Динаміка операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів в ході проведення тренінгу з командоутворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів в ході проведення тренінгу з командоутворення

Войчун Олена Вікторівна - викладач кафедри теорії і методики фізичної культури, факультету фізичного виховання та спорту, Миколаївського Національного Університету імені В. О. Сухомлинського

Summar

Dynamics of operationalactivity component of civil activity of students during the training on team building

Voychun O.V. - teacher of the department of theory and methodology ofphysical culture, faculty of physical education and sports, V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University

The article demonstrates the dynamics of the operational activity component of students' civic activity, which makes it possible to create an actual model for forming the student's civic activity by means of student self-government. The effectiveness of the influence of the conducted training on the positive dynamics of the operationalactivity component of the student's civic activity is proved. The conclusionsgive an opportunity to build correctlyprospects for further development in this direction.

Key words: civic activity, society, operational activity component, students, personality, student self-government.

Анотація

В статті продемонстровано динаміку операційно-діяльнісного компонента громадянської активності студентів, що дає можливість створити актуальну модель формування громадянської активності студентів університету засобами студентського самоврядування. Доведено ефективність впливу проведеного тренінгу на позитивну динаміку операційно-діяльнісного компонента громадянської активності студентів. Зроблені висновки у статті, дають можливість правильно побудувати перспективи подальшого розвитку в цьому напрямі.

Ключові слова: громадянська активність, суспільство, операційно-діяльнісний компонент, студенти, особистість, студентське самоврядування.

Постановка проблеми. Удосконалення будь-якого суспільства неможливе без систематичної та цілеспрямованої роботи щодо розвитку і становлення кожної особистості. Але досягти зрілості як особистість людина здатна лише через громадянське бачення світу, через оцінку усього, що відбувається навколо, з позицій власної активної участі та відповідальності за ті процеси, що проходять у суспільстві. Реформа освіти ставить проблему виховання громадянина на перше місце, оскільки добре відомою з незаперечна істина: аби демократія стала реальністю життя, потрібна зацікавленість людей у досягненні суспільно важливих цілей; відповідальність за долю суспільства як за свою власну.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Організаційні аспекти самоврядування студентів, проблеми їхньої соціалізації та самореалізації, становлення студентів як суб'єктів життєтворчості окреслено в дослідженнях І. Беха, Т. Бондар, Т. Буяльської, Л. Вовк, М. Гриньової, О. Дубасенюк,

І. Зязюна, А. Капської, М. Красовицького, В. Моргуна, В. Радула, Н. Тарасевич, В. Троцко та інших. Мета і завдання студентського самоврядування розглянуто в працях І. Аносова, Д Мехонцева, О. Невмержи- цької, М. Полякова, В. Яблонського та ін.), самоврядні об'єднання - в працях В. Гаспаряна, М. Григор'єва, Г. Троцко, Л. Шеїна та ін..

Стан громадянської активності сучасного українського суспільства в цілому і молоді, зокрема та процес її формування розглядалися у працях О. Басніна, О. Бойчука, І. Голіної, О. Кіндратця, Л. Шангіної, Т. Саврасової-В'юн, В. Соколова, Л. Сокурянської, З. Резніченко, М. Шкребця та інших дослідників. Особливої актуальності набувають дисертаційні дослідження українських та російських науковців Д. Акімова, С. Беленцова, Н. Волобоєвої, Л. Семенюк, С. Тетерського, О. Ша- мича, в яких розкриваються взаємозалежність рівня розвитку громадянської активності й ініціативності особистості та громадянського суспільства.

Наукова новизна. Стаття присвячується визначенню рівня операційно -діяльнісного компоненту, під час формування громадянської активності студентів університету засобами студентського самоврядування на сучасному етапі українського державотворення.

Формування цілей статті. Визначені критерії, рівні та показники сформованості громадянської активності студентів університету було покладено в основу розробленої нами програми діагностичної оцінки сформованості кожного з компонентів громадянської активності для вирішення другого завдання констатувального експерименту.

Виклад основного матеріалу. В умовах цивілі- заційних процесів виникає потреба в особистості, яка б була соціально активною, компетентним фахівцем, ви- сокопрофесійним лідером з особистісними якостями, затребуваними на світовому ринку праці, такими як: ініціативність, громадянська активність, управлінська компетентність, чесність, відкритість, цілеспрямованість, відповідальність, самоорганізова- ність, прагнення до самовдосконалення і саморозвитку та ін. Теоретичні дослідження й емпіричний досвід переконують, що цьому насамперед сприяє участь у студентські роки в діяльності самоврядних організаціях, що дозволяє виховати названі якості та розкрити потенціал майбутнього громадянина. Звісно, сьогодні не існує іншого суспільного інституту, який міг би виконати це завдання належним чином більш якісно і продуктивно, ніж інститут освіти.

О.Б.Плига виділяє громадянську активність як одну з форм суспільної активності, спрямовану на реалізацію інтересів соціальних груп у сфері суспільних відносин і громадського життя, яка регулюється правовими нормами держави. До форм громадянської активності О.Б.Плига включає: участь у виборах, у об'єднаннях, у місцевому самоврядуванні, громадянська ініціатива, акти громадянської непокори, громадянські слухання [3].

В.О.Сухомлинський розглядає громадянську активність як внутрішню спрямованість особистості, що здатна впливати на побудову та розвиток гуманного суспільства, її зрілу самодіяльність, що пов'язана з реалізацією національних інтересів. Він виділив основні форми прояву громадянської активності: правова, політична і моральна [4].

Т.В. Безверха, розглядає громадянську активність як внутрішнє прагнення до діяльності, що спрямоване на здійснення будь-якої суспільної мети, як важливу умову розвитку державотворення, акцентує увагу на залежності рівня громадянської активності від стану розвитку змісту національної ідеї [1].

Громадянська активність - накопичення досвіду реальних соціально значимих справ, участь у суспільних об'єднаннях й акціях, спрамованих на захист прав громадян, зміцнення правопорядку [2].

Під громадянською активністю студента у нашому дослідженні будемо розуміти комплекс осо- бистісних якостей і рис характеру, що є основою особливого способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Цими якостями є такі: патріотична самосвідомість, відповідальність і мужність, суспільна ініціативність, готовність трудитися для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити її міжнародний авторитет; повага до Конституції, законів української державності, висока правосвідомість, досконале знання державної мови, повага до традицій та історії рідного народу, дисциплінованість, працьовитість, творчість, піклування про природу, фізична досконалість і моральна чистота, гуманність, висока культура міжнаціонального спілкування. Структуру громадянської активності студентів визначаємо як сукупність компонентів (когнітивно- інформаційного, мотиваційно-ціннісного, опера- ційно-діяльнісного та результативно-рефлексивного). Операційно-діяльнісний компонент громадянської активності включає способи здійснення соці- ально-перетворюючої діяльності; створення власних соціальних проектів, проведення благодійних акцій, пошукової роботи, моделювання ситуацій, що дозволяють реалізовувати цивільні права і свободи, форми політичної участі у громадському житті. Характеристику рівнів операційно-діяльніс- ного компоненту громадянської активності можна бачити в таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії та рівні сформованості операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів.