Формування колективної ідентичності учнів та молоді засобами естетичного виховання в поліетнічному регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування колективної ідентичності учнів та молоді засобами естетичного виховання в поліетнічному регіоні

Тетяна Шевчук

В статті йдеться про регіональний досвід формування колективної ідентичності учнів та молоді засобами мистецтва в поліетнічному регіоні на прикладі реалізації проекту МОН України в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті «Регіональна література і живопис як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму» (2019-2021). Автор доводить, що виховання в молодих мешканців краю відчуття колективної ідентичності, вміння орієнтуватися в різних типах культур, порівнювати й робити висновки про загальне та специфічне в системі культурних цінностей міноритарних спільнот допомагає виходити із складних ситуацій у процесі міжкультурного спілкування, створює реальні умови для убезпечення від штучно впроваджуваних конфліктів на міжетнічній основі в умовах сучасних інформаційних війн. Стратегічною метою процесу виховання колективної ідентичності в учнів та молоді є практична реалізація загальної теорії цінностей, аксіології поведінкової норми, пов 'язаної з розумінням природи соціально-естетичних здобутків представників різних національностей регіону та вміння у них орієнтуватися, збагачуючи свій власний етнокультурний досвід. Антропологізація географічного простору регіону передбачає поважне ставлення до етнічної ідентичності мешканців різних національностей і глибше пізнання самого себе.

Ключові слова: колективна ідентичність, естетичне виховання, поліетнічний регіон, література, мистецтво.

Shevchuk T. Formation of Collective Identity of Students and Youth by Means of Aesthetic Education in the Polyethnic Region.

The article deals with the regional experience offorming the collective identity of students and young people by means of art in the multi-ethnic region, on the example of the implementation of the project of the Ministry of Education and Science of Ukraine «Regional Literature and Painting as a Means of Forming the Collective Identity of Regional Societies» at the Izmail State University of Humanities.

Experimental implementation of the results of project activities in secondary schools and research on the basis of the achieved results, allow to derive certain theoretical generalizations about the peculiarities of the formation of collective identity of students and youth by means of aesthetic education in a polyethnic region.The process of forming the collective identity of students and youth in a multicultural region is based on three pillars of the «practical philosophy of education» (V. Sukhomlinsky): knowledge - attitude - behavior.

The basis for understanding the ethno-regional specifics of the native land is perception - ideas about geography, ethnic composition, multilingual area of the region, features of artistic activity of creative representatives: poets, writers, artists, amateur art circles, museum practice. The cognitive (epistemological) component of the formation of the collective identity of students and youth in a multicultural region is to master the theoretical and conceptual knowledge about the historical and cultural features of their region, which is promoted by teachers, museum workers, creative elite. The strategic goal of the process of education of collective identity in students and youth is the practical implementation of the general theory of values, axiology of behavioral norms related to understanding the nature of socio-aesthetic achievements of different nationalities and the ability to navigate, enriching their own ethnocultural experience. The anthropologization of the geographical space of the region presupposes a respectful attitude to the ethnic identity of the inhabitants of different nationalities and a deeper knowledge of oneself.

The author argues that the upbringing of a sense of collective identity in the young inhabitants of the region, the ability to navigate in different types of cultures, to compare and draw conclusions about the general and specific in the system of cultural values of minority communities help to emerge from intricate situations in the process of intercultural communication, as well as creates the real conditions for avoiding artificially created conflicts on an ethnic basis in today's information wars.

Key words: collective identity, aesthetic education, polyethnic region, literature, art.

Постановка проблеми

колективна ідентичність молодь виховання

Однією з тенденцій розвитку нашої держави на сучасному етапі є децентралізація влади, яка відображається у вдосконаленні вітчизняної системи освіти через впровадження регіональності, що увиразнює специфіку українського суспільства: різноманітність в соціально-економічному розвитку регіонів, відмінності в їх природних, культурних та історичних особливостях. У гуманітарній площині фольклор, література і живопис як специфічні види духовного освоєння дійсності і важливі види культури, допомагають глибше осмислити специфіку розвитку певного регіонального соціуму, адже митці створюють простір для роздумів про соціальні і культурні норми, наближаючи мову слів до зображуваних форм.

Проф. С.О. Біляєва у розвідці «Національна ідентичність в умовах багатоетнічної країни: науково-методичні підходи та реалії освітнього процесу» (2020) наголосила: «...У теоретико-методологічному плані та практичному шляху українського суспільства національна ідея, ідея просування до національної ідентичності може отримати й нове дихання, враховуючи всі складності розвитку багатонаціональної держави, а саме сприйняття принципів паннаціоналізму як такого, що допоможе створити новий тип ідентичності - колективний, що охоплює, а не скасовує окремі нації» .

Проблема формування колективної ідентичності учнів та молоді окремого поліетнічного регіону України засобами мистецтва була осмислена колективом науковців

Ізмаїльського державного гуманітарного університету пріоритетним напрямом наукової, методичної та освітянської діяльності в південній Одещині як мультикультурному українському регіоні. Південна Одещина (регіон Буджак, Південна Бессарабія, Українське Придунав'я) є прикладом гармонійного співіснування і спільного розвитку представників багатьох національностей: українців, молдаван, болгар, гагаузів, греків, албанців, сербів та ін. народів. На початку 2019 р. на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету стартував проект МОН України «Регіональна література і живопис як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму» (2019-2021). Обраний авторами проекту напрям дослідження скерований на вивчення кроскультурного виміру літератури й образотворчого мистецтва краю в контексті формування колективної ідентичності проживаючих тут етнічних груп. Мета проекту - дослідити стан розвитку і естетичні досягнення сучасної літератури і живопису Українського Придунав'я як засобу міжкультурної комунікації, гармонізації і стабілізації міжетнічних відносин у багатонаціональному регіоні в процесі формування колективної ідентичності локального соціуму. Завдання проекту передбачають розгляд літератури, фольклору і образотворчого мистецтва півдня Одещини як ефективного засобу культурного полілогу регіонального соціуму, зокрема публікацію низки видань наукового та методичного характеру.

Структура і складові проведення досліджень фокусуються навколо питань когнітивного середовища поліетнічного населення краю, що формується під впливом мистецтва, а також принципи духовної регуляції різних сфер людського буття. Попередньо проведені маркетингові дослідження засвідчили відчутний соціальний запит жителів регіону на підняття естетичної культури, про що свідчать численні творчі зустрічі поетів з читачами, поява творчих майстерень тощо. Крім того, з кінця 1980-х рр. на території буджацького фронтиру спостерігається відчутне зростання етнічної самосвідомості, загострена увага регіональних спільнот до збереження і розвитку своїх національних мов і культурних традицій. Відтак імперативом розвитку українського постімперського трансформаційного суспільства стала синергія діяльності національно- культурних товариств (НКТ) - громадських об'єднань, сформованих з метою розвитку мови та культури (традицій, обрядів та вірувань, мистецтва пісні й танку, етнічного одягу та народних промислів) задля збереження культурної самобутності своїх етнічних груп та взаємопорозуміння у міжетнічних стосунках.

Ознайомлення з діючою програмою курсу «Література рідного краю» для загальноосвітніх шкіл південної Одещини засвідчила відчутну домінанту поетів та письменників обласного центру і незначний відсоток митців з регіону (близько 5 %). Такий перекіс пояснюється високим рівнем представлених у програмі представників літературного руху Одеси і відсутністю публікацій про художній доробок національних меншин півдня Одещини. Недостатній рівень просування їх здобутків за майже 30 років незалежності позначився небезпечною тенденцію. Болгаромовні та румуномовні регіональні митці отримали визнання у своїх материнських країнах, стали членами національних творчих спілок в Болгарії, Молдові та Румунії, регулярно проводять творчі зустрічі зі школярами етнічних селищ, вихідцями яких вони є і, водночас, ці творчі особистості залишаються практично невідомими в Україні.

Ступінь вивченості проблеми

Розв'язання наукової проблеми «мистецтво і соціум» набирає значних обертів у світовій науці, про що свідчить поява праць Нікласа Лухмана «Мистецтво як соціальна система» (2000), Ганса Кестера «Акценти діалогу: комунікація і спільнота в сучасному мистецтві» (2004), колективних монографій «Мистецтво у розвитку особистості» (Чернівці, 2006), «Особливості буковинського пограниччя: історія культурного полілогу» (Донецьк, 2010), «Культура і простір: історико-культурні бренди і образи територій, регіонів і місць» (Ростов н/Д, 2012). Провідний український етнополітолог, професор Лариса Нагорна у монографії «Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань» (Київ, 2011) порушує питання про регіональні особливості ментальності, полікультурність українського соціуму, розмірковує над ризиками й загрозами, породженими травмованою історичною пам'яттю, антиномічністю політичних орієнтацій і сформованою на цій основі диверсифікації суспільної свідомості.

Естетичні здобутки митців Українського Придунав'я отримали потужне наукове осмислення у студіях з регіональної проблематики. Тільки у 2019 р. опубліковано статті про діяльність місцевих національно-культурних і творчих організацій; побутування фольклорних традицій у регіоні, культурні маркери колективної пам'яті локального соціуму, спільні для всіх етнічних груп ландшафтні концепти, особливості авторських світів окремих митців та поетичних угрупувань. Перелік тем далеко не вичерпано, кількість регіональних літературознавчих студій впевнено зростає. Розроблено і розміщено на сайті ІДГУ робочі програми дисциплін вільного вибору «Синтез мистецтв у творчості поетів Придунав'я» (проф. Райбедюк Г.Б.) та «Літературне краєзнавство» (доц. Соколова А.В.).

Динамічним аспектом проекту стала розробка методичного забезпечення курсу «Література рідного краю» для школярів та «Літературне краєзнавство» для здобувачів вищої освіти. У галузі живопису було створено сайт регіональної спілки художників, а саме Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України та публікація альбому «Художники Бессарабії». Слід наголосити, що кожний регіон

України має подібні видання: «Художники Львова» (1992), «Палитра Крыма» (2010), «Художники Миколаївщини» (2014), «Мистецька палітра Слобожанщини» (2014) тощо, які не просто публікуються уперше, а оновлюють альбоми кожні п'ять-десять років. Між тим, у регіоні Українського Придунав'я (Бессарабія, Буджак) ні за часів СРСР, ні за незалежності нашої країни такі видання не готувалися. В подібний альбом «Одеський мистецький простір» (2013) увійшли митці м. Одеса (ООО НСХУ) без представників південної Одещини, оскільки регіональні митці об'єднані в Ізмаїльську міську організацію НСХУ. Альбом «Художники Бессарабії» стане додатковим методичним матеріалом для вивчення естетичних здобутків Українського Придунав'я.

Основний виклад матеріалу

Діяльність авторів проекту має постійну апробацію на базі ЗОШ м. Ізмаїл. Так, спільними зусиллями керівника проекту проф. Тетяни Шевчук та учителів спеціалізованої ЗОШ № 1 м. Ізмаїл з поглибленим вивченням англійської мови було проведено низку творчих зустрічей школярів з місцевими поетами з різним етнічним корінням (Олександр Вігер, Іван Дерменжи, Валерія Бондарева), зокрема з художником Володимиром Дудником, членом НСХУ. Митці презентували свою творчість, обговорювали особливості регіонального менталітету, школярі болгарського та гагаузького етнічного походження експромтом зачитували вірші рідною мовою. Паралельна апробація проектної діяльності проходила на базі ЗОШ № 4 м. Ізмаїл: в рамках педагогічної практики в школі магістранти Марина Коваль та Інна Усатенко провели відкриті залікові уроки з оновленої авторами проекту проблематики курсу «Література рідного краю». Проектні роботи цих здобувачів вищої освіти, підготовлені під керівництвом проф. Галини Райбедюк, отримали призові місця на всеукраїнських конкурсах: І. Усатенко, «Антропологічні домінанти лірики Таміли Кібкало» (Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2019); М. Коваль, «Лірика Володимира Сімейка в контексті літератури і мистецтва» (Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт пам'яті професора Віталія Кейса (Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2019).

Авторський колектив проекту «Регіональна література і живопис як засіб формування колективної ідентичності регіонального соціуму» підготував до друку антологію «Поезія Буджака», уперше в історії регіону надаючи можливість зацікавленим читачам ознайомитися з естетичними здобутками етнічних спільнот південної Одещини у перекладах державною мовою. Антологія складається з чотирьох розділів: україномовної, російськомовної, болгаромовної та румуномовної регіональної поезії. Останні розділи представлені у паралельному перекладі віршів державною мовою, над створенням якого впродовж року працював колектив фахівців ІДГУ та долучалися визнані місцеві поети для художньої обробки творів: голова літоб'єднання ім. Михайла Василюка, член міжрегіонального Союзу письменників України Марина Копаной та член кілійського літоб'єднання ім. Валерія Виходцева «Дунайська хвиля» Олександр Вігер. Критеріями відбору творів стала регіоноцентрична тематика: історична, культурософська, пейзажна лірика, присвяти відомим культурним діячам краю. Книга проілюстрована заслуженим художником України Олександром Кара.

Експериментальне впровадження результатів проектної діяльності в ЗОШ і проведені наукові дослідження на базі досягнутих результатів, дозволяють вивести певні теоретичні узагальнення щодо особливостей формування колективної ідентичності учнів та студентської молоді засобами естетичного виховання у поліетнічному регіоні.

Процес формування колективної ідентичності учнів та молоді в полікультурному регіоні базується на трьох китах «практичної філософії виховання» (В. Сухомлинський): знання - ставлення - поведінка.

Знання. Так, основу розуміння етнорегіональної специфіки рідного краю складає перцепція - уявлення про географію, етнічний склад населення, полімовний ареал регіону, особливості художньої діяльності творчих представників: поетів, письменників, художників, гуртків художньої самодіяльності, музейної практики. В невеликих населених пунктах Українського Придунав'я особливо розвинута практика формування шкільних музеїв, в яких зібрано етнографічні експонати, документи минулого, культурні артефакти, відомості про видатних вихідців із села чи районного містечка з компактним проживанням населення болгарського, гагаузького, молдовського, російського та українського походження.

Для процесу формування колективної ідентичності важливим є налагодження співпраці між освітніми установами в регіоні та організація екскурсійної програми для школярів і студентства. Теоретична частина етнокультурного життя регіону пізнається на заняттях з інтегрованого курсу «Мистецтво», частина годин якого передбачає самостійну розробку учителем регіонального аспекту курсу, а для організації творчих зустрічей та проведення екскурсійної програми учитель має резервні години. Важливе значення має курс «Література рідного краю» та діяльність краєзнавчих гуртків. В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті успішно впроваджено в освітній процес курси «Літературне краєзнавство», «Історія Бессарабії», «Традиційні культури етносів Українського Придунав'я», «Туристично-рекреаційне господарство Північного Причорномор'я» й ін.

Ставлення. Пізнавальна (гносеологічна) складова формування колективної ідентичності учнів та молоді в полікультурному регіоні полягає у засвоєнні теоретико¬концептуального знання про історико-культурні особливості свого регіону, яке пропагується педагогічними, музейними працівниками, творчою елітою краю. Головним фактором на цьому етапі є плідний обмін досвідом, який активно провадять у регіоні представники болгарської та румуно-молдовської спільноти, влаштовуючи численні культурні заходи, концерти як у місцях компактного проживання, так і в Ізмаїлі, де традиційно переважає україно-російське населення. Розвиток невеликої за обсягом етнокультури (приміром, албанської діаспори, зосередженої в с. Каракурт Болградського району Одеської області), неможливий без самопрезентації за межами місця дисперсного проживання її представників. Натомість, проведення кількох значимих заходів на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету активістами ізмаїльської албанської громади «Обор Шиптар» («Албанський двір», 2018) дозволило презентувати регіональній спільності самобутню культуру української албанської діаспори. Такими заходами стали: науково-практична конференція «Албанія і албанці: історія, етнографія, сучасність» (2018) з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Албанією; круглі столи «Сторінками історії албанського прапору» (2018), «Збереження та розвиток історико-культурної спадщини албанців України: проблемні питання та шляхи їх вирішення, присвяченого Дню народження національного героя Албанії Георга Скандербея» (2019). Інтерес громадськості та висвітлення у регіональній пресі викликала виставка україно-албанської культури з експозицією предметів декоративно-прикладного мистецтва та живопису місцевих албанців в Ізмаїльські картинній галереї, зокрема і презентація албанського етнічного подвір'я з експозицією інтер'єра сільського дому та блюдами національної кухні на щорічному фестивалі «Бессарабська тантелла» (2018).

Ознайомлення з культурою етнічних спільнот регіону культурно збагачує юних реципієнтів і закладає поважне ставлення до їх представників та цінностей, відображених у мові, одягу, пісні, національному танку. Сенс подібних комунікацій постає у сприянні об'єднальним і консолідаційним процесам у регіоні: спільної ідентичності, що складається з мозаїки етнічного розмаїття. Закріпленню консолідаційної функції колективної ідентичності в поліетнічному регіоні значно сприяє політика розвитку регіонального туризму, проведення численних етнічних фестивалів, як-от: Трифон Зарезан, свято молодого вина, Георгіїв день (Болградський район), Дунайська весна, Бессарабська тантелла, Дунайська Січ (Ізмаїл), Болгарський собор (Білгород- Дністровський) тощо. Культурні заходи формують колективний портрет населення південної Бессарабії, відкритість і повагу до представників національних меншин, просування заходів, скерованих на збереження етнічної культури малих національностей: греків, поляків, німців й ін.

Поведінка. Стратегічною метою процесу виховання колективної ідентичності в учнів та молоді є практична реалізація загальної теорії цінностей, аксіології поведінкової норми, пов'язаної з розумінням природи соціально-естетичних здобутків представників різних національностей регіону та вміння у них орієнтуватися, збагачуючи свій власний етнокультурний досвід. Антропологізація географічного простору регіону передбачає поважне ставлення до етнічної ідентичності мешканців різних національностей і глибше пізнання самого себе.

Висновки

Буджак як поліетнічний регіон дає унікальний шанс простежити, як відбувається адаптація людей до постійного зіткнення культур; як засобами мистецтва гармонізуються і корегуються процеси консолідації жителів регіону в умовах пограниччя культур. Інноваційний характер проекту «Регіональна література і живопис як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму» забезпечило використання зібраної інформації про соціокультурну ситуацію на території Буджака для популяризації естетичних здобутків регіону, розробки і проведення культурних заходів; створення реальних умов для вироблення практичних рекомендацій щодо запобігання та убезпечення від штучно впроваджуваних конфліктів на міжетнічній основі в умовах сучасних інформаційних війн. Виховання в молодих мешканців краю відчуття колективної ідентичності, вміння орієнтуватися в різних типах культур, порівнювати й робити висновки про загальне та специфічне в системі культурних цінностей міноритарних спільнот, виходити із складних ситуацій у процесі міжкультурного спілкування становить суть соціокультурного виховання засобами мистецтва.

Література

Біляєва С.О. Національна ідентичність в умовах багатоетнічної країни: науково- методичні підходи та реалії освітнього процесу. Національна ідентичність як проблема науки і освіти: матеріали науково-практичної конференції (Київ, 12 березня 2020). К.: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2020. С. 17.

Tetyana Shevchuk, Alexander Kara. NGOs of Bugeac Ethnic Groups and their Activities in Cultural Sphere. Journal of Danubian Studies and Research: Vol. 9, Issue No 1, 2019. Gala(i: Editura Universitara Danubius. р. 238-248.

Tetyana Shevchuk, Elena Kolmykova, Alexander Kara. Bugeac Artists in Unity and Variety of Their Creative Manners. Journal of Danubian Studies and Research: Vol. 9, Issue No 1, 2019. Galap: Editura Universitara Danubius. р. 160-174.

Соколова А.В. Весняний календарно-обрядовий фольклор болгар Південної Бессарабії: особливості побутування. Науковий вісник Ізмаїльського державного

гуманітарного університету: збірник наукових праць. Серія «Філологічні науки». Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2019. Вип. 41. с. 112-118.

Соколова А.В. Рудименти вербальної магії в болгарських аграрних обрядах Подунав'я. Крос-культурний код Придунав'я: історико-лінгвістичні студії. Ізмаїл: РВЦ ІДГУ. С. 126-130.

Ященко М. Ф. Зимова календарна обрядовість молдаван Українського Подунав'я (за матеріалами села Утконосівка Одеської області). Актуальні проблеми сучасної філології. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2019. С. 92-95.

Sokolova A. Wedding Rituals of the Ukrainian Danube Region Moldavians: Traditional Structure and Processes of Contamination. Journal of Danubian Studies and Research. Galati, 2019. Vol.9, No.1. р. 122-130.

Шевчук Т.С. Культурні маркери колективної пам'яті регіонального соціуму Південної Одещини. Вічність слова. Ювілейний збірник, присвячений 70-річчю від дня народження проф. Миколи Ткачука. К.: ТОВ Талком, 2019. С. 315-326.

Шевчук Т.С. Ландшафтні концепти в регіональній поезії Буджака. Крос-культурний код Придунав 'я: історико-лінгвістичні студії. Ізмаїл: РВЦ ІДГУ. С. 162-170.

Коваль М. О. Літературно-живописні кореляції в ліриці придунайського поета Володимира Сімейка. НАУКА. ОСВІТА. МОЛОДЬ: матеріали Дванадцятої

Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих науковців. Умань: Візаві, 2019. Ч. 1. С. 153-158.

Коваль М. О. Міфопростір лірики Володимира Сімейка. Неоміфологізм в української та зарубіжній літературах: збірник матеріалів Всеукраїнської студентської науково- практичної інтернет-конференції. Херсон: ХДУ, 2019. С. 86-91.

Патлатюк Ю. Символіка кольору у творчості бессарабського митця Олександра Ткача. Крос-культурний код Придунав'я: історико-лінгвістичні студії. Ізмаїл: РВЦ ІДГУ. С. 102-106; Райбедюк Г. Б. «Пам'ятати про своє коріння..». Українська мова і література в школах України. 2019. № 1-2. С. 76-78.

Райбедюк Г. Б. Біблійний код як основа художньо-естетичних пошуків бессарабської поетеси Галини Лисої. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2019. Вип. 41. С. 71-78.

Томчук О. Ф. Національна ідентичність у творчості ізмаїльського поета Михайла Василюка. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2019. Вип. 47. С. 89-97.

Усатенко І. В. Гуманістична змістовність лірики Таміли Кібкало. НАУКА. ОСВІТА. МОЛОДЬ: матеріали Дванадцятої Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих науковців. Умань: Візаві, 2019. Ч. 2. С. 139-142.

Див.: Коваль М. О. Фольклорно-міфологічна матриця авторського тексту поетів «Дунайської хвилі». Пріоритетні напрями європейського наукового простору: пошук студента. Вип. 9. Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019. С. 59-64.

Муту О. Образ старообрядців-липован в російськомовній поезії Буджака. Крос- культурний код Придунав 'я: історико-лінгвістичні студії. Ізмаїл: РВЦ ІДГУ. С. 92-96.

Сайт Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України imonuau.wixsite.com/izmail-art

Художники Бессарабії: альбом. Ред.-упорядник Шевчук Т. С. Дрогобич: Коло, 2020. 134 с.

References

Bilyayeva S.O. Natsional'na identychnist' v umovakh bahatoetnichnoyi krayiny: naukovo- metodychni pidkhody ta realiyi osvitn'oho protsesu // Natsional'na identychnist' yak problema nauky i osvity: materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (Kyyiv, 12 bereznya 2020). K.: Instytut obdarovanoyi dytyny NAPN Ukrayiny, 2020. S. 17.

Khudozhnyky Bessarabiyi: al'bom. Red.-uporyadnyk Shevchuk T. S. Drohobych: Kolo, 2020. 134 s.

Koval' M. O. Fol'klorno-mifolohichna matrytsya avtors'koho tekstu poetiv «Dunays'koyi khvyli» // Priorytetni napryamy yevropeys'koho naukovoho prostoru: poshuk studenta. Vyp. 9. Izmayil : RVV IDHU, 2019. S. 59-64.

Koval' M. O. Literaturno-zhyvopysni korelyatsiyi v lirytsi prydunays'koho poeta Volodymyra Simeyka // NAUKA. OSVITA. MOLOD': materialy Dvanadtsyatoyi

Vseukrayins'koyi naukovoyi konferentsiyi studentiv ta molodykh naukovtsiv. Uman': Vizavi, 2019. CH. 1. S. 153-158.

Koval' M. O. Mifoprostir liryky Volodymyra Simeyka // Neomifolohizm v ukrayins'koyi ta zarubizhniy literaturakh: zbirnyk materialiv Vseukrayins'koyi student-s'koyi naukovo- praktychnoyi internet-konferentsiyi. Kherson: KHDU, 2019. S. 86-91.

Mutu O. Obraz staroobryadtsiv-lypovan v rosiys'komovniy poeziyi Budzhaka // Kros- kul'turnyy kod Prydunav"ya: istoryko-linhvistychni studiyi. Izmayil: RVTS IDHU. S. 92-96.

Patlatyuk YU. Symvolika kol'oru u tvorchosti bessarabs'koho myttsya Oleksandra Tkacha // Kros-kul'turnyy kod Prydunav"ya: istoryko-linhvistychni studiyi. Izmayil: RVTS IDHU. S. 102-106.

Raybedyuk H. B. «Pam'yataty pro svoye korinnya..» // Ukrayins'ka mova i literatura v shkolakh Ukrayiny. 2019. № 1-2. S. 76-78.

Raybedyuk H. B. Bibliynyy kod yak osnova khudozhn'o-estetychnykh poshukiv bessarabs'koyi poetesy Halyny Lysoyi // Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. 2019. Vyp. 41. S. 71-78.

Raybedyuk H. B. Osoblyvosti tvorchoho samovyrazhennya kiliys'koho poeta Valeriya Vykhodtseva // Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. 2019. Vyp. 47. S. 55-63.

Sayt Izmayil's'koyi mis'koyi orhanizatsiyi Natsional'noyi spilky khudozhnykiv Ukrayiny imonuau.wixsite.com/izmail-art

Shevchuk T.S. Kul'turni markery kolektyvnoyi pam"yati rehional'noho sotsiumu Pivdennoyi Odeshchyny // Vichnist' slova. Yuvileynyy zbirnyk, prysvyachenyy 70-richchyu vid dnya narodzhennya prof. Mykoly Tkachuka. K.: TOV Talkom, 2019. S. 315-326.

Shevchuk T.S. Landshaftni kontsepty v rehional'niy poeziyi Budzhaka // Kros-kul'turnyy kod Prydunav"ya: istoryko-linhvistychni studiyi. Izmayil: RVTS IDHU. S. 162-170.

Shevchuk Tetyana, Kara Alexander. NGOs of Bugeac Ethnic Groups and their Activities in Cultural Sphere // Journal of Danubian Studies and Research: Vol. 9, Issue No 1, 2019. Galati: Editura Universitara Danubius. P. 238-248.

Shevchuk Tetyana, Kolmykova Elena, Kara Alexander. Bugeac Artists in Unity and Variety of Their Creative Manners // Journal of Danubian Studies and Research: Vol. 9, Issue No 1, 2019. Galati: Editura Universitara Danubius. P. 160-174.

Sokolova A. Wedding Rituals of the Ukrainian Danube Region Moldavians: Traditional Structure and Processes of Contamination // Journal of Danubian Studies and Research. Galati, 2019. Vol.9, No.1. P. 122-130.

Sokolova A.V. Rudymenty verbal'noyi mahiyi v bolhars'kykh ahrarnykh obryadakh Podunav'ya // Kros-kul'turnyy kod Prydunav'ya: istoryko-linhvistychni studiyi. Izmayil: RVTS IDHU. S. 126-130.

Sokolova A.V. Vesnyanyy kalendarno-obryadovyy fol'klor bolhar Pivdennoyi Bessarabiyi: osoblyvosti pobutuvannya // Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu: zbirnyk naukovykh prats'. Seriya «Filolohichni nauky». Izmayil: RVV IDHU, 2019. Vyp. 41. S. 112-118.

Tomchuk O. F. Natsional'na identychnist' u tvorchosti izmayil's'koho poeta Mykhayla Vasylyuka // Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. 2019. Vyp. 47. S. 89-97.

Usatenko I. V. Humanistychna zmistovnist' liryky Tamily Kibkalo // NAUKA. OSVITA. MOLOD': materialy Dvanadtsyatoyi Vseukrayins'koyi naukovoyi konferentsiyi studentiv ta molodykh naukovtsiv. Uman': Vizavi, 2019. CH. 2. S. 139-142.

Yashchenko M. F. Zymova kalendarna obryadovist' moldavan Ukrayins'koho Podunav"ya (za materialamy sela Utkonosivka Odes'koyi oblasti) // Aktual'ni problemy suchasnoyi filolohiyi. Izmayil: RVV IDHU, 2019. S. 92-95.

Размещено на Allbest.ru