професорів і 972 кандидати наук, доценти (Звіт ректора ХНУ ім. В. Н. Каразіна за 2018 рік, 2019).

Стратегія позиціонування, спрямована на розвиток академічного персоналу, здійснюється за допомогою креативних анонсів щодо проведення наукових досліджень, конференцій, лекцій, конкурсу для студентів та молодих вчених на здобуття стипендій імені Юрія Сапронова та Івана Тарапова, курсів для підвищення кваліфікації, семінарів для професійного розвитку, які представлені відеорекламами на зовнішніх дисплеях TV, що розташовані на стінах будівель, відеороликами на регіональному телебаченні, електронною поштою цільовій аудиторії тощо.

Офіційний сайт Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна містить рекламний бекграунд діяльності університету, а саме, що ЗВО є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм; співпрацює зі 162 іноземними організаціями. Науковці беруть активну участь у міжнародних програмах на ряду з вченими з США, Німеччини, Японії, Англії та інших країн світу. З метою підвищення якості академічного персоналу в університет залучено фахівців з Італії, КНР, Польщі, Сирії та ФРН, про що свідчать прес-релізи оприлюднені на сайті. Але в порівнянні з Європейськими провідними університетами, це надто мала кількість іноземних НПП.

Наступним розглянемо Київський національний університет імені Тараса Шевченка за гло-бальним індикатором «якість академічного персоналу ЗВО». За світовим рейтингом QS World University Rankings університет знаходиться між 541-550 місцем. За показником «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» має значення 58, це свідчить про те що на одного викладача припадає 8-9 студентів, з якими він працює, а за «кількістю залучених іноземних НПП» цей заклад вищої освіти посідає одне з перших місць серед провідних університетів України, що становить 17 спеціалістів. За QS в університеті працює 2656 науково-педагогічних працівника.

Стратегія позиціонування університету направлена на залучення найкращих вітчизняних НПП. У одному з своїх інтерв'ю, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Леонід Губерський зазначив, що університет має високі здобутки університетської спільноти, а саме потужний викладацький склад - в освітньому процесі беруть участь (зокрема за сумісництвом і через Відділення цільової підготовки НАН України) 2842 викладачі, серед яких 99 - академіків і членів-кореспондентів НАН України та галузевих академій наук, понад 650 докторів наук і 1760 кандидатів наук. Співробітників науково-дослідної частини налічується близько 565 та 392 наукові працівники, які забезпечують наукову діяльність університету. До них входять 3 заслужені діячі науки і техніки України, 1 заслужений працівник освіти України та 1 заслужений юрист України. (Історія становлення та розвитку КНУ ім. Т Шевченка, 2019).

Інструментарій стратегій позиціонування щодо розвитку академічного персоналу: конференції, семінари для професійного розвитку, наукові дослідження, конкурс «Викладач дослідник КПІ», курси для підвищення кваліфікації тощо.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка залучає викладачів із 15 країн світу: Австрії, Болгарії, Білорусі, Іспанії, Італії, КНР, Молдови, Німеччини, Республіки Корея, Сербії, Словенії, США, Туреччини, Хорватії, Швеції. Ці POS-матеріали висвітлені на офіційному сайті університету. Але порівнюючи кількість іноземних науково-педагогічних працівників з університетами Західної Європи, бачимо, що це дуже мало.

Далі проаналізуємо Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», який за світовим холдингом QS знаходиться на 651-700 місці. За показником «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» має значення 66,4, це свідчить про те що на одного викладача припадає 7-8 студентів, а за «кількістю залучених іноземних НПП» - 6 іноземних фахівців працюють у ЗВО станом на 2019 рік. За QS в університеті працює 1588 науково-педагогічних працівника.

Інструментарій стратегій позиціонування щодо розвитку академічного персоналу: презентації конференцій, семінарів для професійного розвитку, наукових досліджень, курсів для підвищення кваліфікації тощо.

Основним напрямком стратегії позиціонування ЗВО є залучення найкращих вітчизняних НПП. Ректор університету Є. Сокол у своєму звіті зазначив, що «в університеті працюють 1560 штатних науково-педагогічних та наукових співробітників; 207 докторів наук, професорів; 904 кандидати наук, доценти, в тому числі: 37 заслужених діячів науки і техніки та заслужених працівників вищої школи та освіти України, 39 лауреатів Державних Премій, 3 академіка НАН України, 2 члена - кореспондента НАН України, 1 член-кореспондент НАПН України, 27 академіків галузевих Академій наук. У науково-дослідних інститутах та лабораторіях науково-дослідної частини університету працюють 259 штатних наукових працівників, серед яких 13 докторів та 50 кандидатів наук, в тому числі 11 лауреатів Державних премій України в галузі науки і техніки» (Звіт ректора НТУ «Харківський політехнічний інститут» за 2019 рік. 2019). Але, на жаль, не знайшли відомостей щодо залучення іноземних НПП.

За версією рейтингу QS World University Rankings НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» посідає 701-750 місце. За показником «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» має значення 46,7, тобто на одного викладача припадає 10-11 студентів, а за «кількістю залучених іноземних НПП» становить 5 фахівців. За QS в університеті працює 2527 науково-педагогічних працівника.

Основною направленістю стратегій позиціонування ЗВО щодо якості академічного персоналу є залучення найкращих вітчизняних НПП. М. Згуровський, який є ректором Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», зазначив що станом на 01 січня 2019 року у навчальному закладі працює 2897 науково-педагогічних працівників, 336 осіб мають науковий ступінь доктора наук, 1320 - кандидата наук. В тому числі 4 заслужених діяча науки і техніки України, 3 заслужених працівника освіти України, 2 заслужених винахідника України, 1 заслужений працівник фізичної культури і спорту України, 11 лауреатів державної премії України в галузі науки і техніки, 1 лауреат премії Кабінету Міністрів України (Звіт ректора НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за 2012-2019 роки, 2019).

Інструментарій стратегій позиціонування щодо розвитку академічного персоналу включає реклами конференцій, семінарів для професійного розвитку, наукових досліджень, молодіжної бізнес-платформи «Start-up Business Incubator KNU», курсів для підвищення кваліфікації, що розповсюджуються на регіональному телебаченні, газетах, радіо ЗВО, в соціальних мережах та інших засобах масової інформації.

Ще одним із провідних університетів України є Національний університет «Львівська по-літехніка», який за світовим рейтингом QS World University Rankings посідає 751-800 місце. За першим показником «співвідношення науково-педагогічних працівників ЗВО та чисельності студентів» становить 48,2, це свідчить про те що на одного викладача приходиться 9-10 студентів, а за «кількістю залучених іноземних НПП» має лише одного фахівця. За світовим рейтингом QS в університеті працює 2150 науково-педагогічних працівника.

У звіті ректора Національного університету «Львівська політехніка» зазначено, що в університеті працює 2348 висококваліфікованих працівників, з яких 424 особи мають науковий ступінь доктора наук, 1435 - кандидата наук (Основш результати роботи колективу Нацюнального ушверситету «Львївська полтехшт»у 2018 році, 2019).

Інструментарій стратегій позиціонування щодо розвитку академічного персоналу: яскраві анонси щодо проведення конференцій, семінарів для професійного розвитку, наукових досліджень, створення курсів для підвищення кваліфікації, участь у реалізації ряду освітніх проєктів тощо, які розміщені в регіональних газетах, радіо, в соціальних мережах, листівках.

Висновки з даного дослідження

Аналіз форм і методів позиціонування провідних уні-верситетів України за глобальним індикатором «якість академічного персоналу ЗВО» свідчить, що здебільшого усі п'ять університетів конгруентно позиціонують розвиток академічного персоналу у МІП (презентації, креативні анонси конференцій, семінарів для професійного розвитку, наукових досліджень, курсів для підвищення кваліфікації тощо).

Аналіз рекламного бекграунду за цим глобальним індикатором дав підстави зробити висновок, що провідні українські університети в своїх стратегіях розвитку ЗВО, розуміючи значення позиціону-вання для підвищення ефективності їх діяльності в МІП, виокремлюють даний напрям, що направлений на позиціонування діяльності університету щодо підвищення якості академічного персоналу.

Проте, порівнюючи стратегії позиціонування обраних провідних університетів Європи, зроблено висновок, що українські ЗВО значно поступаються європейським. Адже в проаналізованих вище провідних ЗВО України не знаходимо рекламно-інформаційних матеріалів, спеціальних заходів, РЯ-агітації щодо залучення іноземних НПП. Кількість залучених іноземних НПП дуже низька у порівнянні з європейськими ЗВО. Особливо дивує даний показник (найнижчий - лише один залучений іноземний викладач) в Національному університеті «Львівська політехніка», так як географічне розташування даного ЗВО, на нашу думку, має сприяти залученню значно більшої кількості таких викладачів. На противагу викладачі даного закладу їздять викладати в ЗВО Польщі, Словенії, Словаччини, Угорщини тощо. Також для позиціонування надання якісних освітніх послуг велику роль відіграє співвідношення професорсько-викладацького складу ЗВО та чисельності студентів. На жаль, порівняльний аналіз статистичних даних провідних європейських та вітчизняних університетів дав підстави свідчити, що на одного вітчизняного НПП у кращому випадку припадає 6-7, у той же час як в Оксфордському та Кембриджському -3 здобувача вищої освіти на одного НПП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Звіт ректора національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Сокола Євгена Івановича про виконання обов'язків за 2019 рік. URL: https://cutt.ly/vgn9STL Звіт ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за 2012-2019 роки. URL: https://kpi.ua/files/2019-rector-report.pdf.

Звіт ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Бакірова В. С. за 2018 рік. URL: https://cutt.ly/zgn9GoM.

Історія становлення та розвитку КНУ імені Тараса Шевченка. URL: http://www.golos.com.ua/article/321126 Основні результати роботи колективу Національного університету «Львівська політехніка» у 2018 році. URL: https://cutt.ly/lgn9HtY.

Фазан В. Суть порівняльної педагогіки як науки в американській педагогічній думці. Педагогічні науки. 2018. № 71. С. 127-131

Харківська А. Стратегія позиціонування закладу вищої освіти: від управління витратами до управління результатами. Актуальні питання гуманітарних наук. 2018. Т. 2, № 22. С. 133-137.

Cambridge Unme^ty Press. URL: https://cutt.ly/Rgn9Age.

Oxford Urnvemty Press (OUP). URL: https://cutt.ly/8gn9D2r.

QS рейтинг університетів світу. URL: https://cutt.ly/oaokyN1.

The Unwe^ty of Bristol. URL: https://www.bristol.ac.uk/.

The University of Edinburgh. Study. URL: https://www.ed.ac.uk/studying

The University of Manchester. URL: https://www.manchester.ac.uk/.

REFERENCES

Cambridge University Press. Retrieved from: https://cutt.ly/Rgn9Age.

Fazan, V (2018). Sut porivnialnoi pedahohiky yak nauky v amerykanskii pedahohichnii dumtsi [The essence of comparative pedagogy as a science in American pedagogical thought]. Pedagogical Sciences, 71, 127-131 [in Ukrainian].

Istoriia stanovlennia ta rozvytku KNU imeni Tarasa Shevchenka [History of formation and development of Taras Shevchenko National University]. Retrieved from: http://www.golos.com.ua/article/321126. [in Ukrainian].

Kharkivska, A. (2018). Stratehiia pozytsionuvannia zakladu vyshchoi osvity: vid upravlinnia vytratamy do uprav- linnia rezultatamy [Higher education institution positioning strategy: from cost management to results management]. Topical Issues in the Humanities: Intercollegiate Collection of Scientific Papers of Young Scientists of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, 2 (22), 133-137 [in Ukrainian].

Osnovni rezultaty roboty kolektyvu Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» u 2018 rotsi [The main results of the staff of the National University «LvivPolytechnic» in 2018]. Retrieved from: https://cutt.ly/lgn9HtY. [in Ukrainian].

Oxford University Press (OUP). Retrieved from: https://cutt.ly/8gn9D2r.

QS reitynh universytetiv svitu. Retrieved from: https://cutt.ly/oaokyN1.

The University of Bristol. Retrieved from: https://www.bristol.ac.uk/.

The University of Edinburgh. Study. Retrieved from: https://www.ed.ac.uk/studying

The University of Manchester. Retrieved from: https://www.manchester.ac.uk/.

Zvit rektora Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina Bakirova V. S. za 2018 rik [Report of the Rector of Kharkiv National University named after VN Karazin Bakirov VS for 2018]. Retrieved from: https://cutt.ly/zgn9GoM. [in Ukrainian].Zvit rektora natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut» Sokola Yevhena Ivano- vycha pro vykonannia oboviazkiv za 2019 rik [Report of the Rector of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» Sokol Yevhen Ivanovych on the performance of duties for 2019]. Retrieved from: https://cutt.ly/vgn9STL [in Ukrainian].

Zvit rektora Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut imeni Ihoria Sikorskoho» za 2012-2019 roky [Report of the Rector of the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» for2012-2019]. Retrieved from: https://kpi.ua/files/2019-rector-report.pdf. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru