Компонентна структура культурної грамотності як складник професіоналізму майбутнього фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземних мов професійного спілкування

Національний університет «Запорізька політехніка»

Компонентна структура культурної грамотності як складник професіоналізму майбутнього фахівця

Полежаев Ю.Г.

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

Ключові слова: вища освіта, вміння, знання, культурна грамотність, професіоналізм, розвиток, формування, фахівець.

У статті висвітлено наукові підходи до розуміння понять «професіоналізм» і «культурна грамотність». Зазначено, що культурна грамотність в епоху інформатизації набуває нового сенсу та перспектив, залишаючись ключовим моральним чинником професійної культури фахівця, однією з ознак його професіоналізму. Розкрито компонентну структуру культурної грамотності майбутнього фахівця. Основними компонентами культурної грамотності визначено: мотиваційний, аксіологічний, когнітивний, комунікативний, поведінково-діяльнісний. Охарактеризовано критерії кожногозкомпонентів тапоказникисформованостікультурної грамотності майбутнього фахівця. Критеріями мотиваційного компонента визначено: особистісно орієнтований (прагнення до самовираження у спілкуванні; активізація власних можливостей на толерантність у подоланні труднощів в оволодінні професією) та професійно-орієнтований (орієнтація на програмування процесу спілкування в професійному середовищі; спрямування на самовдосконалення професійної культури).

Критерії аксіологічного компонента: особистісно-ціннісний (усвідомлення культурної грамотності як особистісної цінності; розуміння змісту висловлювань, запитань, формулювання відповідей іноземною мовою) та професійно-ціннісний (ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності; прагнення до навчально-професійної взаємодії). Критеріями когнітивного компонента встановлено: змістовно-мовленнєвий (знання лексичних та граматичних норм професійного мовлення; знання комунікативних тактик і стратегій з метою подолання мовних бар'єрів і налагодження ефективної взаємодії зі співрозмовниками у процесі професійної діяльності) та інформаційно-компетентнісний (інформаційна обізнаність і високий ступінь засвоєння системи необхідних та достатніх комунікативних знань у контексті вивчення фахових і нефахових дисциплін; вміння працювати з різними видами інформаційних джерел та аналізувати, узагальнювати і систематизувати отриману інформацію). Критерії комунікативного компонента: комунікативно-міжособистісний (здатність до самоконтролю у комунікативній взаємодії; навички планування власних дій з метою вирішення завдань майбутньої професійної діяльності) та комунікативно-практичний (вміння застосовувати комунікативні стратегії для подолання конфліктних ситуацій; професійно-комунікативні вміння). Критеріями поведінково-діяльнісного компонента визначено: результативно- оцінний (оцінка та самооцінка власних вчинків і висловлювань; самоконтроль уникнення непорозуміння) та прогностично-діяльнісний (вміння прогнозувати результат дій; здатність грамотно планувати встановлення взаєморозуміння в професійному спілкуванні). Акцентовано на тому, що випускник університету має бути не лише висококваліфікованим, конкурентоспроможним, але й культурно грамотним.

COMPONENT STRUCTURE OF CULTURAL LITERACY AS ELEMENT OF FUTURE SPECIALIST'S PROFESSIONALISM

Polyezhayev Yu.G.

Candidate of Sciences in Social Communications, Associate Professor,

Associate Professor at the Department of Foreign Languages of Professional Communication National University “ZaporizhzhyaPolytechnic”

Key words: higher education, skills, knowledge, cultural literacy, professionalism, development, formation, specialist.

The article highlights scientific approaches to understanding of concepts “professionalism” and “cultural literacy”. The paper notes that in the new information age cultural literacy acquires the new meaning and perspective, it remains the key moral factor in specialists' professional culture, as well as a feature of their professionalism. The component structure of cultural literacy of future specialist is revealed. The main components of cultural literacy are motivational, axiological, cognitive, communicative, and behavioural. The article describes criteria for each component of cultural literacy of a future specialist. The criteria for the motivational component are personal- oriented criterion (the desire for self-expression in communication; the activation personal capacity for tolerance in overcoming difficulties in mastering a profession) and vocational-oriented criterion (orientation towards programming of communication process in the professional environment; orientation towards self-improvement of professional culture).

The axiological criteria consists of identity values (awareness of cultural literacy as personal values, understanding of the content of speech, questions, and responses) and professional values (values for future professional activity, desire for educational and professional interaction). The cognitive component criteria are described as follows: content-speech criterion (knowledge of lexical and grammatical norms of professional speech; knowledge of communicative tactics and strategies to overcome language barriers and establish effective interaction with interlocutors in the process of professional activity); information-competence criterion (information awareness as well as mastering the system of necessary and sufficient communicative skills in the context of studying core and non-core disciplines; the ability to work with different types of information sources and skills to analyze, summarize and systematize the information obtained). The criteria for communicative component are communicative-interpersonal criterion (the ability of self-control in communicative interaction; skills of planning personal actions in order to solve tasks of future professional activity) and communicative-practical criterion (the ability to apply communicative strategies to overcome conflict situations; professional-communicative skills). The criteria for behavioural component are performance-evaluation criterion (evaluation and self-evaluation of personal actions and statements; self-control in order to avoid misunderstandings) and prognostic-activity criterion (ability to predict the outcome of actions; ability to plan the establishment of mutual understanding in professional communication). The work puts emphasis on the importance of cultural literacy formation among university graduates as well as their skillfulness and competitiveness development.

У сучасних умовах глибоких суспільно-політичних, економічних трасформацій, згідно з очікуваннями соціуму й потребами держави, до професійної підготовки майбутніх фахівців, формування їхніх компетентностей висуваються нові вимоги. Випускник закладу вищої освіти має бути не лише висококваліфікованим фахівцем, конкурентоспроможним на ринку праці, але й особистістю з належним рівнем культурної грамотності.

Культурна грамотність в епоху інформатизації набуває нового сенсу та перспектив, водночас залишаючись ключовим моральним чинником професійної культури фахівця з будь-якої спеціальності, однією з ознак їхнього професіоналізму. Це підкреслює актуальність порушеної проблеми.

Мета статті - висвітлити наукові підходи до розуміння понять «професіоналізм» та «культурна грамотність»; розкрити компонентну структуру культурної грамотності майбутнього фахівця; охарактеризувати критерії та показники її сформованості.

Професіоналізм (з лат. profession - професія, оголошувати своєю справою) тлумачиться як інтегральна характеристика людини праці, яка включає в себе її сформованість як суб'єкта професійної діяльності, професійного спілкування, зрілість особистості як професіонала [1].

У контексті нашого дослідження значущими є такі дефініції професіоналізму: це - оволодіння глибинами професії, які в своїй основі є результатом цілеспрямованого цілісного розвитку особистості, де поєднані ефективність виховного впливу, природні задатки, освіта, гармонія культури почуттів, волі та вчинків (Н. Васильєва, Л. Зубкович [4]); це - «сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються у людині в процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень розв'язання складних професійних завдань» (В. Радул) [11, с. 203]; це - не тільки володіння на високому рівні професійними технологіями, а й глибоке усвідомлення відповідальності за свою діяльність, здатність до прогнозування наслідків, які вона може спричинити (М. Кудрявцева [7]), що визначається ще й рівнем особистісно-професійних якостей фахівців, спрямованістю їх особистості, особливостями мотивації діяльності [8].

Професіоналізм особистості - якісна характеристика суб'єкта праці, що відображає високий рівень розвитку креативності, професійно важливих й особистісно-ділових якостей, акмеоло- гічних інваріантів професіоналізму, адекватний рівень домагань, а також мотиваційну сферу та ціннісні орієнтації, спрямовані на прогресивний розвиток фахівця (А. Деркач [6]).

Загальне поняття грамотності у сучасному світі є поліморфічним, динамічним, різноманітним: культурна грамотність, інформаційна грамотність, медіаграмотність, кроскультурна грамотність, екологічна грамотність, трансграмотність тощо [10].

Культурна грамотність розглядається як «загальний культурний код, втрата якого загрожує культурним та інтелектуальним розривом поколінь [12, с. 100]; як «система базових знань (у всіх сферах людської діяльності), необхідна людині для того, щоб орієнтуватися у сучасному світі» [19, с. 83]; як «ключ до культурного коду, що запобігає культурній фрагментації під час вивчення іноземної мови та сприяє розумінню її культури» [3, с. 66] тощо.

Основними компонентами культурної грамотності вважаємо: мотиваційний, аксіологічний, когні- тивний, комунікативний, поведінково-діяльнісний. З урахуванням названих компонентів реалізація педагогічного забезпечення формування культурної грамотності майбутніх фахівців передбачає розробку критеріїв і показників за кожним із компонентів.

Під «критерієм» розуміють якісну характеристику об'єкта дослідження, на базі якої виводиться його оцінка, визначення або класифікація [13]. Критерії визначаються за певними показниками, тобто специфічними якостями того явища, яке досліджується.

Для розробки критеріїв культурної грамотності майбутніх фахівців необхідно розглядати показники з педагогічних, лінгвістичних, психологічних позицій.

На підставі аналізу наукових і методичних джерел [2; 5; 9] нами виокремлено вищезгадані компоненти, а також критерії та показники культурної грамотності, що їх конкретизують та уточнюють.

Компоненти, критерії, показники культурної грамотності майбутнього фахівця представлені в табл. 1.

На формування мотиваційного компонента впливають не лише об'єктивні чинники (організаційні форми навчальної діяльності, адаптованість студента до навчального процесу тощо), а й суб'єктивні (потреба в знаннях, рівень інтелектуального розвитку, здібностей тощо), адже будь-яка дія походить з мотиву, тобто переживання суб'єктом чогось значущого тільки для нього, того, що надає дії сенсу. Свідома дія спрямовується на мету, яка повинна бути усвідомлена індивідом. Переживання суб'єктом мети дії є спонуканням до її виконання, її джерелом, нарешті, виступає як її мотив [5].

Критеріями мотиваційного компонента визначено: особистісно орієнтований (показники: прагнення до самовираження у спілкуванні; активізація власних можливостей на толерантність у подоланні труднощів в оволодінні професією) та професійно-орієнтований (показники: орієнтація на програмування процесу спілкування в професійному середовищі; спрямування на самовдосконалення професійної культури).

Важливим чинником мотивації формування культурної грамотності майбутніх фахівців є інформаційна потреба, що виступає основою пізнавальної мотивації. Інтерес до майбутньої професії - один з мотивів навчання, оскільки вища освіта передбачає підготовку студента до майбутньої професії, зокрема формування в нього професійної культури, насамперед культурної грамотності.

культурна грамотність професіоналізм фахівець

Таблиця 1