Професійно-ціннісна підготовка як практичний засіб формування ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців

Keywords: professional value training; value - semantic sphere; axiology; pedagogy.

Постановка проблеми

Формування ціннісно-смислової сфери особистості традиційно пов'язується з освітою, в межах якої розробляються освітні прийоми та методики, за допомогою яких формуються гармонійні (в аксіологічному сенсі, зокрема) особистості. Молоді люди приходять навчатися до закладу освіти (коледжу, зокрема) з певними ціннісними знаннями і ставленням до світу. Процес професійної підготовки відкриває перед ними нові пізнавальні можливості та професійній перспективи й, водночас, не може не вплинути на їх ціннісно- смислову сферу. Зміст професійної підготовки має також сформувати стійке переконання у майбутнього фахівця, що від того, якими цінностями він керуються у житті, залежить його духовна і творча самореалізація і в майбутній професії, і загалом у повсякденному житті. З цього випливає, що проблематика професійно-ціннісної підготовки має принципове значення для освітнього процесу й потребує спеціальної дослідницької уваги.

Отож, метою даної роботи є, по-перше, розкрити зміст професійно-ціннісної підготовки, по-друге, показати основні стратегеми її модернізації в контексті сучасних національних освітніх процесів.

Теоретичне підґрунтя роботи

В контексті дослідження проблематики професійно-ціннісної підготовки принципово важливим для нас є положення, що нині утвердилося в аксіологічній та педагогічній теорії, відповідно до якого визнано взаємозв'язок цінностей зі світоглядом, життєвою позицією особистості, а також визначено, що цінності задають систему пріоритетів, які відіграють провідну роль у системі функціонування механізмів цілепокладання та здійснення належного (в цьому плані є показовими праці таких науковців як-от: В. Андрущенко, І. Бех, О. Вишневський, М. Каган, А. Ленгле, Д. Леонтьев, Т. Парсонс, В. Сластенин). Залучення теоретичних та практичних доробків вказаних авторів ми розглядаємо як методологічне підґрунтя осмислення проблематики професійно-ціннісної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Передусім зауважимо, що в основі аксіологічного підходу знаходиться положення про визнання людини найвищою соціальною цінністю. Крім того, світ людини можна потрактовувати як світ цінностей, що, очевидно мають, соціальну природу і завжди актуальні в контексті рефлексії смисложиттєвих питань. При цьому цінність постає фундаментальним морально орієнтованим поняттям, що має предметне та суб'єктивне значення, і являє собою узагальнене та стійке уявлення про благо. Засадничим для аксіологічного підходу є застосування для аналізу суспільних реалій категорій «благо» і «цінність», «ціннісна орієнтація», «оцінка», «вибір», «бажане», «належне», «краще», «гірше» тощо. У межах аксіологічного підходу проголошується принципове значення позитивно-творчих цінностей, а також якісного вибору цінностей для формування ціннісних орієнтацій особистості, розвитку її духовного, морального і творчого начал, вплив змісту ціннісно-смислової сфери особистості на результати життєдіяльності.

Завдяки аксіологічному підходу можна розкрити сутнісно-змістовний аспект професійно-ціннісної підготовки, що, у свою чергу, дозволяє виявити закономірності її організації та здійснення, практичні механізм функціонування. При цьому необхідно пам'ятати, що студентство являє собою особливе соціальне утворення. Очевидно увібравши в себе попередні, в тому числі ціннісний досвід, студентство залишається відкритим для перетворень та змін. Відомий український педагог Іван Зязюн вказував на те, що студентство є найменш консервативним та найменш традиційним за своїми цінностями і ціннісними орієнтаціями соціальна група [1, с. 176]. Своєю чергою, така відкритість до перетворень (наприклад, ціннісного характеру) не може не бути використана у процесі професійно-ціннісної підготовки майбутніх фахівців.

Практичним втіленням аксіологічного підходу в практиці професійно-ціннісної підготовки можна вважати сформульовані українською дослідницею Наталією Ткачовою напрями освітньої діяльності: 1) цілеспрямоване формування ціннісної свідомості, закріплення системи соціально-значущих знань, переконань ціннісного плану; 2) розвиток емоційно-чуттєвої та вольової сфер, особистісних якостей згідно з визначеними гуманістичними цінностями; 3) формування умінь-цінностей ключових компетен- цій, звичок ціннісного характеру, забезпечення набуття досвіду практичної поведінки, здійснення дій, вчинків, що узгоджуються із засвоєними на теоретичному рівні цінностями [2, с. 49].

Між тим, російська дослідниця Олена Єрошнікова розмірковуючи про реалізацію аксіологічного підходу в освітній практиці вказує на те, що сучасна вища освіта передбачає постійне й послідовне формування «діалектичної тріади»: ціннісна свідомість - ціннісне ставлення - ціннісна поведінка, де аксіологічні орієнтири професійної підготовки формуються на основі функціонуючих в суспільстві універсальних цінностей, вагомих для професійного середовища - спеціальних цінностей, і, властивих конкретній особистості - особистісних цінностей. Усі ці цінності об'єктивуючись (опредмечуючись) в ціннісні установки, складають принципи відображення соціальної, професійної та особистісної реальності, стають регуляторами поведінки студентів [3, с. 10]. Додамо, що сферою об'єктивації вказаних цінностей ми вважаємо ціннісно-смислову сферу. Тут ми виходимо з того, що змістовною специфікою цінностей є їх здатність виконувати орієнтирні функції, бути критерієм життєвих вподобань, визначати характер життєвих смислів особистості, її відношення до життя. Отож аксіологічний підхід залучений до сфери професійної підготовки створює реальні передумови для формування ціннісно-смислової сфери шляхом залучення в різний спосіб студентів коледжу до осмислення та практичного утвердження морально-етичних цінностей.

Зміст та характер професійно-ціннісної підготовки майбутніх фахівців економіко-технологічного напряму зумовлені специфікою їх професійною діяльності. Фактично ми маємо говорити, що професійно-ціннісна підготовка майбутніх фахівців передбачає створення системи цінностей, що є релевантною завданням професійної діяльності. Елементами такої системи вбачаємо: 1) загальнолюдські цінності (гуманізм, толерантність, альтруїзм); 2) цінності саморозвитку (розвиток професійних вмінь та якостей, самовдосконалення, оволодіння актуальними знаннями та сучасними технологіями); 3) цінності професійного самоствердження (актуальність професії, її соціальна значимість, професійне визнання); 4) цінності самореалізації (творчий характер професійної діяльності, можливість участі у соціальних проектах, участь у соціальних змінах); 5) цінності прагматичного характеру (гідна винагорода, кар'єрне зростання). Вказані цінності для майбутнього фахівця є принципово необхідними, адже постають в якості моральних та культурних домінант, є основою формування та функціонування ціннісно-смислової сфери. Остання і є тим життєдайним ґрунтом, на якому відбувається розкриття, реалізація особистості, її духовного і творчого внутрішнього потенціалу.

Важливість професійно-ціннісної підготовки зумовлена і тим фактом, що сформованість ціннісно-смислової сфери, стабільність ціннісних орієнтацій виступають базисом мотивацій та інтересу до професійної діяльності. «Мотивація і інтерес виникають в свідомості особистості як спонукальні сили до дії, які засновані на внутрішніх утвореннях, - таких, як ціннісні орієнтації. Вони визначають значимі для людини предмети і явища, в тому числі, формують професійну позицію» [4, с. 83]. З іншого боку, концептуальні завдання професійно-ціннісної підготовки корелюють із стратегіями гуманізації і гуманітаризації, що покликані невілювати негативні прояви морально-етичної та ціннісної кризи, характерних сучасному суспільству (українському, зокрема). Стратегія гуманізації передбачає єдність загальнокультурного, соціально-морального і професійного розвитку особистості і, водночас стверджує полісуб'єктну сутність суспільного діалогу. Натомість гуманітаризація суспільства полягає у підвищенні рівня значущості комплексу гуманітарних дисциплін, в першу чергу, філософії, за допомогою яких відбувається залучення особистості до гуманітарної культури, тобто до цінностей, виробленим протягом історії людства філософією, мистецтвом і релігією [5, с. 246].

Окрему увагу необхідно зосередити на тих функціях, що на наше переконання має виконувати професійно-ціннісна підготовка студентів коледжу. Зокрема ми вважаємо, що до таких функцій обґрунтовано віднести:

1) створювати можливості для залучення студента до надбань сучасної аксіологічної теорії, що є фундаментальною передумовою формування його ціннісно-смислової сфери;

2) забезпечувати ціннісну основу майбутньої професійної діяльності, зокрема у частині формування ціннісних уявлень про значення професійної діяльності в соціальному та індивідуальному вимірах;

3) мотивувати на творче та відповідальне здійснення професійної діяльності, спрямовувати майбутнього фахівця на цінність реалізованої професійної діяльності та її результативність;

4) детермінувати зміст та характер руху людини в професії, можливості її особистісного розвитку і професійного становлення.

Викладене, на нашу думку, дозволяє констатувати важливий зв'язок між ціннісно-орієнтованою підготовкою, успіхом щодо формуванням ціннісно-смислової сфери та змістом, зокрема ціннісним, й характером майбутньої професійної діяльності. Є підстави говорити про можливість впливати на подальший розвиток особистості та специфіку її професійного становлення ще у період здобуття вищої освіти (в рамках певної професійної кваліфікації). Сформованість ціннісно-смислової сфери у значній мірі дозволяє стверджувати про значний потенціал духовного зростання та перспективність траєкторії професійного розвитку.

Формування ціннісно-смислової сфери особистості засобами вищої освіти (тобто шляхом вивчення відповідних дисциплін навчального плану та участі у продуманих та системно організованих заходах поза навчальним процесом) відбувається через раціональне засвоєння науково представленої системи знань та емоційне переживання різноманітних життєвих ситуацій, що пропонуються в межах позаурочних заходів. Отож заклад вищої освіти (у нашому випадку - коледж) покликаний створити специфічне середовище, що має забезпечувати передумови усвідомлення студентом власної суб'єктності та відповідного потенціалу щодо участі соціокультурних процесах. Змістовні особливості ціннісно-орієнтованої підготовки детермінуються низкою принципових позицій, серед яких ми вважаємо за необхідне виокремити такі:

1) методики ціннісно-орієнтованої підготовки є невід'ємним елементом методології професійної підготовки, а завдання ціннісно-орієнтованої підготовки реалізуються із застосуванням усіх компонентів професійної підготовки студентів коледжу;

2) в основу ціннісно-орієнтованої підготовки відповідно до особистісної парадигми освіти покладено ідею самоцін- ності студента, що визначає його суб'єктом навчального процесу, актором процесу формування ціннісно-смислової сфери;

3) методики ціннісно-орієнтованої підготовки не можуть не апелювати до індивідуального ціннісного досвіду студента, його потреб в контексті формування ціннісно-смислової сфери, без чого неможлива духовна зрілість;

4) ціннісно-орієнтована підготовка має випереджальний характер, що забезпечується формуванням професійних компетентностей (когнітивних і морально-аксіологічних) і розвитком якостей майбутнього фахівця в процесі навчально-професійної діяльності;

5) зміст ціннісно-орієнтованої підготовки має співвідносяться з закономірностями професійного становлення особистості і, водночас, визначати організацією навчально-просторового середовища у закладі професійної освіти.

Зрештою, набуті у процесі професійної, зокрема професійно-ціннісної підготовки, цінності й ціннісні орієнтації, впливаючи на ситуативні мотиви особистості, її свідомість та підсвідомість, є базисом для формування життєвої позиції. Спеціальні дослідження показують, ціннісно-смислова сфера має визначальний характер для діяльності інтелекту, що зумовлює важливість формування стійких ціннісних орієнтацій для професійного становлення особистості [6]. Зміст професійно-ціннісної підготовки очевидно зумовлений завданням розвитку професійно значимого, духовно-морального, творчого досвіду особистості студента коледжу, спрямованості його на ціннісні результати у всіх сферах життєдіяльності. Реалізація вказаних завдань не може не базуватися на аксіологічному підході до професійної освіти, що передбачає розуміння суті і соціальної природи цінностей, передбачає рефлексію смисложиттєвих питань з позицій позитивно-творчих цінностей, визначає якісний вибір цінностей для формування ціннісних орієнтирів особистості [3, с. 14].

Своєю чергою, українська дослідниця Наталя Шемигон у своїх працях звертається до психолого-педагогічного напряму розгляду проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій через аналіз механізму їх формування та впливу на розвиток особистості в освітньому процесі. При цьому, дослідниця акцентує увагу на тому, що категорія «цінність» пов'язана з духовним змістом життя людей, є найважливішим елементом культури, котрий звеличує людину, формує її духовні орієнтири, надає життєдіяльності певний сенс. Наталя Шемигон також слушно вказує на те, що особистісні цінності виступають ланкою між значенням та змістом, між суспільним та індивідуальним буттям, відбиваючись у свідомості людини як ціннісні орієнтації [7].

Отож, професійно-ціннісна підготовка майбутніх фахівців в сучасних умовах передбачає вивчення і застосування аксіологічних знань з метою наповнення освітньо-виховного процесу ціннісним змістом, формування стійкої ціннісно-смислової сфери майбутніх фахівців відповідного профілю. Недооцінка аксіологічної складової професійної підготовки тягне за собою серйозні наслідки у вигляді неналежного формування професійних компетенцій. З іншого боку, активне засвоєння суспільно схвалених цінностей, формування професійних ціннісних орієнтацій, розбудова ціннісно-смислової сфери є важливою складовою професійної компетентності майбутніх фахівців й детермінує їх конкурентоспроможність в професійній діяльності в сучасних суспільно-економічних умовах. Сформована ціннісно-смислова сфера виступатиме основою професійної та пізнавальної діяльності, ґрунтом життєвої позиції та активності людини, критерієм її готовність до професійної діяльності у зв'язку з духовними та культурними цінностями.

творчий цінність навчальний

Висновки

На підставі вище викладених положень обґрунтовано стверджувати, що фундаментальним завданням професійної, зокрема професійно-ціннісної підготовки, є формування фахівця, який володіє не тільки певним рівнем компетенцій, а й приступає до трудової діяльності із сформованою ціннісно-смисловою сферою, здатен приймати самостійні та зважені рішення, сприймається соціальним оточенням (зокрема, колегами) як особистість. Це тим більше актуально, якщо зважити на ціннісні пріоритети, що їх актуалізують євроінтеграційні прагнення України. Поряд зі зростаючою потребою в кваліфікованих кадрах для реалізації актуальних завдань сучасного державотворення постає необхідність детального вивчення психолого-педагогічних чинників ціннісно-орієнтованої підготовки, що впливають на процес їхнього духовного та професійного становлення, а також умов, які в значній мірі сприяють формуванню ціннісно-смислової сфери студентів коледжу, що, безперечно має вплив їх майбутню професійну діяльність. З іншого боку, специфіка професійної діяльності очевидно має визначальний характер для формування індивідуальних, особистісних якостей - в тому числі системи цінностей, відповідних їй орієнтацій, що сукупно утворюють ціннісно-смислову сфери людини і є фундаментом її подальшого професійного розвитку.

Список бібліографічних посилань

1. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: [посібник]. Київ: МАУП, 2000. 312 с.

2. Ткачова Н.І. Формування особистості учня у навчально-виховному процесі. Харків: Основа, Тріада+, 2007. 208 с.

3. Ерошенкова Е.И. Аксиологические ориентиры образовательной реальности: от истоков к современности профессионального образования. Гаудеамус. 2016. № 4. С.9-14.

4. Воденникова Л.А. Значение профессиональных ценностных ориентаций в подготовке компетентных педагогов-дефектологов. Современная высшая школа: инновационный аспект. 2013. № 2. С. 83-86.

5. Каранфилова Е.В. Философские стратегии в ценностно-нормативной парадигме общества. Гілея: науковий вісник. 2016. Вип. 107(4). C. 244-247.

6. Шемигон Н.Ю. Криза фундаментальних норм

суспільної та індивідуальної свідомості. Інтенсифікація професійної підготовки студентів у навчальних закладах гуманітарної спрямованості: зб. наук. праць. Проблеми сучасного мистецтва і культури. Харків: Принт Дизайн, 2003. С. 185-190.