Післядипломна освіта як важливий чинник розвитку інклюзивної компетентності сучасного вчителя філологічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», Україна

Післядипломна освіта як важливий чинник розвитку інклюзивної компетентності сучасного вчителя філологічних дисциплін

Казачінер Олена Семенівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики навчання мов і літератури

Анотація

Ключові слова: післядипломна освіта; підвищення кваліфікації вчителів, професійна підготовка; учитель філологічних дисциплін; інклюзивна компетентність; розвиток інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін; професійна компетентність учителя; навчальна програма курсів підвищення кваліфікації.

Abstract

Kazachiner O. S. Postgraduate education as an important factor of modern philology teacher's inclusive competence development.

Introduction. Postgraduate education of teachers is a special place among the priorities of modern education. The development of teachers ofphilological disciplines ' inclusive competence as a component of their professional competence is defined as a logical and purposeful process of qualitative changes in professional knowledge, skills, and motives, professional and personal qualities.

Purpose. To highlight the content of inclusive component of postgraduate education for philological disciplines teachers.

Results. The content of the topic «Inclusive education: problems and perspectives», which is read to all categories of students of advanced training courses (in particular, teachers ofphilological disciplines) was compared with the topic «Inclusive education: problems and prospects of teaching a foreign language to children with special educational needs».

Originality. A comparative analysis shows that the content of the latter topic is broader, practically oriented and aimed at a separate category of teachers. Extension of the content of the topic is due to the association with the recommendations on the training of different categories of children with special educational needs and information about the legal framework of the organization of inclusive education. In addition, it should be noted that during mastering a theme «Scientific and methodological principles of teaching foreign languages at different age stages», which is an integral part offoreign language teachers' postgraduate education, a separate aspect is the disclosure of the content of the continuity of pre-school and primary education in the organization inclusive education for children with special educational needs. During the training sessions «A Modern Lesson in the Context of Competency Approach», the attention of teachers is drawn to the issue ofplanning a lesson in the presence of children with special development in the classroom. A separate topic of the programmer of courses for foreign language teachers ' advanced training is the theme «System of work with pupils with difficulties in learning a foreign language ».

Conclusion. Today the introduction of the inclusive component of postgraduate education of philology disciplines teachers, in particular foreign languages, has been launched. We believe that the prospect of further scientific research in the direction of the outlined problem may become the possibility of working out an inclusive component in modules of various topics of the curriculum of courses for philological disciplines teachers.

Key words: postgraduate education; teacher training, vocational training; teacher of philological disciplines; inclusive competence; development of inclusive competence of philological disciplines teachers; professional competence of the teacher; training programmed for advanced training courses.

Вступ

Постановка проблеми. Підготовці вчителів належить особливе місце серед пріоритетних завдань сучасної освіти, оскільки вчитель був, є й залишається головною дійовою особою, яка покликана реалізувати її цілі. Професійна підготовка вчителя еволюціонувала разом зі змінами в цілепокладанні навчання й виховання, у головних підходах до професійних характеристик і фахових якостей педагога. Сучасна підготовка вчителя відбувається в контексті розвитку системи неперервної освіти в Україні.

Запровадження ідей інтеграції та інклюзії в заклади загальної середньої освіти в Україні значною мірою залежить саме від кваліфікації педагогічних працівників, що вимагає внесення структурно-змістових змін у підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації вчителів. У цьому плані особливого значення набуває проблема розвитку інклюзивної компетентності вже працюючих педагогів як складника їхньої професійної компетентності.

Розвиток інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін як складника їхньої професійної компетентності визначається як закономірний і цілеспрямований процес якісних змін у професійних знаннях, уміннях, мотивах, професійних і особистісних якостях. Він є динамічним явищем, яке можна спостерігати, досліджувати, аналізувати, динамічним процесом, що виявляється головним чином у мотивах діяльності, професійних діях учителя і його особистісних якостях. Механізмом цього процесу є саморозвиток, що ґрунтується на творчому пошуку і творчій самоосвіті у виборі змісту і форм професійного вдосконалення за рахунок максимально можливого збагачення власного досвіду, особистісної самореалізації у професійній діяльності та безперервної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про те, що найбільшу увагу дослідники приділяють нині питанням підготовки майбутніх педагогів і перепідготовки вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, а також питанням, що пов'язані з психолого-педагогічною підготовкою педагогів-психологів [1], із формуванням професійної готовності майбутніх педагогів до освіти дітей дошкільного віку [2], із формуванням інклюзивної компетенції майбутніх учителів [3], із підготовкою вчителя до роботи в умовах інклюзії на основі компетентнісного підходу, з підготовкою майбутнього вчителя технологій до роботи з особами, які мають обмежені можливості здоров'я [4].

Питання підготовки вчителів до навчання учнів на засадах інклюзивного підходу було предметом дослідження таких авторів, як Л. Антонюк, Ю. Бойчук, І. Демченко, О. Завальнюк, К. Косова, О. Кучерук (О. Бородіна), С. Миронова [5], О. Мороз, І. Олійник, Л. Савчук [6], Л. Тищенко [7] та ін. Окремим аспектам підготовки вчителів до навчання й виховання дітей із вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного класу присвячено наукові студії В. Бондаря, Л. Гречко, А. Колупаєвої, М. Матвєєвої, С. Миронової, Н. Назарової, В. Синьова, Л. Шипіциної та ін.

Мета статті - висвітлити зміст інклюзивного складника післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Забезпечення освітнього процесу кваліфікованими кадрами передбачає наявність у педагогів готовності до роботи з дітьми, які мають особливості розвитку. Як зазначає Л. Прядко, «це мають бути педагоги, які приймають нову систему цінностей, творчо реалізують нові технології навчання, здатні розв'язувати проблему соціалізації дітей із особливими освітніми потребами, володіють методами психолого-педагогічної діагностики, стабільно прагнуть до високих результатів у своїй професійній діяльності, знають специфіку освітніх програм, володіють методиками і технологіями навчання дітей з особливими освітніми потребами, ефективно взаємодіють як у самому закладі, так із навколишнім соціумом» [8, с. 4].

Проте вже на перших етапах розвитку інклюзивної освіти гостро постає проблема неготовності (професійної, психологічної й методичної) учителів загальноосвітньої школи до роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, виявляється недостатність професійних компетенцій учителів у роботі в інклюзивному середовищі, наявність психологічних бар'єрів і професійних стереотипів педагогів. О. Конопацька обґрунтовує причини цього явища тим, що немає забезпечення спеціальними навчальними програмами і підручниками, бракує фахової підготовки вчителів, недостатньою є матеріальна база, а також проблеми психологічного характеру [9, с. 210]. інклюзивний вчитель професійний

Професор А. Колупаєва наводить дані про те, що нині до 65 % учителів, які є слухачами курсів підвищення кваліфікації, не володіють методами роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Більше того, до 23 % педагогів не знайомі зі спеціальними програмами, не мають точних і глибоких знань щодо психофізіологічних особливостей дітей даної категорії [10, с. 17]. Ці відомості викликають серйозне занепокоєння, оскільки саме вчитель є найважливішою ланкою процесу інклюзивного навчання. У роботі з учнями, що мають особливі освітні потреби, педагог повинен уміти здійснювати діагностику можливостей і потреб кожної конкретної дитини, кваліфіковано оцінювати їх і долучатися разом із ПМПК до розроблення, на основі аналізу цих потреб, індивідуальний навчальний план та індивідуальний план розвитку такої дитини.

Висвітлюючи зміст інклюзивної складової післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін, зокрема іноземних мов, зазначимо, що під час навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» слухачам пропонується тема «Інклюзивна освіта: проблеми та перспективи навчання іноземної мови дітей із особливими освітніми потребами». Зміст цієї теми, порівняно з такою, що читається слухачам усіх категорій (зокрема вчителям філологічних дисциплін у цілому) - «Інклюзивна освіта: проблеми та перспективи», - є дещо видозміненим (табл.1):

Таблиця 1 Порівняльний аналіз змісту тем, що містять інклюзивний складник, у системі післядипломної освіти вчителів філологічних дисциплін