Практична підготовка студентів до здоров’язбереження учнів на уроках математики як важлива складова освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична підготовка студентів до здоров'язбереження учнів на уроках математики як важлива складова освітнього процесу

Дарія Возносименко, доктор філософії, доцент кафедри вищої математики та методики навчання математики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів математики до здоров'язбереження учнів. Розглянуто, що практична підготовка майбутнього вчителя математики до здоров'язбережувальної діяльності - це невід'ємний компонент фахової підготовки, яка передбачає оволодіння студентами навичками, уміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності. Педагогічна практика є однією із ключових форм набуття студентами суб'єктного практичного досвіду педагогічної здоров'язбережувальної діяльності. Наведено приклади завдань для студентів під час проходження практики, які спрямовані на розвиток здоров'язбережувальної компетентності учнів. Зазначено, що розробка та використання вправ здоров'язбрежувального змісту сприяє розвитку інтересу учнів до предмету, і насамперед формуванню здров'язбрежувальної компетентності учнів. вчитель фаховий математика

Ключові слова: здоров'язбереження; підготовка вчителя математики; педагогічна практика; здоров'язбережувальні технології; практична підготовка.

PRACTICAL PREPARATION OF STUDENTS FOR STUDENTS HEALTH IN MATHEMATICS LESSONS AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE EDUCATIONAL PROCESS

Dariia Voznosymenko, Doctor of Philosophy Sciences, Associate Professor of Higher Mathematics and Methods of Teaching Mathematics Department Pavh Tychyna Uman State Pedagogical University

Keywords: health; mathematics teacher training; pedagogical practice; health technologies; practical training.

Актуальність. Нині проблема здоров'язбереження набуває глобального масштабу. Вона посідає сьоме місце серед загроз планетарного масштабу (загроза світової війни, екологічні катаклізми, нерівність економічних відносин в різних країнах світу, демографічна загроза, нестача природних ресурсів, наслідки науково-технічного прогресу, проблема здоров'язбереження людства).

До того ж, стан здоров'я нації виступає показником духовного, соціально-економічного та медико-біологічного рівня добробуту цивілізованої країни. Означена проблема спонукає до пошуку нових шляхів її розв'язання у наукових дослідженнях з питань збереження здоров'я учнів закладів загальної середньої освіти України. Актуальність проблеми формування в учнів відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я навколишніх як найвищої цінності, відображено у таких нормативних документах: Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст., закони України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про вищу освіту", Національна стратегія розвитку освіти в Україні, Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 р. "Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація", Концепція "Нова українська школа" тощо.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні, передбачено, що держава повинна стимулювати прагнення молоді до здорового способу життя, а основним завданням визначено виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я навколишніх [7].

У такому разі значне місце у проблемі здоров'язбреження підростаючого покоління відводиться, передовсім вчителю, який володіє сучасними педагогічними технологіями, сплановує і організовує свою діяльність, враховуючи пріоритети збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління у процесі навчання.

Постановка проблеми і ступінь дослідження. Питання, пов'язанні з проблемою формування здорового способу життя учнів і молоді, висвітлено у працях Г. Апанасенка, В. Бабича, Л. Ващенко, М. Гончаренко, М. Гриньової, В. Кузя, С. Кириленко, В. Оржжовської, В. Сухэмлинського, К. Ушинського, Н. Урум та ін. Культура здоров'я особистості була об'єктом дослідження низки науковців, серед яких В. Горащук, О. Дубогай, В. Колбанов, Л. Татарнікова, Е. Вайнер та ін.

Підготовка майбутніх учителів до здоров'язбережувальної діяльності є предметом наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема Н. П'ясецької [10], Г Жари [4], І. Щербини [12], Т. Книш [5], О. Адєєвої [1], Н. Урум [11], Т. Осадченко [9] та інших.

Метою статті є характеристика особливостей практичної підготовки студентів до здоров'язбереження учнів на уроках математики шляхом застосування в освітньому процесі здоров'язбережувальних технологій.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні математична освіта в Україні стоїть перед низкою змістових, організаційних та ціннісних викликів. Це стосується як шкільної, так вищої освіти. Одним з основних факторів, що сприятиме розв'язанню проблеми підвищення якості математичної підготовки в школах та ЗВО, є висококваліфікований сучасний вчитель математики, здатний не тільки якісно передавати знання, а й мотивувати, зацікавлювати, створювати умови для творчої, активної пізнавальної діяльності, а також здатний до збереження та зміцнення здоров'я учнів у процесі навчання математики.

Одним із аспектів удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів математики в педагогічному університеті є практична підготовка студентів до впровадження компетентнісного підходу в систему шкільної освіти. Практична підготовка майбутніх учителів математики - це невід'ємний компонент фахової підготовки, що передбачає оволодіння студентами навичками, уміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності.

Як зазначено в новій програмі з математики для учнів 5-9 класів, наскрізна лінія "Здоров'я і безпека" в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку й охорону здоров'я (текстові завдання, пов'язані із середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями й графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов'язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов'язані з ризиками для життя і здоров'я, при вивченні основ математичної статистики. Розв'язання проблем, знайдених з "ага-ефектом", розгляд красивих геометричних конструкцій, пошук оптимальних методів розв'язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій [8].

Як розглянуто нами у роботі [2], підготовку вчителя до реалізації цієї наскрізної лінії у школі слід розпочинати з перших років навчання студентів у педагогічному університеті під час як аудиторної, так і позааудиторної роботи. Автором розроблено методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів математики до реалізації наскрізної лінії ключових компетентностей "Здоров'я і безпека".

У системі професійної підготовки учителів математики важливе місце посідає педагогічна практика, що є невід' ємною складовою підготовки вчителя математики та однією із ключових форм набуття студентами суб'єктного практичного досвіду педагогічної діяльності. Певного досвіду студенти набувають у процесі квазіпрофесійної педагогічної діяльності на заняттях із методичних дисциплін, а педагогічна практика дає змогу розширити цей досвід в умовах реальних закладів освіти [3].

Залежно від навчальних планів ЗВО, види педагогічних практик у системі підготовки майбутніх учителів математики варіюються, зокрема, навчальна педагогічна практика проходить на другому або третьому курсі, як правило, на четвертому курсі, педагогічна виробнича (на четвертому курсі бакалаврату та у магістратурі).

Педагогічна практика доповнює і збагачує теоретичну підготовку студентів, створює умови для вироблення в них умінь та навичок, необхідних для навчання учнів математики, зокрема, до реалізації наскрізної лінії "Здоров'я та безпека".

Головною метою навчальної педагогічної практики є ознайомлення студентів із системою освітньої, позакласної та позашкільної роботи вчителя математики і школи загалом; формування уміння конструювати і організовувати окремі елементи процесу навчання математики; вивчати досвід навчальної, виховної та позакласної роботи вчителів-предметників і класних керівників у колективах учнів 5-9 класів.

Відповідно до цього, основними завданнями цього виду практики є:

- надбання і розвиток навичок з організації самостійного проведення навчальної та виховної роботи з учнями з урахуванням їхніх вікових особливостей;

- розвиток практичних умінь із проведення навчальної та виховної роботи з класом;

- розробка матеріалів та проведення 1-2 пробних уроків із математики;

- участь у проведенні індивідуальних і групових додаткових занять із учнями, що відстають у навчанні, та тими, хто має високий рівень навчальних досягнень.

Під час навчальної педагогічної практики ми пропонуємо студентам розробити пробний урок з математики з використанням здоров'язбережувальних технологій, а також дидактичні засоби навчання (підбір валеологічних задач до конкретної тематики, фізкультхвилинок, сміхових вправ).

Провідною, з точки зору підготовки майбутнього вчителя математики до здоров'язбереження учнів, є виробнича педагогічна практика. Її мета - оволодіння методиками здійснення освітньої діяльності та формування вмінь і навичок самостійного проведення освітньої та позакласної роботи з учнівськими колективами в основній школі (5-9-й класи), спонукання студентів до професійного самовдосконалення.

Проходження виробничої педагогічної практики передбачає виконання студентом- практикантом низки завдань, а також одночасне виконання функцій практиканта, учителя-предметника та класного керівника. Це, зі свого боку, створює всі необхідні умови для здоров'язбереження учнів на уроках математики. Так, під час проходження педагогічної практики студенти мають можливість розробити плани- конспекти уроків математики, позакласних заходів, гурткових занять, одним із завдань яких є орієнтування учасників освітнього процесу на здоровий спосіб життя, профілактику шкідливих звичок та попередження конфліктних ситуацій у соціумі. У процесі такої діяльності майбутні вчителі знайомляться з методами і способами впровадження здоров'язбережувальних технологій на уроках математики [3].

Одним із ключових завдань, які ми пропонуємо студентам, є розробка та проведення уроків математики з використанням здоров'язбережувальних технологій (зокрема, фізкультхвилинок, сміхової та кольоротерапії, хвилинок здоров'я, вправ валеологічного та здоров'язбережувального змісту і т.д).

Наведемо для прикладу фрагмент розробленої вправи для учнів 6-го класу на уроці математики під час вивчення теми "Основна властивість пропорції".

Вправа "Молоко - джерело здоров'я".

Мета. Звернути увагу учнів на важливість вживання вітамінів для росту та розвитку дитячого організму; формувати в учнів вміння розв'язувати задачі на основну властивість пропорції; застосувати набуті знання для розв'язування прикладних задач.

Інструкція

З давніх пір існує думка, що коров'яче молоко є джерелом здоров 'я. Вже тоді люди замислювалися над тим, які вітаміни містяться в молоці. Не знаючи фізичних властивостей, хімічного складу, вони називали його "соком життя" або "білою кров'ю".

У коров 'ячому молоці зібрані всі необхідні біологічні речовини, здатні задовольняти фізіологічні потреби живого організму. Про це знають навіть герої улюблених мультфільмів https://www.youtube.com/watch?v=xfgHhcppHr8

І вирішив кіт довести корисність молока на прикладі задачі:

У 250 мл молока корови Мурки міститься близько 300 мг кальцію, скільки отримає кальцію Шарик, якщо вип 'є 1л молока?

Обговорення

1. Який вітамін міститься в молоці і молочних продуктах?

2. Для чого його необхідно вживати?

3. Які з продуктів є джерелами вітаміну D?

4. Які інші вітаміни вам відомі, крім Са?

Мінімальний необхідний 12-річному школяру об'єм молочних продуктів відноситься до всього об'єму рідини, що випивається за день, як 3 : 20. Скільки молока, кефіру або ряжанки повинен випивати шестикласник, якщо усього за день у його раціон входить 2 літра рідини.

Підсумки

Підводимо учнів до висновку, що для здорового розвитку організму необхідно вживати продукти, багаті на вітаміни, зокрема коров 'яче молоко.

Інформаційна скринька

Розглянемо корисні властивості, які має коров'яче і козяче молоко для дітей. Молоко містить вітаміни A, B, B2, C, мінеральні речовини, легкозасвоювані білки, жири і вуглеводи. Крім усього іншого, в ньому міститься дуже багато кальцію, що такий корисний зростаючим дітям.

Молоко для дітей просто незамінне, адже в ньому містяться такі амінокислоти, як метіонін і лізин. Саме ці амінокислоти беруть участь у формуванні антитіл, ферментів травлення та інсуліну. Також метіонін, амінокислота, яка міститься в молоці, зв'язує і виводить важкі метали з організму дитини.

Загалом у молоці міститься понад 200 різних органічних і мінеральних речовин, які позитивно впливають на розвиток дитячого організму. Молоко для дітей і дорослих корисно також тим, що добре підвищує рівень заліза в крові, і з його допомогою можна лікувати гастрит з підвищеною кислотністю, захворювання дванадцятипалої кишки, виразку шлунка. Дуже добре молоко сприяє лікуванню захворювань печінки. Як не дивно, молоко для дітей може принести ще користь у стоматології. Воно допомагає при профілактиці захворювання карієсу. Молоко насичує зуби дітей кальцієм і знижує їх чутливість до його збудників.

Дефіцит кальцію, який дитина отримує з молока, може призвести в майбутньому до порушення розвитку кісткової тканини. Такі порушення, зі свого боку спричиняють розвиток остеопорозу, деформацій кісток і переломів.

Використання таких вправ сприяє розвитку інтересу учнів до предмету, і насамперед формуванню здров'язбрежувальної компетентності учнів.

- дослідження умов навчання та виховання учнів у ЗЗСО;

- проведення валеологічного аналізу організації уроків математики;

- вивчення закономірностей впливу умов навчання і виховання на працездатність і успішність учнів;

- оволодіння оздоровлювальними технологіями навчання;

- проведення оцінювання фізичного розвитку та рівня здоров'я учнів [6, 2].

Висновки

Проведення уроків та позакласних заходів здоров'язбережувального змісту дає можливість студенту реалізувати себе в ролі вчителя, здатного сформувати в учнів свідоме ставлення до власного здоров'я. Отже, реалізація такої діяльності під час педагогічної практики сприяє: формуванню у студентів знань, навичок і умінь, необхідних для пропагування здорового способу життя, збереження й зміцнення як власного здоров'я, так і здоров'я учнів; формуванню умінь використовувати отримані знання валеологічного змісту у повсякденному житті; оволодінню навичками розвитку в учнів валеологічного мислення та культури засобами математики.

Перспективи подальших досліджень.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методичних засад підготовки майбутніх учителів математики до екологічного виховання учнів на уроках математики.

Література