Кібербулінг як негативне явище сучасного середовища

Соціальні та психолого-педагогічні особливості підлітків та молоді. Виявлення рівня сформованості безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Кібербулінг як негативне явище в сучасному суспільстві. Програма освіченості суспільства щодо безпеки в мережі.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.02.2021
Размер файла 626,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Курсова робота

З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

на тему: Кібербулінг як негативне явище сучасного середовища

Студентки ІІІ курсу групи СП-17 психолого-педагогічного

факультету Мельник Олена Олегівна

Керівник: зав. кафедри, к.пед.н,,доцент,Шимко І.М.

Кривий Ріг 2020

ЗМІСТ

  • ВСТУП
    • РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КІБЕРБУЛІНГУ ЯК НЕГАТИВНОГО ЯВИЩА СУЧАСНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1 Поняття «кібербезпеки», «кібербулінгу» та його різновиди

1.2 Соціальні та психолого-педагогічні особливості підлітків та молоді

1.3 Вплив кібербулінгу на соціалізацію підлітків та молодь у сучасному соціальному середовищі

  • РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНЕ ВИВЧЕННЯ КІБЕРБУЛІНГУ, ЯК НЕГАТИВНОГО ЯВИЩА В СУСПІЛЬСТВІ

2.1 Способи виявлення та боротьби з кібербулінгом

2.2 Програма освіченості суспільства щодо безпеки в мережі (на прикладі ЗЗСО)

  • ВИСНОВКИ
    • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Робота присвячена вивченню такого явища, як кібербулінг, розгляду його різновидів та підвищенню рівня кібербезпеки.

Необхідність в проведенні дослідження обумовлюється різким збільшенням кількості випадків інтернет-цькування та їх летальних кінців. З часів поширення вільного доступу до всесвітньої мережі, інтернет став не лише помічником у розвитку, відпочинку, збереженні часу та ресурсів, він став неймовірним засобом комунікації, на жаль, жорстокість сучасного світу дає нам варіанти не лише корисного спілкування.

Завдяки соціальним мережам та спільнотам поширення абиякої інформації відбувається надзвичайно стрімко. Декілька кліків сидячи на одному місці - і принизливі відео, фото та пересуди сягають безлічі адресатів. Кіберагресори щодня залякують жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки. Це спричинює ураження психіки дитини та може призвести до депресії або навіть суїциду.

Діти діляться на своїх сторінках в соціальних мережах особистою інформацією, яка може бути використана для кібербулінгу. На превеликий жаль, не всі батьки володіють достатньою інформацією про це явище і методи захисту від нього. Менше 25% батьків вводять хоч якісь обмеження на користування інтернетом для своєї дитини, при цьому близько 70% дітей щодня заходять в інтернет, а 10% - страждають на виражену інтернет-залежність. [4]

Нині відповідальність з приводу кібербулінгу прописана у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» і керується статтею 173-4. [15]

Проблемою кібербулінгу та особливостей поведінки дітей та молоді в Інтернет-мережі у світі займались такі вчені як, Л. Жук, О.Лапа, Д. Лейн, О.Ю. Міхеєва, Д. Ольвеус, В. Ортон, В.Осадчий, Д. Таттум, П. Хайнеманн та інші.

Отже, обрана тема є надзвичайно актуальною, адже від цього залежить здоров'я та навіть життя людей.

Метою дослідження є вивчити різновиди кібербулінгу, його прояви та розробити проект впровадження програми кібербезпеки серед учнівської та студентської молоді.

Завдання дослідження:

1. Розгляд різновидів кібербулінгу, виокремлення понять в науковій літературі;

2. Проведення моніторингу освіченості учнів і студентської молоді щодо безпеки в мережі;

3. Розробити програму заходів для попередження кібербулінгу;

4. Впровадити програму «Кібербулінг: безпека в мережі».

Об'єкт дослідження: кібербулінг у сучасному середовищі, як негативне явище.

Предмет дослідження: соціально-педагогічні особливості впровадження заходів щодо попередження кібербулінгу.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективне впровадження програми заходів щодо попередження кібербулінгу можливе лише за таких умов:

1. Достатньої інформованості населення щодо кібербулінгу.

2. Розробці методів та форм соціально-педагогічної роботи, а також програм щодо попередження кібербулінгу.

3. Співпраця батьків, соціальних педагогів та жертв кібербулінгу.

Методи дослідження: теоретичний науковий метод, що використовується у вигляді розгляду теорій та гіпотез. А також поєднання з емпіричними методами, аналіз та систематизація теоретичних знань, проведення спостереження за вразливими верствами населення та ситуацією що склалася. Структура дослідження: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КІБЕРБУЛІНГУ ЯК НЕГАТИВНОГО ЯВИЩА СУЧАСНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1 Поняття «кібербезпека», «кібербулінг» та його різновиди

Кібербезпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі» [14]. кібербулінг інтернет підліток педагогічний

Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки, є:

1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

2) місцеві державні адміністрації;

3) органи місцевого самоврядування;

4) правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи, суб'єкти оперативно-розшукової діяльності;

5) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до закону;

6) Національний банк України;

7) підприємства, установи та організації, віднесені до об'єктів критичної інфраструктури;

8) суб'єкти господарювання, громадяни України та об'єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов'язані з національними інформаційними ресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. [14]

Кібербулінг або кібермоббінг - умисне цькування особи в Інтернет- просторі протягом тривалого часу. Його ціллю є нашкодити, розгнівати, залякати людину персоніфіковано (SMS - повідомлення, записи у стрічці особистої сторінки тощо) або не персоніфіковано (поширення інформації референтним групам та довіреним особам жертви) Людину, що здійснює кібербулінг називають «булер», зазвичай вона діє анонімно, але щодня збільшується кількість випадків коли булінг зі шкільного простору переноситься в Інтернет мережу та переростає у той самий кібербулінг.

Найбільш схильні до кібербулінгу, як до його вчинення так і до потерпання від нього, діти віком 11-16 років. Жертвами найчастіше стають сором'язливі та некомунікабельні діти. На жаль, Україна входить у ТОП-10 країн Європи за цим показником.

Більшість не вважають напади, коментарі та повідомлення агресивного або жартівливого характеру з боку однолітків кібербулінгом. І так дійсно є, до того моменту, доки вас це не бентежить та ви не відчуваєте себе ображеним, або конфлікт є одноразовим та швидко вирішеним.

Нью-Йорк, 4 вересня 2019 року. За даними опитування, представленого сьогодні Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань насильства щодо дітей, третина молодих людей у 30 країнах світу стають жертвами онлайн-булінгу, а кожна п'ята молода людина змушена була пропускати заняття в школі через кібербулінг та насильство. В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття. [13]

Кібербулінг поділяється на такі види:

- Анонімні погрози

Вони полягають у надсиланні повідомлень загрозливого змісту, у більшості випадків у них використовується ненормативна лексика та грубі вислови.

- Киберстолкінг (Cyberstalking - кіберпереслідування)

Це загрозливі повідомлення, що іноді супроводжуються фото, де використовується безліч особистої інформації про жертву, зокрема, про її геодані, зазвичай, ця інформація є у вільному доступі через необережність жертви та її низький рівень конфіденційності. Але такий вид булінгу є одним найнебезпечніших, так як несе реальну загрозу жертві.

- Використання особистої інформації

Мається на увазі отримання її шляхом взлому особистих сторінок, або використання особистої інформації для створення фейкових сторінок жертви аби заповнити сторінку образливою, принизливою інформацією.

- Хепі-слепінг (від англ. happy slapping - щасливого ляпаса)

Знімання сцен фізичного або морального насилля задля розваги та викладу відео до мережі.

- Тролінг (Trolling)

Розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень для того аби привернути увагу та викликати флейм, тобто конфлікт.

- Флеймінг (від англ. flaming - полум'яний, гарячий)

Це метод, що полягає в обміні короткими та гнівними репліками між учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Часто такі конфлікти переростають у «інформаційні війни».

- Онлайн - грумінг (від англ. online grooming - онлайн догляд)

Певно найжорстокіший метод злочинців. Його суть в обміні фото та відео інтимного характеру. Булер створює фейкові сторінки з яких починає листування з жертвою виманюючи потрібні йому фото, а потім шантажує її цим матеріалом (шантаж може бути з матеріальною, сексуально насильницькою, психологічно насильницькою або інформаційною метою).

- Кардинґ (від англ. Carding)

Шахрайство, яке має на меті використання, списання грошей з кредитних карток або реквізитів без відома власника.

- Смертельні квести

Суїцидальні ігри-квести, метою яких є, знімати на фото/відео кожен квест та викладати у соціальні мережі, а останнім етапом стає самогубство. Таким чином діти граючись та спілкуючись з «менеджерами» гри (Люди, від яких діти отримують завдання квесту) здійснюють поодинокі або масові суїциди.

Така різновидність кібербулінгу дає нам зрозуміти, що ця проблема вже набрала свого апогею. І чим більше зусиль для вирішення кожен з нас буде прикладати, тим швидше це явище втратить свою актуальність. Аби це стало можливим, треба бути інформаційно підкованим. Тож розгляньмо, як можна виявити кібербулінг і як з ним боротись.

1.2 Соціальні та психолого-педагогічні особливості підлітків та молоді

Підлітковий вік визначається періодом з 10-11 до 14-15 років. Це є учні 5-9 класів. Це доволі складний період, також його називають «кризовим» та «переламним».

Анатомофізіологічний розвиток у підлітків характеризується статевим дозріванням.

Підлітковий вік або пубертатний період -- це стадія, коли людина досягає статевого дозрівання. В цей час скелет росте інтенсивно, а організм зріє нерівномірно. Спочатку дозрівають внутрішні органи, а пізніше збільшуються і зовнішні розміри тіла також. Це часто спричинює тимчасові розлади кровообігу, нездужання, підвищення збудливості та тривожності. У дівчаток - підлітків розширюється таз, а у хлопчиків розширюються плечі. Разом з ростом скелету відбувається розвиток маси тіла, зокрема, жирової та м'язової тканин. Також розвиваються вторинні статеві ознаки. Це спричинює зниженню самооцінки, через те, що дитина не встигає прийняти себе новою і, відповідно, змінюється поведінка дитини, вона стає більш запальною, виникає безліч суперечність та сварок. Згодом дитина може закритись та зменшити ступінь довіри до батьків, а отже всі проблеми намагатиметься вирішувати самостійно або за допомоги друзів.

Молодий вік характеризується більш зрілим поглядом на будь-який стан речей, але він має свої особливості. У цьому віці завершується фізичний розвиток та статеве дозрівання, проте активно продовжується інтелектуальний розвиток. На відміну від підліткового віку, молодість є етапом коли людина демонструє гнучкість інтелекту та можливість використання його та раніше набутих здібностей у реальному житті. Головною метою цього віку є реалізація саморозвитку, самоідентифікації та автономності.

Через те, що підлітки та молодь є найбільшими користувачами мережі інтернет, вони є і найбільш вразливою категорією. Особливості сприйняття інформації, анатомо-фізіологічні зміни, зменшення або збільшення кількості довірених осіб та інші проблеми, що описані вище є поясненням, чому саме ці вікові категорії є найвразливішими до кібербулінгу.

1.3 Вплив кібербулінгу на соціалізацію підлітків та молодь у сучасному соціальному середовищі

Основною платформою для кібербулінгу є соціальні мережі. Підлітки та молодь проводять багато часу в них. Такі соціальні мережі як, Facebook, Twitter, Instagram та інші є основним контентом який споживає молодь.

«До 2008 року 93% молодих людей у віці від 12 до 17 років були в мережі. Фактично, молодь проводить більше часу зі ЗМІ, ніж з будь-якою іншою діяльністю, крім сну». [3]

Діти, над якими знущаються, можуть відчувати негативні фізичні, шкільні та психічні проблеми. Діти, над якими знущаються, частіше відчувають:

- депресію і занепокоєння;

- підвищене почуття смутку і самотності;

- зміни у сні та режимі харчування;

- втрата інтересу до занять, якими вони звикли насолоджуватися.

Ці проблеми можуть зберігатися в зрілому віці.

- скарги на здоров'я

- зниження успішності, вони частіше пропускають, або кидають школу.

Дуже велика кількість заляканих дітей може вжити міри із застосуванням надзвичайно жорстоких заходів. У 12 з 15 випадків стрілянини в школах 1990-х років, у стрільців була історія знущань. [2]

Молодші діти і підлітки на 76,2% рідше проявляють суїцидальну поведінку і думки, але все ще схильні до ризику в залежності від інших факторів, таких як стан психічного здоров'я, догляд дома і відносини з іншими. [1] Варто пам'ятати, залишивши підлітка наодинці з проблемою кібербулінгу, ми збільшуємо ризик суїциду.

Не доведено, що особливості розвитку у підлітковому та молодому віці провокують кібербулінг. Тому варто зазначити, що підтримка дітей з боку дорослих потрібна у даному випадку не лише з цього питання, а взагалі, адже фізіологічно та психологічно цей вік є складним, кризовим. Передумовами є, формування самосвідомості у підлітковому віці, виділення власних особливостей, часто, зміна референтних осіб, самостійність у всіх проявах, усі психічні процеси стають довільними.

Отже, за всіх цих умов кібербулінг та булінг взагалі легко може стати руйнівною силою для дитини, спричинити серйозні психічні порушення та призвести до суїциду.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНЕ ВИВЧЕННЯ КІБЕРБУЛІНГУ, ЯК НЕГАТИВНОГО ЯВИЩА В СУСПІЛЬСТВІ

2.1 Способи виявлення та боротьби з кібербулінгом

Виявити кібербулінг можна декількома способами, будьте уважні якщо:

- дитина проводить занадто багато часу в Інтернеті, особливо у нічний час;

- майже не користується спільними «сімейними» гаджетами;

- втрачає цікавість до відвідування школи, шукає причини для пропуску школи та зазвичай повертається засмученою та стурбованою;

- уникає розмов про однолітків та взагалі яких-небудь контактів;

- вимикає комп'ютер/телефон якщо ви наближаєтесь або зазираєте до екрану;

- має розлади сну та втрату апетиту;

- істеричні прояви (сльози, крики);

- з'являються чіткі прояви заниженої самооцінки;

- часто нервує отримуючи нові повідомлення;

- невдалі спроби суїциду.

Способи з'ясування ситуації:

Перший і найпростіший. Якщо у батьків з дитиною дуже довірливі відносини і дитина проінформована про булінг та кібербулінг зокрема, то є реальний шанс отримати цю інформацію напряму від постраждалої дитини. Але завжди варто пам'ятати про статистику, за даними Unicef: 40% жертв ні з ким не діляться своєю проблемою. [5]

Другий спосіб. Спробуйте поговорити з дитиною, приділяйте їй більше часу та уваги. Прислухайтесь до розповідей про школу та однолітків, цікавтесь, як пройшов день. Отримана інформація допоможе вам аналізувати ситуацію та контролювати її.

Третій спосіб. Зверніть увагу на листи в Інтернеті, дописи у стрічці соціальної мережі, аби не обмежувати дитину у своїх правах і свободах, ви можете повідомити її про те, що бажаєте споріднити усі сімейні гаджети. Таким чином ви будете отримувати деяку інформацію і водночас не порушувати особисті кордони дитини.

Четвертий спосіб. Уважніше гортайте соціальні мережі, а саме проглядайте фото, відео та пости вашої дитини та її однолітків. Переконайтеся, що ця інформація не зможе образити людину.

П'ятий спосіб. Не багато батьків можуть зважитись на цей крок і суто з особистісних переконань, я не вважаю цей варіант вірним, але у разі виключення можна спробувати створити сторінку «Інтернет-друга» завдяки якому можна дізнаватись про проблеми підлітка. Цей спосіб є небезпечним, тому раджу неодноразово продумати, чи вартий цей спосіб можливих наслідків. Ще одним, допоміжним варіантом виявлення може стати заповнення «Анкети щодо виявлення рівня безпечної поведінки підлітків в Інтернеті» (Додаток А) Якщо ви переконалися, що дитина стала жертвою кібербулінгу треба:

- в першу чергу заспокоїтись та набратись терпіння, дитина у цей період дуже вразлива і неохоче буде йти на контакт;

- донести до дитини, що ви у будь-якому випадку підтримуєте її та в ніякому разі не звинувачуєте;

- не допитуватись, підходити до розмови більш лояльно;

- спільно з дитиною шукати шляхи вирішення ситуації, та поясніти їй, що це не принизливо і не соромно, розповідати батькам про булінг та і взагалі про будь-які проблеми;

- проінформувати жертву про змогу звернутися до психолога або зателефонувати до гарячої лінії щодо протидії булінгу: 116-000;

- запитати, чи знає дитина, хто міг би вчиняти кібербулінг щодо неї, якщо це однокласники, то можна звернутись до класного керівника та адміністрації школи;

- зробити скріншоти, копії усіх листувань та проявів кібербулінгу;

- заблокувати агресора в мережі, можливо навіть видалити старі сторінки у соціальних мережах, створити нові та більш анонімні, та за потреби змінити номер телефону;

- якщо ви невпевнені у правдивості інформації отриманої від дитини або не може власними силами оцінити наскільки загрозливою є проблема, варто звернутися до соціального педагога або психолога;

- оцінивши стан речей, звернутися до поліції.

Варто звернути увагу й на те, що дитина може сама бути булером і не зважаючи, що більшість батьків впевнені, що їх чадо не здатне до таких дій вони можуть помилятись. Тому слід цікавитись інтересами дитини в Інтернеті та час від часу нагадувати про правила поведінки у суспільстві, про табу в розмовах, а краще до певного віку обмежувати користування Інтернетом (це може бути не лише обмеження в часі, а й встановлений «Батьківський контроль», що допоможе регулювати інформацію яку споживає підліток). І звичайно, не забувати, що якщо дитина є булером в школі, ера Інтернету допоможе їй стати кібербулером, де жорстокість, за рахунок необмежених можливостей може бути збільшена у рази.

2.2 Програма освіченості суспільства, щодо безпеки в мережі (на прикладі ЗЗСО)

У зв'язку з поширенням користування соціальними мережами та в цілому, мережею інтернет, окрім позитивних аспектів цього явища, з'явилися негативні. Оскільки 100% молоді користуються інтернетом, вони є найвразливішими. Тому, ми пропонуємо таку програму щодо освіченості:

Що робити з жертвою?

1. Г оловний спосіб подолання комплексу жертви у дитини - це підняття її самооцінки.

В першу чергу проводиться роз'яснювальна робота, мета якої - пояснити особливості її розвитку, особливостей та найголовніше, донести до дитини, що у вчиненні булінгу проти неї, вона не винна, адже дітям властиво у таких ситуаціях картати себе.

Після, з'являється мета залучити дитину-жертву до занять спортом, за допомоги цього людина буде психологічно удосконалюватись, а отже боротися з явищем булінгу їй буде простіше.

2. Соціальний контакт - оточення жертви має подбати про додаткові соціальні ролі дитини, аби тій було легше налагоджувати зв'язок з однолітками. Постійне спілкування з ровесниками забезпечує формування і засвоєння соціальних навичок, а саме:

- навички стресостійкості. дитина має навчитися розрізняти образи та жарти, вміти спокійно та холодно приймати рішення у складних ситуаціях і навчитися ігнорувати поодинокі глузування.

- висловлення власної думки, позиції. Людина має вміти чітко висловлювати своє незадоволення, відстоювати свою позицію та найголовніше, не боятися звертатися за допомогою в разі неможливості вирішити проблему самостійно. І в даному випадку, це стосується не лише кібербулінгу, а й взагалі будь -якого явища в житті.

- формування командної діяльності. Зокрема, це можуть бути командні ігри, робота над проектами, завданнями. Командна робота допоможе підняти авторитет жертви, особливо якщо ця сфера є «рідною» для жертви і вона може проявити свої найкращі якості.

- усвідомлення того, що дитина завжди може звернутися за допомогою та порадою. Тобто, незалежно від того чи є дитина жертвою, вона має усвідомлювати, що існують «авторитетні дорослі», які допоможуть вийти із ситуації.

Крім того, деякі дослідники радять спробувати потоваришувати з булером, якщо таки визначений, адже не забуваємо про те, що часто булера в разі кібербулінгу визначити складно.

2. Робота з сім'єю. Часто складається, що віктимна поведінка дитини пов'язана з особливостями її виховання. Коли у вихованні присутня гіперопіка, дитина втрачає право голосу та вибору, таку саму модель вона переносить з собою у суспільство, а отже в ній бачать жертву, особливо ті, хто схильні бути булерами.

Що робити з булерами?

В роботі з булерами варто розуміти, що вони не злочинці, вони самі можуть не до кінця усвідомлювати причину своїх дій. Тому з ними варто проводити не каральну, а коригувальну роботу. Ба більше, булери можуть мати більші психологічні чи соціальні проблеми, ніж жертви, - у тому числі йдеться й щодо власної самооцінки. Тому застосування виключно каральних заходів може призвести до поширення прихованої або відкладеної агресії в колективі.

Щодо розв'язання проблеми булера ми можемо звернутися до таких дій:

1. Найголовніше, треба виявити булера, ситуація може бути ускладненою, якщо булінг триває довго, це спричинює, що у булера з'являються соратники і ситуація стає ще більш некерованою та агресивною. Але найбільшу роботу все ж таки варто проводити з ініціатором, адже він з його авторитетною позицією зможе потім вплинути на послідовників.

2. Роз'яснювальна робота. Така робота не має полягати у звинуваченнях, часто булер не розцінює свої дії, як такі, що можуть комусь зашкодити, а звинувачення спровокують його до дій, що будуть обґрунтовувати таку поведінку.

3. Соціальні контакти. Поведінка булера, якщо не коригується, то є незмінною незалежно від колективу, а отже з дитиною треба працювати на формування емпатичних навичок. Треба змінювати комутативні навички булера, навчити його слухати та чути, спостерігати, аналізувати та співчувати.

4. Потрібно звернути увагу на сім'ю. Якщо в сім'ї така поведінка є нормою (цькування, образи, підколи, насміхання), то відповідно дитина все це буде нести у суспільство, а можливості інтернету ще й посилять цей вплив. Тому варто з'ясувати цей момент та можливо, за умов що склалися приймати кардинальні рішення аж до звернення до відповідних органів, що займуться питанням щодо вилучення дитини з сім'ї.

5. І звичайно, з'ясувати мотиви булера, що спонукали його до таких дій. Це важливо, аби правильно спрямувати коригувальну роботу.

a) Якщо це вияв лідерських якостей, то варто таку дитину спрямувати в актив школи/класу та організувати самоврядування.

b) Якщо це вияв фізичної сили, зверхності, то варто дитину залучити до відвідування спортивних секцій.

c) Що стосується дітей, які мають проблеми з самоконтролем, то потрібно працювати з батьками, та спрямувати сім'ю до психолога.

d) У разі якщо дитина починає насильницькі дії від нудьги, великої кількості вільного часу, то відповідно, дитину варто зайняти позашкільними гуртками та секціями.

e) Якщо у ініціатора є садистські схильності, то таку дитини треба спрямувати до психолога аби скоригувати світосприйняття дитини.

Звичайно, залежно від віку та обставин контроль може бути і з боку правоохоронних органів.

Щодо загальної інформованості учнів, батьків, вчителів, варто проводити бесіди, акції, тренінги, вебінари та запрошувати спеціалістів на зустрічі. Якщо суспільство буде проінформоване про таке явище як, кібербулінг, буде знати як до нього ставитися та що робити, то ця проблема перестане бути такою гострою та незрозумілою.

Програма подана у табл. 2.1 на с.17 «Інструкція-алгоритм роботи для соціального педагога.

Табл. 2.1 «Інструкція-алгоритм для соціального педагога»

Інструкція-алгоритм роботи для соціального педагога

Форма роботи

Цільова аудиторія

Місце проведення

Відповідальні

1

Анкетування

9-11 клас

Класна кімната

Соціальний педагог, класний керівник

2

Бесіда «Кібербулінг - загроза серед нас»

10 клас

Класна кімната

Соціальний педагог, класний керівник

3

Відкритий семінар «Як захистити себе та своє оточення від кібербулінгу»

11 клас

Актова або за наявності конференц-зала

Заступник директора з виховної роботи

4

Зустріч з представниками поліції

9-11 класи

Актова зала

Соціальний педагог, представник поліції

5

Відеофільм

9-11 класи

Актова або за наявності конференц-зала

Класний керівник

6

Круглий стіл «Захистимо дітей від кібербулінгу»

Батьківський комітет

Актова зала

Соціальний педагог, психолог

7

Тренінг

Педагогічний колектив

Актова зала

Тренер з кібербезпечної поведінки

8

Корекційна робота

Класи, батьки та окремі учні у яких були виявлені випадки булінгу і кібербулінгу

Класна кімната та кабінет соціального педагога

Соціальний педагог, психолог

ВИСНОВКИ

Під час дослідження були розглянуті такі питання:

- Поняття кібербезпеки і кібербулінгу

- Вплив кібербулінгу на соціалізацію підлітків та молоді

- Способи виявлення та боротьби з кібербулінгом

Було звернуто увагу на соціальні та психолого-педагогічні особливості молоді та підлітків. Також, була запропонована програма освіченості суспільства щодо безпеки в мережі (на прикладі ЗЗСО). Впровадження програми можливе під час проходження педагогічної практики на IV курсі.

З теоретичної частини можна прийти до висновку, що проблема кібербулінгу на сьогодні дуже слабо вивчена. Є багато недоліків та не вистачає досвіду у розв'язанні цієї проблеми. Ба більше процес актуалізації кібербулінгу, як загрози сьогодення лише набирає обертів, прикладами цього стають щоденні новини та повідомлення. Зростання кількості інформації та гаджетів, що оточують нас щодня лише посилюють вплив цієї загрози.

Окрім цього, була актуалізована проблема найвразливішої вікової категорії до цього явища, а саме підлітків та молоді. Адже саме вони є найбільшими користувачами мережі інтернет, а отже і виступають категорією, що є у зоні ризику. Були розглянуті особливості розвитку та соціалізації цих вікових категорій.

Отже, ця тема є однією з найактуальніших на сьогодні і не втратить свою актуальність у найближчі роки. Поширення соціальних мереж, діджиталізація освіти, бізнесу та і взагалі усіх галузей суспільства лише спрощують досягнення мети булера, але варто визнати, що світ рухається вперед і в першу чергу робота через інтернет виконується швидше та якісніше, а отже «плюси» цих змін набагато сильніше «мінусів». Тому варто поглиблювати та поширювати знання про кібербулінг, про його особливості, способи боротьби і тоді, ця проблема стане менш нагальною та актуальною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Deniz, Metin (July 7, 2015). "A Study on Primary School Students' Being Cyber Bullies and Victims According to Gender, Grade, and Socioeconomic Status". Croatian Journal of Education. 17 (3): 659-680.

2. "Effects of Bullying". StopBullying.gov. U.S. Department of Health & Human Services. February 29, 2012. Retrieved November 18, 2015.

3. "Teen and Young Adult Internet Use". Pew Internet Project. Retrieved January 5, 2015.

4. https://artefact.live/?p=720 (Дата звернення: 15.01.2020 р.)

5. https://stopbullying.com.ua/adults/statistics (Дата звернення:11.01.2020 р.)

6. https://definitions .uslegal.com/ c/cyber-bullying/ (Дата звернення 23.04.2020 р.)

7. https://enough.org/stats cyberbullying (Дата звернення 10.03.2020 р.)

8. https://en.wikipedia.org/wiki/Cyberbullying (Дата звернення 13.03.2020 р.)

9. https://en.wikipedia.org/wiki/Cyberstalking (Дата звернення 13.03.2020 р.)

10. https://www.stopbullying.gov/cvberbullying/what-is-it (Дата звернення 13.03.2020 р.)

11. https://www_dosomething_org/us/facts/11-facts-about-cvber-bullving (Дата звернення 14.03.2020 р.)

12. https://www_helpguide_org/articles/abuse/bullving-and-cvberbullving_htm (Дата звернення 14.03.2020 р.)

13. https://www.unicef.org/ (Дата звернення:11.01.2020 р.)

14. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 (Дата звернення:11.02.2020 р.)

15. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19 (Дата звернення:11.02.2020 р.)

ДОДАТОК А

Технологія соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

Тривалість: навчальний рік

Хто впроваджує: соціальний педагог.

Хто учасники: підлітки 13 - 16 років, педагоги, батьки.

Мета: сприяти формуванню безпечної поведінки підлітків в Інтернеті.

Завдання:

1. Розвиток базових компетенцій безпечної поведінки підлітків в Інтернеті:

> „Розуміння застосування поняття „права людини онлайн”,

> „Електронна участь”,

> „Збереження здоров'я під час роботи з цифровими пристроями”,

> „Звернення по допомогу та захист”.

2. Створення середовища соціального партнерства між батьками. педагогами та підлітками щодо формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернеті.

3. Створення інформаційного простору щодо безпечної поведінки в Інтернеті, що є доступним, зрозумілим і відповідає потребам підлітків.

4. Зміст технології, представлений у вигляді схеми, подано на рис. 1.

КЕРІВНИЦТВО ІЗ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ В ІНТЕРНЕТ

1.

Рисунок 1 Технологія соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

АНКЕТА

щодо виявлення рівня безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

Ми просимо тебе відповісти на питання цієї анкети. У кожному питанні потрібно підкреслити обраний варіант відповіді або вказати власну думку після слів „Твій варіант”.

Дякуємо за співпрацю!

1. Твій вік

2. Стать

3. Місце проживання:

? сільська місцевість

? місто

4. Назва школи, клас

5. Який пристрій ти використовуєш найчастіше для користування Інтернет?

? мобільний телефон/смартфон/планшет;

? ноутбук;

? стаціонарний комп'ютер.

6. Як часто ти використовуєш Інтернет протягом дня?

? 1 - 3 години

? 4 - 6 годин

? 7 - 9 годин

? більше 9 годин

7. Як часто твої батьки користуються Інтернетом?

? 1 - 3 години

? 4 - 6 годин

? 7 - 9 годин

? 10-12 годин

? більше 12 годин

8. Від кого ти дізнаєшся, що є небезпечним для тебе в Інтернеті?

? батьки;

? друзі;

? вчителі;

? сам шукаю інформацію про це в Інтернеті;

? випадково натрапляю на таку інформацію в Інтернеті;

? твій варіант.

9. Яку підтримку щодо безпечного користування Інтернетом тобі надають батьки (необмежена кількість варіантів)?

? установлюють фільтри та програми, що блокують небажаний зміст;

? установлюють часи перебування в Інтернеті;

? переглядаємо разом сайти;

? спостерігають, що я дивлюсь, але не коментують це;

? обговорюємо та критично оцінюємо зміст сайтів, деякі пости у соцмережах;

? допомагають мені з вибором товарів через мережу Інтернет;

? ніяку;

? твій варіант.

10. Обери варіанти, які, на твою думку, є прикладами порушення прав людини в Інтернеті (необмежена кількість варіантів):

? зламувати акаунт іншої людини та вести активність від її імені;

? пересилати розмову з людиною іншій людині;

? розміщувати в себе на сторінці неправдиву інформацію, образливі чутки про інших людей;

? розміщувати фото без згоди людей, які є на ньому;

? цькувати, погрожувати, переслідувати людину, яка тобі не подобається, у приватному спілкуванні в Інтернеті;

? розголошувати приватні подробиці життя інших людей.

11. Наведи приклади того, як за допомогою Інтернету ти можеш брати участь в обговоренні питань, що тебе стосуються.

12. Який негативний вплив на твоє здоров'я має або може мати в подальшому користування Інтернетом?

13. Куди чи до кого можна звернутися по допомогу та захист, якщо ти став(ла) жертвою чиїхось дій в Інтернеті?

14. Якщо ти бачиш в Інтернеті те, що варто змінити/видалити (помилки, шахрайство, насильницький контент, порушення прав людини, порушення авторських прав), то (необмежена кількість варіантів):

? повідомляєш про це батьків;

? обираєш опцію „поскаржитись” у соціальних мережах;

? пишеш адміністратору сайту/групи/порталу;

? повідомляєш про це вчителів;

? видаляєш цю інформацію, якщо ти її розмістив;

? повідомляєш про це поліцію;

? нічого не робиш;

? твій варіант.

15. Обери два варіанти дій, які ти найчастіше виконуєш, користуючись Інтернетом:

? читаю, слухаю, дивлюся;

? веду групу/блог/власний сайт, завантажую відео, музику й аудіо, пишу пости/статті, розпочинаю онлайнові кампанії;

? оновлюю статус у соціальних мережах, розміщую інформацію на своїй сторінці;

? додаю фотографії, голосую за фото/пости/сторінки;

? маю профіль у соціальних мережах, відвідую соціальні мережі;

? залучаюсь до створення рейтингів продуктів, коментую, беру участь в онлайнових обговореннях/дискусіях, долучаюсь до створення й редагування статей у вікіпедії, беру участь в онлайнових опитуваннях, коментую законодавчі ініціативи.

16. Що ти робиш, аби зберегти здоров'я під час користування Інтернетом? (необмежена кількість варіантів):

? постійно слідкую за осанкою та відстанню від очей до екрану;

? роблю зарядку для очей;

? зменшую кількість часу користування Інтернетом;

? намагаюсь не звертати уваги на негативний зміст;

? обговорюю негативний зміст з друзями/батьками;

? не дивлюсь негативні сайти та не втручаюсь у дискусії, які мене засмучують;

? нічого;

? твій варіант.

17. Якщо в тебе або твоїх друзів були випадки, коли звертались по допомогу/захист під час користування Інтернетом, до кого було це звернення (необмежена кількість варіантів)?

? до психолога або соціального педагога;

? до сервісного центру або технічної підтримки мого провайдера/оператора мобільного зв'язку або сайту;

? до поліції чи суду;

? до батьків;

? до знайомих/друзів;

? до вчителів;

? нікуди не звертались;

? твій варіант.

18. Обери твердження, які ти вважаєш правильними (необмежена кількість варіантів):

? анонімність в Інтернеті не є абсолютною й може бути розкрита у випадках загрози громадському порядку, захисту прав інших осіб;

? права людини можуть бути реалізовані тільки в житті поза Інтернетом, а не в Інтернеті;

? на своїй сторінці я можу писати й розміщувати все, що завгодно (включаючи образи та висловлювання ненависті), бо це моя свобода слова;

? права людини в Інтернеті належать кожній людині;

? право на освіту в Інтернеті я можу реалізовувати щодня, навчаючись, наприклад, на онлайнових курсах;

? свобода слова - це найголовніше, навіть якщо я зачіпаю права людини іншої особи;

? приватні кампанії в Інтернеті зобов'язані поважати права людини;

? діти та молодь мають право на особливу увагу й допомогу під час роботи в Інтернеті;

? кожен користувач має право знати й розуміти, як його дані обробляють в Інтернеті.

19. Обери продовження фрази „Мені подобається, що тепер завдяки Інтернету я можу...” (необмежена кількість варіантів):

? брати участь у голосуванні щодо проведення заходів у школі;

? брати участь в обговоренні ініціатив у нашому місті/селі/області/країні/світі;

? брати участь в оцінюванні роботи сайтів/будь-яких кампаній/товарів тощо;

? організовувати голосування та обговорення будь-чого, що стосується мене та моїх однолітків;

? створювати пости/фото/відео, що підіймають місцеві проблеми та спонукають до обговорення;

? привертати уваги до питань, що мене турбують;

? твій варіант.

20. Твоє ставлення до здоров'я, пов'язане з використанням цифрових пристроїв та Інтернету, можна охарактеризувати такою фразою (обери один варіант):

? моє здоров'я - то моя справа; коли щось заболить, тоді і займатимусь цим питанням;

? я постійно шукаю інформацію для покращення стану мого здоров'я під час роботи з цифровими пристроями;

? я розповідаю близьким/друзям про те, як безпечно для здоров'я користуватись Інтернетом;

? твій варіант.

21. Яке твердження описує твоє ставлення до механізмів захисту прав людини, що були порушені онлайн? (обери один варіант):

? якщо права людини порушені в Інтернеті, я можу отримати підтримку й захист;

? якщо права людини порушені в Інтернеті, я маю сумніви, що можу це довести і отримати підтримку;

? чесно кажучи, я нічого про це не знаю.

Дякуємо за твої відповіді!

Ключ до анкети щодо виявлення рівня сформованості безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

Компетенція/ № питання

Бали та рівень сформованості

Розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті

Питання № 10 - 6 балів і більше: за кожний обраний варіант 1 бал (крім „ніяку” - 0 балів) Питання № 14 - 6 балів і більше: за кожний варіант 1 бал (крім „нічого не роблю” - 0 балів)

Питання № 18 - 6 балів (1 бал за обрання правильних тверджень № 1, 4, 5, 7, 8, 9)

0 - 6 балів - низький рівень

7 - 12 балів - середній рівень

13 - 18 і більше - високий рівень

Електронна участь

Питання № 11 - 6 балів і більше (за кожний запропонований варіант 1 бал)

Питання № 15: 6 балів

Відповідь № 1 - 1 бал

Відповідь № 2 - 3 бали

Відповідь № 3 - 2 бали

Відповідь № 4 - 2 бали

Відповідь № 5 - 1 бал

Відповідь № 6 - 3 бали

Питання № 19 - 1 бал за кожну обрану відповідь

0 - 6 балів - низький рівень

7 - 12 балів - середній рівень

13 - 18 і більше - високий рівень

Збереження здоров'я під час роботи з цифровими пристроями

Питання № 12 - 6 балів і більше (за кожний запропонований варіант 2 бали, за „не знаю” та „ніякий” - 0 балів)

Питання № 16 - 6 балів і більше (1 бал за кожну обрану відповідь)

Питання № 20 - 6 балів

Відповідь № 1 - 2 бали

Відповідь № 2 - 4 бали

Відповідь № 3 - 6 балів

0 - 6 балів - низький рівень

7 - 12 балів - середній рівень

13 - 18 і більше - високий рівень

Звернення по допомогу та захист

Питання № 13 - 6 балів і більше (за кожний варіант 2 бали)

Питання № 17 - 6 балів і більше (1 бал за кожну обрану відповідь)

Питання № 21:

Відповідь № 1 - 6 балів

Відповідь № 2 - 4 бали

Відповідь № 3 - 2 бали

0 - 6 балів - низький рівень

7 - 12 балів - середній рівень

13 - 18 і більше - високий рівень

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.