Потреба в підвищенні кваліфікації науково- педагогічних працівників, що здійснюють природничо- наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потреба в підвищенні кваліфікації науково- педагогічних працівників, що здійснюють природничо- наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти

Валентина Білик,

кандидат педагогічних наук, доцент

Національнийпедагогічний

університетім. М. П. Драгоманова

м. Київ

АНОТАЦІЯ

Наголошено, що потреба дослідити доцільність підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, викликана інтеграцією України до європейського освітнього простору, яка, з одного боку, передбачає перехід вітчизняної освіти до нової моделі, орієнтованої на індивідуалізацію освітнього процесу, активізацію інноваційних перетворень, осучаснення технологічного забезпечення освітньої діяльності, зростання інтеграційних процесів та міждисциплінарну консолідацію, а з іншого - висуває нові вимоги до компетентності викладача закладів вищої освіти. Зазначено, що науково- педагогічний працівник закладу вищої освіти повинен уміти організувати освітній процес на засадах інноваційності та евристичності, володіти ультрановаційними методами і прийомами викладу навчального матеріалу, сучасними освітніми технологіями, методами формування навичок самостійної роботи студентів. Сформульовано мету статті, яка полягає в з'ясуванні потреби професійного вдосконалення викладачів, які здійснюють природничо- наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, та окреслено завдання дослідження, зокрема: з'ясувати думку студентів -психологів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти та чинників, які негативно впливають на її ефективність; окреслити власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти; дослідити стан спроможності викладачів природничо-наукових дисциплін використовувати ультрановаційні педагогічні технології в процесі природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Наголошено, що результати проведеного дослідження, а саме, з'ясування думки студентів щодо доцільності здійснення природничо- наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (більше 66% позитивних відповідей), чинників, які негативно впливають на ефективність такої підготовки (лідером серед яких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (здійснювати її на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньо сформовану здатність у викладачів використовувати ультрановаційні педагогічні технології (середній показник недостатньо сформованої здатності складає 60,35%), вказують на актуальність потреби підвищувати кваліфікацію викладачів природничо-наукових дисциплін. Вказано, що представлене дослідження передбачає з'ясування можливостей вітчизняних та міжнародних програм щодо підвищення кваліфікації викладачів, які здійснюють природничо- наукову підготовку майбутніх психологів. педагогічний освіта кваліфікація психолог

Ключові слова: підвищення кваліфікації, викладачі природничо-наукових дисциплін, сучасні педагогічні технології, майбутні психологи.

THE NEED IN IMPROVEMENT OF QUALIFICATION OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL EMPLOYEES WHO TRAIN FUTURE PSYCHOLOGISTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Valentyna BILYK,

Candidate of Pedagogical Sciences

Associate Professor

NationalPedagogicalDragomanov

University,Kyiv

It is emphasized that the need to explore the feasibility of upgrading the qualification of scientific and pedagogical workers who perform science preparation of future psychologists in higher education institutions is caused by Ukrainian integration into the European educational space, which, on the one hand, provides the transition of national education to a new model; focused on individualisation of the educational process, activation of innovative transformations in the sphere of education, modernization of technological support of educational activity, growth of integration processes in educational and interdisciplinary consolidation, on the other - imposes new demands to the profession of a teacher of higher education. It is stated that a scientific and pedagogical employee of a higher education institution should be able to organize the educational process on the basis of innovation and heuristic, to use ultrainnovative methods and techniques of educational material presentation, modern educational technologies, methods of forming students' independent work skills. The purpose of the article is formulated that is to clarify the need for professional improvement of teachers who provide science preparation for future psychologists in higher education institutions and outlines the objectives of the study, in particular: to clarify the opinion of psychologists students on the feasibility of carrying out science education in higher education and factors that adversely affect the effectiveness of such preparation; outline your own vision of ways of updating the science preparation of future psychologists in higher education institutions; to investigate the current state of teachers of science disciplines ability to use ultra-innovative pedagogical technologies in the process of science preparation of future psychologists in higher education institutions. It is emphasized that the results of the conducted research, namely, clarification of students' opinion on the feasibility of carrying out science preparation of future psychologists in higher education institutions (more than 66% of positive answers), factors that negatively affect the effectiveness of such training (among which,

According to students, there are outdated teaching methods (61.58%)), their own vision of ways of updating the science preparation of future psychologists in higher education institutions (to implement it on the basis of innovation and heuristic) and the underdeveloped faculty's ability to use ultra-innovative pedagogical technologies (the average underdeveloped capacity is 60.35%), pointing to the urgency of the need to improve the teachers of sciences skills. It is stated that the presented research provides an opportunity to find out the possibilities of national and international programs for advanced training of teachers who carry out science preparation of future psychologists.

Key words: advanced preparation, teachers of sciences, modern pedagogical technologies, future psychologists.

Вступ

ІнтеграціявищоїосвітиУкраїнидоєвропейськогоосвітньогопростору, зодногобоку, передбачаєїїперехіддоновоїмоделі, орієнтованоїнаіндивідуалізаціюнавчальногопроцесу, активізаціюінноваційнихперетвореньусферіосвіти, осучасненнятехнологічногозабезпеченняосвітньоїдіяльностітазростанняінтеграційнихпроцесіввосвітііміждисциплінарноїконсолідації, азіншого - висуваєновівимогидокомпетентностівикладачазакладіввищоїосвіти.

Проблемамосвітніхінноваційщодоорганізаціїпроцесунавчаннястудентівузакладахвищоїосвітиприсвятилисвоїдослідженнячималонауковців (Л. Крівшенко (2017), Л. Сущенко (2015), А. Хлопов(2015) таін.). Так, Л. Сущенко, зокрема, підтримуючиважливістьорганізаціїосвітньогопроцесуузакладахвищоїосвітиназасадахінноваційності, стверджує, щовінспричинений “переходомсуспільствадоновоїстратегіїрозвиткунаосновізнаньівисокоефективнихінформаційно- комунікаційнихтехнологій” (Сущенко, 2015: 19). А. ХлоповподіляєдумкуЛ. Сущенкоталобіюєідеюзапровадженняінноваційнихтехнологійвосвітньомупроцесізметоюпідвищенняякостінавчаннястудентів(Хлопов, 2015: 63).

Дотримуючисьподібноїдумки, Л. Крівшенковважає, щосередінноваційнихосвітніхтехнологійпровіднимє“методевристичногонавчаннятайогоскладова - евристичнийнавчальнийдіалог, щопоєднуєвсобіевристичнудіалоговуспівпрацювикладачайстудента” (Крівшенко, 2017: 219).

Немалонауковихдослідженьбулоздійсненоізметоюз'ясуваннядоцільностіпідвищеннякваліфікаціїнауково-педагогічнихпрацівників. Так, О. ДжевицькатаС. Резник, зокрема, справедливо, нанашудумку, зауважують, щовумовахсьогоденнякомпетенціїсучасноговикладачазакладувищоїосвітивизначаютьсянаявністюпедагогічнихуміньформулюватицілінавчальноїдисципліни, вимірюватирівеньдосягненняметиметодамипедагогічногоконтролю, оцінюватиосвітнійпроцесівизначатинапрямкийоговдосконалення, формуватиякісноновівзаєминиміжвикладачемістудентом, проводитизаняттязмаксимальноюмотивацієюдопізнавальноїдіяльності (Джевицька, Резник, 2015: 4-5).

Викладачтакожмаєволодіти, якстверджуютьдослідники, основаминауково-методичноїтанавчально-методичноїроботивзакладахвищоїосвіти, методамиіприйомамиусноготаписьмовоговикладунавчальногоматеріалу, сучаснимиосвітнімитехнологіями; активнимиметодаминавчання, основамизастосуванняінформаційнихтехнологій; методамиформуваннянавичоксамостійноїроботистудентів, атакожаналізудіяльностістудентівіїхпсихологічнихстанів, навичкамипедагогічногоспілкування (Джевицька, Резник, 2015: 5).

ПогоджуючисьзпредставленимитезамиО. ДжевицькоїтаС. Резника, В. Олійниквважає, щодлязадоволенняпотребсьогоденнящодопідготовкимайбутньогофахівця “підготовкавикладачазакладувищоїосвітиповиннаноситивипереджувальнийхарактер” (Олійник, 2010: 90). “Будь-якіпедагогічніідеї, інновації, реформи, - зауважуєнауковець, - можутьзапроваджуватисьвосвітнюпрактикулишешляхомїхприйняттятавідповіднихзмінупрофесійнійсвідомостітаповедінцівикладача” (Олійник, 2010: 90). Азоглядунате, якнаголошуєВ. Олійник, щодлязначноїчастинивикладачів “характернимибар'єрамивпрофесійнійдіяльностістаютьвідсутністьзнаньінноваційнихосвітніхтехнологій, іноземноїмови, неволодіння, атойбоязкістьсучаснихінформаційно-комунікаційнихтехнологій, наявністьпевнихстереотипів” (Олійник, 2010: 90), метоюпідвищеннякваліфікаціїнауково-педагогічнихпрацівниківзакладіввищоїосвітиє “формуванняпотребивнеперервнійсамоосвіті, самовдосконаленніосвітньоїдіяльності, впровадженнявосвітнійпроцескомпетентнісногопідходу, досягненьпедагогічноїнауки, прогресивногопедагогічногодосвідутановихтехнологій, професійнаадаптаціявикладачівіформуваннявнихіндивідуальногостилюроботи” (Олійник, 2010: 94). Сенссамогопідвищеннякваліфікації, надумкунауковця, повинен, насамперед, полягати “урозвиткувнауково- педагогічнихпрацівниківумінняоперуватипредметнимзмістомзнань, проєктуватиймоделюватисвоюпрофесійнудіяльністьісамоосвітунарівнісвітовихвимог” (Олійник, 2010: 94).

ПогоджуємосяздумкоюВ. Мороза, якийвважає, що “основнимиіндикаторами, якісвідчатьпронеобхідністьпідвищеннякваліфікаціїтогочиіншогопрацівника, повинністати: рівеньвикладанняпредметазафахомтарезультатоцінюваннякафедроющорічнозвітувикладачапропідсумкивиконанняумовконтракту” (Мороз, 2014: 108).

Отже, враховуючизазначеневище, сформулюємометустатті, якаполягаєвз'ясуванніпотребипрофесійноговдосконаленнявикладачів, щоздійснюютьприродничо-науковупідготовкумайбутніхпсихологівузакладахвищоїосвіти.

Відповіднодопоставленоїметиокреслюємозавданнядослідження: з'ясуватидумкустудентівщододоцільностіздійсненняприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологівузакладахвищоїтачинників, якінегативновпливаютьнаефективністьтакоїпідготовки; окреслитивласнебаченняшляхівосучасненняприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологівузакладахвищоїосвіти; дослідитистанспроможностівикладачівприродничо- науковихдисциплінвикористовуватиультрановаційніпедагогічнітехнологіївпроцесіприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологівузакладахвищоїосвіти.

Методи та методики дослідження

Обираючиметодидослідження, ми, першзавсе, оцінювалиступіньїхньоїнеобхідності, об'єктивності, надійностітавалідності. Томувідповіднодоокресленоїметитазавданьнамибуловикористанотакіметоди, яканалізнауковоїтанауково- методичноїлітератури - ізметоюз'ясуваннястанувивченостідосліджуваноїпроблеми; анкетування, компаративнийаналізтаузагальнення - длясистематизаціїрезультатівдослідження, формулюваннявисновківівизначеннянапрямівподальшихнауковихрозвідок.

Результати та дискусії

Проведенінамианкетування 538 студентів-психологівчотирьохзакладіввищоїосвіти (НаціональногопедагогічногоуніверситетуіменіМ.П. Драгоманова, Державногозакладу “ПівденноукраїнськийнаціональнийпедагогічнийуніверситетіменіК.Д. Ушинського”, СхідноєвропейськогонаціональногоуніверситетуіменіЛесіУкраїнки, ЧернігівськогонаціональногопедагогічногоуніверситетуіменіТ.Г. Шевченка) щододоцільностіприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологівдаютьпідставизробитивисновок, щобільшістьстудентівпідтримуютьтакупотребу. Так, нами буловиявлено, що 66,62% респондентівповністюподіляють думку про необхідністьздійсненняприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти; 3,89% опитанихвбачаютьдоцільністьтакоїпідготовкилише в невеликому обсязі; на жаль, 32,16% респондентів не бачать потреби їїздійснювати; а 1,17% не визначились з відповіддю, тому обраливаріант “важковідповісти”.

Виявившизначнийвідсоток (32,16%) середопитанихстудентів тих, хто не розумієзначимостіприродничо-науковоїпідготовки (оскільки не бачать потреби їїздійснювати), ні для їхньоїпрофесійноїпідготовки, майбутньоїпрофесії, повсякденногожиття, нами булоприйняторішеннявизначитичинники, яківплинули на такерішеннямайбутніхпсихологів.

У результатіпроведеногоанкетуваннябуловстановлено, що 10,70% респондентівсередчинників, якізаважаютьпокращитиякістьїхньоїприродничо-науковоїпідготовки, виокремлюютьвідсутністьпрофесійноїорієнтованості в навчанні; 20,30% - відсутність у навчальномуматеріалірезультатівсучаснихнауковихдосліджень; 5,23% - відсутністьнеобхідноїнавчально-методичноїлітератури; 61,58% - застарілі методики навчання; 2,19% респондентів не змогливизначитися з відповіддю, тому обраливаріант “важковідповісти”.

Вважаємо, щозазначеневищеактуалізує потребу осучасненняорганізаціїосвітньогопроцесу з природничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти.

Взявши до увагинауковідоробкивчених з досліджуваноїпроблеми та досвідвласноїпедагогічноїдіяльності, вважаємо, що в умовахсьогоденняорганізаціюосвітньогопроцесу з природничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологівдоцільноздійснювати на засадах інноваційності та еврестичності. І тут, на нашу думку, в нагодістанутьтакіпедагогічнітехнології, яківтілюватимуть як тактику організаціїнавчальноїдіяльності, так і тактику їїреалізації. Вони представлені в моделісистемиприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти як формиорганізації та реалізаціїнавчальноїдіяльності (Білик, 2019: 160-164).

Отже, до педагогічнихтехнологій, які, на нашу думку, уможливлятьприродничо-науковупідготовкумайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти на засадах інноваційності та евристичностідоцільновіднести: коворкінг-технологію, баркемп-технологію, воркшоп-технологію, SMART- та BYOD-технології.

Коворкінг-технологіюрозуміємо як сучаснуорганізаційно- педагогічнутехнологію, результатом застосуванняякої є створеннявідкритогоприродничоспрямованогонауково-освітньогоковоркінг- простору, щоґрунтується на неформальному співробітництвінауково- досліднихустанов, закладіввищоїосвіти, підрозділів (факультетів, інститутів) в межах конкретного закладу вищоїосвіти, установпрофесійної практики, неформальнійреальній та віртуальнійспівпраціученихприродничої, медичної, педагогічної та іншихгалузей, в тому числі і зарубіжних, педагогів-практиків, практикуючихпсихологів, студентів- психологів, координуючий центр якогорозміщується на кафедрі, щореалізуєприродничо-науковупідготовкумайбутніхпсихологів у конкретно взятому закладівищоїосвіти. Сподіваємося, щоїївикористання дозволить об'єднатиосвітніпослуги, якінадаються в закладах вищоїосвіти, сучаснінауковідосягнення з природничих наук та майбутнюпрактичнудіяльність у єдинуплощину. Цесприятимеподоланнюнегативного відношеннястудентів-психологів до природничо-науковоїпідготовки, підвищеннюмотивації до навчанняприродничо-науковихдисциплін та формуваннювисокогорівняприродничо-науковоїкомпетентності.

За данимибагатьохдослідників, сучаснийринокпраціпрагнеотримати не тількикомпетентних, а й творчих, активних та відповідальнихфахівців.

Вважаємо, щотаку потребу ринку праціможназадовільнити, використавши для підготовкимайбутніхфахівціву закладахвищоїосвітибаркемп- та воркшоп-технології.

На нашу думку, застосуваннябаркемп-технологіїпосприяєпідвищенню в студентів-психологівмотивації до науковоїдіяльності й природничо-науковоїсамоосвіти, поглибленню й закріпленнюотриманих у процесінавчанняприродничо-науковихзнань, формуваннюінтересу й потреби до науковоїтворчості, розвитку критичного мислення й науковоїсамостійності, підвищеннювнутрішньоїорганізованості, відповідальності й креативності.

В умовах, коли значнучастинунавчальногоматеріалустудентиповинніопановуватисамостійно, організаціяосвітньогопроцесу з застосуваннямтехнології воркшопу є доситьдоречною.

У межахнашогодослідженняпослуговуємосятлумаченнямпоняття “воркшоп”, яке пропонуєК. Фопель. Так, на думку науковця, воркшоп - цесучаснатехнологіяорганізаціїосвітньогопроцесу, в центріувагиякоїзнаходитьсясамостійненавчаннястудентів, щовибудовується на основіінтенсивноїгруповоївзаємодії і спрямоване на отриманнядинамічногознання [10, с. 13].

Вважаємо, щозастосування воркшоп-технології для організаціїаудиторної та позааудиторноїсамостійноїроботистудентів-психологів, щоздійснюється ними в межах природничо-науковоїпідготовкиу закладахвищоїосвіти, дастьможливістьсформувати у майбутніхпсихологіврозуміннязначимостіприродничо-науковоїсамоосвіти й потребу їїздійснюватинині та протягомусьогожиття.

Поштовхом до дослідженняможливостізастосуванняSMART- технологій у процесіорганізаціїосвітньогопроцесу з природничо- науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів як чинника, щодастьможливістьздійснюватитакупідготовку на засадах інноваційності та евристичності, стали результатиранішепроведеного нами аналізуорганізаціїприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів у провіднихзакладах вищоїосвітисвіту, де вказується, щоSMART- технології є невід'ємноючастиноюнавчальногопроцесу у зарубіжних закладах вищоїосвіти (Білик, 2019: 292-295; Білик, 2019: 34-39). Отже, на ційпідставі, робимовисновок, щозастосуванняSMART-технологій у процесіорганізаціїосвітньогопроцесу з природничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів у закладах вищоїосвіти дозволить викладачевітворчопроєктуватиосвітнійпроцес і реалізовуватийого у формі, найбільшприйнятній для нинішньогопоколіннястудентів, підвищить у майбутніхпсихологівінтерес до природничо-науковихзнань та мотивацію до опанування ними, формуватимекреативнемислення та здатністьзнаходитирізні шляхи для вирішенняоднієї і тієї ж проблеми, використовуючи за потреби знання, опанованіпід час природничо- науковоїпідготовки.

Взявши до увагитвердженняЮНЕСКО про те, щомобільніпристроїможутьсприятиефективнішомувикористанню часу на заняттях та покращеннюякостіосвіти (Ін-т ЮНЕСКО, 2010), та власнийдосвідпедагогічноїдіяльності, робимовисновок: застосуванняBYOD-технологіїдужеефективне, мобільнідодатки для навчаннястудентів-психологівдисциплінамприродничо-наукового циклу такі, як “NeuroSlice”, “iSurfBrainView”, “Neuroanatomy - DigitalAtlas”, “CerebrumID”, “NeuroAnatomyNext”, “MyBrainAnatomy” та мобільнідодатки для оцінюваннярівнясформованостіпредметних(“DailyAnatomy: FlashcardQuizzestoLearnAnatomy”, “Вікторина: Анатомія” та “Easyanatomy - atlas&quizzes”, “Анатомія. Тести”), а за потреби, й іншіпрограмисприятимуть, з одного боку, формуванню у майбутніхпсихологівзацікавленості та мотивації до здійсненняприродничо-науковоїпідготовки, а з іншого - підвищеннюрівняактивності в процесіїїздійснення та задоволеннявідотриманихрезультатів.

Відзначимо, щозазначеневищеспонукало нас дослідити, чиготовівикладачізакладіввищоїосвітивикористовувативиокремлені нами педагогічнітехнології. З цією метою нами проведено анкетування 76 викладачівзакладіввищоїосвіти.

Перш за все, ми вирішилиз'ясувати, чипідтримуютьвикладачізакладіввищоїосвітиідеюзмінитрадиційнихметодівнавчанняприродничо- науковихдисциплін на інноваційні. У результатіопитування нами виявлено, що 69,39% респондентівподіляютьтаку думку повністю, але, на жаль, досить великий відсоток (30,61%) не бачатьтакої потреби зовсім.

У цьомуконтекстібулоз'ясовано, щотільки 2,49% опитанихвикладачівповністюознайомлені з практикою застосуванняковоркінг- технології; частковоознайомлені - 23,99%; не ознайомлені - 73,52%. Відповідівикладачів про те, чиознайомлені вони з практикою застосуваннябаркемп-технології, засвідчили, щоповністюознайомлені з нею І6,84% респондентів; частковоознайомлені - 29,19%; не ознайомлені - 53,97%. Результатианкетуваннявикладачівпоказали, що 2,78% респондентівповністюознайомлені з практикою застосування воркшоп-технологій в освітньомупроцесіу закладахвищоїосвіти; частковоознайомлені - 12,56%; не ознайомлені - 84,66%.

Аналізвідповідейвикладачів про те, чизастосовують вони SMART- та BYOD-технології в процесіприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти, виявив, що регулярно застосовуютьSMART-технології 41,44% респондентів, BYOD-технології - лише 0,93%; застосовують, але не регулярно: SMART-технології 49,66% опитаних, BYOD-технології - 18,37%; не застосовуютьSMART-технології - 8,90% викладачів, BYOD-технології - 80,7%.

Отже, результатидослідження показали, щозначначастинавикладачів не готова застосовувативиокремлені нами інноваційніпедагогічнітехнології.

Висновки

Ураховуючирезультатипроведеногодослідження, а саме, з'ясування думки студентівщододоцільностіздійсненняприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів у закладах вищоїосвіти (більше 66% позитивнихвідповідей), чинників, якінегативно впливають на ефективністьтакоїпідготовки (лідеромсередяких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власнебаченняшляхівосучасненняприродничо-науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів у закладах вищоїосвіти (здійснюватиїї на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньосформовануздатність у викладачіввикористовуватиультрановаційніпедагогічнітехнології (середнійпоказникнедостатньосформованоїздатностіскладає 60,35%), вбачаємо потребу підвищуватикваліфікаціювикладачівприродничо- науковихдисциплін з метою покращенняздатностідемонструватипрофесійнуспрямованість та функціональнуполівекторністьприродничо- науковоїпідготовкимайбутніхпсихологів у закладах вищоїосвіти.

Представленедослідженняпередбачаєвивченняможливостейвітчизняних та міжнароднихпрогрампідвищеннякваліфікаціївикладачівзакладіввищоїосвіти, щоздійснюютьприродничо-науковупідготовкумайбутніхпсихологіву закладахвищоїосвіти.

Література

1. Білик В.Г. Специфіка природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти Канади / В.Г. Білик // Вісник Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - 2019. - Вип. 2 (158). - С. 291-297.

2. Білик В.Г. Теоретична характеристика моделі системи природничо- наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти / В.Г. Білик // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2019. - № 8 (92). - С. 156-170.

3. Джевицкая Е.С. Подготовка и повышение квалификации преподавателей высшего учебного заведения: монография / Е.С. Джевицкая, С.Д. Резник. - Пенза: ПГУАС, 2015. - 128 с.

4. КрівшенкоЛ. М. Евристичне навчання: сутність і змістові характеристики / Л. М. Крівшенко // Наукові записки Центральноукраїнського державногопедагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки. - 2017. - Вип. 159. - С. 219-225.

5. Мороз В.М. Механізм організації підвищення кваліфікації науково - педагогічних працівників як об'єкт державного управління якості освіти / В.М. Мороз // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2014. - № 3. - С. 107-113.

6. Обучение на протяжении жизни. Глобальный отчет по образованию и просвещению взрослых. / Ин-т ЮНЕСКО. URL: http://www.lawinrussia.ru/kabinet- yurista/zakoni-inormativnie-akti/2010-03-28/globalniy-otchet-po-obrazovaniyu-i- prosveshcheniyuvzroslih.html(дата звернення: 16.03.2020).

7. Олійник В.В. Професійне удосконалення науково-педагогічних працівників: проблеми та шляхи вирішення / В.В. Олійник // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : збірник наукових праць. Харків : НТУ “ХПІ”, 2010. - Вип. 27 (31). - Ч. 1. - С. 88-97.

8. Сущенко Л.П. Інформаційно-комунікаційні технології в умовах сучасної парадигми вищої фізкультурної освіти / Л.П. Сущенко // Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту: тези доповідей ІІ Міжнародної наук.-метод. конференції. Суми, 2015. - С. 19-22.

9. ХлоповА.М. Формування математичної грамотності майбутнього вчи-теля технологій при вивченні дисципліни «Вища математика» / А.М. Хлопов//ScienceRise. - 2015. - № 3 (1). - С. 63-66.

10. BilykV. Science Preparation of Future Psychologists in Higher Education Institutions: Comparative Analysis of Spanish and Ukrainian Experience / V. Bilyk// Multidisciplinary Scientific Journal: International Academy Journal Web of Scholar. - 2019. - № 1 (31). - Vol. 2. - P. 33-41.

References

1. Bilyk V.H. (2019). Spetsyfikapryrodnycho-naukovoyipidhotovkymaybutnikhpsykholohiv u zakladakhvyshchoyiosvityKanady. [Specifics of future psychologists' natural science preparation in higher institutions of Canada]. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”. Series: Pedagogical Sciences. 2019, 2 (158), 291-297 [in Ukrainian].

2. Bilyk V.H. (2019). Spetsyfikapryrodnycho-naukovoyipidhotovkymaybutnikhpsykholohiv u zakladakhvyshchoyiosvityKanady. [Theoretical characteristics of the model of future psychologists' science preparation system in higher education institutions]. Pedagogical Sciences: theory, history, innovative technologies. 2019, 8 (92), 156-170. [in Ukrainian].

3. DzhevitskayaYe.S., Reznik S.D. (2015). Podgotovkai povysheniyekvalifikatsiiprepodavateleyvysshegouchebnogozavedeniya: monografiya [Training and Continuing Education of Higher Education Teachers: Monograph]. Penza: PGUAS, 2015, 128. [in Russi].

4. Krivshenko L.M. (2017). Evrystychnenavchannya:sutnist' izmistovi

5. kharakterystyky. [Heuristic Teaching: Essence and Content]. Scientific notes of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences. 2017, 159, 219-225. [in Ukrainian].

6. Moroz V.M. (2014) Mekhanizmorhanizatsiyipidvyshchennyakvalifikatsiyinaukovo - pedahohichnykhpratsivnykiv yak ob”yektderzhavnohoupravlinnyayakostiosvity. [Mechanism of organization of advanced training of scientific and pedagogical workers as an object of state management of quality of education]. Scientific notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2014, 3, 107-113. [in Ukrainian].

7. Obucheniyenaprotyazheniizhizni. Global'nyyotchet po obrazovaniyuiprosveshcheniyuvzroslykh. [Lifelong Learning. Global Report on Adult Education and Enlightenment]. Institute of UNESCO. URL:http://www.lawinrussia.ru/kabinet-

8. yurista/zakonMnormativnie-akti/2010-03-28/globalniy-otchet-po-obrazovaniyu-i- prosveshcheniyuvzroslih.html (Last accessed:16.03.2020).

9. Oliynyk V.V. (2010). Profesiyneudoskonalennyanaukovo-pedahohichnykhpratsivnykiv: problemytashlyakhyvyrishennya.[Professional improvement of scientific- pedagogical staff: problems and solutions.]. Problems and prospects of formation of national humanitarian and technical elite: a collection of scientific works. Kharkiv: NTU “KhPI”, 2010, 27 (31), 1,88-97. [in Ukrainian].

10. Sushchenko L.P. (2015). Informatsiyno-komunikatsiynitekhnolohiyi v umovakhsuchasnoyiparadyhmyvyshchoyifizkul'turnoyiosvity. [Information and Communication Technologies in the Modern Paradigm of Higher Physical Education]. Innovative technologies in the system of advanced training of specialists of physical education and sports: abstracts of the II International scientific-method method. Conf. Sumy, 2015, 1922. [in Ukrainian].

11. Khlopov A.M. (2015). Formuvannyamatematychnoyihramotnostimaybutn'ohovchy-telyatekhnolohiy pry vyvchennidystsypliny “Vyshchamatematyka”. [Formation of mathematical literacy of the future technology teacher in the study of the discipline “Higher Mathematics”]. Science Rise. 2015, 3 (1), 63-66. [in Ukrainian].

12. Bilyk V. (2019). Science Preparation of Future Psychologists in Higher Education Institutions: Comparative Analysis of Spanish and Ukrainian Experience. Multidisciplinary Scientific Journal: International Academy Journal Web of Scholar. 2019, 1 (31), 2, 33-41. [in Poland].

Размещено на Allbest.ru