Інноваційні підходи до організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів в американському досвіді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Інноваційні підходи до організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів в американському досвіді

Наконечна Альона Олегівна, аспірантка кафедри практики іноземної мови та методики викладання

Анотація

У статті розглянуті інноваційні підходи до організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів в американському досвіді. Автором узагальнено різні підходи до розуміння американськими педагогами сутності самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів. Схарактеризовані особливості кожного з представлених підходів.

Ключові слова: педагогічний досвід, інноваційні підходи, американські університети.

Monterey Institute of International Studies.

NAKONECHNA Alyona,

Postgraduate Student of Foreign Languages Practice and Methods of Teaching Department,

Khmelnytsky National University

INNOVATIVE APPROACHES TO THE ORGANIZATION OF FUTURE TRANSLATORS' INDEPENDENT LEARNING IN THE AMERICAN EXPERIENCE

Abstract. Introduction. The system of higher education at USA universities is characterized by increasing the proportion of independent work of students. It contributes to the development of their readiness for professional self-improvement. Improving of the system of independent learning activities of students acquires special significance. The consideration of the results of comparative pedagogical research contributes to the successful accomplishment of this task. It makes it possible reveal peculiarities, and also justify the possibility of using foreign experience in Ukraine.

The purpose of the article is to investigate innovative approaches to the organization of independent educational activities of future translators at the USA universities.

Results. One of the important components of the independent training activity of translators is the development of skills of working with the Internet. Students search and study materials (catalogs of products, specifications, instructions, popular science articles) in a foreign language, develop their own websites, order the necessary educational literature. E-mail also allows students to communicate with teachers, send them work for verification, get results with all necessary corrections and comments. Future translators, who use distancelearning, are able to download or view online video courses and lecture classes, carry out practical exercises at any convenient time, which greatly increases the effectiveness of learning. Specificity of translation preparation requires carrying out so-called individual research and translation projects, which are often used as forms of final control.

Originality. Features of independent educational activity for American future translators are thoroughly analyzed; innovative approaches to the organization of independent educational activities offuture translators at the USA universities are investigated.

Conclusion. Independent learning activity in American experience is considered as a form, method, technology and means of teaching. Organization of independent educational activity for future translators has the following features: the absence of strict time limits in learning, allowing students to advance in the study of educational material at a rate, that corresponds to their abilities; compiling of self-study individual programs with the help of computer-facilitation technologies by students; increasing the role of independent written works as a system of tasks, that correspond to the logic of mastering the subject and stimulate the development of professional skills of students; use of the facilitation principle for the purpose of objective and prompt verification of the results of cognitive activity of students, correction of their independent activity. Further areas of research are the implementation of a comparative pedagogical analysis of the organization of independent teaching activities of translators in the US and Ukraine.

Key words: pedagogical experience; innovative approaches; the USA universities.

Постановка проблеми

Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України є відповідність вимогам Болонської декларації, яка передбачає упровадження кредитно- модульної системи та збільшення частки самостійної роботи студентів, що сприяє розвитку їх готовності до фахового самовдосконалення. Особливого значення набуває вдосконалення системи організації самостійної навчальної діяльності студентів. Успішному розв'язанню цього завдання сприяє врахування результатів порівняльно-педагогічних досліджень, що дають змогу виявити особливості та обґрунтувати можливості застосування зарубіжного досвіду в Україні. Значний інтерес у цьому контексті становить система професійної підготовки перекладачів в США, де традиційно велике значення надається організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблема організації самостійної навчальної діяльності студентів висвітлена у працях таких американських науковців, як Дж. Брунер, Е. Воллен, А. Джонсон, С. Едельман, Х. Клаусмейер, Р. Санд, Р. Хадгінс та ін. Вивчення літературних джерел свідчить про посилення інтересу сучасних вітчизняних науковців до особливостей організації педагогічного процесу у вищих навчальних закладах США. Різні аспекти навчально-пізнавальної діяльності студентів в американському досвіді досліджували Н. Бідюк, В. Дикань, Т. Кошманова, В. Корнієнко, О. Мартинюк, Н. Мукан, М. Лещенко, І. Пасинкова, Р. Роман, О. Романовський, Л. Смалько, І. Сулим-Карлір, Т. Чувакова, Р. Шаран. Водночас, можна констатувати, що проблема організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів в університетах США не була предметом спеціального дослідження.

Мета статті - дослідити інноваційні підходи до організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів в університетах США.

Виклад основного матеріалу дослідження. Освітня діяльність в університетах США припускає різні форми організації навчальних занять: лекції, семінари, тьюторіали, науково- дослідну роботу студентів, лабораторний практикум, проектування, коопероване навчання, індивідуальні консультації, самостійну роботу, практичну підготовку тощо. До найбільш ефективних форм професійної підготовки майбутніх перекладачів можна віднести самостійну роботу, на яку відводиться значна частина часу (60-70%).

Контент-аналіз основних понять дав змогу констатувати, що українському поняттю «самостійна робота» в американському педагогічному дискурсі відповідає поняття «самостійна / автономна навчальна діяльність» («independent or autonomous learning») [1]. В американській дидактиці виокремлюють декілька основних підходів до визначення поняття самостійної навчальної діяльності студентів. Перший полягає в трактуванні самостійної навчальної діяльності як своєрідної форми організації навчального процесу, що передбачає опосередковану участь викладачів у його керівництві (Ф. Фуллер). Інший підхід полягає в розумінні самостійної навчальної діяльності як особливого методу навчання (П. Дреззел, Л. Сігел) або прийому учіння (М. Блой, Х. Тайлор), який вимагає індивідуальної діяльності студентів. Самостійну навчальну діяльність визначають також як технологію незалежного навчання, під час якого викладачі пропонують студентам програми навчання, але залишають відносну свободу дій у підходах до вирішення практичних проблем (В. Піір, А. Річардс). Для такого навчання характерна відсутність постійного контролю з боку викладача, значна свобода студентів у виборі як навчального матеріалу, так і засобів його засвоєння. Окремі дидакти розглядають самостійну навчальну діяльність як засіб організації навчання (Д. Пелз).

Поряд з поняттям «самостійна навчальна діяльність» американські педагоги часто вживають близьке за значенням поняття «індивідуальне навчання», що здійснюється під керівництвом педагога. При цьому під індивідуальним навчанням розуміють самостійну регуляцію студентом своєї інтелектуальної діяльності, тобто визначення освітніх завдань, вироблення стратегії дій з їх реалізації, керування процесом пізнання [2].

Узагальнення різних підходів до розуміння американськими педагогами сутності самостійної навчальної діяльності студентів дало змогу конкретизувати зміст цього поняття: самостійне виконання студентами навчальних завдань без прямої допомоги з боку викладачів; опосередкований характер управління пізнавальною діяльністю; врахування у процесі постановки навчально-пізнавальних завдань індивідуальних особливостей і здібностей студентів; забезпечення дієвого й оперативного зворотного зв'язку в навчанні. Ця діяльність передбачає певний результат, оскільки набуття знань, умінь і навичок здійснюється через зміст, методи, форми організації навчальних занять.

Таким чином, самостійна навчальна діяльність майбутніх перекладачів розглядається у змістовому (формування професійної компетентності на основі науково-обґрунтованого структурування змісту самостійної підготовки), організаційному (упровадження організаційних форм, методів і технологій, які активізують самостійну навчальну діяльність) та особистісному (здатність самостійно приймати ефективні рішення, вияв активної навчальної діяльності, уміння продуктивно організувати самостійну навчальну діяльність) контекстах.

В основу організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів покладено діяльнісну теорію учіння, теорію педагогіки співпраці, принципи опори на досвід, фасилітації та індивідуалізації навчання, підходу «самоменеджмент знань».

Проведений аналіз засвідчив, що зміст самостійної навчальної діяльності перекладачів визначається на основі двох підходів: мікрокуррікулярного (функціонального) і макрокуррікулярного (морфологічного). Функціональний підхід не регламентує конкретних знань і методів навчальної діяльності, що передбачені освітніми програмами, проте орієнтує на забезпечення максимальної повноти елементів змісту в робочих програмах, навчальних курсах і підручниках. Морфологічний підхід окреслює систему необхідних студентам компетентностей і забезпечує трансляцію соціокультурного досвіду через дисципліни, складність яких зростає в процесі навчання.

Аналіз теоретичного і практичного досвіду професійної підготовки перекладачів у США показав, що організація самостійної навчальної діяльності студентів здійснюється у трьох площинах: планування часу на самостійну діяльність (до 70%); упровадження організаційних форм і методів, які активізують самостійну навчальну діяльність; організація самостійної навчальної діяльності з окремих дисциплін з урахуванням закономірностей освітнього процесу та індивідуальних характеристик і потреб студентів. Відтак самостійна навчальна діяльність майбутніх перекладачів ґрунтується на загальних закономірностях організації освітнього процесу, детермінується специфікою змісту перекладацької підготовки, методами і технологіями організації навчання, індивідуальними характеристиками студентів, вимогами до перекладацької діяльності.

Розглянемо коротко закономірності освітнього процесу в американських вищих навчальних закладах. У системі вищої освіти США професійна підготовка перекладачів здійснюється за освітніми рівнями «асоціат» (Associate of Applied Sciences), «бакалавр» (Bachelor), «магістр» (Master) та (рідше) «доктор філософії» (Philosophy Doctor). Згідно з Класифікатором освітніх програм - 2010 (Classification of Instructional Programs - 2010), розробленого Національним центром освітньої статистики при Департаменті освіти США, напрям підготовки 16.0103 «Усний та письмовий переклад» (16.0103 Language Translation and Interpretation) входить до групи наук 16.01 «Лінгвістика, порівняльне мовознавство та споріднені з ним науки» (16.01 Linguistic, Comparative and Related Language Studies and Services), що є складовою галузі знань 16 «Іноземні мови, література та лінгвістика» (16 Foreign Languages, Literatures, and Linguistics) (цифрами позначено відповідні шифри напрямів). В анотації напряму 16.0103 «Усний та письмовий переклад» зазначено, що освітні програми підготовки усних та письмових перекладачів мають на меті підготовку фахівців з усного та / або письмового перекладу текстів з англійської чи (канадської) французької мов будь-якою іншою мовою або навпаки. Вони передбачають інтенсивне вивчення однієї або кількох іноземних мов, перекладу однією або кількома мовами, синхронного усного перекладу, загального та літературного письмового перекладу, ділового перекладу, технічного перекладу та інших специфічних сфер застосування лінгвістичних навичок [7].

Вивчення структури навчальних планів підготовки перекладачів Вашингтонського університету, Вісконсинського університету, Університету перекладу штату Гаваї, Монтерейського інституту міжнародних досліджень дало змогу констатувати, що відбувається скорочення лекційних годин, обов'язкові лекційні курси замінені елективними або доповнені індивідуальними видами навчання, груповими семінарами, індивідуальними консультаціями. На кожну годину лабораторної або практичної аудиторної роботи студентів виділяється додатково три або чотири години самостійної підготовки до неї.

Самостійна навчальна діяльність є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Завдання, які отримують майбутні перекладачі протягом семестру, містять великий обсяг теоретичного матеріалу, який потрібно прочитати самостійно, невеликі індивідуальні завдання (наприклад, дослідження, переклад автентичної літератури, написання наукової статті за результатами проведеного дослідження) або декілька групових проектів.

У системі професійної підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах США за останні роки відбувся конструктивний перерозподіл функцій між студентами та викладачами. Студенти посіли центральне місце у навчальному процесі: вони отримали змогу самостійно обирати зміст та методи навчання, визначати послідовність засвоєння навчального матеріалу. Викладачі взяли на себе функції тьюторів, які спрямовують студентів до джерел фактичної інформації, стимулюють до отримання знань про процеси, інструменти та стратегії самостійного навчання.

Самостійна навчальна діяльність передбачає інтелектуальну працю, яку студент здійснює самостійно здобуваючи знання на лекціях, семінарах, у позааудиторний час, тобто здійснює постійних пошук на шляху пізнання. Для цього у студента необхідно сформувати узагальнені уміння та навички самостійного здобуття знань, які використовуються в процесі розв'язання широкого кола завдань: наприклад, розвиток у студентів стратегічного мислення під час читання, аналізу та перекладу технічних текстів, вмінь передавати зміст прочитаного у логічній послідовності, враховуючи розбіжності між концепціями граматичної та логічної структури речень та побудови висловлювань в обох мовах[4, с. 68-69].

Зазначимо, що в системі вищої освіти США використовують декілька моделей навчання: традиційну, електронну та змішану. Для організації самостійної навчальної діяльності перекладачів ефективною є електронна модель, яка охоплює різні форми комп'ютерно-фасилітованого (синхронного, асинхронного) навчання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій: у режимі «он-лайн», за допомогою локальних комп'ютерних мереж, віртуальних аудиторій, цифрових засобів навчання. Ця модель також найбільш ефективно застосовується для дистанційної форми навчання перекладачів. Для задоволення потреб студентів в інтерактивній комунікації значний обсяг інформації подається шляхом комбінування традиційних та гіпертекстових матеріалів з мультимедійними засобами (звуками, відеофайлами, посиланнями на інші електронні джерела інформації). Така організація навчання дає змогу студентам обирати послідовність опрацювання інформаційних джерел, розглядати матеріали, що містять суперечливі погляди на вирішення тих чи інших проблем. Існування локальних та глобальних інформаційних мереж сприяє обміну інформацією між учасниками навчального процесу, активному обговоренню проблемних питань у будь-який зручний для користувачів час.

Самостійна навчальна діяльність супроводжує лекційні (опрацювання конспектів і посібників), практичні (виконання аудиторних і домашніх завдань), семінарські (робота зі спеціальною літературою), лабораторні (підготовка до експерименту, оформлення й обробка результатів) заняття майбутніх перекладачів. Ще більша частка самостійної праці студентів при виконанні есе, дипломних проектів, завдань перекладацької практики і наукових досліджень.

Серед шляхів підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності перекладачів та заохочення їх до прояву самостійності в мисленні і навчанні в американському досвіді використовують такі інноваційні методи і прийоми: колективна робота (дивергентне мислення; концептуальні мапи; написання статей; центроване навчання; незалежне дослідження; дослідницький проект); наукова рефлексія із зворотнім зв'язком (Research-Feedback-Reflection); дистанційне навчання; віртуальна екскурсія (Virtual Field Trip); робота в командах (Development Team); метод візуалізації (Visual Based Instruction); аудиторне письмо (In-class Writing); кейс-навчання (Case Studies); кооперативне навчання (Cooperative Learning); дебати, драматизація, рольова гра, симуляції, експертиза (Peer Teaching); інтерактивні лекції; дискусії в малих групах (Small-Group Discussions); семінари; проектна робота; проблемно орієнтоване навчання (Problem Based learning) [5; 6].

Як показує практика окремих американських ВНЗ, у процесі організації самостійної навчальної діяльності перекладачів доцільним є використання такого підходу як «самоменеджмент знань» (personal knowledge management), запропонованого П. Кастбергом. Цей підхід спрямований на формування тематичної компетенції майбутніх перекладачів (технічних), зокрема переклад тексту відповідної галузі. Студент, усвідомлюючи дефіцит знань з цієї галузі, здійснює пошук джерел необхідної інформації, їх критичний аналіз, систематизацію важливих фактів і понять, переклад. Відповідно важливе значення має оновлення інформаційних ресурсів. Функція викладача полягає в спрямовуванні навчальної діяльності та її корекції [7, c. 88-101.]

У процесі організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів перевага надається інноваційним технологіям навчання, а саме: «квізі-технології» (вдосконалення перекладацьких навичок у процесі самопідготовки до перекладу цілісного тексту з виділеними помилками та варіантами їх виправлення); «вікі технології» (створення «електронного портфоліо», що містить напрацювання студента за певний проміжок часу); форумам (спільний переклад текстів із заздалегідь визначеними проблемами, самокорекція та спільне усунення недоліків); технології глосаріїв (створення переліку еквівалентів перекладу і (або) визначень лексичних одиниць, який би у подальшому виконував функції словника); технології секційних семінарів (робота віртуальної команди студентів з дослідження термінології, безпосередній переклад тексту, редагування, перевірка лінгвістичної та смислової відповідності вихідного та цільового текстів тощо) [8].

Важливою формою організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів є лабораторні заняття, що проводяться у технічних та комп'ютерних лабораторіях, віртуальних лабораторіях, лінгафонних кабінетах тощо. Університети США мають високотехнічне оснащення навчальних лабораторій аудіо- та відеотехнікою, комп'ютерною технікою, лінгафонним обладнанням, новітнім програмним забезпеченням («language partner» та «language evaluator»), електронними глосаріями та базами даних, (MySQL, MS SQL SERVER, ORACLE), повнофункціональним інтрументарієм створення бізнес-додатків (Sybase Power Designer, MS Visio); засобами розробки модульних кросплатформних додатків Eclipse 3.5 (Galileo); засобоми розподіленої обробки (GRID) та ін. [8].

Студенти в домашніх умовах можуть користуватися програмою «language evaluator», яка здійснює запис мовлення та пропонує коментарі щодо зроблених у ньому помилок. Це дає с змогу студентам зробити аналіз власного мовлення, визначити помилки та шляхи їх виправлення, зосередити увагу на суттєвих помилках за допомогою індикатора їх значення, переглянути записаний файл та обговорити результати з викладачем Викладачі застосовують програму «language evaluator» для перегляду результатів самостійного напрацювання студентами навичок усної комунікації. Мультимедійна програма «language partner» створює можливості для запису власного мовлення, прослуховування та порівняння з автентичним мовленням носіїв, практикування жестів, що супроводжують процес спілкування. Викладачі за допомогою цієї програми заохочують студентів до самостійного навчання, отримують більше часу для інших видів роботи, оскільки не змушені вислуховувати діалогічне мовлення усіх пар студентів почергово. навчальний перекладач освітній інноваційний

Однією з важливих складових самостійної навчальної діяльності перекладачів є розвиток навичок роботи з мережею Інтернет. Студенти здійснюють пошук та дослідження матеріалів (каталогів продукції, специфікацій, інструкцій, науково-популярних статей) іноземною мовою, розробляють власні веб-сайти, замовляють необхідну навчальну літературу. Електронна пошта дозволяє спілкуватися з викладачами, відсилати їм роботи на перевірку, отримувати результати з усіма необхідними виправленнями та коментарями. Майбутні перекладачі дистанційної форми навчання мають змогу завантажувати чи проглядати в режимі онлайн відеокурси та лекційні заняття, виконувати практичні завдання в будь-який зручний для них час, що значно підсилює ефективність цієї форми навчання.

Специфіка перекладацької підготовки вимагає проведення так званих індивідуальних дослідницько-перекладацьких проектів, які часто застосовуються як форми підсумкового контролю. Студенти працюють над такими проектами самостійно протягом усього семестру. Дослідницько-перекладацькі проекти складаються з таких основних частин: автентичний текст для перекладу, перекладений студентом текст, виклад результатів аналізу матеріалів, термінологічний глосарій, додатки. За роботу над такими проектами студентам зараховують 3-5 кредитів. Як приклад, наведемо структуру підсумкової семестрової оцінки студента з курсу технічного перекладу в Монтерейському інституті міжнародних досліджень: участь в аудиторних заняттях - 20%; виконання завдань на переклад та редагування текстів - 55%; розробка підсумкового дослідницько-перекладацького проекту - 25% [9].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Самостійна навчальна діяльність в американському досвіді розглядається як форма, метод, технологія та засіб навчання. Організація самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів має такі особливості: відсутність жорстких часових обмежень у засвоєнні знань, що дозволяє студентам просуватися у вивченні навчального матеріалу зі швидкістю, яка відповідає їх здібностям; складання студентами індивідуальних програм самостійного навчання за допомогою комп'ютерно-фасилітованих технологій; підвищення ролі самостійних письмових робіт як системи завдань, що відповідають логіці опанування предмета і стимулюють розвиток професійних умінь студентів; використання принципу фасилітації з метою об'єктивної та оперативної перевірки результатів пізнавальної діяльності студентів, корекції їх самостійної діяльності. Особливості організації самостійної навчальної діяльності майбутніх перекладачів зумовлюються відповідними дидактичними моделями навчання (електронною та змішаною), що акцентують увагу на розвитку внутрішніх пізнавальних процесів, максимальній реалізації закладених можливостей, становленні особистості та індивідуальному підході до самостійного навчання.

Подальшими напрямами дослідження вважаємо здійснення порівняльно- педагогічного аналізу організації самостійної навчальної діяльності перекладачів в США й Україні.

Список використаної літератури

1. Skidmore J. Introducing the Undergraduate Learner to Independent Learning Through Targeted Transferable Skills Acquisition / James Skidmore and Laura Briggs.

2. Blayney P. Individualized Interactive Formative Assessments to Promote Independent Learning / Paul Blayney and Mark Freeman. 2008.

3. National Center for Educational Statistics

4. Мартинюк О. В. Професійна підготовка магістрів технічного перекладу в університетах США : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. В. Мартинюк. - Хмельницький, 2011. - 305 с.

5. Crawford A. The Succeed Model for Independent Learning / A. Crawford. - [Офіційний сайт]. 2008.

6. DeLong S. Teaching Methods to Encourage Independent Learning and Thinking Excellence / Suzanne DeLong // United States Military Academy, West Point, NY, 2009. - 23 p.

7. Kastberg P. Personal knowledge management in the training of non-literary translators [Електронний ресурс] / P. Kastberg // The Journal of Specialized Translation. - 2009. - Issue 11. - Р. 88-101.

8. Watkin N. Using Information and Communication Technology to Promote Independent Learning / Neal Watkin // Engagement and Quality Learning.

9. Monterey Institute of International Studies

References

1. Skidmore, J. & Briggs, L. (2007). Introducing the Undergraduate Learner to Independent Learning Through Targeted Transferable Skills Acquisition.

2. Blayney, P. & Freeman, M. (2008). Individualized Interactive Formative Assessments to Promote Independent Learning.

3. National Center for Educational Statistics.

4. Martyniuk, O.V. (2011) Professional Training of Masters' Technical Translation at USA Universities. (PhD dissertation). Khmelnytskyi. (in Ukr.).

5. Crawford, A. (2008). The Succeed Model for Independent Learning.

6. DeLong, S. (2009). Teaching Methods to Encourage Independent Learning and Thinking Excellence. United States Military Academy, West Point, NY (in Eng.).

7. Kastberg, P. (2009) Personal Knowledge Management in the Training of Non-literary Translators. The Journal of Specialized Translation, 11, pp. 88-101.

8. Watkin, N. Using Information and Communication Technology to Promote Independent Learning. Engagement and Quality Learning.

Размещено на Allbest.ru