Основні завдання ЗВО для підготовки майбутніх учителів технологій на основі інтегративного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Основні завдання ЗВО для підготовки майбутніх учителів технологій на основі інтегративного навчання

Д.Е. Кільдеров

MAIN TASKS OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION FOR PREPARING FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGIES ON THE BASIS OF INTEGRATED TRAINING

Актуальність (Introduction). Підготовка вчителя технології у вищому навчальному закладі на основі інтегративного навчання має певну специфіку.

Дослідники наголошують, що унікальність вчителя технології полягає в тому, що він повинен володіти вмінням показати механізм застосування теоретичних знань у вирішенні реальних практичних задач в ході певним чином організованого навчального процесу, при цьому застосовуючи творчий підхід.

Аналіз практики підготовки вчителів технології у вищому навчальному закладі показав, що в реальній навчальній діяльності недостатньо забезпечені інтеграційні освітні процеси. Відомо, що основою для успішної професійної діяльності вчителя технології служать саме ті знання, вміння і навички, якими він опанував у вищому навчальному закладі. А в результаті того, що в більшості навчальних закладів використовуються традиційні методи навчання, відсутній зв'язок між спеціальними і методичними дисциплінами, підготовка студентів проводиться не достатньо успішно.

У зв'язку з цією суперечністю перед нами постає питання про визначення і забезпечення виконання завдань вищого навчального закладу у підготовці майбутніх вчителів технологій на засадах інтегративного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій (Analysis of recent researches and publications).

Вивченням питання інтегративного навчання займалисяА.Я. Гуревич, Р.В. Ільченко, В.І. Клочко, А.В. Хрипков, У.П. Когут, О.А. Яворуктаін. Опираючись на їх праці, ми досліджуємо шляхи реалізації інтегративного навчання у професійній підготовці майбутніх вчителів технологій.

У визначенні завдань, що постають перед навчальним закладом у підготовці вчителів технологій ми проаналізували праці дослідників: О.В. Гилюн, В.П. Король, О.Б. Кривонос, М.О. Лазарєв, А. Бандура та інші.

В аналізованих дослідженнях автори зосереджують увагу на важливості створення правильних педагогічних умов для професійного формування майбутнього вчителя технологій на засадах інтегративного навчання. В нашому дослідженні спробуємо обґрунтувати значення цих педагогічних умов та визначимо завдання вищого навчального закладу в цьому процесі.

Мета (Purpose) статті - визначити основні завдання, що постають перед вищим навчальним закладом, який готує майбутніх учителів технологій, застосовуючи інтегративний підхід.

Методи (Methods). У процесі дослідження для визначення основних завдань вищого навчального закладу у підготовці майбутніх вчителів технологій ми використовували аналіз та синтез та методи узагальнення і систематизації.

Результати (Results). Для успішного формування в учнів творчого потенціалу вчитель технологій має досягти певного рівня розвитку власних творчих здібностей. Тому перед вищим навчальним закладом під час професійної підготовки майбутніх вчителів, одним з основних завдань постає, створення можливостей для виявлення і розвитку особистісних творчих якостей за профілем підготовки у кожного студента.

Процес входження в професійну діяльність майбутнього вчителя технологій може стати основою розвитку особистісних творчих якостей студентів. Якщо розглядати умови, що сприятимуть такому розвитку, то вони повинні розглядатися з позицій взаємовідносин «особистісного» і «професійного». Це співвідношення може носити різний характер. Тобто, ці позиції можуть існувати паралельно одна з одною або перетинатись в певних точках. Це може бути формальне ставлення до своєї роботи або навчання (витрата часу і впевненість в його безглуздості); повне поєднання особистих поглядів з професійними вимогами; часткова ідентифікація особистості зі своєю професійною роллю в суспільстві; повне включення професійних цінностей в особистий життєвий простір. Тобто бачимо, що різні рівні відношення студента до майбутньої професії вимагають різних підходів в процесі створення необхідних умов для розвитку творчих якостей.

Найбільш оптимальним та ефективним постає останній варіант співвідношення «особистісного» і «професійного» для розвитку, і найголовніше саморозвитку особистості майбутнього вчителя технологій. У такому випадку вищий навчальний заклад, забезпечивши відповідні умови, досягне найвищого результату у процесі професійної підготовки. Для цього освітньому закладу необхідно орієнтуватися не тільки на усвідомлений вибір форм і методів інтеграції особистісного і професійного самовизначення в процесі навчання, а й на формування професійної культури творчого фахівця на майбутнє.

Крім того, не варто забувати, що найважливішою характеристикою виявлення творчих якостей може стати самоефективність особистості. Так зазначає у своїй праці відомий американський психолог українського походження Альберт Бандура. На його думку, самоефективність - це заснована на знанні і пережитому досвіді переконаність людини у своїй здатності досягати певного результату при певних витратах, тобто усвідомлення власної ефективності у конкретній діяльності. Окресливши дане поняття, А. Бандура акцентував увагу на тому, що навіть за умов наявності досить скромних здібностей, вміле творче їх використання дозволяє людині досягати досить високих результатів. І навпаки, наявність високого потенціалу не завжди гарантує високі результати, якщо людина не вірить у власну здатність реалізувати на практиці свій потенціал в повній мірі [8].

З метою створення можливостей для виявлення і розвитку особистісних творчих якостей за профілем підготовки вищий навчальний заклад забезпечує студентам можливість брати участь у формуванні власної програми навчання, виборі дисциплін, курсів та факультативів. Загальний обсяг вибіркових дисциплін в сумі має складати не менш третини варіативної частини загального обсягу.

Виявлення та розвиток творчих якостей має відбуватися в аудиторній і позааудиторній діяльності. Навчальний заклад створює умови для навчальної дослідницької діяльності, яка сприяє формуванню самостійної діяльність студентів щодо вирішення поставлених проблемних завдань. Н.І. Недвига у своїй роботі зазначає, що розвиток творчих якостей майбутнього вчителя технологій у навчальній діяльності передбачає використання на заняттях спеціальних технічних завдань, які передбачають застосування отриманих знань, але вимагають самостійного освоєння деяких моментів [5]. Крім завдань на заняттях, студенти можуть проводити науково-дослідну діяльність, яка полягає в самостійних навчальних технічних завданнях дослідного характеру з різних профілів. Викладач, в свою чергу, повинен забезпечити завдання дослідницького характеру чіткими, зрозумілими і логічними інструкціями щодо їх виконання.

Забезпечуючи проведення студентом творчої професійної діяльності, навчальний заклад ставить завдання, які особистісно важливі для студента і при цьому сприяють формуванню у нього нових знань. В рамках професійної діяльності формується загальна здатність шукати і знаходити нові рішення, незвичайні способи досягнення необхідного результату, нові підходи до розгляду запропонованої ситуації. При цьому бажано забезпечити впровадження знайдених рішень в виробничу діяльність підприємств, тому що це буде демонструвати значення діяльності студента, що буде підштовхувати інших студентів приймати в ній участь, наголошує відомий вчений М.О. Лазарєв [4].

Крім того, як показує практика, якщо студенти бачать, що їх діяльність має важливе практичне застосування, то інтерес до навчання значно зростає. Тобто, створюється додаткова мотивація до творчого саморозвитку. Тому, активна робота з підприємствами дозволяє не тільки розвинути в студента творчі здібності і сформувати технічну культуру, а й заявити хорошого фахівця, що стане затребуваним на ринку праці.

Щодо позааудиторної творчої діяльності, то вона, на відміну від аудиторної, не передбачає освоєння вже відомих знань. Вона сприяє прояву у майбутнього фахівця самореалізації, втілення його

власних ідей, які спрямовані на створення нового. Завданням навчального закладу в цей момент стає спонукання та підтримка студентів на шляху їх творчого розвитку. Адже відомо, що чим вище рівень творчого розвитку студента, тим вище його працездатність.

- наявність сформованого у студентів інтересу до виконання творчих завдань за профілем підготовки;

- реалізація творчих завдань як найважливішого компоненту не тільки аудиторного навчання, а й позааудиторної діяльності студента;

- творча робота має розгортатися самостійно та у взаємодії студентів один з одним для отримання досвіду в залежності від конкретних умов в цікавих ігрових і життєвих ситуаціях [3].

А успішну реалізацію даних умов необхідно демонструвати на різних наукових конференціях і семінарах. Така демонстрація формує відповідальне ставлення до даного виду діяльності, а також сприяє формуванню інтересу до розвитку творчих здібностей у студентів молодших курсів та стає прикладом для наслідування.

- цілісність відображення в змісті відповідних інтегрованих дисциплін завдань формування всебічно розвиненої особистості;

- висока наукова і практична значущість та орієнтованість на результат;

- відповідність складності змісту реальним можливостям учнів, а також відповідність обсягу змісту наявному часу;

- тенденції міжнародного досвіду побудови змісту дисциплін, створених на основі принципу інтеграції;

- відповідність змісту наявної навчально-методичної та матеріальної бази;

- відповідність змісту інтегрованих дисциплін культурному розвитку (культурне ядро освітньої системи повинні складати універсальні людські цінності, серед яких безумовною цінністю є людина, як носій культури).

- цільова спрямованість навчального матеріалу;

- професійна, загальнокультурна, пізнавальна, і практична значущість;

- можливість гармонійного розвитку на його основі всіх сфер особистості майбутнього вчителя;

- можливість створення умов для більш повної реалізації виховної функції навчання;

- можливість постановки на його основі експериментальної та практичної діяльності в умовах профільного навчання.

Вибір структури змісту навчальних дисциплін залежить від традиційних поглядів на це питання та у відповідності до оптимальних вимог сучасності. За умов, що акцент робиться на універсальні критерії якості підготовки професійних кадрів, то орієнтація змісту буде побудована на принципі стандартизації, як описує у свої роботі В.П. Король та О. В. Марущак [2]. Що було б досить оптимальним в умовах поступового стабільного розвитку.

- виявлення базової категорії (поняття) на рівні ідей, орієнтації, фактів;

- розгляд сутнісних характеристик на рівні концепцій, теорій систем;

- побудова педагогічних технологій на основі використання знань перших двох рівнів.

Успішне вирішення проблеми відбору раціонального змісту психолого-педагогічних та професійних дисциплін на основі інтегративності і міждисциплінарності в професійній освіті ґрунтується не тільки на вимогах відповідності характеру інтегрованих дисциплін і змісту професійної діяльності майбутнього фахівця. Пам'ятаючи, що освіта, є найважливішим засобом збереження, накопичення і передачі соціального досвіду від покоління до покоління, варто враховувати ще й поєднання особистих та громадських інтересів, орієнтованих на формування і розвиток особистості майбутнього вчителя технологій.

Інтегрований міждисциплінарний підхід до формування змісту та структури психолого-педагогічних та професійних дисциплін виходить за рамки традиційної системи підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Він полягає в гармонійному поєднанні не тільки професійної, фундаментальної та загальнокультурної підготовки, але і в забезпеченні поглибленої психолого-педагогічної та управлінської підготовки. Така необхідність обумовлена істотною зміною характеру і структури професійної діяльності майбутнього вчителя технологій. Сьогодні традиційно виконувані ним функції (проектно-конструкторська, технологічна, науково-дослідницька, виховна) супроводжуються виконанням і організаційно-управлінських функцій. Це спричинено, перш за все, посиленням особистісних орієнтацій в процесі профільного навчання учнів. Як результат зросло значення педагогічних функцій, що ґрунтуються на глибокому знанні сучасних педагогічних технологій, методів і прийомів під час професійної діяльності майбутнього вчителя технологій.

Але в жодному разі, в процесі професійної підготовки не варто забувати про бажання студента. Мотивація студентів - це один з найбільш ефективних способів поліпшити процес і результати навчання, а мотиви є рушійною силою процесу навчання і засвоєння матеріалу. Тому стимулювання мотивації студентів для отримання особистісно-значущого освітнього продукту в галузі профільного навчання є не менш важливим завданням, що постає перед вищим навчальним закладом.

Для того, щоб правильно керувати навчальним процесом в галузі профільної підготовки учнів на основі мотивації необхідні передумови, які виявлять схильності та інтереси студентів з урахуванням їх індивідуальних і професійних здібностей. Тому вивчення способів стимулювання мотивації необхідне для виявлення реального рівня і можливих перспектив, а також міри найефективнішого впливу на розвиток кожного студента.

Відомо, що для отримання особистісно-значущого освітнього продукту в галузі профільного навчання можна досягти значного успіху, якщо в студентів буде сформовано позитивне ставлення до навчальної діяльності, пізнавальний інтерес. Важливими є також такі поняття, як потреба в отриманні знань, умінь і навичок, почуття обов'язку, відповідальності та інші мотиваційні компоненти навчання. Тобто, позитивні емоції в процесі здійснення навчальної діяльності, до її змісту, форм і методів здійснення є найважливішими передумовами для більш ефективного осмислення, запам'ятовування і розуміння поданого викладачем матеріалу.

Студента необхідно не тільки зацікавити предметом, але і відкрити для нього можливості практичного використання знань. Для цього можна проводити інтегровані заняття, на яких простежується зв'язок загальноосвітнього і спеціального професійного предметів.

Найважливішим методом мотивації, на думку О.В. Гилюна, є рішення навчальних завдань, які безпосередньо пов'язані з практикою. Важливо, щоб навчальна задача стала частиною практично важливої роботи, що має суспільно-значиму цінність [1].

Однак, варто зазначити, що мотивація пізнавальної діяльності не можна розглядати без змісту навчального матеріалу. Необхідними вимогами змісту навчального матеріалу є: систематичність і послідовність, комплексність, виховний і розвиваючий впливи. Крім того, варто враховувати ще дві інші вимоги, що так само є важливими. Це - науковість і зв'язок з життям.

Нагадаємо, що мотивація є психофізіологічним процесом, що формує поведінку людини, продуктом якого є мотив. Саме він є підставою будь-якої усвідомленої діяльності, яка керує поведінкою людини. Діяльність системи мотивації спрямована спочатку на створення структури мотиву, потім на запуск її функціонування, потім на підтримку і, при необхідності, на модернізацію структури і, відповідно, функції мотиву. Тому, можна зазначити, що мотивація - це процес побудови структури мотиву і забезпечення його функціонування.

Н.О. Черняк вказує на те, що ефективна діяльність системи мотивації забезпечується при дотриманні певних принципів:

- цілеспрямованість, тобто основний напрям системи мотивації повинен збігатися з напрямом професійної діяльності;

- стимулювання структур мотивації при формуванні мотиву;

- етапність формування структури мотиву і розвиток його функцій;

- циклічність системи мотивації до утворення особистісно-значущого освітнього продукту;

- безперервність та постійна присутність мотивації [7].

При стимулюванні мотивації студентів найбільш ефективними є не штучні, а природні стимули, що знаходяться в області потреб і прагнень людини. Тому основними правилами стимулювання студентів є: дотримання спрямованості прагнень, підштовхування до формування конкретних бажань, врахування інтересів і схильностей студентів, допомога в здійсненні виявлених намірів, заохочення прагнення до визнання достоїнств і схвалення успіхів.

- врахування особистісного підходу (виявлення і облік індивідуально-психологічних особливостей особистості студента);

- організація позитивної емоційної атмосфери в процесі навчання, що знімає психологічну інерцію;

- активні та інтерактивні суб'єкт-суб'єктних відносин.

Стимулювання мотивації студентів на досягнення особистісно-значущого освітнього продукту є цілеспрямованим зовнішнім впливом за допомогою спеціально підібраних педагогом стимулів з метою перетворення педагогічного впливу в активну взаємодію.

Значення формування високого рівня позитивної мотивації студентів для підвищення якості вищої освіти є дуже високим. Стимулювання мотивації студентів необхідно, при цьому важливо зберегти спрямованість на творчу особистість, що володіє професійними інноваційними знаннями та вміннями для здійснення професійної діяльності, моральною свідомістю, широким кругозором, що забезпечить конкурентоспроможність в умовах сучасного ринку праці. Тому, удосконалення існуючих способів стимулювання мотивації студентів та пошук нових необхідні для успішного формування особистісно-значущого освітнього продукту в галузі профільного навчання.

За умов, що в сучасному інформаційному суспільстві для забезпечення мінливого ринку праці кваліфікованими фахівцями перед викладачами вищих навчальних закладів стоїть завдання створення таких умов, за яких студенти за короткі терміни змогли б засвоїти максимально можливу кількість знань разом з набуттям навичок їх творчого застосування на практиці, то основним завданням навчального закладу є стимулювання мотивації студентів до навчання. При цьому метою студентів має бути отримання диплома, який підкріплений міцними і стабільними знаннями, котрі спиралися б на практику.

Висновки і перспективи (Discussion). Аналізуючи основні завдання вищого навчального закладу в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів технологій, нам вдалось визначити важливість дотримання педагогічних умов та завдань для успішного формування готовності до професійної діяльності.

Ми виявили можливості забезпечення якості творчого розвитку особистості студента в університеті, включення його в творчу освітню діяльність, що дозволить активізувати формування у нього професійних якостей, стимулювання мотивації до безперервного наукового пошуку при вирішенні професійно-творчих завдань і проектів, відповідних професійним функціям фахівця.

Можна підкреслити також важливість створення розвиваючого професійно-творчого середовища освітнього закладу; розробку та впровадженні необхідного навчально-методичного оснащення та відповідність його критеріям відбору та структурування змісту навчальних дисциплін на принципах інтеграції та міждисциплінарності.

Перспектива подальших наукових досліджень полягає в створенні умов для практичного застосування та втілення визначених завдань в процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

Література

1. Гилюн О. В. Освітні мотивації студентської молоді // Грані : наук.-теорет. і громад.-політ. альманах / Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара; Центр соц.- політ. дослідж. Д., 2012. № 1 (81). С. 102-104.

2. Король В. П., Марущак О. В. Проектування змісту професійної підготовки вчителя технологій з основ аграрного виробництва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. Випуск 39 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2014. С. 275-280

3. Кривонос О.Б. Професійно-творчі вміння педагога та шляхи їх формування : монографія. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. 148 с.

4. Лазарєв М.О. Діагностика самореалізації пізнавально-творчих якостей студентів і старшокласників в евристичному навчанні // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Вип. 2. С. 64-77.

5. Недвига Н.І. Педагогічні умови розвитку рефлексивно-творчого потенціалу майбутніх спеціалістів технічного профілю в процесі професійної підготовки /Н.І. Недвига // Вісник СевНТУСер. Педагогіка: зб.наук.пр. Севастополь. 2010. Вип.124. С.- 163-167

6. Облєс І.І. Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Запоріжжя, 2008. 20 с.

7. Черняк Н.О. Формування мотивації студентів до навчання у ВНЗ // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2013. № 38-39. С. 388-393.

8. Bandura A. (2009). Cultivate self-efficacy for personal and organizational effectiveness. In E.A. Locke (Ed).,

9. Handbook of principles of organization behavior.(2nd Ed.), (pp.179-200). New York: Wiley.

10. https://www.uky.edu/~eushe2/Bandura/Bandura2009Locke.pdf(29.04.2018)

Размещено на Allbest.ru