Гносеологічний компонент забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Гносеологічний компонент забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури

Дутчак Юрій Васильович, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту

Квасниця Олег Михайлович, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту

Забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців має особливу актуальність в сучасних умовах нашої держави. Гносеологічний компонент, який поза сумнівом, є системоутворюючим для інших компонентів забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури, досліджує питання природи пізнання і його можливостей, принципів, форм і типів отримання знання, відношення знання до реальності, загальні передумови пізнання, виявляються умови його достовірності та істинності.

Гносеологічний компонент забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури, який формується у закладах вищої освіти, характеризується комплексом соціально-гуманітарних, фундаментальних і професійних знань та сформованих академічних здібностей, які в сукупності забезпечують високий рівень пізнавальної (когнітивної) активності, високу розумову працездатність, здатність до сприйняття інформації, її аналізу та узагальнення, до логічних суджень, постановки мети та вибору шляхів її досягнення.

Ключові слова: забезпечення якості професійної підготовки; гносеологічний компонент; продуктивність педагогічної діяльності.

Abstract

DUTCHAK Yuriy,

Ph.D in Physical Education and Sports, associate Professor of Theory and Methodology of Physical Education and Sports Department,

Khmelnytsky National University

KVASNYTSIA Oleg

Candidate of Science in Physical Education and Sports, associate Professor of Theory and Methodology of Physical Education and Sports Department,

Khmelnytsky National University

EPISTEMIC COMPONENT OF QUALITY ASSURANCE OF PROFESSIONAL TRAINING OF MASTERS IN SECONDARY EDUCATION PHYSICAL CULTURE

Introduction. Assurance of quality of pro- nent, which with no doubt is system-forming for other fessional training of future specialists is extremely topical components of quality assurance of professional training under modern conditions in Ukraine. Epistemic compo- of future masters in secondary education physical culture, research issues of cognition nature and its possibilities, principles, forms, and types of knowledge acquisition, relation of knowledge to reality, general premises for cognition; conditions of its adequacy and validity have been revealed.

Purpose. The aim of the article is to analyze the essence and content of professional training of future masters in secondary education physical culture.

Keywords: professional training quality assurance, epistemic component; efficiency of pedagogical activity.

Вступ

Постановка проблеми. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає питання забезпечення системного підвищення якості освіти як такі, що потребують першочергового вирішення, адже сьогоденне підвищення якісного рівня освіти є запорукою економічного зростання держави та розв'язання соціальних проблем суспільства у найближчому майбутньому.

Забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців неможлива без компетентнісного підходу до аналізу якості вищої освіти, реалізація комплексу інструментів систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти відповідно до стандартів і рекомендацій Європейського простору вищої освіти як основи для інтеграції національної системи забезпечення якості вищої освіти в європейську систему оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти

До основних компонентів, що забезпечують формування конкурентоспроможного фахівця на сучасному ринку праці відносять - гносеологічний. Даний компонент розглядає питання природи пізнання і його можливостей, принципів, форм і типів отримання знання, відношення знання до реальності, загальні передумови пізнання, виявляються умови його достовірності та істинності. Процес пізнання може бути результативним за умови реалізації в ньому вимог об'єктивності, пізнаванності, відображення, творчої активності. професійний магістратура гносеологічний

Гностичні здібності та уміння майбутнього викладача (вчителя) передбачають швидке і творче оволодіння методами навчання, пошук і творення інноваційних способів навчання, збору та диференціації інформації про процеси пізнання тощо.

Аналіз літературних джерел засвідчує, що дослідженням гносеологічного компоненту забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів займалось чимало науковців. Дана проблематика знайшла своє відображення у працях вітчизняних (Ю.Д. Бойчук [1], С.В. Гаркуша [2], С. А. Карасєвич [4], І. Кузьмінський [5], В. П. Кутішенко [6] та ін.) учених. Зарубіжні науковці І. Каравкін [3], S. Marinkovic [7] та інші приділяють особливу увагу пізнавальним процесам з метою забезпеченням якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Мета статті - проаналізувати сутність та зміст гносеологічного компоненту забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття «гносеологія», В.І. Каравкін трактує, як «знання, наука, навчання» (від німецької «Gnoseologie» та грецької мов «Gnosis» + «logos»); як розділ філософії, який вивчає джерела, форми та методи наукового пізнання, умови його істинності, здатності людини пізнавати дійсність; теорія пізнання [3, с. 109].

Сучасна наукова філософія визначає пізнання як процес відображення і відтворення у свідомості людей дійсності, одержання, опрацювання, збереження і використання ними інформації про світ і про себе; набуття нового знання.

Аналіз педагогічної літератури, дозволяє констатувати, що поряд з терміном «гностичні здібності», синонімічно застосовуються терміни «пізнавальні (когнітивні) здібності» та «аналітичні (академічні) здібності».

У сучасній науці процеси пізнання та методи розвитку пізнавальних здібностей досліджує когнітивна (від лат. cognitio - пізнання) психологія.

Характеризуючи пізнавальні здібності, науковці відзначають, що вони залежать від рівня розвитку мислення (здатності набувати, переробляти, використовувати інформацію та знання, вміння аналізувати власну поведінку й навчально-виховний процес в цілому).

Академічні здібності, на думку В.П. Кутішенко, «здібності до відповідної галузі знань (математики, фізики, біології, літератури і т.д.) Здібний учитель (викладач) знає предмет не тільки в межах учбового курсу, а значно ширше і глибше, постійно слідкує за відкриттями науки, абсолютно вільно володіє матеріалом, проявляє до нього великий інтерес, прагне до дослідницької роботи» [6, с. 83]

Аналіз спеціальної літератури дозволяє констатувати, що академічні здібності це система індивідуально- психологічних властивостей, що включають ті компоненти когнітивних, комунікативних, організаторських, управлінських, морально-вольових здібностей, які дозволяють ефективно реалізовувати діяльність щодо засвоєння відповідних знань, вмінь, навичок і компетенцій для придбання певної професійної спеціальності.

Пізнавальні уміння у професійній діяльності викладача, на думку S. Marinkovic, D. Векіс, L. ZlatiC, реалізуються через здатність викладача організовувати процес навчання із порозумінням зі студентами, узгоджувати цілі навчання з пізнавальними здібностями студентів [7].

Гностичний компонент професійної діяльності викладача, як відзначає А. І. Кузьмінський, «реалізується у наступних уміннях:

- уміння користуватися навчальною та довідковою літературою, використання допоміжних джерел;

- вивчення та аналіз наукової літератури, різних підходів до проблеми, що вивчається;

- виділення головного, суттєвого в навчальному матеріалі;

- виділення суттєвих зв'язків між раніше вивченими та новими знаннями;

- аналіз міжпредметних зв'язків навчального матеріалу;

- визначення позитивних і негативних якостей різних форм організації навчальної діяльності щодо конкретного змісту навчального матеріалу;

- формування мети навчального заняття як результату навчальної діяльності студентів та як процесуальної характеристики діяльності викладача;

- аналіз організації робочого місця, умов проведення навчального процесу;

- аналіз власного й передового досвіду висвітлення конкретної проблеми;

- вивчення якості виконаної роботи і аналізу власних причин успіхів і невдач у навчальному процесі» [5, с. 277].

Ми погоджуємося з думкою науковців, що педагогічна діяльність має п'ять рівнів продуктивності: репродуктивний, коли педагог вміє переказати іншим те, що знає сам; адаптивний, при якому педагог уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії; локаль- но-моделюючий знання студентів, коли педагог володіє стратегіями навчання знанням, умінням і навичкам за окремими розділами курсу, що дозволяє формувати педагогічну мету, ставити завдання, розробляти алгоритм їх вирішення і використовувати педагогічні засоби включення студентів у науково- дослідну діяльність; системно-моделюючий знання студентів, при якому педагог володіє стратегіями формування шуканої системи знань, умінь і навичок студентів з дисципліни в цілому; системно-моделююча діяльність і поведінка студентів, при якому педагог володіє стратегіями перетворення своєї дисципліни в засіб формування особистості студентів, його потреб в самовихованні, самоосвіті і саморозвитку. Переважна більшість викладачів вищої школи знаходиться на перших двох рівнях продуктивності педагогічної діяльності. Вважаємо, що такий стан є наслідком низького рівня гносеологічного компоненту забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців вищої школи.

Гносеологічний компонент, як вважає Ю.Д. Бойчук, «наявність системи знань, необхідних для здійснення професійної діяльності, обсяг професійних знань і уявлень, професійне мислення, розуміння системного характеру професійних проблем, знання вимог, що висуваються до професії тощо» [1, с. 8].

Ми переконані, що забезпечення якості професійної підготовки передбачає сукупність процедур та діяльності, що мають на меті гарантування та покращення якості надання освітніх послуг за певною професією, що відповідають вимогам зацікавлених сторін.

Гностичні уміння майбутніх учителів (викладачів) фізичної культури на думку С. В. Гаркуші, «пов'язані з пізнанням учителем як окремих учнів, так і колективу класу в цілому, з аналізом педагогічних ситуацій та результатів своєї діяльності. Вони тісно пов'язані з процесами сприймання (перцепцією) і базуються на перцептивних уміннях, тобто на уміннях учителя спостерігати, помічати помилки при виконанні учнями вправ. Це також уміння користуватись навчально- методичною та науковою літературою, уміння проводити елементарні дослідження і аналізувати їх результати для того, щоб внести корективи в методику фізичного розвитку учнів» [2, с. 55]. Дані вміння С. А. Карасевич доповнює «використання в професійній діяльності науково-теоретичних і методичних рекомендацій; навчання спеціальним вмінням проведення фізкультурно-спортивної діяльності; уміння стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб учнів; вміння аналізувати і переробляти навчальні програми, документи і науково методичну літературу з даної проблеми; вміння використовувати науково- теоретичні та методичні рекомендації з питань, що виникають при проведенні уроків на основі фізкультурно- спортивної діяльності» [4, с. 34].

На підставі аналізу педагогічної літератури переконані, що основними напрямами, що забезпечують якість професійної підготовки у магістратурі майбутніх фахівців є: удосконалення організації самостійної роботи магістрантів; пошук оптимальних форм організації науково- дослідної роботи в магістратурі та її інформаційного, кадрового, матеріально- технічного забезпечення; підвищення рівня теоретичної підготовки магістрантів.

Проблема теоретичного компоненту навчання не обмежується визначенням лише її змістового наповнення, а й залежить від рівня засвоєння матеріалу. Аналіз спеціальної літератури дозволив встановити низку недоліків теоретичної підготовки фахівців до педагогічної діяльності: описове засвоєння спеціальних понять, розрізненість окремих теорій, низький рівень сформованості вмінь обґрунтовувати теоретичні положення, відсутність розуміння причинно-наслідкових зав'язків між педагогічними явищами тощо.

Орієнтація на засвоєння «готового» знання, переважання нормативності, шаблонності в підготовці до професійної педагогічної діяльності призводить до стійкого споживчого ставлення до навчання.

Система знань та умінь, які складають зміст гносеологічного компоненту забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту повинна мати системний, практико-орієнтований, контекстний та міждисциплінарний характер і забезпечувати вектор освітньої траєкторії від рівня «знаю про...», «знаю як діяти...» до рівня «вмію застосовувати знання в різних ситуаціях», «здатен змінити ситуацію» та «знаю, до чого це призведе».

Висновок

Гносеологічний компонент забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури, який формується у закладах вищої освіти, характеризується комплексом соціально-гуманітарних, фундаментальних і професійних знань та сформованих академічних здібностей, зокрема дослідницьких, які в сукупності забезпечують високий рівень пізнавальної (когнітивної) активності, високу розумову працездатність, здатність до сприйняття інформації, її аналізу та узагальнення, до логічних суджень, постановки мети та вибору шляхів її досягнення.

Перспектива подальших наукових досліджень полягає у встановленні показників гносеологічного компоненту забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури.

Список бібліографічних посилань

1. Бойчук Ю. Д. Наукова-дослідна діяльність студентів технічного ВНЗ як педагогічна умова формування професійної компетентності. Вестник Харьковского национального автомобильнодорожного университета. 2013. №60. С.7-11.

2. Гаркуша С. В. Компоненти професійної майстерності майбутніх учителів фізичної культури. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. № 108.2. С. 53-58.

3. Каравкин В. И. Гносеология культуры (Постановка проблемы). Искусство и культура. Витебский государственный университет имени М. П. Машерова. 2011. №1(1). С.107-117.

4. Карасєвич С. А. Формування майбутнього вчителя фізичної культури вмінь і навичок фізкультурно- спортивної діяльності. Ключові аспекти розвитку сучасної науки: матеріали міжнародної науково- практичної конференції (м. Ужгород, 27 лют. 2017 р.). Т.2. Одеса: «Друкарик», 2017. С. 31-36.

5. Кузьмінський А. І. Деякі аспекти впровадження і використання передового педагогічного досвіду в університеті. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2017. №4 (59). С. 275-280.

6. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-е вид. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 128 с.

7. Snezana Marinkovic, Dragana Bjekic and Lidija Zlatic Teachers': Competence as the Indicator of the Quality and Condition of Education. 2013. URL: http: //www.academia.edu/4440400 (Last accessed: 8.02.2019).

References

1. Boychuk, Yu. D. (2013). Scientific-research activity of students of technical higher educational institutions as a pedagogical condition for the formation of professional competence. Bulletin of the Kharkiv National Automobile and Highway University (Vestnik Khar- kovskogo natsonalnogo avtomobilno-dorozhnogo uni- versiteta). 60, 7-11 (in Ukr.).

2. Harkusha, S. V. (2013). Components of professional skills of future teachers of physical culture. Bulletin of Chernigivsky National Pedagogical University. Pedagogical sciences (Visnyk Chernigivskogo natsionalnogo pedagogichnogo universytetu. Peda- gogichni nauky), 108.2, 53-58. (in Ukr.).

3. Karavkin, V. I. (2011). Gnoseology of Culture (Problem Statement). Art and culture. Vitebsk State University named after M.P. Masherov, 1(1), 107-117. (in Belarus).

4. Karasievich, S. A. (2017). Formation of a future teacher's of physical culture skills in physical and sports activity. Key aspects of the development of modern science: materials of the international scientific and practical conference (Uzhhorod, February 27, 201 7). V.2. Odessa: "Drukarik", 31-36 (in Ukr.).

5. Kuzminskyi, A. I. (2017). Some aspects of introduction and use of advanced pedagogical experience at the university. Scientific bulletin of Nikolayev National University named after V.O.Sukhomlynsky. Pedagogical sciences. 4 (59), 275-280. (in Ukr.)

6. Kutishenko, V. P. (2010). Age and pedagogical psychology (lectures). 2nd edition. Кугу: Center of educational literature (in Ukr.).

7. Snezana Marinkovic, Dragana Bjekic and Lidija ZlatiC. (2013). Teachers': Competenceas the Indica- torof the Quality and Condition of Education. Retrieved 8/02/2019, from http://www.academia.edu/4440400.

Размещено на Allbest.ru