Удосконалення практичних навчальних занять з юридичних дисциплін, шляхом впровадження квестових технологій

Т.О. Часова, кандидат юридичних наук

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПРАКТИЧЕСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАНЯТИЙ ПО ЮРИДИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ, ПУТЕМ ВНЕДРЕНИЯ КВЕСТОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Створення Концепції відбувалося за активної участі фахівців та експертів проекту USAID «СПРАВЕДЛИВЕ ПРАВОСУДДЯ», які в результаті проведених досліджень дійшли висновку, що в Україні є значні нарікання громадськості на діяльність судів та правоохоронних органів, що свідчать про потребу невідкладних змін у підготовці фахівців-юристів і відповідно реформування юридичної освіти в Україні.

Сучасний ринок праці перенасичений випускниками вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ), які мають юридичну освіту і водночас він не відповідає запитам суспільства у висококваліфікованих правниках, тому що в середньому якість підготовки випускників набагато нижче рівня тієї кваліфікації, яку потребує на сьогодні юридична практика.

Проведені в попередній період тематичні дослідження підтвердили, що у змісті та методології підготовки правників в українських вищих правничих школах зберігаються, а іноді й переважають, радянські підходи, що негативно впливає на розуміння права студентами - правниками та імідж сучасної правничої професії. Невиправдано повільно відбувається перехід до викладання та засвоєння студентами питань філософії й принципів права, оволодіння цінностями правової держави та осмислення забезпечення нової якості і ролі правника та правничої професії у вільному демократичному суспільстві [1, с. 11]. Невипадково в умовах реформування системи освіти України набуває актуальності проблема професійної підготовки фахівців-юристів у ВНЗ. У цьому процесі особливої актуальності та визначального значення набувають пошуки нових і актуальних методик, методів, технологій та техніки викладання дисциплін у вищій юридичній школі.

Аналіз досліджень і публікацій. Євроінтеграційні процеси, а також реформування юридичної освіти і практики стимулювали науковий пошук шляхів удосконалення підготовки фахівців-юристів. Питання впровадження інноваційних підходів у вищій юридичній освіті досліджувались у наукових працях багатьох вітчизняних вчених В.М. Вовк, І.С. Тімуш [2], С.Г. Головко [3], І.М. Сопілко, В.Б. Череватюк [3], С. М. Ніколаєнко [5] та інш.

Над актуальними проблемами модернізації та підвищення якості вищої юридичної освіти України у контексті європейської інтеграції працювала Н. В. Артикуца [6]. Особливості впровадження нових технологій освіти та активних методів навчання при підготовці фахівців з правознавства присвячена праця О. В. Фатхутдінової [7]. Питання викладання у вищій школі дисциплін юридичного напряму та застосування при цьому форм і методів інноваційних технологій знаходимо у дослідженнях Н. Сухицької [8], В.А. Луппи [9]. Однак, дані дослідження не мали своїм предметом використання квестових технологій в юридичній освіті.

Метою статті є розкриття та аналіз особливостей такої інноваційної технології проведення навчальних занять у сучасній вищій юридичній освіті, як квест, визначення його найбільш ефективних методів і форми для використання на юридичних факультетах.

Виклад основного матеріалу. Метою проведення практичних занять є не тільки набуття студентами знань законодавства і положень правової науки, а й вироблення умінь правильно тлумачити і застосовувати норми права в конкретних життєвих ситуаціях.

Одною із складових методик викладання поряд з цілями, принципами навчання, його змістом важливе місце посідають методи навчання. Під методами навчання слід розуміти сукупність способів впливу викладача на студента з метою засвоєння студентом певних знань з конкретних юридичних дисциплін.

Розмірковуючи над можливостями удосконалення такого виду навчальних занять, як практичні заняття, ми намагались проаналізувати: які форми і методики проведення практичних занять використовуються в юридичній освіті сьогодні, які компетентності формуються в процесі таких практичних занять та які недоліки існують у практиці проведення практичних занять.

Так, традиційно при проведенні практичних занять використовуються: задачі, казуси, кейси, тести; ділові ігри і робота в групах; складання окремих юридичних документів (безпосередньо на занятті); складання ситуаційних пакетів юридичних документів (на занятті і під час самостійної роботи); опрацювання теоретичного матеріалу у вигляді таблиць, схем та графіків; правові аналізи нормативно-правових актів. Кожна з цих форм розвиває одну-дві конкретні компетентності юриста, як-то: застосування теоретичних знань на практиці, комунікативну, організаційну, логічного мислення, письмового оформлення документів, тощо.

На практиці юрист оперує більшістю зазначених вище компетентностей водночас в їх сукупності. До речі, практично жодна з цих форм не розвиває такі компетентності як: залагодження конфлікту і стресостійкість. Натомість, працедавці звертають свою увагу на необхідності посилення практичної підготовки студентів та опанування ними необхідних загальних компетентностей, як комунікативних, так і організаційних.

Відповідно, необхідна нова технологія, яка здатна поєднати у собі використовувані при підготовці юристів форми практичних занять.

Такою формою може бути саме квест. Сучасні студенти мають уривчасте уявлення про зміст юридичної професії та роботу юридичної компанії. При проходженні квесту і виконанні його завдань вони набувають розуміння цінності осмислення теоретичних знань і перетворюють їх у практичні навички. Але за умови ретельної підготовки з боку викладача(ів).

Квест як педагогічна технологія - це продумана у всіх деталях модель, спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення освітнього процесу з чітко визначеними цілями, діагностикою поточних та кінцевих результатів, яка має певні етапи з виокремленими елементами [10, с. 19]. Для юридичних дисциплін квест - це незамінна форма, яка дозволяє в умовах навчання максимально наблизити студента до реальних умов практики.

Слід зазначити, що квест, як форма проведення занять, спонукає студентів бути активними учасниками дії, творчо взаємодіяти один з одним, розвивати загальнокультурні і про - фесійні компетенції, а також важливі якості особи, необхідні майбутнім професіоналам: здатність швидко приймати рішення, діяти в умовах невизначеності, навички командної роботи, креативність мислення і інші.

Квест-технологія вважається інновацією в освіті. Під інновацією розуміється- принципово нове утворення: нова ідея, принцип, форма, зміст, структура тощо, що істотно змінюють сформовану практику. Під інноваційною діяльністю - залучення викладача до діяльності зі створення, освоєння і використання педагогічних нововведень в практиці навчання [10, с. 170].

Хоча квести і прийнято вважати інноваційною освітньою технологією, термін «квест» не є новим. В більшості досліджень про квест, як освітню технологію, при визначенні терміна «квест» посилаються на його англійське походження. З англійської мови «quest» -- пошук, шукати. Однак, корені цього слова набагато глибші. Так, «quaest» перекладається з латини як квест, а ще за часів стародавнього Риму існували такі особи як Квестори (Quaestor), що були державними посадовими особами і сутність діяльності яких полягала у розшукуванні грошей або злочину (злочинця) [11].

Використання квестів під час навчання розвиває у студентів лідерські якості, виховує особисту відповідальність, формує культуру міжособистісних стосунків і толерантність; прагнення до самореалізації і самоудосконален- ня.

Окрім того, квести можуть бути формою завдання для подальшого самостійного розроблення студентами. В процесі їх розробки студенти будуть набуватимуть навичок конструювання правової дійсності, створення сюжетів, проектування завдання і умов його виконання. Дана робота є творчою, яка дає можливість розкрити внутрішній потенціал студентів. Така форма навчання дозволяє поєднувати наукове, аналітичне і творче мислення.

Відповідно на сучасному етапі, як складову освітнього процесу, квест можна розуміти як ігрову технологію, що має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, обов'язково має керівника (наставника), чіткі правила, та реалізується з метою підвищення знань і вмінь 21-го століття [12].

Отже, можна виокремити такі характерні освітньому квесту ознаки. По-перше, це технологія, яка потребує ретельної та ґрунтовної підготовки викладача, який повинен долучити до підготовки квесту не лише знання з дисципліни, а й творчу жилку та винахідливість. Подруге, ця освітня технологія вимагає певних часових та матеріальних затрат. По-третє, дана освітня технологія вимагає постановку певної проблеми, яку буде вирішено, а мети досягнуто, шляхом послідовного розв'язання більш дрібніших проблем.

Постановка проблемного завдання у квесті зацікавлює і мотивує студентів. Проблемне завдання - практичне та/або теоретичне завдання, яке викликає пізнавальну потребу в новому невідомому знанні, слугує для більш ефективного виконання дій, що призводить до вирішення поставленого завдання, досягнення мети.

Структура навчального квесту може передбачати: вступ (у якому описується сюжет ролі); завдання (етапи, запитання, рольові завдання); порядок виконання; оцінка (висновки, колективна оцінка отриманих результатів, досягнення поставленої цілі, ефективність засвоєння знань, особистий вклад).

Ще однією, важливою на наш погляд ознакою квесту є сюжет, який дає змогу максимально наблизитись до реальної діяльності. Викладач у його межах розробляє квест визначає цілі та завдання квесту, пише сценарій, визначає необхідне місце і ресурси; кількість учасників.

У процесі захисту виконаних завдань з квесту студент може усвідомити, що з кожної дії, завдання, проблеми може існувати кілька точок зору, кілька варіантів вирішення поставлених завдань. Таким чином вчиться зіставляти, порівнювати, приймати інші точки зору. Використання на заняттях квест - технології сприяє формуванню інформаційних компетенцій, знань і умінь, що сприяють інформаційній діяльності, виховують самоповагу і цілеспрямованість та наполегливість в досягненні поставлених цілей.

При цьому необхідно звернути увагу, що вирізняючою ознакою квесту є також динамічність, мобільність та темпоральність. Діяльність студента під час квесту не є статичною, адже одне завдання змінюється іншим пов'язаним, з ним логічно, але не завжди тематично. Поряд із реалізацією знань, студентові необхідно зосередитись, проявити винахідливість і водночас уважність до оточуючого середовища.

Варто зазначити, що квест можна використовувати в якості одного з елементів фонду оціночних засобів, які дозволяють перевірити рівень сформованих компетентностей.

За формою проведення квести можуть бути: комп'ютерні ігри-квести, веб-квести, QR- квести, медіа квести; квести на відкритому просторі (природі, парках, тощо), квести в приміщенні та комбіновані квести; реальні, віртуальні та комбіновані; короткострокові і довгострокові; лінійні, нелінійні, штурмові і кільцеві; дослідницькі, інформаційні, творчі та рольові. Універсальність квестів проявляється в тому, що вони належать до занять такого виду, що може бути призначене як для групової, так і для індивідуальної роботи. За предметним змістом серед квестів можна виокремити: моноквест та міжпредметний (міждисциплінарний) квест [13, с. 7]. Найцікавішими з них ми вважаємо міждисциплінарні.

Наприклад: квест з кримінального та цивільного процесу: де за сюжетом студенти є працівниками юридичної компанії (різних відділів: підготовчого, оперативного, керівного) і мають допомогти своєму клієнтові розібратися у справах: обробити, доповнити, розсортувати документи, знаходити підказки вирішуючи задачі й казуси, розділити докази по справах і т.д. В результаті вони мають розібратися, що їм необхідно представляти клієнта за правилами кримінального і цивільного процесу (цивільний позов у кримінальному провадженні). Аналогічно можна будувати сюжет і з інших дисциплін, наприклад, щодо розмежування цивільних та господарських відносин.

Висновки. Як свідчить проведений нами аналіз, сьогодні замало давати базові знання, необхідно розвивати навички сучасного часу. Квест дає можливість розвивати не одну компетентність, а систему компетентностей у їх взаємодії. Квести є ефективним способом активізації пізнавальної, психічної діяльності, що забезпечує формування надпредметних знань, є багатофункціональною систематизацією знань і перетворення їх на практичні навички.

юридична освіта квест педагогічна технологія