Методика застосування знаково-симовлічної наочності у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Методика застосування знаково-симовлічної наочності у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання

Єрмоленко Євген Ігорович Аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва

Анотація

У статті описано методику застосування знаково-символічної наочності (ЗСН) у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Визначено шляхи формування у студентів позитивної мотивації до використання даної наочності. Окреслено основні способи теоретичної підготовки до використання ЗСН. Запропоновано варіанти використання ЗСН під час лекції. А також визначено можливості та шляхи використання знаково-символічної наочності на практичних заняттях та у процесі проходження педагогічних практик.

Summary

Yermolenko Yevhen

Postgraduate student of the professional education and agricultural technology chair Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university

THE METHOD OF USING SIGN AND SYMBOL VISIBILITY IN THE PROCESS OF TRAINING FUTURE TEACHERS OF VOCATIONAL TRAINING

The article describes the methodology of the sign and symbolic visibility (SSV) using in the process of training future teachers of vocational training. The ways of forming positive motivation for students to use this vision are determined. The main ways of theoretical preparation for the use of SSV are outlined. The variants of the inclusion of the SSV in the process of explanation of the educational material during the lecture are offered. It also identifies the possibilities and ways of using sign and symbol visibility in practical classes and in the process of passing pedagogical practices.

Постановка проблеми

Процес формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності передбачає системну роботу професорсько- викладацького складу, яка спрямована на формування відповідних професійно-педагогічних осо- бистісних якостей студентів, та їх професійну підготовку. На етапі проектування окресленого процесу нами розроблена його модель. Запропонована нами модель включає в себе чотири взаємопов'язані блоки: цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-діяльнісний та результативний. Така структура моделі відображає основні ідеї дослідження та відповідає аксіоматичному підходу, який застосовується при вивченні структури діяльності суб'єктів освітнього процесу у ЗВО. Впровадження в освітній процес розробленої моделі формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності потребує опрацювання відповідної методики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченням проблеми застосування знаково-символічної наочності в освітньому процесі займалися С.С. Акимов, Т.М. Бенькович, А.В. Теремов, І.О. Зорков [1; 2; 11; 5]. У працях вказаних вище науковців було доведено ефективність застосування знаково-символічної наочності у процесі вивчення філологічних, фізико-математичних та природничих (біологія) наук, що вказує на високу універсальність даних дидактичних засобів. Питання підготовки майбутніх педагогів професійного навчання висвітлені у наукових розвідках В.І. Ковальчука, Г.В. Ігнатенко, В.П. Опанасенка, Т.В. Самусь, Б.І. Вовка [7, 6, 3] та ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Власний педагогічний досвід та проведені попередні дослідження визначили доцільність застосування ЗСН як ефективних засобів фахової підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Проте, аналіз науково-методичної літератури засвідчив недостатній рівень дослідження питання методики застосування знаково-символічної наочності у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, що в свою чергу підтверджує актуальність нашого дослідження.

Мета статті полягає у обґрунтуванні методики реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності.

Виклад основного матеріалу

На основі аналізу наукових доробок низки науковців під методикою будемо розуміти сукупність принципів, форм, засобів та методів доцільної організації практичної та теоретичної діяльності учасників освітнього процесу [12, 8].

Реалізація першої педагогічної умови - наявність у студентів мотивації до використання знаково-символічної наочності в освітньому процесі та майбутній професійній діяльності, має здійснюватися наскрізно протягом усього терміну підготовки майбутніх педагогів професійного навчання у процесі вивчення дисциплін циклів загальної та професійної підготовки шляхом формування у студентів:

інтересу до вивчення сутності поняття ЗСН та її дидактичних можливостей;

інтересів та мотивів до застосування ЗСН під час здійснення власної навчальної діяльності;

спрямованості на систематичне оновлення й розширення професійних знань з проблем застосування ЗСН в освітньому процесі;

здатності самомотивації, самоосвіти та самоконтролю як складників готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності.

За методикою, що пропонується нами, досягнення означених вище цілей передбачається шляхом: застосування ЗСН на заняттях різного виду (проблемних лекціях, практичних заняттях з елементами ігрового навчання, з практичними завданнями у формі кейсів, тощо); залучення студентів до розробки ЗСН під час виконання творчих індивідуальних завдань, що дозволить їм усвідомити практичну значимість власної діяльності та сприятиме зниженню рівня формальності виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Під час формування мотивації здійснюються такі психічні процеси як сприйняття змісту мотиву, емоційна оцінка його особистого значення, осмислення змісту і оцінки мотиву, переконання в мотиві [10]. Зміст мотиву представляється його об'єктивними та суб'єктивними складниками. Об'єктивна частина - знання студента про значення знаково- символічної наочності у світогляді, в процесі пізнання та майбутній професійній діяльності. Сприйняття цього знання породжує відповідні уявлення в свідомості здобувачів освіти.

Суб'єктивна основа мотиву у ракурсі нашого дослідження проявляється у значенні ЗСН для особистості кожного студента з врахуванням її індивідуальних особливостей (типу пам'яті, мислення, темпераменту, уяви, тощо). Суб'єктивне значення формується на основі зіставлення об'єктивного значення з суб'єктивної системою цінностей і на основі емоційного переживання реального, людського, особистого значення даного виду наочності. Для оптимізації даного процесу та досягнення позитивного результату шляхом впровадження розробленої нами методики передбачається індивідуалізація та диференціація навчальних завдань з розробки різних видів знаково-символічної наочності (опорних конспектів, ментальних карт, схем, таблиць тощо), за умови відсутності жорстких обмежень стосовно способів їх створення (креслярським обладнанням або за допомогою спеціального програмного забезпечення, тощо) та оформлення.

Наступним етапом формування мотивації до використання ЗСН є емоційна оцінка необхідності зазначених знань. Вона може бути пов'язана не лише з їх змістом і об'єктивними значенням, але і з зовнішніми чинниками, перш за все з особистістю педагога. Вважаємо, що глибока внутрішня переконаність того, хто організовує освітній процес у важливому значенні знаково-символічної наочності і, перш за все - власний приклад систематичного її застосування в освітньому процесі є одними з основних чинників, що сприяють створенню позитивної емоційної оцінки даного виду діяльності студентами.

Осмислення змісту і оцінки мотиву - це внутрішня робота студента з узгодження внутрішніх протирічь, що проявляються, наприклад, під час вибору способу запису інформації (в текстовій чи закодованій формі), під час співвіднесення очікуваної ефективності знаково-символічної діяльності з витраченим на неї часом. Зазначимо, що запис студентом інформації в закодованій формі має суттєву перевагу - значне скорочення часу під час звернення до неї на етапах повторення чи узагальнення в порівнянні з текстовою формою (за наявності певних ЗУН знаково-символічної діяльності), що слугує своєрідним мотивуючим фактором.

Натомість розробка студентами ЗСН, яка може бути використана для більш широкого загалу (наприклад, під час відповідей на практичних та семінарських заняттях, впродовж нетрадиційних лекцій чи проведення занять під час проходження педагогічних практик тощо), потребує значно більшого часу і на початкових етапах може викликати у студентів сумніви щодо доцільності розробки такого виду наочності. Через це, на початкових етапах залучення студентів до самостійної розробки ЗСН, ми пропонуємо підвищувати зовнішню мотивацію шляхом введення додаткових балів під час оцінювання відповідей, які передбачають застосування таких наочних засобів. Кількість балів чітко не регламентується нами і визначається залежно від системи оцінювання конкретного викладача та навчальної дисципліни. Проте ми рекомендуємо дотримуватись двох базових принципів:

кількість додаткових балів при максимальній активності студента з використання ЗСН не повинна суттєво підвищувати підсумкової оцінки (тобто, за ECTS допускається підвищення від "Б" - до "А", від "С" - до "Б", від "Б" - до "С", від "Е" - до "Б", але не вище);

кількість додаткових балів за періодичне використання ЗСН, що не носить систематичного характеру не повинно мати впливу на підсумкову оцінку (дотримання даного принципу досягається через попереднє визначення мінімально необхідної кількості розробленої ЗСН у залежності від загальної кількості занять, на яких передбачено доцільність її використання).

Переконання в мотиві, тобто його реальне підкріплення і закріплення, в основному відбувається в процесі навчання - засвоєння і відпрацювання знань і умінь [10].

Наступною умовою формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності є теоретична підготовленість студентів та педагогів до впровадження ЗСН в освітній процес.

На основі проведеного в ході дослідження аналізу освітньої програми підготовки майбутнього педагога професійного навчання, навчальних планів та навчальних програм, нами виявлено, що досить широкі можливості первинної теоретичної підготовленості студентів до впровадження ЗСН в освітній процес закладено у дисциплінах «Професійна педагогіка» та «Методика професійного навчання».

Окрім того, вивчення методологічних та теоретичних засад застосування знаково-символічної наочності нами проектувалося під час індивідуальної роботи студентів. Зокрема, поглиблення знань про ЗСН передбачалося під час виконання курсових робіт з дисциплін "Професійна педагогіка" та "Методика професійного навчання" за низкою тем (наприклад: "Стимулювання запам'ятовування навчального матеріалу в процесі теоретичного навчання "; "Розробка електронного ілюстративного матеріалу для уроку в/н з теми "Обкатка, регулювання і випробовування паливної апаратури, гідравлічної системи тракторів і комбайнів"" тощо). За таким підходом відбувається засвоєння знань не лише студентом, який виконує дослідження із заданої теми, а й іншими студентами групи під час захисту курсової роботи. Демонстрація під час захисту науково-дослідної роботи практичної значущості та користі різних видів ЗСН в освітньому процесі, що обґрунтовуються студентом у процесі дослідження проблеми, сприяє формуванню у решти студентів мотивів до більш детального їх вивчення або набуття досвіду використання у власній освітній діяльності.

Також для формування теоретичної підготовленості студентів до впровадження ЗСН в освітній процес нами передбачається залучення їх до науково-дослідної роботи (участь у студентських наукових конференціях, написання тез доповідей, студентських наукових статей із проблемних питань, що стосуються різних аспектів використання знаково-символічної наочності в освітньому процесі тощо). Залучення студентів до такої діяльності спонукають студента до наукового пошуку та розширення теоретичних знань з теорії та методики застосування ЗСН в освітньому процесі.

Проте, проведений аналіз дає підстави стверджувати, що базові знання передані студентам у процесі описаних вище видів діяльності з метою теоретичної підготовленості студентів до впровадження ЗСН в освітній процес, потребують доповнення. Нами було спроектовані зміни до змісту навчальної дисципліни "Професійна педагогіка" введення тем:

Знаково-символічна наочність як засіб навчання: сутність та історія виникнення;

Різновиди знаково-символічної наочності та основні принципи їх конструювання.

Знаково-символічна діяльність та її значення в освітньому процесі.

До навчальної програми дисципліни "Методика професійного навчання":

Основні способи розробки та демонстрування знаково-символічної наочності;

Методика застосування ЗСН у процесі підготовки педагога професійного навчання.

У зв'язку з тенденціями зменшення обсягу аудиторних годин передбачених навчальним планом на вивчення названих дисциплін і, як наслідок - перенасичення аудиторних занять навчальною інформацією, сплановано визначені теми виносити на самостійне опрацювання студентами.

Таким чином, реалізація описаної вище методики сприятиме реалізації другої визначеної нами педагогічної умови - теоретична підготовленість студентів та педагогів до впровадження ЗСН в освітній процес. Проте, дана умова не є єдиною і достатньою для формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності. Ефективність формування готовності досягається у процесі комплексної реалізації всіх трьох визначених нами умов, зокрема третьої - організації систематичного та обгрунтованого застосування різних видів наочності на окремих етапах освітнього процесу. Реалізація даної умови спрямована на формування у студентів діяльнісного компоненту готовності і, зважаючи на специфіку досліджуваної проблеми, є чи не найважливішим компонентом запропонованої методики.

Під час лекційних занять передбачається застосування знаково-символічної наочності в поєднанні з традиційною в якості джерела інформації. У такому випадку викладач використовує розроблену заздалегідь наочність, яка дублює інформацію викладену в усній формі, але у систематизованій та дещо спрощеній формі. Такий спосіб навчання показав високу ефективність у процесі вивчення розгалужених класифікацій, складних технологічних процесів тощо.

Ми пропонуємо два основних способи включення ЗСН у процес пояснення навчального матеріалу під час лекції - ілюстрація підготовленої заздалегідь ЗСН та демонстрація з одночасним створенням наочності у процесі пояснення. Перший спосіб передбачає розробку наочності на етапі підготовки до заняття у вигляді плакатів, слайду мультимедійної презентації, зображення на дошці, аркушу фліпчарту (паперового або електронного). Але у такому випадку студенти не мають можливості спостерігати процес створення знаково-символічної наочності і є лише "споживачами", тобто можуть здійснювати лише один вид знаково-символічної діяльності (ЗСД) - декодування інформації. Згідно розробленої нами методики такий спосіб презентації повинен переважати на початкових етапах впровадження ЗСН в освітній процес з метою набуття студентами первинного досвіду роботи із таким видом наочності.

Інший спосіб впровадження в освітній процес знаково-символічної наочності передбачає поступове її створення у процесі викладу навчального матеріалу. Тобто, пояснюючи матеріал лекції викладач зображує основний зміст (у вигляді інформаційних блоків, умовних знаків, абревіатур, тощо), а також, за необхідності, встановлює і показує логічні зв'язки між блоками інформації. Таким чином, у кінці заняття або окремого його етапу, створюється опорний конспект лекції або певного її етапу. Студенти за такої методики перестають бути суто "споживачами" запропонованої наочності, а стають учасниками процесу її створення, залучаючись при цьому практично до усіх видів ЗСД (моделювання, кодування, схематизація, заміщення). Варто зазначити, що за таким способом презентації знаково-символічної наочності необхідність попередньої підготовки педагога не зникає. Тобто, вся знаково-символічна наочність, яка буде впроваджуватись в освітній процес за таким способом має бути розроблена у процесі підготовки до лекційного заняття. Це по-перше - дозволяє викладачеві попередньо зкомпонувати інформаційні блоки та, як результат, раціонально використовувати робоче поле; подруге - зменшує інтелектуальне напруження пов'язане із необхідністю періодичної зміни діяльності з викладу навчального матеріалу на конструювання знаково-символічної наочності.

Такий спосіб можливо застосовувати як на початкових етапах включення знаково-символічної наочності в освітній процес, так і за наявності певного рівня досвіду її використання, з незначними відмінностями у методиці. Так, за відсутності у студентів досвіду з розробки ЗСН педагог, зображуючи її на дошці (або створюючи за допомогою інших засобів, таких як інтерактивна дошка тощо), не залучає студентів до цієї діяльності взагалі. Тобто, студентові відводиться роль спостерігача, яка дає можливість отримувати загальні уявлення про процеси кодування інформації, моделювання, схематизації та заміщення навчального матеріалу. Поступово, за набуття студентами певного досвіду по роботі із ЗСН, рівень залучення їх до створення наочності має поступово зростати (залучення студентів до самостійного виділення інформаційних блоків, до встановлення зв'язків між ними, до визначення варіантів умовних символів, скорочень, структури схеми тощо). Ідеальним кінцевим варіантом такої методики є самостійне конструювання студентами ЗСН у процесі викладу педагогом навчального матеріалу. мотивація символічний наочність педагогічний

Методика впровадження знаково-символічної наочності на практичних і семінарських заняттях подібна до методики розробленої для лекційних занять, з тією різницею, що роль "конструктора" відводиться студентам. Тобто, готуючись до практичного або семінарського заняття за запропонованою методикою студент повинен підготувати відповідну ЗСН. Відповідь студента на занятті повинна супроводжуватися показом розробленої наочності за одним із розглянутих раніше "сценаріїв": ілюстрація підготовленої заздалегідь ЗСН та створення наочності у процесі відповіді.

Студенти групи в процесі прослуховування відповіді можуть висловлювати зауваження щодо представленої ЗСН, які стосуються логіки виокремлення інформаційних блоків, їх місця у структурі та правильності встановлення логічних зв'язків між блоками. Зауваження, які стосуються зовнішнього оформлення, використаних скорочень, абревіатур, вибору умовних позначень та інших характеристик розробленої студентом наочності, які є відображенням його індивідуального бачення та проявом творчості, повинні носити суто рекомендаційний характер. Окрім того, всі зауваження які не стосуються змістового наповнення наочності (правильності і достовірності викладеної інформації) повинні висловлюватися лише в кінці відповіді студента, аби не перешкоджати їй.

На сучасному етапі розвитку освіти у ЗВО найбільший обсяг навчального часу для вивчення матеріалу відводиться на самостійну роботу студентів (СРС). Тому в запропонованій нами методиці передбачено визначення шляхів та способів використання знаково-символічної наочності в організації СРС, які були описані в попередніх наших дослідженнях [4].

Заключним етапом реалізації розробленої методики є застосування ЗСН студентами у процесі проходження педагогічних практик. Даний досвід дозволяє студентам вдосконалити свої знання, уміння та навички як з конструювання знаково- символічної наочності, так і з методики використання її на різних етапах освітнього процесу. Формування у майбутніх педагогів професійного навчання готовності до використання знаково-символічної наочності у процесі педагогічних практик відбувається через виконання відповідних завдань, які передбачені програмою практики. Прикладами завдань, спрямованих на формування такої готовності у ході навчально-залікової практики (на робочому місці майстра виробничого навчання), яка передбачена навчальним планом підготовки бакалавра за спеціальністю 015.18 Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства) ГНПУ ім. О. Довженка, є:

розробка планів-конспектів занять з виробничого навчання (дозволяє розвивати уміння планування раціонального впровадження ЗСН в освітній процес та поєднання її із традиційною наочністю);

добір та виготовлення дидактичних матеріалів, наочних посібників (спрямоване на розвиток умінь критичного аналізу існуючої ЗСН та її удосконалення, самостійного конструювання ЗСН та її створення, в тому числі - з використанням відповідного програмного забезпечення);

підготовка та проведення занять з виробничого навчання (призначене для розвитку умінь та відпрацювання навичок використання ЗСН в педагогічній діяльності майстра виробничого навчання);

індивідуальні завдання (наприклад - розробити ЗСН до конкретних тем).

Контроль за виконанням завдань та консультування студентів покладається на методиста від ЗВО. Таким чином, виконання такого комплексу завдань дозволяє сформувати здатності з усіх основних етапів впровадження знаково-символічної наочності в освітній процес (планування використання ЗСН, її конструювання, розробка та безпосереднє застосування). Важливою особливістю, яка відрізняє даний компонент експериментальної методики від описаних раніше - значно вищий рівень самостійності, самоконтролю та самоаналізу студента. Тобто, саме педагогічні практики мають великий потенціал для формування і розвитку осо- бистісного компоненту готовності майбутніх педагогів професійного навчання до використання знаково-символічної наочності.

Висновки. Педагогічна ефективність використання ЗСН підтверджується дослідженнями сучасних психологів. За їхніми оцінками, обсяг за- пам'ятованої людиною інформації залежить від способу її сприймання: читаючи очима людина може запам'ятати 10% інформації, слухаючи - 26%, розглядаючи - 30%, слухаючи і розглядаючи - 50%, обговорюючи - 70%, особистий досвід - 80%, спільна діяльність з обговоренням - 90%, навчання інших - 95% [9, с.78]. Отже, поєднання ЗСН із поясненням викладача дозволить збільшити обсяг за- пам'ятованого студентами навчального матеріалу, а також сприятиме більш ґрунтовному його усвідомленню та надійному запам'ятовуванню.

Таким чином, на нашу думку, запропонована методика дозволить підвищити якісний рівень фахової підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, а також сприятиме формуванню у них готовності до використання ЗСН в майбутній професійній діяльності.

Список літератури

1. Акимов С.С. Биология в таблицах, схемах, рисунках: методическое пособие. Москва, 2008. 98 с.

2. Бенькович Т.М. Опорные конспекты в обучении географии России: 8-й класс: книга для учителя. Москва, 1997. 127 с.

3. Вовк Б.І. Педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів практичного навчання ПТНЗ. Cherkasy university bulletin: pedagogical sciences. 2016, №18. С. 24-31

4. Єрмоленко Є.І., Ігнатенко С.В. Використання структурно-логічних схем у процесі організації самостійної роботи майбутніх інженерів- педагогів. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Кіровоград, 2015. Вип. 7. С.72-75

5. ЗОРКОВ И. А. Знаково-символическая наглядность как средство повышения качества знаний учащихся по биологии (9 класс): диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. Красноярск, 2015. 229 с.

6. Ігнатенко Г.В., Самусь Т.В., Опанасенко В.П. Формування методичної компетентності педагогів професійного навчання в процесі педагогічних практик: навчальний посібник. Суми, 2017. 112с.

7. Ковальчук В.І., Щербак А.В. Впровадження інноваційних технологій навчання у процесі професійної підготовки студентів закладів вищої освіти. Молодий вчений. 2018, № 3(55). С. 543-547

8. Палій Диференціальна психологія.

9. Пометун О., Пирожниченко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ, 2004. 84 с.

10. Пономаренко А., Ченобытов В. Теоретические основы исследования учебной мотивации студентов. Молодой ученый. 2013. №1. С. 356-358.

11. Теремов А.В. Знаково-символическая наглядность и деятельность как средство повышения качества знаний учащихся по биологии: Раздел "Животные": дис. ... канд. пед, наук. Москва, 2000. 241 с.

12. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru