Заробітна плата викладачів вищої школи України в другій половині 1940-х - початку 1950-х років

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАРОБІТНА ПЛАТА ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-х - ПОЧАТКУ 1950-х років

праця оплата школа вищий

Романюк Іван (м. Вінниця)

Доктор історичних наук, професор кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

У статті розкрито формування державної політики в сфері забезпечення оплати праці науково-педагогічних працівників вищої школи України у перше повоєнне п'ятиріччя. Розглянуто умови процесу функціонування та особливості системи заробітної плати професорсько-викладацького складу, а також її вплив на особистості викладача і науковця, та їхнє матеріальне становище.

Ключові слова: освіта, наука, викладач, оплата, праця, соціальне становище, бюджет, сім'я.

Romanyuk Ivan (Vinnytsia)

Doctor of History, Professor, Department of History and Culture of Ukraine,

Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky

Wages of the high school teachers of Ukraine
in the second half of the 1940s -- the beginning of the 1950s.

The article describes the formation of the state policy in the sphere of remuneration of scientific and pedagogical workers of the higher school of Ukraine in the first post-war five years. The conditions of the process offunctioning and peculiarities of the salary system of the teaching staff are considered, as well as its influence on the personalities of the teacher and scientist, and their financial status.

In Ukrainian historical science, there is a lack of scientific papers that would directly cover the realities of life and the peculiarities of remuneration of scientific and pedagogical personnel, 1 in particular higher education institutions.

An important indicator of a person's standard of living with material remuneration for work. The issue of wages is becoming more urgent due to the fact that today teachers and teachers of higher education are not among the highly paid employees. Remuneration for work is the equivalent of importance and respect, it is an assessment of this specialist's need for the country.

The remuneration of teachers of higher educational establishments was determined depending on the length of service and pedagogical work, position and qualification, as well as the availability of a degree and academic title and the level of the educational institution itself.

The difficult conditions of post-war reconstruction had a negative impact on the wellbeing of teachers of secondary schools. Despite the rise in education wages since August 1, 1943, the situation has not improved:

It was not until 1949 that some changes took place, namely the establishment of new salaries for scientists, to which the authorities included the entire teaching staff.

It should be noted that around the world, the situation where people with highly intellectual labor are remunerated for work several times higher than those of manual labor is normal and indicates that the state cares about the intellectual potential of the country. Instead, the opposite is the situation in Ukraine today, when scientists and faculty and manual workers have almost equal pay for their work.

In order to supplement the family budget, a significant number of scientific and pedagogical and intellectuals have to work in several institutions or universities. It is clear that 'such cases were not widespread, but at the same time part-time teachers had considerable a financial recharge for their family budget.

In order to supplement the family budget, a significant number of scientific and pedagogical and intellectuals have to work in several institutions or universities. It is clear that 'such cases were not widespread, but at the same time, part-time teachers had considerable a financial recharge for their family budget.

During the period under study, there were various ranks, awards, and awards for material and moral promotion of educators, for those who differed in particular political loyalty. In order to ensure the stable abundance of the part of the scientific and pedagogical staff who tried to fulfill the party's guidelines, there was a special system of state orders, and, in response, high fees. The party structures generously rewarded those who criticized or lauded the parties indicated in their articles and speeches.

Thus, as the analysis of materials showed, the remuneration of scientific and pedagogical workers did not give adequate financial support to the education of the republic.

Key words: education, science, teacher, pay, work, social status, budget, family.

Романюк Иван (г. Винница)

Доктор исторических наук, профессор кафедры истории и культуры Украины Винницкого государственного педагогического университета имени Михаила Коцюбинского

Заработная плата преподавателей высшей школы Украины
во второй половине 1940-х -- начале 1950-х годов

В статье раскрыто процесс формирование государственной политики в сфере обеспечения оплаты труда научно-педагогических работников высшей школы Украины в первое послевоенное пятилетие. Рассмотрены условия процесса функционирования и особенности системы заработной платы профессорско-преподавательского состава, а также ее влияние на личности преподавателя и ученого, и их материальное положение.

Ключевые слова: образование, наука, преподаватель, оплата, труд, социальное положение, бюджет, семья.

Вивчення життя та діяльності працівників освіти має важливе значення для підготовки нової генерації спеціалістів для майбутнього України. Висвітлення соціальних аспектів життя науково-педагогічних працівників дає можливість відтворити і переосмислити історію України повоєнних років. Проникнення в повоєнне життя і духовний світ педагогів дозволяє наблизитись до більш глибокого розуміння епохи, більш точного відчуття часу.

В українській історичній науці відчувається брак наукових праць, які б безпосередньо висвітлювали повсякденні реалії, та особливості оплати праці науково-педагогічних кадрів, зокрема вищих навчальних закладів.

Окремі аспекти даної проблеми можна знайти в монографіях І. Рибака [1], Л. Ковпак [2], В. Кіпеня і В. Коржова [3], наукових статтях Л. Романець [4, 5], О. Янковської [6], дисертаційних дослідженнях В. Кононенка [7], Н. Красножон [8] та інших. Заслуговує на увагу дисертаційне дослідження О. Прохоренко, яке присвячено повсякденному життю науково-педагогічної інтелігенції України другої половини 1940-х -- першої половини 1950-х рр. [9].

Отже, метою статті є спроба з'ясувати процес функціонування системи оплати праці працівників освіти у перше повоєнне п'ятиріччя.

Коли пройшла ейфорія від перемоги у Другій світовій війні, люди залишились сам на сам зі своїми повсякденними проблемами, досить буденними, але від того не менш складними. Важливим показником життєвого рівня людини є матеріальна винагорода за працю. Питання заробітної плати набуває більшої актуальності у зв'язку з тим, що на сьогодні учителі і викладачі ВНЗ не належать до числа високооплачуваних працівників. Винагорода за працю є еквівалентом важливості та поваги, вона є оцінкою потреби цього спеціаліста для країни.

У зв'язку з тим, що погодинна оплата праці не відповідала новим вимогам, які пред'являлись до вищої школи, РНК ще у вересні 1937 р. ухвалила постанову про запровадження штатних посад і посадових окладів для професорсько-викладацького складу. Оплата праці педагогів вищих навчальних закладів установлювалась в залежності від стажу і педагогічної роботи, посади та кваліфікації, а також від наявності вченого ступеня і вченого звання та від рівня самого навчального закладу. Стаж педагогічної роботи у ВНЗ встановлювався за трудовими книжками. У випадку втрати документів, які підтверджували педагогічний стаж, він визначався за довідками управлінь навчальних закладів міністерств тощо [9, с. 82].

Важкі умови післявоєнної відбудови негативно позначились на добробуті вчителів загальноосвітніх шкіл. Незважаючи на підняття заробітної плати освітян з 1 серпня 1943 р., ситуація не покращилась. Загалом, залежно від фахової категорії вчителя та педагогічного стажу, в Україні вона становила 350-600 крб., причому, вчителі сільської місцевості отримували на 25-75 крб. менше, ніж вчителі міст і робітничих селищ. До того ж заробітна плата вчителів істотно відставала від державних цін на промислові товари і продукти харчування. Фактичний прейскурант цін на промислову продукцію становив, наприклад: бавовняні штани -- 6070 крб., наручний годинник -- 360 крб., радіола -- 1000 крб., коверкотовий костюм -- до 1500 крб. [4, с. 259]. Отримуючи, мізерну зарплату вчитель не _;міг придбати необхідні речі для свого вжитку.

До вересня 1946 р. середня ставка викладача ВНЗ складала від 1000 до 1300 крб. З метою покращення соціального становища викладачів у вересні 1946 р. вийшла постанова «Про підвищення окладів і покращення матеріально-побутових умов професорсько-викладацького складу», яка визначалась, як «політична турбота партії і уряду в створенні ученим необхідних умов для успішного ведення ними наукової і педагогічної діяльності» [10, с. 102]. Наприклад, ставка викладача ВНЗ складала 1100 крб., старший викладач отримував 1050 крб., викладач зі стажем педагогічної роботи в ВНЗ більше 10 років -- 1350 крб.

Дещо вищою була зарплата викладачів, які мали наукові ступені і вченні звання. У 1946 р. завідувач кафедри доктор наук, професор отримував заробітну плату 6000 крб., а доцент, кандидат наук, який мав стаж роботи до 5 років, отримував 2500 крб., від 5 до 10 років -- 2800 крб., понад 10 років -- 3200 крб. [11, с. 4]. Отже, заробітна плата професорсько-викладацьких кадрів була диференційованою залежно від наукового ступеня і вченого звання того чи іншого викладача.

На нашу думку, для того, щоб дослідити матеріальний рівень професорсько-викладацьких кадрів, потрібно, перш за все звернути увагу на реальну заробітну плату, яка виражається сумою товарів і послуг, які працівник може одержати за певну грошову суму при даному рівні цін на товари. Отже, викладач із мінімальною ставкою у розмірі 1100 крб. не міг навіть купити пару шкіряних чобіт, яка на той час коштувала 1200 крб., натомість при максимальній ставці у розмірі 6000 крб. викладач міг мати достатній продуктовий кошик і пристойно вдягнутись.

Згідно з постановою РНК УРСР від 1 квітня 1946 р. була підвищена заробітна плата старшим викладачам і асистентам, які не мали вчених ступенів і звань та керівництву вишів на 50%. Також, було встановлено пільгове забезпечення професорсько-викладацького складу продовольчими і промисловими товарами [12, с. 45]. Потрібно зазначити, що дана система оплати праці працівників вищої школи діяла до кінця 1940-х рр.

Лише в 1949 р. відбулися деякі зміни, а саме було встановлено нові посадові оклади науковців, до яких влада включала і весь професорсько- викладацький склад. Так, дійсним членам і членам-кореспондентам академій наук, було встановлено оклад у розмірі 6000 крб., професорам і докторам наук -- 4000 крб., доцентам і особам, які мали вчене звання старшого наукового співробітника або кандидата наук -- 2000 крб., особам, які не мали вченого звання і наукового ступеня 1000 крб.

Додатково за посаду декана представники професорсько-викладацького складу отримували 50% від основного окладу. Наприклад, професор без вченого ступеня доктора наук столичного університету, зі стажем до 5 років, у 1950 р. отримував 1050 крб. і додатково за деканство -- 50% основного окладу, тобто ще 525 крб. Водночас, згідно з інструктивним листом Міністерства вищої освіти СРСР від 11 липня 1948 р., викладачі, які були допущені міністерством до виконання обов'язків завідувачів кафедр в іншому інституті чи університеті за сумісництвом, отримували додатково 50% посадового окладу, встановленого по їх основній посаді, але без 20% доплатити за керівництво кафедрою [9, с. 84, 85].

Протягом 1946-1949 рр. заробітна плата зросла у закладах освіти на 6,4%, охорони здоров'я -- на 7,5%. У 1950 р. зарплатня становила в промисловості 708 крб., будівництві -- 656 крб., освіті та культурі -- 668 крб. на місяць [6, с. 343], але платня професорсько-викладацьких кадрів була вищою ніж у робітників і вчителів загальноосвітніх шкіл, працівників культури. Потрібно зазначити, що в усьому світі ситуація, коли люди високо інтелектуальної праці мають винагороду за працю у кілька разів більшу, ніж особи фізичної праці є нормальною, і вказує на те, що держава піклується про інтелектуальний потенціал країни. Натомість, протилежна ситуація склалась в Україні на сьогодні, коли науковці та професорсько-викладацький склад та робітники фізичної праці мають майже однакову винагороду за працю.

Для того щоб поповнити сімейний бюджет, значна кількість науково- педагогічної і інтелігенції змушена працювати у декількох установах або ВНЗ. Зрозуміло, що такі випадки не були масовими, але поряд з цим викладачі, які працювали за сумісництвом, мали значне матеріальне поповнення для їх сімейного бюджету.

У досліджуваний період для матеріального й морального заохочування освітян були різного роду звання, премії та нагороди, для тих хто відрізнявся особливою політичною лояльністю. Щоб забезпечити стабільний достаток тієї частини науково-педагогічних кадрів, яка намагалась виконувати настанови партії, існувала спеціальна система державних замовлень, а, відповідно, й одержання високих гонорарів. Партійні структури винагороджували тих, хто у своїх статтях та виступах критикував або вихваляв вказаних партією осіб.

Отже, як показував аналіз матеріалів оплата праці науково-педагогічних працівників не давала ще належного матеріального забезпечення освітянам республіки.

Джерела та література

1. Рибак І.В. Соціально-побутова інфраструктура українського села / І.В. Рибак. -- Кам'янець-Подільський: Абетка, 2004. -- 304 с.

2. Ковпак Л.В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині XX ст. (1945-2000 рр.) / Л.В. Ковпак. -- К.: Інститут історії України НАН України, 2003. -- 250 с.

3. Ківень В., Коржов В. Викладачі вузів: соціологічний портрет / В. Ківень, В. Коржов. -- Донецьк, 2011. -- 200 с.

4. Романець Л.М. Соціально-побутові умови освітян Вінниччини в 1944-1958 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. -- Вип. XI. Серія: Історія: Збірник наукових праць. -- Вінниця, 2006. -- С. 258261.

5. Романець Л.М., Романюк І.М. Матеріально-побутові умови праці повоєнного учительства України / Л.М. Романець, І.М. Романюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. -- Вип. 12. -- Рівне: РДГУ, 2008. -- С. 72-76.

6. Янковська О. Соціальна політика радянської держави в містах України в 19451953 рр. за свідченнями громадян (на матеріалах НКВС-КДБ УРСР) / О. Янковська // України XX ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. статей. -- Вип. 9. -- К.: Інститут історії Україна НАН України, 2005. -- С. 326-324.

7. Кононенко В.В. Суспільно-політичні настрої та моральний стан населення України в повоєнний період (1945-1953 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук / В.В. Кононенко. -- Київ, 2004. -- 19 с.

8. Красножон Н.Г. Загальноосвітня школа України в контексті суспільно-політичного життя (1943-1953 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук / Н.Г. Красножон. -- К., 2002. -- 18 с.

9. Прохоренко О.А. Повсякденне життя науково-педагогічної інтелігенції України в другій половині 40-х -- першій половині 50-х рр. XX ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Прохоренко Оксана Анатоліївна. -- Київ, 2008. -- 265 с.

10. Синецкий А.Я. Профессорско-преподавательские кадры высшей школы. -- М.: Советская наука, 1950. -- 185 с.

11. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 166, оп. 15, спр. 5.

12. Вища школа Української РСР за 50 років. У 2-х част. (1917-1967 рр.). -- К.: Видавництво Київського університету, 1968. -- Ч. 2 (1945-1967). -- 539 с.

References

1. Rybak, I.V. (2004). Sotsialno-pobutova infrastruktura ukrainskoho sela. Kamianets- Podilskyi: Abetka. [in Ukrainian].

2. Kovpak, L.V. (2003). Sotsialno-pobutovi umovy zhyttia naselennia Ukrainy v druhii polovyniXXst. (1945-2000 rr.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

3. Kiven, V., & Korzhov, V. (2011). Vykladachi vuziv: sotsiolohichnyi portret. [in Ukrainian].

4. Romanets, L.M. (2006). Sotsialno-pobutovi umovy osvitian Vinnychchyny v 19441958 rr. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. M. Kot- siubynskoho, (XI. Seriia: istoriia), 258-261. [in Ukrainian].

5. Romanets, L.M., & Romaniuk, I.M. (2008). Materialno-pobutovi umovy pratsi povo- iennoho uchytelstva Ukrainy. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii, Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, (12), 72-76. [in Ukrainian].

6. Yankovska, O. (2005). Sotsialna polityka radianskoi derzhavy v mistakh Ukrainy v 1945-1953 rr. za svidchenniamy hromadian (na materialakh NKVS-KDB URSR). Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka, (9), 326-334. [in Ukrainian].

7. Kononenko, V.V. (2004). Suspilno-politychni nastroi ta moralnyi stan naselennia Ukrainy v povoiennyi period (1945-1953 rr.) [Socio-political attitudes and moral status of the population of Ukraine in the post-war period (1945-1953)]. (Extended abstract of Candidates thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

8. Krasnozhon, N.H. (2002). Zahalnoosvitnia shkola Ukrainy v konteksti suspilno- politychnoho zhyttia (1943-1953 rr.). [Secondary school of Ukraine in the context of social and political life (1943-1953)]. (Extended abstract of Candidates thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Prokhorenko, O.A. (2008). Povsiakdenne zhyttia naukovo-pedahohichnoi intelihentsii Ukrainy v druhii polovyni 40-kh -- pershii polovyni 50-kh rr. XX st. [Daily life of the scientific and pedagogical intelligentsia of Ukraine in the second half of the 1940s -- the first half of the 1950s]. (Candidates thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

10. Sinetsky, A.Ya. (1950). Professorsko-prepodavatel'skie kadry vysshej shkoly. Moskva: Sovetskaja nauka. [in Russian].

11. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 116, op. 15, spr. 5. [Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, fund 116, description 15, file 5].

12. (1968). Vyshcha shkola Ukrainskoi RSR za 50 rokiv. U 2-kh chast. (1917-1967) rr. Kyiv: Vydavnytstvo Kyivskoho universytetu, Ch. 2. (1945-1967). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru