Освітні інструменти для розвитку критичного і креативного мислення в умовах інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітні інструменти для розвитку критичного і креативного мислення в умовах інформаційного суспільства

Бондар Тетяна Олексіївна, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри менеджменту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського

Умови існування в інформаційному суспільстві і дедалі ширша технологізація повсякденного і навчального середовища сучасної людини створюють, з одного боку, цілу низку когнітивних бар'єрів (т. зв. ефекти «кліпового» мислення, втомлюваності від множинних потоків інформації і «білого шуму», «швидке» автоматичне мислення, розсіюваність уваги тощо), а з іншого - відкривають нові можливості й практики для розвитку різних типів мислення, зорієнтовані як на нові відкриття (зокрема, у нейробіології та когнітивістиці), так і на перезавантаження класичних методик і технологій (наприклад, РКМЧП, ТРВЗ, застосування інтелект-карт, Р4С, ейдетики (Бондар, 2018, С. 84-89), особливо з огляду на нові технічні інструменти й можливості онлайн- і офлайн-освіти.

Мета даного матеріалу - огляд найбільш перспективних і доступних, на нашу думку, сучасних освітніх інструментів, які можна використовувати для розвитку критичного і креативного мислення в умовах самоосвіти та навчального процесу закладів загальної середньої освіти.

Відразу варто відзначити, що хоча критичне і креативне мислення є різними видами мисленнєвої діяльності, що мають різну механіку дії та, відповідно, розвиваються різними методиками і тренують різний спектр навичок, на нашу думку, більш продуктивно ці методики використовувати у комплексі. І саме як один з найефективніших комплексних інструментів варто розглянути методику (і програму) розвитку креативності і критичного мислення «Філософія для дітей» (міжнародна абревіатура Р4С), розроблену у 60-х роках ХХ ст. американським педагогом і філософом Метью Ліпманом (Matthew Lipman) спільно з колегами з Монтклерського університету. На сьогодні у різних адаптаціях програма М. Ліпмана, розрахована на вивчення з 1 по 11 клас, використовується у понад 40 країнах світу, серед яких США, Великобританія, Франція, Південна Корея, Польща, з 2016 року - Ірландія.

Програма Р4С є зразком рефлексивного підходу в освіті і передбачає низку особливостей як у змісті викладання (діти навчаються не інформації про філософію чи історії філософії, а саме практичному філософствуванню), так і у форматі (розташування у колі, вчитель як фасилітатор, а не наставник, сократівський діалог, система питань тощо). В Україні Р4С почала активно входити в освітню практику з 2012 року, коли ІФОН НПУ ім. М.Драгоманова розпочав його популяризацію, запрошуючи фахівців з інших країн для проведення навчальних тренінгів для освітян. На Полтавщині апробація і поширення Р4С проходила головним чином у рамках діяльності спеціальної дослідницької групи «Філософія у школі» при Полтавському ОІППО (Роуди, 2017) та створеної спільноти у мережі Фейсбук «Філософія для дітей / Philosophy for Children». Офлайн-формати Р4С, які на сьогодні активно використовуються - це проведення філософських і мотиваційних кафе для учнів і дорослих, уроки філософії у рамках роботи факультативів та гуртків з філософії, проведення заходів з батьками та використання елементів Р4С на уроках літератури, мистецтва і у початковій школі. Як засвідчує досвід, особливо позитивно методика впливає на тренування навичок постановки запитань, аргументації, розвитку зв'язного мовлення та демократичного прийняття рішень. Щодо онлайн-формату, то ефективним інструментом для комунікації та обміну актуальною інформацію є згадана вище фейсбук-спільнота «Філософія для дітей», яка на сьогодні налічує понад 1700 користувачів з різних країн .

Щодо спеціальних курсів розвитку критичного мислення на сьогодні увагу привертають як очні тренінгові програми для освітян з інтерактивним пропрацюванням окремих технік і структури уроків (наприклад, у рамках діяльності освітніх тренінгових платформ (Критичне мислення : освітня платформа)), так і онлайн-курси з відкритим доступом. Так, наприклад, за методикою «Розвиток критичного мислення через читання і письмо» (РКМЧП), що відома в Україні ще з 90-х років ХХ ст. і постійно поповнюється новим інструментарієм, у 2017 році було запущено масовий безкоштовний онлайн-курс «Критичне мислення для освітян» (Критичне мислення ...), на який відразу після його запуску зареєструвалось більше 10 тисяч користувачів.

Щодо розвитку креативного мислення варто згадати спеціально створений ресурс - сайт і фейсбук-спільноту «Креативна Країна» (Креативна країна). Це культурно-освітній проект, спрямований на вивчення, розвиток та популяризацію креативного мислення в Україні, на його платформі якого сьогодні акумулюється велика кількість відео та публікацій з даної теми.

Серед популярних україномовних відкритих освітніх платформ (Prometheus, EdEra, ВУМ, Освіторія, На урок, Всеосвіта та ін.) та онлайн- курсів широкого спектру окремо варто згадати і курс «Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів», що є перекладом одного з найуспішніших і наймасовіших курсів у світі щодо розвитку мислення і використання методик ефективного навчання (Розвиток критичного ..., 2016).

Важливе значення серед інструментів рефлексивно-мисленнєвого розвитку займають також інструменти візуалізації - як у форматі колективного навчання (використання інтелект-карт, скрайбінгу при поясненні нового складного матеріалу чи при проведенні підсумкових занять для узагальнення, мозкових штурмів чи при розробці планів проведення заходів), так і для самостійного навчання. Інтелект-карти і скетчноутинг (створення візуальних нотаток) при опрацюванні великих обсягів матеріалу значно спрощують процес засвоєння інформації, допомагають виділенню головного та запам'ятовуванню . Сучасні дослідження з нейропедагогіки впевнено доводять, що схематична подача інформації є більш сприятливою для засвоєння, а використання технік образного мислення, наприклад, ейдетики, може допомогти у запам'ятовуванні великих обсягів непов'язаної між собою інформації (вправи на розвиток різних видів пам'яті,тощо).

Звичайно, що поданий перелік ресурсів і методик є дуже скороченим і обмеженим з огляду на формат виступу. І на сьогодні велика кількість онлайн-інструментів розвитку критичного мислення і креативності (наприклад, з медіаграмотності, ТРОВЗ та інших) залишилась за межами даного огляду. Втім, навіть зазначені тут інструменти засвічують широке коло можливостей, яке сьогодні відкривається перед користувачем (причому більшість із них - у відкритому форматі). Як масштабні навчальні платформи (сайти, портали, майданчики), так і окремі методики (Р4С, інтелект-карти, візуалізація та ін.) можна активно використовувати і для самоосвіти, і у навчальному процесі.

скрайбінг скетчноутинг креативний самоосвіта

Список використаних джерел

1. Бондар Т.О. Сучасні методики і технології розвитку мислення як важлива складова ефективного освітнього середовища. Науково-методичні записки ПОІППО: Новій школі - нове освітнє середовище. Полтава: ПО-ІППО, 2018. Вип. 10. С. 84-89

2. Візуалізація в освітньому процесі: скрайбінг, скетчноутінг, інтелект-карти та інші інструменти.

3. Як працює ейдетика.

4. Креативна країна.

5. Критичне мислення: освітня платформа.

6. Критичне мислення для освітян.

7. Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів.

8. Розвиток критичного й креативного мислення дітей у школі: збірник матеріалів спеціальної дослідницької групи «Філософія у школі» / упоряд. і ред. Т.О. Бондар. Полтава: ПОІППО, 2016. 167 с.

9. Роуди М. Визуальные заметки. Иллюстрированное руководство по скетчноутингу. [Б. м.] : Манн, Иванов и Фербер, 2017. 224 с.

10. Філософія для дітей / Philosophy for Children: спільнота.

Размещено на Allbest.ru