Соціокультурна компетентність у професійній підготовці фахівців із хореографії

соціокультурна компетентність фахівець хореографія

Виклад основного матеріалу

Основною метою навчання студентів-хореографів у класичному університеті є не опанування окремих знань, умінь і навичок, а формування загальних і фахових компетентностей, що відповідає сучасним вимогам і забезпечує успішність фахової діяльності хореографів - артистів балету, викладачів хореографічних дисциплін і керівників хореографічних колективів (Медвідь, 2018, с. 237). Одна з важливих компетентностей, необхідних для формування професійного фахівця з хореографії, є соціокультурна.

Соціокультурна компетентність, як зауважив Е. Жежера, «визначає ціннісні орієнтації особистості, сприяє їх формуванню, і служить сферою їх практичної реалізації. Як складне, багатовимірне поєднання знань, умінь і навичок у сфері соціальних відносин і культури, досвіду впровадження способів діяльності, досвіду творчої діяльності, соціокультурна компетентність набуває основного значення в переліку суб'єктних характеристик особистості, які історично задаються соціокуль- турним простором і визначають умови функціонування особистості в суспільстві» (Жежера, 2013).

Робота майбутнього педагога-хореографа полягає в постійній взаємодії з людьми: з учнями, з батьками, з колегами, тому йому необхідно вміти спілкуватися, пояснювати певні рухи, комбінації та доносити потрібну інформацію зрозуміло та доступно, впевнено виступати перед публікою. Створюючи та демонструючи власні хореографічні композиції, мініатюри, вистави, хореограф також комунікує із суспільством, і тільки він може вирішити, наскільки продуктивним буде вплив на соціум.

Відповідно до стандарту вищої освіти (2020) та освітньо- професійних програм спеціальності 024 «Хореографія» Київського університету імені Бориса Грінченка (2017) у період навчання у майбутніх педагогів-хореографів має бути сформована низка загальних і фахових компетентностей, які, на наш погляд, складають соціокультурну компетентність: цінування різноманітності й мультикультурності та повага до них; здатність працювати в команді; здатність здійснювати ефективний комунікативний процес; здатність до професійного фахового спілкування; здатність усвідомлювати роль культури і мистецтва в розвитку суспільних взаємин; здатність розуміти теорію та практику хореографічного мистецтва, усвідомлювати його як специфічне творче відображення дійсності, проєктування художньої реальності в хореографічних образах; здатність використовувати інтелектуальний потенціал, професійні знання, креативний підхід до розв'язання завдань і вирішення проблем у сфері професійної діяльності; здатність сприймати новітні концепції, усвідомлювати багатоманітність сучасних танцювальних практик, необхідність їх осмислення та інтегрування в актуальний контекст з урахуванням вітчизняної та світової культурної спадщини; здатність використовувати і розробляти сучасні інноваційні та освітні технології в галузі культури і мистецтва; здатність демонструвати високий рівень володіння танцювальними техніками, виконавськими прийомами, вміти застосовувати їх як виражальний засіб; здатність дотримуватись толерантності у міжособистісних стосунках; здатність аналізувати, оцінювати й інтерпретувати культурні явища різних епох, мистецькі твори різних стилів, жанрів, форм; уміння висловлювати і аргументувати власні судження і позиції, володіти етикою взаємин у сфері виробничої діяльності тощо.

Із метою визначення рівня сформованості соціокультурної компетентності було вирішено обрати два методи емпіричного дослідження: спостереження та опитування (анкетування).

Опитування було проведено серед двох категорій: студентів на першому (3-4 курс) та другому (5-6 курс) рівні вищої освіти спеціальності 024 Хореографія Київського університету імені Бориса Грінченка. Анкетування складалося з 10 питань, які безпосередньо стосувалися соціальних і культурних проявів у житті та професійній діяльності студентів-хореографів. Проаналізувавши результати опитування та спостереження за студентами в процесі навчання, було виявлено такі особливості сформованості їхньої соціокультурної компетентності:

1) соціокультурна компетентність студентів-магістрантів сформована на більш високому рівні, ніж у студентів 3-4 курсу;

2) 39% студентів-бакалаврів не розуміють, як проявляється «мультикультурність» у соціумі;

3) 56% студентів 3-4 курсу мають труднощі в комунікації, що виражаються через страх висловлювати власну думку перед публікою;

4) 96% студентів-магістрантів глибоко усвідомлюють важливість культури та мистецтва в їх житті та в житті суспільства;

5) 82% студентів-хореографів вважають, що саме суспільство актуалізує теми для хореографічних постановок і перформансів;

6) на формування соціокультурної компетентності впливає не тільки навчання у ЗВО, а й самоосвіта та саморозвиток студентів. 76% бакалаврів і 98% магістрів при опитуванні вказало, що досить часто дивляться балети та хореографічні вистави, цікавляться прем'єрами та аналізують ідеї, драматургію, сюжет, технічність і емоційність виконання артистів;

7) культура є важливою складовою життя студентів-хорео- графів, але не всі студенти усвідомлюють її сутність і глибоко розбираються у вітчизняній і світовій культурній спадщині;

8) вивчаючи теорію та практику хореографічного мистецтва, студенти поверхово знайомляться з суміжними культурними та мистецькими дисциплінами, що впливає на якість формування соціокультурної компетентності;

9) усі студенти-хореографи намагаються дотримуватися толерантності в міжособистісних стосунках, але не всі володіють етикою взаємин під час спільної творчої діяльності.

Проаналізувавши освітньо-професійні програми за першим (2017) та другим (2017) рівнем вищої освіти спеціальності 024 Хореографія Київського університету імені Бориса Грінченка варто відзначити наявність належної кількості дисциплін, що формують соціокультурну компетентність студентів, але доцільно було б внести такі доповнення в освітню програму на бакалавраті:

* додати дисципліну «Ораторське мистецтво», що допоможе студентам впевненіше відчувати себе перед аудиторією та сміливо висловлювати свою точку зору;

* увести змістовий модуль «Етика та естетика взаємин у творчому колективі» до дисципліни «Методика роботи з хореографічним колективом», який ознайомить із нормами поведінки у колективі та допоможе майбутньому педагогу-хореографу правильно виховувати та розвивати почуття прекрасного в дітей, підлітків і артистів засобами хореографії.

Висновки

Отже, у ході дослідження було визначено значення соціокультурної компетентності для майбутніх хореографів. Соціокультурна компетентність є невід'ємною частиною становлення фахівця з хореографії, яка формується протягом всього навчання в ЗВО і включає в себе багато знань, умінь і навичок і досвід їхнього використання у практичній діяльності. В контенті освітньо-професійної програми «Хореографія» є значна кількість дисциплін, що забезпечують формування соціокультурної компетентності студентів, але в результаті дослідження було виявлено, що в бакалаврів є прогалини у сформованості зазначеної компетентності. На наш погляд, попередити недоліки в розвитку соціокультурної компетентності студентів можна через більш ретельне вивчення вітчизняної та світової культурної спадщини, культивування етичних взаємин під час колективної творчої діяльності, підвищення ефективності комунікації з одногрупниками, викладачами та іншими людьми, спонукання до духовного та особистісного саморозвитку та правильної організації самостійної роботи.

Сформованість соціокультурної компетентності в магістрантів вища, ніж у бакалаврів, що зумовлено більш свідомим ставленням до навчання, самоосвіти та професії загалом, їх умінням структурувати та планувати свою наукову і професійну роботу, а також креативно вирішувати нагальні завдання та проблеми у процесі навчання.

Перспективою подальших досліджень може бути розробка інноваційних технологій формування соціокультурної компетентності майбутніх хореографів у процесі професійної підготовки.

Список використаної літератури

Бех, І. Д. (2009). Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці.

Педагогіка і психологія: Вісник АПН України, 2, 27-33.

Гуржій, А. М. (2015). Формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій: монографія. Київ.

Закон України Про вищу освіту. ст. 1 (зміни від 18.12.2019 № 392-IX). (2019). Взято з https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text

Зимняя, И. А. (2003). Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня, 5, 34-42.

Зязюн, І. А. (2005). Філософія поступу і прогнозу освітньої системи. В Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи: монографія. (с. 10-18). Київ, Глухів: РВВ ГДПУ.

Жежера, Е. А. (2013). Социокультурная компетентность будущего специалиста: от сущности к технологии формирования. Взято из

Канішевська, Л. (2015). Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності учнів початкової школи у позаурочній діяльності. Компетентнісно зорієнтована освіта: якісні виміри: монографія. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка.

Медвідь, Т. А. (2018). Компетентнісні засади професійної підготовки майбутніх хореографів у класичному університеті. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 234-238.

Освітньо-професійна програма 024.00.01 «Хореографія» (за видами) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Взято з https://kubg.edu.ua/images/stories/ Departaments/vstupnikam/im/bak/2018/op_bak_khor.pdf

Освітньо-професійна програма 024.00.01 «Хореографія» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Взято з https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/ vstupnikam/im/mag/2018/op_mag_khoreograf.pdf

Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 024 «Хореографія» для першого (бакалаврського) рівня. Взято з https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha- osvita/zatverdzeni%20standarty/2020/03/024-choreografia-B.pdf

Хуторской, А. В. (2003). Ключевые компетенции: технология конструирования. Народное образование, 5, 55-61.

References