Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Науково-педагогічна (асистентська) практика як детермінанта професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти

Науково-педагогічна (асистентська) практика як детермінанта професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти

Роль науково-педагогічної практики як провідної детермінанти професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти. Її аналіз як однієї з впливових детермінант, що суттєво підвищує рівні професійного самовизначення студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.07.2021
Размер файла 37,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-педагогічна (асистентська) практика як детермінанта професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти

Ольга Цокур

Анотація

педагогічний студент практика освіта

Мета роботи полягає в обгрунтувані ролі науково-педагогічної (асистентської) практики як однієї з провідних детермінант професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти. Методологія дослідження побудована на принципах контекстно-компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів, з позиції яких професійне самовизначення студентів тлумачиться як спосіб усвідомлення ними своїх особистісних якостей, індивідуальних особливостей та можливостей успішної реалізації набутих загальних і професійних компетентностей на підставі адекватної орієнтації в соціально-економічних та соціокультурних умовах розвитку суспільства, в яких здійснюється свідомий вибір професії викладача закладу вищої освіти. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі оновлення змісту й конкретизації структури навчальної дисципліни «Науково-педагогічна (асистентська) практика» розроблено й апробовано технологію управління й методико-педагогічного супроводу процесу професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти; уточнено сутність і критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) оцінювання означеного феномена. У статті доведено, що науково-педагогічна (асистентська) практика, організована в логіці контекстно-компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів, є однією з найбільш впливових детермінант, що суттєво підвищує рівні професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти.

Ключові слова: професійне самовизначення студентів, викладач закладу вищої освіти, науково-педагогічна (асистентська) практика, загальні і професійні компетентності, контекстно-компетентнісний підхід, особистісно-діяльнісний підхід

Abstract

Tsokur O. The Scientific-Pedagogical (Assistant's) Practice as a Promotional Factor for the Professional Self-Determination of Students in the Status of College or University Teachers.

The Objective of this research work boils down to substantiation of the role of the scientific-pedagogical (assistant «s) practice being one of the leading factors of the professional self-determination of students in the status of college or university teachers. The Methodology of this research work is grounded on the principles of the context-competence approach as well as on the personal activity-based approach, from the viewpoint of which the professional selfdetermination of students is interpreted as a method of comprehension by the latter of their own personal traits, individual aptitudes and opportunities for efficient implementation of the acquired general and professional competencies on the basis of adequate orientation under the social-economic and socio-cultural conditions of development of the society whereby a conscious choice of the profession of a college or university teacher actually takes place. The Novelty of this research work has been in the fact that on the basis of the updated contents and concretization of the structure of the academic subject namely «The Scientific-Pedagogical Assistant's Practice» a technology on management and methodical-pedagogical support of the process of professional self-determination of students in the status of college or university teachers - has been elaborated and approbated; the essence and the relevant criteria of evaluation of the phenomenon in question (motivational, cognitive, activity-based) - have also been specified.

Key words: the professional self-determination of students, a college or university teacher, the scientific-pedagogical (assistant's) practice, general and professional competencies, the context-competence approach, the personal activity-based approach.

Основна частина

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Становлення України як самостійної держави, її національне відродження та перехід до ринкових відносин кардинально впливають на роль фахівців з вищою освітою. Особливе місце серед них посідають майбутні викладачі закладів вищої освіти як високо компетентні і всебічно освічені фахівці сфери вищої освіти, рівень фахової й психолого-педагогічної підготовки яких повинен забезпечити актуальні соціально-педагогічні потреби українського суспільства в умовах реалізації Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті. Процес підготовки нової генерації науковців і професіоналів, здатних позитивно впливати на суспільний розвиток, потребує зростання якості їх знань і відповідних компетенцій, збереження й збагачення національної культурної спадщини, докорінного оновлення змісту, форм і технологій професійно-педагогічної підготовки фахівців, які працюватимуть в умовах міжнародної освітньо-наукової конкуренції, спричиненої чинниками глобалізації й євроінтеграції. Отже, на сучасному етапі розвитку українського суспільства першочерговим завданням є врегулювання певних соціокультурних процесів з метою покращення їх внеску в професійне самовизначення і життєздійснення майбутніх викладачів закладів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійного самовизначення особистості була і залишається однією з актуальних психолого-педагогічних проблем, дослідження якої й досі привертає пильну увагу зарубіжних й вітчизняних учених. Доробки зарубіжних дослідників стосуються передусім виокремлення психодинамічних детермінант професійного самовизначення особистості, серед яких: почуття неповноцінності та прагнення до переваги (А. Адлер); незадоволені дитячі потреби та оперотропізми, кожен з яких може бути основою формування певного типу професійного розвитку (У. Мозер); підсвідома структура основних потреб, сублімація (З. Фройд); вплив соціально-культурних традицій (К. Хорні). Суттєво й те, що соціокультурні детермінанти професійного самовизначення особистості розкривають теорії Е. Берна (вплив життєвого сценарію), Е. Роу (роль батьківських настанов) і Дж. Холланда, який встановив зв'язок між особистістю та екологією, а також концепції Е. Гінзберга і Д. С'юпера, які розглядають еволюційно-феноменологічний чинник професійного самовизначення як результат становлення Я-концепції.

В Україні основна увага дослідників спрямована на вивчення проблем професійної орієнтації та вибору професії (О. Вітковська, О. Ігнатюк, О. Мельник), професійного самовизначення старшокласників у виховній діяльності школи (О. Капустіна, О. Норін) та в умовах профільного навчання (В. Люлька, М. Піддячий, Л. Турчина), психологічних аспектів професійного самовизначення особистості (Г. Костюк) та життєвих перспектив (Є. Головаха), соціально-професійного становлення особистості (В. Кушнір, В. Радул) тощо. Між тим, попри чисельні публікації, особливості й детермінанти професійного самовизначення майбутнього викладача закладу вищої освіти у процесі організації магістерської підготовки досліджено не достатньо.

Мета статті: обгрунтувати роль науково-педагогічної (асистентської) практики, побудованої на принципах контекстно-компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів, як детермінанти професійного самовизначення майбутнього викладача закладу вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. У процесі здійснення дослідження ми виходили з положень науковців, згідно яких професійне самовизначення студентів:

- є способом усвідомлення ними своїх особистісних особливостей та можливостей на підставі адекватної орієнтації в соціально-економічних умовах, в яких здійснюється свідомий вибір професії1;

- міра самооцінки себе як фахівця певної професії, змістовна сторона спрямованості особистості, що взаємодіє з покликанням Чобітько М. (2005). Професійне самовизначення майбутнього вчителя. Освіта і управління. № 1. С. 138. Кучеренко Є.В. (2009). Інтеграційно-діяльнісний підхід до проблем структури професійного самовизначення студента. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання незайнятого населення в умовах фінансово-економічної кризи: збірник наук. пр. K.: ІПК ДСЗУ. С. 179..

- процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої професії шляхом усвідомленні себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності через самооцінку своїх психологічних якостей, зіставлення своїх можливостей з вимогами професії до фахівця та саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети Загребнюк Ю. В. (2013). Професійне самовизначення особистості як соціально-педагогічна проблема. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Педагогічні науки. Умань : ФОП Жовтий О. О. Ч. 2. С. 150..

- спонукається прагненням до гармонійного розкриття й утвердження свого природного творчого потенціалу через самоаналіз, самопізнання і самооцінку власних здібностей і ціннісних орієнтацій, рефлексію того, наскільки власні індивідуальні особливості відповідають вимогам професії Гинзбург М. Р. (1994). Психологическое содержание личностного самоопределения. Вопросы психологии.

№ 3. С. 50;

- суттєвим чином детерміновано, як потребами суспільства, так і внутрішньою логікою психічного розвитку особи і пов'язано з потребою в самореалізації, яка загострюється в період студентської юності Там само, с. 47.

Інтегральна компетентність (ІК): здатність розв'язувати складні спеціалізовані завдання та актуальні проблеми сучасної теорії і практики вищої освіти, профільного навчання й професійного виховання здобувачів освіти, шляхом здійснення провідних функцій науково-.

Враховуючи означені закономірності, під час організації науково-педагогічної (асистентської) практики студентів магістратури спеціальностей 035 Філологія (спеціалізацій 035.04 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), 035.05 Романські мови та літератури (переклад включно) та 011 Освітні, педагогічні науки, яка проходила в ОНУ ім. І.І. Мечникова упродовж 2018-2020 н.р., ми спостерігали за процесом їхнього професійного самовизначення в ролі майбутніх викладачів закладу вищої освіти. При цьому було оновлено робочу програму дисципліни «Науково - педагогічна (асистентська) практика», метою якої стало сприяння професійному самовизначенню студентів магістратури в статусі викладачів закладів вищої освіти шляхом забезпечення зв'язку між їхньою теоретичною і практичною підготовкою, формування цілісної системи професійно-педагогічних знань, вмінь і якостей, а також предметних, спеціалізованих, соціальних та інструментальних компетентностей, необхідних для ефективного здійснення провідних професійно-рольових функцій суб'єкта як організатора навчальної, навчально-методичної, науково-дослідної, розвивально - виховної та організаційно-педагогічної діяльності.

Реалізації означеної мети розглядається в контексті виконання наступних завдань науково-педагогічної (асистентської) практики, які вимагають від майбутніх викладачів:

- ознайомлення з сучасним станом організації, контролю й моніторингу якості результатів освітнього процесу та позааудиторної культурно-дозвіллєвої й виховної роботи у закладі вищої освіти;

- поглиблення й розширення теоретичних знань з психолого-педагогічних та фахових дисциплін, застосування їх при вирішенні конкретних завдань навчальної, навчально-методичної, науково-дослідної, виховної та організаційно-педагогічної роботи зі студентами;

- вдосконалення умінь з впровадження різних форм, засобів і методів навчання і виховання у вищій школі, сучасних педагогічних парадигм (студентоцентроване навчання (student-centered education), навчання, орієнтоване на вихід (output-oriented study programme), компетентнісний підхід в побудові та реалізації навчальних програм (competence-based approach), навчання, орієнтоване на результати (result-based education)) та відповідних освітніх технологій, що сприяють активізації навчально-пізнавальної, самостійно-дослідницької, культурно-дозвіллєвої та науково-дослідної діяльності студентів;

- опанування складових педагогічної культури, майстерності і техніки, педагогічного артистизму і професіоналізму, а також професійної компетентності та іміджу ефективного викладача вищої школи як організатора, диспетчера, медіатора й менеджера освітньо-виховного процесу у закладі вищої освіти;

- формування стійкого інтересу до професії викладача закладу вищої освіти, потреби в неперервній професійно-педагогічній самоосвіті, здатності до пошуку й впровадження педагогічних інновацій, застосування засобів творчого підходу до професійно-педагогічної діяльності.

Враховуючи, що професійне самовизначення студентів в статусі майбутніх викладачів закладу вищої освіти має досягнути вищих рівнів, процес проходження науково-педагогічної (асистентської) практики було спрямовано на актуалізацію елементів наступних компетентностей, відображених у табл. 1.

Таблиця 1. Перелік компетентностей, які сприяють професійному самовизначенню студентів в статусі викладачів закладів вищої освіти

Програмні компетентності педагогічної (навчальної, навчально-методичної, виховної, культурно-просвітницької, проектної, організаційно-управлінської, моніторингової, науково-дослідної) діяльності, застосовуючи новітні досягнення соціально-гуманітарних і педагогічних наук, найкращі здобутки інноваційно-педагогічного досвіду вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти

Загальні компетентності (ЗК)

Міжособистісні

Здатність виконувати норми національного та міжнародного законодавства

ЗК 1

Здатність дотримуватися загальноприйнятих норм етичної поведінки і моралі у міжособистих стосунках та у суспільстві, вияву толерантності, поваги до свободи та прав людини

Системні

ЗК 2

Здатність до саморозвитку та самовдосконалення впродовж життя, переосмислення процесів, результатів, засобів їх досягнення

ЗК 3

Лідерство та автономність під час реалізації інноваційних проектів, презентації власних і колективних результатів професійної та науково-дослідної діяльності

Інструментальні

ЗК 4

Здатність до застосовування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальній, дослідницькій та професійній діяльності

ЗК 5

Здатність до ділового спілкування та письмової комунікації рідною та іноземною мовами

ЗК 6

Професійні компетентності (ПК)

ПК

Дидактична компетентність. Здатність до відбору і систематизації навчальної інформації та конструювання навчальних текстів в логіці наукової дисципліни, предметного та соціального контексту майбутньої професійної діяльності студентів, диференціації та комбінування дидактичних методів, засобів і прийомів, форм організації навчальної, самостійної та науково-дослідної діяльності студентів

ПК1

Проектувальна компетентність. Здатність до проектування планів та конструювання сценаріїв проведення різних типів навчальних занять (лекційних, семінарських, практичних) та виховних заходів.

ПК2

Методична компетентність. Здатність до розробки навчальних і робочих програм, навчально-методичних комплексів дисциплін викладання, застосування сучасних методик викладання і освітніх технологій

ПК3

Соціально-психологічна компетентність. Здатність виявляти типи особистості та академічної'/девіантної поведінки студентів, проблеми в їх адаптації до навчання у закладі вищої освіти та професійної діяльності, кризові стани студентського віку

ПК4

Соціально-педагогічна компетентність. Здатність використовувати ефективні прийоми і способи формування виховного колективу студентської академічної групи, здійснювати її розвивально-виховний супровід

ПК5

Організаційно-педагогічна компетентність. Здатність і готовність виконувати функції кураторської /тьюторської діяльності, добирати доцільні методи, форми і засоби супроводу навчально-виховної та культурно-дозвіллєвої діяльності студентів

ПК6

Соціальна компетентність. Здатність і готовність установлювати соціальні відносини, здійснювати виховний вплив та налагоджувати результативну взаємодію з учасниками освітньо-виховного процесу, соціальними партнерами, роботодавцями

ПК7

Інтерактивно-комунікативна компетентність. Здатність до здійснення функцій педагогічного спілкування, налагодження прямого та зворотнього інформаційно - мовленнєвого, емоційно-вольового й пошуково-творчого зв'язку зі студентами під час вирішення навчально-виховних завдань

ПК8

Ораторська компетентність. Здатність гнучко використовувати засоби педагогічного мовлення, власний мовленнєвий апарат та вербальний репертуар для емоційно-мотиваційного впливу на студентів піл час передачі навчальної та професійно спрямованої інформації

ПК9

Дослідницька компетентність. Здатність аналізувати концептуальний апарат,

ПК10

теоретичні та експериментальні засади, результати науково-педагогічних досліджень, самостійно розробляти проекти й здійснювати науково-педагогічні дослідження

Рефлексивно-педагогічна компетентність. Здатність до самоспостереження власної педагогічної діяльності, здійснення самоконтролю способів реалізації її провідних функцій; критичного самоаналізу та адекватної самооцінки досягнутого рівня професійно-педагогічного розвитку, своїх досягнень і обмежень як сучасного викладача вищої школи; вияву проблемних зон своєї професійно-педагогічної діяльності й поведінки з метою проектування успішної академічної кар'єри й досягнення вищих рівнів педагогічного професіоналізму викладача закладу вищої освіти.

ПК11

Інноваційно-педагогічна компетентність. Здатність до позитивного сприйняття педагогічних інновацій, аналізу їх сутності і перспектив застосування; вияву передового педагогічного досвіду, педагогічних інновацій; контролю та оцінки, коригування ходу та способів впровадження педагогічних інновацій в сфері вищої освіти, використання у власному досвіді новітніх освітніх технологій.

ПК12

Моніторингова компетентність Здатність до участі та проведення моніторингових досліджень в системі вищої освіти, впровадження функцій та засобів педагогічного моніторингу з метою виміру якості освіти, освітніх програм, академічних й професійно-педагогічних досягнень осіб та їх груп.

ПК13

З огляду на зазначене вище, а також з дотриманням принципів контекстно-компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів, структура науково-педагогічної (асистентської) практики передбачала наявність чотирьох змістових модулів, висвітлених у табл. 2.

Таблиця 2. Структура навчальної дисципліни «Науково-педагогічна (асистентська) практика»

№ з/ч

Найменування змістових модулів

Години

Змістовий модуль 1.

Самоорганізація діяльності майбутнього викладача в освітньо-науковому середовищі закладу вищої освіти

1

Участь у настановчій конференції: осмислення мети, завдань, терміну і специфіки етапів педагогічної (асистентської) практики: адаптаційного (1 тиждень), професійно-виконавського (2-3 тижні), рефлексивно-творчого (4 тиждень).

2

2

Ознайомлення зі Статутом, Положенням про організацію освітнього процесу, Положенням про організацію і проведення контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти, Правилами внутрішнього розпорядку Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

4

3

Уточнення вимог до проведення спостережень, заповнення щоденника і оформлення планів-конспектів навчальних занять і виховних заходів, звітної документації, професійного портфоліо (навчально-методичного та психолого - педагогічного).

4

4

Самоаналіз результатів науково-педагогічної (асистентської) практики.

Підготовка звіту-характеристики та звітної документації. Презентація та захист результатів на підсумковій конференції.

10

Разом за модулем 1

20

Змістовий модуль 2

Зміст і способи здійснення навчальної та навчально-методичної діяльності викладача закладу вищої освіти

5

Ознайомлення з планом роботи кафедри, функціональними обов'язками викладацького складу, індивідуальним планом викладача-наставника, уточнення власних обов'язків як викладача навчальної дисципліни, розкладу

12

занять. Вивчення кафедральної документації з метою ознайомлення із навчальними планами, навчальними і робочими програмами, дидактико - методичним та інформаційно-технологічним забезпеченням навчальних дисциплін.

6

Відвідування занять досвідчених викладачів кафедри (не менш 7) в прикріпленій академічній групі з метою спостереження за їх педагогічною майстерністю та технікою, індивідуальним стилем педагогічної діяльності та спілкування зі студентами, опанування традиційних та інноваційних технологій, конкретизації способів і технік викладацької діяльності, участь у їх дидактико-методичному аналізі.

14

7

Спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів прикріпленої академічної групи, здійснення моніторингу якості їх навчання (змісту підручників і посібників, змісту навчальних завдань, методів і прийомів викладання, способів поточного і підсумкового контролю), вияв їх ставлення до навчальної дисципліни, індивідуальних можливостей і академічних досягнень.

12

8

Участь у проведенні дидактико-методичного аналізу викладацької діяльності практикантів під час проведення навчальної роботи зі студентами (1 лекція, 3 практичних /семінарських занять).

12

9

Розробка індивідуального графіку проведення пробних і залікових навчальних занять, виховних заходів. Розробка планів-конспектів практичних /семінарських занять відповідно до робочої програми навчальної дисципліни, проведення пробних занять (не менше 2-ох) та самоаналізу якості здійснення провідних функцій власної викладацької діяльності: інформаційно-комунікативної,

перцептивно-комунікативної, організаційної, контрольно-оцінної,

самопрезентаційної та інш.

10

10

Розробка розгорнутих конспектів, дидактичних матеріалів, тестових завдань та мультимедійних презентацій до залікових занять.

4

11

Проведення залікових занять (1 лекційне, 1 практичне/семінарське), здійснення самоаналізу їх ефективності.

6

12

Оформлення власного навчально-методичного портфоліо як викладача вищої школи.

10

Разом за модулем 2

90

Змістовий модуль 3

Зміст і способи здійснення науково-дослідної діяльності викладача

закладу вищої освіти

13

Ознайомлення з темою та планом науково-дослідної роботи кафедри, участь у проведенні моніторингових та експериментальних досліджень, відвідування позааудиторних науково-практичних заходів, що проходять у період практики, аналіз їх результатів.

5

14

Супровід підготовки обдарованих студентів до участі в предметних олімпіадах, студентських наукових конференціях і семінарах, конкурсах науково-дослідних робіт.

5

15

Підготовка власних доповідей, повідомлень, презентацій на студентську /викладацьку наукову конференцію, участь в наукових дискусіях.

5

16

Створення авторських тез, статей з актуальних проблем методики викладання у вищій школі, професійної освіти та виховання студентів або тематики магістерської дипломної роботи з метою публікації у студентському збірнику наукових праць / фаховому виданні.

5

Разом за модулем 3

20

Змістовий модуль 4.

Зміст і способи здійснення розвивально-виховної та організаційно - педагогічної діяльності викладача закладу вищої освіти як куратора

академічної групи

17

Ознайомлення з функціональними обов'язками, досвідом та планом виховної роботи куратора (академічного наставника) прикріпленої академічної групи,

5

уточнення тематики та строків проведення виховних заходів, конкретизація вимог до оформлення документації

18

Спостереження за способами організації навчально-пізнавальної та культурно- дозвіллєвої діяльності студентів, культурою їх спілкування та поведінки під час відвідування занять, виховних та позааудиторних заходів.

6

19

Вивчення вікових та індивідуальних особливостей, академічних і професійних інтересів, соціокультурних потреб і очікувань студентів, міри їх задоволеності змістом освіти та якістю наданих освітніх послуг, вияв рівнів їх академічної успішності та доброчесності.

4

20

Складання психолого-педагогічної характеристики на колектив прикріпленої академічної групи на підставі застосування засобів соціологічного опитування, психолого-педагогічної діагностики, педагогічного моніторингу.

10

21

Розробка планів-конспектівта проведення виховних заходів зі студентами (не менш 2-х).

6

22

Розробка розгорнутого конспекту-сценарію та проведення залікового виховного заходу зі студентами, здійснення самоаналізу його ефективності.

4

23

Виконання разових доручень куратора академічної групи, сприяння встановленню позитивного морально-психологічного клімату між її членами, покращенню навчальної дисципліни студентів та їх взаємодопомоги, дотримання вимог академічної доброчесності.

5

24

Оформлення власного професійного портфоліо як куратора академічної групи.

10

Разом за модулем 4

40

УСЬОГО ГОДИН

180

За нашими спостереженнями, проходження науково-педагогічної (асистентської) практики за означеним вище алгоритмом сприяло значному підвищенню рівнів професійного самовизначення студентів на основі конкретизації знань про суть компетентностей й провідних видів професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, способи здійснення його функціональних обов'язків та рольового репертуару, а також більш глибокого самопізнання та самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення уявлень про себе як суб'єкта, організатора, диспетчера й менеджера освітнього процесу. Для підтвердження такого висновку на підставі використання методу експертної оцінки та опитування у вигляді бесід та анкетування було здійснено два діагностичні зрізи (початковий і заключний) з метою виміру рівнів (високий, середній, низький) професійного самовизначення студентів магістратури як майбутніх викладачів вищої школи. Для цього застосовувалися наступні критерії:

- мотиваційний (інтерес до власного професійного майбутнього, прагнення його моделювати, бажання виявляти відповідальність і самостійність у виборі власного професійного майбутнього);

- когнітивний (поінформованість щодо сфери освітніх послуг вищої школи і стану ринку праці, перспектив професійного зростання, шляхів перетворення суперечностей на переваги професійного становлення, способів самопізнання своїх здібностей та бажань);

- діяльнісний (здатність розроблення власної професійної стратегії, готовність її впроваджувати та за потреби коригувати, реалізації власного професійного плану).

У результаті здійснення діагностичних зрізів отримано результати, відображені в табл. 3.

Таблиця 3. Рівні професійного самовизначення студентів в статусі викладачів закладу вищої освіти до і після проходження науково-педагогічної (асистентської) практики

Критерії

Рівні професійного самовизначення студентів

До асистентської п

рактики

Після асистентської практики

Високий

Середній

Низький

Високий

Середній

Низький

Мотиваційний

38,2

56,4

5,4

72,7

25,4

1,9

Когнітивний

15,5

55,5

29,0

51,8

39,0

9,2

Діяльнісний

8,2

56,4

35,4

31,8

55,5

12,7

Як засвідчує табл. 3, після проходження студентами науково-педагогічної (асистентської) практики відбулася досить стрімка динаміка підвищення рівнів їхнього професійного самовизначення як майбутніх викладачів закладу вищої освіти за всіма критеріями: мотиваційним, який на високому рівні зріс на 34,5%; когнітивним, що зріс на 36,3%, діяльнісним, який зріс на 23,6%.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Проведене дослідження дало можливість узагальнити, що науково-педагогічна (асистентська) практика, організована в логіці контекстно-компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів, є однією з найбільш впливових детермінант, яка здатна суттєво підвищити рівні професійного самовизначення студентів як майбутніх викладачів закладу вищої освіти. Перспективи подальшого дослідження вбачаються у визначенні тих психологічних механізмів професійного самовизначення студентів, які обумовлені їх внутрішньою потребою бути конкурентоспроможними викладачами на ринку освітніх послуг.

Література

1. Гинзбург М.Р. (1994). Психологическое содержание личностного самоопределения. Вопросы психологии. №3. С. 43-52.

2. Драгієва Л. (2019). Шляхи збагачення професійно-педагогічного потенціалу викладачів вищої школи в контексті викликів сьогодення. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Педагогічні науки». Вип. 42. С. 60-66.

3. Загребнюк Ю.В. (2013). Професійне самовизначення особистості як соціально - педагогічна проблема. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Педагогічні науки. Умань: ФОП Жовтий О.О.Ч. 2. С. 146-151.

4. Кучеренко Є.В. (2009). Інтеграційно-діяльнісний підхід до проблем структури професійного самовизначення студента. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання незайнятого населення в умовах фінансово-економічної кризи: збірник наук. пр. K.: ІПК ДСЗУ. С. 172-180.

5. Повшедная Ф.В. (2002). Методологические основы профессионального самоопределения будущего учителя: Монография. Н. Новгород: Изд-во НГПУ. 166 с.

6. Чобітько М. (2005). Професійне самовизначення майбутнього вчителя. Освіта і управління. №1. С. 135-140.

7. Шевчук А. Формування компетентності викладача у царині дистанційного навчання та створення електронного навчального курсу. Науковий вісник Ізмаільського державного гуманітарного університету. Серія «Педагогічні науки». Вип. 39. С. 111-116.

References

1. Ginzburg М.Р. Psikhologicheskoye soderzhaniye lichnostnogo samoopredeleniya. Voprosy Psikhologiyi. 1994. # 3. P. 43-52.

2. Dragiyeva L. Schlyakhi zbagachennya profesiyno-pedagogicheskogo potentsialu vykladachiv vyshoyi schkoly v konteksti vyklykiv syogodennya. Naukovyy visnyk Izmails «kogo derzhavnogo gumanitarnogo universytetu. Seriia «Pedagogichni nauky». Vyp. 42. P. 60-66. DOI 10.31909/26168812.2019 - (42) - 8.

3. Zagrebnyuk Y.V. Profesiyne samovyznachennya osobystosti yak sotsial'no - pedagogichna problema. Zbirnyk naukovykh prats' Umans «kogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu imeni Pavla Tytchyny. Pedagogichni nauky. Uman': FOP Zhovtyy О.О., 2013. Part. 2. P. 146-151.

4. Kutcherenko E.V. Integratsiyno-diyal'nisnyy pidkhid do problem struktury profesiynogo samovyznachennya studenta. Aktual'ni problem profesiynoyi orientatsiyi ta profesiynoyi orientatsiyi ta profesiynogo navchannya nezaynyatogo naselennya v umovakh finansovo - ekonomichnoyi kryzy: zbirnyk nauk. pr. K.: IPK DSZU, 2009. P. 172-180.

5. Povschednaya F.V. Metodologicheskiye osnovy profesiynal'nogo samoopredeleniya budushchego uchitelya: Monography. N. Novgorod: Izdatel'stvo NGPU, 2002. P.166.

6. Chobit'ko М. Profesiyne samovyznachennya maybutn'ogo vchitelya. Osvita i upravlinnya. 2005. # 1. P. 135-140.

7. Shevchuk А. Formuvannya kompetentnosti vykladacha u tsaruni dystantsiynogo navchannya ta stvorennya elektronnogo navchal'nogo kursu. Naukovyy visnyk Izmails'kogo derzhavnogo gumanitarnogo universytetu. Seriia «Pedagogichni nauky». Vyp. 39. P. 111-116.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены