Актуалізація креативного потенціалу студентської молоді в умовах навчального процесу

Аналіз творів студентів на задану тематику, виявленя критерії, які рекомендовано використовувати викладачами під час занять задля актуалізації креативного потенціалу студентства. Вивчення критеріїв навчальних завдань, що актуалізують потенціал молоді.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.02.2021
Размер файла 483,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛІЗАЦІЯ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Вождай Анна Ігорівна

студентка Київського університету імені Бориса Грінченка

Канюка Інна Олександрівна кандидат психологічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка

Summary

Vozhday A.I.

Student of Borys Grinchenko university

Kaniuka I.O.

Ph.D. in psychological science

Borys Grinchenko university

ACTUALIZATION OF CREATIVE POTENTIAL OF STUDENTS IN THE EDUCATIONAL PROCESS

The proposed article highlights the features of actualization of students' creative potential in the learning environment, namely through the analysis of the perception of the criteria of educational tasks that motivate students to "creative thinking". A theoretical review of the literature showed that the issue of creative potential is poorly researched, so the article represents the author's model of creative potential. The criteria are identified by interviewing and analyzing students 'works and are recommended to be used by teachers during stydying to actualizate the students' creative potential.

Key words: divergent thinking, tasks, creative potential, creativity, educational process.

Анотація

У запропонованій статті висвітлено особливості актуалізації креативного потенціалу студентства у навчальному середовищі, а саме через аналіз сприймання критеріїв навчальних завдань, що мотивують студентство до «креативного мислення». Теоретичний огляд літератури показав, що питання креативного потенціалу є малодослідженим, тому у статті запропонована авторська модель креативного потенціалу. Шляхом анкетування та аналізу творів студентів на задану тематику виявлені критерії, які рекомендовано використовувати викладачами під час занять задля актуалізації креативного потенціалу студентства.

Ключові слова: дивергентне мислення, завдання, креативний потенціал, креативність, навчальний процес.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку української держави, суспільство потребує формування кола фахівців, конкурентоспроможних як на ринку праці нашої країни, так й за її межами. За цих умов політика держави має орієнтуватися на створення актуального середовища, яке сприятиме розвитку необхідних компетентностей упродовж професійного становлення особистості, а саме в умовах навчального та навчально-професійного процесу. Однією з таких компетентностей є креативність і за версією аналітичних прогнозів World Economic Forum, у 2020 році, вона третьою виступить за значимістю у відборі кандидатів до високооплачуваних посад. Порівняно з 2015 роком позиція «креативності» зросла на 7 сходинок, що зумовлено ускладненням та реструктуризацією процесів виробництва та потребою у нестандартних рішеннях проблем, які постають у зв'язку з цим.

Нині інститут освіти в Україні переживає кризовий стан, що зумовлює потребу у перегляді системи освіти та створенню інноваційного напрямку професійної підготовки, тому метою даної статті є здійснити аналіз сприймання студентами критеріїв навчальних завдань, що актуалізують креативний потенціал. У подальшому це можна використовувати як частину побудови занять викладача, що орієнтується на розвиток креативності студентів.

Аналіз останніх досліджень із даної тематики показав, що Джой Пол Гілфорд визначав основою креативності дивергентне мислення (divergent thinking) або «дивергентне виробництво» (divergent production) Відповідно до своєї теорії Дж. Гілфорд виділяв два типи мислення: дивергентне та конвергентне. Конвергентне мислення відрізняється тим, що при вирішенні проблемних завдань надається пріоритет скоріше правильному, ніж оригінальному варіанту вирішення завдання. Дивергентне мислення передбачає багатоваріантність вирішення завдань, це мислення, що рухається у різноманітних напрямках і, як результат, дає різнопланові результати. [ 7 ]

Серед останніх теорій креативності можна виділити інвестиційну теорію креативності Роберта Стернберга та Тодда Любарта. Зміст цієї теорії полягає у поєднанні 3 сфер: особистісної (новаторський стиль мислення, наполегливість, самостійність суджень), мотиваційної (фокусування більшою мірою на задачі, ніж цілі), когнітивної (вміння виокремити проблему, дивергентне та конвергентне мислення, знання та інсайтні процеси) -- та навколишнього середовища (заохочення до знань, стимульна діяльність, наявність програми, що сприяють розвитку креативного потенціалу). У ході проведення дослідження була визначена помірна або висока кореляція між цими факторами. Високий рівень креативності мали досліджувані, які набрали високі показники по кожному із цих показників, тому на думку Р. Стернберга та Т. Любарта креативність є інтегрованим продуктом перерахованих факторів. [ 10 ]

Щодо вітчизняного бачення поняття креативності, то Баришева розглядає креативність за допомогою системного підходу, що дозволяє всебічно та адекватно дослідити структуру цього поняття. Креативність -- це багатовимірне та багаторівневе утворення, що реалізується через свою психологічну структуру. [ 1 ]

В.Н. Дружинін вважає, що креативність актуалізується тоді, коли цьому сприяє навколишнє середовище. Науковець виділяє наступні умови, необхідні для цього: відсутність регламентованої поведінки; наявність позитивного зразку творчої поведінки; створення необхідних умов для творчого прояву; соціальне підкріплення творчої поведінки. [ 3 ]

Виділення ще раніше не вирішених частин проблеми. Актуальність нашого дослідження полягає у тому, що наразі відбувається трансформаційні зміни майже у всіх сферах суспільства, і під впливом цих змін формується новий образ «сучасної людини», саме тому створюються інноваційні освітні програми, розроблюються навчальні курси та тренінги із вдосконалення своїх навичок та вмінь, проте ці системи потребують вдосконалення, і саме конкретизація критеріїв креативних завдань, надасть змогу визначити перспективи подальших досліджень та розробку рекомендацій. Це внесе новизну у освітню сферу та сферу досліджень креативного потенціалу.

Цілі статті полягають у теоретичному обґрунтуванні та дослідженні понять креативності та креативного потенціалу особистості, їх ролі у навчальному процесі, у дослідженні сприймання студентами навчальних завдань, що актуалізують їх креативний потенціал під час навчальної діяльності та у виділенні основних критеріїв цих навчальних завдань, в узагальненні результатів та формуванні відповідних висновків та перспективи подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу. Поняття «креативного потенціалу» є одним із малодосліджених у психологічній науці, що і обумовлює його актуальність та перспективи дослідження. Різна операціоналізація цієї категорії зумовлює складність із валідністю на надійністю методик для виміру цього феномену.

Креативний потенціал визначається як перспектива креативного досягнення у майбутньому і асоціюється із дивергентним мисленням та великою кількістю різноманітних характеристик серед яких виділяють когнітивний, особистісний та мотиваційний компоненти. Креативний потенціал є передумовою організації креативного процесу, і може бути обумовлений внутрішньою мотивацією, інтересом та прагненням до самореалізації.

Теоретично розглянувши та узагальнивши напрацьовані дані із теми «креативного потенціалу» ми запропонували авторську модель «креативного потенціалу», яка відповідно до умов сьогодення, містить такі складові (рис. 1).

1. Базові навички здійснення діяльності (когнітивні процеси, аналіз проблемних ситуацій, прогностичне мислення, здатність до структуризації, певний алгоритм дій, який можна застосовувати у подальшому житті).

2. Жага до новизни (внутрішнє бажання нового, незвіданого, бажання вирішувати як вже загальновідомі проблеми нестандартним способом, так і нові проблеми та задачі, що постають впродовж життя).

3. Мотиваційний компонент (наявність внутрішньої мотивації до здійснення креативної діяльності, інтерес). Цей компонент є третім, адже саме завдяки йому ми рухаємося у напрямку вирішення складних завдань або пошуку креативних рішень.

Усвідомлення реальності та себе як структурного компонента креативної реальності (вміння проаналізувати та усвідомити навколишню дійсність, середовище, їхні характеристики та себе як суб'єкта креативного процесу).

Рис. 1. Авторська модель креативного потенціалу студента

Навчальне середовище - це один із основних ресурсів, в умовах якого формуються базові навички та компетенції, які є необхідними для здійснення професійної діяльності. Викладачі є посередниками формування потрібних компетенцій.

Розвиток креативного потенціалу студентів розглядає І.В. Кукуленко-Лук'янець у науковій праці особистісно-креативного підходу до навчання студентів на прикладі студентів іноземної мови.

Кукуленко-Лук'янець наголошує на тому, що методика навчання має базуватися на креативізації навчальної діяльності та розробці ефективних креативно-навчальних методів, що зможуть помітно підвищити результативність цієї діяльності. [ 4 ]

Н. Петрушова розглядає принципи формування креативного потенціалу у майбутніх педагогів з іноземної мови. Вона зазначає, що майбутні педагоги виконують різнопланові завдання, це обумовлено їхньою професійною діяльністю, і саме в умовах цих завдань, (лекцій, дискусійних занять, практичних) має формуватися креативний потенціал, що забезпечить їхню конкурентоспроможність у подальшому. [ 5 ]

Дослідниця Бриль М. висвітлює психологічну готовність власне педагога до розвитку креативного потенціалу студентів та у своїх роботах розглядає також поняття «креативної педагогіки». [ 2 ]

Автор терміну «креативної педагогіки» Алейніков розглядає навчальний процес, як зачин до креативної діяльності і звільняє учнів від примусового «зазубрення» матеріалу. Для ефективності креативного педагогічного процесу необхідно: чітко окреслити мету навчального предмета та показати значимість його для повсякденного життя; заохочувати сумніви у процесі, адже це змушує поглянути на предмет із різних боків; дозволяти помилки; підтримувати розумний пошук шляхів вирішення проблеми; мотивувати розвиватися і не зупинятися на досягнутих результатах.

З метою емпіричного вивчення критеріїв навчальних завдань, що актуалізують креативний потенціал студентської молоді, нами було організовано та впроваджено два етапи дослідження. Вибірку дослідження склали 63 студентів університетів Києва, серед них були студенти як гуманітарного (61%), так і технічного спрямування (39%), віком від 17 до 25 років. студент креативний навчальний потенціал

На першому етапі було розроблено авторську анкету у режимі доступу Google Form (Додаток A), спрямовану на визначення особливостей креативного потенціалу студентської молоді, особливостей їхнього бачення поняття «креативного потенціалу», критеріїв «креативних завдань.

У розробленій нами анкеті було запропоноване відкрите питання, де опитувані мали зазначити, що на їх думку вкладається у поняття «креативного потенціалу», адже питання креативного потенціалу є одним із найбільш невивчених у сфері психології творчості. На думку молоді, креативний потенціал вміщує у собі: задатки до генерування цікавих підходів до вирішення завдань; ресурс людини, що допомагає справлятися із завданнями, стресом, шляхом створення нових ідей; певне переродження творчих людей, які прагнуть вже щось винайдене удосконалити чи запропонувати свою, геть відмінну точку зору, частину протесту помноженого на жагу до самореалізації; те, що має кожна людина, але його потрібно відкривати креативною діяльністю.

За результатами аналізу відповідей на питання авторської анкети 90,5% опитуваних відзначили, що під час навчального процесу у них дійсно виникало бажання вирішити навчальне завдання нестандартним способом, це свідчить про актуальність нашого дослідження для сучасної молоді та реальну необхідність детального розгляду питань креативності та креативних завдань, що сприятимуть формуванню креативності як компетенції для успішного здійснення професійної діяльності. Також на зацікавленість у виконанні завдання до предмету у 93,7 % респондентів впливає його подача викладачем, і тільки 6,3% зазначили відсутність цього впливу. Такі відповіді демонструють важливість педагогічно правильної постановки завдання та визначає перспективи розгляду цього питання з боку готовності викладачів до постановки креативних завдань.

Варто відзначити і такий компонент, як самостійне виконання завдань і групова робота. Ми прагнули дізнатися коли молодь генерує більшу кількість креативних ідей, під час групового виконання завдань чи при індивідуальній роботі, результати подано на діаграмі (рис.2).

Рис.2. Генерація креативних завдань

Отже, 52,4% опитуваних зазначили, що актуалізація креативного потенціалу відбувається тоді, коли працюють самостійно, а 47,6% під час роботи у групах. Різниця є незначною, але це може свідчити про те, що у навчальному процесі можна варіювати завдання індивідуальної та групової спрямованості, проте надавати належну увагу і завданням на самостійне виконання, як таких, що можуть актуалізувати креативний потенціал особистості самостійним пошуком вирішення проблем.

Рис.3. Умови, що мотивують студентів до креативного пошуку вирішення завдань

У анкеті ми пропонували перерахувати критерії, які на думку рецепієнтів, підходять до Так 85,7% опитуваних обрали важливість виконання завдання, а для 52,4% -- це чітке наявності внутрішньої мотивації та інтересу до формулювання завдання, по 46% набрали так визначення «креативне завдання». Серед найбільш вживаних критеріїв можна відзначити: оригінальність та новизну; можливість знайти вирішення нетиповим способом та вийти за рамки дисципліни; відсутність правильних чи неправильних відповідей та меж, шаблонів; можливість розкрити себе.

Опитуванням було визначено низку умов, що мотивують студентів до креативного пошуку вирішення завдань, результати подано на діаграмі (рис.3).

Умови як неформальна обстановка та зовнішня мотивація (наприклад, оцінка). Найнижчі показники отримала умова наочного зображення завдання - 44,4% (рис.3).

Враховуючи ці показники, можна зробити висновок, що більш вагоме значення має зміст та мета завдання, а не його оформлення.

Наступне «питання» мало навчально - професійного спрямування, адже стосувалося того, чи пробуджують завдання професійного циклу у студентів бажання вирішити їх нестандартним креативним способом, 69,8% респондентів відповіли ствердно, 30,2% - ні. Якщо частину навчального завдання складають актуальні проблеми, рішення яких ще не знайдено, то у 81% вони пробуджують бажання вирішити їх своїм нестандартним способом. Це свідчить про актуальність та суспільну користь, як складові компоненти навчальних завдань. У подальшому студенти зможуть застосовувати навички вирішення подібних завдань у професійній сфері.

Впровадження конкурентного аспекту у завдання є доволі суперечливим, і потрібно враховувати його доречність відповідно до специфіки завдання.

У ході анкетування ми з'ясували, що за умови конкурентного компоненту у 57% опитуваних підвищується швидкість генерування креативних ідей, а 30% вважають, що конкуренція не сприяє цьому процесу, і 13% намагаються не брати участі у такому типі завдань.

Останнім запитанням нашої анкети було обрати твердження, яке більшою мірою характеризує опитуваного, результати подано на рис. 5.

Так 59% студентів генерують найбільшу кількість ідей, коли мають теоретичну основу із заданої тематики, що свідчить про запит студентства давати завдання відповідно до теоретичного охоплення пройденого матеріалу. 41% генерують більше креативних ідей, коли у них не вистачає знань і досвіду із заданої тематики, тим самим вони залишають собі можливість до самовираження та погляду на проблему по-новому. Також опитувані зазначали й індивідуальні чинники, що сприяють генеруванню креативних ідей, серед них: наявність іншої креативної ідеї, натхнення, наявність критичної ситуації, мінімальних знань та людини у команді, що змогла б коригувати варіанти, незнання даної тематики, але вона є схожою за технологічною складовою на якусь попередньо вивчену. Другим етапом нашого дослідження було проведення контент-аналізу творів-есе за заданою темою: «4035 рік. На Марсі вже давно знайдено і вирує життя, але там катастрофічно не вистачає викладачів, тому з поміж усіх претендентів було обрано Вас, як найкреативнішого викладача на Землі. Напишіть твір-есе про те, якові завдання Ви б давали своїм учням - молодим марсіанинам». Нашою метою було виявити критерії навчальних завдань, що актуалізують креативний потенціал молоді у процесі навчальної діяльності. У ході проведеного дослідження було проаналізовано 25 творів-есе та виділено такі категорій контент-аналізу: актуальність завдань; міжпредметний характер; інноваційність; оригінальний виклад завдання; наявність наочного викладу завдання; неформальна обстановка; зацікавлення; можливість виходу за межі завдання; звернення до попереднього досвіду; чітке формулювання завдання; можливість самовираження.

Відповідно до описаної структури був проведений контент-аналіз, одиницею виміру якого ми обрали слова та словосполучення, таким чином нам вдалося з'ясувати критерії відповідно до їх відсоткового вмісту у представлених есе та виявити критерії, які, на думку студентів, найбільше актуалізують їх креативний потенціал. Результати представлено на діаграмі. (Рис.6).

Рис. 6. Критерії, що актуалізують креативний потенціал студента

Найвищі показники було визначено у таких категоріях: наочний виклад матеріалу (17,5%), що свідчить про важливість наочного зображення завдань, використання практичного обладнання та постановка завдання таким чином, аби студенти мали змогу наочно представити результати або ж створити свій власний креативний продукт; інноваційність (17%), що полягає у новітніх передових підходах до організації завдань; можливість самовираження (13,5%), що свідчить про важливість особистісного компоненту студентів під час виконання завдань, можливості реалізації власних ідей та висловленні свого бачення проблемних питань; міждисциплінарність (10,3%) означає те, що наявні завдання актуалізують креативний потенціал, коли знаходять міжпредметні зв'язки з іншими галузями знання або знаходять практичне застосування у суміжних галузях, тому важливим аспектом у розробці завдань є врахування аналогій, які можна провести відповідно до інших предметів; звернення до досвіду (10,3%) полягає у розгляді соціокультурного, історичного та особистісного досвіду як ресурсу для аналізу проблемних ситуацій та впровадження нестандартних можливих шляхів їх вирішення.

Висновки та пропозиції. Поняття «креативного потенціалу» є одним із малодосліджених у психологічній науці, що і зумовлює перспективи дослідження. Креативний потенціал є ресурсом особистості та набором необхідних знань, навичок та вмінь, що сприяють успішному здійсненню креативної діяльності і, як наслідку, створенню певного креативного продукту. Різна операціоналізація цієї категорії зумовлює складність із валідністю на надійністю методик для виміру цього феномену. Зважаючи на усі теоретично напрацьовані дані, можна стверджувати важливість розвитку креативного потенціалу в умовах здійснення студентами навчальної діяльності, як передумови професійної, шляхом дослідження критеріїв креативних завдань, що актуалізують креативний потенціал особистості та сприяють подальшому процесу креативності.

У ході аналізу та узагальнення теоретичних та практичних напрацювань нами була запропонована модель креативного потенціалу, що вміщає у собі: базові навички здійснення будь-якої діяльності (когнітивні процеси, аналіз проблемних ситуацій, прогностичне мислення, здатність до структуризації, певний алгоритм дій, який можна застосовувати у подальшому житті); жагу до новизни (внутрішнє бажання нового, незвіданого, бажання вирішувати як вже загальновідомі проблеми нестандартним способом, так і нові проблеми та задачі, що постають впродовж життя); мотиваційний компонент (наявність внутрішньої мотивації до здійснення креативної діяльності, інтерес); усвідомлення реальності та себе як структурного компонента креативної реальності (вміння проаналізувати та усвідомити навколишню дійсність, середовище, їхні характеристики та себе як суб'єкта креативного процесу).

У ході інтерпретації та узагальнення пропонуємо наступні критерії подібних завдань: наочний виклад матеріалу (наочне зображення завдань; використання практичного обладнання та постановка завдання таким чином, аби студенти мали змогу наочно представити результати або ж створити свій власний креативний продукт); інноваційність (новітні передові підходи до організації завдань); можливість самовираження (важливість особистісного компоненту під час виконання завдань; можливості реалізації власних ідей та висловленні свого бачення проблемних питань); міждисциплінарність (знаходження міжпредметних зв'язків з іншими галузями знання або практичне застосування у суміжних галузях); звернення до досвіду (розгляд соціокультурного, історичного та особистісного досвіду як ресурсу для аналізу проблемних ситуацій та впровадження нестандартних можливих шляхів їх вирішення). Також варто відзначити, що, на думку студентів, більша генерація ідей у них виникає при виконанні індивідуальних навчальних завдань та при чіткій постановці завдань викладачем.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розробці рекомендацій щодо критеріїв завдань, що актуалізують креативний потенціал, у дослідженні викладачів, як головних суб'єктів подачі навчальних завдань та у впровадженні навчальних завдань, які б відповідали наведеним критеріям.

Авторська анкета

«Креативний потенціал молоді»

Вітаю! Дякую, що погодилися пройти дану анкету, чим Ви значно допоможете у моєму подальшому дослідженні. Хочу наголосити, що відповіді є конфіденційними і потрібні для кількісно-якісної обробки. Успіхів!

Хочу наголосити, що відповіді є конфіденційними і потрібні для кількісно- якісної обробки.

Успіхів!

1. Чи бувало у вас бажання вирішити навчальне завдання нестандартним способом?

А) так

Б) ні

2. Чи впливає на вашу зацікавленість у виконанні завдання його подача викладачем?

А) так

Б) ні

3. Ви генеруєте більшу кількість креативних ідей коли:

А) Працюєте самостійно

Б) Працюєте у групі

4. Перерахуйте критерії (3-5), які б, на вашу думку, підходили до визначення «креативне завдання

5. Оберіть із переліку умови, які мотивують вас до виявлення креативних шляхів вирішення завдань під час навчального процесу

A) Неформальна обстановка ( на вулиці, кав'ярні, бібліотеці).

Б) Наявність наочного зображення завдань ( малюнки, схеми, навчальних інвентар).

B) Чітке формулювання завдання

Г) Наявність внутрішньої мотивації (наприклад, інтерес до діяльності, досвід)

Д) Наявність зовнішньої мотивації

6. Завдання професійного спрямування пробуджують у вас бажання вирішити їх новим нестандартним способом?

А) так

Б) ні

7. Якщо частину навчального завдання складають актуальні проблеми, рішення яких ще не знайдено, чи пробуджують вони у вас бажання вирішити їх своїм нестандартним способом?

А) так

Б) ні

8. Чи підвищується ваша кількість та швидкість генерування креативних ідей, якщо під час завдання наявний конкурентний компонент?

A) Так, конкуренція мотивує мене на це

Б) Ні, конкуренція не для мене

B) Намагаюся не брати участь у такому типів завдань

9. Що Ви вкладаєте у поняття «креативний потенціал»? думку і проаналізувати історичну позицію учнів з приводу розвитку країн на Землі. Ці знання би допомогли моїм учням створити нову, розвинену та перпективну генерацію на новій планеті.

Завдання для дітей мають бути обов'язково викладені послідовно, логічно та мати пряме нагальне застосування у повсякденному житті. Зокрема, вивчаючи агрокультуру обробки землі на Марсі, можна було би створити власну космічну ферму зі своїми особливими видами рослин і тварин, що би сприяло цікавленості дітей у матеріали, створенні практичної бази.

Також, цікаво було би провести аналогію і, власно, пограти у цікаву гру з 2-тисячних років під назвою «Civilization», де ви створюєте нову державу почанаючи з 3000 р до н.е. і до найсучасніших передових технологій, що допомогли би сформувати точне уявлення про зародження нових цивілізацій, культурного, наукового, економічного та політичного представлення розвитку людства.

Осільки у майбутньому все буде механізовано та комп'юторизовано, для формування профільних та профорієнтаційних уявлень у дітей можна створити симулятори усіх найрізноманітніших професій. Уявіть собі, Ви вчитеся створювати лікарські препарати в наукових лабораторіях, або відкрили свій власний віртуальний кабінет психологічної допомоги і вчитеся працювати з людьми. Це ж так цікаво!

Приклад №2

Марсіани -- народ екзотичний і доволі своєрідний. Тому перше, що я б зробила, якби була удостоєна честі викладати у них «земні» предмети, це ознайомилася з місцевістю, звичаями та культурою поведінки. У такий спосіб було б закладено фундамент для ефективної комунікації, що допомогло б у подальшій роботі. Як на мене, викладач -- не просто професія, а покликання душі. Креативний викладач -- це не просто креативна людина, що завершила університет і має диплом магістра, а людина з прекрасно розвиненою інтуїцією та вродженим вмінням знаходити спільну мову. Тому жоден марсіанин не став би на заваді справжньому гуру своєї справи. І, дійсно, важливо було б знайти спільну мову з «учнями». Таким місточком скоріш за все було б почуття гумору та відкритість, а також бажання творити разом.

Мій курс, що мав би назву «Земляни та їхній дивний побут», був би практично зосередженим. Будь-який теоретичний матеріал одразу підтверджувався реальними прикладами, а знання одразу можна було використати на практиці. Цікавим та важливим кроком у навчанні, на мою думку, були б виїзні (насправді ж, літаючі) екскурсії на планету Земля, де мої б учні могли побачити все на власні очі й навіть побути частиною того соціуму. Курс закінчувався б доволі оригінальним іспитом (заліком): марсіани мали впродовж декількох місяців прожити на Землі, відчути на собі побут і зрозуміти культуру тієї планети. І на основі отриманих знань та власного досвіду презентувати «Карту типового землянина», у якій містилися б спостереження марсіан. Саме результат цієї роботи і був би оцінкою за пройдений курс.

Список літератури:

1. Барышева Т.А. Психологическая структура и развитие креативности у взрослых / Т. А. Барышева // Психологическая структура и развитие креативности у взрослых. - 2005. - дис. - 360 с.

2. Бриль М.М. Соціально-психологічні особливості розвитку креативності студентів у мистецькому виші / М.М. Бриль //Теоретичні і прикладні проблеми психології. - 2009. - зб. наук. праць Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля. - № 22. - С.19-25.

3. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин // Психология общих спосібностей. - 2005. - учеб. пособ. - 368 с.

4. Кукуленко-Лук'янець І. В. Особистісно- креативний підхід у навчанні іноземної мови / І. В. Кукуленко-Лук'янець // Особистісно-креативний підхід у навчанні іноземної мови. - 2004. - метод. посібник. - 210 с.

5. Петрушова Н.В. Основні принципи формування креативного потенціалу студентів- майбутніх педагогів на заняттях з іноземної мови. Витоки педагогічної майстерності / Н.В. Петрушова // Витоки педагогічної майстерності. - 2014. - №14. - С. 208-214.

6. Туриніна О. Л. Психологія творчості / О. Л. Туриніна // Психологія творчості. - 2007. -навч. Посібник. - 160 с.

7. Divergent Thinking as an Indicator of Creative Potential, Mark A. Runco and Selcuk, CREATIVITY RESEARCH JOURNAL, 24(1), 1-10, 2012.

8. Glaveanu V. P. The psychology of creativity: A critical reading. Creativity. Theories - Research - Applications, 2014. № 1. 10-32; DOI.

9. James C. Kaufman, Ronald A. Beghetto. Beyond Big and Little: The Four C Model of Creativity. Review of General Psychology. 2009. Vol. 13. No. 1, 1-12

10. ROBERT J. STERNBERG AND TODD I. LUBART. Defying the Crowd: Cultivating Creativity in a Culture of Conformity. New York, The Free Press, 1995, ix + 326 pp.

References

1. Barysheva T. A. Psychological structure and development of creativity in adults: diss.... doc. psycho. Sciences: 19.00.13. St. Petersburg, 2005. 360 p.

2. Bril M. М. Socio-psychological peculiarities of creativity development of students in artistic higher education. Theoretical and applied problems of psychology: Sb. sciences Works of East Caucus. nats un-th them V. Dahl 2009. No. 22. g.19-25.

3. Druzhinin VN Psychology of general abilities: study. way. St. Petersburg: Peter, 2007. 368 p.

4. Kukulenko-Lukyanets IV Personality and creativity approach in teaching foreign language: curriculum. - method. manual. Cherkasy: Publisher Yu. A. Chbanenko, 2004. 210 p.

5. Petrushova N.V. Basic principles of forming the creative potential of future students' students in foreign language classes. Origins of pedagogical skill. 2014. №14. Pp. 208-214.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.