Структура фундаменталізації підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності

The problem of modern university professional education in resolving the contradiction between the fundamentalization of the educational process and the direction of knowledge offuture specialists in accordance with their professional activities is actualized in the article. The importance of transition from the proficiency of professional knowledge to the ability to use it in professional activity according to theoretical-methodological and innovative-technological educational principles is characterized. The necessity of solving the problem of the fundamentalization ofprofessional education at the content-organizational and technological levels is substantiated, since this approach corresponds to the new humanistic and ideological paradigm ofprofessional education.

Approaches to the strategy offundamentalization of the professional training of future social workers are considered, which include the fundamentalization of professionally directed education and the fundamentalization of the personality of the future specialist and serve as integrated educational processes.

The fundamentalization of the educational process is defined not only as a new quality of the content ofprofessionally oriented disciplines, but also reflected as an indispensable condition for the holistic perception of the world and the further continuous professional education throughout life. It is noted that the fundamentalization of professional education carries out two main functions (forms personal models of professional life on the basis of professional mentality and generates a systematic, holistic, theoretical - methodological knowledge for students which is inevitably necessary for the development of productive professional activity) and, accordingly, provides transition from supportive education to professionally-oriented. Conceptual provisions, that allow determining the structure of fundamentalization of professional education of future social workers at the level of the modern university of the European model, are proposed. It is concluded that the structure offundamentalization ofprofessional training of social workers outlines the limits ofproviding the necessary basic professional-oriented training for the implementation of effective professional activities in the future.

Key words: fundamentalization ofprofessional training, structure offundamentalization of education, future social worker, professionalism of a specialist.

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми. Фундаменталізація університетської освіти на сучасному етапі професійної підготовки фахівців соціогуманітарних спеціальностей розробляється в різних аспектах. Так, сутність фундаменталізації освіти обґрунтована в філософських і педагогічних працях І. Бардус, Н. Бідюка, О. Бондаренка, Л. Зоріна, М. Карлова, Б. Камінського, С. Клепко, Т. Кобильника, І. Козловської, Е. Лузик, В. Нестеренка, Л. Пуховської, З. Решетової, С. Романової, В. Стешенка, О. Школи.

Методологічну основу фундаменталізації професійної освіти складають антропологічний, герменевтичний, діяльнісний, індивідуальний, культурологічний, особистісно-орієнтований, онтологічний, парадигмальний, системний, цілісний та ін. підходи, які направлені на проектування, конструювання, моделювання, технологізацію, інтеграцію та організацію процесів фундаменталізації навчання (Н. Бідюк, Г. Васьківська, Т. Вдовичин, М. Дмитриченко, Б. Камінський, С. Клепко, І. Козловська, Е. Лузик, І. Мельничук, Л. Пуховська, С. Романова, Л. Романишина, Я. Фруктова та ін.).

Вивченню фундаменталізації вищої освіти за університетського навчання присвячені роботи С. Гончаренка, І. Гавриляк, М. Жалдака, С. Семерікова, С. Сисоєвої, Я. Фруктової, Г. Шатковської.

Описують фундаменталізацію професійної підготовки майбутніх фахівців у вимірі європейського освітнього простору М. Дмитриченко, О. Русановський, В. Сидоренко, Г. Терещук.

Разом з тим, незважаючи на наявність системної роботи сучасних науковців щодо розробки теоретичних та методологічних основ фундаменталізації професійної освіти [2-5], у яких важлива роль відводиться проектуванню змісту професійної освіти та її взаємозв'язку з фундаменталізацією навчального процесу, дидактичний аспект структури фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників розроблений недостатньо.

Метою статті є визначення та схарактеризування системи фундаменталізації професійної освітньої підготовки майбутніх соціальних працівників на рівні сучасного університету відповідно до змістовно- організаційного та інтеграційно-технологічного рівнів фундаменталізації професійної освіти.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Соціально- економічний розвиток України в напрямку "постіндустріального суспільства" призвів до того, що змінилася структура, зміст, технології, засоби професійної діяльності всіх соціогуманітарних сфер суспільства. Для фахової діяльності соціального працівника нині характерні диверсифікація, варіативність, диференціація, індивідуалізації тощо. Вона з кожним днем стає все більш наукомісткою, інтелектуальною, творчою, інтеграційною та технологічною [6: 2-5]. Тому очевидно, що суб'єкти майбутньої професійної діяльності повинні досконало володіти методологією соціальної роботи, мати сформовані вміння і навички впровадження здобутого у вищому навчальному закладі фундаментального знання в діяльнісний процес, вміти компетентнісно проводити дослідження з будь якої фахової проблеми та нести соціальну й особистісну відповідальність за свої професійні вчинки та дії. Зазначені найважливіші професійні компоненти ефективної діяльності майбутніх соціальних працівників тісно пов'язані з необхідністю глибинних перетворень теоретико-методологічних основ загальнонаукової і фахової підготовки студентів за університетського навчання [7: 55-60]. Дуже цінним, на нашу думку, є перехід від змістовного оволодіння професійними знаннями до вміння їх використовувати у професійній діяльності згідно теоретико-методологічних та інноваційно- технологічних освітніх засад.

Цю найважливішу професійну проблему повинна вирішити фундаменталізація професійної освіти на змістовно-організаційному і технологічному рівнях. Такий підхід відповідає новій гуманістичній, суб'єктно-ментальній (світоглядній) парадигмі професійної освіти, яка за своєю спрямованістю тісно пов' язана з фахово-особистісним розвитком майбутнього соціального працівника як професіонала [8: 2-4].

Задана освітня ситуація актуалізує не лише проблему фундаменталізації навчального процесу, а й проблему фундаменталізації особистості в процесі професійної освіти. На переконання науковця І. Бардус фундаменталізація освіти тісно пов'язана із розумінням та вивченням концептуальних законів світу, фундаментальних смислів буття людини в соціумі [2: 8-10]. При цьому основна роль відводиться знанням, які й уможливлюють вироблення шляхів і методів пізнання сутності світу [4: 112-116]. Основою професійного буття за соціально-культурної традиції є професійне служіння, що слугує засадничим підґрунтям у формуванні менталітету майбутнього фахівця та яке й визначає в майбутньому змістову спрямованість професійної діяльності. Як наслідок, завданням фундаменталізації особистості в процесі професійної освіти є сприяння становленню майбутнього фахівця як суб'єкта професійного буття, як особистості, як індивідуальності відповідно до професійної "Я-концепції". Розв'язання цього складного завдання допомагає викладачу на заняттях формувати в кожного студента професійну ідентичність.

При окресленому підході до стратегії фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників фундаменталізація професійно спрямованого навчання і фундаменталізація особистості майбутнього фахівця виступають інтегрованими освітніми процесами. В результаті зазначеної інтеграції вибудовується виважена методологічно-змістовна основа, яка слугує дієвим підґрунтям у розв'язанні сучасних освітніх завдань щодо встановлення компетентнісного професіоналізму [9: 2-4]. Такий підхід до навчання відповідає сучасній направленості розвитку професійної підготовки, оскільки фундаменталізація навчального процесу - це не тільки нова якість змістового наповнення професійно-зорієнтованих дисциплін, а й неодмінна умова для подальшої професійної освіти впродовж життя та цілісного сприйняття світу загалом [3; 8].

Фундаменталізація професійної освіти забезпечує еволюційно-інноваційну динаміку професійного розвитку та пов'язана з формуванням методологічної культури майбутніх соціальних працівників, так як зміст освіти стає більш професійним і творчим. За такого навчання формуються універсальні навички, які впливають на створення сприятливих умов для вільної конкурентоспроможності дипломованих фахівців соціальної роботи на ринку праці [10: 33-35].

Науковці С. Гончаренко та О. Семеріков вказують на те, що нині у час професійних інновацій знання, отримані за фундаменталізації професійної підготовки практично без усякої модифікації, є одночасно і професійними, оскільки саме фундаменталізація забезпечує перехід від підтримуючого навчання до випереджаючого [6; 9].

Отже, фундаменталізація професійної освіти за сучасних умов функціонування університетської освіти виконує дві головні функції:

- формує особистісні моделі професійного буття на основі професійного менталітету;

- генерує в студентів системне, цілісне, теоретико-методологічне знання, яке неминуче потрібне для розвитку результативної професійної діяльності відповідно до об'єктивної ситуації та суб'єктивної необхідності її адресного проектування та впровадження сучасних інтегрованих соціогуманітарних технологій.

Дані функції слугують можливістю та умовою зреалізування майбутнім соціальним працівником власного теоретичного, практичного, наочно-дієвого, наочно-образного, формально-логічного, творчого, критичного, дискурсивного, інтуїтивного та ін. мислення, сформованого в процесі фундаменталізації професійної підготовки.

Водночас процес фундаменталізації професійної діяльності та фундаменталізації особистості соціального працівника вибудовується на декількох важливих положеннях до фундаменталізації професійної освіти, які засадничо направлені на формування структуру системи фундаменталізації професійної освіти:

- Фундаменталізація професійно-освітньої підготовки майбутнього фахівця є випереджаючою в контексті розвитку професіоналізму діяльності та професіоналізму особистості, у якій особистісний ресурс розуміється як готовність соціального працівника змінювати бачення про себе відповідно до зовнішнього сприйняття інформації про "Я-реальне" [8].

- Фундаменталізація професійної освіти виникає на основі бінарного принципу діалектичної єдності фундаменталізації і професіоналізації як освітньої цілісності. Цей принцип характеризує якість професійної освіти, що випливає із змістового наповнення навчальних дисциплін, представлених загальноосвітньою, методологічною, теоретичною, інтеграційно-технологічною та спеціальною підготовками. Діалектична єдність цих компонентів передбачає фундаменталізацією кожного з них [5].

- Фундаменталізація освіти забезпечується доцільним поєднанням онтологічного, гносеологічного та аксіологічного підходів до підготовки майбутніх соціальних працівників [7].

- Фундаменталізація професійної підготовки стосується всіх елементів та складових освіти: цілей, змісту, процесу, методів, засобів, форм, результатів тощо. Однак провідна роль відводиться фундаменталізації освітнього змісту навчальних дисциплін [3].

- Фундаменталізація освіти не суперечить предметній основі освіти, оскільки передбачає відображення у навчальних предметах загального, особливого і одиничного, і, водночас, продукує системне бачення предмета з позицій загального і цілого [4].

- Фундаменталізація професійної освіти є дієвим засобом формування професійного буття особистості на засадах концептуалізації, методологізації професійної діяльності та розвитку цієї діяльності за допомогою впровадження інтеграційно-інноваційних технологій [9].

Запропоновані концептуальні положення дозволяють визначити структуру фундаменталізації професійної освітньої підготовки майбутніх соціальних працівників на рівні сучасного університету європейського зразка. Дана структура включає:

- формування в майбутніх соціальних працівників у системі професійної підготовки вищого навчального закладу мотиваційної готовності до внутрішньої реалізації стратегії фундаменталізації освіти на основі її інтеріоризації як особистісної цінності фахівця;

- адаптацію сучасної науково-методологічної концепції фундаменталізації професійної освіти та її цілісної теорії до освітнього простору, вітакультурного середовища та системи університетського навчання;

- розробку та зреалізування основної моделі фундаменталізації професійно-зорієнтованої освіти у вищій школі, що включає мету та завдання фундаменталізації, фундаменталізацію змістового наповнення навчальних дисциплін за напрямком професійної підготовки "Соціальна робота", інтеграцію інноваційних технологій фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників, а також методи, прийоми і засоби фундаменталізації навчального процесу.

Можливість реалізації системи фундаменталізації професійної освітньої підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій забезпечується наявністю її сучасної дидактичної інтерпретації.

Висновки та перспективи подальшого дослідження проблеми

Структура фундаменталізації професійної підготовки соціальних працівників окреслює межі забезпечення необхідної базової фахово- зорієнтованої підготовки для здійснення в майбутньому ефективної професійної діяльності і для продовження професійної підготовки впродовж життя згідно вимог часу. Важлива роль у структурі відводиться принципу фундаменталізації, що направлений на оволодіння високим рівнем професійної компетентності та передбачає повноту набору соціогуманітарних дисциплін, котрі забезпечують базову підготовку в єдності з професійною та спеціалізованою. Вибудувана таким чином структура фундаменталізації освіти є важливою передумовою забезпечення безперервності та наступності професійної освіти й розглядається нами як явище, як принцип професійно-зорієнтованої освіти, як процес, що має власну дидактичну структуру та зміст і як цілісна теорія навчання.

Дидактична інтерпретація фундаменталізації професійної освіти, а саме структура та її змістове наповнення, слугуватиме перспективним напрямом нашого наступного дослідження.