Віртуалізація життєвого простору дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віртуалізація життєвого простору дитини

Зобенько Наталія Анатоліївна,

доцент кафедри початкової освіти, кандидат педагогічних наук

Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Розглянуто вплив віртуального простору на життя дитини молодшого шкільного віку. Узагальнено, що надмірна та некерована віртуалізація простору дитини призводить до трансформації розвитку, деформації соціалізації. Запропоновано шляхи підвищення ефективності впливу віртуального середовища, використання його позитивних можливостей на життя дітей. На рівні перспектив подальшого дослідження проблеми виокремлено необхідність створення сприятливого середовища виховання дитини як носія дитинства, вплив суспільства (соціальних, освітніх інститутів тощо) на засвоєння особистістю накопиченого людством досвіду, її формування і залучення до життя в соціумі, гармонізацію процесу медіа-соціалізації молодших школярів.

Ключові слова: молодший шкільний вік, соціалізація, засоби масової інформації, медіа середовище, інформатизація та віртуалізація життя дітей, агресивне медіа - середовище, віртуальне спілкування, «інформаційно-образна наркоманія», надмірна інформатизована культура, трансформація дитячого розвитку, деформація соціалізації особистості, сприятливе середовище виховання дитини.

Zobenko N. The virtualization of child's living space

Introduction. Mass media is a powerful factor influencing people's consciousness, and especially the consciousness of children of junior school age with unstable self-consciousness and unformed worldview. As a result of the unformed worldview principles, the lack of sustainable living systems, value orientations, the most prone to different types of deviations are the children of junior school age.

Purpose. The purpose of the article is a theoretical analysis of the influence of the media sphere on the life of a child of junior school age. Especially during this period the mental processes and the social norms are being developed. The younger school age is sensitive to physical, mental and social development.

Methods of research. Theoretical and empirical.

Results. Contemporary information space broadens child's possibility to obtain social experience, but in the absence of real social experience, a junior schoolboy unable to use the incredible positive aspects of ICT. The processes of informatization and technicalization lead to the transformation of child's development, the deformation of the individual's socialization, that threaten the physical, mental and social development of the child.

The children are gradually immersed in virtual communication, which is becoming a serious alternative to real-life communication and therefore represents a real danger. Most researchers agree that an excessive enthusiasm for communication on the Internet causes: curtailing "live" social contacts; narrowing of the interests, in particular cognitive; school failures, missing lessons; misunderstanding with adults; the formation of inadequate, distorted models of the world, false moral values and ideas;

--personal! losses; Internet addiction; the likelihood of --dubious! acquaintances with the persons who have obscene intentions towards children with possible dangerous consequences.

The media environment also causes the acquaintance of children with an information for adults, which is difficult for their perception, does not meet the level of their development, but which is rooted in the memory of children and lead to a transformation of the value system, the assimilation of new, "screen" patterns of behavior, the criteria of beauty and justice. The culture of excessive informatization captures the child from his childhood, inhibits the formation of true universal human values and personal ideals, stimulates moral inseparability, and makes the interests of children considerably "more or less meaningful".

Originality. At the current stage of development of society, the issue of taking into account the specifics of childhood, meeting the educational, cultural and social needs of children is relevant. It is necessary to create a favorable environment for raising a child as a carrier of childhood, the influence of the society (social, educational institutions, etc.) on the person's assimilation of the experience accumulated by the mankind, his formation and involvement into the life in the society are important components of the development and revival of the Ukrainian nation.

Conclusion. It is important to escape the turning of the virtual space into the main vital value of the child. The current situation in the society assumes the strengthening of the state and the public organizations activities concerning the socio-cultural provision of children with a focus on the value of the child, the uniqueness and originality of childhood; the optimization of the educational process in the educational institutions, the organization of reasonable leisure activities for children, the harmonization of the process of media socialization of younger schoolchildren. Key words: younger school age, socialization, mass media, media environment, informatization and virtualization of children's lives, aggressive media environment, virtual communication, "information-image addiction", the excessive informatization culture, the transformation of the child's development, the deformation of the socialization of personality, the favorable environment for raising a child.

Постановка проблеми

Зниження референтної значимості провідних інститутів соціалізації зумовлює перетворення спілкування і діяльності на рівні ЗМІ в домінуючий фактор, який забезпечує процес засвоєння дітьми соціального досвіду і суспільних цінностей, сприяє механізму формуванню мотивів поведінки, потреб та інтересів неповнолітніх.

Засоби масової інформації - це потужний чинник впливу на свідомість людей і особливо дітей молодшого шкільного віку з незміцнілою самосвідомістю та несформованим світоглядом. Внаслідок несформованості світоглядних принципів, відсутності стійких життєвих установок, ціннісних орієнтацій, найбільш схильними до різних видів відхилень виявляються діти молодшого шкільного віку.

Вищеозначене об'єктивно актуалізує наукові пошуки шляхів успішного розв'язання такого стану порушеної проблеми.

Сучасний стан вивчення проблеми становлення особистості дитини та впливу засобів масової інформації на цей процес досліджуються у працях І. Беха, Г. Васяновича, Н. Волкової, Н. Гавриша, О. Козлюк, О. Кулагіної, Н. Лавриченко, Г. Лактіонової, О. Невмержицької, С. Савченко та ін.; вплив ЗМІ на прояв емоцій дитини розглядається А. Гриценко, О. Клименко, О. Кулагіною, О. Петрунько, М. Романовим, М. Семенюк, В. Скотним, Л. Чорною та ін.

На думку багатьох сучасних дослідників (І. Загарницька, А. Камінська, Л. Король, С. Лупаренко, Н. Ляшенко, О. Невмержицька, Л. Ольховик, О. Петрунько, А. Тадаєва, Т. Федорченко, В. Фольваркова-Плахтій, В. Чудінова) процеси інформатизації та технізації призводять до трансформації дитячого розвитку, деформації соціалізації особистості, що загрожує фізичному, психічному та соціальному розвиткові дитини.

Метою статті є теоретичний аналіз впливу медіа-сфери на життя дитини молодшого шкільного віку. Саме в цей період розвиваються психічні процеси та соціальні норми Молодший шкільний вік є сенситивним для фізичного, психічного й соціального розвитку. Розглянемо більш ґрунтовно основні позиції зарубіжних і вітчизняних науковців у дослідженні вказаної проблематики. здійснити аналіз сучасних управлінських технологій оцінювання загальноосвітнього навчального закладу, визначивши їх основні особливості.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні, об'єктивною закономірністю розвитку інформаційного суспільства є інтенсифікація інформаційних процесів.

Аналіз вищезазначених джерел дає змогу стверджувати, що ці процеси за допомогою засобів масової інформації (ЗМІ) можуть впливати як позитивно (підвищення інтелектуального потенціалу: отримання нової інформації, розширення світогляду, набуття нових знань та вмінь; підвищення культурного потенціалу: пропаганда й поширення в житті суспільства високих культурних цінностей, виховання дітей на зразках світової культури, що сприяють всебічному розвитку особистості; проведення вільного часу, спілкування, зв'язку), так і негативно, призводячи до інформаційних перевантажень, що, у свою чергу, призводить до зміни психічних пізнавальних процесів (послаблення здатності мислити, зниження критичності мислення, регрес усвідомлення, втрата адекватності сприймання явищ; пригнічення природної активності, відставання у розвитку мовлення, порушення здатності до концентрації уваги, засмічення підсвідомості, збідненість фантазії, порушення спілкування з друзями; зміни психологічного здоров'я дитини (втома, підвищена нервовість, роздратованість, імпульсивність, прихована або відкрита агресія, нестача почуття безпеки та захищеності).

Вчені акцентують увагу, що саме інформаційний простір розширює можливість отримання соціального досвіду дитиною, але за відсутності реального соціального досвіду молодший школяр не в змозі використовувати неймовірні позитивні аспекти ІКТ.

За даними українського дослідження, 33 % опитаних учнів прагнуть постійно перевіряти свої сторінки в соцмережах, електрону пошту, 15 % - не уявляють, чим себе зайняти, коли немає доступу до комп'ютера. За даними опитування батьків: 50 % дітей споживають їжу перед комп'ютером, 19 % конфліктують із-за комп'ютера з батьками, у 18 % при його відсутності погіршується настрій, 15 % просиджують за комп'ютером у нічний час [1].

На думку багатьох сучасних дослідників (І. Загарницька, А. Камінська, Л.Король, С.Лупаренко, Н. Ляшенко, О. Невмержицька, О. Петрунько, В. Фольваркова-Плахтій, Т. Федорченко) зараз телебачення несе дуже незначний інтелектуальний і соціалізаційний потенціал для виховання дітей.

Важливо зазначити, що однією з особливостей дитинства на сучасному етапі розвитку суспільства є зміни процесу соціалізації. В найзагальнішому вигляді соціалізацію особистості в умовах віртуального простору можна визначити як процес передачі певного досвіду, що відбувається у віртуальному інформаційному просторі. Віртуальний простір має багатовекторний соціалізуючий потенціал, внаслідок чого в умовах активної взаємодії з віртуальним простором особистість може бути схильна до трансформацій.

Дитина молодшого шкільного віку активно використовує нові медіа, але сам процес соціалізації молодшого школяра в сучасному інформаційному просторі залишається стихійним і загрожує фізичному, психічному та соціальному розвиткові дитини [2].

Особливо цінним у даному контексті є звернення науковців до надмірної інформатизації та віртуалізації життя, раннього ознайомлення дітей із «дорослою» інформацією (пропаганда цинізму, культу грошей, сили), яка призводить до засвоєння ними нових, «екранних» зразків поведінки, критеріїв краси.

Зокрема наявність і широке поширення агресивного медіа-середовища (із телебаченням та комп'ютером у центрі); формування споживацької моделі поведінки, індустрії дитинства значно змінює його специфіку: трансформуються елементи дитячої субкультури й суто дитячі види діяльності; рівень ігрової активності та когнітивного розвитку дітей, їхньої допитливості.

Для дитини, яка регулярно користується новими медіа, характерно: міркувати готовими асоціаціями; ставити поверхові запитання і не чекати відповіді на них; давати відповіді поверхневі та стереотипні [2].

Здійснений науковий пошук доводить, що важливим є аналіз впливу медіа-сфери на життя дитини.

Відомий науковець Н. Постман зазначав, що медіа-сфера має величезну трансформуючу силу. Ера мас-медіа й електронної інформації радикально змінює як життя дитини, так і її саму. Розглянемо, як відбувається ця трансформація.

Дивлячись фільми, мультфільми, програми за допомогою комп'ютера і телевізора, діти сприймають більшою мірою картинки, а не звук, мовлення. Середня довжина сцени - 3,5 секунди, у рекламі - 2,5 секунди, кількість візуальних образів, що змінюються, - до 1200 сцен на годину. Це вимагає дуже незначного аналітичного декодування, і відбувається просте розпізнавання образів, моделей. Символічна форма телебачення не вимагає жодного спеціального інструктажу або навчання. Для перегляду телебачення не треба жодної підготовки, не потрібен аналог абетки, оскільки воно не вимагає жодних навичок і не формує їх. Саме тому не існує такої речі, як додаткові заняття телебаченням, його не можна дивитися краще [3].

Через легкість сприймання телевізійні образи певної мірою спричиняють зниження репродуктивної спроможності психіки, її своєрідну «лінивість», яка виявляється у втраті психікою здатності продукувати власні образи. Це явище відоме під назвою «інформаційно-образна наркоманія» [4-6].

Через доступність комп'ютеру і телебачення та легкість інформації, яку вони надають, дитина часто відмовляється від спроб здобувати знання з інших джерел (вона втрачає інтерес до відвідування бібліотек і читання книжок); проте саме художня література формує національно- культурну й особисту ідентичність кожної людини. Нині телебачення стало для дітей найдоступнішим «підручником життя», який не лише інформує їх з багатьох питань, а й формує їхні настановлення та життєву позицію [6, с. 204].

Так, Л. Ольховик зауважує, що на відміну від книг, які відрізняються за ступенем складності, розраховані на певну читацьку аудиторію, і які можна обрати відповідно до рівня розвитку читача, телебачення, яке часто виступає в ролі вихователя, надає інформацію в доступній формі і не вимагає мисленнєвих зусиль. Тому і діти, і дорослі (незалежно від віку, статі, рівня освіти, умов праці) дивляться ті ж самі програми. У боротьбі за масову аудиторію телебачення забуло про свою відповідальність, належну форму та зміст, які б відповідали його високому призначенню [7, с. 222].

На думку багатьох сучасних дослідників (І. Загарницька, О. Петрунько, В. Фольваркова - Плахтій) зараз телебачення несе дуже незначний інтелектуальний і соціалізаційний потенціал для виховання дітей. Натомість у пропонованому телевізійному меню занадто багато часу відводиться мультфільмам, фільмам і програмам досить низької якості, які виявляють собою суміш насильства, жахів і еротики. Телебачення, фільми використовують матеріал дорослого світу для проектування зовсім іншого, нового типу особистості, яку можна назвати дорослою дитиною. Як зазначає О. Петрунько, «кіноінтереси дітей останнім часом стали значно «одоросленішими»» [6, с. 204].

Зокрема, науковці наголошують, що сучасна цивілізація «вручила» дитині екран в якості засобу розваги і навчання. Екран як винахід цивілізації породжує інформаційне середовище, де розмиваються межі реального і віртуального світу, а також на перший план висувається «кліпова свідомість», яка віддаляє людину від споглядання та роздумів. Екран для сучасної дитини є не стільки інформатором і джерелом побудови картини світу, скільки її конструктором. Екранна культура за допомогою оптичних ефектів, «кліповості» та інших матеріалів трансформує традиційну дитячу картину світу в іншу (візуальну) реальність, занурюючи дитину в особливі, змінені стани свідомості [2; 8; 9; 13;14]. Окремо слід зупинитися на інтернеті. Однією з переваг (і водночас недоліком) інтернету є доступність для дитини будь -якої інформації. Дійсно, багато людей сприймає його як демократичне, «незіпсоване» цензурою середовище спілкування, а також як джерело неупередженої, оперативної інформації. Однак непідконтрольність цього джерела державі й цензурним інститутам, можливість розміщувати там будь -яку, у тому числі й неперевірену, сумнівну, без установленого авторства інформацію, часто призводять до «засмічування» інтернет-простору та уможливлюють маніпуляцію аудиторією, її увагою, емоціями, інтересами, потребами, настановами, уявленнями тощо [5, с. 116].

На жаль, більшість дітей використовує інтернет (і взагалі медіа-середовище) не для задоволення інформаційних, пізнавальних потреб і пошуку інформації, а задля розваг. Так, за даними О. Петрунько [4], понад 47% користувачів інтернету становлять діти й підлітки, для яких він є виключно засобом дозвілля і розваг. Багато з них вдаються до небезпечних віртуальних розваг (шукають сайти, що містять насильство, жахи, порнографію, потрапляють у сферу дії комерційної реклами, скачують агресивні ігри). І при цьому кожній дитині комфортно в інтернет- просторі, який, по-перше, здатний задовольнити будь-які інтереси і потреби, а по-друге, дає змогу почуватися самостійною та уникати контролю дорослих, що становить украй гостру проблему для останніх [4, с. 114].

У своїх дослідженнях В. Бондаровська наголошує, що надмірна віртуалізація життєвого простору дитини, тісне переплетення реального і штучно створеного світів розхитують основи раціонального знання. Звична і тривала віртуальна активність спричиняє «лінивість» у реальних діях [10].

З появою інтернету спілкуватися зі знайомими чи зовсім незнайомими людьми, які мешкають в іншому місті або й на іншому континенті, можна, не виходячи за межі власної кімнати, у створеному інтернетом віртуальному просторі [4, с. 116].

Так, безмежно широкі неконтрольовані віртуальні контакти приваблюють дітей до інтернету. Діти поступово занурюються у віртуальне спілкування, яке стає серйозною альтернативою спілкуванню в реальному житті і тому становить реальну небезпеку.

Більшість дослідників (В. Бондаровська [10], І.Загарницька [11], С.Лупаренко [13], О. Петрунько [4-6]; В.Фольваркова-Плахтій [12], Т.Федорченко [8] погоджуються з тим, що надмірне захоплення спілкуванням в інтернеті спричиняє:

1) згортання «живих» соціальних контактів;

2) звуження інтересів, зокрема пізнавальних (падіння авторитету книги, втрата інтересу до навчання);

3) шкільну неуспішність, пропуски уроків;

4) непорозуміння з дорослими (батьками, учителями);

5) формування неадекватних, викривлених моделей світу, хибних моральних цінностей та уявлень;

6) «особистісні» втрати (збіднення емоцій, егоїзм, дратівливість, ігнорування своїх обов'язків);

7) інтернет-залежність;

8) вірогідність «сумнівних» знайомств з особами, які мають щодо дітей непристойні наміри з можливими небезпечними наслідками.

Слід підкреслити, що медіасередовище спричиняє також раннє знайомство дітей із дорослою інформацією (пропаганда цинізму, сексуалізації, культу грошей, сили, вседозволеності), яка складно сприймається ними, не відповідає рівню їхнього розвитку, але яка вкорінюється в пам'ять дітей та призводить до трансформації системи цінності, засвоєння ними нових, «екранних» зразків поведінки, критеріїв краси і справедливості.

Однією з відмінностей між дорослою людиною і дитиною є те, що доросла людина знає про деякі аспекти життя (його тайни, протиріччя, трагедії, жорстокість тощо), про які дитині краще поки ще не знати. Із розвитком, просуванням до дорослого життя дитині поступово відкриваються ті тайни, до яких вона вже готова, і тими способами, які не нанесуть шкоди її здоров'ю і психіці (за допомогою дитячої літератури, розмов з батьками, близькими людьми). Але сучасні умови життя, й особливо засоби масової інформації, роблять це неможливим, оскільки, прагнучи зайняти чимось та розважити аудиторію.

Як стверджують дослідники, сьогодні надмірна, некерована інформація, яка не відповідає віку дитини трансформує дитячу картину світу. Жорстокі реалії навколишнього життя, що детально висвітлюються й обговорюються в телевізійних програмах, сцени вбивств, пограбувань щодня засмічують пам'ять дітей.

Так, дослідниця проблем інформатизованого дитинства І. Загарницька зазначає:

«Закручений зусиллями ЗМІ інформаційний вир стрімко огортає людину, перешкоджаючи пошуку дійсно потрібних знань. Агресивна хмара інформаційного сміття, яка формується між особистістю та реальним світом, завдає все більшої шкоди її людській сутності: стимулює вкорінення примітивних прагнень, нівелює цінності та ідеали, атрофує волю й почуття, провокує людину на неадекватні вчинки» [11, с. 14].

Телевізійні фільми, програми, сучасна преса містять у собі соціально небезпечний потенціал, що негативно впливає на дитину як через зміст, так і через надмірну присутність у телевізійному ефірі, на сторінках газет і журналів (адже вони значно підіймають рейтинги). З одного боку, ці фільми і програми чинять деструктивний вплив на дитячу психіку, активізуючи неприродні для них переживання, а з іншого - їх постійна демонстрація і надзвичайна доступність для дітей обмежують природні, суто дитячі інтереси, практично не залишаючи дітям жодних альтернатив відносно того, що дивитися і читати.

Проте дорослі не завжди можуть правильно захистити дітей від впливу інформації жорстокого, сексуального характеру, а інколи вони навіть сприяють підвищенню інтересу дітей до неї. Отже, підвищена увага до «дорослих» тем може підвищити інтерес дітей до них, і це матиме зворотний ефект.

Окрім того, у кожному сучасному фільмі (часто і в мультфільмах) існують сцени жорстокості, містики; у комп'ютерних, віртуальних іграх створюються образи нещадних красунь - завойовниць або роботоподібних монстрів; фільми й ігри пересичені «віртуальною» кров'ю. Це призводить до безконтрольної маніпуляції дитячою свідомістю. Часто на сайтах з комп'ютерними іграми можна знайти й інші небезпечні речі (інструкції з виготовлення в домашніх умовах вибухівки, зброї, димових бомб тощо). У зв'язку із цим невипадковими видаються події, коли діти демонструють надзвичайну агресію. На жаль, це не поодинокі випадки, які спричиняють у світі бурхливі обговорення щодо зв'язку реального й віртуального світів. Багато сучасних вітчизняних (В. Бондаровська, І. Загарницька, О. Петрунько, Т. Федорченко, В. Фольваркова-Плахтій) і зарубіжних (Г. Дженкінс, Л. Ерон, Н. Постман, Д. Фрідман) учених підтверджують зв'язок між медіа- насильством і насильством у реальному житті («...не добро, а сила є головним моральним поняттям у свідомості дитини» [12, с. 177].

Усі ці елементи масової культури, яка принижує особистість до рівня тварини, знецінює людське життя та «оспівує» плотські насолоди, завдають непоправної шкоди духовному світу дитини [11, с. 17].

Споживання великої кількості такого «інформаційного сміття» (псевдоінформації) за певних умов - передусім через брак надійних альтернатив, які мали б запропонувати дитині дорослі і традиційні інститути соціалізації (сім'я, навчально-виховні заклади) - може призвести до формування в дітей викривлених, неадекватних, хибних уявлень про навколишній світ і відповідних моделей стосунків із ним [4].

Підсумовуючи викладене зазначимо, що надмірна інформатизована культура, що захоплює дитину змалку, гальмує формування справжніх загальнолюдських духовних цінностей і життєвих ідеалів особистості, стимулює моральну нерозбірливість, і робить інтереси дітей значно «одоросленішими». Телебачення і комп'ютер стирають межу між дитинством і дорослим життям, оскільки вони не вимагають навчання для розуміння їх форми, не розрізняють цільову аудиторію, стирають соціальні секрети, закладають хибні підвалини культури особистості.

В сучасному інформаційному просторі процес соціалізації молодшого школяра залишається стихійним і загрожує фізичному, психічному та соціальному розвиткові дитини. Натомість, саме діти є майбутнім нації, і створення сприятливого середовища виховання дитини як носія дитинства, вплив суспільства (соціальних, освітніх інститутів тощо) на засвоєння особистістю накопиченого людством досвіду, її формування і залучення до життя в соціумі є важливими складниками розвитку та відродження української нації.

віртуальний життєвий простір дитина

Висновки

Таким чином, сучасна ситуація в суспільстві передбачає посилення організації діяльності держави і громадськості із соціокультурного забезпечення дітей з орієнтацією на цінність дитини, унікальність і самобутність дитинства; оптимізацію навчально-виховного процесу в освітніх закладах та організацію розумного дозвілля дітей. Важливо не перетворювати віртуальний простір на головну життєву цінність дитини. Вважаємо, що саме сім'я, заклади освіти, соціум повинні використовувати медійний продукт як засіб навчання, розвитку, виховання моральної та відповідальної особистості.

До основних шляхів підвищення ефективності впливу віртуального середовища та використання його позитивних можливостей на життя дітей відносимо формування їх інформаційної культури, медіа навчання та медіа виховання, проведення суспільних заходів, спрямованих на захист підростаючого покоління від негативної інформації ЗМІ; формування морального імунітету дитини перед медійною інформацією, гармонізацію процесу медіа-соціалізації молодших школярів. Отже, оцінювання діяльності закладу, у першу чергу, повинне стати підґрунтям подальшого ефективного його розвитку, що є можливим лише за умови високого рівня об'єктивності цієї процедури. Серед перспектив подальшого дослідження даної проблеми виокремлюємо роботу з вивчення інноваційних підходів щодо інструментарію оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Список використаної літератури та джерел

1. Колесова Г. Вплив телебачення та інтернету на дітей / Г. Колесова // Психологічна студія для батьків. Випуск 1. - Славутич: Міський методичний центр, 2012 - С. 6 - 7.

2. Тадаєва А. В. Особливості соціалізацій молодших школярів у сучасному інформаційному просторі / А. В. Тадаєва // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2013 - Вип.33.(86) - С. 525 -530.

3. Постман Н. Исчезновение детства / Н. Постман [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.neilpostman.ru

4. Петрунько О. Дитина в інтернет-просторі: ймовірні наслідки і відповідальність дорослих / О. Петрунько // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. - Київ: Міленіум, - Вип. 21 (24). - С. 112 - 123.

5. Петрунько О. Дитина у просторі між владою соціалізації та особистою свободою / О.

Петрунько // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. - Київ: Міленіум, 2007. - Вип. 16 (19). - С. 98 - 104.

6. Петрунько О. Сучасна дитина у сфері впливу телебачення / О. Петрунько // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: зб. наук. пр. - Київ: Міленіум, 2007. - Вип. 5-6. - С. 203 - 211.

7. Ольховик Л. Спілкування дитини з членами сім'ї як складова виховного процесу / Л. Ольховик // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. - Одеса: IIIІ «Фенікс», 2007. - Вип. 31. - С.220 - 225.

8. Федорченко Т. Є. Соціально-педагогічні проблеми впливу засобів масової інформації на формування негативних проявів у поведінці неповнолітніх / Т. Є. Федорченко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого -педагогічні науки [Текст]: Науковий журнал. № 4 / Міністерство освіти і науки України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя; Гол. ред. Є. І. Коваленко. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2014. - С. 130 - 135

9. Ляшенко Н.О. Проблеми соціалізації дітей в сучасній Україні / Н. О. Ляшенко // Вісник Університету внутрішніх справ. - № 36, 2006. - С. 342 - 347.

10. Бондаровська В. Психологічні аспекти використання комп'ютера: Небезпека нових інформаційних технологій та розвиток здібностей дітей за допомогою комп'ютера / В. Бондаровська // Психолог. - 2005. - № 25(169). - C.64

11. Загарницька І. Інформатизоване суспільство: між прогресом та бездуховністю / І. Загарницька // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: зб. наук. пр. - Київ: Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 6. - С. 14 - 20.

12. Фольваркова-Плахтій В. Сучасне дитинство і засоби масової інформації / В. Фольваркова-Плахтій // Педагогічний дискурс: зб. наук. пр. - Хмельницький: Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2008. - Вип. 4. - С. 175 - 179.

13. Лупаренко С. Питання дитинства у вітчизняній педагогіці ХХ століття: теорія та практика: монографія / С. Лупаренко. - Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015. - 370 с.

14. Невмержицька, Олена Василівна. Розважальні програми Центральних каналів телебачення України як чинник морального виховання підлітків: автореф.дис... канд.пед.наук: 07 / Олена Василівна Невмержицька. - Херсон: Б.в., 2006. - 20 с.

References

1. Kolesova, G. (2012). The Influence of Television and the Internet on Children. Slavutich: City Methodology Center (in Ukr.)

2. Tadaeva, A. V. (2013). The Features of the socialization of junior schoolchindren in the modern information space (in Ukr.)

3. Postman, N. (1999). The disappearance of childhood [Electronic resource]. - Mode of access: www.neilpostman.ru (in Rus.)

4. Petrunko, O. (2008). The child in the Internet space: probable consequences and responsibility of adults. Kyiv: Millennium (in Ukr.)

5. Petrunko, O. (2007). A child in the space between the power of socialization and personal freedom. Kyiv: Millennium (in Ukr.)

6. Petrunko, O. (2007). A Modern child in the sphere of television influence. Kyiv: Millennium (in Ukr.)

7. Olhovik, L. (2007). The Communication of the child with family members as a component of the educational process. Odesa: PE --Phoenixll (in Ukr.)

8. Fedorchenko, T. Y. (2014). Socio-pedagogical problems of influence of the mass media on the formation of negative manifestations in the behavior of minors. Nizhyn: NDU them. M. Gogol (in Ukr.)

9. Lyashenko, N. O. (2006). The Problems of Socialization of Children in Contemporary Ukraine. (in Ukr.)

10. Bondarovskaya, V. (2005). The Psychological Aspects of Using a Computer: The Risk of New Information Technologies and the Development of Abilities of Children Using a Computer (in Ukr.)

11. Zagarnytska, I. (2009). Informatized society: between progress and lack of spirituality. Kiev: Publishing House of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov (in Ukr.)

12. Folvarkova-Plakhtiy, V. (2008). Modern Childhood and Mass Media. Khmelnytsky: Khmelnytskyi Humanitarian Pedagogical Academy (in Ukr.) Luparenko, S. (2015). The Issues of childhood in the national pedagogy of the twentieth century: theory and practice. Kharkiv: National Technical University named after G.S. Skovoroda (in Ukr.)

13. Nevmerzhytska, O. V. (2006). Entertaining programs of Central channels of television of Ukraine as a factor of moral upbringing of adolescents. Kherson (in Ukr.)

Размещено на Allbest.ru