Краєзнавчий принцип у процесі формування географічних компетентностей учнів

Размещено на http://allbest.ru

Краєзнавчий принцип у процесі формування географічних компетентностей учнів

Валентина Бенедюк

Анотація

Обґрунтовано використання краєзнавчого принципу навчання у процесі формування географічних компетентностей шестикласників. Результативність такої діяльності розглядається в єдності з активізацією процесу навчання, якому сприяє поєднання різних методів, засобів, форм краєзнавчої роботи та поступове ускладнення пошукових завдань. Розкрито методичні особливості проведення краєзнавчої екскурсії на природу. Підкреслено необхідність її зв'язку з навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці. Охарактеризовано особливості роботи школярів із матеріалами, які зібрані під час спостережень за погодою. Розглянуто пошукову діяльність шестикласників у поєднанні з роботою шкільного краєзнавчого музею. Відображено ефективне формування компетентностей учнів на основі системного підходу до організації краєзнавчої роботи.

Ключові слова: краєзнавчий принцип, компетентності, географія, учні, навчання.

Постановка проблеми

Важливе завдання сучасної школи - формування компетентної особистості. Аналіз літературних джерел та досвід роботи вчителів свідчить, що одним із шляхів його реалізації є використання краєзнавчого принципу, впровадження якого потребує нових опрацювань, що зумовлено безперервністю розвитку освіти. Враховуючи актуальність теми, нами проведені відповідні дослідження на основі вивчення загальної географії у загальноосвітній школі.

Аналіз наукових досліджень із цієї проблеми. У сучасній національній школі сформувалася певна методична система, спрямована на використання краєзнавчого принципу навчання у процесі формування географічних компетентностей учнів. Вагомий внесок у розробку методики його використання у загальноосвітній школі зробили А. В. Даринський, С. Г. Кобернік, В. П. Корнєєв, М. Ю. Костриця, В. В. Обозний, Є. Й. Шипович та ін. Проблеми методики реалізації компетентнісно-зорієнтованого навчання під час вивчення географії обґрунтовують О. М. Топузов, Л. П. Вішнікіна, В. М. Самойленко [8]. Актуальні підходи щодо формування компетентностей учнів систематично розкриваються у науково-методичному журналі «Географія»; серед авторів якого - Т. С. Євтушевська [1], О. І. Малая [3], В. І. Садкіна [5].

Мета статті - розкрити методичні особливості використання краєзнавчого принципу навчання та визначити дидактичні умови, які забезпечують ефективність формування географічних компетентностей учнів під час вивчення загальної географії.

Виклад основного матеріалу

У сучасній методичній літературі краєзнавчий принцип характеризується як «забезпечення всебічного вивчення учнями своєї місцевості та використання краєзнавчого матеріалу в процесі навчання» [8, с. 85]. Його застосування сприяє практичному розв'язанню важливої педагогічної проблеми - вчити учнів учитися, що спрямовується на формування їх компетентностей. Поняття «компетенція» визначається як сукупність знань, умінь, навичок і досвіду їх застосування школярами у практичній діяльності [8, с. 476]. Компетентність характеризується як набутий рівень володіння певною компетенцією, що базується на об'єктивних можливостях учня та його індивідуальному ставленні до неї [8, с. 476].

У 6-му класі розпочинається формування системи наукових географічних знань, які є необхідною базою для вивчення наступних курсів. На початковому етапі вивчення географії педагог повинен врахувати вже сформований чуттєвий досвід шестикласників та використати його як основу при вивченні провідних понять і закономірностей.

Високу результативність формування компетентностей учнів забезпечують навчальні екскурсії. Вони можуть бути як програмними, так і позапрограмними. Скажімо, навчальною програмою передбачена екскурсія шестикласників у природний комплекс своєї місцевості. Як підтверджує педагогічний досвід, побудова навчального процесу на краєзнавчій основі, стимулює інтерес учнів до географічних знань, дає змогу вчителю виявити їх захоплення та глибоко вивчити психологічні особливості кожної особистості. Навчальна екскурсія розпочинається зі вступної бесіди, під час якої учитель оголошує тему, мету та завдання й нагадує правила поведінки у природі. Він забезпечує огляд природних особливостей навколишньої місцевості, акцентуючи увагу на її неповторній красі та мотивуючи шестикласників до діяльності. Під час бесіди проходить актуалізація опорних знань учнів, повторюється план характеристики природного комплексу та зосереджується увага на методичних особливостях його вивчення.

Технологія організації досліджень у нашому варіанті передбачає роботу учнів у групах. Діяльність кожної з них ґрунтується на краєзнавчих спостереженнях, оскільки вчитель скеровує їх на вивчення взаємозв'язків природних компонентів у природному комплексі. У роботі домінують прийоми аналізу й узагальнення та здійснюється поступовий перехід до абстрактного пізнання, яке спрямовується на формування понять і закономірностей. Головну інформацію учні занотовують у щоденниках. При цьому проходить групове обговорення індивідуальної роботи кожного школяра, що супроводжується необхідною взаємодопомогою. Такий підхід розвиває вміння шестикласників співпрацювати у колективі. Педагог, за потреби, надає підтримку окремим учням та групі загалом, регулюючи й контролюючи їхню діяльність.

Як свідчать матеріали досліджень, формування знань на основі краєзнавчих матеріалів стимулює учнів до виконання завдань, активізує їх мислення, надає впевненості при комунікаціях, зумовлюючи комфортність навчально-пізнавальної роботи. Екскурсія завершується попереднім підбиттям підсумків та поясненням вимог до виконання домашнього завдання (закінчення записів у щоденниках, оформлення зібраних матеріалів та індивідуально - групових звітів).

Дослідження підтверджують, що ефективність застосування краєзнавчого принципу навчання зростає за умови забезпечення єдності навчальної діяльності школярів на уроці та у позаурочний час. Дидактично значимим є переосмислення у класі тих матеріалів, які зібрані під час екскурсії. Зокрема, К. Ф. Строєв зазначає, що краєзнавчий принцип дає змогу у знайомій учням місцевості спостерігати географічну дійсність у зв'язках її окремих компонентів та використати результати таких спостережень на уроках для того, щоб на отриманих уявленнях формувати поняття, які є основою географічної науки [7, с. 9]. Успіх такої діяльності передусім залежить від творчості вчителя, який визначає методику роботи. Одним із прийомів відповідної технології може бути організація міжгрупового спілкування учнів, що спрямовується на обмін результатами їх навчального пошуку. При цьому педагог оцінює рівень розуміння учнями змісту теми, який виражається у зосередженні думок шестикласників на істотних особливостях природного комплексу, а також - у їх відповідях на нестандартні запитання.

Глибину розуміння учнів підтверджують їх вміння наводити особисті приклади, які пояснюють зміст відповіді. Необхідним є підведення загальних підсумків учителем та оцінювання роботи учнів. Організація спілкування шестикласників на основі краєзнавчого досвіду сприяє закріпленню сформованих знань і розвитку пам'яті, формує їх комунікативну компетентність, зокрема, навички обмінюватись інформацією, вміння висловлювати власні думки й аргументувати їх, слухати й оцінювати погляди однокласників.

Краєзнавчі екскурсії сприяють розвитку вмінь учнів практично здобувати знання безпосередньо з довкілля, забезпечуючи позитивні враження школярів на шляху до пізнання, та мають виховне значення. При цьому формуються здоров'язберігаючі компетенції, що передбачають освоєння учнями шляхів фізичного та емоційного саморозвитку. Шестикласники оволодівають знаннями з дотримання безпеки життєдіяльності у природі, осмислюють, як піклуватися про здоров'я, отримують навички екологічної діяльності та культури. Враховуючи високу дидактичну значимість екскурсій, ми вважаємо за необхідне під час вивчення загальної географії поряд із програмовими, ширше впроваджувати й позапрограмові екскурсії у процес навчання. Краєзнавчі пошуки дають змогу розвинути у шестикласників спостережливість, тобто їх спроможність самостійно виявляти найбільш суттєві особливості досліджуваного об'єкта. З цією метою спостереження школярів повинні бути систематичними, передбачати поступове ускладнення завдань та використовуватися для формування системи знань на уроках. Для ефективного розвитку предметних географічних компетентностей учнів результативним є поєднання їх пошукової діяльності з роботою шкільного краєзнавчого музею. Скажімо, під час організації різних форм позаурочної й позакласної роботи накопичується велика кількість матеріалів та експонатів, які доцільно використати для оформлення експозиції музею.

Серед них можуть бути: інформація про погоду (графіки, діаграми, роза вітрів), колекції гірських порід та корисних копалин, картосхеми, альбоми з фотографіями краєзнавчої тематики (з відповідними описами) тощо. Їх використання передбачає оновлення експозиції музею, підвищення інтересу учнів до географічних знань та до практичної діяльності.

Доцільно, враховуючи бажання учнів, залучати їх до різних видів роботи музею, наприклад, до реєстрації й оформлення матеріалів, до проведення екскурсій тощо. Такий підхід сприяє розвитку пізнавальної активності школярів та їх творчості. Вчитель може використовувати краєзнавчу базу музею як під час уроків, так і при проведенні виховних заходів. географічний компетентність краєзнавчий шкільний

Особливе місце у курсі загальної географії займають спостереження за погодою, результати яких учні фіксують у відповідних календарях. Ґрунтовне опрацювання зібраних матеріалів відбувається під час практичної роботи, що визначена навчальною програмою. Вона передбачає систематизацію, аналіз та узагальнення результатів краєзнавчих спостережень.

Зокрема, учні складають графік зміни температури повітря й опадів, розу вітрів тощо. Учитель скеровує навчально-пізнавальну діяльність шестикласників на самостійне встановлення ними провідних понять і закономірностей. Організація роботи учнів на основі матеріалів, що самостійно зібрані ними, забезпечує ґрунтовне формування географічних знань, розвиває творче мислення й практичні уміння школярів проводити навчальні пошуки у довкіллі та прогнозувати явища природи. Наші дослідження, що ґрунтувалися на досвіді вчителів Волинської області, свідчать про широке використання на уроках краєзнавчих засобів навчання. Це насамперед, об'єктно-натуральні засоби навчання. Серед них:

1) реально-географічні об'єкти, що вивчаються учнями на місці їх розміщення та сприяють формуванню безпосередніх уявлень про них (форми рельєфу тощо);

2) фрагментарно-географічні об'єкти, що включають натуральні фрагменти географічних об'єктів, які передбачені для вивчення школярами у класі (колекції гірських порід, гербарії, фото, картини тощо).

Дидактична ефективність їх використання пов'язана зі значимістю чуттєвого сприйняття на початковому етапі вивчення географії; вони мають вагомий пізнавальний, творчий та емоційний потенціал для шестикласників.

Застосування краєзнавчих засобів навчання відбувається в поєднанні з логічною бесідою вчителя з учнями, який скеровує їх розумову діяльність на аналіз й узагальнення відповідної інформації. Це дає змогу школярам вичленити типові особливості об'єктів, що вивчаються, та сприяє розвитку їх абстрактного мислення. Результативність використання краєзнавчих засобів навчання у процесі пізнання зростає при оптимальному поєднанні різних видів роботи учнів. Скажімо, це може бути постановка вчителем проблемних запитань і завдань, використання інтерактивних методів, поєднання традиційних і нетрадиційних підходів тощо. Вони забезпечують активізацію процесу пізнання та сприяють зростанню практичної значимості географії у загальноосвітній підготовці учнів. Задля піднесення емоційності сприйняття матеріалу доцільним є оптимальне використання художніх описів місцевих краєвидів, а також інформаційних технологій навчання (комп'ютер, мультимедійний проектор) тощо.

Аналіз літературних джерел та проведені дослідження підтверджують, що ефективність краєзнавчої роботи зростає при системному підході до її організації. Він передбачає логічний зв'язок навчальних досліджень у довкіллі, їх територіальне розширення й поглиблення, поступове залучення школярів до різних форм краєзнавчої діяльності та поєднання таких пошуків із формуванням знань і вмінь учнів на уроках. При цьому школярі під керівництвом учителя виділяють у матеріалі, що вивчається, провідні поняття й закономірності, встановлюють між ними зв'язки та усвідомлюють відповідний розвиток.

Такий підхід забезпечує формування знань, що є основою світогляду школярів, крізь призму якого вони розглядають навколишній світ. Наприклад, провідні фізико-географічні поняття та закономірності, що сформовані у шестикласників, дають змогу використати їх як основу при формуванні знань у 7-му класі.

Система краєзнавчої роботи у процесі навчання географії сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення та творчості, формуванню їх переконань. Це забезпечує ґрунтовні географічні знання, вміння й навички школярів та їх емоційно-ціннісне відношення до довкілля.

Висновки

1. Наші дослідження підтверджують, що краєзнавчий принцип сприяє ґрунтовному формуванню знань учнів та вмінь використовувати їх у практичній діяльності.

2. Ефективність формування компетентностей учнів зростає при поєднанні різних методів, прийомів, засобів та форм краєзнавчої роботи. Зокрема, урізноманітнення діяльності школярів забезпечує активізацію процесу пізнання та підсилює практичну значимість географії.

3. Дослідження свідчать, що опрацювання на уроці краєзнавчої інформації, отриманої учнями у позаурочний час, забезпечує розвиток їх абстрактного мислення. Важливою умовою результативного її використання є керівна роль учителя, який спрямовує учнів на формування провідних понять і закономірностей.

4. Продуктивному формуванню компетентностей шестикласників сприяє поступове ускладнення краєзнавчих завдань.

5. Розвитку творчості учнів та мотивації їх до пізнання сприяє робота шкільного краєзнавчого музею, яка поєднується з пошуковою діяльністю учнів.

6. Системний підхід до організації краєзнавчої роботи забезпечує високу результативність формування компетентностей школярів.

Джерела та література

1. Євтушевська Т С. Компетентнісний підхід під час викладання географії / Т. С. Євтушевська // Географія. - 2016. - № 1-2 (293-294). - С. 2-16.

2. Кобернік С. Г Методика викладання географії в школі : навч.-метод. посіб. / С. Г Кобернік. - К. : Стафед-2, 2000. - 320 с.

3. Малая О. І. Розвиток пізнавальної компетентності учнів як один із засобів формування успішної особистості / О. І. Малая // Географія. - 2017. - № 5-6 (321-322). - С. 10-14.

4. Обозний В. В. Краєзнавство : навч. посібник-практикум. - 2 вид., доп. / В. В. Обозний. - К. : Наук. світ, 2004. - 240 с.

5. Садкіна В. І. Компетентності - обговорюємо, тлумачимо, звикаємо до нових підходів / В. І. Садкіна // Географія. - 2016. - № 19-20 (311-312). - С. 2-5.

6. Самойленко В. М. Викладання дидактики географії : навч. посіб. / В. М. Самойленко, О. М. Топузов, Л. П. Вішнікіна, І. О. Діброва. - К. : ДП «Прінт Сервіс», 2016. - 240 с.

7. Строев К. Ф. Краеведение / К. Ф. Строев - М. : Просвещение, 1974. - 144 с.

8. Топузов О. М. Загальна методика навчання географії / О. М. Топузов, В. М. Самойленко, Л. П. Вішнікіна. - К. : ДНВП «Картографія», 2012. - 512 с.

Referrences

1. Ievtushevska T. S. Kompetentnisnyi pidkhid pid chas vykladannia heohrafii / T. S. Yevtushevska // Heohrafiia. - 2016. - № 1-2 (293-294). - S. 2-16.

2. Kobernik S. H. Metodyka vykladannia heohrafii v shkoli : navch.-metod. posib. / S. H. Kobernik. - K. : Stafed-2, 2000. - 320 s.

3. Malaia O. I. Rozvytok piznavalnoi kompetentnosti uchniv yak odyn iz zasobiv formuvannia uspishnoi osobystosti / O. I. Malaia // Heohrafiia. - 2017. - № 5-6 (321-322). - S. 10-14.

4. Oboznyi V. V. Kraieznavstvo : navch. posibnyk-praktykum. - 2 vyd., dop. / V. V. Oboznyi. - K. : Nauk. svit, 2004. - 240 s.

5. Sadkina V. I. Kompetentnosti - obhovoriuiemo, tlumachymo, zvykaiemo do novykh pidkhodiv / V. I. Sadkina // Heohrafiia. - 2016. - № 19-20 (311-312). - S. 2-5.

6. Samoilenko V. M. Vykladannia dydaktyky heohrafii : navch. posib. / V. M. Samoilenko, O. M. Topuzov, L. P. Vishnikina, I. O. Dibrova. - K. : DP «Print Servis», 2016. - 240 s.

7. Stroev K. F. Kraevedenye / K. F. Stroev - M. : Prosveshchenye, 1974. - 144 s.

8. Topuzov O. M. Zahalna metodyka navchannia heohrafii / O. M. Topuzov, V. M. Samoilenko, L. P. Vishnikina. - K. : DNVP «Kartohrafiia», 2012. - 512 s.

Аннотация

Краеведческий принцип в процессе формирования географических компетентностей учащихся

Бенедюк Валентина

Обосновано использование краеведческого принципа обучения в процессе формирования географических компетентностей шестиклассников. Результативность такой деятельности рассматривается в единстве с активизацией процесса обучения, которому способствует сочетание различных методов, средств, форм краеведческой работы и постепенное усложнение поисковых задач. Раскрыто методические особенности проведения краеведческой экскурсии в природу. Подчеркнута необходимость ее связи с учебно - познавательной деятельностью учащихся на уроке. Охарактеризованы особенности работы школьников с материалами, собранными во время наблюдений за погодой. Рассмотрено поисковую деятельность шестиклассников в единстве с работой школьного краеведческого музея. Отображено эффективное формирование компетентностей учащихся на основе системного подхода к организации краеведческой работы.

Ключевые слова: краеведческий принцип, компетентности, география, ученики, обучение.

Abstract

The Principle of Local Lore in the Process of Forming the Geographical Competences of Students

Benedyuk Valentina

The article substantiates the use of the principle of local lore in the process of forming the geographical competences of sixth graders. We consider the effectiveness of such activity in unity with the intensification of the learning process, which is facilitated by the combination of different methods, tools, forms of local lore and the gradual complication of search tasks. Methodical features of conducting a local excursion into nature are revealed. It emphasizes the need for it to be linked to the educational activities of students in the lesson. The peculiarities of the work of schoolchildren with the materials collected during weather observations are described. The search activity of sixth graders in unity with the work of the school museum of local lore is considered. The effective formation of students' competences is reflected on the basis of a systematic approach to the organization of local lore.

Key words: principle of local lore, competences, geography, students, training.

Размещено на Allbest.ru