Динаміка операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів в ході проведення тренінгу з командоутворення

Характеристика засобів студентського самоврядування. Аналіз динаміки операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів в ході проведення тренінгу з командоутворення. Знайомство з організаційними аспектами самоврядування студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.07.2021
Размер файла 392,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів в ході проведення тренінгу з командоутворення

Войчун Олена Вікторівна - викладач кафедри теорії і методики фізичної культури, факультету фізичного виховання та спорту, Миколаївського Національного Університету імені В. О. Сухомлинського

Summar

Dynamics of operationalactivity component of civil activity of students during the training on team building

Voychun O.V. - teacher of the department of theory and methodology ofphysical culture, faculty of physical education and sports, V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University

The article demonstrates the dynamics of the operational activity component of students' civic activity, which makes it possible to create an actual model for forming the student's civic activity by means of student self-government. The effectiveness of the influence of the conducted training on the positive dynamics of the operationalactivity component of the student's civic activity is proved. The conclusionsgive an opportunity to build correctlyprospects for further development in this direction.

Key words: civic activity, society, operational activity component, students, personality, student self-government.

Анотація

В статті продемонстровано динаміку операційно-діяльнісного компонента громадянської активності студентів, що дає можливість створити актуальну модель формування громадянської активності студентів університету засобами студентського самоврядування. Доведено ефективність впливу проведеного тренінгу на позитивну динаміку операційно-діяльнісного компонента громадянської активності студентів. Зроблені висновки у статті, дають можливість правильно побудувати перспективи подальшого розвитку в цьому напрямі.

Ключові слова: громадянська активність, суспільство, операційно-діяльнісний компонент, студенти, особистість, студентське самоврядування.

Постановка проблеми. Удосконалення будь-якого суспільства неможливе без систематичної та цілеспрямованої роботи щодо розвитку і становлення кожної особистості. Але досягти зрілості як особистість людина здатна лише через громадянське бачення світу, через оцінку усього, що відбувається навколо, з позицій власної активної участі та відповідальності за ті процеси, що проходять у суспільстві. Реформа освіти ставить проблему виховання громадянина на перше місце, оскільки добре відомою з незаперечна істина: аби демократія стала реальністю життя, потрібна зацікавленість людей у досягненні суспільно важливих цілей; відповідальність за долю суспільства як за свою власну.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Організаційні аспекти самоврядування студентів, проблеми їхньої соціалізації та самореалізації, становлення студентів як суб'єктів життєтворчості окреслено в дослідженнях І. Беха, Т. Бондар, Т. Буяльської, Л. Вовк, М. Гриньової, О. Дубасенюк,

І. Зязюна, А. Капської, М. Красовицького, В. Моргуна, В. Радула, Н. Тарасевич, В. Троцко та інших. Мета і завдання студентського самоврядування розглянуто в працях І. Аносова, Д Мехонцева, О. Невмержи- цької, М. Полякова, В. Яблонського та ін.), самоврядні об'єднання - в працях В. Гаспаряна, М. Григор'єва, Г. Троцко, Л. Шеїна та ін..

Стан громадянської активності сучасного українського суспільства в цілому і молоді, зокрема та процес її формування розглядалися у працях О. Басніна, О. Бойчука, І. Голіної, О. Кіндратця, Л. Шангіної, Т. Саврасової-В'юн, В. Соколова, Л. Сокурянської, З. Резніченко, М. Шкребця та інших дослідників. Особливої актуальності набувають дисертаційні дослідження українських та російських науковців Д. Акімова, С. Беленцова, Н. Волобоєвої, Л. Семенюк, С. Тетерського, О. Ша- мича, в яких розкриваються взаємозалежність рівня розвитку громадянської активності й ініціативності особистості та громадянського суспільства.

Наукова новизна. Стаття присвячується визначенню рівня операційно -діяльнісного компоненту, під час формування громадянської активності студентів університету засобами студентського самоврядування на сучасному етапі українського державотворення.

Формування цілей статті. Визначені критерії, рівні та показники сформованості громадянської активності студентів університету було покладено в основу розробленої нами програми діагностичної оцінки сформованості кожного з компонентів громадянської активності для вирішення другого завдання констатувального експерименту.

Виклад основного матеріалу. В умовах цивілі- заційних процесів виникає потреба в особистості, яка б була соціально активною, компетентним фахівцем, ви- сокопрофесійним лідером з особистісними якостями, затребуваними на світовому ринку праці, такими як: ініціативність, громадянська активність, управлінська компетентність, чесність, відкритість, цілеспрямованість, відповідальність, самоорганізова- ність, прагнення до самовдосконалення і саморозвитку та ін. Теоретичні дослідження й емпіричний досвід переконують, що цьому насамперед сприяє участь у студентські роки в діяльності самоврядних організаціях, що дозволяє виховати названі якості та розкрити потенціал майбутнього громадянина. Звісно, сьогодні не існує іншого суспільного інституту, який міг би виконати це завдання належним чином більш якісно і продуктивно, ніж інститут освіти.

О.Б.Плига виділяє громадянську активність як одну з форм суспільної активності, спрямовану на реалізацію інтересів соціальних груп у сфері суспільних відносин і громадського життя, яка регулюється правовими нормами держави. До форм громадянської активності О.Б.Плига включає: участь у виборах, у об'єднаннях, у місцевому самоврядуванні, громадянська ініціатива, акти громадянської непокори, громадянські слухання [3].

В.О.Сухомлинський розглядає громадянську активність як внутрішню спрямованість особистості, що здатна впливати на побудову та розвиток гуманного суспільства, її зрілу самодіяльність, що пов'язана з реалізацією національних інтересів. Він виділив основні форми прояву громадянської активності: правова, політична і моральна [4].

Т.В. Безверха, розглядає громадянську активність як внутрішнє прагнення до діяльності, що спрямоване на здійснення будь-якої суспільної мети, як важливу умову розвитку державотворення, акцентує увагу на залежності рівня громадянської активності від стану розвитку змісту національної ідеї [1].

Громадянська активність - накопичення досвіду реальних соціально значимих справ, участь у суспільних об'єднаннях й акціях, спрамованих на захист прав громадян, зміцнення правопорядку [2].

Під громадянською активністю студента у нашому дослідженні будемо розуміти комплекс осо- бистісних якостей і рис характеру, що є основою особливого способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Цими якостями є такі: патріотична самосвідомість, відповідальність і мужність, суспільна ініціативність, готовність трудитися для розквіту Батьківщини, захищати її, підносити її міжнародний авторитет; повага до Конституції, законів української державності, висока правосвідомість, досконале знання державної мови, повага до традицій та історії рідного народу, дисциплінованість, працьовитість, творчість, піклування про природу, фізична досконалість і моральна чистота, гуманність, висока культура міжнаціонального спілкування. Структуру громадянської активності студентів визначаємо як сукупність компонентів (когнітивно- інформаційного, мотиваційно-ціннісного, опера- ційно-діяльнісного та результативно-рефлексивного). Операційно-діяльнісний компонент громадянської активності включає способи здійснення соці- ально-перетворюючої діяльності; створення власних соціальних проектів, проведення благодійних акцій, пошукової роботи, моделювання ситуацій, що дозволяють реалізовувати цивільні права і свободи, форми політичної участі у громадському житті. Характеристику рівнів операційно-діяльніс- ного компоненту громадянської активності можна бачити в таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії та рівні сформованості операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів.

Рівнісформованості

Характеристика

Недостатній

Відмовляється від виконання завдань або ж відразу, або ж після перших труднощів. Виконувані дії не усвідомлені; спостерігається невміння проводити аналіз та самоаналіз діяльності, бідність засобів, що обираються, невміння приймати рішення та визначати перспективи діяльності, потреба у постійному управлінні з боку викладача.

Початковий

Пропоновані викладачем завдання виконує в повному обсязі, проте без ініціативи та ентузіазму; діяльність має репродуктивний характер. Виконує завдання лише за наявності особистісно значимого стимулу (бали для рейтингу чи оцінка) та постійних консультацій і контролю викладача чи члена студентського самоврядування. Виконувані дії частково усвідомлені, діяльність носить репродуктивний характер, цілеспрямованість дій нестійка, проведення самоаналізу діяльності поверхове, слабке бачення перспективи.

Достатній

Дії цілеспрямовані й результативні, характеризуються усвідомленістю, раціональним їх виконанням з урахуванням специфіки отриманого завдання, діяльність епізодично носить креативний характер. Виконувані дії частково усвідомлені, проте цілеспрямованість дій нестійка, присутнє проведення самоаналізу діяльності. Поверхове бачення перспективи.

Креативний

Дії цілеспрямовані й результативні, характеризуються усвідомленістю. Присутнє прогнозування результату і наслідків, раціональне виконання дій, діяльність повністю ініційована та носить творчий характер. Характеризується вмінням ефективно взаємодіяти навіть із незнайомими людьми в нових ситуаціях та самостійно здійснювати вибір найефективнішої форми комбінування методів і засобів для розв'язання практичних завдань.

Рівень сформованості операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів ВНЗ визначали за допомогою спостережень (за аудиторною та поза аудиторною діяльністю студентів), бесід, методу незалежних характеристик, тестування, анкетувань студентів першого курсу а також за допомогою діагностичного опитувальника (див. Додаток 1 ).

Результати сформованості операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів університету можна бачити в таблиці 2:

самоврядування студент громадянський тренінг

Таблиця 2. Результати сформованості операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студен тів(в абсолютних числах, %)

Групи

Рівні

Недостатній

Початковий

Достатній

Креативний

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

конт

47

25

102

54,3

29

15,4

10

5,3

експер

45

24,1

104

55,6

32

17,1

6

3,2

Рис. 1 Сформованість операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів університету перед початком тренінгу (%)

Однією з проблем в системі роботи студентського самоврядування є відсутність налагодженої комунікації (за умови співпраці протягом року) між головами та членами студентських рад різних факультетів, хоча було помічено, що в окремих малих групах вони виявляють дружні взаємостосунки, наявні взаєморозуміння, довіра й підтримка ініціатив.

Другою проблемою є відсутність у студентів університету відчуття кореляції (співвіднесення) загальної мети чи завдань студентського самоврядування (наприклад, «зміни до кращого стану молоді в місті») із індивідуальними цілями чи завданнями кожного з них. Зазначені проблеми свідчать про недостатній рівень операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів ВНЗ.

Для вирішення зазначених проблем та підвищення рівня операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів університету нами були проведені тренінги для учасників студентського самоврядування. В ході проведення тренінгу були визначені два завдання та розроблена програма їх розв'язання. Завдання звучать так: 1. Познайомити студентів, сприяти виробленню умінь для конструктивної комунікації. 2. Сформувати уміння співвідносити власну, індивідуальну ціль із командними, глобальними, тобто суспільними.

Пріоритетність у вирішенні зазначених завдань надавалася:

- командному духу, формуванню дружніх стосунків;

- командній взаємодії

- системі зовнішніх (міжгрупових) комунікацій;

- актуалізації спільної мети;

- кореляції особистих цілей з командними

- визначенню своєї ролі в команді

- підвищенню особистої мотивації

- довірі, почуттю безпеки в групі.

На тренінгу були присутні 187 студентів студентів ВНЗ. Таймінг тренінгу з підвищення рівня операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів можна бачити в додатку 2, а динаміку операційно-діяльнісного компоненту - в таблиці 3.

Таблиця 3. Динаміка операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів універси- тету на початку і після завершення тренінгу(в абсолютних числах і в %)

Рівень

Показники

ЕГ

ЕГ

КГ

КГ

На початку

Після завер

шення

На початку

Після завершення

Осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

Недостатній

45

24,1

30

16

47

25

42

22,3

Початковий

104

55,6

108

57,8

102

54,3

104

55,3

Достатній

32

17,1

39

20,9

29

15,4

31

16,5

Креативний

6

3,2

10

5,3

10

5,3

11

5,9

Як бачимо, початковий рівень в контрольних групах змінився лише на 2,2 % (з 55,6% на початку до 57,8% після завершення експерименту). Насправді, початковий рівень збільшився на 8,1% за рахунок зменшення кількості студентів недостатнього рівня (з 24,1% на початку до 16% після завершення експерименту). Водночас, кількість студентів достатнього та креативного рівня збільшилося за рахунок зменшення кількості студентів початкового рівня. Саме тому, з таблиці бачимо незначні зміни початкового рівня.

Як бачимо, проведений тренінг у розрізі опера- ційно-діяльнісного компоненту громадянської активності найефективніше вплинув на студентів, яких відносимо до недостатнього (22,3% в контрольних групах порівняно з 16% в експериментальних групах), при тому, що початкові показники даного рівня були приблизно однакові та на достатньому рівні (20,9% в контрольних групах порівняно з 16,5% в експериментальних групах).

Висновки

Громадянська активність студента університету реалізується в його активній життєвій позиції, що передбачає відповідальність за професійну справу, вимогливе ставлення до себе, здатність до взаємодії, творчий підхід до професійної діяльності.

Отже, підсумовуючи, можемо зробити висновок, що з одного боку, студентська пора, будучи важливим етапом подальшого становлення особистості молодої людини, сприяє розкриттю її потенційних можливостей, вдосконаленню інтелекту, трансформації системи ціннісних орієнтацій, формуванню нових соціальних якостей, розвитку професійних здібностей у зв'язку з опануванням фаху. Проте, з іншого боку, як свідчать дослідження психологів та власний досвід дисертанта, ці великі потенційні можливості досягнення можливого рівня розвитку моральної, інтелектуальної й фізичної сфери сповна реалізуються не кожним студентом. Одним із методів створення умов для професійного та особистісного розвитку студента взагалі, та розвитку його громадянської активності, зокрема, можемо з впевненістю назвати студентське самоврядування, яке:

а) може виступати засобом соціальної адаптації та соціалізації студента;

б) може бути засобом виявлення початкового рівня та подальшого розвитку не лише громадянської активності, а й інших важливих особистісних та професійних якостей;

в) сприяє зміцненню таких необхідних майбутньому спеціалісту якостей, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою та формуванню адекватної самооцінки.

Список літератури

1. О.Бабакіна. Вивчення стану сформованості і громадянськості майбутнього вчителя в сучасних педагогічних ВНЗ. / Вісник Житомирського державного університету. Випуск 49. Педагогічні науки. - 2010. - с.12-15. 2.

2. Омельченко Л.П. Громадянське виховання.

3. Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. - 224 с.

4. ( Серія « Адміністратору школи»).

5. Педагогический словарь. В 2 Т. - М.: Изд- во Акад. пед. наук. - 1960. - Т 2. - 472 с.

6. Сластенин В. А. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В. А.Сластенин, И. Ф.Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - М.: Школа-пресс, 1997. - 512с.

Додаток 1

Діагностичний опитувальник для студентів

Шановний студенте! З метою покращення діяльності студентського самоврядування у нашому закладі просимо відповісти на запитання.

1. Чи потрібне студентське самоврядування у нашому навчальному закладі?

2. З якою метою, на твою думку, створене студентське самоврядування?

3. Вибери найголовніші 5 функцій, що виконує студентське самоврядування у нашому навчальному закладі, розташувавши їх по пріоритетності (перша - найважливіша, п'ята - найменш важлива)

а) захист прав та інтересів студентів; б) активізація участі студентів у навчальній та науковій роботі; в) встановлення міжфакультетських, міжвузівських та міжнародних зв'язків; г) інформування студентів про свою діяльність; д) створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; е) сприяння для створення необхідних умов для проживання і відпочинку студентів; є) умова самореалізації; ж) засіб вироблення навичок управлінської та організаторської роботи; з) організація та проведення різноманітних концертів та свят; и) допомога іншим - он- кохворим, ветеранам, дітям-сиротам та ін.

4. Чи береш ти участь у самоврядуванні? Якщо так, то яку саме, якщо ні, то чому і чи хотів би в подальшому брати участь? Відповідь обґрунтуй.

Дякуємо за співпрацю!

Додаток 2

Таймінг тренінгу з підвищення рівня операційно-діяльнісного компоненту громадянської активності студентів ВНЗ

11.30-12.00 -відкриття, занурення в легенду, отримання завдання, презентація інструкторів, розбиття на команди

Робота в групах:

12.00-12.20 - знайомство, назва команд, блок 1- пальчики / підстрибування на 3

12.20-13.00 -блок 2

13.00-13.40 -блок 3

13.40-14.00 -збори на плацу, анімація

14.00-14.45 - обід

Робота в групах:

14.45 -15.25-блок 4

15.25-16.00-блок 5

16.00-16.40 -блок 6

16.40-17.10-блок 7 нога в ногу

17.10-17.30 -рефлексія всього тренінгу

17.30-18.00 - вручення посвідчень, посвята

Список етапів «мотузкового» курсу

1. крижинка

2. пальці/ підстрибування на 3

3. човник

4. падіння на довіру / джойстик

5. в'язниця

6. квадрат

7. шишки

8. горизонтальна павутинка

9. колода

10. на руках

11. нога в ногу

12. лабіринт

13. вертикальнапавутинка

14. планка

15. поводир

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.