Активізація самостійної діяльності студентів під час дистанційного навчання вищої математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Активізація самостійної діяльності студентів під час дистанційного навчання вищої математики

Нестеренко Алла Миколаївна,

кандидат педагогічних наук, доцент, Черкаський державний технологічний університет

Анотації

У статті висвітлено проблему активізації самостійної діяльності студентів під час дистанційного навчання математики, зазначено прийоми щодо здійснення студентами успішної самостійної роботи в процесі навчальної діяльності шляхом розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності. Належна увага приділяється реалізації дистанційного навчання за допомогою використання інформаційних технологій, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів під час їх самостійної роботи.

NESTERENKO Alla,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Applied Mathematics of Cherkasy State Technological University

ACTIVATION OF SELF-EMPLOYED ACTIVITIES OF STUDENTS AFTER DISTANCE LEARNING OF HIGHER MATHEMATICS

Purpose. Illumination of the problem of activating the independent activity of students in higher mathematics during the organization of distance learning in high school. навчальний студент самостійний

Постановка проблеми. В умовах економічних відносин і жорсткої конкуренції на ринку праці посилюються вимоги до освіченості, професіоналізму фахівців усіх рівнів підготовки. З огляду на це, навчальний процес у вищій школі має бути спрямований на підготовку компетентного спеціаліста, мобільного на ринку праці, здатного постійно підвищувати свій професійний рівень. Підготовка такого професіонала передбачає створення всіх належних умов у навчальному закладі для оволодіння ним високим рівнем знань та професійною майстерністю. Парадигма освіти у вищій школі визначає, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які мають забезпечувати подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молоді до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Це досягається шляхом забезпечення поступової інформатизації системи освіти; запровадження дистанційного навчання; розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності; створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково- технічному рівню.

В сучасних умовах розвитку вищої освіти все більше уваги приділяється самостійній навчально-пізнавальній діяльності студентів, активізації їх пізнавальної самостійності, творчому підходу до вирішення професійних питань. У вищій школі прослідковується різке зменшення кількості годин, відведених на аудиторне навчання, а більша частина навчального матеріалу призначається на його самостійне опрацювання студентами. Тому виникає необхідність пошуку нових підходів і технологій навчання, які ґрунтуються на принципі самостійного навчання та ставлять за мету творчий розвиток особистості. У зв'язку з цим, сьогодні великої значущості набуває активізація самостійної діяльності студентів під час дистанційної форми навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організації, навчального процесу у вищій школі під час дистанційного навчання висвітлено у працях багатьох психологів, педагогів та методистів таких, як: Г. Балл, В. Биков, О. Григорова, Р. Гуревич, В. Дейнек, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Г. Козлакова, К. Корсак, В. Кухаренко, В. Олійник, Ю. Пасічник, Є. Прокоф'єв, О.Рибалко, Н. Сиротинко, Є. Смирнова-Трибульська, О. Собаєва, О. Сорока, П. Стефаненко, П. Таланчук, О. Хара, В. Шейко та інші.

Дистанційне навчання студентів потребує застосування новітніх інформаційних технологій, застосування яких під час навчання математики, їх дидактичні й психологічні аспекти відтворені в роботах М.І. Бурди, Ю.В. Горошка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, В.І. Клочка, Е.І. Кузнєцова, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, Н.М. Машбиця, В.А. Пенькова, С.А. Ракова, Ю.С. Рамського та ін..

Проблеми організації самостійної навчальної діяльності студентів, їх психологічні, методичні та організаційні сторони розглядаються у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Бондаря, Н. Голівера, В. Козакова, І. Лернера, А. Матюшкіна, П. Підкасистого, Н. Тализіної, Л. Спіріна, Л. Сущенко, М. Шкіля, М. Юсупової О. Ярошенко та ін..

Аналіз наукових джерел засвідчив, що впровадження дистанційної форми навчання у процес вивчення вищої математики потребує активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів шляхом застосування інформаційно-комунікативних технологій.

Мета статті полягає у висвітленні проблеми активізації самостійної діяльності студентів з вищої математики під час організації дистанційного навчання у вищій школі.

Виклад основного матеріалу. Будь-яка навчально-пізнавальна діяльність студентів у вищому закладі освіти передбачає активну самостійну роботу, оскільки вона може проявляти їх інтелектуальний рівень як у процесі навчання, так і в процесі професійної підготовки та діяльності. Вагоме місце в процесі активізації самостійної діяльності студентів займають форми та методи навчання, що сприяють досягненню поставленої мети, і однією з таких форм є дистанційне навчання.

Дистанційна форма навчання - це форма організації навчального процесу у закладах освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній рівень [6, с. 161]. Крім цього, дистанційне навчання можна охарактеризувати, як новий засіб реалізації процесу навчання, в основу якого покладено використання сучасних інформаційних й телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і студентом; як технологію, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп'ютерні навчальні програми різного призначення та сучасні телекомунікації з метою доставки навчального матеріалу та спілкування безпосередньо за місцем перебування студентів [2, с. 59].

Основна мета дистанційного навчання - дозволити навчатись усім бажаючим, у кого є прагнення одержати професію. Така форма навчання забезпечує можливість навчатися незалежно від місця проживання; отримати вищу освіту різним категоріям населення; навчатись за власним графіком.

Активізація самостійної діяльності студентів під час дистанційної форми навчання може відбуватись завдяки наявності належної у них мотивації, мети навчання, пізнавального інтересу, цілей, знань і дій навчання. Наявність таких факторів успішно сприяє поглибленню та розширенню знань студентів, формуванню інтересу до навчальної діяльності, розвитку пізнавальної самостійності.

У результаті запровадження й належної організації дистанційного навчання у вищій школі, студенти можуть створювати таку власну мотивацію, яка дозволить успішно розвивати їх пізнавальний інтерес до отримання нових знань і підвищення свого освітнього рівня. Підсилення мотивації відбувається в результаті наступного:

1) під час роботи з комп'ютером відбуваеться самоконтроль і самооцінювання своїх дій, що дає змогу уникнути негативного ставлення до навчання - нерозуміння, неуспіх, "дірки" в знаннях, зникає відчуття невпевненості [3 с. 6]; 2) рейтингова система навчання дозволяє студенту бачити кількість набраних ним балів за окремий модуль, або за всі пройдені теми, та прослідковувати рейтинг інших одногрупників, що мотивує його навчання до кращих досягнень і максимально стимулює до підвищення активності й самостійності у навчанні; 3) відсутність часового розриву між вивченням нового матеріалу, виконанням завдань і контролем досягнутих знань, сприяє глибокому усвідомленню навчального матеріалу, оволодінню новими методами і прийомами щодо програмових тем з вищої математики; 4) новизна, нетрадиційність подання навчального матеріалу спонукають студентів до активізації самостійності під час розв'язання запропонованих завдань та їх творчого переосмислення в умовах, що постійно змінюються; 5) індивідуальний підхід студентів до самостійного оволодіння навчальним матеріалом відбувається відповідно до власних здібностей і навиків до навчання.

Активізація самостійного навчання студентів здійснюється шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подання інформації; студенти можуть залучатись до активної навчально-пізнавальної діяльності завдяки новизні і нетрадиційності методів і прийомів; сприймання ними навчального матеріалу поліпшується за рахунок наочності, кольорового зображення, графіки, відео тощо. Дистанційне навчання сприяє реалізації індивідуального підходу до навчання студентів; застосуванню і набуттю у них навичок і вмінь щодо роботи із новітніми інформаційними технологіями.

Метою викладання вищої математики під час дистанційної форми навчання є самостійне оволодіння студентами належним математичним апаратом, необхідним для вивчення загально-інженерних та спеціальних дисциплін; розвиток їх здібностей, пізнавальної самостійності, творчого мислення; оволодіння основними математичними методами, необхідними для подальшої професійної діяльності.

Активізації самостійної роботи студентів під час дистанційного вивчення вищої математики сприяє належна організація курсу шляхом розбиттям його на модулі, кожен з яких за своєю структурою містить:

1) вхідний тест для оцінювання початкового рівня знань студентів;

2) теорію у вигляді тез з теми, яка розбита на підрозділи і містить список запропонованої навчальної літератури;

3) завдання практичного характеру з теми, які містять різного роду вказівки й зразки розв'язків таких завдань, що значно полегшує самостійне виконання запропонованих;

4) завдання і запитання для самоконтролю і такі, що розвивають дослідницькі уміння і навички студентів, орієнтовані на самостійний пошук інформації, їх творче осмислення;

5) обов'язкову роботу в чаті, де відбувається вільний обмін думками між студентами і викладачем-тьютором;

6) вихідний тест для самоконтролю студента.

У процесі виконання запропонованих викладачем-тьютором завдань, студент вчиться їх самостійно розв'язувати, вносити елементи оригінальності, новизни, проявляти творче мислення, реалізовувати власні прийоми і методи до практичних завдань.

Важливим у впровадженні дистанційного навчання є його реалізація за допомогою використання інформаційних технологій, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів під час їх самостійної роботи. Застосування комп'ютера надає студентам змогу створити багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у різних формах: текст, графіка, звукові й відеоелементи. Інтерактивні комп'ютерні програми активізують усі види діяльності людини: розумову, мовну, фізичну, перцептивну, що прискорює процес засвоєння матеріалу. Застосування мультимедійних засобів і технологій створює нову якість передавання й засвоєння системи знань [1].

Так, наприклад, під час самостійного опрацювання навчального матеріалу, студенту надається список літератури з певної програмової теми і можливість самостійного опрацювання ним літератури за допомогою різних інформаційних засобів. При цьому, студент одночасно може самостійно вивчити запропоновану тему, не користуючись наданою теорією, а за допомогою зазначених в курсі електронних посібників, посилань та відповідних Інтернет-ресурсів. Під час самостійного опрацювання навчального матеріалу студент використовує зручні для сприймання різноманітні засоби навчання, які виконують не тільки навчальну функцію, але й містять позитивний емоційний та психологічний фактор, що підвищує інтерес студента до навчання.

Під час дистанційного навчання вищої математики необхідно здійснювати поточний і міжсесійний контроль навчальних досягнень студентів, тоді студенти можуть бачити й аналізувати результати своєї діяльності шляхом отримання наслідків власних дій. Контрольні тести для оцінювання навчальних досягнень студентів з кожної програмової теми дозволяють студенту самостійно визначити ступінь успішності засвоєного матеріалу, а в разі невдалого проходження тесту- повернутися до тем, які він вивчив недостатньо добре і скласти тест повторно.

Успішне дистанційне навчання передбачає, щоб поставлені перед студентами вимоги були зрозумілими, чітко сформульованими, що сприятиме високій результативності використання ними технологій навчання та формуванню умінь і навичок самостійної діяльності, стимулюванню пізнавальної активності та творчого відношення до процесу засвоєння знань, які є основою для подальшого професійного зростання.

Слід зауважити, що дистанційне навчання містить ряд недоліків, до яких відноситься відсутність належної кількості необхідного технічного і програмного забезпечення, обмежена можливість доступу до інформації і використання засобів дистанційного навчання. Для ефективної самостійної роботи під час дистанційного навчання студент має бути забезпечений персональним комп'ютером і доступом в Інтернет. Позитивний результат такого навчання студентів залежить від їх вміння самостійно оволодівати навчальним матеріалом, проявляти належну пізнавальну активність, здійснювати самоорганізацію навчання. Але, під час дистанційного навчання, не завжди відбувається належний систематичний контроль над тими, хто навчається; відчувається нестача в організації практичної роботи, недостатня організація курсів дистанційного навчання і наявність необхідного обладнання [6, с. 162].

Дистанційне навчання з вищої математики є процесом взаємодії між викладачами і студентами, тому основне завдання за такої форми навчання полягає у створенні дидактичного діалогу студента з навчальним матеріалом курсу. Дидактичний діалог між викладачем і студентом має здійснюватися у формі інструкцій, які містять припущення про те, що студент уже самостійно ознайомився з матеріалом підручника стосовно певного теоретичного факту. Ефективність діалогу між викладачем і студентом залежить від змісту курсу, мови діалогу, засобів комунікації, що стимулює студентів до самостійного оволодіння навчальною інформацією.

Сучасні засоби інформаційних технологій відкривають перед студентами широкі можливості щодо активної самостйної діяльності. Однією з ефективних форм такої діяльності є організація діалогу за допомогою електронних конференцій. У такому режимі необхідний студентові матеріал пересилається електронною поштою в архівованому файлі; розміщується на освітньому сайті дистанційного призначення для доступу до нього всіх зареєстрованих студентів; оформляється у вигляді Web-квестів з посиланнями на необхідний матеріал у мережі Шете!

Студентам для здійснення самостійного навчання може бути наданий доступ до однієї або кількох електронних бібліотек. Викладач і студент обмінюються через електронну пошту тестами, контрольними завданнями, які розміщено на освітньому сервері і доступно викладачам, студентам відповідно до встановлених для них доступів. Викладач не тільки забезпечує студентів завданнями, але й консультує щодо їх виконання.

За допомогою сучасних інформаційних телекомунікацій відбувається "діалог між студентом і викладачем, тобто студент може персонально направити викладачу електронного листа, спілкуючись з ним у реальному часі (наприклад, в окремому вікні на час колективного чат-заняття), а також публічно висловити свої запитання і міркування в загальному списку розсилання, що дає можливість здісними взаємо- зворотній зв'язок "викладач-студент".

У процесі дистанційного навчання відбуваються такі форми взаємодії: 1) студент - навчальний матеріал, що передбачає взаємодію студента зі змістом того, який пропонується для вивчення; 2) студент - викладач, в результаті чого викладачі надають студентам допомогу в опануванні запропонованих завдань і цим самим стимулюють їхній інтерес до навчання, підвищують мотивацію, організовують практичну діяльність на підґрунті опанованих теоретичних знань; перевіряють знання та оцінюють рівень їх засвоєння, надаючи консультативну допомогу; 3) студент - студент, що передбачає взаємодію студентів у процесі засвоєння знань і сприяє формуванню й розвитку комунікативних умінь, отриманню ними доступу до зразків виконання навчальних завдань студентів з вищим рівнем успішності й здібностей.

Взаємодія з освітньою інформацією і віддаленими співрозмовниками розвиває у студентів під час дистанційного навчання універсальні уміння самостійної діяльності, які не формуються за традиційного навчання.

Висновки

Таким чином, дистанційна освіта сьогодні набуває все більшої популярності в світі. Вона динамічно розвивається та завойовує чільне місце поряд зі стаціонарною й заочною формами навчання. Для дистанційного навчання з використанням комп'ютерних технологій існує декілька систем і принцип їхнього функціонування - це розподіл навчальної програми на курси.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє інтенсифікувати процес навчання і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання великого обсягу навчального матеріалу, розвивати пізнавальну активність, самостійність, підвищувати інтерес до предмету, який вивчається, встановлювати зворотній зв'язок, необхідний для керування навчальним процесом, систематично контролювати знання і вміння та підвищувати якість перевірки знань, удосконалювати форми і методи організації самостійної роботи студентів, дозволяє враховувати індивідуальні особливості студентів і розвивати їхні здібності.

Список використаної літератури

1. Жалдак М. І. Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі / М. І. Жалдак, Н.В. Морзе. - К. : НПУ, 1997. - 256 с.

2. Железнякова Г.А. Моделирование самостоятельной работы студентов в условиях дистанционного обучения // Телекоммуникации и информатизация образования. - 2005. - №2.- 59-61 с.

3. Коваленко О. До дистанційної освіти у європейському розумінні ми поки що не дійшли // Освіта України. - 2005. - №14. - с.6.

4. Козаков В.А. Самостоятельная работа студента и ее информационно-методическое обеспечение: учебное пособие. / В.А. Козаков. - К.: Вища школа, 1990. - 112 с.

5. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник. / А. І. Кузьмінський //. - К. : Знання, 2005. - 486 c.

6. Рыбалко Е.В. Сравнительный анализ дидактических принципов традиционного и дистанционного образования / Е.В. Рыбалко // Вторая международная конференция "Интернет, образование, наука 2000". - Винница, 10-12 октября 2000. - С. 161-163.

7. Чиж О.Н. Самостійна робота студентів у навчальному процесі / О.Н. Чиж, Н.С. Сагіна // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: зб. статей. - Луганськ, 1998. - С. 211-243.

8. ITEnergy Corporate Projects: Системы дистанционного обучения [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.itecp.ru/.

References.

1. Zhaldak, M.I. & Morze, N.V. (1997) Modern information technologies in the educational process. - K.: HPU, 1997, 256 p.

2. Zheleznyakova, G.A. (2005) Modeling independent work of students in the conditions of distance learning // Telekommunikatsii i informatizatsiya obrazovaniya (Telecommunications and informatization of education). №59-61.

3. Kovalenko, O. (2005) We have not yet reached distance education in the European sense. Osvita Ukrayiny (Education of Ukraine) - 2005. - № 14, 6

4. Kozakov, V. A. (1990) Independent work of the student and its information and methodological support: a textbook. - K.: Vyshcha shkola. - 112 p.

5. Kuzminsky, A. I. (2005) Pedagogics of Higher School: textbook. K.: Znannya (Knowledge). - 486 p.

6. Rybalko, E.V. (2000) Comparative analysis of the didactic principles of traditional and distance education. Second International Conference "Internet, education, science 2000". Vinnitsa, 10-12 October, 161-163.

7. Chizh, O. N. & Sagina, N. S. (1998) Independent work of students in the educational process. Novi pedahohichni tekhnolohiyi v konteksti suchasnykh kontseptsiy zmistu osvity. (New pedagogical technologies in the context of modern concepts of the content of education: collection of. articles). Lugansk, 211-243.

8. ITEnergy Corporate Projects: Distance Learning Systems [electronic resource]. - Access mode: http://www.itecp.ru/.

Размещено на Allbest.ru