Історичний шлях Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля до європейського освітнього простору (1973-2019 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Історичний шлях Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля до європейського освітнього простору (1973-2019 рр.)

Тетяна Чубіна

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри суспільних наук, Світлана Косяк

кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук, Оксана Спіркіна

кандидат історичних наук, доцент кафедри психології діяльності в особливих умовах

Анотація

Мета дослідження - розкрити історичні етапи становлення та розвитку провідного навчального закладу системи ДСНС України - Черкаського інституту пожежної без - пеки імені Героїв Чорнобиля з 1973 до 2019р. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, авторської об'єктивності, на використанні загально - наукових методів (аналіз, синтез, узагальнення), методів емпіричних досліджень та спеціальних методів (дедукція, індукція). Наукова новизна праці полягає в тому, що вперше було здійснено комплексний історичний аналіз 46-річного шляху відомчого навчального закладу системи ДСНС України. Висновки. Основним завданням Черкаського інституту пожежної безпеки на всіх етапах його становлення та розвитку була підготовка висококваліфікованих спеціалістів для служби цивільного захисту. Відомча система освіти посідає чільне місце у вітчизняному освітньому просторі, здійснюючи свій вклад у справу підготовки інженерно-технічних кадрів для України. Рівень викладання у таких вишах є високим, а їхня історія, зокрема Черкаського інституту пожежної безпеки, - частина історії України, яка має низку особливостей, що позначилися на соціальному, економічному, політичному і культурному розвитку країни. В основі діяльності вищого навчального закладу системи ДСНС України лежить спрямування на вдосконалення навчально-виховного процесу, надання професійних знань, умінь, навичок, самореалізація особистості до творчої діяльності та безперервної освіти впродовж усього життя, формування майбутніх спеціалістів готових до повноцінного включення у соціальне і професійне життя суспільства.

Ключові слова: Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля; Державна служба України з надзвичайних ситуацій; вищий навчальний заклад; пожежна безпека.

HISTORICAL PATH OF CHERKASY INSTITUTE

OF FIRE SAFETY NAMED AFTER CHORNOBYL HEROES

TO THE EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE

(1973-2019)

Tetiana CHUBINA

Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Social Sciences, Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of National University of Civil Defence of Ukraine, Cherkasy, Ukraine

Svitlana KOSIAK

Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Social Sciences, Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of National University of Civil Defence of Ukraine, Cherkasy, Ukraine

Oksana SPIRKINA

Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology of Activity in Special Conditions, Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of National University of Civil Defence of Ukraine, Cherkasy, Ukraine

Summary

The purpose of the research is to discover the historical stages of establishment and development of the leading higher education institution in the system of the State Emergency Service of Ukraine - Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes in the period from 1973 till 2019. The research methodology is based on the principles of historicism, system-formation, scientific character, the authors ' objectivity, the use of general scientific methods (analysis, synthesis, generalization), methods of empirical research and special methods (deduction, induction). The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact that, for the first time, the comprehensive historical analysis of the 46-year-long path of the higher education institution in the system of the State Emergency Service of Ukraine was made. Conclusions. The main task of Cherkasy Institute of Fire Safety during all the stages of its establishment and development was training of highly skilled professionals for the Civil Protection Service. Education system sponsored by government agencies occupies a leading place in the country's educational sector making its contribution to the preparation of engineering and technical staff for Ukraine. Quality of teaching in higher education institutions sponsored by government agencies is high. History of higher education institutions sponsored by government agencies including Cherkasy Institute of Fire Safety is a part of history of Ukraine which has a number of peculiarities shown on social, economical, political and cultural development of the country. At the core of the work of the higher education institution in the system of the State Emergency Service of Ukraine is orientation towards improvement of teaching and learning process, giving professional knowledge, skills, self-realization of the personality to the creative work and continuous education for life, formation of the future professionals ready for full integration into social and professional life of the society.

Keywords: Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes; the State Emergency Service of Ukraine; higher education institution; fire safety.

Постановка проблеми

Освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі все більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу і національної безпеки, важли вою складовою повного розвитку людської особистості. Система освіти повинна забезпечувати підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних до професійного розвитку.

Відомча система освіти посідає особливе місце в державній освітянській системі України. Вона є акумулятором інтелек - туального багатства суспільства і рушієм соціально-економічного прогресу. Навчальні заклади системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС України) - це ефективна керована складова багаторівневої системи, яка успішно функ- ціонує та подальший розвиток якої відбувається у напрямі вдосконалення багатопрофільної, багатоступеневої вищої освіти. Відомчі навчальні заклади сьогодні належать до провідних не лише у системі ДСНС України, а й у вищій школі України загалом.

За останній час навчальні заклади ДСНС України переживають потужні зміни, перед ними ставляться нові завдання, враховуючи сучасний стан суспільства і перспективи його роз - витку. По-перше, необхідністю забезпечення ДСНС України кваліфікованими, ініціативними кадрами з ґрунтовною теоретичною і практичною підготовкою; по-друге, об'єктивною потребою в якісно новому рівні підготовки офіцерських кадрів, що зумовлена участю випускників пожежно-технічного профілю в заходах у рамках міжнародного співробітництва в галузі реагу - вання на надзвичайні ситуації техногенного та природного харак - теру; по-третє, вимогою формування у молодих фахівців прагнення до безперервної самоосвіти, здатності й готовності постійно оновлювати здобуті у виші наукові знання, уміння, швидко адаптуватися до змін та коригувати свою професійну діяльність.

Провідне місце серед вищих навчальних закладів ДСНС України займає Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (далі ЧІПБ).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній українській історіографії історія становлення та розвитку як відомчої освіти, так і ЧІПБ розглядалася у межах дослідження загальних історичних віх становлення пожежної охорони СРСР та України (Дробінка, Голинський, & Стоянович, 1998; Пархоменко, 2004, с. 123-125; Підгайний, 2009; Томіленко, 2000).

Особливий інтерес викликають ювілейні видання до 30-річчя першого випуску ЧІПБ імені Героїв Чорнобиля (Шкарабура, 2006) та 40-річчя Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (Андрієнко, 1999).

Досліджувана тематика знайшла відображення і в дисерта - ційних дослідженнях молодих науковців С. Коротяєва (2016) та Л. Богун (2016).

Дотичними до досліджуваної тематики є низка і нових наукових розвідок, опублікованих у престижних українських видан - нях (Чубіна, Спіркіна, & Коротяєв, 2018, с. 90-96; Грень, 2017, с. 253-264).

Мета статті. Автори ставлять за мету розкрити історичні віхи становлення та розвитку провідного навчального закладу системи ДСНС України - Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.

Виклад основного матеріалу

Створення і становлення Черкаського пожежно-технічного училища (далі ЧПТУ) пов'язане з економічним розвитком держави, з історією м. Черкаси, області та потребами суспільства. У 1970-ті рр. Черкаська область набула статусу одного з промислово розвинених центрів країни з потужною хімічною промисловістю. Появилася значна кількість пожежонебезпечних об'єктів, що збільшувало ймовірність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Зросла потреба у відомчих інженерно-технічних кадрах, що й спонукало створити у 1973 р. ЧПТУ МВС СРСР.

Перший набір курсантів - 165 осіб (Архів ЧІПБ, спр. 14, 1973, арк. 79-83). Навчальний процес здійснювався на п'яти циклах: пожежно-тактичному, пожежно-технічному, пожежно- профілактичному, фізичного виховання, військових дисциплін і політичної економії (Ануфрієв, Бандурка, & Ярмиш, 1999, с. 21). Навчальні плани і програми затверджувало Міністерство вищої та середньої освіти СРСР для пожежно-технічних училищ МВС СРСР за спеціальністю «Пожежна техніка і безпека» (Архів ЧІПБ, спр. 14, 1973, арк. 85).

Навчання в училищі розпочалося 1 жовтня 1973 р. Було створено шість навчальних груп. Заняття проходили у складних умовах: підручників і посібників бракувало, навчальний матеріал подавався під запис, конспекти ставали основним джерелом ін - формації. Гостро стояла потреба наочності: викладачі готували плакати, макети, створювали лекційний фонд, розробляли методичні матеріали тощо. Особлива увага приділялася активним формам засвоєння знань і формуванню практичних навичок, що на - бувалися під час занять на базі навчальної пожежної частини, де курсанти заступали на бойове чергування.

Перша знакова подія у житті училища відбулася 23 лютого 1974 р.: уперше курсанти, рядовий і начальницький склад училища був приведений до Присяги.

За допомоги управлінь пожежної охорони Дніпропетровська, Донецька, Львова, Луганська удосконалилася і розширилась навчально-матеріальна база ЧИТУ. Запровадження раціоналізаторської та винахідницької роботи було важливим чинником підвищення фахової підготовки курсантів. Окрім навчання, будівництва й участі в громадських заходах міста, в училищі ство - рювалися умови для активних занять культурно-масовою роботою та різними видами спорту. У 1974 р. збірна команда ЧИТУ з пожежно-прикладного спорту вперше взяла участь у республіканських змаганнях (Дробінка, Голинський, & Стоянович, 1998, с. 13).

1 жовтня 1974 р. 164 курсанти 1-го курсу розпочали заняття на п'яти циклах: суспільних наук, пожежно-тактичному, пожежно- профілактичному, пожежно-технічному, військових дисциплін і фізичної підготовки. В училищі відкрито класи з усіх спеціальних предметів із пожежним обладнанням та зміцнено матеріально- технічну базу навчальної пожежної частини (Архів ЧІПЬ, спр. 14, т. І, 1974, арк. 191-192). Було створено бюро раціоналізації та винахідництва.

Навесні 1975 р. курсанти 2-го курсу вперше проходили навчальну практику інспекторів Державного пожежного нагля - ду. У червні того ж року, Міністр внутрішніх справ генерал- полковник міліції І.Х. Головченко інспектував навчальний зак - лад, відзначивши належний рівень підготовки, високу дисциплі - нованість курсантів, професійність колективу, якісне методичне забезпечення навчально-виховного процесу (Нижник, 2016, с. 1).

Від 1975 р. на базі ЧИТУ організовано перепідготовку пра - цівників пожежної охорони (Шкарабура, 2006, с. 19). Училище стало базовим для проведення загальносоюзних нарад керівного складу пожежної охорони СРСР.

Иерший в історії училища випуск офіцерів-пожежників відбувся в 1976 р. Випускники отримали кваліфікацію «Пожеж - ний технік» за спеціальністю № 0654 «Протипожежна техніка та безпека». Згідно з наказом МВС СРСР від 18 березня 1976 р. за № 0188, 164 офіцери були направлені для подальшого проходження служби (Архів ЧІПЬ, спр. 14, № 1-182, т. І, 1976, арк. 126-128).

Тривала робота з удосконалення матеріально-технічної бази ЧПТУ: створено газодимозахисну службу, збудовано димо - камеру, пожежні вежі та психологічну смугу для підготовки вог- неборців (Перепечаев & Береза, 2000, с. 37).

Окрім стажування у гарнізонах пожежної охорони України, від 1976 р. курсанти проходили практику в пожежних частинах м. Черкаси. У 1977 р. уперше проведено набір слухачів на заочну форму навчання (Смирнов, 1996, с. 57).

У 1978 р. ЧПТУ відзначало 5-річчя від часу заснування. Підсумками діяльності було завершення будівництва училища, створення сучасної навчально-методичної та матеріально-технічної бази. Відтоді, відповідно до наказу МОГП СРСР від 22 березня 1968 р. за № 171, стажування курсантів проходило на посадах начальника караулу воєнізованої пожежної охорони з охорони міста чи об'єкта та інспектора державного пожежного нагляду (Архів ЧІПЬ, спр. 14, 1977, арк. 45-46). Рівень підготовки курсантів був високим. Зріс попит саме на випускників ЧПТУ (Архів ЧІПЬ, спр. 21, 1979, арк. 80).

Підтвердженням високої професійності стала участь офі - церів і курсантів у складі окремого батальйону в забезпечені про - типожежної безпеки олімпійських селищ ХХІІ Олімпійських ігор. За виконання завдання особовий склад ЧПТУ удостоївся подяки Міністра внутрішніх справ СРСР і Московської Ради народних депутатів. Урядовими нагородами, почесними знаками і грамотами було нагороджено найкращих курсантів й офіцерів (Архів ЧІПЬ, спр. 20, т. І, інв. 16, 1980, арк. 52).

Особовий склад ЧПТУ продовжив роботу з вдосконалення навчально-виховного процесу, розробки стратегії й тактики роз - витку училища, вдосконалення форм практичної діяльності з ви - користанням найсучасніших технічних засобів навчання (Архів ЧІПЬ, спр. 20, т. І, 1981, арк. 234). У 1981 р. у ЧПТУ створено замкнуту систему телебачення, яка передавала інформацію до 22 навчальних кабінетів і курсантських підрозділів. Розпочато застосування електронно-обчислювальної техніки, обладнано ка - бінет інформатики. Методи і форми викладання мали прогресив - ний характер, були спрямовані на розвиток самостійної творчої діяльності курсантів, миттєвості реагування у критичних ситуа - ціях. Враховуючи особливості майбутньої професії, посилена увага надавалася фізичній підготовці. Проходили змагання з різних видів спорту, щорічно - з пожежно-прикладного на честь Героя Радянського Союзу І. Онопрієнка (Архів ЧІПБ, спр. 8, т. ІІ, 1985, арк. 9). Викладачі - випускники ЧПТУ - продовжували навчання у Вищій інженерній пожежно-технічній школі МВС СРСР (Архів ЧІПБ, спр. 8, т. ІІ, 1983, арк. 30-32).

У 1983 р. ЧПТУ закінчили 207 курсантів і 118 заочників. За перші 10 років училище виховало 16 майстрів спорту, 50 кандидатів у майстри спорту, 185 спортсменів 1-го розряду (Архів ЧІПБ, спр. 8, т. І, 1984, арк. 241-242).

Справжнім випробуванням для країни стала аварія на Чор - нобильській АЕС (далі ЧАЕС). 37 випускників ЧПТУ одними з перших вступили в боротьбу зі стихією. Першим прибув пожеж - ний караул на чолі з лейтенантом В. Правиком. За п'ять хвилин - караул лейтенанта В. Кібенка (Сахно, 2011, с. 6-7). Обидва вони - випускники ЧПТУ. Колективний подвиг здійснили 28 бійців - пожежників у першу годину після аварії на ЧАЕС. Указом Пре - зидії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1986 р. лейтенантам внутрішньої служби В. Кібенку і В. Правику за мужність, героїзм та самовіддані дії, проявлені під час ліквідації аварії на ЧАЕС, присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно) (Дро - бінка, Голинський, & Стоянович, 1998, с. 42). З півмільйона ліквідаторів аварії на ЧАЕС 340 осіб - випускники ЧПТУ (Шка- рабура, 2006, с. 30). Відтоді щорічно 26 квітня в ЧІПБ вшановують пам'ять жертв найбільшої техногенної катастрофи людства.

Знаковим для розв'язання нагальних питань стало створення циклу практичного навчання (1990), де було сконцентровано практичну підготовку фахівців пожежної охорони за всіма напрямами (Сорока, 1997, с. 253). Серед усіх навчальних закладів МВС СРСР це був перший цикл практичного навчання, до скла - ду якого увійшла пожежна частина навчального закладу.

З 1991 р. ЧПТУ підпорядковане МВС України (Архів ЧІПБ, спр. 9, т. ІІ, 1991, арк. 13). Зазнали змін навчальна і виховна робота. У 1993 р. ЧПТУ ініціювало й одне із перших серед навчальних закладів МВС України перейшло на викладання всіх предметів українською мовою. З'явилася нова дисципліна «Ділова українська мова» і здійснюється поглиблене вивчення історії України.

Свідченням високого професіоналізму особового складу стало долучення батальйону, сформованого з числа курсантів 2-го та 3-го курсів (150 осіб), очолюваного офіцерами -викладачами, до гасіння гірських лісових пожеж в Автономній Республіці Крим у жовтні 1993 р. (Ануфрієв, Бандурка, & Ярмиш, 1999, с. 29).

За наказом Міністерства освіти України та МВС України за № 130/285 від 12 травня 1995 р. «Про створення Міжвідомчого навчально-наукового комплексу з підготовки спеціалістів для Державної пожежної охорони МВС України у складі Черкась - кого інженерно-технологічного інституту Міністерства освіти України та Черкаського пожежно-технічного училища МВС України» (Коротяєв, 2014. с. 130) в ЧПТУ відбулися структурні зміни: створено два факультети денної і заочної форми навчання, сім нав - чальних циклів перетворено на кафедри, дивізіони - на курси. Крім того, з'явилися нові кафедри: соціально-економічних дисциплін, фундаментальних і гуманітарних дисциплін. Змінено систему викладання з поурочної на лекційно-семінарську та лекційно- практичну. У 1996 р. тут працювали 8 докторів та 40 кандидатів наук.

29 жовтня 1996 р. в училищі ухвалено новий Статут, згідно з яким ЧПТУ стало вищим навчальним закладом МВС Украї - ни з підготовки фахівців для Державної пожежної охорони («Ста - тут», 1996, с. 3). У лютому 1997 р. ЧПТУ успішно пройшло державну акредитацію та ліцензування за III рівнем. 9 червня 1997 р. Кабінет Міністрів прийняв Постанову за № 550 «Про створення Черкаського інституту пожежної безпеки Міністерства внутріш - ніх справ на базі Черкаського пожежно-технічного училища, що ліквідується, та присвоєння цьому інституту імені Героїв Чорно - биля» («Про створення Черкаського інституту», 1997).

Підготовка фахівців пожежної охорони вимагала від керів - ництва ЧІПБ постійних оновлень. Важливе значення мало ство - рення відділу з організації науково-дослідницької та редакційно- видавничої роботи. З 1998 р. розпочалося видання вісника «Вогнеборець» (Шкарабура, 2006, с. 97). Важливою складовою виховного процесу стала діяльність музею ЧІПБ.

У 2000 р. була відкрита ад'юнктура за спеціальністю 21.06.02 «Пожежна безпека» з денною і заочною формою навчання (Ануфрієв, Бандурка, & Ярмиш, 1999, с. 133).

Визнанням здобутків колективу ЧІПБ з підготовки квалі - фікованих кадрів стали результати рейтингу «Софія Київська - 2000», за якими навчальний заклад увійшов до складу 10 -ти найкращих військових ЗВО України, які готують фахівців для міністерств оборони, внутрішніх справ та інших силових структур, та був нагороджений «Дипломом лауреата» (Шкарабура, 2006, с. 170).

У 2001 р. інституту присвоєно IV рівень акредитації та надано право готувати фахівців за спеціальністю 8.092107 «Пожежна безпека» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». В ад'юнктурі відкрито нову спеціальність 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах».

У 2005/06 н.р. в ЧІПБ запроваджено кредитно-трансферну систему оцінювання знань курсантів та студентів (Шойко, 2007, с. 47).

Згідно з розпорядженням КМ України від 30 серпня 2007 р. за № 681-р., ЧІПБ реорганізовано в Академію пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України (далі АПБ) (Єренкова, 2007, с. 4). Крім того, на базі навчального закладу створено кіноло- гічну службу, яка входила до складу територіальних підрозділів МНС. У 2008 р. кінологічні розрахунки АПБ були зареєстровані в Європейському реєстрі міжнародних місій із пошуково -рятувальних робіт. Академія стала єдиним навчальним закладом у системі МНС, яка має два підготовлені кінологічні розрахунки («Щодо діяльності Кінологічної служби», 2008).

З урахуванням вимог часу, руху України до Європейсь - кого співтовариства АПБ долучилася до цього процесу. З 2005 р. курсанти та студенти беруть участь у Міжнародних практичних навчаннях «Fenix», які проводяться у м. Пйонки Варшавської головної школи Республіки Польщі. Під час навчань майбутні випускники разом із курсантами та працівниками Польщі, Фран - ції, Німеччини, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії, Румунії удосконалюють свої професійні навички, переймають досвід колег і діляться власними досягненнями (Ткаченко, 2009, с. 11). У 2013 р., реалізуючи програму співпраці з іншими державами в освітньому просторі, АПБ отримала право здійснювати підготовку іноземних громадян за акредитованими спеціальностями.

У 2012 р. в АПБ розпочали підготовку фахівців за спеці - альностями: «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», «Цивільна безпека», «Цивільний захист», «Системна ін - женерія». Крім того, створено аудиторію віртуального моделю - вання та проведення ділових ігор. У 2012 р., згідно з результатами рейтингу найкращих ЗВО України, складеним Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, АПБ посіла 4-те місце серед навчальних закладів із права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності У 2013 р. відкрито спеціалізовану вчену раду К 73.736.01 для підготовки науково-педагогічних кадрів із правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.02 «Пожежна безпека». На 2019 р. проведено 7 захистів.

Після реформування ДСНС (грудень 2013 р.) навчальний заклад як ЧІПБ увійшов до складу Національного університету цивільного захисту України.

Результатом фахової роботи колективу ЧІПБ імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України є досягнення науковців, курсантів та випускників. У колективі інституту працює 13 докторів наук, 110 кандидатів наук. 13 співробітників мають вчене звання професора, 50 - вчене звання доцента, 5 - старшого наукового співробітника, сформувалися власні наукові школи. Науковцями закладу отримано 23 патенти на корисні моделі та винаходи, 18 авторських свідоцтв. За період діяльності навчального закладу з його стін вийшли 6 тис. молодих спеціалістів пожежної охорони, які працюють не лише на теренах України, а й далеко за її межами. Серед них 25 генералів, які пишаються тим, що отримали тут свою першу освіту, гордістю є Герої Радянського Союзу - лейтенанти внутрішньої служби В. Правик і В. Кібенок.

інститут пожежний фаховий

Джерела та література

Андрієнко, В.М. (Ред.). (1999). Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля: 40років від навчання до героїзму. Черкаси: Брама- Україна.

Ануфрієв, М.І., Бандурка, О.М., & Ярмиш, О.Н. (1999). Вищий заклад освіти МВС України. Харків.

Архів ЧІПБ - Архів Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

Богун, Л.В. (2016). Вищі навчальні заклади ДСНС України: історія створення, особливості розвитку та етапи становлення. (Автореф. дис. канд. іст. наук). Черкаси.

Грень, Л.М. (2017). Проблематика розвитку професійно-технічної освіти України: державно-управлінський аспект. Вісник Національного університету цивільного захисту України, 2 (7), 253-264. doi: 10.5281/zenodo.1038874.

Дробінка, І.Г., Голинський, О.Б., & Стоянович, О.Е. (1998). Двадцять п 'ять років на варті. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля: короткий історичний нарис. Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля.

Єренкова, С. (2007). Так тримати! Вогнеборець, 2 (102), 4-6.

Коротяєв, С.І. (2014). Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля: історичні етапи розвитку та становлення. Гуманітарний вісник, 21 (5 (2)), 126-139.

Коротяєв, С.І. (2016). Підготовка інженерно-технічних кадрів у технічних вузах Черкаської області в 1954-1991 рр.: історичний аспект. (Автореф. дис. канд. іст. наук). Черкаси.

Нижник, С. (2016). Мій рідний заклад «Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля». Взято з http://apbimgerchor.blogspot.ru/ p/blog-page.html.

Пархоменко, В.А (2004). З історії пожежної охорони Миколаєва у ХІХ - першій половині ХХ століття. Історичні науки, 37, 123-125.

Перепечаев, В.Д., & Береза, В.Ю. (2000). Газодымозащитная служба пожарной охраны. Черкассы: ЧИПБ МВД Украины.

Підгайний, А.В. (2009). Становлення та розвиток системи підготовки офіцерських кадрів МНС України наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. (Дис. канд. іст. наук). Київ.

«Про створення Черкаського інституту пожежної безпеки Міністер - ства внутрішніх справ та присвоєнням йому імені Героїв Чор - нобиля»: Постанова Кабінету Міністрів України № 550-97 від 09.06.1997. (1997). Взято з http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/ 1ink1/KP970550.htm1.

«Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій»: Розпорядження КМУ від 25 січня 2017 р. № 61-р. (2017). Взято з https://zakon.rada. gov.ua/laws/ show/61-2017-%D 1%80.

Сахно, Н.А. (2011). Схиляюся перед подвигом колег. Пожежна безпека, 4 (139), 5-8.

Смирнов, Г.В. (1996). Историческая хроника пожарной охраны Луганска. Луганск: Лугань.

Сорока, А.В. (1997). Вольові якості та їх формування у курсантів ВНЗ.

Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених, 2, 252-256.

Статут Черкаського пожежно-технічного училища МВС України

(1996). (с. 1-5). Черкаси.

Ткаченко, Т.В. (2009). Формування професійної компетентності май - бутніх фахівців безпеки життєдіяльності засобами інформаційно - комунікаційних технологій. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Вінниця.

Томіленко, А.Г. (2000). Пожежна справа на Правобережній Україні в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. (Автореф. дис. канд. іст. наук). Донецьк.

Чубіна, Т.Д., Спіркіна, О.О., & Коротяєв, С.І. (2018). Історія створення та розвитку навчальних закладів, які займалися підготовкою інженерно-технічних кадрів для сільського господарства Черкаської області. Український селянин, 20, 90-96. doi: 10.31651/2413-81422018-20-90-96.

Шкарабура, М.Г. (Ред.). (2006). Лицарі порятунку. Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. 30 років першого випуску. Черкаси: Брама-Україна.

«Щодо діяльності Кінологічної служби МНС та завдання на 2008 рік»: Наказ МНС України від 18.02.2008 № 127. (2008). Взято з http://zako nY.com.ua/2008-god-/289773-shchodo-diYalnosti-kinologichnoii-sluzh

bi-mns-ta-zavdan-na-2008-rik.

Шойко, В.А. (2007). Соціально-психологічне забезпечення діяльності рятувальних підрозділів цивільної оборони МНС України у 2000- 2006рр. (історичний аспект). (Дис. канд. іст. наук). Київ.

References

Andriienko, V.M. (Ed.). (1999). Akademiia pozhezhnoi bezpeky imeni Heroiv Chornobylia: 40 rokiv vid navchannia do heroizmu [Academy of Fire Safety named after Chornobyl Heroes: 40 Years from Study to Heroism]. Cherkasy: Brama-Ukraina [in Ukrainian].

Anufriiev, M.L, Bandurka, O.M., & Yarmysh, O.N. (1999). Vyshchyi zaklad osvity MVS Ukrainy [Higher Education Institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Kharkiv [in Ukrainian].

Arkhiv ChIPB - Arkhiv Cherkaskoho instytutu pozhezhnoi bezpeky imeni Heroiv Chornobylia Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Archives of the Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of National University of Civil Defense of Ukraine] [in Ukrainian].

Bohun, L.V. (2016). Vyshchi navchalni zaklady DSNS Ukrainy: istoriia stvo- rennia, osoblyvosti rozvytku ta etapy stanovlennia [Higher Educational Establishments of the SES of Ukraine: History, Features and Stages of Development]. (Extended abstract of Candidate's thesis). Cher- kasy [in Ukrainian].

Hren, L.M. (2017). Problematyka rozvytku profesiino-tekhnichnoi osvity Ukrainy: derzhavno-upravlinskyi aspect [Subject Matter of Ukraine's Vocational Training's Development: State Administrative Aspect]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy - Annals of National University of Civil Defence of Ukraine, 2 (7), 253-264. doi: 10.5281/zenodo.1038874 [in Ukrainian].

Drobinka, I.H., Holynskyi, O.B., & Stoianovych, O.E. (1998). Dvadtsiat piat rokiv na varti. Cherkaskyi instytut pozhezhnoi bezpeky imeni Heroiv Chornobylia: korotkyi istorychnyi narys [Twenty-five Years on Duty. Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes: Brief Historical Sketch]. Cherkasy [in Ukrainian].

Yerenkova, S. (2007). Tak trymaty! [Keep it up!]. Vohneborets - Firefighter, 2 (102), 4-6 [in Ukrainian].

Korotiaiev, S.I. (2014). Cherkaskyi instytut pozhezhnoi bezpeky imeni Heroiv Chornobylia: istorychni etapy rozvytku ta stanovlennia [Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes: Historical Stages of Development and Establishment]. Humanitarnyi visnyk - Humanitarian Annals, 21 (5 (2)), 126-139 [in Ukrainian].

Korotiaiev, S.I. (2016). Pidhotovka inzhenerno-tekhnichnykh kadriv u tekh- nichnykh vuzakh Cherkaskoi oblasti v 1954-1991 rr.: istorychnyi aspekt [Training of Engineering and Technical Personnel in Technical Universities of Cherkasy Region in 1954-1991: Historical Aspect]. (Extended abstract of Candidate's thesis). Cherkasy [in Ukrainian].

Nyzhnyk, S. (2016). Mii ridnyi zaklad «Akademiia pozhezhnoi bezpeky ime- ni Heroiv Chornobylia» [My alma mater is «Academy of Fire Safety named after Chornobyl Heroes»]. Retrieved from http://apbimgerchor. blogspot.ru/p/blog-page.html [in Ukrainian].

Parkhomenko, V.A. (2004). Z istorii pozhezhnoi okhorony Mykolaieva u XIX - pershii polovyni XX stolittia [From the History of Mykolaiv Fire Service in XIX - the First Half of XX Century]. Istorychni nauky - Historical Sciences, 37, 123-125 [in Ukrainian].

Perepechaev, V.D., & Bereza, V.Iu. (2000). Gazodymozashchitnaia sluzh- ba pozharnoi okhrany [Gas-Fire Protection Service of Fire Protection]. Cherkassy: ChYPB MVD Ukrainy [in Russian].

Pidhainyi, A.V. (2009). Stanovlennia ta rozvytok systemy pidhotovky ofitser- skykh kadriv MNS Ukrainy naprykintsi XIX-pochatku XX st. [Establishment and Development of the System of Training Officers for the Ministry of Emergencies of Ukraine in the end of XIX - in the beginning of XXCenturies]. (Candidate's Thesis). Kyiv [in Ukrainian].

«Pro stvorennia Cherkaskoho instytutu pozhezhnoi bezpeky Ministerstva vnut- rishnikh sprav ta prysvoienniam yomu imeni Heroiv Chornobylia»: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 550-97 vid 09.06.1997 [«On Formation of Cherkasy Institute of Fire Safety of the Ministry of Internal Affairs and Giving it the Name of Chornobyl Heroes»: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 550-97 of 9 June 1997]. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/link1/KP 970550.html [in Ukrainian].

«Pro skhvalennia Stratehii reformuvannia systemy Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii»: Rozporiadzhennia KMU vid 25 sichnia 2017 r. № 61-r [«On Adoption Strategy of Reforming the System of the State Emergency Service of Ukraine»: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of January 25, 2017 № 61-p]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/61 -2017-%D1%80 [in Ukrainian].

Sakhno, N.A. (2011). Skhyliaiusia pered podvyhom koleh [I Bow to the Feat of my Colleagues]. Pozhezhna bezpeka - Fire Safety, 4 (139), 5-8 [in Ukrainian].

Smirnov, G.V. (1996). Istoricheskaia khronika pozharnoi okhrany Lugan- ska [Historical Chronicle of Luhansk Fire Service]. Luhansk: Luhan [in Russian].

Soroka, A.V. (1997). Volovi yakosti ta yikh formuvannia u kursantiv VNZ [Volitional Qualities and their Formation in Cadets of Higher Education Institutions]. Aktualni problemy suchasnoi nauky v doslidzhen- niakh molodykh vchenykh - Actual Issues of Modern Science in Researches of Young Scientists, 2, 252-256 [in Ukrainian].

Statut Cherkaskoho pozhezhno-tekhnichnoho uchylyshcha MVS Ukrainy [Statute of Cherkasy Fire and Technical School of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. (1996). (pp. 1-5). Cherkasy [in Ukrainian].

Tkachenko, T.V. (2009). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibut- nikh fakhivtsiv bezpeky zhyttiediialnosti zasobamy informatsiino- komunikatsiinykh tekhnolohii [Formation of Professional Competence of Future Specialists of Life Safety by means of Information and Com - munication Technologies]. (Extended abstract of Candidate's thesis). Vinnytsia [in Ukrainian].

Tomilenko, A.H. (2000). Pozhezhna sprava na Pravoberezhnii Ukraini v druhii polovyni XIX - pochatku XX st. [Fire Service in Right-Bank

Ukraine in the second part of XIX - in the beginning of XX Centuries].

(Extended abstract of Candidate's thesis). Vinnytsia [in Ukrainian].

Chubina, T.D., Spirkina, O.O., & Korotiaiev, S.I. (2018). Istoriia stvore- nnia ta rozvytku navchalnykh zakladiv, yaki zaimalysia pidhotovkoiu inzhenerno-tekhnichnykh kadriv dlia silskoho hospodarstva Cherkas- koi oblasti [History of Creation and Development of Educational Institutions which Prepare Engineering and Technical Personnel for the Agricultural Sector of Cherkasy Region]. Ukrainskyi selianyn - Ukrainian Peasant, 20, 90-96. doi: 10.31651/2413-8142-2018-20-90-96 [in Ukrainian].

Shkarabura, M.H. (Ed.). (2006). Lytsari poriatunku. Cherkaskyi instytut pozhezhnoi bezpeky im. Heroiv Chornobylia. 30 rokiv pershoho vypusku [Knights of Salvation. Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chernobyl Heroes. 30 Years of the First Graduation]. Cherkasy: Brama-Ukraina [in Ukrainian].

«Shchodo diialnosti Kinolohichnoi sluzhby MNS ta zavdannia na 2008 rik»: Nakaz MNS Ukrainy vid 18.02.2008 № 127 [As to the Activity of Dog Service of the Ministry of Emergencies and Tasks to 2008: Order of the Ministry of Emergencies of Ukraine № 127 of February 18, 2008]. Retrieved from http://zakony.com.ua/2008-god-/289773-shch odo-diyalnosti-kinologichnoii-sluzhbi-mns-ta-zavdan-na-2008-rik [in

Ukrainian].

Shoiko, V.A. (2007). Sotsialno-psykholohichne zabezpechennia diialnosti riatuvalnykh pidrozdiliv tsyvilnoi oborony MNS Ukrainy u 2000-2006 rr. (istorychnyi aspekt) [Socio-Psychological Support of the Activity of Rescue Units of Civil Defence of the Ministry of Emergencies in 2000 - 2006 (HistoricalAspect)]. (Candidate's Thesis). Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru