Узагальнена функціональна модель діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю

Аналіз професійної діяльності інженерів-педагогів комп'ютерного профілю та структурних елементів його діяльності. Функції і типові завдання діяльності інженера-педагога при формуванні функціональної моделі діяльності педагога комп'ютерного профілю.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2020
Размер файла 663,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

УЗАГАЛЬНЕНА ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ

Юлія КОЗАК,

аспірант Тернопільського національного педагогічного університету

імені В. Гнатюка, м Тернопіль

Здійснено аналіз професійної діяльності інженерів-педагогів комп'ютерного профілю та обґрунтовано структурні елементи його діяльності. Графічно представлено та описано види, функції і типові завдання діяльності інженера-педагога, на основі яких сформовано узагальнену функціональну модель діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю. Встановлено, що формування абсолютно специфічних знань необхідних такому фахівцю відбувається на основі інтеграції психолого-педагогічного та фахового компонентів підготовки.

Ключові слова:інженер-педагог, комп'ютерний профіль, види діяльності, функції діяльності, завдання діяльності, структура діяльності, модель діяльності.

Козак Ю.Ю. Обобщенная функциональная модель деятельности инженера-педагога компьютерного профиля

Осуществлен анализ профессиональной деятельности инженеров- педагогов компьютерного профиля и обоснованно структурные элементы его деятельности. Графически представлены и описаны виды, функции и типичные задачи деятельности инженера-педагога, на основе которых сформирована обобщенная функциональная модель деятельности инженера- педагога компьютерного профиля. Установлено, что формирование абсолютно специфических знаний необходимых такому специалисту происходит на основе интеграции психолого-педагогического и профессионального компонентов подготовки.

Ключевые слова: инженер-педагог, компьютерный профиль, виды деятельности, функции деятельности, задачи деятельности, структура деятельности, модель деятельности.

Kozak Yu. The General Functional Model of Activity of Engineer-Pedagogue of the Computer Specialization

The changes, which are taking place in the socio-economic structure of the modern society lead to a revision of the concepts of training of specialists of different specializations as a response to changing of requirements for the quality of training. The attention was also paid to the profession of engineer-pedagogue of the computer specialization both on the personal (the presence of moral qualities, the ability to work in the team, the prerogative of self-improvement), and on the professional (the ability to solve different tasks creatively, think independently, continuously learn and apply gained knowledge in professional activity, use modern methods of scientific research in practice, the ability to use information, etc.) levels. The search for ways to improve the existing system of training of engineer-pedagogue of the computer specialization has necessitated the analysis and systematization of the existing functional model of the specialist's activity.

The analysis of professional activity of engineer-pedagogue of the computer specialization has been completed and its structural elements - types, functions and typical activity tasks - were substantiated. Taking into account changes of the requirements to a qualified specialist of the XXI century, administrative organizational type of activity, alongside with educational and production-technical activities of engineer-pedagogue, were investigated and highlighted. Since through the functions of the activity expose the activities of the specialist, all the functions of the activity of engineer-pedagogue are divided according to the components and types of activities on psycho-pedagogical (methodical, educational, instructional functions), professionally-engineering (design, technological, operational functions) and common to both components administrative organizational function. According to the functions, the typical tasks of the specialist were selected and classified.

Types, functions and typical tasks of the activity of the engineer-pedagogue of the computer specialization, on the basis of which a generalized functional model was formed, have been presented and described graphically. In the model, besides the correlated functions and typical tasks of the specialist's activity, were represented the sphere, objects, components and subject of the activity. It was established, that the formation of the specific knowledge necessary for such a specialist, is based on the integration of the psycho-pedagogical and professional components of training, which are provided by interdisciplinary connections. Identification of the basic components of the professional competence of engineer-pedagogue of the computer specialization and finding ways to improve their formation in the light of the integrated field of activity, are the prospects for further scientific research.

Key words: engineer-pedagogue, computer specialization, types of activity, functions of activity, tasks of activity, structure of activity, model of activity.

модель професійна діяльність інженер педагог

Постановка проблеми у загальному вигляді

Науковці сучасності звертають увагу на повну зміну концепції освіти у XXI столітті порівняно з індустріальною епохою. На противагу концепції, в якій ознакою грамотності був рівень читання, письма і арифметики, ключовими навичками, які визначають грамотність сучасності стали вміння критично мислити, здатність до взаємодії і комунікації, творчий підхід до справи. Першим чинником, що зумовив необхідність зміни концепції освіти стало закінчення ери конвеєрної праці, яка виключає необхідність в людях, що завчили алгоритм праці. Другим - інформатизація суспільства, що змінює вимоги до сутності діяльності викладачів - з'явилась необхідність в педагогах-організаторах, оскільки сучасні студенти володіють тими ж інформаційними ресурсами що й викладачі, проте ще не знають як доцільно їх використовувати та застосовувати. Організаторська діяльність зумовлює необхідність в нових методах і засобах навчання, що веде до зміни мислення. Зміни, що відбуваються в соціально-економічній структурі сучасного суспільства зумовлюють перегляд концепцій підготовки фахівців різних профілів, як відповідь на зміну вимог до якості підготовки. Посилилась

увага і до професії інженера-педагога комп'ютерного профілю як на особистісному (наявність моральних якостей, уміння працювати в колективі, прерогатива самовдосконалення), так і на професійному (уміння креативно вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити, безперестанку навчатись та застосовувати отримані знання у професійній діяльності, використовувати сучасні методи наукових досліджень на практиці, вміння використовувати інформацію тощо) рівнях. Пошук шляхів покращення існуючої системи підготовки інженерів-педагогів комп'ютерного профілю зумовив необхідність аналізу та систематизації існуючої функціональної моделі діяльності фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми. Зважаючи на це, особливої значущості набувають роботи, присвячені проблемам теорії та методики інженерно-педагогічної підготовки у ВНЗ. Основні концептуальні положення розвитку інженерно- педагогічної освіти в Україні розглядали О. Коваленко, С. Артюх, В. Лобунець, М. Резніченко, А. Тарасюк. Також питання підготовки інженерно-педагогічних кадрів в Україні висвітлено в роботах Н. Брюханової, Л. Тархан, Д. Гельфанової, О. Скібіної, Н. Разумовської, Г. Сажко, І. Каньковського, В. Кабака, В. Олійника, С. Татаринова, І. Васильєва та ін. Професійній діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю присвячені роботи Р. Горбатюка, М. Ожги, В. Хоменка, Б. Шевчука, О. Ганопольского та ін. Проте інформація щодо особливостей професійної діяльності інженерів-педагогів комп'ютерного профілю розрізнена та потребує узагальнення.

Метою статті є розробка узагальненої функціональної моделі діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю.

Виклад основного матеріалу дослідження

Становлення інженерно-педагогічної освіти поряд з отриманням технічної та окремо педагогічної освіти було викликане необхідністю психолого-педагогічної підготовки фахівців, що працюють у професійній школі як педагоги, адже тривалий час до педагогічної діяльності в начальних закладах залучали фахівців із виробництва, які мали відповідні професійні знання і досвід роботи, але не володіли педагогічними вміннями, що ускладнювало процес передачі знань. Перевагою отримання інженерно-педагогічного фаху в порівнянні з отриманням технічної та окремо педагогічної освіти (своєрідною перепідготовкою), є те, що протягом усього періоду навчання студенти одержують абсолютно специфічні знання, які характеризуються взаємопроникненням однієї галузі знань в іншу, тісною та раціональною інтеграцією психолого-педагогічного та фахового компонентів у підготовці фахівців. Зміст підготовки інженерів-педагогів за програмою бакалавр-магістр включає професіонально-педагогічний і професіонально- інженерний аспекти, що освоюються одночасно. Відміни інженерно- педагогічної освіти від перепідготовки спеціалістів полягають в тому, що коли випускник технічного вузу після захисту дипломного проекту проходить педагогічну підготовку, то його технічні та педагогічні знання не створюють системи, як у інженера-педагога. Така перепідготовка іноді буває необхідною мірою, але вона не дозволяє отримати кваліфікованого педагога після його навчання і потребує багато часу для вступу випускника у роботу [1, с. 35].

Якісна підготовка інженерів-педагогів вимагає глибокої інтеграції та взаємодії педагогічного та інженерного компонентів під час формування як професійно-педагогічної діяльності, так і професійно-інженерної. Особливості та зміст інженерно-педагогічної освіти, види і структура діяльності фахівця, яка виражається в функціях дозволяє нам побудувати узагальнену функціональну модель діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю (рис. 1).

Інженер-педагог комп'ютерного профілю - кваліфікований фахівець як в галузі освіти, так і в галузі спеціалізації.

Згідно Національного класифікатора України (класифікатор професій (ДК 003:2010)) випускники можуть бути як технічними фахівцями в галузі прикладних наук і техніки, фахівцями в галузі освіти, так і викладачами загально професійних та професійно-практичних дисциплін в професійних навчальних закладах згідно спеціалізації, викладачами профільних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах згідно спеціалізації, майстрами виробничого навчання, технологами-наставниками.

Рисунок 1 - Узагальнена функціональна модель діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю

Особливості підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю зумовила інтегрована сфера діяльності такого фахівця: глибоке володіння новими комп'ютерними технологіями та вміння застосовувати їх у професійній діяльності для такого фахівця не є самодостатнім, необхідне володіння педагогічними методиками для аналізу, синтезу та передачі навчального матеріалу, який в умовах постійного розвитку комп'ютерної техніки та технологій оновлюється й набуває певної специфіки. Навіть більше - спеціальність “Професійна освіта (комп'ютерні технології)” в педагогічних університетах найперше пов'язана з педагогічною діяльністю в галузі комп'ютерних дисциплін, а вже потім технічною - розробка спеціальних програмних продуктів, web-розробка додатків, системне адміністрування та програмування.

До визначення складових та видів інженерно-педагогічної діяльності сучасні науковці підходять по-різному. Е. Зеєр виділяє педагогічну, інженерно-технічну і виробничо-технологічну складові, В. Безрукова - гуманітарну та технічну, А. Сейтешев та Т. Калініченко - педагогічну та інженерну складові,

O. Коваленко виділяла професійно-інженерну та професійно-педагогічну складові, О. Щербак - педагогічну, навчально-виробничу і організаційно-методичну складові, О. Маленко - психолого-педагогічну, загально-наукову, інженерну та методичну складові [2]. Н. Несторук виділяв педагогічну, організаційно-управлінську та інженерно-технічну складові діяльності [3].

Розвивально-виховний, навчально-виробничий та техніко-технологічний види інженерно-педагогічної діяльності виокремив О. Крокошенко [2]. Навчальний (проектування, реалізація, аналіз), виховний (проектування, реалізація, аналіз), виробничо-технічний (розробка засобів навчання та їх експлуатація, ремонт обладнання), організаційно-інженерний (керівництво колективом, господарсько-економічна діяльність навчального закладу) та професійно-інженерний (організаційно-господарська, експлуатаційна) види діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю виділив науковець P.Горбатюк [4, с. 4].

На нашу думку, в діяльності інженера-педагога доцільно виділяти дві різнорідні але інтегровані складові - психолого-педагогічну і професійно- інженерну, та навчально-виховний, виробничо-технічний та організаційно- управлінський види діяльності. Для кращого розуміння особливостей інженерно-педагогічної діяльності, доцільно співвідносити складові діяльності з видами діяльності (рис. 2).

Рисунок 2 - Види діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю

Навчально-виховна діяльність інженера-педагога на основі комп'ютерних дисциплін передбачає глибоке володіння комп'ютерними технологіями та вмінням застосовувати їх у професійній діяльності, планування навчального процесу, його реалізацію і аналіз (відбір змісту навчальної інформації, розробка методики навчання, впровадження методики, організація контролю, корекція знань, умінь, навичок), систематичний вплив викладача на студентів з метою формування і розвитку їхньої особистості. Інженер-педагог виступає не тільки організатором діяльності учнів чи студентів, але й свого професійного самовиховання і самоосвіти. Виробничо-технічна діяльність інженера-педагога комп'ютерного профілю пов'язана з розробкою спеціальних програмних продуктів, роботою з базами даних, інтелектуальними системами обробки інформації, адмініструванням (налаштування та захист) мереж, розробкою ,№еЬ- додатків навчального та спеціалізованого призначення. Організаційно- управлінська діяльність в умовах зміни концепції освіти з знаннєвої до компетентністно-орієтнованої має особливе значення. Оскільки інженер-педагог виступає не просто реалізатором діяльності, а її організатором і управлінцем, то особливої значущості набувають форми та методи реалізації процесів. Організаційно-управлінська діяльність передбачає керівництво як педагогічним процесом так і процесом виробництва.

Згідно з концепцією освіти, мета інженерно-педагогічної освіти полягає в задоволені потреб суспільства в висококваліфікованих педагогічних кадрах, які здатні виконувати визначені функції діяльності. Науковці по різному підходять до розгляду функцій діяльності інженера-педагога. Дві групи функцій, характерних для діяльності інженера-педагога: цільові, спрямовані на навчання професії й розвиток особистості майбутнього фахівця (навчальна, виховна, розвиваюча) та операційні, які притаманні тільки інженерам-педагогам, оскільки забезпечують реалізацію першої групи функцій (методична, виробничо-технічна, організаційна і діагностична) визначає Е. Зеєр [5, с. 7]. Разом Е. Зеєр [6, с. 41-45] та В. Безрукова [7, с. 69-70] в діяльності інженера-педагога виділяють функцію навчання, виховання, розвитку, методичну, виробничо-технічну, організаторську, діагностичну. Цільові функції, до яких відносять функції навчання, виховання і розвитку, а також функції-засоби (гностична, проектувальна, конструктивна, комунікативна та організаційна), виконання яких пов'язане з особистісними якостями інженера-педагога виділяє В. Безрукова. Серед важливих функцій інженера-педагога О. Маленко визначає: конструктивні, комунікативні, проектувальні та гностичні [2]. Науковці

О.Коваленко, С. Артюх, В. Лобунець, М. Резніченко, А. Тарасюк в своєму дослідженні виділяють освітні (прогностична, методична, навчальна, виховна, контрольно-діагностична, наукова, організаційна, виробничо-технічна) та виробничі функції ( проектувальна, організаційна, управлінська, виконавська (навчальна), технічна)[8, с. 3].

На нашу думку, функції діяльності фахівця пояснюють види його діяльності, тому вважаємо за доцільне поділити всі функції діяльності інженера педагога згідно складових та видів діяльності на психолого-педагогічні (методична, навчальну, виховну) та професійно-інженерні (проектувальна, технологічна, експлуатаційна) та спільну для обох складових організаційно- управлінську функцію (рис. 3).

Рисунок 3 - Функції та етапи діяльності інженера-педагога

Організаційно-управлінська функція полягає у проектуванні та використані різноманітних актуальних форм і методів управління навчально- виховною та виробничо-технічною діяльністю. Методична функція полягає в конструюванні засобів навчання, що допомагають формувати технічні знання, професійні вміння та навики. Навчальна функція полягає в передачі професійних знань, вмінь, навичок, формуванні компетентностей фахівців відповідними методами та засобами. Виховна функція забезпечує формування особистістних та професійно важливих якостей фахівців. Проектувальна функція пов'язана з аналізом існуючих засобів, пошуком та обґрунтуванням раціональних шляхів вдосконалення технічного та програмного забезпечення, виробничого процесу.

Технологічна функція пов'язана з модернізацією та доопрацюванням існуючих програмних засобів та розробкою нових. Експлуатаційна функція передбачає обслуговування комп'ютерних систем, програмних засобів проектування та виробничих комплексів, оформленні документації для організації, експлуатації та модернізації розроблених програмних засобів.

Дослідження діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю дозволили виділити типові завдання діяльності фахівця та погрупувати їх згідно з функціями: 1) забезпечення умов ефективної освітньої та виробничої діяльності, використання можливостей дидактичних та технічних засобів в їх комплексній взаємодії, керівництво (направлення) освітньою та виробничою діяльністю, мотивація саморозвитку, мобілізація, координація, контроль (організаційно-управлінська функція);2) аналіз нормативних положень реалізації навчального процесу, діагностика умов та результатів навчального процесу, вивчення ринку праці та прогнозування нових професій, прогнозування навчально-виховних ситуацій та особистої професійної поведінки, конструювання змісту освіти на всіх рівнях (освітньо- кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми, навчального плану, навчальної програми дисципліни, окремого заняття) розробка технологій та методик професійного навчання створення дидактичного забезпечення навчального процесу (методична функція); 3) реалізація розробленої методики навчання технічним об'єктам у навчальний процес на заняттях із теоретичної підготовки, формування професійних знань, вмінь та навичок, компетентностей фахівців (навчальна функція); 4) вивчення особистостей учнів, вдосконалення роботи з особистістю чи групою, робота над психічним, соціально- психологічним і психофізіологічним розвитком учнів, формування професійно значущих якостей майбутнього робітника (виховна функція); 5) аналіз та використання технічної документації, аналіз економічної вигідності, планування проектів (проектувальна функція); 6) тестування програмного

забезпечення, модернізація та доопрацювання програмного забезпечення, розробка програмного забезпечення, проектування баз даних, комп'ютерних мереж, здійснення діяльності в середовищах візуального проектування, програмування, Web-верстка (технологічна функція); 7) експлуатація технічних засобів, обслуговуваннякомп'ютерних систем, програмних засобів, оформлення документації (експлуатаційна функція).

Висновки

Професійна діяльність інженера-педагога комп'ютерного профілю має складну структуру зважаючи на широку різноманітність виконуваних функцій і вирішуваних задач, динамічність та змінність під впливом цілої множини зовнішніх і внутрішніх чинників. На основі аналізу професійної діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю

встановлено, що особливості підготовки такого фахівця зумовлює інтегрована сфера його діяльності. Формування специфічних знань необхідних такому фахівцю відбувається на основі інтеграції психолого-педагогічного та фахового компонентів у підготовці, що забезпечується міжпредметними зв'язками.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку - визначення базових компонентів професійної компетентності інженерів-педагогів

комп'ютерного профілю та пошук шляхів вдосконалення їх сформованості з урахуванням інтегрованої сфери діяльності.

Список використаної літератури

1.Коваленко О. Е., Якубов Ф. Я. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів на рівні сучасних вимог. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Харків, 2003. С. 32-39.

2.Крокошенко О. Я. Складові професійно-педагогічної діяльності інженера- педагога у сучасній системі професійної освіти. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Педагогічні науки. 2010. № 10(197) Частина 1. С. 5-12.

3.Несторук Н. А. Структура деятельности инженеров-педагогов в экспериментальных исследованиях в цикле технических дисциплин. Вестник инженерной академии Армении. 2013. № 4. С. 1-8.

4.ГорбатюкР. М. Інтерпретаційна компетентність як компонент професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. Вип. 2. иЯЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_2_4

5.Зеер Е. Ф. Психология профессионального образования : учеб.пособ. 2-е изд., перераб. Воронеж : НПО “МОДЭК”, 2003. 480 с.

6.Зеер Е. Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога. Свердловск, 1988. 120 с.

7.Безрукова В. С. Педагогика профессионально-технического образования. Теоретические основы. Свердловск, 1989. 88 с.

8.Основні концептуальні положення розвитку інженерно-педагогічної освіти. / О. Е. Коваленко та ін. Пробл. інж.-пед. освіти : Харків, 2004. Випуск 6. С. 14-27.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.