Модель формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах

Роксоляна Зозуляк-Случик, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

У статті подано ключові компоненти моделі професійно-етичної підготовки майбутніх соціальних працівників, що сприяють підвищенню їхнього рівня сформованості професійної етики. Визначено сутність моделі як єдність структурно-функціональних блоків: цільово-методологічного, функціонально-процесуального, змістово-технологічного, діагностико-коригувального. соціальний етика професійний

Охарактеризовану модель формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах розглядаємо як сукупність взаємопов'язаних компонентів, потрібних для упорядкованого й цілеспрямованого професійно-педагогічного впливу на розвиток морально-етичних якостей студентів.

MODEL OF FORMATION OF PROFESSIONAL ETHICS OF FUTURE SOCIAL WORKERS AT UNIVERSITIES

Roksolyana Zozulyak-Sluchyk, Ph. D.(Pedagogy), Associate Professor of the Social Educationand Social Work Department Precarpathian Vasyl Stefanyk National University

Постановка проблеми. Безперечним є той факт, що в сучасних соціально-економічних і морально-політичних умовах перетворень в Україні підготовка фахівців соціальної сфери, складної за змістом і формами реалізації діяльності, не може одразу скластися і функціонувати як цілісна система. У даному напрямі відбуваються постійні зміни концептуальних положень, до яких науковці відносять: підготовку фахівця в галузі соціальної роботи, що здійснюється за ступенями (рівнями);

саморозвиток, самовдосконалення фахівця; підготовку фахівця, що потребує прийняття певних етичних норм (професійного кодексу) й дотримання їх, а також формування певних особистісних (індивідуально-психологічних) якостей.

На основі висловленого доходимо висновку, що система професійного вдосконалення майбутніх фахівців соціальної роботи, формування їхньої професійної етики потребують цільового орієнтиру, моделі, завдяки якій забезпечувався б розвиток творчої індивідуальності.

Порівняльне вивчення різних підходів до педагогічного моделювання процесу етичного формування майбутнього соціального працівника переконує в тому, що, незважаючи на певні відмінності, маємо певні спільні позиції щодо його підготовки, яких дотримується більшість дослідників. Такими, зокрема, вважаємо орієнтацію на підготовку студентів до компетентної та відповідальної професійної діяльності, акцентування уваги на засвоєнні етичних знань, умінь і навичок; формування моральних якостей; визначення пріоритетних завдань морально-етичного формування особистості майбутнього соціального працівника, здатності до саморегуляції й самоорганізації професійної діяльності та поведінки відповідно до норм Етичного кодексу та Міжнародних стандартів.

Аналіз основних досліджень. Неабияке значення розробленню моделі формування професійно-етичної компетентності фахівців освітньо-соціальної сфери приділяли дослідники В. Баранок, О. Гомонюк, Д. Данко, А. Каленський, Л. Хоружа та інші. Так, В. Баранюк змоделювала процес формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи [1]; Д. Данко окреслила модель підготовки майбутніх соціальних працівників до застосування технологій медико-соціальної роботи [2]; А. Каленський запропонував модель розвитку професійно-педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін [3]. Проте цілісно підходимо до розробки моделі формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах у наукових дослідженнях так і не виявлено.

Метою статті виступає обґрунтування моделі професійно-етичної підготовки майбутніх соціальних працівників в університетах, що зумовлює підвищення рівня сформованості професійної етики студентів.

Виклад основного матеріалу. Поставлена мета спонукає нас до окреслення поняття "модель". У науково-довідковій літературі її тлумачать як зразок, що відтворює, імітує будову та дію будь-якого об'єкта, а відтак використовується для отримання нових знань про об'єкт; формалізовану теорію, на основі якої може бути зроблений ряд припущень; символічне зображення структури, типу поведінки і прикладів взаємодії у соціальних процесах; стандарт для виміру в реальних процесах від передбачуваних [5, 142].

Розробляючи теоретичну модель формування професійної етики майбутніх соціальних працівників, ми поважали, що їй мають бути притаманні певні якості: актуальність - зорієнтованість на вдосконалення етичного та фахового потенціалу; прогностичність - властивість відображати цілі і дії, вимоги до професійно-етичної компетентності фахівців та майбутніх результатів професійної діяльності з урахуванням перспектив розвитку науки; раціональність - здатність відображати такі цілі і способи їх досягнення, які сприятимуть максимально позитивному результату сформованості професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах; реалістичність - спроможність оперативно визначати проміжні й кінцеві цілі для перевірки реально досягнутих результатів.

У ході дослідження ми спробували отримати модель формування професійної етики майбутніх соціальних працівників у процесі їхньої фахової підготовки. При цьому за основу ми взяли вимоги до моделювання в освіті, що загалом виокремлені сучасними дослідниками. Так, з-поміж них ми згрупували: назву самої моделі, її цільову орієнтацію, що має відображати пріоритетну ідею, яка розглядається; концептуальні начала побудови того чи іншого об'єкта; певні структурні складники, зокрема: підходи, принципи, фактори впливу, комплексна взаємодія усіх засобів, форм, методів та шляхів реалізації, методик, технологій тощо.

Далі нам вдалось подати модель у вигляді схеми із зображенням процесу формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи університетів, де відтворена загальна авторська стратегія, структурована за змістом та спрямована на виконання низки функцій, що в результаті приводить до реалізації кінцевої мети.

Отже, як переконує аналіз наведених позицій, модель розглядатимемо як систему, що відображає суть та найважливіші якості процесу і призначена для його дослідження. У моделюванні системи (за Н. Ничкало) [4, 28] ми виходили з єдності мети, яка передбачає формування майбутнього соціального працівника з високим рівнем моральних і професійних поведінкових стандартів та мотивів; завдань; організаційних форм і видів діяльності; функцій суб'єктів діяльності; змістових напрямів діяльності; сукупності зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) педагогічних умов; науково-методичної системи засобів формування професійної етики в цілісній педагогічній діяльності університету; критеріїв функціонування як системи загалом, так і окремих її підсистем.

У структурі пропонованої моделі нами виокремлені такі блоки: цільово-методологічний (зазначає мету, завдання та наукові підходи), функціонально-процесуальний (окреслює принципи, чинники, етапи, педагогічні умови), змістово-технологічний (містить зміст, форми, методи та технології), діагностико-коригувальний (включає критерії, показники та рівні сформованості професійної етики майбутніх соціальних працівників).

Якісна реалізація соціального замовлення, соціальних потреб суспільства залежить від результатів функціонування та розвитку системи освіти. Тому визначення цілей і завдань навчально-виховного процесу в університетах передбачає формування особистості майбутнього соціального працівника з високим рівнем професійно-етичної культури, що забезпечує вихід за межі нормативної діяльності, здатність створювати й передавати цінності, особистісний розвиток.

Цільово-методологічний блок моделі формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи ставить за мету цього процесу сформувати професійно-етичну компетентність соціальних працівників з урахуванням усіх структурних компонентів зазначеної компетентності.

Стрижневими завданнями моделі вважаємо: формування професійно-етичної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи, обізнаності в морально-етичній сфері, умінь здійснювати фахову діяльність у етичній площині.

Задля досягнення цілі, реалізації визначених завдань та на основі узагальнення різних теоретичних положень, що склали методологічний концепт дослідження, нами взяті провідні наукові підходи до реалізації формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах мети і завдань, а саме: системний, гуманістичний, деонтологічний, культурологічний, аксіологічний, акмеологічний, особистісно- діяльнісний, суб'єкт-суб'єктний, компетентнісний, андрагогічний.

Функціонально-процесуальний блок передбачає сукупність певних принципів і умов, під впливом яких відбувається позитивна динаміка у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників. Виявлення принципів процесу формування професійної етики є однією зі складових педагогічної моделі. Слід зазначити, що ефективне формування професійно-етичної компетентності фахівців залежить від доцільного та обґрунтованого вибору принципів навчання, а також умов системного їх використання. Адже всі принципи взаємопов'язані, взаємозалежні та відображають цілісний процес формування професійно-етичної компетентності. Зважаючи на це, структуру моделі ми вибудували на загальнодидактичних, загальнопедагогічних та специфічних принципах формування професійної етики майбутніх соціальних працівників.

Професійні функції майбутнього фахівця соціальної роботи переконують у необхідності дотримання вимоги до особистісних і професійних якостей, властивостей і здібностей. Тож погоджуємося з поглядами сучасних науковців на те, що запорукою повноцінного функціонування моделі виступають системотвірні функцій: освітня, розвивальна, професійно-спрямувальна, культурно-гуманістична та технологічна [2, 96].

Практична реалізація моделі зумовлюється певними групами педагогічних умов ефективного формування професійної етики. До них ми відносимо формування позитивної мотивації до професійно-етичного вдосконалення; науково- м етодичне забезпечення поглиблення теоретичних знань і вдосконалення практичних умінь; упровадження інноваційних форм і методів формування професійної етики в навчально- виховний процес університетів; забезпечення індивідуальної траєкторії формування професійної етики; удосконалення професійно-етичної компетентності у процесі проходження виробничої практики, зокрема, волонтерської; стимулювання рефлексивної позиції на етапах мотивації, навчання, самовдосконалення і саморозвитку.

Змістово-технологічний блок ґрунтується на врахуванні всіх факторів, пов'язаних з процесом науково-педагогічної діяльності в університетах. Наскрізними взаємопов'язаними компонентами означеного виступають: мотиваційно-ціннісний (позитивна мотивація до професійної діяльності та визнання цінностей соціальної роботи); когнітивний (засвоєння системи базових понять із теорії та практики професійної етики); особистісний (формування професійно важливих якостей, інтересів та нахилів особистості майбутнього фахівця соціальної роботи); діяльнісний (формування системи вмінь вирішувати професійні ситуації на моральній основі, тобто моральності).

Мотиваційно-ціннісний компонент у змісті формування професійної етики передбачає:

- формування позитивної мотивації студентів до навчально-виховного процесу, професійної етики;

- здатність самостійно набувати нові фахово- етичні знання й уміння;

- узгодженість знань і практичних умінь із реальною поведінкою, що демонструється соціальним працівником у процесі діяльності;

- формування системи особистісно-моральних норм, цінностей, що відповідають соціально значущим орієнтирам.

Когнітивний компонент зумовлює:

- систему моральних, професійних знань, що є основою переконань, вибору оптимальних професійно-етичних дій;

- постійне прагнення до набуття якісно нових знань, необхідних майбутньому соціальному працівнику для виконання професійно-етичних функцій на перспективу.

Особистісний компонент формування професійної етики окреслює особистісні якості, інтереси та задатки, зокрема:

- суспільну активність;

- спрямованість на інтереси, потреби й захист людської гідності;

- делікатність, наявність такту;

- гуманність, милосердя, прагнення піклуватися про інших;

- високий рівень емпатії та експресивних здібностей;

- здатність до професійної рефлексії;

- спроможність проектувати свій подальший професійний розвиток;

- готовність до подолання професійних криз і професійних деформацій;

- прагнення до досконалості професійної діяльності, адекватна їй самооцінка.

Діяльнісний компонент передбачає:

- наявність стрункої системи наукових знань із професійної етики, готовність до її застосування;

- професійно-етичні вміння як здатність майбутнього соціального працівника використати наявні в нього знання з професійної етики в соціальній роботі, організації взаємодії з клієнтами;

- володіння професійно-етичною термінологією і відповідними прийомами професійного спілкування, готовність до їх застосування на практиці;

- побудову професійних взаємин у соціальній роботі на морально-етичних цінностях і нормах;

- уміння застосовувати знання й інформаційну грамотність.

Діагностико-коригувальний блок означеної моделі окреслює діагностику, аналіз та корекцію рівнів сформованості професійної етики майбутніх соціальних працівників університетів і включає такі критерії: мотиваційно-професійний, особистісно-емоційний, когнітивно-світоглядний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-корекційний із відповідними показниками. Останні характеризують чотири рівні сформованості даної компетентності: творчий (високий), продуктивний (достатній), репродуктивний (середній), елементарний (низький). Також даний компонент відображає результат, очікуваний від реалізації розробленої моделі - позитивну динаміку сформованості професійно- етичної компетентності майбутніх соціальних працівників. Означені рівні та критерії ми детально опишемо в наступному параграфі.

Водночас діагностично-корегувальний компонент передбачає розробку та запровадження комплексу діагностик, тестових технологій, методик діагностування окремих показників формування професійно-етичної компетентності майбутніх соціальних працівників; аналітичний - визначення критеріїв оцінювання і рівня сформованості професійної етики; коригувальний - надає можливість відстежувати результати сформованості етичних знань, умінь, професійно важливих якостей, а у випадку потреби - вносити зміни в безперервний процес формування професійної етики майбутніх соціальних працівників.

Висновки

Таким чином, означена модель дає змогу вивчити процес формування професійної етики майбутніх соціальних працівників. Вона зумовлює педагогічну інтерпретацію основних концептуальних положень дослідження, технологізацію процесу формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи. Водночас, особливістю побудованої моделі виступає взаємозв'язок змістовно-процесуальної підготовки і процесу внутрішньоособистісного формування, що спільно створюють єдине етичне поле.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці та обґрунтуванні педагогічної системи формування професійної етики майбутніх соціальних, що збільшить ефективність фахової підготовки в університетах.

Література

1. Баранюк В.В. Формування професійно- комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2016. 20 с.

2. Данко Д. Підготовка майбутніх соціальних працівників до застосування технологій медико- соціальної роботи в професійній діяльності : дис. ... канд. пед. наук: спец.: 13.00.04 / Тернопільськ. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2015. 278 с.

3. Каленський А.А. Розвиток професійно- педагогічної етики у майбутніх викладачів спеціальних дисциплін. 2-ге вид., випр. і допов. Київ, 2016. 424 с.

4. Ничкало Н. Г Развитие в Украине исследований по проблемам педагогики и психологии профессионального образования на рубеже столетий. Київ, 2004. 67 с.

5. Словник-довідник з професійної педагогіки / за ред. А.В. Семенової. Одеса, 2006. 362 с.

REFERENCES

1. Baranjuk, V. V. (2016). Formuvannia profesiino-komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv sotsialnoi roboty [Preparation of future social workers for application of technologies of medical and social work in professional activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Khmelnitsky, 20 p. [in Ukrainian].

2. Danko, D. (2015). Pidhotovka maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do zastosuvannia tekhnolohii medykosotsialnoi roboty v profesiinii diialnosti [Preparation of future social workers for application of technologies of medical and social work in professional activity]. Candidate's thesis. Ternopil, 278 p. [in Ukrainian].

3. Kalensky, A. A. (2016). Rozvytok profesiinopedahohichnoi etyky u maibutnikh vykladachiv spetsialnykh dystsyplin [Development of professionalpedagogical ethics for future teachers of special discipli nes]. Doctor 's thesis. Kyiv, 424 p. [in Ukrainian].

4. Nychkalo, N. G. (2004). Razvytye v Ukrayne yssledovanyi po problemam pedahohyky y psykholohyy professyonalnoho obrazovanyia na rubezhe stoletyi [Development in Ukraine of studies on pedagogy and psychology of vocational education at the turn of the century]. Kyiv, 67 p.[in Russian].

5. Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky (2006). [Dictionary-reference book on professional pedagogy]. Odessa, 362 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru