Творче використання геокешингу в освітньому процесі закладів дошкільної освіти як засобу розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Творче використання геокешингу в освітньому процесі закладів дошкільної освіти як засобу розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку

Ніколаєску Інна Олександрівна,

доктор педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Стаття вміщує практичні поради щодо використання геокешингу в освітньому процесі закладів дошкільної освіти. Наголошено, що використання геокешингу під час занять сприяє розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку. Наведено приклади та етапи проведення гри геокешингу. Виокремлено приклади окремих видів завдань для розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку під час проведення геокешингу. Запропоновано до впровадження в освітній процес закладів дошкільної освіти геокешинг «Загадкова вода».

Ключові слова: дослідницька компетентність, старший дошкільний вік, ігрова діяльність, методи навчання, дослідницька діяльність, пізнавальні інтереси, творча активність

геокешинг освітній дошкільний

Nikolaesky I. Creative use of geocaching in the educational process of preschool education institutions as a means for development of research life of children of primary preschool age

Problem. The elder preschool age is the most sensible for the formation of research qualities, since it is precisely at this age that the formation of the motivational, activity and cognitive spheres of the person takes place. The formation of research skills in pre-school age provides the basis for the child's development of curiosity, creativity, experimentation. For the development of the above-mentioned qualities, the role of horror plays such kind of game as geocaching.

Purpose. Analysis of the features of geocaching as a means of developing research skills of children of senior preschool age in the context of creative introduction by educators in the educational process of modern pre-school establishments.

Results. Productive and effective means of realization of children's research activity is educational geocaching for children of the senior preschool age. With the help of geocaching, the corresponding educational tasks are realized, in particular educational, developmental and educational. It is noted that effective forms of using geocaching during the educational process in pre-school establishments are crossword puzzles, rebuses, riddles, experiments with water and others. The analysis of scientific and methodological literature and its own pedagogical experience proves that successfully selected types of tasks contribute to the development of research skills of children of the senior preschool age in geocaching.

The necessary stage in the development of research skills of children through geocaching is collaboration with parents. Work with parents should be not accidental, but systemic, permanent.

Originality. It is proposed to introduce the "Mysterious Water" geocaching in the educational process. The objectives of this game are educational (to broaden the knowledge of children about water, to determine the role of water in human life and living organisms, to form children's cognitive interest in nature, to consolidate knowledge about the cycle of water in nature); educational (to raise a careful attitude towards water as the main natural resource); developing (developing speech, thinking, curiosity, ability to analyze, draw conclusions, have their own thoughts). Conducting the proposed geocaching in the form of a game contributes to improving the memory of children, activating their mental processes, and stimulating the development of speech skills. Thus, children accumulate the experience of mental activities and operations, that is, develop mental skills.

Conclusions. Geocaching not only develops the research skills of older children, but also provides the foundation for a successful social life in the elderly. During the game, many mental processes are actively formed and rebuilt: visual acuity increases significantly; the child earlier and more easily identifies the conscious purpose of remembering and remembering, memorizing a large number of words; favorable conditions for the development of intelligence are formed; there are prerequisites for the transition from visual-effective thinking to the elements of verbal-logical thinking; develops the ability of the child to create systems of generalized typical images and phenomena, mentally transform them; the development of elemental forms of linguistic abstract thinking takes place due to the assimilation by children of more complex forms of game action and their content; imagination is formed as the psychological basis of creativity, which makes the child capable of creating a new one in different spheres of activity; favorable conditions are created for the development of the movements of the child, which consciously reproduces the movements determined by the role that are characteristic of the chosen character; artistic activity emerges. Problem. The elder preschool age is the most sensible for the formation of research qualities, since it is precisely at this age that the formation of the motivational, activity and cognitive spheres of the person takes place. The formation of research skills in pre-school age provides the basis for the child's development of curiosity, creativity, experimentation. For the development of the above-mentioned qualities, the role of horror plays such kind of game as geocaching.

Постановка проблеми

Дитинство є важливим віковим періодом розвитку розумових здібностей, дослідницьких умінь, творчих нахилів, цінностей формування характеру індивіда. На етапі дошкільного дитинства здійснюються активні психічні новоутворення, набувається пізнавально-інтелектуальний досвід, виховуються художньо-естетичні почуття, моральні якості, реалізується прагнення до дослідницького пошуку, з'являються перші творчі прояви особистості.

Аналіз нормативно-правових документів, що стосуються дитинства та дошкільної освіти, переконливо свідчить, що головним пріоритетом держави лишається замовлення на виховання освіченої, культурної, самостійної людини. Адже в майбутньому найважливішим для неї буде вміння жити в суспільстві, відповідати морально-етичним, соціальним законам, вміти спілкуватися та бути культурною людиною. У самостійний аспект виокремлюється формування початків і розвиток мовленнєвої культури, закладання основ дослідницьких умінь, інтелектуальної та міжособистісного спілкування.

Дослідницька діяльність у дошкільному віці є своєрідним внутрішнім генератором, рушійною силою саморозвитку, самовдосконалення кожної особистості, яка сприяє актуалізації внутрішнього потенціалу дитини в майбутньому. Тому багато педагогів, психологів присвятили свої дослідження саме цьому аспекту розвитку людини. Порушена нами проблема була предметом часткового обговорення у науковій літературі. Зокрема, становленю пізнавальних інтересів дітей присвячені праці Л. Маневцової, Н. Постнікова, М. Семенової та інших.

Результати наукових пошуків учених І. Беха, Г. Бєлєнької, А. Богуш, Т. Гурковської доводять, що діти дошкільного віку, на відміну від підлітків і дорослих, здатні до різноманітних видів дослідницької діяльності. Водночас педагоги з тривогою зазначають, що «блокування діяльнісного потенціалу в дитинстві відбивається негативними і здебільшого непередбачуваними наслідками в подальшому житті» [8, с. 36-43]. Все це створює реальну основу для розвитку дослідницьких умінь дошкільника і вдосконалення його пізнавальної активності.

Незважаючи на наявність праць, присвячених дослідженням дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку, актуальним залишається питання розвитку цих умінь за допомогою сучасних інноваційних методик.

Метою статті є аналіз особливостей використання геокешингу як засобу розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку у контексті творчого впровадження вихователями в освітній процес сучасних закладів дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Дошкільний вік є надзвичайно визначальним у становленні пізнавальних рис характеру. Сформовані в цьому віці психічні якості особистості виявляються стійкими і зберігаються у своїх основних рисах (із урахуванням вікових особливостей та новоутворень) на довгі роки та сприяють поступовому формуванню дитячої дослідницької діяльності. Ґрунтом для такої діяльності є дослідницька пошукова активність, яка є природним станом дитини і породжує дослідницьку поведінку, створює умови для того, щоб психічний розвиток кожної особистості розгортався як процес саморозвитку.

Продуктивним і дієвим засобом реалізації дитячої дослідницької діяльності є освітній геокешинг для дітей старшого дошкільного віку [1]. Використовуючи під час занять елементи геокешингу, вихователь має можливість реалізувати певні освітні завдання. Зокрема:

навчальні: навчити найпростішим способам орієнтуватися на місцевості, слідувати логіці гри, виконуючи правила, користуватися компасом, зашифрованими схемами, картами, планом, маршрутом;

--розвивальні: розвивати у дітей інтерес до інтелектуальної діяльності, самостійного вирішення пізнавальних, творчих завдань, вміння орієнтуватися в часі і просторі; стимулювати розвиток розумових здібностей, концентрації уваги, логічне мислення, цілеспрямованість;

виховні: виховувати бажання виконувати та доводити справу до кінця, дружні, партнерські взаємини, впевненість, почуття власної гідності, культуру спілкування, доброзичливість і емоційну чуйність, розвивати навички взаємодії з однолітками, батьками, іншими дорослими, толерантності, взаємодопомоги та ін.

Ураховуючи, що геокешинг як форма діяльності для дітей старшого дошкільного віку є новим видом, а також для досягнення найвищих результатів, рекомендуємо вихователям перед початком використання геокешингу чітко спланувати діяльність.

Наведемо приклад та етапи проведення гри «Геокешинг».

етап - проведення попередньої роботи. Виготовляється макет групи чи-то закладу дошкільної освіти, або іншого об'єкту, що знаходиться за територією установи. На цьому етапі з дітьми проводяться ігри-заняття на орієнтування, уміння працювати над макетом, картою-схемою, уміння визначати на них розташування різних об'єктів.

етап - проведення підготовчої роботи. На цьому етапі вихователь готує сценарій, підбирає задачі для кожного завдання, готує все необхідне для проведення самої гри, метою якої є знайти схованку. Важливо, щоб завдання мали різне навчальне навантаження, були емоційно забарвлені, цікаві і пізнавальні для дітей.

етап - проведення гри - геокешингу. На даному етапі з дітьми розглядається карта-схема маршруту до схованки, діти дають відповіді на запитання, пов'язані з предметом або місцем, де знаходиться схованка, виконують завдання.

етап - презентація результатів. На цьому етапі діти представляють результат - який «скарб» вони знайшли, узагальнюють отримані знання, проходить рефлексія (що сподобалося / не сподобалося, що нового дізналися, які враження від гри тощо).

Варто зазначити, що успішна реалізація пропонованих вище етапів буде залежати від обраних вихователем методів. Наприклад, рекомендуємо використовувати такі методи [2]:

пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод, який забезпечує сприймання, усвідомлення та запам'ятовування дітьми фактів і явищ. Цінність цього методу полягає в тому, що він сприяє засвоєнню і відтворенню значного обсягу знань;

проблемний метод використовують з метою активізації розумової діяльності дітей. Для педагога, який вирішив використати цей метод, головне правильно сформулювати проблему, стимулювати самостійний пошук дітьми шляху її вирішення;

дослідницький метод сприяє самостійному вирішенню дослідницького завдання безпосередньо дітьми. Він заснований на складанні вихователем і пропонуванні дітям проблемних завдань для пошуку рішення.

метод розвитку творчих здібностей дітей на основі теорії вирішення винахідницьких завдань. За допомогою спеціальних вправ дошкільників знайомлять із законами діалектики, вчать системного аналізу, підводять до пошуку, погляду на предмети і явища з різних боків, бачення суперечностей в об'єкті (щось у ньому добре / щось погане, щось корисне / щось шкідливе тощо). Діти опановують навички вирішення проблем, використовуючи прийоми аналізу об'єктів у різних часових і просторових вимірах, спостереження за «живими хмаринками», уявлення себе на місці спостережуваного об'єкта, зміна характеру літературного героя та ін.

метод розв'язання винахідницьких завдань допомагає активізувати освітній процес, оскільки стимулює пошук дошкільниками нетрадиційних рішень, уберігає їх від стереотипів мислення, розвиває нетрадиційний погляд на предмети і явища, привчає дітей, не довіряючи чужому досвіду, шукати свої шляхи вирішення проблем і відстоювати власну думку;

ігровий метод, який сприяє розвитку довільної уваги, активізує мисленнєву діяльність, творчу думку і волю дошкільників.

Не зайвим, на нашу думку, є наголошення на таких особливостях проведення геокешингу для дітей старшого дошкільного віку, як-от: у грі повинен бути сюжет і предметно-ігрове середовище (на час гри група перетворюється в «тридесяте царство», «космос», «морське дно», «чарівний ліс», за мотивами літературного твору або мультфільму); у грі беруть всі діти групи участь, без виключення; у зміст сценарію потрібно впровадити різні види діяльності; у ході гри учасники проходять низку «перешкод», виконуючи пізнавально -інтелектуальні завдання (завдання, поставлені перед дітьми, повинні відповідати віку).

Аналіз науково-методичної літератури та власного педагогічного досвіду доводить, що вдало підібрані види завдань сприяють розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку у геокешингу. До таких завдань відносимо кросворд, гру з буквами, загадки, ребуси, танграми, досліди.

Наведемо приклади окремих видів завдань [3] для розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку під час проведення геокешингу.

Розгадати кросворд. Підберіть п'ять нескладних питань для цього завдання. Ключове слово повинно бути дуже відоме. Дуже добре, коли діти бачать букви цього слова, оскільки, таким чином, вони отримують початкові навички читання.

Правильно розставити букви в слові. Підберіть слово, яке потрібно відгадати, довжиною не більше 4-5 букв. Напишіть його, переставивши букви місцями, і попросіть дітей скласти відгадку. Для цієї вправи можна використовувати кубики.

Розгадати загадки. Вибирайте загадки, відповідями до яких є слова, що позначають одяг, посуд, предмети інтер'єру тощо. Можна також використовувати завдання, із відгадками «мама» чи «тато», яке означатиме, що наступне завдання потрібно шукати у батьків.

Відгадати ребус. Дошкільники повинні розшифрувати слово, яке загадане у вигляді простого ребуса з використанням малюнків і букв.

Проведення дослідів із водою. Діти старшого дошкільного віку мають знати, що є предмети важчі за воду і вони тонуть, а є легші - вони «тримаються» на воді.

Проведення дослідів із магнітом. Дітей старшого дошкільного віку можна познайомити із властивостями магніту (морське залізо, тягунець). Старші дошкільники мають розуміти, що магніти здатний притягати до себе невеликі предмети з феромагнітних матеріалів.

Таким чином, наведені приклади завдань є поштовхом до початку пошуку «скарбів» та сприяють здивуванню, цікавості, допитливості.

Особливу увагу в грі геокешинг можна приділити підбору музики і підготовці презентації. Музичний супровід забезпечує відповідний емоційний настрій. Презентація допомагає в проведенні гри, не відволікаючи, а навпаки концентруючи увагу дітей на тому чи іншому завданні. Правильно зроблена презентація для гри геокешинга - це шлях до творчої діяльності, при якій діти потрапляють у світ образів, як у відеогрі.

Необхідним етапом у розвитку дослідницьких умінь дітей за допомогою геокешингу є взаємодія з батьками. Відомо, що жодне виховне або навчальне завдання не можна успішно вирішити без плідного контакту з сім'єю.

У цьому випадку цілеспрямована робота із батьками має носити не випадковий характер, а системний, постійно діючий. У роботі з батьками треба наголошувати на важливості проведення спільно із дітьми часу, особливостях відвідування різноманітних цікавих місць під час екскурсій, подорожей, поїздок вихідного дня. Пояснювати дітям цінність відвідуваних місць, їх історичне (чи інше) значення.

Можна запропонувати батькам робити спільні фото з дітьми, обирати цікаві місця і залишати «скарби» у схованках для інших учасників. А із фотографій у групі можна створювати фотоколаж.

Інші діти і батьки повинні дізнатися про місце, де була зроблена фотографія і, відправитися туди у пошуках «скарбу». А для підтвердження того, що вони там були, батьки мають зробити фотографії себе з дитиною на цьому місці і залишити «скарб» для інших.

З метою розвиненості дослідницької компетентності варто запропонувати старшим дошкільникам геокешинг «Загадкова вода». Завданнями цієї гри є освітні (розширити знання дітей про воду, визначити роль води в житті людини і живих організмах, формувати у дітей пізнавальний інтерес до природи, закріпити знання про кругообіг води в природі); виховні (виховувати дбайливе ставлення до води як основного природного ресурсу); розвиваючі (розвивати мовлення, мислення, допитливість; вміння аналізувати, робити висновки; мати свою думку).

Хід гри будується таким чином, що на початку геокешингу вихователь розповідає заздалегідь підготовлену історію (наприклад: «Сьогодні вранці мені прийшов лист, що у нашій роздягальні схований «скарб». Він замкнений у одній із шаф, а ключик загубився. Щоб його знайти, треба виконати певні завдання. Але є одна умова - треба отримати цукерку, горіх, пряник, грибок і паперовий ключик та обміняти їх тоді на справжній ключ, яким можна буде відкрити шафу). Діти об'єднуються у дві команди і починається гра.

Завдання 1. «Відгадай слово». Вірш «Ви чули про ...?».

Ви чули про [....]? Кажуть, вона всюди!

В калюжі, морі, океані і навіть - крані.

Як бурулька замерзає, в ліс туманом заповзає.

На плиті у нас кипить, паром чайника шипить.

І без неї нам не вмитись, не наїстись, не напитись!

Хто першим називає слово «вода», той отримує «скарб» - цукерку-карамельку. геокешинг освітній дошкільний

Завдання 2. «Вода у природі». Дітям показують різні картинки. Кожна команда має сказати, що вона бачить і чи потрібно «зображуваному» вода і як її використовують (для команди 1: зображення із зайцем, дельфіном, березою, камінцем, піском, вогнем; для команди 2: зображення із акваріумними рибками, лисицею, кущем калини, глиною, свічкою).

Яка команда набирає більше балів, та й отримує «скарб» - горіх, якщо балів порівну, то «скарб» отримують обидві команди.

Завдання 3. «Вода на смак, дотик, нюх». Вихователь пропонує подивитися, що є на столах двох команд. Діти розглядають, що на столах є три склянки із водою, сіль, цукор, олія, ложка. Вихователь просить, щоб діти перевірили, чи має чиста вода запах і смак.

Вихователь пропонує додати у різні стакани по ложці солі, цукру, олії та поміркувати, що змінилося? Діти мають сказати, що цукор і сіль розчиняються у воді, а олія - ні. Вода тепер має смак - солона, солодка. За повну відповідь команда отримує «скарб» - пряник.

Завдання 4. «Чарівна вода». Двом командам пропонується згадати чарівні слова і спробувати «роздобути» склянку чарівної води. Дітям дається пуста склянка і визначається час. Хто повернеться раніше із склянкою води, той переміг.

Діти можуть попросити склянку в іншій групі, у повара на кухні. Головне, сказати «чарівне» слово, отримати воду і принести її у визначене місце. За виконане завдання команда отримує «скарб» - гриб.

Завдання 5. «Заморочки із бочки». Команди отримують «бочки» (стилізовані дволітрові пластикові пляшки), на дні яких лежать маленькі ниточки із паперовими ключиками. Треба за допомогою води, мірного стаканчика дістати ключик. Перевертати чи трусити «бочку» не можна. За виконане завдання команда отримує «скарб» - паперовий ключик.

Команда, яка має цукерку, горіх, пряник, грибок і паперовий ключик, обмінює їх на справжній ключ, відкриває шафу і отримує приз - морозиво, солодощі, де є також вода.

У ході геокешингу «Загадкова вода» із елементами дослідницько-пошукової діяльності можна виділити основну пізнавальну функцію такої діяльності, виявлення і демонстрація зв'язків, недоступних для органів чуття дитини. Адже пошуково -дослідницька передбачала розв'язання дошкільниками ситуацій за допомогою проведення дослідів, під час яких діти задіювали різний досвід (емоційний, соціальний, розумовий), самостійно аналізували результати, робили умовиводи, пізнавали сутність того чи того явища.

Крім цього, геокешинг у вигляді гри сприяє удосконаленню пам'яті дітей, активізації їхніх розумових процесів, стимулюванню мовленнєвих навичок. Тим самим у дітей накопичується досвід розумових дій та операцій, тобто розвиваються розумові уміння.

Висновки

Отже, геокешинг не просто розвиває дослідницькі уміння дітей старшого дошкільного віку, але й закладає підвалини успішного соціального життя у старшому віці. Під час гри активно формуються та перебудовуються багато психічних процесів: значно підвищується гострота зору; дитина раніше й легше виділяє свідому мету запам'ятовувати й пригадувати, запам'ятовує більшу кількість слів; складаються сприятливі умови для розвитку інтелекту; виникають передумови для переходу від наочно-дієвого мислення до елементів словесно-логічного мислення; розвивається здатність дитини створювати системи узагальнених типових образів і явищ, подумки перетворювати їх; відбувається розвиток елементарних форм мовного абстрагованого мислення за рахунок засвоєння дітьми більш складних форм ігрових дій та їх змісту; формується уява як психологічна основа творчості, що робить дитину здатною до створення нового в різних сферах діяльності; створюються сприятливі умови для розвитку рухів дитини, яка свідомо відтворює визначені роллю рухи, що є характерними для обраного персонажа; зароджується художня діяльність.

Перспективним є дослідження розвитку дослідницьких умінь дітей старшого дошкільного віку засобами ІКТ.

Список використаної літератури та джерел

Геокешинг - одна з сучасних технологій дошкільної освіти. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.garmoniya.mk.ua/articles/geokeshyng-odna-z-suchasnyh- tehnologiy-doshkilnoyi-osvity.html

Гнетецька О. П. Формування дослідницьких здібностей дітей старшого дошкільного віку в пошуково-дослідницькій діяльності / Ольга Гнетецька // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - 2015. - № 7 (38). - С. 14-17.

Патерук Г. Г. Формування творчої активності дошкільників засобами ігрових технологій / Г. Патерук // Таврійський вісник освіти. - 2013. - №3. - С. 83-89.

Аматьєва О. П. Пріоритетні напрямки наукових досліджень обдарованості дітей дошкільного віку / О. Аматьєва, С. Саяпіна // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - 2013. - № 3 (10). - С. 49-52.

Іщенко Л. В. Формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку: монографія / Л. В. Іщенко. - Умань: ФОП Жовтий, 2015. - 162 с.

Кіндрат І. Формування світогляду дошкільників: наукові підходи, аналізування реальної ситуації / Інна Кіндрат // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2013. - № 6. - С. 13-20.

Костюк О. В. Дослідницько-пошукова діяльність у формуванні пізнавального інтересу дошкільників до природи / О. В. Костюк // Педагогічний пошук. - 2014. - №3 (83). - С. 2025.

Лазарович Н. Розвиток обдарованості у пошуково -дослідницькій діяльності дошкільників / Н. Лазарович // Освітній простір України. - 2014. - Вип. 2. - С. 151-154. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/opu_2014_2_23.pdf

Пастушенко Н. Б. Розвиток пізнавальних інтересів дітей дошкільного віку засобами пошуково-дослідницької діяльності / Н. Б. Пастушенко, З. О. Суддя // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Сер. : Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 5. - С. 129-133. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j- pdfZNzspp_2012_5_27.pdf

Розвиток особистості дитини дошкільного віку у різних видах діяльності : монографія / А. М. Богуш, Н. Г. Грама, Н. І. Лучан та ін. - Одеса : Видавець В. В. Букаєв, 2013. - 236 с.

References

Geocaching - one of the modern technologies of preschool education. URL: http://www.garmoniya.mk.ua/articles/geokeshyng-odna-z-suchasnyh-tehnologiy- doshkilnoyi-osvity.html

Gnetetskaya, O.P. ( 2015). Formation of research abilities of children of the senior preschool age in the search and research activity. Osvita ta rozvitok obdarovano'i osobistosti (Education and development of gifted personality), 7, 14-17 (in Ukr.).

Pateruk, G. G. (2013). Formation of creative activity of preschoolers by means of gaming technologies. Tavrijs'kij vlsnik osvlti (Taurian Journal of Education), 3, 83-89 (in Ukr.).

Amatyeva, O.P. (2013). Priority directions of scientific research of gifted children of preschool children. Osvlta ta rozvitok obdarovano'i osobistosti (Education and development of gifted personality), 3 (10), 49-52. (in Ukr.).

Ishchenko, L.V. (2015). Formation of creative personality of children of the senior preschool age. Uman': FOP ZHovtij (in Ukr.).

Kondrat, I. (2013). Formation of the outlook of preschool children: scientific approaches, analysis of the real situation. Vihovatel'-metodist doshkil'nogo zakladu (Educator-methodist of preschool institution), 6, 13-20. (in Ukr.).

Kostyuk, O. V. (2014). Research and research activity in formation of cognitive interest of preschool children in nature. Pedagogichnijposhuk (Pedagogical search), 3 (83), 20-25. (in Ukr.).

Lazarovich, N. (2014). Development of giftedness in search-research activity of preschoolers. Osvitnijprostir Ukraini (Educational space of Ukraine), 2, 151-154. (in Ukr.).

Pastushenko, N. B. (2012). Development of cognitive interests of preschool children by means of search and research activities. Naukovi zapiski Nizhins'kogo derzhavnogo universitetu im. Mikoli Gogolya. Ser. : Psihologo-pedagogichni nauki (Scientific notes Nizhyn State University named after. Nikolai Gogol Sir : Psychological and pedagogical sciences), 5, 129-133. (in Ukr.).

Development of the personality of a child ofpreschool age in different types of activities: monograph (2013.). Odesa : Vidavec' V. V. Bukaev, 236 s. (in Ukr.).

Размещено на Allbest.ru