Неформальна освіта дорослих як складова концепції "Освіта впродовж всього життя"

Аналіз еволюції поняття "неформальна освіта" та підходи до її побудови в Америці, Скандинавських та Європейських країнах. Компетентності фахівців у перспективі та вибудування логічної структури зв’язків видів освіти через побудову піраміди потреб.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.01.2021
Размер файла 57,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський державний бізнес-коледж

Неформальна освіта дорослих як складова концепції «Освіта впродовж всього життя»

Боровик Тетяна Михайлівна,

старша викладачка кафедри економіки, підприємництва та маркетингу

Устиченко Світлана Володимирівна,

директорка Мовного центру «Lingua Hab»

Кравченко Ліана Валеріївна,

викладачка кафедри економіки, підприємництва та маркетингу,

Анотація

Проаналізовано еволюцію поняття «неформальна освіта» та викладено основні підходи до побудови системи неформальної освіти в США, Скандинавських та Європейських країнах. Визначено ключові компетентності фахівців у перспективі та зроблено спробу вибудувати логічну структуру взаємозв'язків видів освіти через побудову піраміди освітніх потреб.

Ключові слова: освіта дорослих; формальна освіта; неформальна освіта; професійне зростання; освітня парадигма; піраміда освітніх потреб; традиційні та інноваційні форми підвищення кваліфікації.

Abstract

Borovyk Tatiana,

Senior Lecturer of Economics, Entrepreneurship and Marketing Department,

Cherkasy State Business College

Ustychenko Svitlana,

Head of the Language Center «Lingua Hub»,

Cherkasy State Business College

Kravchenko Liana,

Lecturer of Economics, Entrepreneurship and Marketing Department,

Cherkasy State Business College

Non-formal education of adults as a component of the «lifelong learning» concept

Summary. Introduction. Transformational processes occurring in the Ukrainian socio-economic space have been making significant changes to the educational concept. In particular, the Law on Education stipulates that «a goal of the education is the comprehensive development of the human being as a personality, the formation of competences necessary for the successful self-realization, raising the educational level of citizens.» Achieving this goal is possible through the realization of the right to «obtain lifelong learning.»

A number of scientific works by Ukrainian and foreign researchers are devoted to the study of non-formal education: V. Davydova, L. Lukyanova, O. Vasylenko, O. Ogienko, N. Pavlyk, S. Zinchenko, O. Shapochkina, L. Sigaeva, N. Terekhina, O. Reitblatt, D. Sidorov, I. Biryukova, N. Lytvynova, T. Mukhlayeva, etc.

The concept of «one education - for the whole life», which had been used for many decades in the Ukrainian management practice, has been replaced by the other one - «lifelong learning», which corresponds to the key competencies required in the modern labor market: cross - disciplinary knowledge (ability to understand and apply knowledge from different disciplines); collaboration (ability to work productively in a team); planning and organiza-tion skills; ability to solve complex problems based not only on professional skills, but also on intelligence and life experience; critical thinking; emotional intelligence.

The system of non-formal education through the use of various forms and methods is entrusted with the following tasks:

- compensation for lack of knowledge (for objective and subjective reasons), regardless of educational attainment, age, etc.;

- adaptation to changes in the socio-economic space;

- development of creative and professional potential.

The concept of «non-formal education» came into circulation in the 1960s and has become widespread in vari¬ous countries. Specifically, in the United States, adult education in the American educational space is explained as a multifunctional, complex, flexible and multifunctional system aimed at helping people meet educational needs and adapt to changing of a socio-economic environment. In the Scandinavian countries, non-formal education is seen as complex, non-linear, open, self-organizing socio - pedagogical systems aimed at meeting social, profession¬al and personal educational needs. The European Union's non-formal education strategy aims to develop non-formal education systems, the results of which can be trans¬formed into a formal system of professional development of personnel. Today in Ukraine, non-formal education is an «addition» to the already existing professional knowledge. The main reasons for propelling non-formal education are professional development, personal growth, higher earnings, leadership requirements, and more.

To summarize the interconnections of types of education in the «lifelong learning» system, we have created a pyramid of educational needs that reflects the evolution¬ary movement of knowledge acquisition: from bottom-up to the top. The first three stages are obtaining formal educa¬tion, the next two are non-formal education, the second component can also be attributed to self-education, the top is informal education. The movement to the top symbolizes the professional development of a specialist, the accumulation of experience and its application. To meet educational needs, an employee uses different forms and types of education, nevertheless, it has been proven by theorists and practitioners that more efforts and time to develop professional competences are taken in the field of non-formal education.

The purpose of the article is to study the role and place of non-formal education in the concept of «lifelong learning» in the Ukrainian educational space.

The methods are comparison, explanation, abstraction, empirical analysis and syntheses, a combined method of similarity and divergence.

Results. Thus, the formation of a new educational paradigm in Ukraine, which provides for the implementation of the «lifelong learning» concept, has gained social, political and state recognition, which is characterized by the gradual development of legal, scientific and methodological and organizational support. Non-formal education, which is a continuation of formal education and extends the boundaries of professional growth, plays a key role in this process.

Originality. The authors analyse the evolution of the concept of «non-formal education» and outline the main approaches to building a system of non-formal education in the United States, Scandinavian and European countries. The key competencies of specialists in the nearest future are identified and an attempt is made to build a logical structure of the interconnections of types of education through the construction of a pyramid of educational needs.

Conclusions: We plan to carry out further studies in the field of non-formal education systematizing educational institutions operating in the Ukrainian market and consider how their offered services meet consumers' needs and how the acquired competencies of consumers meet the market requirements.

Keywords: adult education; formal education; nonformal education; professional growth; educational paradigm; pyramid of educational needs; traditional and innovative forms of advanced training.

Основна частина

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в українському суспільно-економічному просторі, вносять суттєві зміни в освітню концепцію. За останні роки було прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів у сфері освіти, що викликано приєднанням України до європейської та світової спільноти, зокрема: побудова стандартів освіти у відповідності з рамками кваліфікацій, якими визначено ключові компетентності фахівця, надання автономії навчальним закладам, реалізація права здобувати освіту у різних формах, академічна мобільність тощо. Законом про освіту визначено, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості… формування… необхідних для успішної самореалізації компетентностей, підвищення освітнього рівня громадян…» [1]. Досягнення цієї мети можливе через реалізацію права «здобувати освіту впродовж усього життя» [1].

Актуальність досліджень неформальної освіти полягає у формуванні нової освітньої парадигми, що зумовлює узагальнення світового та вітчизняного досвідів, розроблення дієвого механізму його застосування.

Дослідженням неформальної освіти присвячено ряд наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників: В. Давидової, Л. Лук'янової, О. Василенко, О. Огієнко, Н. Павлик, С. Зінченко, О. Шапочкіної, Л. Сігаєвої, Н. Терьохіної, О. Ройтблат, Д. Сидорова, І. Бірюкової, Н. Литвинової, Т. Мухлаєвої тощо.

Мета статті. Дослідження ролі та визначення місця неформальної освіти в концепції «освіта впродовж усього життя» у вітчизняному освітньому просторі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Концепція «одна освіта на все життя», яка використовувалася впродовж багатьох десятиліть у вітчизняній управлінській практиці стала неактуальною, на зміну їй прийшла інша - «навчання впродовж усього життя», яка відповідає вимогам та викликам сьогодення.

У загальній класифікації видів освіти (визнаній ЮНЕСКО) виділяють три групи: формальна, неформальна, інформальна. Формальна освіта регламентується на законодавчому рівні та «передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою» [1]. Статус закладу формальної освіти визначається наявністю ліцензій на здійснення освітніх послуг. У системі «навчання впродовж життя» здобуття формальної освіти можливе через навчання за фахом або суміжним профілем, проходження курсів підвищення кваліфікації, результатом якої є отримання диплому, свідоцтва, сертифікату. У той же час така освіта не завжди відповідає вимогам здобувачів, оскільки відсутня можливість вибору напряму навчання та розгляду питань, що є найбільш актуальними для слухачів, подекуди інформація є застарілою та не відповідає потребам.

Ключовими компетентностями, затребуваними на сучасному ринку праці, є крос - дисциплінарні знання (уміння розуміти та застосовувати знання з різних дисциплін); колаборація (уміння продуктивно працювати в команді); навички планування та організації; вміння вирішувати складні завдання, що базуються не тільки на професійних навиках, а й на інтелекті та життєвому досвіді; критичне мислення; емоційний інтелект. Молоді варто намагатися опанувати якомога ширший набір навичок, набуття яких не передбачене програмою навчання, але які притаманні кожній професії. Це переважно комунікативні та управлінські вміння: налагодження відносин, робота в команді, навички переконування, слухання і розуміння співрозмовника, проведення переговорів, ораторське мистецтво, підготовка презентацій, ведення дискусій, вирішення проблем тощо [2]. Незадоволена потреба в знаннях реалізується через неформальну освіту, яка є доповненням формальної.

Поняття «неформальна освіта» ввійшло до обігу наприкінці 1960-х років. У 1967 році під час міжнародної конференції у Вільямсбурзі (США) постало питання про світову освітню кризу через проблеми із застарілими навчальними програмами та низьку здатність формальної освіти адаптуватися до глобальних змін [3]. На сьогодні українська модель менеджменту має розвинену інфраструктуру неформальної освіти, освітні проекти якої заповнюють прогалини в формальній освіті, є гнучкими та швидко адаптуються до викликів і потреб ринку.

Неформальна освіта - структуровані програми, які формально не визнаються національними системами освіти, здійснюються в освітніх установах або громадських організаціях (клубах, гуртках), під час індивідуальних занять з репетитором, тренером і, зазвичай, не підтверджується наданням документа [4].

Через застосування різноманітних форм і методів система неформальної освіти має такі завдання:

- компенсація недоотриманих (з об'єктивних та суб'єктивних причин) знань, незалежно від рівня освіти, віку тощо;

- адаптація до змін в суспільно - економічному просторі;

- розвиток творчого та професійного потенціалу [5].

Неформальна освіта дорослих має глибокі історичні витоки та низку особливостей. У кінці XIX - на початку XX ст. освіта дорослих у США розглядалася як додаткова освіта, не пов'язана з трудовою діяльністю; як дії, спеціально призначені для навчання людей, чий вік, соціальні ролі характеризують їх як дорослих. З середини XX ст. освіта дорослих в американському освітньому просторі пояснюється як багатофункціональна, складна, гнучка та багатофункціональна система, спрямована на допомогу людині в задоволенні освітніх потреб, адаптації до змін соціально-економічного середовища та на розвиток і вдосконалення американського суспільства в цілому [6]. У Скандинавських країнах неформальна освіта розглядається як особливий соціоку - льтурний феномен, і характеризує освіту Данії, Швеції та Норвегії як складні, нелінійні, відкриті, здатні до самоорганізації соціально-педагогічні системи, спрямовані на задоволення соціальних, професійних та особистісних освітніх потреб. Основною характеристикою неформальної освіти Скандинавських країн є орієнтованість на потреби населення - вона заснована на ініціативі територіальних громад і громадських об'єднань [7].

Базова стратегія неформальної освіти країн Європейського Союзу спрямована на вирішення таких актуальних завдань: сприяння діалогу учасників неформальної освіти щодо забезпечення визнання результатів неформальної освіти; розробка систем неформальної освіти, результати яких можна трансформувати у формальну систему кваліфікації кадрів; нормативно - правове забезпечення змісту курсів неформальної освіти для визнання їх результатів; забезпечення взаємозв'язків між державними кваліфікаційними системами та процедурами визнання результатів неформальної освіти; вироблення етичних норм збереження персональних даних учасників неформальної освіти [8].

Світова практика свідчить, що здобуття неформальної освіти здійснюється за допомогою активного сприяння зі сторони держави, що забезпечує доступ до освіти громадянам різних вікових категорій в різні періоди їх життя. Через неформальну освіту оновлюють свої професійні навички особи, що мають тривалу перерву в професії, люди середнього віку, які виявилися «зайвими» у своїх галузях чи категорія громадян, що не мають формальної освіти.

Неформальна освіта як постійний процес навчання згідно Плану дій «Навчання для всіх» Європейського Союзу, що відповідає вітчизняній концепції «освіта упродовж усього життя», передбачає:

- вирівнювання кваліфікації через модернізацію навчання;

- надання додаткових можливостей особам, що не одержали належного освітнього рівня / кваліфікації;

- зменшення кількості некваліфікованих осіб;

- соціальна інтеграція мігрантів;

- підвищення віку для кар'єрного зростання [11].

На сьогодні вітчизняними науковцями проведено фундаментальні дослідження у сфері неформальної освіти, активно розбудовується освітня інфраструктура неформальної освіти дорослих, яка визнана на законодавчому рівні та розробляються дієві механізми її визнання, зокрема прийнятий Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників визначає процедуру, види, форми, умови підвищення кваліфікації, включаючи процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації [9]. Науковці стверджують, що неформальна освіта є «додатком» до вже наявних професійних знань. Так за дослідженнями ГО «Міжнародний центр неформальної освіти» досвід залученості до неформальної освіти мають 55,1% респондентів. Серед причин, що спонукають їх до неформальної освіти було названо:

- професійне зростання - 31,8%;

- особистий ріст - 19,6%;

- підвищення заробітку - 16,9%;

- вимога керівництва - 6,1% опитаних [10].

Для узагальнення взаємозв'язків видів освіти в системі «освіти впродовж життя» нами було побудовано піраміду освітніх потреб (рис. 1).

неформальний освіта дорослий

Принцип побудови піраміди освітніх потреб - це рух знизу вгору до вершини. Перші три ступені - це здобуття формальної освіти, наступні дві - неформальна освіта, другу складову якої можна також віднести і до самоосвіти, вершина - інформальна освіта.

У процесі становлення фахівця є обов'язковим опанування фундаментальних знань - це навчання в школі, рух за різними ступенями освіти тощо. Входження в професію, посаду розпочинається з першого робочого місця, на якому формуються ключові професійні компетенції через стажування, виконання найпростіших функцій з поступовим їх ускладненням в міру адаптації на робочому місці. Молодий фахівець, потребуючи професійного розвитку, використовує традиційні форми підвищення кваліфікації через курсову підготовку, стажування. І в процесі накопичення професійного досвіду відходить від формальної освіти і починає пошук новітніх форм особистісного зростання. Інноваційні форми навчання передбачають пошук тих суб'єктів, які зможуть забезпечити не тільки здобуття нових професійних компетен - цій, а й задоволення особистісно - орієнтованих потреб в освіті. З часом, ставши професіоналом своєї справи, виникає потреба не в накопиченні досвіду, а в процесі його передачі. Тому в сучасній управлінській практиці є досить багато літератури про успішних людей, які діляться досвідом свого професійного злету. Це і є вершиною саморозвитку.

Для задоволення освітніх потреб працівник використовує різні форми і види освіти, але все ж таки доведено теоретиками і практиками, що більше зусиль та часу на формування професійних компетенцій відбувається у сфері неформальної освіти.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, формування нової освітньої парадигми в Україні, яка передбачає втілення основних положень концепції «освіта впродовж життя», здобуває соціального, політичного та державного визнання, що характеризується поступовим розробленням нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення. Ключова роль у цьому процесі належить неформальній освіті, яка є продовженням формальної та розширює межі професійного зростання.

Подальші дослідження у сфері неформальної освіти плануємо здійснювати через систематизацію суб'єктів освітніх послуг, які функціонують на вітчизняному ринку та розглянути їх пропозиції у площині відповідності потреб споживачів і відповідності здобутих ними компетентностей потребам ринку.

Список бібліографічних посилань

1. Про освіту. Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII, дата оновлення 16.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0% BF#n12

2. Найголовніше для успішної кар'єри - комунікаційні навички та комп'ютерна грамотність. Microsoft Daily. URL: http://microsoftblog.com.ua/2016/05/ 31/naygolovnishe-dlya-uspishnoi-karieri/ (дата звернення 17.01.2020).

3. Платонова А. Неформальна освіта в культурі: довгострокові внески з високими відсотками. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2016/03/29/20 9983/ (дата звернення 20.01.2020).

4. Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник. Київ. Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2014. 108 с. URL: М; р:// ЦЬ.іШ; а^оу. иа/7697/1 / Словник_ Освіта дорослих.pdf (дата звернення 07.01.2020).

5. Боровик Т.М., Устиченко С.В. Неформальна освіта як складова освітньої парадигми сучасності. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. Черкаси, 2019. Вип. 4. С. 5-10.

6. Терьохіна Н.О. Теоретичні й методичні засади неформальної освіти дорослих: американський контекст. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, №10 (44). С. 203-209. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2014_10_27 (дата звернення 22.01.2020).

7. Огієнко О.І. Тенденції розвитку освіти дорослих у Скандинавських країнах (друга половина XX століття): автореф. дис…. д-ра пед. наук: 13.00.01. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, 2009. 44 с. URL: http://www.disslib.org/tendentsiyi-rozvytku-osvity - doroslykh-u-skandynavskykh-krayinakh.html (дата звернення 07.01.2020).

8. Павлик Н.П. Зарубіжний досвід організації неформальної освіти. Наукові записки. Серія «Психолого - педагогічні науки». Ніжин, 2016. Вип. 1. С. 264273. URL: http://eprints.zu.edu.ua/23595/ (дата звернення 07.01.2020).

9. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №800. дата оновлення 27.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0% BF (дата звернення 02.01.2020).

10. Неформальна освіта в Україні, вимір можливостей: результати соціологічного дослідження. URL: http://www.dut.edu.ua/ua/news - 1-0-7813-yak - transformuetsya-osvitniy-prostir-v-ukraini-rezultati - doslidzhen (дата звернення 05.01.2020).

11. Лазаренко О.О. Філософія освіти дорослих в контексті практичної парадигми пожиттєвого навчання: європейський приклад для України. Філософія освіти. Київ, 2011. Вип. 1-2 (10). С. 255-265.

References

1. About education. Law of Ukraine dated 05.09.2017, №2145-VIII, date updated 16.01.2020. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0% BF#n12

2. Microsoft Daily (2016). The most important thing for a successful career is communication skills and computer literacy. Retrieved from http://microsoftblog.com /en/2016/05/31 /naygolovnishe-dlya-uspishnoi - karieri/

3. Platonova, A. (2016). Informal education in culture: long-term contributions with high percentages Retrieved from https://life.pravda.com.ua/culture /2016/03/29/209983/

4. Lukyanova, L.B., Anishchenko, O.V. (2014). Adult education: a short terminology dictionary. Kyiv. Nizhin: Lysenko M.M, 108 p.

5. Borovik, T.M., Ustichenko, S.V. (2019). Non-formal education as a component of the educational paradigm of our time. Bulletin of Cherkasy University. Pedagogical Sciences, 4: 5-10.

6. Terekhina, N. (2014). Theoretical and methodological foundations of non-formal adult education: American context. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 10 (44): 203-209.

7. Ogienko, O. (2009). Trends in Adult Education Development in the Scandinavian Countries (second half of XX century). (Doctor Sciences in Pedagogy Dissertation). Kyiv. 44 p.

8. Pavlik, N. (2016). Foreign experience of organizing non-formal education Scientific notes. Psychological and Pedagogical Sciences Series, 1: 264-273.

9. The order of professional development of pedagogical and scientific-pedagogical workers. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 21.08.2019 №800. Date of updating 27.12.2019. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0% BF.

10. Non-formal education in Ukraine, measuring the opportunities: results of a sociological survey Retrieved from http://www.dut.edu.ua/en/news-1-0 - 7813-yak-transformuetsya-osvitniy-prostir-v - ukraini - results-doslidzhen.

11. Lazarenko, O. (2011). The philosophy of adult education in the context of the practical lifelong learning paradigm: a European example for Ukraine. The philosophy of education, 1-2 (10): 255-265.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Специфічні риси середньої освіти Франції, особливості децентралізованої системи управління нею у Франції. Стандарти як складова механізму забезпечення якості освіти в державі, оцінка їх практичної ефективності, зміст і напрямки реформування змісту.

    курсовая работа [54,6 K], добавлен 24.10.2015

  • Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.

    реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009

  • Визначення та характеристика актуальності проблеми реформування післядипломної педагогічної освіти на тлі вітчизняного соціокультурного розвитку. Ознайомлення з необхідною умовою сучасного реформування післядипломної освіти та освіти дорослих загалом.

    статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь або щодо їх вдосконалення. Розгалуження системи освіти в Україні. Законодавство про дошкільну освіту. Кількість закладів дошкільного виховання. Загальна середня та вища освіта.

    презентация [2,6 M], добавлен 19.12.2012

  • Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.

    реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011

  • Історія становлення вищої освіти Іспанії. Характеристика особливостей вступу до іспанських університетів. Вартість, тривалість навчання та іспити. Аналіз системи кваліфікацій, які отримуватимуть студенти. Еквіваленти ступенів та післядипломна освіта.

    презентация [1,1 M], добавлен 22.04.2015

  • Становлення Болонського процесу в Європі. Модернізація післядипломної педагогічної освіти в Україні. Вища освіта в Греції. Салоникський університет імені Аристотеля. Факультети Салоникського університету. Порівняння вищої освіти в Україні та Греції.

    реферат [68,6 K], добавлен 24.09.2014

  • Напрямки реалізації концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні. Мета та основні цілі освіти в галузі економіки. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України. Сучасні проблеми економічної освіти.

    реферат [24,0 K], добавлен 03.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.